Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/30783/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Службова недбалість.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 16.03.2017.
Дата набрання законної сили: 13.03.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		В И Р О К
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 березня 2017 року м. Київ
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
		Апеляційного суду міста Києва в складі:
		 
		головуючого судді   ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		при секретарі судового засідання   ОСОБА_4 ,  
		 
		розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 220130000000000 96 ОСОБА_5 , який брав участь у судовому провадженні, на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 02 червня 2014 року відносно 
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Артемівськ Донецької області, громадянина України, працюючого радником Голови правління ПАТ КБ Надра, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, -
		 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, 
		 
		за участі прокурора   ОСОБА_7 , 
		 захисників  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		  обвинуваченого, відносно якого ухвалений виправдувальний вирок   ОСОБА_6 , -
		 
		 В С Т А Н О В И Л А :
		 
		Цим вироком ОСОБА_6 визнаний невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та виправданий у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад цього кримінального правопорушення.
		 
		Як указано у вироку, ОСОБА_6 органом досудового розслідування обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за наступних обставин.
		Так, 18 квітня 1991 року створено установу у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційний комерційний банк Таврика та зареєстровано Державним банком СРСР за реєстраційним номером № 1448. Рішенням Установчих зборів від 29 червня 1993 року ТОВ Інноваційний комерційний банк Таврика перетворено у Відкрите акціонерне товариство Акціонерний банк Таврика та зареєстровано Національним банком України (далі НБУ) 21 вересня 1993 року за реєстраційний № 53.
		На виконання вимог Закону України Про акціонерні товариства, відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів банку від 20 липня 2009 року змінено назву банку на Публічне акціонерне товариство Банк Таврика (далі ПАТ Банк Таврика), яке стало правонаступником усіх прав та обов`язків ВАТ АБ Таврика.
		23 лютого 2011 року Наглядовою Радою ПАТ Банк Таврика прийнято рішення про обрання ОСОБА_6 виконуючим обов`язки Голови Правління ПАТ Банк Таврика та подано до НБУ відповідні документи для погодження його кандидатури на вищевказану посаду.
		28 березня 2011 року за результатами розгляду поданих документів НБУ відмовлено в погодженні кандидатури ОСОБА_6 на посаду Голови Правління ПАТ Банк Таврика у зв`язку з відсутністю у нього бездоганної ділової репутації.
		У подальшому, 05 квітня 2011 року ПАТ Банк Таврика звернувся до НБУ з клопотанням щодо повернення до розгляду кандидатури на посаду Голови Правління ОСОБА_6 після закінчення випробувального терміну, тобто після 23 червня 2011 року.
		28 грудня 2011 року Наглядова Рада ПАТ Банк Таврика повторно звернулася до НБУ з метою погодження кандидатури ОСОБА_6 на посаду Голови Правління вищевказаного банку.
		23 січня 2012 року НБУ повторно повідомив ПАТ Банк Таврика про непогодження кандидатури ОСОБА_6 на посаду, у зв`язку з чим Наглядовою Радою ПАТ Банк Таврика 30 січня 2012 року прийнято рішення про звільнення останнього від виконання обов`язків Голови Правління. 
		При цьому, під час виконання обов`язків Голови Правління ПАТ Банк Таврика, у період часу з 23 лютого 2011 року по 30 січня 2012 року на ОСОБА_6 , відповідно до п.п. 11.12 - 11.17 Статуту ПАТ Банк Таврика, затвердженого Загальними зборами акціонерів на підставі протоколу від 05 серпня 2011 року, погодженого НБУ 22 серпня 2011 року та зареєстрованого державним реєстратором 06 вересня 2011 року за № 10741050034000723 (далі Статут), покладались обов`язки керувати роботою банку, вчиняти правочини від імені банку, видавати накази та давати розпорядження, обов`язкові для виконання працівниками банку, тобто ОСОБА_6 тимчасово обіймав в установі посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
		Відповідно до вимог ст. 36 Закону України Про банки і банківську діяльність, банки зобов`язані формувати резервний фонд на покриття непередбачених збитків по всіх статтях активів та позабалансових зобов`язаннях. Банки зобов`язані формувати інші фонди та резерви на покриття збитків від активів відповідно до нормативно-правових актів НБУ.
		З цією метою, постановою Правління НБУ № 279 від 06 липня 2000 року затверджено Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями банків, відповідно до якого банки зобов`язані здійснювати формування резервів під кредитні ризики за коштами, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках.
