Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/178/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про стягнення плати за користування житлом.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2017.
Дата набрання законної сили: 01.03.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МІСТА  КИЄВА
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		01 березня 2017 року                                  Апеляційний суд м. Києва 
		у складі:                     
		                                                                       головуючого              Вербової І.М.
		                                                                       суддів                                     Поливач Л.Д.
		                                                                                                          ШаховоїО.В.
		                                                                       при секретарі              Гоін В.С.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року,
		 
		у с т а н о в и л а:
		 
		У січні 2015 року ТОВ «Перший український експертний центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 11 335 грн. 17 коп. та судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.
		В подальшому, позивач звертався із заявою про збільшення розміру позовних вимог та просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 13 796 грн. 68 коп. та судовий збір. 
		Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року, позовні вимоги - задоволені, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Перший український експертний центр» 13 796 грн. 68 коп. заборгованості за комунальні послуги та судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. (а.с.79-80).
		Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року,  відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 09 вересня 2015 року (а.с.158).
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на необґрунтованість даного рішення, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм процесуального і матеріального права.
		Зокрема, ОСОБА_2 обґрунтовує свої вимоги тим, що суд першої інстанції не дослідив фактичні обставини справи, зокрема не з'ясував правовий статус позивача та відповідача по справі, наявність між ними договірних відносин, не перевірив обгрунтованість нарахованої заборгованості. Також, позивач не навів належних і допустимих доказів на підтвердження своєї позиції, а відтак, суд повинен був відмовити в задоволенні позову.
		 
		 
		______________________________________________
		Справа № 756/178/15-ц
		№ апеляційного провадження 22-ц/796/772/2017
		Головуючий у суді першої інстанції: Васалатій К.А.
		Доповідач у суді апеляційної інстанції: Вербова І.М.
		 
		В суді апеляційної інстанції, ОСОБА_3 підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити. 
		Представник ТОВ «Перший український експертний центр», Драбчук К.А., просила відхилити апеляційну скаргу та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
		Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність її часткового задоволення, виходячи з наступного.
		Згідно ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до ст. 303 ч.1 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач з 05 квітня 2007 року став власником АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва на право власності виданого на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення  від 29 березня 2007 року (а.с. 69).
		Даний будинок перебуває на балансі у позивача - ТОВ «Перший український експертний центр», який було отримано на баланс позивачем відповідно до рішення ПАТ «ХК «Київміськбуд» від 15 серпня 2012 року (а.с. 9).
		Між ТОВ «Перший український експертний центр» та відповідними організаціями було укладено договори, які спрямовані на належне утримання будинку та прибудинкової території з а адресою АДРЕСА_1 (а.с. 20-44).
		Ухвалюючи оскаржуване заочне рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку, що у відповідача ОСОБА_2 станом на 01 березня 2015 року виникла заборгованість перед позивачем ТОВ «Перший український експертний центр» у сумі 13796,68 грн., а тому позовні вимоги позивача є обгрунтованими та законними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
		Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.
		Відповідно до п.17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, затверджених Постановою КМУ № 572 від 08.10.1992 р., власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку. Наймачі квартир (кімнат) вносять плату за найом житла, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України. Ці платежі і платежі за комунальні та інші послуги власниками квартир, наймачами і орендарями вносяться щомісяця не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інші строки. При простроченні внесення вказаної плати стягується пеня з розрахунку 1 процент від несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше 100 процентів загальної суми боргу.
		Відповідно до абзацу 2 п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків затверджених постановою КМУ № 45 від 24.01.2016 року Власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
		Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору.
		Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Виходячи зі змісту ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами ж будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Крім того, у відповідності до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 
		В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що суд не перевірив обгрунтованість нарахованої заборгованості.
		Як вбачається з матеріалів справи, згідно розрахунку заборгованості №4669 від 24 грудня 2014 року, станом на 01 травня 2014 року заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем становила 11 335 грн. 17 коп., а станом на 01 березня 2015 року - 13 796 грн. 68 коп. (а.с.8; а.с.55).
		Однак, представник позивача в судовому засіданні не змогла пояснити, за який період  нарахована сума боргу станом на 01 жовтня 2012 року в розмірі 6 930 грн. 17 коп., крім того, не надала детального розрахунку цієї суми та належних доказів в підтвердження того, що відповідач станом на 01 жовтня 2012 року дійсно мав вказану заборгованість і з чого вона складалась.
		В матеріалах даної справи міститься заява ОСОБА_2 про застосування судом  строків позовної давності до пред'явлених позовних вимог (а.с.119).
		А тому колегія суддів вважає за необхідне зменшити ОСОБА_2 суму заборгованості з 13 796 грн. 68 коп. до 6 866 грн. 51 коп., у зв'язку з недоведеністю позовних вимог у цій частині та періоду, за який вона утворилась (13 796 грн. 68 коп. - 6 930 грн. 17 коп. = 6 866 грн. 51 коп.).
		Що стосується доводів апеляційної скарги в частині того, щосуд першої інстанції не з'ясував правовий статус позивача та відповідача по справі та наявність між ними договірних відносин, не відповідають фактичним обставинам справи, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовуються наданими позивачем договорами, актами, яким суд дав належну оцінку.
		Посилання відповідача, що за зазначений період сплачувалися комунальні платежі, оцінюються критично, оскільки як видно з розрахунку заборгованості та квитанцій, сума сплачувалася не в повній мірі і як пояснила представник позивача, сплачені кошти по квитанціям враховані, однак утворилась заборгованість, зазначена в розрахунку. 
		 
		Керуючись статтями 303, 307, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, - 
		 
		в и р і ш и л а :
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - ОСОБА_7 - задовольнити частково.
		Заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року - змінити в частині стягнутої суми заборгованості за комунальні послуги, зменшивши вказану суму з 13 796 (тринадцять тисяч сімсот дев'яносто шість) грн. 68 коп. до 6 866 (шість тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 51 коп.
		В решті рішення - залишити без змін.
		Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з  дня набрання законної сили.
		 
		Головуючий:                                                                                   І.М. Вербова
		Судді:                                                                                                           Л.Д. Поливач
		                       О.В.Шахова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...