Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/104/17 : не визначено.
Надіслано судом: 07.03.2017. Зареєстровано: 08.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2017.

Результат оскарження 23.05.2017 Донецький апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  35/12/17
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		28.02.2017                                                                                                      Справа №  908/104/17
		Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А. 
		при секретарі Осоцький Д.І. 
		 
		За участю представників сторін:                                            
		від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 10/16-2181 від 29.11.2016 р., ОСОБА_2, довіреність № 10/16-2182 від 06.12.2016 р. 
		від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 63/19/01-85 від 27.02.2017 р.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  
		За позовом Публічного акціонерного товариства «МетаБанк», м. Запоріжжя
		до Відділу урядового фельдєгерського звязку Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України в м. Запоріжжя
		про стягнення заборгованості в сумі 830000,00 грн.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		13.01.2017 р. до Господарського суду Запорізької області звернулось Публічне акціонерне товариство «МетаБанк»з позовом до Відділу урядового фельдєгерського звязку Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України в м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 830000,00 грн.
		Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 29.04.2010 р. між Відділом урядового фельдєгерського звязку Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України в м. Запоріжжя (Виконавець) та Публічним акціонерним товариством «МетаБанк» (Замовник), було укладено Договір № 80/10 (Договір). Відповідно до умов якого Виконавець організовує і забезпечує доставку цінних відправлень Замовника і бере на себе зобовязання доставити відправлення Замовника до пункту призначення на протязі двох днів.
		Позивач вказує на те, що 15.11.2016 р. з дирекції АТ «МетаБанк» у м. Києві було передано, а Головним управлінням урядового фельд'єгерського зв'язку було прийнято цінне відправлення, в якому відповідно до прибутково-видаткового касового ордеру, опису та акту вкладення знаходились грошові кошти у розмірі 830000,00 грн., що направлялись з операційної каси дирекції АТ «Мета банк» у м. Києві регіональне відділення для підкріплення операційної каси ОПЕРУ АТ «Мета банк» у м. Запоріжжі (цінне відправлення). На цінне відправлення, відповідно до погодженого між Виконавцем та Замовником ОСОБА_4 порядку був складений та підписаний експедитором-приймальником ГУУФЗ Держспецзв'язку ОСОБА_5 реєстр №1 від 15.11.2016р.
		Позивач вказує на те, що станом на 10.01.2017 р. цінне відправлення вартістю 830000,00 грн., що було вручено 15.11.2016 р. Виконавцю для доставки з операційної каси дирекції АТ «Мета банк» до відділення ОПЕРУ АТ «Мета банк» у м. Запоріжжі, в АТ «Мета банк» не доставлено.
		З огляду на вищезазначене позивач звернувся до суду та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму збитків в розмірі 830000,00 грн.
		13.01.2017 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А. 
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.01.2017 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/12/17 та призначено розгляд справи на 07.02.2017 р. 
		Через Відділ документального забезпечення господарського суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до якого зазначено, що 16.11.2016р. невідомими особами було здійснено збройний напад на військовослужбовців ГУ УФЗ Держспецзвязку та викрадення цінного відправлення у рамках ОСОБА_4 № 80/10 від 29.04.2010 р. У звязку з цим, Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області відкрито кримінальне провадження № 12016042010000292 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.11.2016р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 187 КК України за фактом розбійного нападу. Вважає, що оскільки предметом позовних вимог є стягнення збитків, необхідним є доведення існування складу господарського правопорушення. Враховуючи кримінальне вищевказане провадження, відповідач вважає, що до встановлення обставин, які мають преюдиційне значення для даної справи, органами які замаються досудовим розслідуванням, розгляд даної справи є неможливим. Просить зупинити провадження у справі № 908/104/17 та направити матеріали справи до Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України.
		В судовому засіданні 07.02.2017 р. представники позивача підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити повністю.
		Представники відповідача в судовому засіданні 07.02.2017 р. підтримали клопотання про зупинення провадження у справі. Суд вказав, що дане клопотання буде розглянуто під час вирішення справи.
		В судовому засіданні 07.02.2017 р. оголошено перерву до 28.02.2017 р.
