Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/9801/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; усунення порушення прав власника.
Надіслано для оприлюднення: 03.03.2017. Зареєстровано: 06.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 07.03.2017.
Дата набрання законної сили: 23.02.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"23" лютого 2017 р.           Справа№ 910/9801/16
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Суліма  В.В.
		суддів:            Гаврилюка  О.М. 
		          Власова  Ю.Л. 
		за участю представників сторін:
		від прокуратури :Винник О.О. - посв. 036704 від 15.12.2015 року;
		від позивача : Безносик А.О. - представник за дов. №225-КМР від 10.01.2017 року;
		від відповідача : не з'явився,
		розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000"          
		на рішення  Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 року
		у справі № 910/9801/16 (суддя: Головатюк Л.Д.)
		за позовом  Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 
		в інтересах Держави в особі Київської міської ради 
		до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000"          
		про повернення земельної ділянки
		      
		ВСТАНОВИВ:
		Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №6 (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" (далі - відповідач) про повернення земельної ділянки площею 0,005 га, що розташована у Військовому проїзді у Печерському районі міста Києва.
		          Позовні вимоги були мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" без оформлення передбачених ст. 125, 126 Земельного кодексу України документів, займає та використовує земельну ділянку площею 0,005 га у Військовому проїзді, 8 у Печерському районі міста Києва (обліковий код ділянки 82:244;142) під розміщення та експлуатацію споруд автомобільного  газозаправного пункту,  що підтверджується актами обстеження земельної ділянки.
		          Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 року у справі № 910/9801/16 позов задоволено повністю. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,005 га, що розташована у Військовому проїзді у Печерському районі м. Києва (обліковий код ділянки 82:244:142) під розміщення та експлуатацію споруд автомобільного газозаправного пункту, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан.
		          Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Барс 2000"         звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. 
		          Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
		          Крім того, скаржник зазначив, що з тексту актів перевірки земельної ділянки  не відомо, чи проводилась перевірка саме Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс 2000».
		          Також, скаржник вказав, що у випадку виявлення порушень норм земельного законодавства мав бути складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, а не акт обстеження земельної ділянки.
		          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" прийнято до провадження.
		          Розгляд справи здійснювався різними колегіями суддів та неодноразово відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. 
		          Представники прокуратури та позивача у  судовому засіданні 23.02.2017 року заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 року по справі №910/9801/16 залишити без змін а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" без задоволення. 
		          Представник відповідача у судове засідання 23.02.2017 року не з'явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 24.01.2017 року на відповідну адресу. 
		          Пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 встановлює, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
		          Згідно з п. 3.9.2. Постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
		          Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 23.02.2017 року, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.
		          Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" - без задоволення, з наступних підстав.
		          Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
		Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
		Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави в судах у випадках, визначених законом.
		Згідно ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звергатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також: підприємств то інших юридичних осіб,
		Статтею 36-1 вищевказаного Закону  визначені підстави представництва прокурором інтересів   держави,   а   саме:   наявність   порушень   або   загрози   порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних ї (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
		У відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а   також   вказує   орган,   уповноваженим   державою   здійснювати повідні функції у спірних відносинах. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі №1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, таж і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються  від інтересів  інших учасників  суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної    цілісності,    державного    кордону, гарантування  державної,  економічної інформаційної,  екологічної  безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх, суб'єктів права власності та господарювання тощо.
		Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об"єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.
		Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, за винятком комунальної та приватної власності.
		Право державної власності на землю набувається та реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК, Київської та Севастопольської міської Ради, районних державних адміністрацій у відповідності до закону.
		Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. 
		Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
		Отже, єдиною підставою для громадян та юридичних осіб набуття права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.
		Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).
		Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
		Згідно зі ст. 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		Стаття 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.
		Пунктом 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
		Позивачем за вказаним позовом є Київська міська рада, яка відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України наділена державою повноваженнями щодо розпорядження землями на території міста Києва.
		Невиконання відповідачем вимог земельного законодавства порушує інтереси держави в особі Київської міської ради, яка в даному випадку незаконно позбавлена можливості ефективно та виключно в інтересах територіальної громади міста розпоряджатися землями міста Києва.
		Так, прокурор вірно вказав Київську міську раду в якості органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у даних спірних правовідносинах.
		Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.
		Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
		Відповідно до ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України. 
		Згідно ст. 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.
		Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
		До повноважень державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (ст. 10) відносить, зокрема, можливість безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель, складати акти перевірок.
