Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 591/2160/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 02.03.2017. Зареєстровано: 06.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 09.03.2017.
Дата набрання законної сили: 25.03.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 591/2160/16-а
		Провадження № 2-а/591/12/17
		   
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		        27 лютого 2017 року     
		         Зарічний районний суд м. Суми у складі : 
		головуючого - судді Прокудіної Н.Г. 
		при секретарі  Різниченко Н.А.
		           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми справу за  позовом ОСОБА_1 до Сумського міського голови ОСОБА_2, 3-тя особа ОСОБА_3 про визнання протиправним і не чинним розпорядження Сумського міського голови № 43-Р від 19 лютого 2016 р. «Про перейменування топонімів м.Суми » , стягнення моральної шкоди та судових витрат, -
		                                                    ВСТАНОВИВ:
		          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом та остаточно уточнивши позовні вимоги (т.2 а.с.23-24) , мотивує його тим, що 19.02.2016 року відповідач своїм розпорядженням № 43-Р «Про перейменування топонімів м.Суми» змінив назви 85 топонімів - вулиць та провулків, проїздів та скверів м.Суми. Вважає, що відповідач одноосібним рішенням суттєво змінив культурно-історичне обличчя рідного міста Суми. Оскаржуване ним розпорядження відповідача є гірким прикладом безвідповідального ставлення до історії рідного міста та нехтуванням нормами діючого законодавства відповідачем, що стало значною суспільною подією для міста. Оскільки вважає , що міський голова прийняттям даного розпорядження  порушив його права та законні інтереси бути разом з іншими містянами власником і користувачем історичної та культурної спадщини рідного міста Суми, бути мешканцем міської громади, де мають планувати верховенство права та суспільна мораль, що потребують судового захисту від будь-якого свавілля та посягань з боку будь-яких субєктів владних повноважень, зачіпляє питання увічнення   перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, відповідач завдав шкоди існуючій системі етичних норм , правил поведінки, що склалися в суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей. Також вважає, що діями відповідача йому була завдана моральна шкода, яка полягає в порушенні відповідачем встановленого порядку видання оскаржуваного розпорядження, повноважень та компетенції відповідача, в звязку з чим суперечить діючому законодавству та правам та інтересам ОСОБА_1, який був позбавлений права на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань в порядку, встановленому ч.6 ст.7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського» тоталітарних режимів в України та заборону пропаганди їхньої символіки». Просить визнати протиправним і нечинним розпорядження Сумського міського голови № 43-Р від 19 лютого 2-016 року «про перейменування топонімів м.Суми», стягнути з відповідача на користь позивача 1000 гривень в відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 незаконним розпорядженням Сумського міського голови № 43-Р від 19 лютого 2016 року «Про перейменування топонімів м.Суми».
		          Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задовольнити.
		          Представник відповідача ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав. Зазначив, що спірне розпорядження видав належний субєкт, у встановленні строки та в межах своєї компетенції та за процедурою, визначеною спеціальним законом. Відповідач діяв в суворій відповідності з приписами статті 19 Конституції України, з врахуванням рекомендацій Українського інституту національної памяті (УІНП) .
		Інші особи не зявились у судове засідання.
		         Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
		         Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» передбачено, що « 6. …органам місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку здійснити демонтаж пам'ятників, пам'ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов'язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, а також в установленому порядку перейменувати райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об'єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об'єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.
		         У разі якщо протягом зазначеного в абзаці першому цього пункту строку сільською, селищною, міською радою в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке рішення у формі розпорядження приймається відповідним сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту. Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" , пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.
		        З матеріалів справи вбачається,що для виконання вимог вищезазначеного Закону, за розпорядженнями міського голови № 192-Р від 28.07.2015 р. було створено робочу групу по підготовці заходів, пов'язаних з виконанням Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського ) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» ( т.1 а.с.81-83).
		        Згідно протоколів № 1 від 04.08.2015 року, протоколу № 2 від 11.08.2015 р., протоколу № 33 від 18.08.2015 р., протоколу № 4 від 25.08.2015 року, протоколу № 5 від 01.09.2015 року, протоколу № 6 від 08.09.2015 року , протоколу № 7 від 11.09.2015 року, протоколу № від 01.10.2015 року, протоколу 3 11 від 12.01.2016 року проведено засідання робочої групи з виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського ) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (т.1 а.с. 114-150).
		      Українським інститутом національної памяті (УІНП) надано збірник матеріалів, рекомендацій і документів щодо виконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського ) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» «Декомунізація : що і чому перейменовувати й демонтувати» (т.1 а.с.151-250).
		        Розпорядженням міського голови м. Суми О.М.ОСОБА_2 від 19.02.2016 року № 43-Р «Про перейменування топонімів м.Суми внесено зміни до Реєстру » перейменовано топоніми м.Суми згідно додатку , а саме 85 найменувань (т.1 а.с.7-11).
