Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/2723/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори.
Надіслано судом: 10.03.2017. Зареєстровано: 13.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2017.
Дата набрання законної сили: 07.03.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		              
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		_____________________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		"07" березня 2017 р.Справа № 916/2723/16Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
		 Головуючого судді: Савицького Я.Ф.
		           Суддів: Колоколова С.І.,
		     ОСОБА_1
		секретар судового засідання Федорончук Д.О.
		за участю представників сторін в судовому засіданні від 07.03.2017р.:
		від позивача за первісним позовом: ОСОБА_2, за довіреністю;
		                                         ОСОБА_3, за довіреністю;
		                                         ОСОБА_4, за довіреністю;
		                                                                ОСОБА_5, за довіреністю;
		від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_6, за довіреністю;
		                                                                     ОСОБА_7, за довіреністю;
		від третьої особи: ОСОБА_8, за довіреністю;
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ
		на рішення господарського суду Одеської області
		від 05 грудня 2016 року 
		по справі № 916/2723/16
		за позовом Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ
		до відповідача ОСОБА_9 з обмеженою відповідальністю Транс-Сервіс
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_10 інфраструктури України
		про стягнення заборгованості у сумі 6550472,15 грн.
		та за зустрічним позовом ОСОБА_9 з обмеженою відповідальністю Транс-Сервіс
		до Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ
		про визнання недійсним договору
		Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
		В судовому засіданні 07.03.2017р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
		В с т а н о в и в:
		Рішенням господарського суду Одеської області від 05.12.2016р. по справі №916/2723/16 (суддя Зайцев Ю.О.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ до ОСОБА_9 з обмеженою відповідальністю Транс-Сервіс про стягнення заборгованості у сумі 6550472,15 грн., зустрічний позов ОСОБА_9 з обмеженою відповідальністю Транс-Сервіс про визнання недійсним договору задоволено, визнано недійсним договір про пайову участь в утриманні інфраструктури ДП Іллічівський морський торговельний порт, укладений між ДП Іллічівський морський торговельний порт та ТОВ Транс-Сервіс, стягнуто з позивача за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
		Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що договір про пайову участь від 03.06.2014р. №1-П, укладений між Державним підприємством Іллічівський морський торговельний порт та ОСОБА_9 з обмеженою відповідальністю Транс-Сервіс, за своєю правовою природою є договором про надання послуг, так як обовязок ТОВ Транс-Сервіс з перерахування коштів випливає з обовязку ДП ІМТП сприяти у створенні усіх необхідних умов для здійснення ТОВ Транс-Сервіс діяльності на території ДП ІМТП, тобто фактично, надавати послуги. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що наявність елементів (умов) договору надання послуг в договорі про пайову участь від 03.06.2014р. №1-П, також підтверджується і складанням між сторонами актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та корегувальних актів, при цьому, про надання послуг зазначено і в рахунках, які оформлені ДП ІМТП на виконання умов договору та виставлені ТOB Транс-Сервіс. На думку суду першої інстанції, вищевикладене чітко визначає пайовий внесок в утримання інфраструктури порту саме як послугу, за яку стягується плата. Проте, всупереч нормам чинного законодавства, які регулюються правовідносини щодо договору про надання послуг, договір про пайову участь від 03.06.2014р. не містить найменування (номенклатури, асортимента) та кількість продукції (робіт, послуг) та взагалі не дозволяє встановити, в чому саме полягає послуга (дії), що надається ДП ІМТП компанії. Крім того, судом зазначено що ціна спірного договору визначається в залежності від кількості тон вантажу, обробленого силами та засобами ТОВ Транс-Сервіс, що не відповідає порядку, встановленому ГК України. З огляду на викладені обставини, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення зустрічного позову та, як наслідок, про відмову у задоволенні первісного позову.
		Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Державне підприємство Морський торговельний порт Чорноморськ, в якій позивач за первісним позовом просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 05.12.2016р. по справі №916/2723/16 та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову відмовити, мотивуючи це тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом першої інстанції неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, порушені норми матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
		Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.12.2016р. по справі №916/2723/16 апеляційна скарга на рішення господарського суду Одеської області від 05.12.2016р. по справі №916/2723/16 прийнята до провадження колегією суддів.