		Крім того, згідно зі ст. 68 Закону України Про банки і банківську діяльність, банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил встановлених НБУ відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам договірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни. 
		Разом з дим, ОСОБА_6 , будучи службовою особою, у період часу з 23 лютого 2011 року по 30 січня 2012 року, неналежним чином виконував свої службові обов`язки, що спричинило настання тяжких наслідків, а саме прийняття 20 грудня 2012 року НБУ постанови № 548, якою ПАТ Банк Таврика віднесено до категорії неплатоспроможних, а також взяттям державою зобов`язань перед вкладниками зазначеного банку щодо повернення коштів у сумі 211.837.947,47 грн. через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який знаходиться за адресою: м. Київ, б-р Т. Шевченка, 33-Б, чим було спричинено збитків державі на вищевказану суму. 
		Так, 16 листопада 2011 року ПАТ Банк Таврика відкрито кореспондентський рахунок № НОМЕР_1 в Майнль Банк Акцієнгезельшафт та отримано відповідний дозвіл шляхом присвоєння реєстраційного номеру відкритого кореспондентського рахунку в журналі обліку Головного управління НБУ по м. Києву та Київській області за № 11383 від 29 листопада 2011 року.
		22 грудня 2011 року між Майнль Банк Акцієнгезельшафт та компанією Вінтен Трейдинг ЛТД укладено договір позики на суму 50.000.000,0 доларів США для фінансування будівельних проектів в Україні, які повинні здійснюватися компанією ВАТ Трест Південзахідтрансбуд.
		Того ж дня, ОСОБА_6 , виконуючи обов`язки Голови Правління ПAT Банк Таврика, перебуваючи за місцем своєї роботи за адресою: м. Київ вул. Дмитрівська, 92-94, на прохання колишнього Голови Наглядової Ради ПАТ Банк Таврика ОСОБА_10 , уклав з Майнль Банк Акцієнгезельшафт договір відповідального зберігання та застави грошових коштів в сумі 26.502.636,59 доларів США, які зараховано на вищевказаний кореспондентський рахунок, як гарантії забезпечення виконання взятих зобов`язань компанією Вінтен Трейдинг ЛТД.
		Разом з тим, ОСОБА_6 внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків, визначених п.п. 32 п. 10.6 та п.п. 11 п. 11.13, п. 11.17 Статуту, не здійснив облік вищезазначеного зобов`язання за договором відповідального зберігання та застави, а також не сформував резерв для покриття кредитного ризику з метою недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність компанії Вінтен Трейдинг ЛТД.
		У результаті невиконання компанією Вінтен Трейдинг ЛТД своїх зобов`язань за договором позики від 22 грудня 2011 року з Майнль Банк Акцієнгезельшафт, останній, діючи відповідно до умов договору відповідального зберігання та застави грошових коштів від 22 грудня 2011 року, укладеного ОСОБА_6 , 27 листопада 2012 року провів списання коштів з кореспондентського рахунку ПАТ Банк Таврика № НОМЕР_1 у розмірі 26.502.636,59 доларів США.
		Таким чином, ОСОБА_6 , діючи недбало, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків, порушив вимоги ст.ст. 36, 38 Закону України Про банки і банківську діяльність, а також вимоги Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою правління НБУ № 481 від 27 грудня 2007 року, та Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями банків, затвердженої постановою Правління НБУ № 279 від 06 липня 2000 року, в частині обов`язкового проведення попередньої оцінки майбутніх грошових потоків з метою формування та використання резервів за фінансовими активами та недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальників і формування та використання резервів під кредитні ризики. 
		Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_6 своїх службових обов`язків, передбачених п.п. 32 п. 10.6 та п.п. 11 п. 11.13, п. 11.17 Статуту, через несумлінне ставлення до них, останній не передбачив можливості настання суспільно небезпечних наслідків від підписання договору відповідального зберігання та застави грошових коштів, що було пов`язане з високим кредитним ризиком та вимагало формування резерву, хоча повинен був і міг передбачити. Результатом укладання вищевказаного договору без формування необхідних резервів та його неналежного бухгалтерського обліку, стала втрата активів банку та неможливість виконання ним вимог вкладників й інших кредиторів, внаслідок чого, 20 грудня 2012 року НБУ прийнято постанову № 548, якою ПАТ Банк Таврика віднесено до категорії неплатоспроможних, а також державою взято зобов`язання перед вкладниками зазначеного банку щодо повернення їм коштів у сумі 211.837.947,47 грн. через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
		Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він своїми діями вчинив неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них, що заподіяло тяжкі наслідки державним інтересам у вигляді завдання майнової шкоди Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сумі 26.502.632,50 доларів США, яка за офіційним курсом національної валюти України, встановленому НБУ відносно долара США станом на 27 листопада 2012 року склала 211.837.947,47, що на час вчинення злочину в 394.851 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України.
		 
