Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/13156/16-ц : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 02.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 02.03.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		іменем   україни
		22 лютого 2017 рокум. Київ  Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
		 
		головуючого        Луспеника Д.Д., 
		     
		суддів:                   Журавель В.І.,      Закропивного О.В.,    
		 
		 
		                                Хопти С.Ф.,           Штелик С.П.,
		 
		 
		розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «112-ТВ» про захист честі, гідності, спростування поширеної недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3, поданою  представником - ОСОБА_5, на рішення апеляційного суду м. Києва від 11 серпня 2016 року,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у соціальній мережі «Facebook»: ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 було розміщено наступну інформацію: «...Меня пытались надолго вывести из строя или, как минимум, запугать. 30 минут назад при выезде со стоянки неизвестные злоумышленники бросили металлические гири в автомобиль, в котором я ехал.        В стекло водителя и в стекло пассажира, где сидел я. Мне повезло попали частично в стойку. И мне однозначно понятно, кто заказал эту акцию. Мой бывший тесть ОСОБА_3. Очевидно, давить на меня с помощью прокуратуры ему уже мало. Но у него ничего не выйдет. На моей стороне правда. ОСОБА_1 я понимаю, что он способен и на более кардинальные действия. Так что если со мной что-то случиться, то никаких сомнений не будет, что за этим будет стоять ОСОБА_3.».
		В подальшому зазначена інформація була поширена відповідачем                        ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ» веб-сайті: http://ua.112.ua телеканалу «112» із фіксацією скрін-шоту на інтернет-сторінці ОСОБА_4 у соціальній мережі «Facebook».
		Позивач зазначав, що вищезазначена інформація відносно нього є неправдивою, образливою, оскільки принижує його честь і гідність, звинувачуючи його у низьких моральних якостях та фактично у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність. Вищезазначена інформація була поширена серед необмеженого кола людей, що додатково спричинило позивачу моральні страждання.
		З урахуванням зазначеного позивач просив:
		визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність ОСОБА_3 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на інтернет-сторінці у соціальній мережі «Facebook»:ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4: «И мне однозначно понятно, кто заказал эту акцию. Мой бывший тесть ОСОБА_3»;
		зобов'язати ОСОБА_4 спростувати на інтернет-сторінці у соціальній мережі «Facebook»: ІНФОРМАЦІЯ_2 вищезазначену інформацію про ОСОБА_3, поширену                                         ІНФОРМАЦІЯ_1 на інтернет-сторінці у соціальній мережі «Facebook»: ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом опублікування резолютивної частини рішення суду у цій справі, протягом тридцяти днів з дня набрання рішенням суду у цій справі законної сили;
		зобов'язати ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ» спростувати на веб-сайті: http://ua.112.ua вищезазначену інформацію про ОСОБА_3, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_3 (українською мовою) та ІНФОРМАЦІЯ_4 (російською мовою), шляхом опублікування резолютивної частини рішення суду у цій справі, протягом тридцяти днів з дня набрання рішенням суду у цій справі законної сили;
		стягнути з ОСОБА_4 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.
		 
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
		Визнано недостовірною та такою, що порушує честь, гідність ОСОБА_3 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на інтернет-сторінці у соціальній мережі «Facebook»:ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4: «И мне однозначно понятно, кто заказал эту акцию. Мой бывшийчтесть ОСОБА_3».
		Зобов'язано ОСОБА_4 спростувати на інтернет-сторінці у соціальній мережі «Facebook»: ІНФОРМАЦІЯ_2 вищезазначену інформацію про ОСОБА_3, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на інтернет-сторінці у соціальній мережі «Facebook»: ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом опублікування резолютивної частини рішення суду у цій справі, протягом тридцяти днів з дня набрання рішенням суду у цій справі законної сили;
		Зобов'язано ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ» спростувати на веб-сайті: http://ua.l12.ua вищезазначену інформацію про ОСОБА_3, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_3 (українською мовою) та ІНФОРМАЦІЯ_4 (російською мовою), шляхом опублікування резолютивної частини рішення суду у цій справі, протягом тридцяти днів з дня набрання рішенням суду у цій справі законної сили;
		Стягнуто з ОСОБА_4, ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ» на користь ОСОБА_3 судовий збір по 551 грн 20 коп. з кожного.
		У решті позовних вимог відмовлено.
		 
		Рішенням апеляційного суду м. Києва від 11 серпня 2016 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
		 
		У касаційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника - ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
		 
		У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
		 
		           Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. 
		 
		           Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відомості, розповсюджені у соціальній мережі «Facebook»: ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 та                     ТОВ «ТРК «112-ТВ» на веб-сайті: http://ua.112.ua телеканалу «112» із фіксацією скрін-шоту на інтернет-сторінці ОСОБА_4 у соціальній мережі «Facebook», фактично повідомляють необмеженому колу осіб про протиправні дії, які мали з боку позивача по відношенню до ОСОБА_4, який є публічною особою, отже, останнім допущено розповсюдження недостовірної інформації. При цьому розповсюджена ОСОБА_4 інформація не має ознак оціночних суджень у розумінні ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», а, відтак, підлягає спростуванню.
		 
		Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що позивач не довів розповсюдження у соціальній мережі «Facebook»: ІНФОРМАЦІЯ_2 інформації саме ОСОБА_4; також позивач не довів, що веб-сайт http://ua.112.ua, на якому була розповсюджена інформація про ОСОБА_3, належить ТОВ «ТРК «112-ТВ».
		 
