Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/2650/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Надіслано для оприлюднення: 10.03.2017. Зареєстровано: 10.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 14.03.2017.
Дата набрання законної сили: 21.03.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 569/2650/17 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09 березня 2017 року Рівненський міський суд Рівненської області 
		в складі головуючої судді - Кучина Н.Г.
		при секретарі - Довбенко Г.В. 
		з участю: заявника - ОСОБА_1 
		представників заявника - Чурилович Л.П., Севериненко В.А. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи, Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення , -
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме поранення його, при виконанні обов"язку військової служби 24 серпня 2014 року поблизу села Многопілля Амвросіївського району Донецької області, Україна, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		В обгрунтування заяви, заявник вказує, що він на підставі Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію" був призваний до лав Збройних сил України Рівненським об"єднаним міським військовим комісаріатомза військово-обліковою спеціальністю водій ВС, технік-механік та 27.11.2010 року прийняв військову присягу у військовій частині НОМЕР_1 . Для проходження військової служби він був направлений на схід України в зону антитерористичної операції.
		Зкінця лютого на початку березня 2014 року перекинуті з Росії війська без розпізнавальних знаків, почали окупацію Кримського півострова. З цього моменту фактично розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України.
		Після незаконної анексії Кримського півострова, в квітні 2014 року Російська Федерація почала другу фазу збройної агресії проти України, під час якої контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами Російської Федерації озброєні бандитські формування проголосили створення "Донецької народної республіки" (07 квітня 2014 року) та "Луганської народної республіки" (27 квітня 2014 року).
		11 травня 2014 року на окупованій території Донецької і Луганської областей відбувся незаконний референдум щодо самовизначення в Донецькому та Луганському регіонах з погано прихованою метою відокремлення та проголошення так званих "Донецької Народної Республіки" та "Луганської Народної Республіки", однак сам референдум так і не був визнаний, як Україною, так і міжнародною спільнотою.
		Як підсумок, Україною за наслідками військової агресії Російської Федерації, прийнято постанову Верховної Ради України від 17.03.2015 року № 254-VІІІ "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", якою визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей.
		В заяві також зазначається, що в період з 19 червня 2014 року по 27 липня 2014 року та з 29 липня 2014 року по 31 серпня 2014 року він безпосередньо брав участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в таких районах: с.Варварівка, с.Стара Краснянка, смт.Кремінна, м.Рубіжне, м.Сєвєродонецьк та м.Лисичанськ Луганської області, с.Комунарівка, м.Докучаєвськ, м.Старобешево, с.Нова Катеринівка, с.Кутейникове та с.Дзеркальну Донецької області.
		24 серпня 2014 року ОСОБА_1 отримав вогнепальне осколкове сліпе поранення м"яких тканин середньої третини лівого плеча, під час виконання службових обов"язків в ході антитерористичної операції в районі села Многопілля, Донецької області, потрапив під артилерійський обстріл.
		В заяві також вказується, що внаслідок кульового поранення заявник втратив 10% працездатності, на підтвердження чого надав довідку про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серії РВН №995, видана Рівненським обласним центром медико-соціальної експертизи. 
		31 березня 2015 року на підставі Указу Президента України №15/2015 від 14.01.2015 року ОСОБА_1 був демобілізований.
		20 травня 2015 року отримав посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , яке дає йому право користуватися пільгами для ветеранів війни - учасників бойових дій.
		Встановлення юридичного факту поранення заявника при виконанні обов"язку військової служби 24 серпня 2014 року поблизу села Многопілля Амвросіївського району Донецької області, Україна, яке сталося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, необхідно заявнику у зв"язку з тим, що в майбутньому це може породжувати юридичні наслідки, зокрема: виникнення права на справедливу компенсацію з Держави-агресора Російської Федерації.
		Заявник та його представники в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позовній заяві, просили заяву задоволити.
		Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з"явились, про час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.02.2017 року, їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті. 
		Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , військового квитка серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Гориньград І, Рівненського району, Рівненської області, житель АДРЕСА_1 , 08.11.2010 року Рівненським військовим комісаріатом Рівненської області був призваний на строкову військову службу до лав Збройних Сил України за військово-обліковою спеціальністю водій ВС, технік-механік та 27.11.2010 року прийняв військову присягу у військовій частині НОМЕР_1 . 