		Обґрунтовуючи свої висновки про недоведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, суд зазначив, що стороною обвинувачення не доведено, що саме в результаті діяння ОСОБА_6 ПАТ Банк Таврика віднесено до неплатоспроможних та, як наслідок, завдано майнової шкоди Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тобто, не доведено наявність причинного зв`язку між діянням обвинуваченого та спричиненням тяжких наслідків, які є кваліфікуючою ознакою ч. 2 ст. 367 КК України.
		 
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор у кримінальному провадженні, який брав участь у судовому провадженні, подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить вирок суду скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків у банківських і фінансових установах строком 1 рік, зі сплатою штрафу в розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та, на підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки.
		На обґрунтування апеляційних вимог прокурор послався на те, що рішення суду прийнято без повного та всебічного дослідження і аналізу всіх доказів у провадженні, без наведення відповідного спростування пред`явленого обвинувачення, надано перевагу доказам сторони захисту, не вказано, чому судом не взято до уваги докази сторони обвинувачення. 
		А саме, як указано в апеляційній скарзі прокурора, ОСОБА_6 , розраховуючи на усні зобов`язання ОСОБА_10 , недбало віднісся до своїх службових обов`язків: підписавши договір, не забезпечив виконання вимог Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою правління НБУ № 481 від 27 грудня 2007 року, та Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями банків, затвердженої постановою Правління НБУ № 279 від 06 липня 2000 року, переклавши покладені на нього обов`язки на колишнього Голову Наглядової Ради ПАТ Банк Таврика  ОСОБА_10 ; в порушення своїх посадових обов`язків не здійснив облік зобов`язання за договором відповідального зберігання та застави і не сформував резерв для покриття кредитного ризику з метою недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність компанії Вінтен Трейдинг ЛТД; не забезпечив внесення до звітів за формами № 302 Звіт про класифіковані кредитні операції за формами власності та № 604 Звіт про розрахунок резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями банків відомості щодо відображення зобов`язання за договором відповідального зберігання та застави грошових коштів, укладеного між ПАТ Банк Таврика, компанією Вінтен Трейдинг ЛТД та Майнль Банк Акцієнгезельшафт, що спричинило тяжкі наслідки. 
		Посилається прокурор і на те, що оцінка ризиків невиконання компанією Вінтен Трейдинг ЛТД перед Майнль Банк Акцієнгезельшафт, а також формування резерву грошових коштів банком, повинно передувати підписанню договору, оскільки вказана операція пов`язана з високим кредитним ризиком. 
		Звертається увага, що судом при ухваленні виправдувального вироку взято до уваги доказ, наданий стороною захисту - копія протоколу засідання Наглядової Ради ПАТ Банк Таврика від 28 листопада 2011 року про погодження укладання угоди депонування та застави коштів з австрійським банком і надання повноважень  ОСОБА_6 на його підписання, який, на думку прокурора, є недопустимим, оскільки наданий суду в порушення вимог КПК України. 
		Просить прокурор скасувати, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2013 року, арешт на рухоме та нерухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права, акції, грошові кошти у будь-якій валюті у готівковому та безготівковому вигляді, які належать ПАТ Київський ювелірний завод- як необґрунтований у даному провадженні.
		 
		В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора обвинувачений ОСОБА_6 , відносно якого ухвалений виправдувальний вирок, та захисник ОСОБА_8 вважають вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
		 
		Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги в повному обсязі, пояснення захисників та обвинуваченого, що заперечували проти задоволення апеляційних вимог прокурора, вважаючи вирок суду першої інстанції законним та обгрунтованим, допитавши свідка ОСОБА_11 , дослідивши додатково докази на задоволення клопотань сторони обвинувачення та захисту, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово ОСОБА_6 , перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду - скасуванню з ухваленням нового вироку, виходячи з наступного.
		 
		Приписами ст. 370 КПК України задекларована законність, вмотивованість та обґрунтованість судового рішення.
		 Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.
		Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні та достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		 
		Дані вимоги закону судом першої інстанції під час судового провадження та ухваленні вироку належним чином не дотримані, оскільки висновки суду першої інстанції щодо недоведеності, що в діях ОСОБА_6 є склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а тому, у відповідності до ст.ст. 409, 411 КПК України, вирок суду першої інстанції підлягає безспірному скасуванню з ухваленням нового вироку на підставі п. 3 ч. 1 ст. 407, ст. 418 КПК України.
		 
		Проаналізувавши досліджені в судах першої та апеляційної інстанцій докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність винуватості  ОСОБА_6 у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них, що заподіяло тяжкі наслідки державним інтересам за наступних обставин. 
		 