		23.02.2017 р. через Відділ документального забезпечення від позивача надійшло заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до якого зазначено, що подане клопотання є необґрунтованим, не доведеним є взаємозвязок між предметом спору та відкритими кримінальними провадженнями. Також, на думку позивача, дане клопотання не обґрунтоване жодними поданими до суду доказами, відповідач жодним чином не доводить наявності причинного звязку між викраденням цінного відправлення та відкриттям виконавчого провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016040010000298 від 19.11.2016 р. в даному запереченні позивач просив суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
		28.02.2017 р. від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечив проти задоволення позову та зазначив, що фельдєгерський зв'язок входить до системи поштового звязку України та регулюється нормами Закону України «Про поштовий зв'язок». Відповідач вказує на те, що поштовим звязком забороняється пересилати валюту, а сума оголошеної цінності поштового відправлення не повинна перевищувати фактичної вартості вкладення. Також, відповідач посилається на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів підтвердження вмісту вкладеного відправлення на оцінену суму та доказів нестачі банку грошових коштів на вказану суму.
		Представники позивача в судовому засіданні 28.02.2017 р. підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити.
		Представник відповідача в судовому засіданні 28.02.2017 р. заперечив проти задоволення позову, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву та просив суд в позові відмовити.
		Розглянувши матеріали справи, суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, в звязку з наступним.
		Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування.
		Зупинення провадження   це тимчасове й повне припинення усіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадках надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування. Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обовязкове, передбачене в процесуальному законі, за наявності якого господарський суд зобовязаний зупинити провадження у справі (ч. 1 ст. 79 ГПК України) і факультативне (ч. 2 ст. 79 ГПК України), необовязкове для господарського суду, яке застосовується на його розсуд, зокрема, надіслання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування. Відтак, виходячи зі змісту частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для застосування такого необов'язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог. При цьому, надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів за відсутності прямої вказівки на це у законі не може мати на меті ініційоване судом отримання доказів.
		Надіслання матеріалів справи органу досудового розслідування можливе відповідно і до приписів частини 4 статті 90 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення прокурору або органу досудового розслідування. Тобто, повідомлення прокурору або органу досудового розслідування надсилається господарським судом на стадії вирішення спору  прийняття судового рішення. Повідомлення з конкретних справ повинні надсилатись відповідним органам, як правило одночасно з вирішенням спору.
		Відтак, ні приписи статті 90 Господарського процесуального кодексу України, ні приписи пункту 2 частини 2 статті 79 цього ж Кодексу не повязують надіслання матеріалів справи до слідчих органів та зупинення провадження у справі саме з неможливістю зясування певних обставин та надання оцінки доказів, які надані сторонами при вирішенні господарського спору. 
		Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що суд може зупинити провадження у справі, якщо при розгляді справи виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, у зв'язку з чим разом з оригіналами матеріалів справи надішле прокурору або органу досудового розслідування повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення для проведення досудового розслідування у порядку, передбаченому розділом III Кримінального процесуального кодексу України. 
		При цьому, надіслання господарським судом матеріалів справ з одночасним зупиненням справи можливе за наявності в сукупності таких умов: по-перше, коли суд самостійно не має можливості встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, оскільки вони можуть бути встановлені лише в рамках досудового розслідування і судового розгляду у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України; по-друге, для з'ясування цих обставин обов'язкове надсилання прокурору оригіналів матеріалів судової справи. В такому випадку зупинення провадження у справі буде зумовлено надісланням господарським судом оригіналів матеріалів справ відповідно до пп. 2.7.9 - 2.7.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.02.2013 року N 28, оскільки відсутність у суді зазначених матеріалів унеможливлює розгляд ним справи. Надіслання судом прокурору або органу досудового розслідування копій матеріалів справи за будь-яких умов не є необхідною передумовою для зупинення провадження у справі, оскільки не є обставиною, що перешкоджає її розгляду по суті заявлених позовних вимог.
		Предметом позовних вимог у даній справі є відшкодування позивачу збитків, завданих внаслідок неналежного виконання відповідачем ОСОБА_4 № 80/10 від 29.04.2010 р.
		Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		З огляду на положення наведених норм матеріального права, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. 
		На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, їх розмір, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня протиправна поведінка.
		Отже, зупинення провадження у справі та направлення повідомлення до слідчих органів військової прокуратури у даній справі суперечить ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		За таких підстав, суд вважає, що підстави для зупинення провадження в цій справі відсутні та відмовляє у задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. 
