Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/3313/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; відшкодування шкоди, збитків.
Надіслано судом: 06.03.2017. Зареєстровано: 07.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2017.
Дата набрання законної сили: 12.06.2017
Результат оскарження 12.06.2017 Донецький апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  30/77/14-27/94/16
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		02.03.2017                                                                                                    Справа №  908/3313/14
		  
		За позовом: Запорізької місцевої прокуратури № 2 (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 5) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах  Запорізької міської ради (69105,                     м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206)
		до відповідача: Публічного акціонерного товариства Запорізький абразивний комбінат (69014, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 44)
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69059, м. Запоріжжя,                          вул. Українська, 50)
		про стягнення 5931344 грн. 11 коп. збитків у вигляді недоотриманих  доходів за фактичне використання земельної ділянки
		                                                           
		                                                             Головуючий суддя       Дроздова С.С.
		 
		                                                                           Судді:        Смірнов О.Г.
		 
		             ОСОБА_1
		 
		Представники:
		Від прокурора -   Дядюшева К.Є., посвідчення № 035882 від 05.10.2015 р.;
		Від позивача      ОСОБА_2, дов. № 01/02-17/03460 від 10.06.2016 р.;
		Від відповідача  ОСОБА_3, дов. № 14/06 від 14.02.2017 р.;
		Від третьої особи  не зявився
		 
		СУТНІСТЬ СПОРУ:
		 
