Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 541/2986/16-а : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 14.03.2017. Зареєстровано: 15.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 16.03.2017.
Дата набрання законної сили: 09.03.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09 березня 2017 р.Справа № 541/2986/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
		Головуючого судді: Калитки О. М.
		Суддів: Кононенко З.О. ,  Бондара В.О. 
		за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 01.02.2017р. по справі № 541/2986/16-а
		за позовом  ОСОБА_1     
		до  Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області          
		про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
		ВСТАНОВИЛА:
		Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому просив суд визнати протиправними дії Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1; зобов'язати Миргородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 листопада 2016 року.
		В обґрунтування позову позивач посилалася на те, що у листопаді 2014 року у зв'язку з активізацією бойових дій в м.Алчевську Луганської області він був змушений покинути своє постійне місце проживання ї виїхати з міста. Проживав у смт.Клавдієво-Тарасове Київської області де був взятий на облік Управлінням праці і соціального захисту населення Бородянської державної адміністрації як внутрішньо переміщена особа та отримував пенсію через Управління Пенсійного Фонду України у Бородянському районі Київської області. З березня 2016 року і до дня подачі позову мешкає в с.Дібрівка Миргородського району разом із дружиною, ОСОБА_2. У квітні 2016 року позивач переоформив довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи в Управлінні праці і соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації, тобто за місцем свого фактичного проживання. З березня 2016 року він отримував щомісячну адресну допомогу як внутрішньо переміщена особа для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. У серпні дружина позивача відповідно до договору купівлі-продажу від 22.08.2016 року придбала у власність житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1. 07 жовтня 2016 року позивач зареєстрував своє місце проживання у придбаному дружиною будинку та відповідно подав заяву про відмову від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. 11 жовтня 2016 року звернувся до Миргородського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України Полтавської області з заявою про продовження йому виплаті пенсії на загальних підставах як громадянину України без реєстрації внутрішньо переміщеної особи. Нарахування пенсії йому було припинено з 01 листопада 2016 року, оскільки згідно інформації УПСЗН Миргородської міської ради позивач був знятий з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб 11 жовтня 2016 року. У листопаді 2016 року листами Миргородське об'єднане управління Пенсійного Фонду України пояснило, що для продовження виплати пенсії йому необхідно обов'язково подати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Після звернення до Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області з приводу припинення виплати пенсії йому повторно листом було повідомлено про необхідність подання довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Цю відмову він вважає незаконною та необґрунтованою, тому звернувсь до суду з вказаним позовом.
		Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 01.02.2017 року у справі № 541/2986/16-а задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1. Зобов'язано Миргородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 листопада 2016 року.
		Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Позивач надав письмові заперечення, в яких вказав, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Позивач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
		Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.
		Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
		Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, з 01 травня 2016 року ОСОБА_1 перебував на обліку в Миргородському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області, згідно довідки від 27.04.2016 року № 1628000935 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції та отримував пенсію, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1, виданого 07.09.2006 Пенсійним фондом України. (а.с.9)
		З березня 2016 року і до дня подачі позову мешкає в с.Дібрівка Миргородського району разом із дружиною, ОСОБА_2 і отримував щомісячну адресну допомогу як внутрішньо переміщена особа для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. 
		У серпні дружина позивача відповідно до договору купівлі-продажу від 22.08.2016 року придбала у власність житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, де позивач і зареєстрував своє місце проживання, що підтверджується довідкою Дібрівської сільської ради Миргородського району (а.с. 5) та відповідно подав заяву до УПСЗН про відмову від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. 
		11 жовтня 2016 року позивач звернувся до Миргородського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України Полтавської області з заявою про продовження йому виплаті пенсії на загальних підставах як громадянину України без реєстрації внутрішньо переміщеної особи. 
		З 01 листопада 2016 року нарахування пенсії було припинено, оскільки згідно інформації Управління соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації 11 жовтня 2016 року позивач був знятий з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
		У листопаді 2016 року листами Миргородське об'єднане управління Пенсійного Фонду України пояснило, що для продовження виплати пенсії позивачу необхідно обов'язково подати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
		Після звернення до Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області з приводу припинення виплати пенсії йому повторно листом було повідомлено про необхідність подання довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с. 10-12).
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що припинення виплати пенсії позивачу з листопада 2016 року було пов'язане саме з перевіркою інформації щодо реєстрації позивача в Єдиній базі даних переміщених осіб, обґрунтоване не наданням останнім довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, чим відповідачем проігнороване право позивача на отримання пенсії на загальних підставах.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
		Позивач є громадянином України і у відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за наявності відповідного страхового стажу набув право на отримання пенсії за віком, яка була йому призначена у вересні 2006 року, що підтверджується копією пенсійного посвідчення (а.с.9).
		Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
		За правилами частини другої статті 49 цього Закону поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
		Відповідно до пункту 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. Як вбачається з відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (а.с.11) позивача прийнято на облік до Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України та виплату пенсії поновлено з 01.05.2016р. за даними електронної пенсійної справи з управління Пенсійного фонду в м.Алчевську Луганської області, тобто в розпорядженні відповідача є документи, необхідні для поновлення виплати пенсії.
		Відповідно до п. 2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).
		З матеріалів справи вбачається, що позивач після реєстрації місця проживання у с.Дібрівка Миргородського району та відмови від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, особисто звернувся до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії на загальних підставах. (а.с.12)
		Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на ненадання позивачем довідки про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи безпідставне, так як жодною нормою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено, що для виплати пенсії на загальних підставах необхідно надати вище згадану довідку. 
		Крім того, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено такої підстави припинення виплати раніше призначеної пенсії, як відсутність довідки внутрішньо переміщеної особи, на що посилався відповідач у своїх запереченнях та при прийнятті рішення про припинення виплати пенсії позивачу.
		Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 01.02.2017 року у справі № 541/2986/16-а відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.
		Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.
		Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
		У Х В А Л И Л А:
		Апеляційну скаргу Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.
		Постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 01.02.2017р. по справі № 541/2986/16-а залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. 
		 
		Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис)  (підпис) Кононенко З.О.    Бондар В.О.   Повний текст ухвали виготовлений 14.03.2017 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...