		Для проходження військової служби він був направлений на схід України в зону антитерористичної операції. Під час бойових дій, при виконанні обов"язку військової служби 24 серпня 2014 року ОСОБА_1 отримав вогнепальне осколкове сліпе поранення м"яких тканин середньої третини лівого плеча, в ході антитерористичної операції в районі села Многопілля, Донецької області, потрапив під артилерійський обстріл. Внаслідок кульового поранення ОСОБА_1 втратив 10% працездатності, що стверджується довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серії РВН №995, виданої Рівненським обласним центром медико-соціальної експертизи. 31 березня 2015 року на підставі Указу Президента України №15/2015 від 14.01.2015 року ОСОБА_1 був демобілізований. 20 травня 2015 року ОСОБА_1 отримав посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , яке дає йому право користуватися пільгами для ветеранів війни - учасників бойових дій.
		Всі ці обставини підтверджуються відповідними письмовими доказами, долученими до матеріалів справи.
		Крім того, встановлено, що Постановою Верховної Ради України "Про Заяву Верховної Ради України" "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків" №337-VIII від 21 квітня 2015 року було схвалено текст Заяви Верховної Ради України "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків". З аналізу даної заяви вбачається, що 20 лютого 2014 року були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російйської Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання підрозділів збройних сил Російсько Федерації, розташованих в Криму, що знаходились там відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, для блокування українських військових частин. На початковій стадії агресії особовий склад окремих російських збройних формувань не мав розпізнавальних знаків.
		З даної заяви Верховної Ради України слідує, що 27 лютого 2014 року збройні підрозділи спеціального призначення Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації захопили будівлі Ради Міністрів та Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Водночас, відбулось створення і озброєння нерегулярних збройних формувань найманців з числа місцевих жителів, якими керували офіцери спецслужб і Збройних Сил Російської Федерації, а Чорноморський флот Російської Федерації заблокував українські порти, де знаходились кораблі Військово-Морських Сил України. В подальшому лідер партії "Русское единство" Сергій Аксьонов проголосив себе головою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та закликав президента Російської Федерації "забезпечити мир і спокій в Криму". У відповідь на цей заклик Президент Російської Федерації звернувся до Ради Федерацій Федеральних зборів Російської Федерації, яка своєю постановою від 1 березня 2014 року, надала згоду на використання на території України Збройних Сил Російської Федерації. Як наслідок це призвело до збройного захоплення і воєнної окупації невід"ємної частини України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
		Нелегітимно сформована в умовах російської воєнної окупації виконавча влада Автономної Республіки Крим 16 березня 2014 року провела референдум про входження Автономної Республіки Крим до складу Російської Федерації, однак результати референдуму не були визнані жодною країною світу, крім Російської Федерації, що підтверджується Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27 березня 2014 року "Територіальна цілісність України".
		17.03.2014 року Верховна Рада Автономної Республіки Крим, розпущена постановою Верховної Ради України, всупереч цьому проголосила Крим незалежною державою. 18 березня 2014 року самозвані представники Верховної Ради Автономної Республіки Крим підписали з президентом Російської Федерації "Договір про прийняття до Російської Федерації Республіки Крим і створення у складі Російської Федерації нових суб"єктів".
		21.03.2014 року владою Російської Федерації було прийнято Федеральний конституційний закон "О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов - Республики Крым и города федерального значения Севастополя".
		Згідно зі ст.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VІІ від 15.04.2014 року, із змінами і доповненнями, внесеними відповідно Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації" від 15.09.2015 року № 685-VІІІ, Автономна Республіка Крим та місто Севастополь визнано тимчасово окупованою територією України з зазначенням дати початку тимчасової окупації - 20 лютого 2014 року.
		Незаконно анексувавши Автономну Республіку Крим, Росія продовжила свою військову агресію по відношенню до України, розпочавши в квітні 2014 року другу фазу збройної агресії проти України, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами Російської Федерації озброєні формування проголосили створення "Донецької народної республіки" (07 квітня 2014 року) та "Луганської народної республіки" (27 квітня 2014 року).
		Згідно з постановою Верховної Ради України "Про Заяву Верховної Ради України" "Про відсіч збройній агресіїРосійської Федерації та подолання її наслідків", від 21.04.2015 №337-VIII зазначені події на сході України відбувалися за наступними обставинами.