		Прокурор міста Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах  Запорізької міської ради з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства Запорізький абразивний комбінат 5931344,11 грн. збитків у вигляді недоотриманих бюджетом доходів за фактичне використання земельної ділянки.
		Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.02.2016 р. у справі                      № 908/3313/14 (суддя Кагітіна Л.П.) здійснено процесуальне правонаступництво, змінено прокуратуру міста Запоріжжя на її правонаступника - Запорізьку місцеву прокуратуру № 2, у задоволенні позовних вимог Запорізької місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах  Запорізької міської ради про стягнення з Публічного акціонерного товариства Запорізький абразивний комбінат 5931344,11 грн. збитків у вигляді недоотриманих бюджетом доходів за фактичне використання земельної ділянки - відмовлено в повному обсязі.
		Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2016 р. у справі  № 908/3313/14 зазначене рішення господарського суду залишено без змін. 
		Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2016 р. постанова Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2016 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 11.02.2016 р. у справі № 908/3313/14 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2016 р., справу № 908/3313/14 передано на розгляд судді Дроздовій С.С. 
		Ухвалою господарського суду від 30.08.2016 року справу № 908/3313/14 прийнято до провадження суддею Дроздовою С.С., присвоєно справі номер провадження 30/77/14-27/94/16 та призначено судове засідання на 28.09.2016 р.  
		У судовому засіданні 28.09.2016 р. судом оголошено перерву до 07.10.2016 р., на підставі ст. 77 ГПК України, з метою надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для повного, всебічного та обєктивного розгляду справи по суті.
		Ухвалою суду від 07.10.2016 р., на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України, згідно з письмовим клопотанням представника прокуратури, строк розгляду справи № 908/3313/14 продовжено на 15 днів - до 14.11.2016 р., розгляд справи відповідно до ст. 77 ГПК України відкладено на 08.11.2016 р. 
		Ухвалою суду від 08.11.2016 р. задоволено письмове клопотання відповідача в порядку ст. 38 ГПК України, для обєктивного, повного та всебічного розгляду справи з Державного архіву Запорізької області витребувано: завірені копії землевпорядних планів та акти поземельної реєстрації та/або акти відводу земель в період з 1932 року по 1946 рік стосовно реєстрації земель Дніпровського карборундового заводу, та з 1946 року по 1950 рік стосовно реєстрації земель Запорізького заводу абразивних виробів; завірені копії всіх наявних рішень Запорізької міської Ради депутатів трудящих та/або копії протоколів виконавчого комітету Запорізької міської Ради депутатів трудящих стосовно відводу земель Дніпровському карборундовому заводу в період з 1932 року по 1946 рік та з 1946 року по 1950 рік стосовно відводу земель Запорізького заводу абразивних виробів.
		У судовому засіданні 08.11.2016 р. судом оголошено перерву до 14.11.2016 р., на підставі ст. 77 ГПК України, з метою надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для повного, всебічного та обєктивного розгляду справи по суті, а також отримання витребуваних документів від Державного архіву Запорізької області.
		Ухвалою суду від 14.11.2016 р. на підставі ст. 27 ГПК України до участі в справі залучено  Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 13.12.2016 р.; зобовязано сторін у справі вийти на місце знаходження спірних земельних ділянок та зробити фактичний замір спірних ділянок, про що скласти відповідний акт, підписаний компетентними представниками Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Запорізької міської ради та Публічного акціонерного товариства Запорізький абразивний комбінат, оригінал акту надати  в судове засідання 13 грудня 2016 року. 
		Відповідно до ст. 46 ГПК України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто у складі трьох суддів.
		Для повного зясування земельних документів, а також у звязку з закінченням терміну розгляду справи № 908/3313/14, необхідністю додаткового зясування обставин справи, протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 14.11.2016 р. призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Федорова О.В., Смірнов О.Г.
		Ухвалою суду від 14.11.2016 р. справу № 908/3313/14 прийнято до провадження колегією у складі трьох суддів: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Федорова О.В., Смірнов О.Г.; судове засідання призначено на 13.12.2016 р. 
		На підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 12.01.2017 р., на підставі ст. 77 ГПК України, з метою надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для повного, всебічного та обєктивного розгляду справи по суті.
		Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області                      від 12.01.2017 р. № П-55/17, відповідно до п.п. 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення  про автоматизовану систему документообігу суду справу № 908/3313/14 призначено на повторний автоматизований розподіл справ, у звязку з відпусткою суддів  членів колегії Смірнова О.Г. та Федорової О.В.
		Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 12.01.2017 р.  призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді  Зінченко  Н.Г., Колодій Н.А. 
		Ухвалою суду від 12.01.2017 р. колегія суддів у складі: головуючий суддя                 Дроздова С.С., судді  Зінченко  Н.Г., Колодій Н.А. прийняла справу № 908/3313/14 до розгляду. Засідання суду призначено на 22.02.2017 р.
		У судовому засідання 22.02.2017 колегією суддів оголошено перерву до              02.03.2017 р. на підставі статті 77 ГПК України.
		Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області                      від 28.02.2017 р. № П-142/17, відповідно до п.п. 2.3.25 Положення  про автоматизовану систему документообігу суду справу № 908/3313/14 призначено на повторний автоматизований розподіл справ, у звязку з відпусткою суддів  членів колегії Зінченко  Н.Г., Колодій Н.А.
		Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.02.2017 р.  призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді  Топчій О.А., Смірнов О.Г.  
		Ухвалою суду від від 28.02.2017 р. колегія суддів у складі: головуючий суддя                 Дроздова С.С., судді  Топчій О.А., Смірнов О.Г.  прийняла справу № 908/3313/14 до провадження, засідання суду призначено на 02.03.2017 р.
		У судовому засіданні 02.03.2017 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та розяснено представникам сторін та прокурору, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи. 
		Відводів складу суду не заявлено.
