Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 16/144-09-3932 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.11.2009. Забезпечено надання загального доступу: 06.11.2009.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		__________________________________________________________________________________________________________________________________________
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 
		"19" жовтня 2009 р.Справа № 16/144-09-3932  
			Господарський суд Одеської області
		
		У складі судді Желєзної С.П.
		Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.
		За участю представників сторін:
		Від позивача: Білецький Р.В. за довіреністю № 411/9-А від 26.08.08р.
		Від відповідача: Лобанова А.А. за довіреністю від 29.05.2009р.
		 
			Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви згідно зі ст.. 77 ГПК України справу за позовом закритого акціонерного товариства страхової компанії „ВУСО” до відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит” в особі філії „Одеське регіональне управління” відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит” про стягнення 600 000 грн., - 
			 
				ВСТАНОВИВ:
				 
					Закрите акціонерного товариство страхова компанія „ВУСО” (далі по тексту ЗАТ СК „ВУСО”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит” в особі філії „Одеське регіональне управління” відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит” (далі по тексту ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит”) 600 000 грн., прийнятих відповідачем в якості вкладу по договору про банківський строковий вклад (депозит) № 01/26184 від 20.07.2007р. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит” договірних зобов’язань щодо повернення банківського вкладу на вимогу вкладника.
					Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на продовження договірних відносин між сторонами по справі. 
					Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
					20.07.2007р. між ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит” (Банк) та ЗАТ СК „ВУСО” (Клієнт) був укладений договір про банківський строковий вклад (депозит) № 01/26184, відповідно до умов якого Клієнт надає Банку грошові кошти, у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а Банк виплачує проценти і повертає вклад і нараховані на нього проценти згідно з умовами цього договору. Згідно з п.п. 2.1, 2.2, 6.2 договору сума вкладу була визначена сторонами у розмірі 200000 грн., яку позивач зобов’язався розмістити на депозитному рахунку № 26524002618401 в філії ОРУ ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит” не пізніше 25.07.2007р. Згідно з умовами п. 7.4 договору Клієнт має право поповнювати суму Вкладу по письмовому узгодженню з Банком. 
					В свою чергу, за умовами п. 5.2 договору відповідачем було прийнято на себе зобов’язання повернути депозит після закінчення терміну, вказаного в п. 3.1 даної угоди, але не пізніше наступного банківського дня. Відповідно до п. 3.1 договору вклад надається на строк до 29.07.2008р. включно. Крім того, відповідно до п. 7.2 договору Клієнту надано право на дострокове повернення вкладу або його частини, але не раніше ніж через 30 календарних днів з моменту зарахування коштів на депозитний рахунок. 
					Відповідно до додаткової угоди № 1 від 15.02.2008р. до договору про банківський строковий вклад (депозит) № 01/26184 від 20.07.2007р. учасниками договору було збільшено суму вкладу до 500000грн. Згідно з додатковою угодою № 2 від 11.04.2008р. до вказаного договору сторони дійшли згоди про внесення змін до п.п. 3.1 та 7.2 договору, у зв’язку з чим строк вкладу було продовжено до 21.04.2009 року включно. Крім того, сторонами було передбачено, що Клієнт має право на дострокове повернення вкладу або його частини, але не раніше, ніж через 30 календарних днів з моменту зарахування коштів на депозитний рахунок або з дати останньої пролонгації цього договору. За умови дотримання вищевказаної умови, дострокове повернення вкладу або його частини здійснюється на підставі письмового попередження Клієнтом Банку не менш, ніж за 3 банківських днів до дати дострокового повернення. У разі дострокового повернення вкладу або його частини, проценти на суму дострокового повернення, за період з дати зарахування початкової суми грошових коштів на депозитний рахунок або з дати останньої пролонгації цього договору до дати повернення вказаної суми, нараховуються з розрахунку 50% ставки, яка діє на момент дострокового повернення. У випадку, якщо нараховані проценти було сплачено раніше, здійснюється перерахунок нарахованих і сплачених процентів, при цьому, зайве сплачені проценти утримуються Банком із суми вкладу або його частини, яка підлягає достроковому поверненню. Без зазначеного вище перерахунку процентів Клієнт має право на дострокове повернення вкладу або його частини не раніше 31.10.2008р.
					Згідно з додатковою угодою № 3 від 23.05.2008р. до договору про банківський строковий вклад (депозит) № 01/26184 від 20.07.2007р. сторонами було знов збільшено розмір вкладу до 600000 грн., про що було внесено відповідні зміни до п. 2.1 договору. Нарешті, шляхом підписання додаткової угоди № 4 від 21.04.2009р. до вказаного договору сторони дійшли згоди про продовження строку банківського вкладу до 04.05.2010 р. включно, а також збільшення процентів з 11 % до 20 % річних.
					Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України „Про банки та банківську діяльність” від 7 грудня 2000 року N 2121-III відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. 
					Вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (стаття 2 Закону України „Про банки та банківську діяльність” від 7 грудня 2000 року N 2121-III). 
					Відповідно до частини 1 статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
					На виконання умов договору позивачем було перераховано на депозитний рахунок відповідачеві 600000 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 1813 від 15.02.2008р., № 7861 від 23.05.2008р., № 6514 від 23.07.2007р. 
					В подальшому, позивачем було прийнято рішення про дострокове повернення суми вкладу. З огляду на викладене, листом за вих.№ 2299 від 04.06.2009р. позивач звернувся до Банку з вимогою про розірвання договору банківського строкового вкладу № 01/26184 від 20.07.2007р. та дострокове повернення грошових коштів, розміщених на депозитному рахунку, який був отриманий відповідачем 09.06.2009р., про що свідчить наявна у матеріалах справи копія цього листа з відповідною відміткою Банку про його отримання. В свою чергу, листом за вих.№ 3397 від 11.06.2009р. відповідач запропонував позивачу розглянути можливість підвищення процентної ставки до 22,5% за вказаним депозитним договором. При цьому, банківський вклад позивачу повернутий не був.
					Згідно з частиною 1 статті 1060 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). 
					Відповідно до частини 2 статті 1060 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. При цьому, відповідно до ч. 2 ст.. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
					При цьому, як було зазначено по тексту рішення вище, за умовами п. 7.2 договору, у редакції додаткової угоди № 2 від 11.04.2008р., його сторонами було передбачено право позивача, як Клієнта, вимагати дострокового повернення вкладу, яке фактично кореспондує обов’язку Банка повернути за таких підстав депозитні кошти вкладникові. 
					Враховуючи вищенаведене звернення позивача до відповідача з проханням достроково повернути банківський вклад, суд доходить висновку про виникнення у відповідача обов’язку повернути позивачу суму банківського вкладу у семиденний термін з моменту пред’явлення такої вимоги на підставі п. 7.2 договору про банківський строковий вклад (депозит) № 01/26184 від 20.07.2007р. та ч.2 ст.. 530, ч. 2 ст. 1060 ЦК України. При цьому, враховуючи, що ЗАТ СК „ВУСО” звернулося з вимогами про дострокове повернення депозиту після 31.10.2008р. сплачені Банком проценти із суми вкладу утриманню не підлягають.
					В свою чергу, судом критично оцінюються доводи відповідача про те, що відсутність відповіді з боку ЗАТ СК „ВУСО” на пропозицію Банку збільшити розмір процентів, які нараховуються на суму вкладу, а також неповернення позивачем після вказаного звернення нарахованих та сплачених Банком на суму депозиту процентів, свідчить про згоду вкладника на продовження договірних відносин за договором про банківський строковий вклад (депозит) № 01/26184 від 20.07.2007р., з огляду на наступне. 
					Згідно з частиною 6 статті 1061 Цивільного кодексу України проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти. Відповідні наведеним законодавчим приписам положення містяться і в умовах п. 7.2 договору про банківський строковий вклад (депозит) № 01/26184 від 20.07.2007р.
					З огляду на викладене, нарахування і сплата процентів позивачу до моменту фактичного повернення суми депозиту є обов’язком Банку, а відтак їх прийняття позивачем не може оцінюватися, як згода останнього на продовження договірних відносин. Відсутність відповіді з боку ЗАТ СК „ВУСО” на пропозицію Банку збільшити розмір процентів також жодним чином не може свідчити про надання такої згоди позивачем. Власне наведені доводи Банку з цього приводу спростовує самий по собі факт звернення позивача до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення суми вкладу у примусовому порядку. 
					У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. 
					Але, в порушення умов п.п. 1.1, 7.1, 7.2 договору про банківський строковий вклад (депозит) № 01/26184 від 20.07.2007р. (з урахуванням наступних змін), вимог ст.ст. 525, 526, ч.2 ст.. 530, ч. 2 ст. 1060 ЦК України ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит” на вимогу позивача не здійснив дострокове повернення вкладу, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість на вищевказану суму вкладу, яка до теперішнього часу у добровільному порядку не погашена. 
					Приймаючи до уваги невиконання Банком договірних зобов’язань з повернення суми банківського вкладу, ЗАТ СК „ВУСО” було змушено звернутися до господарського суду Одеської області з даним позовом.
					Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. 
					Позовні вимоги ЗАТ СК „ВУСО” про стягнення з Банку 600000 грн. по договору про банківський строковий вклад (депозит) № 01/26184 від 20.07.2007р. (з урахуванням наступних змін) витікають з умов укладеної між сторонами по справі угоди та положень діючого законодавства України, підтверджуються наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями про перерахування на депозитний рахунок відповідачеві вказаної суми. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем з дотриманням вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України до господарського суду не представлено.
					Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
					Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості й правомірності заявлених ЗАТ СК „ВУСО” позовних вимог про стягнення 600000 грн. заборгованості по договору про банківський строковий вклад (депозит) № 01/26184 від 20.07.2007р. та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 509, 525, 526, 530, 629, 1060 ЦК України. 
					Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України. 
					 
						Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 629, 1060 ЦК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
						 
							ВИРІШИВ:
							 
								1.          Позов задовольнити.
								 
									2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит” в особі філії „Одеське регіональне управління” відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит” /65063, м. Одеса, вул.. Армійська, 18-б, МФО 328823, код ЄДРПОУ 21017660/ на користь закритого акціонерного товариства страхової компанії „ВУСО”/ 83001, Донецька область, м. Донецьк, вул.. Постишева, б. 60, 7 поверх, п/р 26507150676451 в ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011, код ЄДРПОУ 31650052/ 600000 грн. 00 коп. /шістсот тисяч грн. 00 коп./ - заборгованості; 6000 грн. 00 коп. / шість тисяч грн. 00 коп./ – держмита; 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ - витрат на ІТЗ судового процесу. Наказ видати. 
									 
										3.          Видати закритому акціонерному товариству страховій компанії „ВУСО”/ 83001, Донецька область, м. Донецьк, вул.. Постишева, б. 60, 7 поверх, п/р 26507150676451 в ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011, код ЄДРПОУ 31650052/ довідку на повернення зайве сплачених витрат на ІТЗ судового процесу у розмірі 197 грн. 00 коп. / сто дев’яносто сім грн. 00 коп./.
										 
											Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
											Наказ видати після набрання рішенням законної сили. 
											 
												Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
												 
													Рішення підписане 23.10.2009р.
													 
														Суддя

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...