		18 квітня 1991 року створено установу у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційний комерційний банк Таврика та зареєстровано Державним банком СРСР за реєстраційним номером № 1448. Рішенням Установчих зборів від 29 червня 1993 року ТОВ Інноваційний комерційний банк Таврика перетворено у Відкрите акціонерне товариство Акціонерний банк Таврика та зареєстровано Національним банком України (далі НБУ) 21 вересня 1993 року за реєстраційний № 53.
		На виконання вимог Закону України Про акціонерні товариства, відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів банку від 20 липня 2009 року змінено назву банку на Публічне акціонерне товариство Банк Таврика (код ЄДРПОУ 19454139, МФО 300788) (далі АТ Банк Таврика або Банк), яке стало правонаступником усіх прав та обов`язків ВАТ АБ Таврика.
		23 лютого 2011 року Наглядовою Радою АТ Банк Таврика прийнято рішення про обрання ОСОБА_6 виконуючим обов`язки Голови Правління АТ Банк Таврика та подано до НБУ відповідні документи для погодження його кандидатури на вищевказану посаду.
		28 березня 2011 року за результатами розгляду поданих документів НБУ відмовлено в погодженні кандидатури ОСОБА_6 на посаду Голови Правління АТ Банк Таврика у зв`язку з відсутністю у нього бездоганної ділової репутації.
		У подальшому, 05 квітня 2011 року АТ Банк Таврика звернувся до НБУ з клопотанням щодо повернення до розгляду кандидатури на посаду Голови Правління ОСОБА_6 після закінчення випробувального терміну, тобто після 23 червня 2011 року.
		28 грудня 2011 року Наглядова Рада АТ Банк Таврика повторно звернулася до НБУ з метою погодження кандидатури ОСОБА_6 на посаду Голови Правління вищевказаного банку.
		23 січня 2012 року НБУ повторно повідомив АТ Банк Таврика про непогодження кандидатури ОСОБА_6 на посаду, у зв`язку з чим Наглядовою Радою АТ Банк Таврика 30 січня 2012 року прийнято рішення про звільнення останнього від виконання обов`язків Голови Правлінні. 
		При цьому, під час виконання обов`язків Голови Правління АТ Банк Таврика, у період часу з 23 лютого 2011 року по 30 січня 2012 року на ОСОБА_6 , відповідно до п.п. 11.12 - 11.17 Статуту АТ Банк Таврика, затвердженого Загальними зборами акціонерів на підставі протоколу від 05 серпня 2011 року, погодженого НБУ 22 серпня 2011 року та зареєстрованого державним реєстратором 06 вересня 2011 року за № 10741050034000723 (далі Статут), покладались обов`язки керувати роботою банку, вчиняти правочини від імені банку, видавати накази та давати розпорядження, обов`язкові для виконання працівниками банку, тобто ОСОБА_6 тимчасово обіймав в установі посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
		Відповідно до вимог ст. 36 Закону України Про банки і банківську діяльність, банки зобов`язані формувати резервний фонд на покриття непередбачених збитків по всіх статтях активів та позабалансових зобов`язаннях. Банки зобов`язані формувати інші фонди та резерви на покриття збитків від активів відповідно до нормативно-правових актів НБУ.
		З цією метою, постановою Правління НБУ № 279 від 06 липня 2000 року затверджено Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями банків, відповідно до якого банки зобов`язані здійснювати формування резервів під кредитні ризики за коштами, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках.
		Крім того, згідно зі ст. 68 Закону України Про банки і банківську діяльність, банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил встановлених НБУ відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам договірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни. 
		Разом з цим, ОСОБА_6 , будучи службовою особою, у період часу з 23 лютого 2011 року по 30 січня 2012 року, неналежним чином виконував свої службові обов`язки, що спричинило настання тяжких наслідків, а саме прийняття 20 грудня 2012 року НБУ постанови № 548, якою АТ Банк Таврика віднесено до категорії неплатоспроможних, а також взяттям державою зобов`язань перед вкладниками зазначеного банку щодо повернення коштів у сумі 211.837.947,47 грн. через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який знаходиться за адресою: м. Київ, б-р Т. Шевченка, 33-Б, чим було спричинено збитків державі на вищевказану суму. 