		У судовому засіданні 01.02.2017р. відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу оголошувалась перерва.
		27.01.2017р. від ОСОБА_9 з обмеженою відповідальністю Транс-Сервіс до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким відповідач за первісним позовом не погоджується з її доводами, просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу  без задоволення.
		01.02.2017р. від ОСОБА_10 інфраструктури України до Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом.
		17.02.2017р. від ОСОБА_9 з обмеженою відповідальністю Транс-Сервіс до Одеського апеляційного господарського суду надійшли заперечення проти вказаної заяви ОСОБА_10 інфраструктури України.
		Також, 17.02.2017р. від ОСОБА_9 з обмеженою відповідальністю Транс-Сервіс до Одеського апеляційного господарського суду надійшли пояснення по справі із клопотанням про залучення доказів.
		20.02.2017р. до канцелярії Одеського апеляційного господарського суду від Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ надійшли додаткові нормативно-правові пояснення до апеляційної скарги.
		22.02.2017р. від Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ до Одеського апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення.
		Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.02.2017р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом, ОСОБА_10 інфраструктури України та відкладено розгляд справи.
		Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.02.2017р. було продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів.
		27.02.2017р. до канцелярії суду від ОСОБА_9 з обмеженою відповідальністю Транс-Сервіс надійшли пояснення по справі.
		06.03.2017р. від ОСОБА_10 інфраструктури України до Одеського апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення.
		Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення першої інстанції слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
		Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2014р. між ДП «ІМТП» (на даний час  ДП "МТП "Чорноморськ") та ТОВ «Транс-Сервіс» було укладено договір про пайову участь в утриманні інфраструктури Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» № 1-П (надалі - договір), за умовами якого ТОВ «Транс-Сервіс» здійснює пайову участь в утриманні інфраструктури ДП "МТП "Чорноморськ" шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок "МТП "Чорноморськ", а останнє приймає дані грошові кошти на свій поточний рахунок та сприяє створенню усіх необхідних умов для здійснення ТОВ «Транс-Сервіс» діяльності на території ДП "МТП "Чорноморськ" 
		Відповідно до п. 2.1 договору, ціною даного договору є грошова сума, яка сплачується компанією ДП «ІМТП» протягом строку дії договору та розраховується за наступною формулою: «ТІ х 1,26 доларів СІЛА = XI», де
		- ТІ - це кількість тонн перевантаженого (обробленого) вантажу силами та/або засобами ТОВ «Транс-Сервіс» через причал № 12 та/або інші причали в Іллічівському морському порту за звітний місяць;
		- 1,26 доларів СІЛА - визначена за взаємною згодою ДП "МТП "Чорноморськ" та ТОВ «Транс-Сервіс» ставка;
		- XI - грошова сума, яку ТОВ «Транс-Сервіс» зобовязано перерахувати ДП "МТП "Чорноморськ"за результатами обробки вантажу у звітному місяці за даним договором.
		Згідно з п. 2.3 договору, розраховану за формулою-1 грошову суму "Х1" компанія зобовязана сплачувати ДП "МТП "Чорноморськ" щомісячно, за результатами роботи за попередній (звітній) місяць, не пізніше 10 числа кожного місяця, наступного за звітнім.
		За положеннями п. 3.2 договору ТОВ «Транс-Сервіс» зобовязується:
		- здійснювати пайову участь в утриманні інфраструктури шляхом перерахування ДП "МТП "Чорноморськ" грошових коштів на умовах цього договору (п.п.3.2.1);
		- не пізніше 5 числа кожного місяця, наступного за звітнім, надавати ДП "МТП "Чорноморськ" акт пайової участі в утриманні інфраструктури за формою, що додається до даного договору (додаток № 1) (п.п. 3.2.2);
		- вручати ДП "МТП "Чорноморськ" щомісячно до 5 числа кожного місяця, наступного за звітнім, завірені належним чином завірені копії документів, що підтверджують кількість обробленого ТОВ «Транс-Сервіс» вантажу, а саме: у митних режимах: експорт, експорт-транзит - коносамент; імпорт, імпорт- транзит - відвантажувальне повідомлення. Дата вказаних документів є датою виконання робі/надання послуг (п.п. 3.2.3.1).