		Відповідно до ст. 81-1 ГПК України, за ініціативою суду, здійснювалося фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		Прокурор та позивач у судових засіданнях підтримали позовні вимоги, які мотивовані наступним. Прокурорською перевіркою було встановлено невиконання відповідачем вимог рішення Запорізької міської ради № 4 від 21.10.2011 р. щодо укладення договору оренди земельної ділянки загальною площею 49,9468 га по вул. Димитрова, 44 у м. Запоріжжі. Таким чином, фактично з 22.12.2011 р. земельні ділянки по вул. Димитрова, 44 використовуються відповідачем без правовстановлюючих документів, кошти за фактичне використання земельними ділянками останнім до бюджету міськради не сплачуються. Відповідач не надавав декларації по сплаті за землю за 2011-2014 р.р. за земельні ділянки по вул. Димитрова, 44 та не сплачував орендну плату. Комісією по визначенню та відшкодуванню збитків у сфері земельних відносин складено акти №№ 5, 6 про визначення розміру збитків, завданих місцевому бюджету відповідачем внаслідок користування земельними ділянками по вул. Димитрова, 44 без оформлення правовстановлюючих документів. У подальшому вказані акти затверджені рішенням виконкому Запорізької міськради № 184 від 23.05.2014 р. Згідно даних актів розмір збитків склав загальну суму 5931344,11 грн., збитки відповідачем не сплачені. Відповідач ухиляється від укладення договору оренди земельної ділянки. Із матеріалів справи не вбачається, що у відповідача були обєктивні перешкоди для укладення договору оренди землі. Бездіяльність відповідача у вчиненні передбачених законодавством заходів із своєчасного оформлення права користування земельними ділянками, на яких розташовані нежитлові будівлі та споруди, що йому належать на праві власності, кваліфікується як невжиття ним належних заходів, спрямованих на своєчасне оформлення правовстановлюючих документів, та позбавила міську раду, як власника землі, права отримувати дохід у розмірі орендної плати.
		Від позивача надійшли письмові пояснення до позовної заяви з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 02.08.2016 р., які містяться в матеріалах справи. Зазначено, що з метою виконання рішення міськради № 4 та укладення договору оренди Запорізька міська рада неодноразово зверталась до відповідача, що підтверджується листами. Крім того, згідно з нормами чинного земельного законодавства пропозиція щодо укладення договору оренди (клопотання) має надходити від майбутнього орендаря. Проект відведення земельних ділянок по вул. Димитрова, 44 розроблявся на замовлення відповідача та є його власністю. Відповідач не навів обєктивних обставин або перешкод для укладення договору оренди землі або дій, спрямованих на укладення такого договору. Відповідач, набувши право користування земельною ділянкою на підставі ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України відповідно набув обовязок щодо оформлення права оренди комунальною власністю територіальної громади м. Запоріжжя. Невиконання даного обовязку свідчить про наявність протиправної поведінки відповідача. Право на земельну ділянку згідно з ст. 23 ЗК України в редакції від 05.05.1993 р. (станом на дату набуття відвідачем права власності на нерухомість по вул. Димитрова, 44) посвідчується державним актом, який у відповідача відсутній. Відповідно до ст. 126 ЗК на дату прийняття рішення № 4 право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди. Правовстановлюючий документ, що встановлює право користування земельною ділянкою по вул. Димитрова, 44 у відповідача відсутній, не здійснено державну реєстрацію права оренди земельних ділянок. Таким чином, відповідач користується земельними ділянками без правовстановлюючих документів і без державної реєстрації права користування земельними ділянками, що є протиправною поведінкою. Відповідач зазначає, що він здійснює плату за землю у вигляді земельного податку, а не орендної плати, що суперечить вимогам Податкового кодексу. Відповідачем сплачується земельний податок у розмірі 1% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а має сплачуватися орендна плата в трикратному розмірі податку. В актах №№ 5, 6, якими розрахований розмір збитків, зазначені показники сплати земельного податку за період використання земельних ділянок, які були враховані при розрахунках нанесених збитків міськраді.  Таким чином, за період з 22.12.2011 р. по 14.1.1.2013 р. територіальній громаді м. Запоріжжя відповідачем завдано збитки в розмірі 5931344,10 грн.
		Відповідач проти позову заперечив, зазначив про відсутність складу правопорушення, необхідного для стягнення збитків. Розрахунок збитків, складений позивачем, не враховує сплаченого відповідачем 1% земельного податку за розрахунковий період на загальну суму 183735,71 грн. У порушення приписів законодавства відповідача не було включено до складу комісії з визначення збитків. Спірні земельні ділянки виділялися у користування відповідачу в 1946, 1949, 1953 р.р. за рішеннями виконкому Запорізької міськради депутатів трудящих №№ 35, 23. Наказом № 1379 від 25.10.1995 р. РВ ФДМУ по Запорізькій області затверджений план приватизації комбінату, який містить додаток № 7 (відомості про межі, розміри та місцезнаходження земельних ділянок) та додаток № 15 (викопіювання з ситуаційних планів розташування земельних ділянок та акти землекористування). Оскільки відповідач не відмовлявся від права постійного користування та його не позбавляли цього права в передбаченому законом порядку, воно зберігається і по цей час. Статтею 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» (у редакції на день винесення рішення № 4 від 21.10.2011 р.) передбачено пріоритетне право власника приватизованого обєкту на довгострокову оренду (на строк не менше 10 років) займаних ним земельних ділянок з наступним викупом цих ділянок, а також передбачений обовязок місцевої ради у місячний строк з моменту реєстрації приватизованого обєкту переоформити договір оренди на користування землею. Однак міськрада передала земельну ділянку в оренду на строк лише до 20.09.2014 р., чим порушила права відповідача та підписання договору фактично було дією, яка б означала згоду з порушенням приписів законодавства та відмовою від свого права на довгострокову оренду земельної ділянки. Наявність лише теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку від передачі земельної ділянки, яку займає відповідач, в оренду, ще не є підставою для реальної можливості існування таких неодержаних доходів. Позивачем не надано жодних реальних пропозицій можливих орендарів даної або подібної земельної ділянки. Просить відмовити в задоволенні позову, як необґрунтованому. 
		На заперечення відповідача позивач надав додаткові письмові пояснення, зазначивши про безпідставність та необґрунтованість висновку відповідача, що він є постійним користувачем спірних земельних ділянок. Для підтвердження законності свого землекористування відповідач повинен надати до суду постанову про затвердження проекту землеустрою, докази здійснення державної реєстрації проекту землеустрою органами Наркозему та належним чином засвідчені документи, що містять вказані дані. Дані документи мають бути видані землевпорядною організацією. Рішення виконкому 1946, 1949, 1953 р.р. про виділення земельних ділянок відповідачу, прийняті поза межами повноважень, тобто є нікчемними. Землі, надані державним заводам, вважалися землями спеціального призначення та надавались безпосередньо органами СРСР, а не міськрадами. Нормами Закону України «Про приватизацію державного майна» не покладено на органи місцевого самоврядування абсолютного обовязку передавати земельні ділянки під приватизованими обєктами виключно на 10 років. 
		Від прокуратури до суду надійшли письмові пояснення з урахуванням заперечень відповідача. Зазначено, що відповідачу було відомо про засідання комісії про визначення розміру збитків. При розрахунку суми збитків було враховано сплачений відповідачем земельний податок згідно з інформацією податкової інспекції. Реорганізація комбінату шляхом перетворення у ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» є юридичним фактом для припинення його права на користування спірною земельною ділянкою. Автоматичного переходу прав землекористування до правонаступника реорганізованого підприємства чинним на момент утворення ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» законодавством передбачено не було. Після перетворення ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» не набуло у встановленому законом порядку права на користування спірними земельними ділянками.