		Проте повністю погодитись із таким висновком апеляційного суду не можна.  
		 
		Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
		 
		Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
		 
		Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.
		 
		Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у соціальній мережі «Facebook»: ІНФОРМАЦІЯ_2 було розміщено наступну інформацію: «...Меня пытались надолго вывести из строя или, как минимум, запугать. 30 минут назад при выезде со стоянки неизвестные злоумышленники бросили металлические гири в автомобиль, в котором я ехал.        В стекло водителя и в стекло пассажира, где сидел я. Мне повезло попали частично в стойку. И мне однозначно понятно, кто заказал эту акцию. Мой бывший тесть ОСОБА_3. Очевидно, давить на меня с помощью прокуратуры ему уже мало. Но у него ничего не выйдет. На моей стороне правда. ОСОБА_1 я понимаю, что он способен и на более кардинальные действия. Так что если со мной что-то случиться, то никаких сомнений не будет, что за этим будет стоять ОСОБА_3.».
		У подальшому зазначена інформація була поширена на веб-сайті: http://ua.112.ua телеканалу «112» із фіксацією скрін-шоту на інтернет-сторінці ОСОБА_4 у соціальній мережі «Facebook».
		 
		Вирішуючи спір, апеляційний суд вважав, що позивачем не доведено розповсюдження зазначеної інформації саме ОСОБА_4 та належність веб-сайту http://ua.112.ua, на якому була розповсюджена інформація про ОСОБА_3 саме ТОВ «ТРК «112-ТВ».
		 
		При цьому апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 212-214, 316 ЦПК України не дав оцінки тому, що згідно з роздруківками текстів інформації з інтернет-сайту телеканалу «112» та відповідних скрін-шотів ОСОБА_4 дає власну оцінку події, за його твердженням мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1. Водночас, аналогічна інформація з інтернет-сайту телеканалу «112» містить скрін-шот сторінки ОСОБА_4 у соціальній мережі «Facebook», на якій вперше була поширена відповідна інформація щодо ОСОБА_8, яку він просить визнати недостовірною і такою, що порушує його честь і гідність.
		 
		Крім того, наявність вказаних обставин підтверджується висновком експертного дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів                      від 29 лютого 2016 року, проведеного Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності. 
		Проте апеляційний суд не дав належної правової оцінки цьому висновку, виходячи з того, що неможливість встановлення осіб-власників аккаунтів розміщених на ресурсах/посиланнях у соціальній мережі «Facebook» та можливість створення фальшивого аккаунту у даній мережі жодним чином не залежать від дати його проведення. При цьому при проведенні цього дослідження експерти такого висновку не дійшли, тоді як такий висновок зроблено 27 квітня 2016 року за наслідками проведення Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуально власності комплексного комп'ютерно-технічного дослідження та дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів. 
		 
		Таким чином, апеляційний суд висновок експертного дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів від 29 лютого 2016 року фактично не дослідив, не дав оцінку тому, чи вперше спірна інформація була розміщена на сторінці у соціальній мережі «Facebook»: ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 чи іншою особою та кому належить вказана інтернет-сторінка.
		 
		При цьому у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України                             від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз'яснено, що якщо позивач заявляє вимоги до одного з належних відповідачів, які спільно поширили недостовірну інформацію, суд вправі залучити до участі у справі іншого співвідповідача лише у разі неможливості розгляду справи без його участі (ст. ст. 32, 33 ЦПК України).
		 
		Також апеляційний суд не звернув увагу на те, що деякі відомості зі сторінки ОСОБА_4 у мережі «Facebook» містять позначки місць проведення відповідних заходів, підтверджують його місцезнаходження у певний час за певним місцем знаходження (зокрема, у сесійній залі та приміщеннях комітетів Верховної Ради України, Європейського Парламенту) та особистий характер певної інформації, а не загальнодоступний.
		 
		У порушення вимог ст. ст. 212-214, 303, 316 ЦПК України апеляційний суд наведене не врахував, не дав оцінки поданим позивачем доказам, не з'ясував дійсних обставин справи та дійшов до передчасного висновку про те, що встановити, що саме ОСОБА_4 здійснив розміщення оспорюваної позивачем інформації є неможливим, а, відтак, відповідно до вимог ч. 4 ст. 277 ЦК України права позивача можуть бути захищені шляхом звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження.
		 
		У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого                        2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»  судам роз'яснено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації  та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 47 -1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		 
		            Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, у рішеннях цього суду у справах «Лінгенс проти Австрії» від 8 липня 1986 року та „Українська прес-група" проти України" від 29 березня 2005 року.
		 
		Отже, при новому розгляді справи апеляційному суду слід з'ясувати подані позивачем докази про поширення відповідачем про нього недостовірної, на його думку, інформації, чи є викладена в соціальній мережі «Facebook» інформація фактичним твердженням чи оціночним судженням.
		 
		Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено, його рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, щов силу             ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
		у х в а л и л а:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником - ОСОБА_5,  задовольнити частково. 
		 
		Рішення апеляційного суду м. Києва від 11 серпня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до апеляційного суду.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		           Головуючий                                                                  Д.Д. Луспеник
		 
		Судді:                                                                             В.І. Журавель
		 
		            О.В. Закропивний
		 
		            С.Ф. Хопта 
		 
		            С.П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...