		Згідно з п. 3.3 договору, ДП "МТП "Чорноморськ" має право вимагати від компанії своєчасної та у повному обсязі сплати пайової участі в утриманні інфраструктури ДП «ІМТП» та своєчасного надання документів, передбачених цим договором (п.п. 3.3.2).
		Пунктом 4.2 договору передбачено, що за несвоєчасну або неповну сплату коштів пайової участі компанія сплачує ДП ІМТП пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату нарахування пені, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. При цьому, якщо на дату нарахування пені діяло декілька розмірів облікової ставки НБУ, застосовується найвища ставка.
		Матеріали справи свідчать, що на виконання зазначених умов договору, ТОВ «Транс-Сервіс» надало ДП "МТП "Чорноморськ" акти пайової участі від 31.05.2016р. за період з 01.05.2016р. по 31.05.2016р., від 30.06.2016р. за період з 01.06.2016р. по 30.06.2016р., від 31.07.2016р. за період з 01.07.2016р. по 31.07.2016р.
		Акт від 31.05.2016р. на суму 3 078 318,97 грн. був підписаний з боку ДП "МТП "Чорноморськ" із зауваженнями, зокрема, в частині визначення кількості вантажу та грошової суми по т/х «FORTIUS», оскільки згідно трьох коносаментів від 13.05.2016р., які були надані ТОВ «Транс-Сервіс» ДП "МТП "Чорноморськ" відповідно до умов п.п. 3.2.3.1 ц. 3.2 договору, загальна кількість вантажу, що надійшла у травні 2016 року на т/х «FORTIUS», складає 299 615,00 кг., водночас, як вбачається за акта пайової участі від 31.05.2016р., кількість вантажу по т/х «FORTIUS», була зазначена ТОВ «Транс-Сервіс» в розмірі 193 220,00 кг., тобто на 106 395,00 кг менше, ніж кількість вантажу, зазначена у коносаментах від 13.05.2016р.
		З огляду на наявність вказаних зауважень, ДП "МТП "Чорноморськ" направило на адресу ТОВ «Транс-Сервіс» акт пайової участі № 2 від 31.05.2016р. на суму 4 072,07 грн., що складається з різниці у кількості вантажу, що надійшов на т/х «FORTIUS», а саме 106 395,00 кг, однак, з боку ТОВ «Транс-Сервіс» даний акт не був підписаний, таким чином, загальний розмір пайової участі за травень 2016 року склав З 082 391,04 грн., у т.ч. 3 078 318,97 грн. - погоджена сторонами сума та 4 072,07 грн. - сума, яка не визнається ТОВ «Транс-Сервіс».
		Також із зауваженнями був підписаний з боку ДП "МТП "Чорноморськ" акт пайової участі від 30.06.2016р. на загальну суму 2 154 420,20 грн. у звязку з тим, що у п. 2 даного акту відповідач зазначив, що його заборгованість перед ДП «ІМТП» за травень 2016 року становить 3 078 318,97 грн. Тобто, при складанні акту від 30.06.2016р. ТОВ «Транс-Сервіс» повторно не було враховано кількість вантажу, що надійшло на т/х «FORTIUS» у травні 2016 року згідно коносаментів від 13.05.2016р., а фактична заборгованість ТОВ «Транс-Сервіс» перед ДП "МТП "Чорноморськ" за травень 2016 року становить 3 082 391,04 грн.