		07.10.2016 р. від відповідача надійшло письмове клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в звязку з тим, що на даний час законодавство України не містить закону, який би встановлював виключні випадки представництва інтересів держави прокуратурою в суді. Отже, на думку відповідача, на даний час жодних правових підстав для продовження представництва інтересів держави прокуратурою не існує й таке представництво прямо порушує Конституцію України.
		07.10.2016 р. від відповідача надійшла письмова заява про призначення комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою.
		Представники прокурора та позивача заперечили проти клопотання та заяви
		Зазначені заява та клопотання розглянуті судом по суті в судовому засіданні 14.11.2016 р. та відхилені судом як необґрунтовані, про що зазначено в ухвалі суду від 14.11.2016 р.
		11.11.2016 р. на адресу суду з Державного архіву Запорізької області надійшли витребувані, згідно з ухвалою суду від 08.11.2016 р., документи та пояснення з яких вбачається, що державний архів не в змозі виконати  вимоги суду в повному обсязі, оскільки  окремо землевпорядні плани та акти поземельної реєстрації земель до державного архіву на зберігання не надходять. Державний архів не проводить облік земель міста та області, рекомендував для отримання відповіді з цих питань звернутися до Держгеокадастру.
		11.11.2016 р. від відповідача надійшло письмове пояснення з приводу наданих Державним архівом Запорізької області документів. На підставі рішення виконкому Запорізької міськради депутатів трудящих від 10.06.1946 р. за Дніпровським карборундовим заводом Міністерства станкобудування СРСР закріплено стару територію та відведено земельну ділянку площею 39,0 га для відбудування та розширення. Таким чином, відповідно до чинного на той час законодавства земельна ділянка надана в безстрокове користування. Рішенням виконкому Запорізької міськради депутатів трудящих № 25 від 23.06.1949 р. Запорізькому заводу абразивних виробів Міністерства станкобудування СРСР додатково відведено земельні ділянки площею 21,2 га для розміщення виробничих площ та зобовязано директора сплатити грошові кошти попереднім володільцям за ці земельні ділянки. Таким чином, промислова площадка заводу абразивних виробів Міністерства станкобудування СРСР станом на 1949 р. розміщувалась на земельній ділянці загальною площею 60,2 га. Оскільки право власності відповідача на цілісний майновий комплекс заводу не припинено та відповідач не відмовлявся від права постійного користування землею та його не позбавляли цього права в передбаченому законом порядку, воно зберігається і по цей час. Таким чином, у відповідача на даний час є право на постійне користування земельною ділянкою площею 60,2 га. 
		12.12.2016 р. від позивача надійшло письмове пояснення з приводу наданих Державним архівом Запорізької області документів. Зазначає, що надані документи (рішення міськвиконкому, плани земельних ділянок, робочий проект поділу територій) не підтверджують право постійного користування землею з боку відповідача. Для підтвердження законності свого землекористування відповідач повинен надати постанову про затвердження проекту землеустрою, докази здійснення державної реєстрації проекту землеустрою органами Наркомзему та належним чином засвідчені документи, що містять вказані дані. Документи мають бути видані землевпорядкувальною організацією. Тобто, серед документів, які мають підтверджувати законність землекористування взагалі відсутні рішення ради. Надані до суду документи містять протиріччя стосовно площі земельної ділянки, якою користується відповідач. З метою отримання правовстановлюючих документів на землю та для виправлення ситуації, повязаної з невизначеністю площі земельних ділянок, якими користується відповідач, останній звернувся до Запорізької міськради з заявами про відведення земельних ділянок та про укладення відповідних договорів оренди. На теперішній час відповідачем укладено з міськрадою три договори оренди земельних ділянок (площею 2,8511 га, 2,4284 га, 9,9337 га). Крім того, відповідно до рішення від 21.10.2011 р. № 4 відповідачу було надано в користування ще дві земельні ділянки  площею 49,9316 га, 0,0152 га. Таким чином, загальна площа земельних ділянок, наданих у користування відповідачу, становить 65,16 га.
		12.12.2016 р. від позивача надійшло письмове пояснення стосовно зобовязання сторін здійснити на місцевості фактичний замір спірних земельних ділянок та складення відповідного акту. За заявою відповідача останньому було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок. Такий проект землеустрою було затверджено рішенням міськради від 21.10.2011 р. № 4. Проект землеустрою містить дані щодо розмірів спірних земельних ділянок  49,9316 га та 0,0152 га, які затверджені рішенням міськради. Відповідач вказане рішення, а також межі та розмір земельних ділянок не ставить під сумнів та не оскаржує.
		13.12.2016 р. від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення. Вважає, що оскільки позивачем не вказано, які дії він вживав після закінчення двомісячного строку, відведеного на укладення договору для того, щоб отримати вигоду з інших джерел, не зазначено жодного можливого орендаря на спірні ділянки, не надано жодних реальних пропозицій можливих орендарів даної або подібної ділянки, вимога позивача про стягнення упущеної вигоди є недоведеною. Посилання позивача на той факт, що на спірних ділянках розміщене майно, яке належить на праві власності відповідачу та відповідач є пріоритетним орендарем, не є доказом упущеної вигоди. У жодному рішенні ВК ЗМР ДТ, починаючи з 1946 р. не зазначено строк користування відведеними ділянками, відповідно користування є безстроковим. У рішенні від 12.12.2007 р. № 53/83 Запорізька міськрада зазначила, що до складу спірної ділянки, на якій розташоване підприємство відповідача, входить частина ділянки, наданої протоколом ВК ЗМР ДТ від 18.06.1946 р. № 25 § 3 площею 32,3326 га та земельна ділянка площею 16,1667 га, відведена на підставі рішення ВК ЗМР ДТ від 23.06.1949 р. № 25 § 13. Таким чином, до складу спірних земельних ділянок площею 49,9468 га та 0,0152 га входить частина земель, які відведені відповідачу на праві постійного користування. 
		Від третьої особи 13.12.2016 р. надійшло письмове пояснення. Зазначено, що зі змісту службової записки Управління Держгеокадастру у Запорізькому районі Запорізької області від 12.12.2016 р. № 34/3-16 випливає, що місцевий фонд документації з землеустрою ведеться з 1991 р. (з моменту створення Управління Держкомзему у м. Запоріжжя). Запитувані в ухвалі суду від 14.11.2016 р. документи відсутні, оскільки вони розроблялись до 1991 р. та мають зберігатись у Департаменті архітектури та містобудування Запорізької міськради. Станом на 12.12.2016 р. до Головного управління жодних актів фактичного заміру спірних земельних ділянок не надходило.  
		23.12.2016 р. від відповідача до суду надійшло письмове клопотання, яке по суті є поясненням щодо позовних вимог. Зазначено, що відповідач спірною земельною ділянкою користується з дня заснування підприємства, це продовжується й після приватизації заводу. Законним способом намагається переоформити земельну ділянку згідно з поданими клопотаннями в 2007 р. та 2011 р. Відповідно вина відповідача в звязку з не оформленням ділянки відсутня. Земельні ділянки використовуються тільки для потреб підприємства: проїзду та стоянки автотранспорту підприємства, проїзду залізничного транспорту, розміщення заводських та міських комунікацій. Збитків, передбачених ч. 2 ст. 224 ГК України, ст. 22 ЦК України відповідач не спричиняв та протиправних дій не вчиняв. Вважає, що позовні вимоги нічим не підтверджені, незаконні та задоволенню не підлягають.