		Протягом травня 2014 року самозвані лідери "ДНР" та "ЛНР", серед яких було багато громадян Російської Федерації, у неконституційний спосіб організували проведення фіктивних референдумів про відокремлення цих нелегітимних утворень від України. Під приводом і з метою їхньої підтримки на територію України були заслані розвідувально-диверсійні групи, які очолювали кадрові офіцери Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, формування російського козацтва та укомплектований чеченцями - громадянами Російської Федерації батальйон "Восток", а також були задіяні такі озброєні групи найманців як "Русский сектор" та "Оплот". За їхньої участі відбулися захоплення адміністративних будівель у багатьох населених пунктах Донецької та Луганської областей, здійснено збройні напади на частини українських Сухопутних військ та літаків Повітряних сил Збройних Сил України.
		11.05.2014 року на окупованій території Донецької і Луганської областей відбувся референдум щодо самовизначення в Луганському та Донецькому регіонах з метою відокремлення та проголошення так званих "Луганської Народної Республіки" та "Донецької Народної Республіки". Однак, такий референдум, як і проголошені утворення, а саме "Луганська Народна Республіка" та "Донецька Народна Республіка" не були визнані ані національним законодавством, ані міжнародною спільнотою.
		Так, Міністерство закордонних справ Великобританії назвало прикрим факт проведення референдуму 11 травня на Донбасі (http://ua.korrespondent.net/world/3361365-mzs-brytanii-nazvav-prykrym-faktom-referendum-na-donbasi). Тим часом прес-секретар Держдепартаменту США Джен Псакі заявила, що США не визнають результати референдуму про незалежність "Донецької народної республіки" (http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3361226-derzhdepartament-ssha-znovu-zaiavyv-pro-nevyznannia-referendumiv-na-donbasi).
		"Так звані референдуми у Донецькій і Луганській областях нелегітимні, і ми не визнаємо їх результатів. Ті, хто організував ці референдуми, не володіють демократичною легітимністю", - заявила прес-векретар верховного представника Європейського Союзу із закордонних справ ОСОБА_2 (http://www.ukrinform.ua/rubric-politycs/1660771-es ne viznae referendum na shodi ukraiini_1937380.html).
		23 серпня 2014 року почалися масові вторгнення на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів Збройних Сил Російської Федерації, закрема, військовослужбовців 9-ї окремої мотострілкової бригади, 76-ї та 98-ї дивізії повітрянодесантних військ Збройних Сил Російської Федерації. Задіяння Збройних Сил Російської Федерації у збройній агресії проти України супроводжувалося поширенням серед населення України агітаційних листівок, в яких, зокрема, був такий заклик: "За жодних обставин не чиніть перепон пересуванню російських військ (техніка та бойовий склад)".
		На засіданні Ради Безпеки ООН, яке відбулося 29.08.2014 року, в зв"язку з агресією Російської Федерації проти України, делегація України заявила: "Росія розпочала безпосереднє воєнне вторгнення на материкову частину України із застосуванням своїх регулярних збройних сил". Після надзвичайного засідання комісії Україна - НАТО, скликаного 29 серпня 2014 року на прохання України, Генеральний секретар НАТО А.Расмуссен кваліфікував вторгнення Збройних сил Російської Федерації черех східний і південно-східний українсько-російський державний кордон як "серйозну ескалацію збройної агресії Росії проти України".
		Нерегулярні збройні формування, задіяні Російською Федерацією у агресивній війні проти України, систематично підкріплювалися російськими найманцями з числа звільнених у запас військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації та постачанням зброї і військової техніки, включаючи танки, артилерійські системи, протитанкові засоби та сучасні зенітно-ракетні комплекси. Це підтверджувалося численними затриманими військовослужбовцями Збройних Сил Російської Федерації.
		За повідомленням прес-центру Служби безпеки України від 16 червня 2014 року, в Краматорську Донецької області співробітники Служби спільно з військовослужбовцями Збройних Сил України затримали 5 проросійських бойовиків, які обстріляли українських військових зі стрілецької автоматичної зброї. Однин із затриманих - 21-річний громадянин Російської Федерації, колишній курсант Краснодарського вищого військового авіаційного училища ОСОБА_3 , розповів, що прибув на схід України "заробити гроші". Зі слів найманця, він приїхав до Слов"янська, побачивши в Інтернеті рекламу про набір добровольців для участі у бойових діях на стороні "ДНР". За цю «роботу» координатори обіцяли грошову винагороду - одну тисячу доларів США на день. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ?art_id=127364&cat_id=127004).