		Акт пайової участі від 31.07.2016р. на загальну суму 915 324,62 грн. також був підписаний з боку ДП "МТП "Чорноморськ" із зауваженням, оскільки у п. 2 даного акту ТОВ «Транс-Сервіс» зазначило, що узгоджена сума заборгованості ТОВ «Транс-Сервіс» перед ДП "МТП "Чорноморськ" становить 5 232 739,17 грн., тобто, вкотре не врахувавши кількість вантажу по т/х «FORTIUS» за травень 2016 року, у звязку з чим ДП "МТП "Чорноморськ" у зауваженнях зазначило, що на дату складання даного акту сума заборгованості відповідача становить 5 236 811,24 грн.
		Враховуючи наведене, ДП "МТП "Чорноморськ" були виставлені ТОВ «Транс-Сервіс» рахунки від 23.06.2016р. № Пр/6 361Р на суму 3 078 318,97 грн., від 23.06.2016р. № Пр/6 569 на суму 4 072,07 грн., від 30.06.2016р. № Пр/7 250 на суму 2 154 420,20 грн., від 31.07.2016р. № Пр/8 598 на суму 915 324,62 грн., проте, ТОВ «Транс-Сервіс» у визначений в договорі строк виставлені рахунки не сплатило, у звязку з чим ДП "МТП "Чорноморськ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_9 з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс» про стягнення заборгованості у сумі 6 550 472,15 грн., яка складається з 6 152 135,86 грн. основного боргу, 366 860,25 грн. пені, 31 476,04 грн. 3% річних.
		Як вбачається з матеріалів справи, не погоджуючись з заявленими вимогами ТОВ «Транс-Сервіс» звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до ДП "МТП "Чорноморськ" про визнання недійсним договору про пайову участь в утриманні інфраструктури Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» № 1-П від 03.06.2014р. з підстав недодержання вимог законодавства під час укладання договору.
		Дослідивши обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
		Задовольняючи зустрічний позов ТОВ «Транс-Сервіс», суд першої інстанції дійшов до висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а його зміст суперечить вимогам частини 1 статті 901 ЦК України та зазначив, що положення договору щодо ціни та предмету суперечать вимогам Цивільного та Господарського кодексів України.
		За положеннями пункту 1.1 предмет договору полягає у наступному: «на умовах даного договору компанія здійснює пайову участь в утриманні інфраструктури Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ДП «ІМТП», а ДП «ІМТП» приймає дані грошові кошти на свій поточний рахунок та сприяє створенню усіх необхідних умов для здійснення компанією діяльності на території ДП «ІМТП». Також, пунктом 3.1. договору передбачено, що ДП «ІМТП» зобовязується: діяти в межах чинного законодавства України, враховуючи інтереси обох сторін договору; сприяти створенню належних умов для роботи компанії на території ДП «ІМТП». Інших зобовязань ДП «ІМТП» договір не містить.
		Згідно з ч.7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. 
		Відповідно до ч.ч.3 та 4 ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Зазначена норма встановлює особливі вимоги до господарських договорів, тобто містить «особливості» їх укладання в розумінні ч.4 ст.179 ГК України. 
		Проаналізувавши умови договору, судова колегія зазначає про відсутність в ньому положень про предмет, які відповідали б вказаним вимогам до господарських договорів. 
		Як зазначалось, пунктом 1.1. договору передбачено, що ТОВ «Транс-Сервіс» здійснює пайову участь в утриманні інфраструктури ДП «ІМТП», а останнє приймає дані грошові кошти на свій поточний рахунок та сприяє створенню усіх необхідних умов для здійснення ТОВ «Транс-Сервіс» діяльності на території ДП «ІМТП». Інші положення договору також не містять умов щодо «найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості». Зважаючи на це, колегія зауважує, що зміст договору в частині визначення предмету не відповідає вимогам ч.ч.3 та 4 ст.180 Господарського кодексу України.
		Частиною 5 ст.180 Господарського кодексу України передбачено, що ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За ч.ч.1 та 2 ст.189 ГК України, ціна є істотною умовою господарського договору та є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. 