		12.01.2017 р. від позивача надійшли додаткові письмові пояснення до позовної заяви. Зазначає, що саме на землекористувача покладається обовязок вчинення певних дій, встановлених на оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки. Невиконання вказаного обовязку є підставою для стягнення з землекористувача збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаної орендної плати за землю), завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Відповідач зазначає, що міська рада мала можливість виокремити зі спірних земельних ділянок частину, яка не використовується відповідачем та передати її в оренду іншим особам. Разом з тим, відповідач вказує, що спірні земельні ділянки підприємство може використовувати лише для потреб підприємства  для проїзду та розміщення заводських комунікацій. Таким чином, сам відповідач зазначає, що спірні земельні ділянки не можуть використовуватися для будь-яких інших цілей, крім потреб підприємства. Тобто, відокремити частину земельної ділянки неможливо. Розрахунок збитків, здійснений позивачем, є вірним та підтверджується документально. Рішення виконкому 1946, 1949 та 1953 років про виділення земельних ділянок відповідачу, прийняті поза межами повноважень, тобто є нікчемними. Земельним законодавством, чинним на момент зайняття земельних ділянок передбачено обовязковість наявності правовстановлюючих документів на землю, визначено, що до земель міст не відносились землі, надані державним заводам. Таким чином, міська рада не мала повноважень розпоряджатись вказаними земельними ділянками. Відповідач немає правовстановлюючих документів на земельні ділянки. Дана ситуація стала можливою в звязку з тим, що свого часу було порушено процедуру надання земельних ділянок відповідачу, процедура відбувалась всупереч чинному на той момент законодавству. Відповідач це знав і розумів, у звязку з чим звернувся до міськради з заявою про відведення йому спірних земельних ділянок. Проект землеустрою щодо відведення землі погоджено відповідачем. Проект рішення міськради про надання відповідачу в оренду спірних земельних ділянок також погоджено відповідачем. Наполягає на задоволенні позову.
		03.02.2017 р. від прокуратури надійшло додаткове письмове пояснення, зазначає, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.
		Відповідач 22.02.2017 р. надав письмове пояснення по суті спору. Вважає, що, враховуючи предмет спору, немає необхідності брати до уваги та досліджувати питання про виділення земельної ділянки, а також її фактичний розмір. Обставини спричинення збитків відсутні, відсутня вина відповідача. Про збитки у вигляді недоотриманих бюджетом доходів за фактичне використання земельної ділянки в даному випадку не можна говорити оскільки на землі, яку використовує завод, знаходяться виключно будівлі та споруди заводу, а також електричні й теплові мережі, автомобільна та залізнична дороги, які частково використовуються для забезпечення життєдіяльності міста, мешканцями розташованих поряд житлових будинків та самим містом. Завод неодноразово законним чином намагався переоформити земельну ділянку, але це питання вирішено не було. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
		02.03.2017 р. від прокуратури надійшло письмове пояснення, зазначає, що рішенням Запорізької міськради від 21.10.2011 р. № 4 зобовязано відповідача у двомісячний термін укласти з міськрадою договори оренди землі. Проте відповідач договір оренди з міськрадою не уклав, тому саме з його вини спірні земельні ділянки використовувались без належного оформлення орендних правовідносин та як наслідок місцевий бюджет не отримував орендну плату за землю.
		Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 02.03.2017 р., не зявився, причини неявки суду невідомі. 
		Суд визнав можливим на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності представника третьої особи за наявними в ній матеріалами. 
		Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи, які надавалися в попередньому судовому засіданні, суд, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням позачергової сесії 6 скликання Запорізької міської ради від 21.10.2011 р. № 4 Про передачу в оренду ПАТ Запоріжабразив земельних ділянок по вул. Димитрова, 44 для розташування промислового майданчику та памятника загиблим робітникам абразивного комбінату затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Димитрова, 44 Публічному акціонерному товариству Запорізький абразивний комбінат. Пунктом 2 рішення встановлено та затверджено межі і розмір земельних ділянок загальною площею 49,9468 га по вул. Димитрова, 44 згідно з планом, що додається, у тому числі: - земельної ділянки площею 49,9316 га для розташування промислового майданчика; - земельної ділянки площею 0,0152 га для розташування памятника загиблим робітникам абразивного комбінату. Згідно з пунктом 3 рішення вирішено передати в оренду Публічному акціонерному товариству Запорізький абразивний комбінат строком до 20.09.2014 р. земельні ділянки загальною площею 49,9468 га (землі промисловості) по вул. Димитрова, 44 за рахунок земель Запорізької міської ради, у тому числі земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:07:036:0104) площею 49,9316 га для розташування промислового майданчика; земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:07:036:0106)  площею 0,0152 га для розташування памятника загиблим робітникам абразивного комбінату. Пунктом 5.1 рішення зобов'язано Публічне акціонерне товариство Запорізький абразивний комбінат  у двомісячний термін після прийняття даного рішення укласти з Запорізькою міською радою договори оренди землі, подати їх на державну реєстрацію та одержати в установленому законодавством порядку. 
		Договори оренди земельних ділянок сторони не уклали, разом з тим відповідач не заперечує фактичне використання вказаних вище земельних ділянок.
		Комісія по відшкодуванню збитків у сфері земельних відносин, створена на підставі рішення Запорізької міської ради № 43 від 27.03.2013 р. "Про створення комісії по визначенню та відшкодуванню збитків у сфері земельних відносин", склала акти № 5 та № 6 про визначення розміру збитків, завданих місцевому бюджету ПАТ Запорізький абразивний комбінат внаслідок користування земельними ділянками площею 499316 кв.м та площею 152 кв.м, розташованих у м. Запоріжжя по вул. Димитрова, 44, без оформлення правовстановлюючих документів, що посвідчують право оренди (користування).
		23.05.2014 р. Виконавчий комітет Запорізької міської ради прийняв рішення № 184 Про затвердження актів про визначення розміру збитків, заподіяних внаслідок користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів, відповідно до якого затвердив, зокрема, акти №№ 5, 6. Згідно з пунктом 2 рішення Публічне акціонерне товариство Запоріжабразив зобовязано сплатити збитки, що визначені актами, у строк, визначений п.п. 5.2, 5.5 Порядку визначення та відшкодування збитків у сфері земельних відносин, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 27.03.2013 р. № 43 "Про створення комісії по визначенню та відшкодуванню збитків у сфері земельних відносин".
		Згідно з актом про визначення розміру збитків № 5, розрахунковий розмір збитків за використання земельної ділянки площею 499316 кв.м без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 22.12.2011 р. по 14.11.2013 р. складає: за 2011 рік з 22.12.2011 р. по 31.12.2011 р. - 83702,78 грн.; за 2012 рік з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. - 3026672,64 грн.; за 2013 рік з 01.01.2013 р. по 14.11.2013 р. - 2820617,84 грн., всього 5930993,26 грн.