		Так, 16 листопада 2011 року АТ Банк Таврика відкрито кореспондентський рахунок № НОМЕР_1 в Майнль Банк Акцієнгезельшафт та отримано відповідний дозвіл шляхом присвоєння реєстраційного номеру відкритого кореспондентського рахунку в журналі обліку Головного управління НБУ по м. Києву та Київській області за № 11383 від 29 листопада 2011 року.
		22 грудня 2011 року між Майнль Банк Акцієнгезельшафт та компанією Вінтен Трейдинг ЛТД укладено договір позики на суму 50.000.000,0 доларів США для фінансування будівельних проектів в Україні, які повинні здійснюватися компанією ВАТ Трест Південзахідтрансбуд.
		Того ж дня, ОСОБА_6 , виконуючи обов`язки Голови Правління AT Банк Таврика, перебуваючи за місцем своєї роботи за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94, на прохання колишнього Голови Наглядової Ради АТ Банк Таврика ОСОБА_10 , уклав з Майнль Банк Акцієнгезельшафт договір відповідального зберігання та застави грошових коштів в сумі 26.502.636,59 доларів США, які зараховано на вищевказаний кореспондентський рахунок, як гарантії забезпечення виконання взятих зобов`язань компанією Вінтен Трейдинг ЛТД.
		Разом з тим, ОСОБА_6 внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків, визначених п.п. 32 п. 10.6 та п.п. 11 п. 11.13, п. 11.17 Статуту, не здійснив облік вищезазначеного зобов`язання за договором відповідального зберігання та застави, а також не сформував резерв для покриття кредитного ризику з метою недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність компанії Вінтен Трейдинг ЛТД.
		У результаті невиконання компанією Вінтен Трейдинг ЛТД своїх зобов`язань за договором позики від 22 грудня 2011 року з Майнль Банк Акцієнгезельшафт, останній, діючи відповідно до умов договору відповідального зберігання та застави грошових коштів від 22 грудня 2011 року, укладеного ОСОБА_6 , 27 листопада 2012 року провів списання коштів з кореспондентського рахунку АТ Банк Таврика № НОМЕР_1 у розмірі 26.502.636,59 доларів США.
		Таким чином, ОСОБА_6 , діючи недбало, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків, порушив вимоги ст.ст. 36, 38 Закону України Про банки і банківську діяльність, а також вимоги Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою правління НБУ № 481 від 27 грудня 2007 року, та Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями банків, затвердженої постановою Правління НБУ № 279 від 06 липня 2000 року, в частині обов`язкового проведення попередньої оцінки майбутніх грошових потоків з метою формування та використання резервів за фінансовими активами та недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальників і формування та використання резервів під кредитні ризики. 
		Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_6 своїх службових обов`язків, передбачених п.п. 32 п. 10.6 та п.п. 11 п. 11.13, п. 11.17 Статуту, через несумлінне ставлення до них, останній не передбачив можливості настання суспільно небезпечних наслідків від підписання договору відповідального зберігання та застави грошових коштів, що було пов`язане з високим кредитним ризиком та вимагало формування резерву, хоча повинен був і міг передбачити. Результатом укладання вищевказаного договору без формування необхідних резервів та його неналежного бухгалтерського обліку, стала втрата активів банку та неможливість виконання ним вимог вкладників й інших кредиторів, внаслідок чого, 20 грудня 2012 року НБУ прийнято постанову № 548, якою АТ Банк Таврика віднесено до категорії неплатоспроможних, а також державою взято зобов`язання перед вкладниками зазначеного банку щодо повернення їм коштів у сумі 211.837.947,47 грн. через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
		 
		Винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, підтверджуються сукупністю досліджених в судах першої та апеляційної інстанцій доказів.
		 
		Згідно протоколу засідання Наглядової Ради АТ Банк Таврика № 25/23/02/01 від 23 лютого 2011 року, ОСОБА_6 було обрано в.о. Голови Правління АТ Банк Таврика з 23 лютого 2011 року (а.п. 121 т. 2) та звільнено з 31 січня 2012 року у зв`язку з непогодженням його кандидатури Національним банком України, як указують дані протоколу засідання Наглядової Ради АТ Банк Таврика № НР/30/01/2012/01 від 30 січня 2012 року на підставі повідомлення Національного банку України № 41-42/293-758 від 23 січня 2012 року та наказу від 30 січня 2012 року, згідно якого ОСОБА_6 , в подальшому, приступив з 01 лютого 2012 року до виконання обов`язків радника Голови Правління зі звільненням 15 липня 2012 року у зв`язку з припиненням трудового договору на підставі наказу № 183-о/с (а.п. 191-192, 240-241, 243, 244 т. 2). 
		 
		Отже, в період часу з 23 лютого 2011 року по 30 січня 2012 року ОСОБА_6 виконував обов`язки Голови Правління АТ Банк Таврика(Банк).
		 
		Відповідно до п.п. 11.12 - 11.17 Статуту АТ Банк Таврика, затвердженого Загальними зборами акціонерів на підставі протоколу від 05 серпня 2011 року, погодженого НБУ 22 серпня 2011 року та зареєстрованого державним реєстратором 06 вересня 2011 року за № 10741050034000723 (далі Статут), в якому міститься посилання на те, що: 18 квітня 1991 року створено установу у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційний комерційний банк Таврика та зареєстровано Державним банком СРСР за реєстраційним номером № 1448; рішенням Установчих зборів від 29 червня 1993 року ТОВ Інноваційний комерційний банк Таврика перетворено у Відкрите акціонерне товариство Акціонерний банк Таврика та зареєстровано Національним банком України (далі НБУ) 21 вересня 1993 року за реєстраційним № 53; на виконання вимог Закону України Про акціонерні товариства, відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів банку від 20 липня 2009 року змінено назву банку на Публічне акціонерне товариство Банк Таврика (далі АТ Банк Таврика), яке стало правонаступником усіх прав та обов`язків ВАТ АБ Таврика, - на Голову Правління Банку покладались обов`язки керувати роботою банку, вчиняти правочини від імені банку, видавати накази та давати розпорядження, обов`язкові для виконання працівниками банку (а.п. 11-35 т. 3).
		 
		Тобто, ОСОБА_6 , виконуючи обов`язки Голови Правління Банку, тимчасово обіймав в установі посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
		 
		Як показував ОСОБА_6 в судах першої та апеляційної інстанцій, він дійсно з лютого 2011 року по січень 2012 року обіймав посаду виконуючого обов`язки Голови Правління АТ Банк Таврика, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94. 
		У кінці грудня 2011 року його запросив до себе в кабінет, що знаходиться в приміщенні АТ Банк Таврика ОСОБА_12 , який фактично був власником АТ Банк Таврика, на переговори з підписання Договору відповідального зберігання та застави (надалі Договір застави) з австрійським банком Майнль Банк Акцієнгезельшафт. В кабінеті, крім ОСОБА_10 , були присутні два менеджери австрійського банку та  ОСОБА_13 - акціонер АТ Банк Таврика. Ознайомившись з наданими документами, він- ОСОБА_6 повідомив, що договір підготовлений неправильно, оскільки компанія Вінтен Трейдинг ЛТД є інвестором Банку, а тому, за регуляціями Національного банку України (НБУ), не можна проводити активні операції з інвестором в капітал банку. Після цього, його ознайомили з рішенням Наглядової Ради АТ Банк Таврика, яка надала йому повноваження на підписання даного Договору застави з Майнль Банк Акцієнгезельшафт. Він- ОСОБА_6 пояснив присутнім, що, з метою не порушення регуляції НБУ, необхідно за договором цесії (уступка, передача) перевести субординований борг компанії Вінтен Трейдинг ЛТД на іншу компанію і цю дію зареєструвати в НБУ. Проте ОСОБА_10 йому вказав, що за браком часу, оскільки менеджери австрійського банку повинні через дві години бути на літаку, тому оформлення буде зроблено належним чином потім. Після цього, він- ОСОБА_6 підписав оферту - попередній договір. Ознайомившись з порядком вступу договору в силу - п. 10 Договору застави, він зрозумів, що це довга процедура, а тому, погодився з ОСОБА_10 поки не виносити питання підписання Договору застави на засідання Правління. Підписуючи оферту, він- ОСОБА_6 вважав, що через лімітну політику Правління АТ Банк Таврика у нього завжди буде важіль не виконувати договір до врегулювання відносин з НБУ. 
		В подальшому, в січні 2012 року НБУ відмовив АТ Банк Таврика в погодженні його кандидатури на призначення Головою Правління Банку та він 30 січня 2012 року був звільнений з посади виконуючого обов`язки Голови Правління Банку. 
		Він- ОСОБА_6 резерви по операціях за грудень 2011 року не формував у зв`язку з тим, що за його каденцію не надходив оригінал угоди підписаний австрійським банком. Резерви за січень, які формуються до 7 числа по завершенню місяця, підписував його наступник, якому він передав справи за актом прийому-передачі. 
		Він- ОСОБА_6 не міг формувати резерв грошових коштів, якщо операція не облікована в банку. 
		У разі, коли б договір прийшов підписаний австрійською стороною, то він повинен був реєструватися в журналі вхідної кореспонденції, потім цей договір повинен був потрапити до нього- ОСОБА_6 , як до в.о. Голови Правління Банку, після чого повинні були даватися по ньому вказівки службам банку. 
		Винним себе визнав лише в тому, що підписав Договір застави, як оферту. При цьому вважає, що Майнль Банк Акцієнгезельшафт незаконно були списані кошти з кореспондентського рахунку АТ Банк Таврика, оскільки останнім порушено принципи Базельських угод щодо транспарентності ведення бізнесу.
		 