		Як свідчать матеріали справи, ціна договору зазначена в п.2.1., за яким ціною договору «є грошова сума, яка перераховується Компанією ДП «ІМТП» протягом строку дії договору та розраховується за наступною формулою: «Т1 Ч 1.26 доларів США = Х1, де «Т1» -  це кількість тон перевантаженого (обробленого) вантажу силами та/або засобами Компанії через причал №12 та/або інші причали в Іллічівськом морському порту за звітний місяць, 1,26 доларів США  визначена за взаємною згодою Сторін ставка, «Х1  грошова сума, яку Компанія зобовязана перерахувати ДП «ІМТП» за результатами обробки вантажу у звітному місяці за даним договором». 
		З огляду на зміст вказаного пункту, колегія погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що вказана у ціна не відповідає вимогам щодо еквівалентності «одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав)» в розумінні вимог частини 1 статті 189 Господарського кодексу України, тобто, п.2.1. договору та інші його положення не дають змоги встановити еквівалентність обовязку ДП «ІМТП» «сприяти створенню усіх необхідних умов для здійснення Компанією діяльності на території ДП «ІМТП» - кількості вантажу «тон перевантаженого (обробленого) вантажу силами та/або засобами Компанії через причал №12 та/або інші причали в Іллічівськом морському порту за звітний місяць». Отже, положення договору не передбачають еквівалентного звязку між зазначеним вище «сприянням» та обсягом перевантаженого ТОВ «Транс-Сервіс» вантажу, від якого за договором залежить розмір оплати вказаного «сприяння».
		При цьому колегія зауважує, що зі змісту ч.ч.3 та 4 ст.180 Господарського кодексу України та ч.5 ст.180 Господарського кодексу України вбачається розповсюдження дії вказаних норм на всі без винятку господарські договори, незалежно від їх виду, у тому числі  на господарські договори, що містять умови різних договорів. Відповідно до Інформаційного листа ВГСУ від 07 квітня 2008 року №01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» - спеціальні норми ГК України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами ЦК України, які містять відповідне загальне регулювання (абз.6 п.1). 
		З огляду на це, положення ст.6 Цивільного кодексу України щодо можливості укладання договору не передбаченого актами цивільного законодавства  підлягають застосуванню з урахуванням загальнообовязкових  вимог ГК України до всіх без винятку господарських договорів. Крім того, згідно абз.2 ч.3 ст.6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Також, згідно ч.2 ст.628 ЦК України, 
		Враховуючи вищевикладене, колегія не приймає до уваги посилання ДП "МТП "Чорноморськ" та ОСОБА_10 інфраструктури України на ст.ст.6, 627 та 628 ЦК України, оскільки вони не є підставою для укладання договору всупереч приписам ч.ч.3 та 4 ст.180 ГК України та ч.5 ст.180 ГК України щодо предмету та ціни господарського договору. Не спростовують зазначених висновків посилання ДП "МТП "Чорноморськ" на наявність в договорі норми про мінімальну сума платежу.
		Так, за положеннями п.2.4. договору незалежно від результатів роботи ТОВ «Транс-Сервіс» воно зобовязано щорічно сплачувати на користь ДП "МТП "Чорноморськ" відповідну гарантовану мінімальну суму, що розраховується за наведеною в договорі формулою. Водночас, наявність вказаної норми не спростовує висновків про невідповідність положень договору нормам ГК України щодо ціни та предмету договору. Ця норма навпаки вказує на відсутність еквівалентності між передбаченим договором «сприянням» та ціною договору, оскільки передбачає сплату коштів незалежно від обсягів цього сприяння та його наявності взагалі.
		Колегія суддів зазначає, що спірний договір містить окремі положення договору про надання послуг. 
		Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. 
		Проте, судова колегія вказує, що спірний договір не містить конкретного матеріального змісту поняття «сприяння створенню усіх необхідних умов для здійснення Компанією діяльності на території ДП «ІМТП» як послуги, що надається ДП "МТП "Чорноморськ". Тобто, відсутній конкретний перелік дій, які ДП "МТП "Чорноморськ" зобовязується вчинити на користь ТОВ «Транс-Сервіс». 