		Так, позовні вимоги були мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" без оформлення передбачених ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України документів, займає та використовує земельну ділянку площею 0,005 га у Військовому проїзді, 8 у Печерському районі міста Києва (обліковий код ділянки 82:244:142) під розміщення та експлуатацію споруд автомобільного газозаправного пункту, що підтверджується актами обстеження земельної ділянки № 398/06 від 09.09.2015 року, № 16-0928-06 від 19.05.2016 року складених спеціалістами Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).
		Згідно з ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
		Відповідно до ст. 5, 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
		Згідно з ст.9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок.
		Відповідно до ст.10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
		Згідно з п.1.2. Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013 №132, цей Порядок визначає процедуру планування та здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, визначає організаційні заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірок, загальні вимоги до їх здійснення, а також вимоги до оформлення матеріалів за результатами проведених перевірок.
		Відповідно до п.3.2. вказаного Порядку підставами для здійснення позапланового заходу є отримання заяв, скарг чи звернень фізичних та юридичних осіб, у яких міститься інформація про порушення суб'єктом господарювання вимог земельного законодавства. Позаплановий захід у таких випадках проводиться за наявності згоди Державної інспекції сільського господарства України на його проведення.
		Згідно з п. 5.1., 5.3., 5.6. зазначеного Порядку за результатами здійснення планових та позапланових заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, державні інспектори складають акт перевірки згідно з уніфікованою формою акта перевірки. Позапланові заходи з питань перевірки стану дотримання суб'єктом господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ним у процесі ведення господарської діяльності, проводяться за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання у присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи.
		Згідно з п. 5.9. зазначеного Порядку обстеження земельних ділянок, які використовуються суб'єктами господарювання, що перевіряються, здійснюються інспекційними органами під час проведення позапланових заходів у разі, якщо це пов'язано із необхідністю: визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.
		Згідно з п. 6.1. вказаного Порядку акт перевірки складається у двох примірниках і підписується не пізніше останнього дня проведення перевірки державними інспекторами, які проводять відповідний захід, керівником суб'єкта господарювання або уповноваженою ним особою.
		Згідно з п. 1.3 Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.09.2003р. №16/890, основними завданнями самоврядного контролю є: забезпечення додержання фізичними і юридичними особами вимог земельного законодавства; запобігання порушенням законодавства у сфері використання і охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
		Відповідно до п.2.4. вказаного Порядку самоврядний контроль передбачає: контроль за наявністю у землевласників і землекористувачів документів, що підтверджують їхні права на землю, проектної документації тощо; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; контроль за усуненням юридичними і фізичними особами порушень земельного законодавства.
		Згідно з п. 2.5 зазначеного Порядку самоврядний контроль за виконанням вимог земельного законодавства здійснюється шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень фізичних і юридичних осіб; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель тощо.
		Відповідно до п. 2.6 зазначеного Порядку позапланова перевірка - це перевірка, не передбачена планами роботи Головного управління. У разі неможливості своєчасного повідомлення юридичних чи фізичних осіб про проведення позапланової перевірки (обмежений термін на її проведення тощо) вона проводиться без попереднього повідомлення за наявності таких обставин, в тому числі, отримання доручення від органів прокуратури та інших правоохоронних органів.
		Згідно з п. 3.1. вказаного Порядку головне управління при здійсненні самоврядного контролю за використанням і охороною земель у місті Києві відповідно до покладених на нього завдань: 1) організує і здійснює самоврядний контроль у м. Києві за: дотриманням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності земельного законодавства; 2) вживає в межах своєї компетенції заходів до усунення порушень земельного законодавства, в тому числі щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам; 4) у разі виявлення порушень юридичними чи фізичними особами земельного законодавства вносить пропозиції: державним органам управління і контролю, в тому числі правоохоронним, щодо притягнення осіб до відповідальності за порушення земельного законодавства та вжиття заходів щодо їх усунення в межах компетенції цих органів; 5) збирає матеріали для підготовки висновку про самовільне зайняття земельних ділянок фізичними чи юридичними особами, готує висновок про самовільне зайняття земельних ділянок і передає його до Київської міської ради для прийняття рішення про їх звільнення; 9) проводить обстеження земельних ділянок щодо їх використання землекористувачами та складає відповідні акти обстеження земельних ділянок для розгляду Київською міською радою питань про поновлення договорів оренди земельних ділянок; 15) передає до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства матеріали про дії, в яких вбачаються ознаки злочину
		Відповідно до п. 6.1-6.4. вказаного Порядку Головне управління після виявлення порушень земельного законодавства складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та дає вказівку про необхідність усунення порушень земельного законодавства. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та вказівка про необхідність усунення порушень земельного законодавства складаються у двох примірниках, один з яких видається особі, яка вчинила порушення земельного законодавства, або направляється їй поштою. В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства зазначаються, в тому числі виявлені порушення земельного законодавства; пояснення фізичної, юридичної особи з приводу виявлених порушень земельного законодавства. В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства можуть бути додатково зазначені й інші відомості, пов'язані з порушеннями земельного законодавства. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства підписується посадовою особою Головного управління та фізичною особою, керівником або уповноваженим представником юридичної особи, щодо яких складено акт перевірки, з наданням пояснень з приводу виявлених порушень. Вказівка про необхідність усунення порушень земельного законодавства підписується посадовою особою Головного управління. Для усунення порушень земельного законодавства посадовою особою Головного управління встановлюється 10-денний термін.