		Справа розглянута за заявою представників сторін без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
		В судовому засіданні 28.02.2017 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
		29.04.2010 р. між Відділом урядового фельдєгерського звязку Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України в м. Запоріжжя (Виконавець) та Публічним акціонерним товариством «МетаБанк» (Замовник) було укладено Договір № 80/10 (Договір). 
		Відповідно до ст. 1 ОСОБА_4, Виконавець організовує і забезпечує доставку цінних відправлень Замовника на умовах вказаних нижче. Конфіденційність і збереження доставки гарантується Виконавцем.
		З матеріалів справи вбачається, що 15.11.2016 року з дирекції АТ «МетаБанк» у м. Києві регіональне відділення було передано, а Головним управлінням урядового фельд'єгерського зв'язку було прийнято цінне відправлення, в якому відповідно до прибутково-видаткового касового ордеру, опису та акту вкладення знаходились грошові кошти у розмірі 830000,00 грн., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи, що направлялись з операційної каси дирекції АТ «МетаБанк» у м. Києві регіональне відділення для підкріплення операційної каси ОПЕРУ АТ «МетаБанк» у м. Запоріжжі (надалі за текстом  цінне відправлення). На цінне відправлення, відповідно до погодженого між Виконавцем та Замовником ОСОБА_4 порядку був складений та підписаний експедитором-приймальником ГУУФЗ Держспецзв'язку ОСОБА_5 реєстр №1 від 15.11.2016р., належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.
		Позивач вказав на те, що станом на 10.01.2017 р. цінне відправлення вартістю 830000,00 грн. до відділення АТ «МетаБанк» у м. Запоріжжі не доставлено.
		З матеріалів справи вбачається, що 18.11.2016 року листом № 52-03/5250 Замовник звернувся до Виконавця з повідомленням про неотримання цінного відправлення в розмірі 830000,00 грн. у встановлений строк та запитом щодо місцезнаходження цінного відправлення. Належним чином завірена копія вказаного листа міститься в матеріалах справи.
		Листом № 63/19/01-449 від 18.11.2016 року Відділ урядового фельд'єгерського зв'язку Держспецзв'язку в м. Запоріжжі повідомив Замовника про збройний напад на фельд'єгерський маршрут, яким доставлялося відправлення по реєстру № 1 від 15.11.2016 р. та втрату цінного відправлення за результатом збройного нападу. Належним чином завірена копія вказаного листа міститься в матеріалах справи.
		З матеріалів справи вбачається, що 22.11.2016 року Позивач посилаючись на ст. 7 ОСОБА_4 звернувся до Відповідача з вимогою сплатити вартість цінного відправлення в строк до 25.11.2016 р.
		28.11.2016 року Відповідач надав відповідь на вказану вище вимогу, запропонувавши у разі встановлення правоохоронними органами винних осіб у кримінальному правопорушенні у відповідності до ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України подати цивільний позов на заявлену суму.
		В зв'язку з тим, що станом на 10.01.2017 р. цінне відправлення до АТ «Мета банк» не доставлено він змушений звернутись з позовом до суду про стягнення 830000,00 грн.
		Крім того, позивачем було надіслано 10.01.2017 р. на адресу відповідача претензію № 1 від 30.12.2016 р. з вимогою оплати заборгованість в розмірі 830000,00 грн. в строк до 20.01.2017 р., однак матеріали справи не містять відповіді відповідача на дану претензію.
		Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
		Згідно зі ст. ст. 11, 509 ЦК України, договір є однією із підстав виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань)
		Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до п. 5.1.2 ОСОБА_4 передбачено, що Виконавець зобов'язаний доставити відправлення Замовника до пункту призначення в строк, передбачений пунктом 2.4 цього договору. 
		Термін доставки відправлень на території України від Замовника до одержувача встановлюється в 2 доби (не враховуючи день приймання відправлення Виконавцем, а також вихідні та святкові дні) (п. 2.4 ОСОБА_4).
		Статтею 7 ОСОБА_4 передбачена відповідальність сторін, згідно якої сторони несуть взаємну відповідальність за правильне та своєчасне виконання своїх зобов'язань у цьому ОСОБА_4. 
		Пунктом 7.1.1 ОСОБА_4 встановлено, що Виконавець несе матеріальну відповідальність за прийняті від Замовника відправлення тільки у межах оголошеної цінності за умови оформленого відповідно до чинного законодавства документального підтвердження (касового ордеру, доручення на видачу цінностей т інше) вмісту вкладеного та суми нестачі та за рішенням суду.
