Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/16764/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 02.03.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		іменем   україни
		22 лютого 2017 рокум. Київ  Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
		 
		головуючого        Луспеника Д.Д., 
		     
		суддів:                   Журавель В.І.,      Закропивного О.В.,    
		 
		 
		                                Хопти С.Ф.,           Штелик С.П.,
		 
		 
		розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» про захист прав споживача та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 6 липня 2016 року,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з серпня 2014 року на його ім'я надходять рахунки на оплату житлово-комунальних послуг централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання, у яких зазначені тарифи, встановлені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 650 від 6 червня 2014 року, зі змінами внесеними постановою № 757 від 18 червня 2014 року. Виконавцем наданих послуг є товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» (далі -                        ТОВ «Євро-реконструкція»). 11 серпня 2015 року позивач звернувся до відповідача з актом-претензією про здійснення перерахунку нарахувань за послуги центрального опалення та гарячого водопостачання за період з 1 липня 2014 року по 21 листопада 2014 року відповідно до останніх чинних тарифів для споживачів цих послуг, встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1245 від 20 червня 2002 року.
		Позивач зазначав, що застосовані відповідачем з 1 липня 2014 року тарифи на послуги гарячого водопостачання та централізованого опалення є такими, що не підлягають застосуванню до споживачів житлово-комунальних послуг, оскільки встановлені актами, які не є нормативно-правовими, мають персоніфікований характер і стосуються лише відповідача. 
		З урахуванням зазначеного, позивач просив зобов'язати відповідача здійснити нарахування послуги центрального опалення та гарячого водопостачання за період з 1 липня 2014 року по 20 листопада 2014 року по квартирі                                       АДРЕСА_1 відповідно до тарифів, встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації                          № 1245 від 20 червня 2002 року.
		 
		Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 травня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
		 
		Не погоджуючись з рішенням районного суду, ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
		 
		Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 6 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення районного суду визнано неподаною та повернуто заявнику.
		 
		У касаційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		 
		Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
		 
		У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
		 
		Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. 
		 
		Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Залишаючи без руху апеляційну скаргу ОСОБА_3, а у подальшому визнаючи її неподаною та повертаючи заявнику, апеляційний суд виходив із того, що заявнику необхідно було сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, однак у наданий строк він не усунув недоліків заяви.
		 
		Погодитись з таким висновком апеляційного суду не можна.
		 
		Апеляційна скарга за формою й змістом повинна відповідати вимогам                    ст. 295 ЦПК України. 
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена згідно з вимогами, встановленими ст. 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу. 
		 
		З матеріалів справи убачається, що при поданні апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 травня 2016 року позивачем не сплачено судовий збір. 
		 
		Апеляційним судом установлено, що подана апеляційна скарга не відповідала вимогам ст. 295 ЦПК України, тому ухвалою судді від 9 червня          2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху та надано п'ятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали усунути виявлені недоліки, а саме сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
		 
		На виконання вимог ухвали суддів від 9 червня 2016 року позивач надав пояснення, в яких посилався на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
		 
		Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.
		 
		Також у п. 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам роз'яснено, що ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, тому при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, ст. 14 Закону України                  від 1 грудня 1994 року «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду», ст. 22 Закону України                            від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 22 Закону України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів».
		 
		Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
		 
		Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
		 
		Проте, покладаючи на позивача обов'язок зі сплати судового збору та повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначеного до уваги не взяв, тому висновок щодо неусунення позивачем недоліків є помилковим.
		 
		Отже, доводи, наведені в касаційній скарзі, підлягають перевірці, оскільки судові процедури повинні бути справедливими (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). 
		 
		Таким чином, ураховуючи викладене та положення п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатись законною та підлягає скасуванню, а справа передачі до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
		 
		Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
		 
		у х в а л и л а:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. 
		 
		Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 6 липня 2016 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		           Головуючий                                                                  Д.Д. Луспеник
		 
		Судді:                                                                             В.І. Журавель
		 
		            О.В. Закропивний
		 
		            С.Ф. Хопта 
		 
		            С.П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...