Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 610/2485/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Надіслано для оприлюднення: 01.03.2017. Зареєстровано: 02.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2017.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		__________________________________________________________________
		Провадження №11кп/790/94/17 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1 
		Справа №610/2485/15-к                 Доповідач: ОСОБА_2  
		Категорія: ч.3 ст.286 КК України 
		У Х В А Л А
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		   07 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
		   головуючого  судді                - ОСОБА_2 ,
		   суддів                        - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		   при секретарі                    - ОСОБА_5 ,
		   за участю прокурора                - ОСОБА_6 ,
		   захисників-адвокатів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		   обвинувачених                 - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		   потерпілих - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
		   представників потерпілих - ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
		    представників цивільних відповідачів - ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційними скаргами представників цивільних відповідачів ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_16 та ПАТ «Страхова група «ТАС» ОСОБА_17 , захисника ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_11 , обвинуваченого ОСОБА_9 , прокурора Балаклійського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області на вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 04 травня 2016 року стосовно ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , обвинувачених за ч.3 ст.286 КК України, -
		В С Т А Н О В И Л А:
		Зазначеним вироком,
		ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 
		 українець, громадянин України, уродженець 
		 с.Чечибилово Барвенківського району Харківської 
		 області, з середньою освітою, одружений, який має 
		 малолітню дитину, не працюючий, зареєстрований за 
		 адресою: 
		АДРЕСА_1 , який фактично 
		 мешкає за адресою: 
		АДРЕСА_2 , 
		 раніше не судимий, -
		   
		засуджений за ч.3 ст.286 КК України до 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки. 
		ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 
		 українець, громадянин України, уродженець с.Червона 
		 ГусарівкаБалаклійського району Харківської області,
		 з середньою освітою, одружений, працює водієм ПАТ 
		 «Укртелеком», зареєстрований за адресою: 
		 
		АДРЕСА_3 , раніше не судимий, -
		засуджений за ч.3 ст.286 КК України до 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
		Вирішено питання про процесуальні витрати.
		Постановлено стягнути солідарно з  ОСОБА_10 , ПАТ «Укртелеком»,ПАТ «Страхова група «ТАС» витрати на відшкодування майнової шкоди на користь потерпілої ОСОБА_11 в сумі 39084,46 грн.; з ПАТ «Страхова група «ТАС» витрати на відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_11  в сумі 7 308 грн.; з ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ПАТ «Укртелеком», з кожного по 50000 грн., витрати на відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_11 в сумі 150000грн.; з ОСОБА_10 , ПАТ «Укртелеком» витрати на правову допомогуна користь потерпілої ОСОБА_11 в сумі 17 900 грн.; з ПАТ «Укртелеком», ОСОБА_10 солідарно витрати на відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_12 в сумі 150000 грн.
		   Вироком встановлено, що 11 липня 2014 року, приблизно о 09 годині 30 хвилин, ОСОБА_10 , керуючи технічно справним трактором «МТЗ-82», р.н. НОМЕР_1 з двома причепами, рухався по автодорозі «Шевченково-Балаклія-Первомайськ-Кегічівка» у Балаклійському районі Харківської області зі сторони м.Балаклія в напрямку смт.Шевченкове зі швидкістю близько 10-15 км/год. 
		Під час руху по вказаній автодорозі, в районі 35 км+100 м, ОСОБА_10 , грубо порушив вимоги п.п.1.5, 2.3 б), 10.1 Правил дорожнього руху України, а саме, рухаючись у світлий час доби, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку та не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам руху, змінив напрямок руху та скоїв зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21213», р.н. НОМЕР_2 , який в цей час здійснював маневр обгону та рухався по зустрічній смузі в попутному напрямку відносно напрямку руху його трактора. 
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «ВАЗ-21213», р.н. НОМЕР_2 , отримали тілесні ушкодження: ОСОБА_20 - травматичний шок, що розвинувся в результаті поєднаної травми голови, шиї та тулубу, ОСОБА_21 - набряк та здавлення мозку, закриту черепно-мозкову травму та ушкодження тулубу, від яких вони померли у лікарні.
		Порушення вимог п.10.1 Правил безпеки дорожнього руху України водієм ОСОБА_10 знаходяться у причинному зв`язку з подією та її наслідками.
		Крім того, 11 липня 2014 року, приблизно о 09 годині 30 хвилин, ОСОБА_9 , керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-21213», р.н. НОМЕР_2 , рухався по автодорозі «Шевченково-Балаклія-Первомайськ-Кегічівка» у Балаклійському районі Харківської області зі сторони м.Балаклія в напрямку смт.Шевченкове зі швидкістю близько 75 км/год. 