		За повідомленням прес-центру Служби безпеки України від 20 червня 2014 року, українськими військовими під Слов"янськом Донецької області затримано громадянина Російської Федерації "Т", який був направлений російськими спецслужбами для участі у бойових діях на сході України. За словами "Т", представник Федеральної Служби Безпеки Російської Федерації, який його вербував, пообіцяв платити винагороду: за вбитого українського офіцера тисячу доларів, а за вбитого рядового військовослужбовця - 300 доларів США. (http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=127685&cat_id=l 27004).
		За повідомленням прес-центру Служби безпеки України від 12 липня 2014 року, спецслужбовці спільно з прикордонниками не допустила перетину державного кордону і подальшого проникнення вглиб території України громадянина Росії ОСОБА_4 , який після затримання намагався втекти до Російської Федерації. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , незаконно потрапив на територію України для підтримки терористів так званої "ДНР". Встановлено, що бойовик брав активну участь у збройних нападах на українських військових та терористичних операціях, (http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/ publish/article?art id=128816&cat_id=128580).
		29 червня 2016 року незалежна неурядова правозахисна організація Міжнародне партнерство за права людини разом із Норвезьким Гельсінським Комітетом та Українською Гельсінською Спілкою представила Звіт "Звідки відкрили вогонь? Розслідування транскордонних атак на сході України". Відповідно до Звіту, перетини кордону та напади на українські території були організовані за допомогою військових підрозділів Російської Федерації. Покинуті речі персонального вжитку та сліди переміщення військової техніки; рух російських військових підрозділів на території Російської Федерації і через кордон України; факти нелегальних перетинів українського кордону комбатантами з Російської Федерації, які згодом здійснювали напади на об`єкти військової інфраструктури, державні прикордонні частини та цивільні об`єкти; здійснення атак з локацій військових частин регулярних збройних сил Російської Федерації слугують цьому підтвердженням. Крім того, проаналізовані у звіті докази прямого втручання російських збройних сил, служб безпеки, осіб, які прямо пов"язані з військовими підрозділами Російської Федерації, а також аналіз атак на населені пункти Луганської області влітку 2014 року доводять наявність міжнародного характеру збройного конфлікту на Донбасі (http://iphronline.org/wp-content/uploads/2016/07/Ukr-Jomt-report-cross-border- shelling-June-2016.pdf).
		Незважаючи на укладення Мінських домовленостей (Мінський протокол від 05 вересня 2014 року, Мінський меморандум від 19 вересня 2014 року і Мінський "Комплекс заходів від 12 лютого 2015 року"), за якими Російська Федерація та підконтрольні їй бандитські угрупування взяли на себе обов`язки по припиненню збройного конфлікту, Російська Федерація з більшою або меншою інтенсивністю продовжує збройну агресію проти України. З моменту підписання 05 вересня 2014 року Мінського протоколу Збройні сили Російської Федерації та іррегулярні підрозділи російських найманців захопили Донецький аеропорт, місто Дебальцеве та інші населені пункти, розширивши контрольовану ними територію України у Донецькій та Луганській областях більше ніж на 500 квадратних кілометрів. Постачання російських окупаційних сил відбувається, зокрема, за допомогою так званих "гуманітарних конвоїв", які регулярно скеровуються Російською Федерацією на територію України шляхом несанкціонованого перетину українсько-російського державного кордону всупереч чинному законодавству України та міжнародним правилам, встановленим Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, що ставить під сумнів гуманітарний характер таких конвоїв. Під виглядом виконання Мінського "комплексу заходів" від 12 лютого 2015 року російська сторона здійснює перегрупування своїх збройних підрозділів, важких озброєнь, концентрацію їх на Артемівському, Волноваському, Донецькому, Маріупольському напрямках, а також постійно тримає біля українсько-російського кордону численне угруповання своїх гегулярних Збройних сил.
		Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ, збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.
		Як наслідок, Україною, у зв"язку із збройною агресією Російської Федерації, прийнято постанову Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VІІІ "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", якою визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
		В абзаці 2 постанови Верховної Ради України "Про Заяву Верховної Ради України "Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР", які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян" від 04 лютого 2015 року №145-VІІІ зазначено, що з 20 лютого 2014 року проти України триває збройна агресія Російської Федерації та підтримуваних нею бойовиків-терористів, під час якої було анексовано Автономну Республіку Крим та місто Севастополь, які є частиною території незалежної та суверенної держави Україна, окуповано частину Донецької та Луганської областей України, загинуло тисячі громадян України, серед яких діти, поранено тисячі осіб, зруйновано інфраструктуру цілого регіону, сотні тисяч громадян вимушені були покинути свої домівки".