		         Розпорядженням міського голови м. Суми О.М.ОСОБА_2 від 24.02.2016 року № 45-Р Про внесення змін до розпорядження міського голови від 19.02.2016 № 43-Р «Про перейменування топонімів м.Суми» внесено зміни до додатку розпорядження міського голови від 19.02.2016 № 43-Р «Про перейменування топонімів м. Суми», виключивши з переліку топонімів п.42 та п.44 . Відповідно у переліку п.43 вважати п.42, а пп. 45-85 вважати пп. 43-83   (т.1 а.с.12) 
		          Згідно з п. 6ст. 7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09.04.2015 року № 317ІІІ, який набрав чинності 21.05.2015, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям, Раді міністрів Автономної Республіки Крим Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку здійснити демонтаж пам'ятників, пам'ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов'язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, а також в установленому порядку перейменувати райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об'єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об'єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.
		          У разі якщо протягом зазначеного в абзаці першому цього пункту строку сільською, селищною, міською радою в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке рішення у формі розпорядження приймається відповідним сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту. Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.
		          У разі якщо протягом зазначеного в абзаці першому цього пункту строку Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування (обласними, районними, сільськими, селищними, міськими радами) в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення про перейменування назв географічних об'єктів, що містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке рішення у формі постанови приймається Кабінетом Міністрів України у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту. Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 5Закону України "Про географічні назви", пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.
		          У разі якщо протягом строку, зазначеного в абзаці другому цього пункту, сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення у формі розпорядження про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке перейменування здійснюється розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації (або особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження). Голова обласної державної адміністрації (або особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) зобов'язаний прийняти таке розпорядження у тримісячний строк, який обчислюється з моменту закінчення строку, визначеного абзацом другим цього пункту. Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної памяті.
		           У разі якщо протягом зазначеного в абзаці першому цього пункту строку сільською, селищною, міською радою в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення про демонтаж пам'ятників, пам'ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов'язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, таке рішення у формі розпорядження приймається відповідним сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту.
		          У разі якщо протягом зазначеного в абзаці п'ятому цього пункту строку не здійснено демонтаж пам'ятників, пам'ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов'язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, такий демонтаж здійснюється за розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації (або особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження). Голова обласної державної адміністрації (або особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) зобов'язаний прийняти таке розпорядження про демонтаж у тримісячний строк, який обчислюється з моменту закінчення строку, визначеного абзацом п'ятим цього пункту.
		         Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень.
		          Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
		         Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. 
		           Згідно із вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
		           Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
		           В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
		            Отже, право на судовий захист має, лише, та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
		             Враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
		             Із наведених положень вбачається, що суд захищає, лише, порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
		Аналізуючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що представником відповідача доведено правомірність, обґрунтованість та законністьрозпорядженняміського голови від 19 лютого 2016 року за № 43-Р,який діяв у відповідності тана підставі закону України «Про засудження комуністичного та націонал соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів  та заборону пропаганди їхньої символіки». Так, у шестимісячний термін, визначений абзацом 1 п. 6 ст. 7 вказаного Закону, органом місцевого самоврядування питання про перейменування вулиць, провулків  в м. Суми не вирішено. В цьому звязку, міський голова діяв у відповідності до вимогабз. 2 п.6 ст. 7 Закону, який передбачав останнім прийняти рішення про перейменування вулиць, провулків у формі розпорядження, що булоі зроблено.
		Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе, лише, за позовом особи, права або законний інтерес якої порушені цим рішенням.
		За клопотанням представника позивача було прослухано диск, що містить відеозапис спільної прес-конференції Сумського міського голови та його заступника Волонтирця та слідує, що міський голова підтвердив факт, що процедура була дотримана та були громадські обговорення.
		Отже, оскаржуване розпорядження Сумського міського голови прийнято з урахуванням пропозицій робочої групи з питань декомунізації щодо перейменування міських топонімів. 
		           Враховуючи те, що відповідач діяв в межах своїх повноваженнях та у спосіб, визначений чинним законодавством, що позивачем не надано суду доказів та з матеріалів справи не вбачається, щорозпорядженням відповідача порушено його права, свободи чи інтереси в публічно-правових відносинах, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, повноваження від інших осіб відсутні.
		           Позивачем не обґрунтовано визначений ним розмір моральної шкоди в сумі 1000 грн., а також не надано жодних доказів в обґрунтування заявленої суми відшкодування моральної шкоди, що також обумовлює відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.                
		Керуючись ст. ст. 9, 11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, Законом України Про місцеве самоврядування в Україні, суд, - 
		 
		                                                  ПОСТАНОВИВ:
		    Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову повністю за необґрунтованістю.   
		 Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. 
		Повний текст виготовлено та підписано 02 березня 2017 року. 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...