		16 листопада 2011 року АТ Банк Таврика було відкрито, зокрема, кореспондентський рахунок № НОМЕР_1 в Майнль Банк Акцієнгезельшафт, згідно повідомлення останнього (а.п. 204 т. 2), про що, в свою чергу, Банк повідомив Головне управління Національного банку України по м. Києву і Київській області 18 листопада 2011 року (а.п. 205 т. 2), яке надало дозвіл у вигляді присвоєння реєстраційного номеру відкритого кореспондентського рахунку, облікувавши його в журналі за № 113893 від 29 листопада 2011 року.
		 
		Як видно з Договору позики від 22 грудня 2011 року, укладеного між компанією Вінтен Трейдинг ЛТД (у подальшому іменується як Позичальник) та компанією Майнль Банк Акцієнгезельшафт (надалі іменується як Позикодавець), Позикодавець погоджується надати Позичальнику, а останній погоджується прийняти від Позикодавця суму до 50.000.000 доларів США для фінансування ряду будівельних проектів в Україні, які здійснюються компанією АТ УЗТС (а.п. 122-131, 132, 133-144, 145 т. 2).
		 
		Згідно Договору відповідального зберігання та застави (Договір застави) від 22 грудня 2011 року, укладеного між АТ Банк Таврика (надалі іменується як Заставник) та Майнль Банк Акцієнгезельшафт (надалі іменується як Заставоутримувач), з метою забезпечення зобов`язань компанією Вінтен Трейдинг ЛТД за договором позики від 22 грудня 2011 року, АТ Банк Таврика погоджується заставити, зокрема, залишок коштів, які зберігаються на рахунку № НОМЕР_2 , власником якого є АТ Банк Таврика, відкритий в Майнль Банк Акцієнгезельшафт. 
		Даний договір від імені Заставника АТ Банк Таврика підписаний ОСОБА_6 (а.п. 147-155, 159-170 т. 2).
		 
		Однак, за поясненнями самого ОСОБА_6 , оскільки компанія Вінтен Трейдинг ЛТД є інвестором Банку, за регуляціями Національного банку України, не можна було проводити активні операції з інвестором в капітал Банку.
		 
		Щодо неможливості укладення даного договору випливає і з пояснень свідка ОСОБА_11 , яка, будучи уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк Таврика, у тому числі в суді апеляційної інстанції, показала, що між АТ Банк Таврика та компанією Вінтен Трейдинг ЛТД були укладені Договори про залучення коштів на умовах субординованого боргу за №№ 3, 4, 5 від 10 травня 2011 року, 16 грудня 2011 року та 10 травня 2012 року, які, відповідно до Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року № 270 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 липня 2004 року за № 885/9484, зі змінами, - були зареєстровані в Національному банку України.
		Відповідно до п. 3.9 гл. 3 розділу III Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 368, зі змінами і доповненнями, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2001 року за № 841/6032, на період чинності зазначених Договорів про залучення коштів на умовах субординованого боргу, АТ Банк Таврика не мав права на передачу Інвестору або пов`язаним з ним особам кошти убудь-якій формі: майно, кредит, будь-які операції з векселями, факторингові послуги, не покриті безумовним забезпеченням гарантії, поруки за кредиторів банку-боржника тощо, крім тих випадків, якщо таке передавання банком-боржником майна або векселів є сплатою процентів за залученими на умовах субординованого боргу коштами та оформлене відповідною угодою.
		Відповідно до вимог чинного законодавства, кошти, що залучені на умовах субординованого боргу, не можуть бути заставою за кредитами та іншимиопераціями банку-боржника. Зарахування зустрічних однорідних вимог за угодою про залучення субординованого боргу не допускається, а тому в.о. Голови Правління АТ Банк Таврика ОСОБА_6 не мав права укладати з Майнль Банк Акцієнгезельшафт Договір відповідального зберігання та застави грошових коштів на період дії Договорів про залучення коштів на умовах субординованого боргу, у тому числі - у виді оферти, а також одноособово приймати рішення про укладення даного договору чи взагалі підписувати договори.
		 
		Про те, що ОСОБА_6 не мав права одноособово, без погодження з Наглядовою Радою Банку, вчиняти правочини, укладати будь-які договори (угоди) на суму, що перевищує 0,25 % статутного капіталу Банку, крім кредитних договорів, договорів банківського вкладу (депозиту), міжбанківських кредитних (депозитних договорів, договорів купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів, договорів оренди та договорів про надання послуг зв`язку - вказують приписи п.п. 32 п. 10.6 Статуту Банку. 
		 
