Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 501/2476/15-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		іменем   україни
		01 лютого 2017 рокум. Київ 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		головуючого Кузнєцова В.О.,
		суддів: Євграфової Є.П., Ізмайлової Т.Л., Карпенко С.О., Мостової Г.І.,
		розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Іллічівський морський торгівельний порт», треті особи: Незалежна профспілка працівників Іллічівського морського торгівельного порту, профспілка робітників морського транспорту Іллічівського морського торгівельного порту, спілка професіоналів докерів-механізаторів Іллічівського морського торгівельного порту, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 22 квітня 2016 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 25 липня 2016 року,
		в с т а н о в и л а:
		У травні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» (далі - ДП «ІМТП») про визнання наказів незаконними та поновлення на роботі.
		В обґрунтування позову посилалася на те, що з 1985 року вона працювала на підприємстві, з 02 лютого 2015 року переведена на посаду тальмана 1-го терміналу порту. 
		Наказом № 246/0-11 від 29 квітня 2015 року позивач звільнена з посади тальмана 3-го терміналу у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. 
		Вважає, що її звільнення незаконне, оскільки відбулося без попередньої згоди відповідного органу Незалежної профспілки працівників порту, членом якої вона є.
		В зв'язку з викладеним просила суд, поновити строк на оскарження наказу директора ДП «ІМТП» від 26 січня 2015 року за № 33 «Про переміщення працівників підприємства» та наказу директора ДП «ІМТП» від 26 січня 2015 року за № 46/0 про переміщення ОСОБА_1; визнати наказ директора ДП «ІМТП» від 26 січня 2015 року за № 33 «Про переміщення працівників підприємства» в частині виключення зі штатного розпису першого терміналу посади тальмана, яку займала ОСОБА_1 незаконним та скасувати; визнати наказ директора ДП «ІМТП» від 26 січня 2015 року за    № 46/0 про переміщення ОСОБА_1 незаконним та скасувати; визнати наказ в.о.директора підприємства від 29 квітня 2015 року за № 246/0-11 про припинення трудового договору та звільнення ОСОБА_1по                        п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України незаконним та скасувати; поновити ОСОБА_1 в ДП «ІМТП» на посадітальмана першого терміналу; стягнути з ДП «ІМТП» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 02 лютого 2015 року по час постановляння рішення суду; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення її на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.
		Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 22 квітня 2016 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1
		Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 25 липня 2016 року, рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 22 квітня 2016 року змінено в частині мотивування відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 
		В іншій частині рішення залишено без змін.
		Вирішено питання щодо судових витрат.
		У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
		У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
		Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
		Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
		Однак зазначеним вимогам закону рішення суду першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
		Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з недоведеності порушення трудових прав щодо зміни істотних умов праці при переміщенні, дотримання відповідачем норм чинного законодавства, що регулюють вивільнення працівника та відсутності обґрунтованої відмови профспілкового органу в наданні згоди на звільнення позивача з займаної посади на підставі п.1 ч. 1 ст.40 КЗпП України.
		Змінюючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову з інших підстав, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відмова профспілки в наданні згоди на звільнення тальмана ОСОБА_1 є необґрунтованою, оскільки позивач була звільнена з дотриманням вимог чинного законодавства, в зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
		Проте повністю погодитися з такими висновками судів не можна.
		Нормою ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що виключає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
		Частинною 1 ст. 21 КЗпП України встановлено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 32 КЗпП України).
		Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		Судами встановлено, що позивач з 1985 року працювала на підприємстві тальманом.
		Наказом ДП «ІМТП» від 19 травня 2014 року ОСОБА_1 переведена на посаду тальмана 1-го терміналу з 26 травня 2014 року. 
		Наказом ДП «ІМТП» № 28 від 23 січня 2015 року в зв'язку з укладенням 22 січня 2015 року договору № 7 оренди державного нерухомого майна ДП «ІМТП», яке знаходиться на балансі 3-го терміналу, з                ТОВ «Трансгрейтермінал» ліквідовано з 23 квітня 2015 року структурний підрозділ «3 термінал» з усіма робочими місцями та посадами, що складають його штатний розпис. 
		Наказом ДП «ІМТП» від 26 січня 2015 року № 33 у зв'язку з необхідністю забезпечення заходів щодо реорганізації підприємства згідно з Законом України «Про морські порти України» та з метою підвищення ефективності виробничої діяльності ДП «ІМТП», а також у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, що пов'язані з передачею в оренду основних засобів структурного підрозділу «3 термінал» були виключені зі штатних розписів структурних підрозділів робочі місця та посади за переліком, викладеним в наказі, у т. ч. посади тальманів першого терміналу.
		Відповідно до п. 2 цього наказу було здійснено переміщення з 26 січня 2015 року працівників у структурний підрозділ «3 термінал». 