		Під час руху по вказаній автодорозі, в районі 35 км + 100 м, ОСОБА_9 , грубо порушив вимоги п.п.1.5, 2.3 б), 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме, рухаючись у світлий час доби, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку і при виникненні перешкоди у вигляді трактора «МТЗ-82», р.н. НОМЕР_1 , який рухався з двома причепами та здійснював маневр повороту вліво, по ходу руху його автомобіля, не вжив заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу та скоїв зіткнення з трактором «МТЗ-82», р.н. НОМЕР_1 , який рухався з двома причепами та в цей час здійснював маневр повороту вліво, в попутному напрямку по ходу руху його автомобіля.
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «ВАЗ-21213», р.н. НОМЕР_2 , отримали тілесні ушкодження: ОСОБА_20 - травматичний шок, що розвинувся в результаті поєднаної травми голови, шиї та тулубу, ОСОБА_21 - набряк та здавлення мозку, закриту черепно-мозкову травму та ушкодження тулубу, від яких вони померли у лікарні.
		Порушення вимог п.12.3 Правил безпеки дорожнього руху України водієм ОСОБА_9 знаходяться у причинному зв`язку з подією та її наслідками.
		В апеляційних скаргах:
		-захисник ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 , просить вирок скасувати у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, призначити новий судовий розгляд.
		Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на те, що суд в судовому засіданні від 05 квітня 2016 року не дослідив докази обвинувачення, долучені прокурором до матеріалів справи; відсутній технічний запис від 24 грудня 2015 року повного допиту свідка ОСОБА_22 ; в порушення вимог ч.3 ст.365 КПК України, під час останнього слова ОСОБА_10 , судом йому ставилися питання; неправильно вирішенні цивільні позови потерпілих;
		-потерпіла ОСОБА_11 просить вирок скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням кримінального закону, м`якості та невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених, ухвалити новий вирок, призначивши ОСОБА_9 і ОСОБА_10 за ч.3 ст.286 КК України покарання у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, змінити запобіжний захід на тримання під вартою, цивільний позов задовольнити у повному обсязі;
		-обвинувачений ОСОБА_9 просить суду змінити в частині призначеного покарання, призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі, оскільки призначене йому покарання за своєю суворістю не відповідає особі та обставинам вчинення злочину. 
		В доповненнях до апеляційної скарги обвинувачений також зазначив, що:
		- судом неправильно встановлено місце вчинення злочину - 35 км+100 м автодороги «Шевченково-Балаклія-Первомайськ-Кегічівка» Балаклійського району Харківської області; 
		- висновки експертів ґрунтуються на необ`єктивних похідних даних, отриманих з порушенням встановленого процесуального порядку.
		Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на те, що суд не в повній мірі врахував, що він визнав свою вину, щиро кається, дав ґрунтовні пояснення про обставини вчинення злочину, що було визнано судом, як обставини, які пом`якшують покарання, має на утриманні дружину, пристарілих батьків та тітку, раніше не судимий, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, є депутатом сільської ради, має подяки та почесні грамоти, частково відшкодував потерпілій ОСОБА_11 моральну шкоду. Крім того, не вчиняв будь-яких активних дій, спрямованих на порушення Правил дорожнього руху України, вчинений злочин є у формі необережності;
		-прокурор просить вирок скасувати у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинувачених, ухвалити новий вирок, призначивши ОСОБА_9 і ОСОБА_10 за ч.3 ст.286 КК України покарання у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки;
		-представники цивільних відповідачів просили вирок змінити в частині вирішення цивільних позовів і вважали, що суд вийшов за межі позовних вимог та неправильно застосував спосіб виконання зобов`язання із відшкодування шкоди, заподіяної злочином шляхом солідарного стягнення відповідних сум з обвинувачених.
		Заслухавши доповідача, пояснення обвинувачених та захисників, які підтримали доводи своїх апеляційних скарг і апеляційних скарг представників цивільних відповідачів та заперечували проти задоволення апеляційних скарг прокурора та потерпілої, потерпілих та їх представників, які підтримали доводи апеляційної скарги потерпілої та прокурора, і заперечували проти задоволення інших апеляційних скарг, представників цивільних відповідачів, які підтримали свої апеляційні скарги, думку прокурора, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги та апеляційної скарги потерпілої і вважав, що інші апеляційні скарги не підлягають задоволенню, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, а апеляційні скарги обвинуваченого, захисника, потерпілої, представників цивільних відповідачів підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до положень ч.1 ст.91 КПК України, місце вчинення кримінального правопорушення є обставиною, що підлягає доказуванню.
		Приписами п.2 ч.3 ст.374 КПК України встановлено, що у мотивувальній частині обвинувального вироку зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення.
		Отже, зазначені вимоги процесуального закону свідчать про те, що встановлення місця вчинення злочину є одним із обов`язкових складових формулювання обвинувачення визнаного доведеним.