		Апеляційний господарський суд критично ставиться до доводів скаржника про те, що за умовами договору вказане вище сприяння полягає у наданні ДП "МТП "Чорноморськ" на користь ТОВ «Транс-Сервіс» прав користування всією територією ДП "МТП "Чорноморськ", оскільки умови договору не містять норм на підтвердження такого доводу. 
		Щодо тверджень ДП "МТП "Чорноморськ" про те, що передбачене договором «сприяння» полягає у подальшому укладанні договорів оренди, колегія зазначає наступне. 
		Чинне законодавство України не передбачає такого елементу процедури укладання договорів оренди (у тому числі  державного майна), як сприяння балансотуримувача, не містить вимог щодо такого сприяння та не передбачає його як юридично значимої складової вказаної процедури. 
		Крім того, колегія суддів не може визнати обґрунтованими доводи щодо визначення під «сприянням» надання ТОВ «Транс-Сервіс» права користування усією територією ДП "МТП "Чорноморськ" або окремими обєктами інфраструктури, оскільки текст договору не містить посилань на те, що за цим договором ДП "МТП "Чорноморськ" надає ТОВ «Транс-Сервіс» саме право користування відповідними обєктами, відсутній також перелік цих обєктів. 
		Додатково колегія зауважує, що за умовами договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.09.2014р, ТОВ «Транс-Сервіс» отримує право користування, зокрема, відкритою територією, прилеглою до складу №8, інв №3752, реєстровий №01125672.2.РАЯИЮК0687, площею 5696.00 кв.м., право користування частиною території порту врегульовано іншим договором. 
		Стосовно посилань ДП "МТП "Чорноморськ" про наявність в договорі елементів договору про спільну діяльність та інвестиційного договору, колегія суддів зазначає наступне. 
		Враховуючи встановлені порушення обовязкових для всіх господарських договорів вимог ч.ч.3 та 4 ст.180 ГК України та ч.5 ст.180 ГК України щодо предмету та ціни господарського договору - наявність в договорі елементів окремих видів господарських договорів  інвестиційного договору чи договору про спільну діяльність не змінює факту недійсності його положень про ціну та предмет.
		Діючим законодавством України встановлені спеціальні вимоги щодо договорів про спільну діяльність за участю державних підприємств. Відповідні вимоги встановлені Порядком укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном (постанова КМУ від 11.04.2012р. №296). За змістом вказаного нормативно-правового акту, обовязковою передумовою укладання вказаних договорів є попередня підготовка органом управління державним майном звернення щодо погодження укладення договору з Мінекономрозвитку, Мінфіном, Фондом державного майна та Мінюстом відповідного проекту рішення Кабінету Міністрів України (пункт 3); орган управління подає в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України узгоджений проект рішення щодо погодження укладення договору разом з документами, зазначеними в абзацах четвертому - шостому пункту 3 цього Порядку (пункт 4); у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про погодження укладення договору орган управління здійснює заходи щодо забезпечення його укладення субєктом господарювання відповідно до вимог законодавства (пункт 5). 
		Проте, судова колегія зазначає, що матеріали справи не містять доказів дотримання вказаної процедури при укладанні договору. Крім того, договір та інші матеріали справи не містять доказів складання окремого балансу та відповідних форм фінансової звітності спільної діяльності після укладання договору, як це передбачено абз.8 п. 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого наказом ОСОБА_10 фінансів України від 26.04.2000 №91. 
		Наведені вище обставини спростовують твердження про, що в договорі містяться елементи договору про спільну діяльність.
		Посилання ДП "МТП "Чорноморськ" на наявність в договорі елементів інвестиційного договору також не спростовують факт невідповідності умов договору щодо предмету та ціни законодавству України. Також, з урахуванням встановленої наявності в договорі елементів договору про надання послуг, сплачувані за цим договором кошти не можуть одночасно бути й інвестиціями, й платою за надання послуг.