		Також постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VIII законодавчий орган України затвердив Звернення до Організації Об"єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором.
		Крім того, військові дії Російської Федерації на території України були фактично визнані та засуджені рядом міжнародних інстанцій. 
		Резолюцією Європарламенту (2014/2965 (RSP)) від 15 січня 2015 року щодо ситуації в Україні рішуче засуджено агресивну та експансіоністську політику Росії, що становить загрозу цілісності та незалежності України, а також потенційну загрозу для самого Європейського Союзу, включаючи незаконну анексію Криму та ведення неоголошеної гібридної війни проти України, у тому числі інформаційної війни, поєднуючи кібервійни, використання регулярних та нерегулярних збройних сил, пропаганда, економічного тиску, енергетичного шантажу, ди пломатії та політичної дестабілізації, підкреслює, що такі дії є порушенням міжнародного права.
		Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи "Зниклі особи під час конфлікту в Україні" від 25 червня 2015 року визнає, що військові дії на частині територій Донецької та Луганської областей України є агресією зі сторони Російської Федерації та вводить термін "окупований" по відношенню до Автономної Республіки Крим та м.Севастополь.
		Аналізуючи наведені обставини та докази, що містяться у досліджених судом нормах міжнародного та національного законодавства, суд приходить до висновку, що наслідком саме збройної агресії Російської Федерації стала окупація частини території України, а саме Автономної Республіки Крим, м. Севастополь, частини Луганської та Донецької області.
		При вирішенні даної справи суд констатує, що факти збройної (військової) агресії Російської Федерації відносно України є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно приписами ч. 2 ст. 61 ЦПК України.
		В результаті збройної російської агресії на території Донецької та Луганської областей та на території Автономної Республіки Крим понад 921 000 осіб були переміщені в межах України станом на 23 січня 2015 року, що підтверджується резолюцією Парламентської Асамблеї Ради Європи "Гуманітарна ситуація українських біженців і переміщених осіб" № 2028 від 27 січня 2015 року (http://wl.cl.rada.gov.ua/pls/mpz/docs/2004_rez_2028(2015).htm).
		Більше 2 000 000 осіб залишаються в районах, контрольованими сепаратистськими силами, схильними до нестабільності, серйозних порушень прав людини і створення неадекватних умов життя. За даними УВКБ ООН (UNHCR Ukraine) станом на 14 серпня 2015 року 1 438 000 осіб були змушені покинути свої домівки внаслідок збройної агресії Російської Федерації на території України, згідно з даними Управління Верховного комісара ООН з питань біженців (http://unhcr.org.ua/en/2011-08-26-06-58-56/news-archive/1244-internal-displacement-map).
		Згідно указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17 березня 2014 року № 303, було оголошено та проведено часткову мобілізацію на території України під хвилю якої потрапив ОСОБА_1 та був направлений на посаду водія, електрик у віськову частину ПП НОМЕР_5 , що в 2014 році називалась АДРЕСА_2 .
		В середині травня 2014 року, бригада була направлена на блокпост поблизу міста Волноваха. В ніч з 21 на 22 травня проросійські бойовики напали на блокпост. Вони вели масовий вогонь зі стрілецької зброї, протитанкових гранатометів, кулеметів, ПЗРК та кидали ручні гранати, внаслідок чого блокпост був розгромлений. Після цього випадку їх переформували в 3 батальйон БТГР 51 окремої механізованої бригади (3 БТГР 51 ОМБР), та направили до зони проведення атитерористичної операції в с.Варварівка, Луганської області.
		З с.Варварівки їх направили до смт.Рубіжного, а далі до м.Сєвєродонецька та м.Лисичанськ Луганської області, де їх бригада тримала оборону блокпосту, та виходила на бойові завдання. Під час виконання таких бойових завдань вони завжди зустрічали пророосійських бойовиків з прапорами Російської Федерації і збороєю російського виробництва.