		Згідно з актом про визначення розміру збитків № 6, розрахунковий розмір збитків за використання земельної ділянки площею 152 кв.м без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 22.12.2011 р. по 14.11.2013 р. складає: за 2011 рік з 22.12.2011 р. по 31.12.2011 р. - 4,48 грн.; за 2012 рік з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. - 156,31 грн.; за 2013 рік з 01.01.2013 р. по 14.11.2013 р. - 190,06 грн., всього 350,85 грн. 
		В актах зазначено, що комісія проведена без участі представника землекористувача.
		Листом від 10.04.2014 р. № 08/01-32/01090 позивач повторно запросив уповноваженого представника відповідача на засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків у сфері земельних відносин, яке відбудеться 25.04.2014 р. Лист отриманий відповідачем 15.04.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 22 т. 1).
		Письмовим повідомленням від 11.06.2014 р. № 08-02-21/01722 позивач пропонував відповідачу розглянути рішення від 23.05.2014 р. № 184 разом з актами №№ 5, 6 про визначення розміру збитків та про результати їх розгляду обовязково проінформувати в письмовій формі. У разі визнання вимог пропонував укласти договір про добровільне відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень у сфері земельних відносин. Повідомлення отримане відповідачем 16.06.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 22 т. 1).
		Листом від 25.07.2014 р. Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі міжрегіонального головного управління Міндоходів інформувала першого заступника прокурора м. Запоріжжя про несплату ПАТ Запорізький абразивний комбінат збитків, визначених актами №№ 5, 6 від 25.04.2014 р.
		У вересні 2014 року прокурор міста Запоріжжя, звернувся з позовом до ПАТ Запорізький абразивний комбінат в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах  Запорізької міської ради щодо стягнення на користь Запорізької міської ради в дохід місцевого бюджету збитків у розмірі 5931344,41 грн., заподіяних користуванням земельними ділянками площею 499316 кв.м та площею 152 кв.м по вул. Димитрова, 44 у м. Запоріжжі. 
		Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, колегія суддів вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до п.п. 1, 2, 3 частини 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України).
		Відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Предметом спору є стягнення збитків, заподіяних користуванням без правовстановлюючих документів земельними ділянками та недоотриманням внаслідок цього сум орендних платежів. 
		Згідно зі ст. 2 ГПК України (у редакції станом на день порушення провадження в справі) господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 (справа № 1-1/99) щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) під поняттям "орган,  уповноважений  державою  здійснювати відповідні  функції  у  спірних відносинах",  зазначеним у частині другій  статті  2  Арбітражного  процесуального  кодексу  України, потрібно   розуміти  орган  державної  влади  чи  орган  місцевого самоврядування,   якому   законом   надано   повноваження   органу виконавчої влади.
		Частиною 1 статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Згідно з ч. 5 ст. 16 даного Закону від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. 
		Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України (у редакції станом на 21.10.2011 р.) до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, організація землеустрою, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.
		Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Приписами ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності  та права  користування  земельними  ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів  виконавчої  влади  або органів   місцевого   самоврядування   в   межах  їх  повноважень, визначених  цим  Кодексом  або  за  результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Згідно зі ст. 123 Земельного Кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. 
		Статтею 124 Земельного Кодексу України визначено порядок передачі земельних ділянок в оренду. Передача в оренду  земельних  ділянок,  що  перебувають  у державній  або  комунальній  власності,  здійснюється  на підставі рішення  відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього  Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки  (у  разі  продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача  в  оренду  земельних  ділянок,  що перебувають у державній або комунальній власності,  здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду  земельних  ділянок,  що  перебувають  у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою,  третьою статті  134  цього  Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
		Не  підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи  комунальної  власності  або права на них у разі: розташування на  земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель,  споруд),  що  перебувають  у  власності  фізичних  або юридичних осіб (ч. 2 ст. 134 ЗК).
		Як слідує з матеріалів справи, відповідно до наказу Про перетворення Запорізького абразивного комбінату у відкрите акціонере товариство від 25.10.1995 р. за № 1379, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області передало Відкритому акціонерному товариству Запорізький абразивний комбінат ряд об'єктів нерухомості у власність за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 44, зазначені в переліку; вказаний перелік містить відмітку про реєстрацію в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
		У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» розяснено, що до відносин, пов'язаних з переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, в тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду. До відносин користування власником житлового будинку (будівлі, споруди) земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок (будівля, споруда) як до правовідносин, що тривають, застосовується законодавство, що діє протягом періоду користування земельною ділянкою. Норми законодавства, якими змінено правовий режим та умови користування такими земельними ділянками, повинні застосовуватися також і до умов користування земельною ділянкою, які існували до відповідних змін.
		Статтею 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р., який був чинним на момент прийняття наказу РВ ФДМ України по Запорізькій області від 25.10.1995 р. за № 1379, встановлено,  що при переході права власності на будівлю  і  споруду  разом  з цими об'єктами переходить  у  розмірах,  передбачених  статтею  67 цього Кодексу, і право власності або право  користування земельною ділянкою без  зміни  її  цільового  призначення,  якщо  інше  не передбачено  у  договорі  відчуження - будівлі та  споруди. У разі зміни  цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.  При  передачі  підприємствами,  установами  і   організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам  і  організаціям разом з  цими  об'єктами  до  них  переходить  право  користування земельною ділянкою,  на  якій  знаходяться  зазначені  будівлі  та споруди. Право власності або право користування земельною  ділянкою  у перелічених  випадках  посвідчується  Радами  народних   депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.
		 Згідно зі ст. 23 даного Кодексу право власності  або  право  постійного  користування  землею посвідчується державними  актами,  які  видаються  і  реєструються сільськими,  селищними,  міськими,  районними   Радами    народних депутатів.
		Державний акт на право власності або право постійного користування спірними земельними ділянками відповідач суду не надав.