		Наказом від 26 січня 2015 року № 46-0 ОСОБА_1 переведено тальманом 3-го терміналуз 02 лютого 2015 року.
		03 березня 2015 року ОСОБА_1 ознайомлена з попередженням про наступне вивільнення, відповідно до якого її сповістили про ліквідацію з     23 квітня 2015 року структурного підрозділу «3 термінал» і її робочого місця та запропонували звільнення за переведенням до ТОВ «Трансгрейтермінал» на посаду тальмана на умовах угоди про співробітництво від 22 серпня    2014 року, або прибиральника робочих приміщень у зв'язку з відсутністю у ДП «ІМТП» вакантних робочих місць та посад, які відповідали б професії та кваліфікації позивача, а також роз'яснили можливість звільнення за               п. 1 ч. 1 ст. 40, п. 1 ч. 1 ст. 36 та ст. 38 КЗпП України.
		Позивач відмовилася від прийняття пропозиції щодо її переведення до ТОВ «Трансгрейтермінал». Згідно з наказом від 29 квітня 2015 року               № 246/0-11 її звільнено з посади тальмана 3-го терміналу у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. 
		ОСОБА_1 була членом незалежної профспілки працівників ІМТП на час звільнення.
		Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 ст. 40 та пунктами 2 і 3 ст. 41 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник                        (ч. 1 ст. 43 КЗпП України).
		Відповідно до ч. 3 ст. 252 КЗпП України, ч. 3 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок).
		Ці норми встановлюють додаткові гарантії для працівників, обраних до профспілкових органів, і застосовуються, крім дотримання загальних норм.
		Оскільки ОСОБА_1є членом виборного органу Незалежної профспілки працівників порту, то для її звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України в зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці відповідач повинен був отримати згоду виборного органу первинної профспілкової організації та вищестоящого виборного органу цієї профспілки. 
		Протоколом засідання президії Незалежної профспілки працівників ІМТП від 21 жовтня 2015 року відмовлено в наданні згоди на звільнення позивача за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України з обґрунтуванням відмови, посилаючись на порушення трудових прав членів Незалежної профспілки та самої профспілки, а також порушення ст. ст. 42, 43, 49-2, 49-4 КЗпП України.
		Протоколами засідання президії Незалежної профспілки працівників ІМТП від 23 березня 2016 року та засідання президії первинної профспілки «Складських працівників» Незалежної профспілки працівників ІМТП від     13 квітня 2016 року відмовлено в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України з обґрунтуванням відмови, посилаючись на порушення ст. ст. 32, 36, 42, 43, 49-4 КЗпП України.
		Суди, відмовляючи в задоволенні позову, послалися на вказані протоколи, згідно яких профспілка відмовила в наданні згоди на звільнення тальмана ОСОБА_1, виходили з того, що така відмова є необґрунтованою, що позивач була звільнена з дотриманням вимог чинного законодавства за      п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України в зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці.
		При цьому судами не було враховано, що перевіряючи дотримання відповідачем при звільненні з роботи позивача вимог п. 1 ч. 1 ст. 40, ст. 43,     ч. 3 ст. 252 КЗпП України, ч. 3 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», суди повинні з'ясувати, чи містить рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору правове обґрунтування такої відмови, не даючи при цьому оцінки обґрунтованості самого рішення.
		Така правова позиція викладена у постановах судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року          № 6-104цс14, від 01 липня 2015 року № 6-703цс15 та від 16 грудня 2015 року № 6-1178цс15.
		Проте вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій на порушення вимог ст. ст. 212 - 214, 303, 316 ЦПК України, на зазначені положення закону уваги не звернули, доводів та заперечень сторін належним чином не перевірили, залишили поза увагою, що звільнення члена виборного органу Незалежної профспілки працівників порту без попередньої згоди на це виборного органу первинної профспілкової організації профспілки та вищестоящого органу цієї профспілки є порушенням вимог діючого трудового законодавства.
		Судами попередніх інстанцій не надано мотивування усім доводам сторін у справі, що є обов'язковим елементом справедливого судового розгляду (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
		За таких обставин, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи не встановлені, судові рішення не можуть вважатись законними і обґрунтованими та в силу ст. 338 ЦПК Українипідлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час розгляду якої суду належить урахувати викладене, дати відповідну правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити судове рішення відповідно до установлених обставин і вимог закону.
		Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 
		у х в а л и л а :
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 22 квітня 2016 року та рішенняколегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 25 липня 2016 року скасувати.
		Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                       В.О. Кузнєцов
		Судді:                                                                 Є.П. Євграфова
		                                                                           Т.Л.Ізмайлова
		                                                                           С.О.Карпенко
		                                                                           Г.І.Мостова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...