		Згідно з п. 7.3., 7.4. зазначеного Порядку після проведення позапланової перевірки посадова особа Головного управління складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства в порядку, передбаченому пунктом 6 цього Порядку. У разі якщо раніше виявлені порушення земельного законодавства не усунуто в 10-денний термін, Головне управління про такі порушення повідомляє відповідні органи виконавчої влади та управління, органи місцевого самоврядування та/або їх виконавчі органи та направляє їм копії матеріалів перевірки для вжиття заходів згідно з законодавством.
		З наведених норм права вбачається, що органи державної влади або місцевого самоврядування мають право у певних випадках на підставі відповідного розпорядження та направлення проводити позапланові перевірки суб'єктів господарювання на предмет перевірки дотримання ними норм земельного законодавства. Про проведення позапланової перевірки повідомляється суб'єкт господарювання. За результатами позапланової перевірки даного суб'єкта господарювання складається акт перевірки, який надається суб'єкту господарювання на підпис.
		Після проведення позапланової перевірки посадова особа Головного управління складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства в порядку, передбаченому пунктом 6 цього Порядку. У разі якщо раніше виявлені порушення земельного законодавства не усунуто в 10-денний термін, Головне управління про такі порушення повідомляє відповідні органи виконавчої влади та управління, органи місцевого самоврядування та/або їх виконавчі органи та направляє їм копії матеріалів перевірки для вжиття заходів згідно з законодавством.
		Обстеження земельної ділянки зі складанням акту обстеження може відбуватись лише для визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, або для розгляду Київською міською радою питань про поновлення договорів оренди земельних ділянок. У інших випадках проводиться перевірка зі складанням акту перевірки.
		Отже, в разі порушення відповідачем норм земельного законодавства орган самоврядного контролю повинен проводити перевірку, повідомляти про її проведення відповідача та складати за її результатами акт перевірки. Разом з тим, з встановлених судом обставин вбачається, що органом самоврядного контролю на запит прокуратури проведені обстеження спірної земельної ділянки, за результатами яких складені акти обстеження.
		          З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з скаржником, що у випадку виявлення порушень норм земельного законодавства мав бути складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, а не акт обстеження земельної ділянки.
		При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що як вбачається з бази міського земельного кадастру земельна ділянка, на якій розміщений газозаправний пункт на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування обліковується за комунальним підприємством "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт".
		Як правильно встановлено судом першої інстанції, рішення щодо передачі будь-яким юридичним чи фізичним особам земельної ділянки під розміщення та експлуатацію АГЗП у власність (користування) Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів, не приймала. Інформація про оформлення речових прав на земельну ділянку, передбачених ст. 126 Земельного кодексу України в Департаменті земельних ресурсів відсутня, що також підтверджується інформацією з Департаменту земельних ресурсів від 15.09.2015 року за №057026-16619.
		Крім того, відповідно до інформації розміщеної на офіційному інтернет ресурсі інформаційної системи "Реєстри дозволів" Держгірпромнагляду України http://dozvil.dnop.gov.ua, дозвільна документація під розміщення та експлуатацію споруд автомобільних газозаправних пунктів у Військовому проїзді, 8 у Печерському районі міста Києва Товариству з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" не видавалась.
		Відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.
		Пунктом 3.1 вказаної постанови передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.