		За приписами статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земельним»  самовільним  зайняттям  земельної  ділянки  є будь-які дії, які свідчать  про   фактичне   використання   земельної   ділянки   за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування  (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є  правомірними.
		Згідно з ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за таке порушення: б) самовільне зайняття земельних ділянок.
		Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу власник   земельної   ділянки   або  землекористувач  може вимагати усунення будь-яких порушень його прав  на  землю,  навіть якщо  ці  порушення  не  пов'язані  з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
		Відповідно до ст. 22 ЦК України, яка вказана у підставі позову, збитками є: втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі. 
		Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в ст. 1166 ЦК України, а саме: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
		 Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння збитків (шкоди) є правопорушення, що включає складові елементи  збитки (шкоду), протиправність поведінки заподіювача збитків, причинний зв'язок та вину особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
		 При вирішенні спору про відшкодування збитків на позивача покладений обовязок доказати збитки (їх розмір), протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний звязок між протиправною поведінкою та збитками; на відповідача  відсутність вини в заподіянні збитків. 
		Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти в галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.
		У пункті 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» розяснено, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України. У розгляді таких справ господарські суди мають докладно з'ясовувати причини неоформлення чи несвоєчасного оформлення відповідного землекористування та обставини, пов'язані з вжиттям господарюючими суб'єктами усіх залежних від них заходів щодо одержання документів, які посвідчують право землекористування.
		Відповідач зазначає, що земельна ділянка, відносно якої Запорізькою міською радою прийнято рішення № 4 від 21.10.2011 р., знаходиться в постійному користуванні відповідача. Тобто, факт користування землею відповідачем не заперечується.
		Статтею 125 Земельного кодексу визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
		Будь-яких документів, підтверджуючих право постійного користування спірними земельними ділянками, відповідач суду не надав. Натомість, у письмовому клопотанні, яке надійшло до суду 23.12.2016 р., зазначив, що законним способом намагався переоформити вказану земельну ділянку згідно з його (відповідача) клопотаннями у 2007 р. та 2011 р. 
		Як вбачається з долучених до клопотання документів, рішенням 17 сесії 5 скликання Запорізької міської ради № 53/83 від 12.12.2007 р. вирішено передати в оренду строком до 20.09.2014 р. ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:07:036:0013) загальною площею 49,9855 га (землі промисловості) по вул. Димитрова, 44 для розташування промислового майданчика; зобовязано ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» у двомісячний строк після прийняття даного рішення укласти з Запорізькою міською радою договір оренди землі, подати його на державну реєстрацію.
		Разом з тим, у двомісячний строк від дня прийняття рішення № 53/83 від 12.12.2007 р. відповідач договір оренди землі не уклав. У послідуючому зазначене рішення було скасоване рішенням Запорізької міської ради від 24.03.2010 р. № 74.
		Лише у квітні 2011 р. відповідач звернувся до міської ради з клопотанням (вих. № 38/1123 від 13.04.2011 р.) щодо надання дозволу на розробку землевпорядної документації для передачі в оренду земельної ділянки по вул. Димитрова, 44. Дозвіл був наданий згідно з рішенням 9 сесії 6 скликання Запорізької міської ради від 18.05.2011 р. № 51/50.
		Відповідач знову договір оренди землі відповідно до рішення Запорізької міської ради від 21.10.2011 р. № 4 не уклав.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі»  оренда землі  -  це  засноване  на  договорі  строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
		Укладення договору   оренди   земельної   ділянки  із  земель державної  або  комунальної  власності  здійснюється  на  підставі рішення  відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця,  прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом  України,  або  за  результатами аукціону (ч. 2 ст. 16 Закону).
		Статтею 206 ЗК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Обєктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
		Договір оренди  землі  укладається  у  письмовій  формі  і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма  договору  оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 14 Закону України «Про оренду землі»). Укладення договору   оренди   земельної   ділянки  із  земель державної  або  комунальної  власності  здійснюється  на  підставі рішення  відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця,  прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом  України,  або  за  результатами аукціону (ч. 2 ст. 16 Закону).
		Рішення про передачу в оренду відповідачу земельних ділянок по вул. Димитрова, 44 було прийнято 21.10.2011 р. 
		Норми земельного законодавства та зміст прийнятого Запорізькою міською радою рішення від 21.10.2011 р. № 4 дає підстави для висновку, що саме на землекористувача  ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» покладається обовязок вчинення певних дій з укладення договору оренди землі.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220, відповідно до ст. 14  Закону України «Про оренду землі», затверджений Типовий договір оренди землі.
		Однак відповідач жодних дій до укладення договору оренди землі, типова форма якого затверджена зазначеною вище постановою Кабінету Міністрів України, не здійснив. Із наведених відповідачем доводів не вбачається, що в нього були обєктивні перешкоди для укладення договору оренди землі, а також того, що відповідач звертався до міськради з приводу укладення такого договору.
		Крім того, у відповідача виник обовязок оформлення права на земельні ділянки в звязку з переходом права на обєкти нерухомості, розташовані на даних ділянках, згідно з наказом  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 25.10.1995 р. за № 1379.
		Згідно з усними та письмовими поясненнями відповідача, зокрема, письмове пояснення, яке надійшло до суду 22.02.2017 р., на спірних земельних ділянках знаходяться будівлі та споруди заводу, ділянки використовуються заводом. Інших сторонніх будівель та споруд на цих ділянках землі не існує.
		Враховуючи наведене, у діях відповідача наявний склад цивільного правопорушення, як обовязкової умови настання цивільно-правової відповідальності. 
		Таким чином, суд на виконання постанови Вищого господарського суду України від 02.08.2016 р. у даній справі дослідив правові норми та обставини справи та дійшов висновку, що відповідач хоча й вчиняв окремі дії щодо узаконення користування земельною ділянкою, однак на протязі значного часу ухиляється від укладення договору оренди землі.
		Відповідач помилково вважає, що будучи законним користувачем земельних ділянок, він має право сплачувати земельний податок 1% вартості земельної ділянки без укладення договору оренди землі.
		Відповідно до п. 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обовязковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