		В кінці липня вони передислокувалися поблизу м.Старобешеве, Донецької області, с.Дзеркальне, де знаходився штаб їх батальйону. 24 серпня ОСОБА_1 виконував завдання в районі селища Многопілля в Донецькій області, де були взяті в збройне кільце проросійськими бойовиками. Там почалися масові обстріли з "Ураганів" та російських танків МТ-72. 24 серпня 2014 року під час цих обстрілів, ОСОБА_1 отримав вогнепальне осколкове поранення лівого плеча. Обстріли тривали до 28 серпня, була велика кількість загиблих та поранених побратимів. Один із солдатів зумів захопити один з російських танків МТ-72, в якому були знайдені документи громадян Російської Федерації.
		29 серпня було оголошено перемир"я, командиром була вишикувана колона, яка мала їхати через зелений     коридор, але колона потрапила під обстріли проросійських бойовиків та російських військових в районі села Нова Катеринівка, коли виходили з оточення, зустріли російські регулярні війська, 1-2 вересня вони відступили до Волновахи, звідки вирушили до м.Рівне.
		Виходячи зі змісту оперативної інформації Інформаційно-аналітичного центру Ради національної безпеки і оборони України станом на 12:00 год. 23.06.2014р., ввечері 22 червня під час здійснення рекогносцировки поблизу населеного пункту Варварівка Луганської області, бойовики здійснили збройний напад на групу спостереження (рекогносцировки) військовослужбовців сил АТО із застосуванням ручного протитанкового гранатомету та стрілецької зброї. Екіпаж бойової машини зайняв кругову оборону та відбив напад. (http://www.mbo.gov.Ua/news/l71.1 .html).
		Виходячи зі змісту оперативної інформації Інформаційно-аналітичного центру Ради національної безпеки і оборони України станом на 30.08.2014р., Росія продовжує заперечувати присутність збройних сил РФ на території України. У той же час українська 22 червня під час здійснення рекогносцировки поблизу населеного пункту Варварівка Луганської області, бойовики здійснили збройний напад на групу спостереження (рекогносцировки) військовослужбовців сил АТО із застосуванням ручного протитанкового гранатомету та стрілецької зброї. Екіпаж бойової машини зайняв кругову борону та відбив напад, (http://www.rnbo.gov.ua/news/1711.html).
		Виходячи зі змісту оперативної інформації Інформаційно-аналітичного центру Ради національної безпеки і оборони України станом на 30.08.2014р., Росія продовжує заперечувати присутність збройних сил РФ на території України. У той же час українська сторона не припиняє кроки з деескалації конфлікту. В результаті військової агресії Російської Федерації на Сході України, українські військові змушені були 21 раз вступати у вогневий контакт з проросійськими бойовиками в районі н.п. Многопілля та інших населених пунктів Луганської області, (http://www.rnbo.gov.ua/news/1797.html).
		Також, виходячи зі змісту Аналіз бойових дій в районі Іловайська після вторгнення російських військ 24-29 серпня 2014 року, 24 серпня 2014 року Російська Федерація фактично розпочала пряму збройну агресію проти України. Близько 14 години до Осикового прорвалися російські війська до двох повітряно-десантних рот. Вони здійснили спробу оточення 3-ї БТГр 51-ї ОМБр в районі сел. Дзеркальне. Одна колона російських військ (до 50 БМД) просувалася в напрямку м. Комсомольське. Підрозділи 51-ї ОМБр, які несли службу на блокпостах південніше Донецька, залишили їх та зосередилися в базовому таборі бригади в районі сел. Березове Мар"їнського району. В результаті боїв залишки зведеного підрозділу 51-ї,28-ї ОМБр, десанту 25-ї ОПДБр, які виконували завдання в районі населених пунктів Благодатне, ОСОБА_6 і Кутейникове, самовільно здійснили відхід на захід. Частина з них після перепідпорядкування керівнику сектору Б була оцінена, як така, що неспроможна виконувати завдання, тому була відправлена для відновлення боєздатності. (http://www.mil.gov.ua/news/2015/10/19/analiz- illovausk--14354/).
		Ці посилання заявника і його представників не спростовані в ході розгляду справи. Тому суд вважає, що вказані статті, як і ціла низка іншої інформації, що міститься на сторінках Інтернет-видань та в офіційних джерелах, підтверджують участь у бойових діях регулярних військ Російської Федерації в районі Многопілля Амвросіївського району Донецької області, Україна, і саме цим військам протистояли військові української армії, що відносилися до складу військової частини ПП НОМЕР_5 , в якій проходив службу ОСОБА_1 ..