		Зважаючи на встановлені вище обставини та відповідні їм правові норми, колегія судів не приймає до уваги доводи скаржника про те, що у оскаржуваному рішенні не вказано, яку саме норму порушено при укладанні договору.
		Так, як зазначалось вище, умови договору не відповідають положенням ГК та ЦК України щодо предмету й ціни договору, а також щодо договору про надання послуг - ч.ч.3 та 4 ст.180 ГК України та ч.5 ст.180 ГК України, ч.ч.1 та 2 ст.901 ЦК України.
		Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Відповідно до частини 1 статті 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
		В силу приписів ч.3 ст.180 ГК України, умови договору щодо предмету та ціни відносяться до істотних умов, недійсність яких тягне за собою недійсність й всього правочину.
		Застосування норм ЦК України щодо підстав недійсності правочину передбачено абзацом 4 пункту 2.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013р. №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» - загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України.
		При цьому, за приписами пункту 2.12 вказаної вище Постанови Пленуму ВГСУ від 29 травня 2013 року №11, якщо в законі не передбачено вид договору, то господарюючі суб'єкти вправі самостійно визначати свої взаємовідносини через договори, що містять елементи різних договорів, і навіть таких, що не передбачені чинним законодавством, але оптимально регулюють їх права і обов'язки. У таких випадках господарському суду необхідно дати оцінку усім умовам договору, з'ясувати законність застосування актів законодавства, елементи яких складають зміст договору, та обставини їх виконання, і, приймаючи рішення, застосувати законодавство, яке відповідає умовам договору та діям сторін й вирішити питання щодо законності частин договору за правилами, що стосуються визнання правочинів недійсними.
		Враховуючи, що згідно ч.1 ст.215 ЦК України, недійсність правочину встановлюється на момент вчинення, колегія судді не бере до уваги посилання ДП «МТП «Чорноморськ» на Стратегічний план розвитку ДП «ІМТП» на період до 2018 року», затверджений наказом ОСОБА_10 інфраструктури України від 04 серпня 2015 року №302, так як вказаний план був затверджений та набрав чинності після укладання договору, його норми не впливають на вирішення питання про дійсність чи недійсність цього договору. З аналогічних підстав колегія не може вважати доказами дійсності договору складені після його укладання актів про пайову участь. Крім того, вказані акти складені з огляду на положення договору (в першу чергу  щодо визначення належної до сплати суми коштів), з приводу недійсності яких якраз й виник спір та до подання відповідного позову про це.
		Також колегія вважає необхідним зазначити, що рішенням Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09 лютого 2017 року №02-р/к визнано дії ДП «МТП «Чорноморськ» у вигляді створення нерівнозначних умов для деяких субєктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на території морського торговельного порту «Чорноморськ» шляхом укладання з ними договорів про пайову участь в утриманні інфраструктури ДП «МТП «Чорноморськ», порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ч.1 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, що можуть призвести до обмеження конкуренції таких  субєктів господарювання. Також встановлено, що на території ДП «МТП «Чорноморськ» здійснюють господарську діяльність шість субєктів господарювання, та лише з двома з них (у тому числі  ТОВ «Транс-Сервіс») укладено договори про пайову участь в утриманні інфраструктури.
		На думку судової колегії, вказана обставина додатково спростовує доводи ДП «МТП «Чорноморськ» та ОСОБА_10 інфраструктури України щодо обовязковості укладання договору як «передумови» укладання договорів оренди. 
		Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Приймаючи до уваги фактичні обставини справи, враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення зустрічного позову та про відмову у задоволенні первісного позову.
		За таких обставин, приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 05.12.2016р. по справі №916/2723/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ  без задоволення.
		Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Рішення господарського суду Одеської області від 05.12.2016р. по справі №916/2723/16 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку. 
		Повний текст постанови підписаний 10.03.2017р.
		Головуючий суддя                           Савицький Я.Ф.
		Суддя                                                                 Колоколов С.І.
		         Суддя                Головей В.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...