		Згідно з матеріалами справи, останній не є власником чи-то постійним користувачем земельної ділянки, відповідно, не є субєктом плати за землю у формі земельного податку. А тому згідно Закону України «Про оренду землі» був зобовязаний у встановлений законом строк укласти договір оренди земельної ділянки та сплачувати орендну плату, річний розмір якої відповідно до вимог ст. 288 ПК України не може бути меншим 3% нормативної грошової оцінки.
		Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт «д» ч. 1 ст. 156 Земельного Кодексу України).
		Ст. 157 Земельного Кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до пункту 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у звязку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. 
		Аналізуючи зміст положень Порядку № 284, можна дійти висновку, що розмір збитків при використанні земель без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) земельної ділянки, дорівнює сумі, яка могла б надійти до місцевого бюджету в разі, якщо б зазначений договір був укладений між орендодавцем та орендарем. Розмір збитків нараховується на підставі даних нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
		Підсумовуючи викладене, з аналізу наведених вище норм вбачається, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.
		Отже, системний аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє зробити висновок, що у випадку не укладення договору оренди, суперфіцію або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені статтею 157 ЗК України та Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам.
		Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 р. у справі № 6-2588цс15, який підлягає застосуванню відповідно до ст. 111-28 ГПК України. 
		Рішенням Запорізької міської ради від 27.03.2013 р. № 43 створено комісію по визначенню та відшкодуванню збитків у сфері земельних відносин та затверджено її склад; затверджений Порядок визначення та відшкодування збитків у сфері земельних відносин (додаток № 2 до рішення). Відповідно до п. 1.4 даного Порядку він (Порядок) застосовується при визначенні розміру збитків у наступних випадках: - фактичного користування земельними ділянками (у разі правомірного набуття особою права на нерухоме майно, розташованого на земельній ділянці) без оформлення правовстановлюючих документів на землю та, як наслідок, несплати або неповної сплати плати за землю; - перевищення строку укладення договору оренди, який визначено у рішенні міської ради про надання земельних ділянок в оренду та, як наслідок, несплати або неповної сплати плати за землю; - невиконання обовязків, передбачених договором оренди землі, рішеннями міської ради, рішеннями виконавчого комітету міської ради, нормативно-правовими актами, повязаними з сплатою орендної плати за землю та, як наслідок, несплати або неповної сплати плати за землю (п. 1.6). Визначення сум збитків покладається на комісію по визначенню та відшкодуванню збитків у сфері земельних відносин (п. 2.1). На засідання Комісії по визначенню збитків запрошуються фізичні та юридичні особи, діями або бездіяльністю яких територіальній громаді спричинені збитки у сфері земельних відносин. Повноваження запрошених на засідання Комісії осіб повинні бути належним чином оформлені та підтверджені (довіреність, паспорт та інше) (п. 2.7). За результатами розгляду матеріалів Комісією складаються акти про визначення збитків по кожному суб'єкту окремо (п. 2.10). Акти про визначення збитків затверджуються рішенням виконавчого комітету міської ради (п. 2.12). Відшкодування збитків проводиться за період використання землі з порушенням земельного законодавства у розмірі орендної плати за землю, яка могла би надійти до міського бюджету при належному виконанні (дотриманні) землекористувачем вимог земельного законодавства (п. 4.1). У разі фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, збитки визначаються за фактичний період користування земельною ділянкою (п. 4.2). Збитки визначаються за ставками орендної плати, які діяли на момент виникнення таких збитків (п. 4.5).  У разі сплати користувачем земельної ділянки плати за землю, її розмір враховується при визначенні розміру збитків, про що зазначається в  розрахунку та акті про визначення збитків (п. 4.6).
		У силу приписів ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначене положення є нормативним актом органу місцевого самоврядування та, відповідно, є обовязковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, обєднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями. 
		Матеріали справи свідчать, що ПАТ Запорізький абразивний комбінат  відповідно до вимог чинного законодавства не має прав ні власника, ні землекористувача земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя,  вул. Димитрова, 44, тобто в порушення ст. 125 Земельного кодексу України користується земельною ділянкою за цією адресою без документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою. 
		Використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід у розмірі орендної плати. При цьому суд вважає встановленим наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення. 
		Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.03.2015 р. у справі № 335/7793/14-а, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015 р., залишено без задоволення адміністративний позов ПАТ Запорізький абразивний комбінат до виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання дій протиправними та скасування рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.05.2014 р. № 184 «Про затвердження актів про визначення розміру збитків, заподіяних внаслідок користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів» у частині затвердження актів №№ 5, 6 про визначення розміру збитків.
		Так, з урахуванням сплаченого відповідачем земельного податку, останній повинен сплатити за період з 22.12.2011 р. по 14.11.2013 р. суму 5931344,41 грн. збитків.
		На підставі викладеного, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими та законними, позов задовольняється повністю.
		Заперечення відповідача спростовуються наведеними вище нормами законодавства.
		 Згідно з ст. 49 ГПК України судовій збір у розмірі 73080,00 грн. стягується з відповідача в доход Державного бюджету України. 
		 
		 
		Керуючись ст.ст. 4-6, 22, 27, 29, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов Запорізької місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах  Запорізької міської ради до відповідача: Публічного акціонерного товариства Запорізький абразивний комбінат задовольнити повністю. 
		 
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства Запорізький абразивний комбінат (69014  м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 44, код ЄДРПОУ 00222226) на користь Запорізької міської ради в дохід місцевого бюджету збитки в сумі 5  931 344 (пять мільйонів девятсот тридцять одна тисяча триста сорок чотири) грн. 11 коп. (р/р 31416544700002, одержувач ГУДКСУ в Запорізькій області, код платежу 24060300, код ЄДРПОУ 38025409, МФО 813015). Видати наказ.
		 
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства Запорізький абразивний комбінат (69014, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 44, код ЄДРПОУ 00222226) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) суму 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.
		 
		 
		Повне рішення складено  06 березня 2017 р.
		 
		 
		Головуючий суддя                               С.С. Дроздова
		 
		Суддя                              О.Г. Смірнов
		 
		Суддя          О.А. Топчій
		 
		 
		 
		          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		           Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня  оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...