		 Як убачається із вироку, суд визнав доведеним, що злочин вчинено на 35 км+100 м автодороги «Шевченково-Балаклія-Первомайськ-Кегічівка». 
		До цього висновку суд дійшов на підставі досліджених доказів: протоколів огляду та додаткового огляду місця події, протоколів слідчих експериментів.
		   Ці докази визнані судом належними та допустимими, із них убачається, що місцем вчинення злочину є 34 км 50 м автодороги «Шевченково-Балаклія-Первомайськ-Кегічівка».   Апеляційний суд не має процесуальної можливості усунути наведені суперечності допущені судом першої інстанції, а без належного встановлення місця вчинення злочину вирок не може бути визнаний законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		   За таких обставин, висновок суду про місце вчинення злочину суперечить доказам, які наведені у вироку і тому на підставі п.2 ч.1 ст.409 КПК України він підлягає скасуванню.
		   Крім того, під час досудового слідства були порушені вимоги процесуального закону щодо повідомлення про підозру обвинуваченого ОСОБА_9 і порушено його право на захист, про що свідчить наступне.
		    ОСОБА_9 на час досудового слідства мав статус депутата місцевої Ради, а тому, відповідно до положень п.6 ст.480 КПК України, до нього застосовується особливий порядок кримінального провадження, який виражається, зокрема, у тому, що згідно з вимогами ст.481 КПК України, письмове повідомлення про підозру депутату місцевої ради здійснюється Генеральним прокурором України, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень.
		   Зазначені вимоги закону належним чином не виконані.
		   Згідно з ч.2 ст.36 КПК, прокурор може здійснювати свої повноваження виключно у формі процесуального керівництва. Зазначені положення поширюються серед іншого й на здійснення повідомлення про підозру.
		Виходячи зі змісту ст.277 кодексу, процесуальні дії щодо складення і вручення повідомлення про підозру може вчинити виключно одна й та сама службова особа, котра має відповідні процесуальні повноваження.
		Отже, складання зазначеного процесуального акта, і його вручення має здійснюватись однією і тією ж особою  слідчим або прокурором  процесуальним керівником. При цьому слідчий чи прокурор, які не склали повідомлення про підозру, не наділені КПК правом вручати його.
		Всупереч зазначеним вимогам закону письмове повідомлення про підозру ОСОБА_9 вручено не прокурором, який його склав, а слідчим міліції, який і роз`яснив права підозрюваному.
		   Відповідно до положень ст.20 КПК підозрюваний має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри.
		   Таке ж право надано підозрюваному п.5 ч.3 ст.42 КПК України.
		   Не зважаючи на зазначені вимоги закону, підозрюваний ОСОБА_9 був позбавлений слідчим цього права, оскільки той не допитав його в якості підозрюваного.
		   Крім того, після повідомлення ОСОБА_9 про підозру, прокурор не виконав вимоги положень ст.290 КПК про відкриття матеріалів іншій стороні. 
		   Наведені обставини дають підстави вважати, що в зв`язку з невиконанням наведених вимог процесуального закону про порядок вручення письмового повідомлення про підозру, ОСОБА_9 не набув статусу підозрюваного.
		   Зазначені порушення права на захист ОСОБА_9 не можуть бути поновлені апеляційним судом. 
		   Що ж стосується доводів представників цивільних відповідачів про неправильне застосування судом солідарного порядку стягнення сум у відшкодування шкоди заподіяної злочином, то вони слушні, оскільки такий порядок допускається при сумісному вчиненні умисних злочинів, а ОСОБА_9 і ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні необережного злочину.
		Оскільки зазначені порушення кримінально-процесуального закону є істотними і перешкодили суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а апеляційний суд не має процесуальної можливості поновити порушенні права обвинуваченого  ОСОБА_9 , тому, на підставі ч.1 ст.412 КПК України, вирок підлягає скасуванню та слід призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції. 
		Відповідно до ч.2 ст.415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції апеляційний суд не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому колегія суддів не дає оцінки доводам апеляційних скарг представників цивільних відповідачів, захисника, обвинуваченого, потерпілої та прокурора про винуватість, кваліфікацію дій, призначене покарання обвинуваченому, вирішення цивільних позовів.    
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, ч.1 ст.412, ст.ст.415, 419 КПК України, колегія суддів, - 
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		   В задоволенні апеляційної скарги прокурора  відмовити.
		   Апеляційні скарги обвинуваченого  ОСОБА_9 , захисника-адвоката ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_11 , цивільних відповідачів ПАТ «Укртелеком», ПАТ «Страхова група «ТАС» задовольнити частково.    
		   Вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 04 травня 2016 року стосовно ОСОБА_10 та ОСОБА_9  скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
		   Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		    Головуючий  
		 
		 Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...