		Оскільки спірна земельна ділянка площею 0,005 га, що розташована у Військовому проїзді, 8 у Печерському районі м. Києва належить до комунальної власності м. Києва - виключно Київська міська рада має право розпоряджатися нею.
		Водночас, будь-які рішення про передачу вказаної земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю  "Барс 2000" для розміщення та експлуатації споруд автомобільного газозаправного пункту Київською міською радою не приймалися, документи, що посвідчують право користування нею, у підприємства відсутні, що свідчить про її зайняття під розміщення споруд автомобільного газозаправного пункту без правовстановлюючих документів.
		Додатковим доказом розміщення відповідача на вказаній земельній ділянці являється інформація Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, що викладена в листі від 18.08.2016 року № 057026-15993, де зазначено наступне:
		Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянуто лист Прокуратури міста Києва від 12.08.2016 року № 05/2/3-104-16 про надання інформації щодо розміщення автомобільного газозаправного пункту у Військовому проїзді, 8 у Печерському районі м. Києва.
		За результатами проведених обстежень земельної ділянки орієнтовною площею 0,0050 га у Військовому проїзді, 8 у Печерському районі м. Києва було виявлено розміщення автомобільного газозаправного пункту (далі - АГЗП).
		Відповідно до інформації на рекламних носіях, що розміщені безпосередньо на території заїзду/виїзду до АГЗП, газовому балоні, касового чеку наданого оператором заправки та даних реєстру платників ПДВ державної фіскальної служби України встановлено, що автомобільний газозаправний пункт використовує Товариство з обмеженою відповідальністю  "Барс 2000" (код ЄДРПОУ 21506169, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 215061626548).
		Адресу розміщення АГЗП - Військовий проїзд, 8, визначено відповідно до адреси земельної ділянки (обліковий код 82:244:142) в межах, якої розміщений газозаправний пункт.
		При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що з метою перевірки проектно-дозвільної документації на розміщення газового обладнання на Військовому проїзді, 8 та встановлення його власника, працівниками відділу контролю за благоустроєм Печерської районної в місті Києві державної адміністрації оператору газової заправки внесено припис від 25.07.2016 року № 321 (наявний в матеріалах справи).
		Так, станом на час винесення оскаржуваного рішення вимоги припису не виконані, проектно-дозвільна документація власником не надана.
		Враховуючи вищезазначене, інформацію про розміщення газової заправки без дозвільних документів направлено до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Національної поліції міста Києва для вжиття заходів згідно з вимогами чинного законодавства.
		Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.
		Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
		Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові  від 02.10.2012 року у справі № 5011-14/5398-2012.
		Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється.
		Згідно ст. 13 Конституції України визначено земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
		Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайнята земельна ділянка підлягає поверненню власнику землі або землекористувачу, без відшкодування затрат понесених за час незаконного користування ними.
		Відповідно до ч. 1 ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
		Відповідно до п. "б" ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
		Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач незаконно продовжує самовільно займати земельну ділянку, яка знаходиться у Військовому проїзді, 8 у Печерському районі міста Києва, чим порушив державні інтереси в сфері земельних відносин.
		Відповідно до ч. 3 ст. 212 Земельного кодексу України повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
		Таким чином, відповідач, не набувши у встановленому Земельним кодексом України порядку права користування земельною ділянкою площею 0,005 га у Військовому проїзді, 8 у Печерському районі міста Києва, безпідставно та неправомірно користується вказаною земельною ділянкою, у зв'язку з чим відповідач має звільнити цю ділянку, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан.
		При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як наладжене посилання скаржника на доводи, що містяться в постановах Вищого господарського суду України в «аналогічних справах», як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, оскільки в даному випадку матеріали справи не містять, а відповідачем не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку (договір оренди, суборенди, тощо).
		З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.
		          Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку. 
		          На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.
		          За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 року у справі  №910/9801/16 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000"  - задоволенню не підлягає. 
		          Судовий  збір   за   розгляд   апеляційних   скарг  у  зв'язку  з  відмовою  в  їх задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянтів.
		Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд  - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" залишити без задоволення.
		2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 року у справі  №910/9801/16 - залишити без змін.
		3. Матеріали справи №910/9801/16 повернути до Господарського суду міста Києва.  
		 
		          Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
		 
		Головуючий суддя                                                             В.В. Сулім 
		 
		Судді                                                                                О.М. Гаврилюк
		 
		                                                                                Ю.Л. Власов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...