Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/2336/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренда; зміна, розірвання та визнання недійсним договору оренди.
Надіслано для оприлюднення: 06.03.2017. Зареєстровано: 07.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2017.
Дата набрання законної сили: 01.03.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		донецький апеляційний господарський суд
		                                          
		Постанова
		Іменем України
		01.03.2017 року                                                                                                          справа №908/2336/16
		Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого: суддів За участі представників сторін: від прокуратури:  від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3   прокурор прокуратури Харківської області ОСОБА_4  за посвідченням №028256 від 15.08.2014 року; не зявились; не зявились;   розглянувши  апеляційну скаргу  Приватного підприємства "ОСОБА_5 V", м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької областівід17 листопада 2016 року  у справі№ 908/2336/16 (суддя Федорова О.В.)за позовомЗаступника керівника ОСОБА_6 місцевої прокуратури №3 Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - ОСОБА_6 міської ради,                      м. Запоріжжя до відповідача                           Приватного підприємства "ОСОБА_5 V", м. Запоріжжя пророзірвання договору оренди земельної ділянки від 06.07.2007 року та зобовязання відповідача повернути на користь ОСОБА_6 міської ради земельну ділянку В С Т А Н О В И В:
		 
		Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.11.2016 у справі №908/2336/16 позов заступника керівника ОСОБА_6 місцевої прокуратури №3 Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, ОСОБА_6 міської ради (далі за текстом - Прокурор) задоволено повністю, розірвано договір оренди землі від 06.07.2007, укладений між ОСОБА_6 міською радою (далі за текстом - Позивач) та Приватним підприємством "ОСОБА_5 V", зобовязано Приватне підприємство "ОСОБА_5 V" (далі за текстом - ПП "ОСОБА_5 V") повернути на користь ОСОБА_6 міської ради спірну земельну ділянку.
		Рішення суду мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося ПП "ОСОБА_5 V", в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2016 року у справі №908/2336/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення.
		По-перше, відповідач зазначає про неправомірне здійснення прокурором представництва інтересів ОСОБА_6 міської ради в суді та невиконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо повідомлення субєкта владних повноважень про звернення в його інтересах.
		По-друге, на переконання апелянта, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки відсутності у ПП "ОСОБА_5 V" заборгованості зі сплати орендної плати за 2016 рік.
		З вищевказаних мотивів апелянт вбачає підстави для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2016 у справі №908/2336/16. 
		 
		Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.01.2017 року для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: ОСОБА_7  головуючий (суддя-доповідач), ОСОБА_8, ОСОБА_9
		Розпорядженням керівника апарату суду №163 від 30.01.2017 року через неможливість головуючого судді Склярук О.І. продовжувати розгляд справи у звязку із перебуванням у відпустці на день слухання справи призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/2452/16.
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2017 року визначено наступний склад колегії суддів: Мартюхіна Н.О.  головуючий (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3
		Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 31.01.2017 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 01.03.2017 року о 12 год. 10 хв.
		23.02.2017 року через канцелярію суду від ОСОБА_6 міської ради надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач вказав про безпідставність доводів відповідача, у звязку із чим просив залишити апеляційну скаргу ПП "ОСОБА_5 V" без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2016 у справі №908/2336/16 просив залишити без змін.
		 23.02.2017 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про розгляд справи №908/2336/16 без участі уповноваженого представника ОСОБА_6 міської ради.
		23.02.2017 року через канцелярію суду від Прокуратури Запорізької області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в яких представник позивача вказав про безпідставність доводів відповідача, у звязку із чим просив залишити апеляційну скаргу ПП "ОСОБА_5 V" без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2016 у справі №908/2336/16 просив залишити без змін.
		01.03.2017 року через канцелярію суду від ПП "ОСОБА_5 V" надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату. Відповідно до вказаного клопотання апелянт вказав про неможливість забезпечення явки в судове засідання  апеляційної інстанції уповноваженого представника відповідача у звязку із хворобою директора, який є єдиним працівником підприємства.
		Розглянувши вказане клопотання про відкладення розгляду справи колегія апеляційного господарського суду відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.
		Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обовязки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
		В силу ст. 77 ГПК України, господарський суд має право відкласти судове засідання у випадках, визначених зазначеною статтею. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. По-перше, директор ПП "ОСОБА_5 V" не був позбавлений права до дня судового засідання надати суду додаткові докази, які на його думку необхідні для розгляду апеляційної скарги. Разом з тим, відповідно до п. 7 резолютивної частини ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 31.01.2017 року явка сторін у судове засідання не була визнана обовязковою. По-друге, заявник не довів відсутності інших працівників на підприємстві, які можуть представляти інтереси відповідача у даній справі, а обмежився лише самим посиланням на такий факт. Зважаючи на достатність доказів для розгляду справи по суті, Донецький апеляційний господарський суд відмовляє директору ПП "ОСОБА_5 V"  ОСОБА_10 у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
		01.03.2017 року, до початку судового засідання, через канцелярію суду від прокуратури Харківської області надійшло клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу. Судова колегія розглянувши вищевказане клопотання вважає за необхідне його задовольнити. 
		01.03.2017 року в судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній прокурор  Хряк О.О., який заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі про що вказав про їх безпідставність, просив суд залишити рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2016 у справі №908/2336/16 без змін, а апеляційну скаргу ПП "ОСОБА_5 V" без задоволення.
		01.03.2017 року в судове засідання апеляційної інстанції представники позивача та відповідача не зявились. Відповідно до ст. 98 ГПК України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Явка сторін не визнавалася судом обовязковою.
		Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх  подання суду першої  інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами ч. 2 цієї ст. передбачено, що  апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.  
		Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
		З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням ОСОБА_6 міської ради №55/281 від 28.03.2007 року передано в оренду ПП "ОСОБА_5 V" терміном на 10 років земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:06:001:0056) площею 0,5722 га (землі житлової забудови з двома і більше поверхами) для розташування 14-ти поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованим громадсько-торговельним центром в районі існуючого житлового будинку 10а по вул. Калнишевського в межах згідно з планом, що додається, за рахунок земель ОСОБА_6 міської ради.
		На підставі вказаного рішення ОСОБА_6 міська рада (орендодавець, Позивач у справі) та ПП "ОСОБА_5 V" (Відповідач у справі) 06.07.2007 року уклали договір оренди землі, який зареєстровано у ОСОБА_6 регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах". Про що у державному реєстрі земель 30.07.2007 року вчинено запис №040726100619.
		Пунктом 4 Договору встановлено, що земельна ділянка передається в оренду вільна від забудови.
		Договір укладено на десять років (п. 8 Договору).
		Згідно з п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4703,69 грн., за календарний рік в цінах 2007 року.
		Орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Хортицького району 33214812700008 в управлінні Держказначейства у Хортицькому районі міста Запоріжжя Головного управління Держказначейства України в Запорізькій області, МФО 813015, ЕДРПОУ 34676906, код 13050200 (п. 11. Договору).
		Відповідно до п. 19 Договору, передача земельної ділянки здійснюється на умовах, що визначені у договору, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід'ємним додатком до договору.
		Земельна ділянка кадастровий номер 2310100000:06:001:0056, загальною площею 0,5722 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Калнишевського в районі існуючого житлового будинку 10а, передана орендарю у стані придатному для розташування 14-ти поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованим громадсько-торговельним центром, про що сторонами складено акт прийому-передачі земельної ділянки від 30.07.2007 року.
		Дія договору оренди землі припиняється у разі розірвання договору оренди згідно п. 34 (п. 33 Договору).
		Дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обовязків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п. 34 договору). 
		У звязку з тривалим неналежним виконанням орендарем зобовязань за договором оренди землі в частині своєчасності внесення орендної плати за землю та наявності заборгованості, прокурор звернувся в інтересах міської ради з позовом до господарського суду.
		Як вже зазначалось, 17.11.2016 року рішенням господарського суду Запорізької області позов заступника керівника ОСОБА_6 місцевої прокуратури №3 Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - ОСОБА_6 міської ради задоволено повністю, розірвано договір оренди землі від 06.07.2007 року, укладений між ОСОБА_6 міською радою та ПП "ОСОБА_5 V", зобовязано ПП "ОСОБА_5 V" повернути на користь ОСОБА_6 міської ради спірну земельну ділянку.
		Рішення суду мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.
		 
		Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з правомірними та обґрунтованими висновками господарського суду першої інстанції про відмову у задоволені позову з огляду на наступне.
		За приписами ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
		Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення прав та обов'язків є договір. 
		Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 
		Аналогічні вимоги містить і ст. 193 Господарського кодексу України. 
		Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
		Згідно змісту ст. ст. 13, 14, 15 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Відповідно до ч. 1 - 3  ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
		Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу).
		Орендна плата є істотною умовою договору оренди землі (ст. 15 Закону України Про оренду землі).
		Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
		Згідно з п.п. 9, 11 Договору оренди землі від 06.07.2007 року орендар зобовязався щомісячно вносити орендну плату в грошовій формі
		Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
		Відповідно до п.п. 2.9, 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин у вирішенні спорів, пов'язаних з укладанням, зміною, розірванням,  припиненням учасниками земельних відносин договорів оренди земельних ділянок, загальні положення глави 20 ГК України застосовуються, якщо відповідні відносини не врегульовано спеціальними нормами Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі. Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору. 
		Згідно з ч. 3 ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобовязання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду законної сили.
		Матеріалами справи підтверджено факт несплати відповідачем орендних платежів за землю, про що свідчить інформація ОСОБА_6 ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (вих.№4614/10/08-29-17 від 12.08.2016р.).
		Так, з матеріалів справи встановлено, що відповідно до інформаційних листів ОСОБА_6 ОДПІГУ ДФС у Запорізькій області (вих.№4614/10/08-29-17 від 12.08.2016р.) та (вих.№8253/10/08-29-17 від 28.10.2016р.), за період з 30.01.2015 року по 28.05.2016 року заборгованість ПП "ОСОБА_5 V" перед бюджетом з орендної плати становить 124847,28 грн. (згідно наданого розрахунку за період 2015-2016 р.р.).
		З огляду на викладене колегія суддів вважає, що орендар взяті на себе зобовязання щодо своєчасного внесення орендних платежів, передбачені п. 9  11 Договору оренди землі від 06.07.2007 року належним чином не виконує.
		Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
		Після припинення дії договору, згідно з п. 20 Договору оренди землі від 06.07.2007 року, орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
		Крім того, п. 33 Договору встановлено, що дія договору оренди землі припиняється у разі розірвання договору оренди згідно п. 34.
		Оскільки невиконання умов щодо систематичного внесення орендної плати є істотним порушенням, позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки,  укладеного між ОСОБА_6 міською радою та ПП "ОСОБА_5 V", та повернення спірної земельної ділянки державі в особі ОСОБА_6 міської ради відповідають вимогам чинного законодавства України, засновані на договорі у звязку із чим правомірно задоволені судом першої інстанції.
		Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		В свою чергу відповідач як доказів внесення орендної плати так і доказів добровільного повернення обєкту оренди, шляхом підписання акту приймання-передачі землі суду не надав, тим самим викладені в позові обставини не спростував.
		Доводи апелянта стосовно неправомірного здійснення прокурором представництва інтересів ОСОБА_6 міської ради до уваги не приймаються, оскільки спростовуються доказами наявними в матеріалах справи виходячи з наступних підстав.
		Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі №1-1/99 з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній  заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як  національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
		Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. 
		Частиною 2 згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.
		З урахуванням вказаних вище приписів, прокурор, звертаючись до суду, зазначив, що у зв'язку із систематичною несплатою відповідачем орендної плати за використання спірної земельної ділянки призводить не тільки до порушення економічних інтересів держави, а й також економічних інтересів територіальної громади міста Запоріжжя, оскільки призводить до неотримання місцевим бюджетом значних коштів, які можуть бути використані для задоволення нагальних потреб територіальної громади міста Запоріжжя.
		Нездійснення ОСОБА_6 міською радою повноважень щодо усунення порушень інтересів держави та територіальної громади міста Запоріжжя підтверджується наявною в матеріалах справи інформацією Управління з питань земельних відносин ОСОБА_6 міської ради (вих.№2071/02-03 від 29.08.2016р.).
		Поряд з цим, вказавши, що орган, до компетенції якого віднесені повноваження на ініціювання розірвання договору оренди відповідно до умов договору та повернення спірної земельної ділянки у законну власність є  ОСОБА_6 міська рада, яка не здійснює належно свої повноваження розпорядника земельної ділянки як сторони договору оренди, прокурор заявив позов в інтересах держави та визначив позивачами ОСОБА_6 міську раду Запорізької області.
		Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення прокурора до суду в порядку ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" з обґрунтуванням порушення інтересів держави внаслідок недоотримання бюджетом орендної плати та неналежного виконання органом, що у спірних правовідносинах уповноважений здійснювати відповідні повноваження, цих повноважень, внаслідок чого останній був визначений прокурором у процесуальному статусі позивача у справі, зумовлював обов'язок суду при вирішенні цього спору в будь-якому випадку надати оцінку обґрунтованості доводів прокурора про порушення інтересів держави, встановити їх наявність/відсутність, та в залежності від цих обставин прийняти рішення у справі. 
		Крім того, апелянт вказує, що прокурор не в праві звертатись із відповідним позовом, оскільки він не є стороною договору, що на переконання колегії суддів зі сторони ПП "ОСОБА_5 V" є хибним ототожненням сторони договори і сторони у справі, адже приписи наведених вище статей пов'язують представництво прокурором інтересів держави саме з необхідністю захисту інтересів держави, а не органів державної влади, які за висновками відповідача нібито не порушені у звязку із тим, що він не є стороною договору.
		З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов спірного договору, грошова плата за Договором оренди земельної ділянки від 06.07.2007 року вноситься на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Хортицького району. У зв'язку з чим невнесення відповідачем орендної плати, відповідно до умов договору який укладений із представницьким органом територіальної громади міста Запоріжжя, порушує також права громади в особі визначеного прокурором у позовній заяві органу місцевого самоврядування  ОСОБА_6 міської ради Запорізької області.
		Водночас, з матеріалів справи встановлено, що на виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор повідомив ОСОБА_6 міську раду про звернення до суду з позовом та здійснення представництва інтересів держави в суді, що підтверджується відповідним повідомленням про вжиття заходів представницького характеру шляхом предявлення позову (вих-16 №5969 від 30.08.2016р.) (а.с.51).
		До того ж, копія позовної заяви, яка подавалась прокурором до господарського суду першої інстанції, була також надіслана й на адресу ОСОБА_6 міської ради, про що свідчить оригінал фіскального чеку від 02.09.2016 року з описом вкладення у цінний лист (а.с.17-18).
		Посилання апелянта на рішення ЄСПЛ у справі "Ferreira Alves v. Portugal, №3" (№25053/05, 21.06.2007 року), як практику у аналогічних спорах, взагалі є недоречним в даному випадку, оскільки на відміну від обставин встановлених у вказаній справі, в даній справі прокурор заздалегідь, як до подання позову в суд першої інстанції, так і за місяць до розгляду справи по суті (першого засідання 12.10.2016р.) проінформував ОСОБА_6 міську раду про розгляд в її справі. 
		Водночас в матеріалах справи міститься відзив ОСОБА_6 міської ради на позовну заяву, в якій позивач вказав про порушення прав територіальної громади з боку відповідача, у звязку із чим висловив прохання щодо задоволення позовних вимог прокурора в повному обсязі.
		Поряд з цим, не можуть бути прийняті доводи апелянта щодо відсутності заборгованості зі сплати орендної плати за 2016 рік, оскільки матеріалами справи, зокрема довідками ОСОБА_6 ОДПІ підтверджено наявність боргу за орендну плату в період з 31.12.2015 року по 31.05.2016 року. В свою чергу апелянт не надав ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду доказів сплати орендної плати за вказаний період. 
		Враховуючи викладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Запорізької області дійшов правомірних та обґрунтованих висновків про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог керівника ОСОБА_6 місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, ОСОБА_6 міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки від 06.07.2007 року та зобовязання відповідача повернути на користь ОСОБА_6 міської ради спірну земельну ділянку.
		Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, в звязку з чим підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2016 року у справі №908/2336/16 суд апеляційної інстанції не вбачає.
		Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача - ПП "ОСОБА_5 V".
		Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ОСОБА_5 V", м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2016 року у справі №908/2336/16 - залишити без задоволення. 
		Рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2016 року у справі №908/2336/16 - залишити без змін.
		Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
		Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.
		 
		Головуючий суддя                    Н.О. Мартюхіна 
		 
		 
		Судді:                                Е.В. Сгара
		 
		                                                                                               
		                                                                                                        ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...