		Згідно довідки про обставини травми-поранення № 158 від 09 листопада 2014 року, виданою на ім"я ОСОБА_1 1990 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_4 , останній отримав вогнепальне осколкове сліпе поранення м"яких тканин середньої третини лівого плеча.
		01 грудня 2014 року, ОСОБА_1 отримав довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України за № 8672, якою підтверджується його участь в антитерористичній операції в період з 19.06.2014 року по 27.07.2014 року та з29.07.2014 року по 31.08.2014 року (АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 та с.Дзеркальне Донецької області).
		22 січня 2015 року, ОСОБА_1 була видана довідка військово-лікарської комісії № 33, згідно якої останньому було проведено медичний огляд у військовій частині НОМЕР_6 (Рівненський військовий шпиталь) та встановлено, що вогнепальне поранення 24 серпня 2014 року було отримане при виконанні обов"язків військової служби.
		Внаслідок такого поранення, ОСОБА_1 втратив 10% працездатності, що підтверджується довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серії РВН № 995, яка видана Рівненьким обласним центром медико-соціальної експертизи.
		31 березня 2015 року на підставі Указу Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 року ОСОБА_1 був демобілізований, що підтверджується також відповідним записом у військовому квитку серії НОМЕР_4 , виданого Рівненським військовм комісаріатом Рівненської області 08.11.2010 року.
		20 травня 2015 року ОСОБА_1 отримав посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , яке дає йому право користуватися пільгами для ветеранів війни - учасників бойових дій. 
		За таких обставин, суд прийшов до висновку, що внаслідок саме збройної агресії Російської Федерації на території Донецької області було порушено невід"ємне право на життя і здоров"я ОСОБА_1 , передбачене статтею 27 Конституції України, ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
		Підсумовуючи викладене, слід також зазначити, що Російська Федерація, здійснивши збройну агресію відносно України, та відповідно окупувавши частину території України, а саме Автономну Республіку Крим, м. Севастополь, та частину Донецької та Луганської областей, порушила норми та принципи Статуту ООН, Загальної декларації прав людини, Будапештського меморандуму, Гельсінського заключного акту наради по Безпеці та Співробітництву в Європі від 01 серпня 1975 р. та Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією.
		Зокрема, пунктом 1 Будапештського меморандуму передбачено, що Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов"язання згідно з принципами Гельсінського заключного акту Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01 серпня 1975 р. поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України.
		Пункт 2 Будапештського меморандуму говорить, що Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують їх зобов`язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об"єднаних Націй.
		Згідно із Гельсінським заключним актом Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01 серпня 1975 р. суверенні права держави мають узгоджуватись із міжнародним правом, зокрема Статутом ООН, Загальною декларації прав людини та Гельсінським заключним актом Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01 серпня 1975р., які визначають права та законні інтереси людини як найвищу суспільну цінність, гарантують людині право жити в мирі та безпеці. Виходячи із викладеного держава, яка грубо порушує гарантовані нормами міжнародного права основні свободи та права людини, не може використовувати імунітет від судового переслідування іноземним судами як гарантію уникнення відповідальності за вчинені проти життя та здоров"я людини злочини.
		Порушивши Статут ООН, Загальну декларацію прав людини, Будапештський меморандум, Гельсінський заключний акт наради по Безпеці та Співробітництву в Європі від 01.08.1975р., Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, Договір між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон, Російська Федерація вийшла за межі своїх суверенних прав, гарантованих статтею 2 Статуту ООН, а тому суд вважає її державою-агресором, що в свою чергу свідчить про відсутність у неї судового імунітету.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
		Згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
		Як роз"яснено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів, встановлення яких віднесено до компетенції відповідних органів виконавчої влади.
		Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_1 отримав поранення, при виконанні обов"язку військової служби 24 серпня 2014 року поблизу села Многопілля, Амвросіївського району, Донецької області, Україна, яке сталося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, та те, що встановлення даного факту ОСОБА_1 необхідно для виникнення права на справедливу компенсацію з держави - агресора Російської Федерації, суд вважає, що подана заява підлягає до задоволення.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 82, 88, 212-215, 234, 256, 259 Цивільного процесуального кодексу України, суд - 
		В И Р І Ш И В :
		Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
		Встановити юридичний факт поранення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при виконанні обов"язку військової служби 24 серпня 2014 року поблизу села Многопілля Амвросіївського району Донецької області Україна, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. 
		На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя Рівненського
		міського суду Н.Г.Кучина

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...