		На відправлення, які передаються Виконавцю, Замовник виписує три примірника реєстру (Додаток 1) встановленої форми. Перший та другий примірники реєстру подаються разом з відправленнями Виконавцю, а третій з підписом і печаткою Виконавця, залишається у Замовника. При оформлені реєстру Замовник повинен обовязково вказувати номер цього ОСОБА_4 (п. 3.2 ОСОБА_4).
		З матеріалів справи, а саме з реєстру № 1 від 15.11.2016 року, прибутково-видаткового касового ордеру № ДИР 3959 від 15.11.2016 року, Акту про формування інкасаторської сумки від 15.11.2016 року, Опису цінностей у національній валюті України, що перевозяться № 1 від 15.11.2016 року Замовником було сформовано цінне відправлення, в яке було вкладено банкноти на суму 830000,00 грн. Також, судом вбачається, що на реєстрі відправлень було зазначено оголошену цінність відправлення у розмірі 830000,00 грн., відправлення Банку прийнято експедитором-приймальником ОСОБА_5 Головного управління урядового фельд'єгерського зв'язку без заперечень та зауважень.
		Згідно з п. 7.1.2 ОСОБА_4 встановлено, що відповідальність Виконавця перед Замовником за збереження відправлень починається з моменту прийому їх у встановленому порядку (п. 3.2) від Замовника і закінчується в момент передачі відправлень у встановленому порядку за призначенням. 
		Відповідно до п. 3.1. ОСОБА_4 встановлено, що упаковка відправлень повинна забезпечувати збереження вкладеного і виключати доступ до нього.
		Згідно п. 5.1.3 ОСОБА_4, Виконавець зобов'язаний під час доставки відправлень Замовника забезпечити їх збереження, конфіденційність та відсутність доступу до них з боку третіх осіб.
		Отже, в порушення вказаної умови ОСОБА_4, відповідач під час доставки відправлення не забезпечив його збереження, в звязку з чим, Відділ урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в м. Запоріжжі порушив умови ОСОБА_4, а саме не забезпечив збереження відправлення та не доставив відправлення Замовника в строк передбачений ОСОБА_4 до пункту призначення.
		Пунктом 7.1.3 ОСОБА_4 встановлено, що Виконавець відповідає за кількість місць вказаних в реєстрі, а також за цілісність упаковки, печаток і пломб Замовника при отримані відправлення, у разі пошкодження цілісності упаковки, печатки або пломби, уповноваженими співробітниками Замовника у присутності співробітника Виконавця складається акт про виявлення пошкоджень у 3 примірниках. Відшкодування шкоди здійснюється відповідно до п. 7.1.1 даного ОСОБА_4 за рішенням суду.
		Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 
		Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України є порушення зобовязання встановлені договором або законом.
		Згідно ч. 1 ст. 224 Цивільного кодексу України зазначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачається і ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України.
		Частиною 1 ст. 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
		- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
		- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
		- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
		- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
		Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
		Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності.
		Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного звязку між діями особи та збитками, які складають обєктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки. 
		Тобто збитки - це обєктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобовязання було виконано боржником.
		Обовязковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний звязок між неправомірними діями і збитками. 
		Виходячи з загальних положень права підставою для застосування заходів відповідальності, яким є стягнення збитків у розумінні ст. 611 Цивільного кодексу України та ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України, є склад правопорушення, який утворюється наступними елементами: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона.
		Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України. Відповідно до її положень майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Таким чином, враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач несе відповідальність за збереження відправлень та, як встановлено судом, не доставив відправлення до пункту призначення, а отже, не виконав умови ОСОБА_4, сума збитків, завдана позивачу, яка підлягає стягненню з відповідача становить 830000,00 грн.
		За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
		Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача в розмірі 12450,00 грн. 
		Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги задовольнити. 
		Стягнути з Відділу урядового фельдєгерського звязку Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України в м. Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Базарна, буд. 4, код ЄДРПОУ 05433206) на користь Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 30, код ЄДРПОУ 20496061) основний борг у сумі 830000 (вісімсот тридцять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 12450 (дванадцять тисяч чотириста пятдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.
		 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення. 
		 
		Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 06.03.2017 р. 
		 
		 
		               Суддя                                                                            О.А. Топчій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...