		Вартість активів, переданих в заставу Майнль Банк Акцієнгезельшафт становить 50.000.000 доларів США або 399.465.000 грн., що в 1,33 рази перевищує розмір статутного капіталу Банку (300.000.000 грн. на дату підписання договорів), що фактично стороною захисту не оспорюється.
		 
		При цьому, колегія суддів не вважає беззастережним доказом у провадженні, наданий стороною захисту - копію протоколу засідання Наглядової Ради АТ Банк Таврика від 28 листопада 2011 року, згідно з яким прийнято рішення про погодження укладання угоди депонування та застави коштів з Майнль Банк Акцієнгезельшафт та надання повноважень в.о. Голови Правління АТ Банк Таврика ОСОБА_6 щодо підписання зазначеної угоди (а.п. 3 т. 3). 
		 
		Даний висновок колегія суддів обґрунтовує тим, що оригінал чи копія вказаного документу в АТ Банк Таврика відсутні. Ксерокопія даного протоколу надана суду першої інстанції 26 травня 2014 року захисником ОСОБА_8 , за позицією якого він отримав її від адвоката Кузяєва, який, в свою чергу, джерело походження вказаного протоколу не пояснив (а.п. 36 т. 3).
		 
		У будь-якому випадку, на переконання колегії суддів, навіть за умови прийняття Наглядовою Радою АТ Банк Таврика 28 листопада 2011 року рішення про погодження укладання угоди депонування та застави коштів з Майнль Банк Акцієнгезельшафт та надання повноважень в.о. Голови Правління АТ Банк Таврика ОСОБА_6 щодо підписання зазначеної угоди - не давала права ОСОБА_6 укладати Договір застави, оскільки це б суперечило регуляціям НБУ.
		Але, водночас, не можна не відмітити, що згідно змісту вказаного протоколу Наглядова Рада Банку погодила укладання угоди, а ніяким чином не оферти, дозвіл на останнє ОСОБА_6 і не потребував. 
		 
		Відповідно до вимог чинного законодавства та згідно з п. 11.10 Статуту АТ Банк Таврика, зокрема, голова Правління заступає на посаду після надання згоди на це Національним банком України, після чого, відповідно до розділу 11 Статуту, він має право діяти від імені Банку без довіреності, у тому числі, вчиняти правочини. 
		В іншому випадку, як указують приписи п. 11.17, у разі неможливості виконання Головою Правління своїх повноважень за рішенням Наглядової Ради виконання повноважень покладається на одного з членів Правління. Інші особи можуть діяти від імені Банку у порядку представництва, передбаченому Цивільним кодексом України на підставі відповідних доручень (довіреностей) (а.п. 28-30 т. 3).
		Національний банк України листами від 28 березня 2011 року та від 23 січня 2012 року повернув пакет документів, наданий Банком для погодження кандидатури ОСОБА_6 на посаду Голови Правління АТ Банк Таврика, оскільки його кандидатура не відповідала вимогам ст. 42 Закону України Про банки і банківську діяльність та п. 3.1 е Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 31 серпня 2001 № 375, у зв`язку з відсутністю бездоганної ділової репутації (а.п. 204-241, 245-247 т. 2).
		 
		Протоколи засідань Загальних зборів акціонерів та Наглядової Ради Банку не містять рішень щодо надання права ОСОБА_6 діяти від імені Банку на підставі доручення (довіреності). 
		 
		Не послався на наявність таких рішень і ОСОБА_6 . 
		 
		Про підписання в.о. Голови Правління АТ Банк Таврика  ОСОБА_6 . Договору застави стало відомо Банку лише 27 листопада 2012 року в момент списання коштів з кореспондентського рахунку банку, що було предметом розгляду Правління АТ Банк Таврика 28 листопада 2012 року, яке 29 листопада 2012 року звернулося з запитом до Наглядової Ради Банку про надання інформації стосовно рішень, які приймались при укладанні договору про надання гарантії, та чи надавалися повноваження на підписання цього Договору в.о. Голови Правління ОСОБА_6  (а.п. 187, 188 т. 2). 
		 
		На звернення 28 листопада 2012 року АТ Банк Таврика до Майнль Банк Акцієнгезельшафт, останній 29 листопада 2012 року направив необхідні документи, які підтверджували правомірність списання коштів з рахунку Банку - Договір позики та Договір застави. 
		 
		Свідкам ОСОБА_14 - ведучому економісту управління ризиків, а потім - начальнику управління ризиків АТ Банк Таврика, ОСОБА_15 - заступнику начальника управління кредитних операцій, а потім начальнику цього управління, про укладання 22 грудня 2011 року між АТ Банк Таврика Договору відповідального зберігання та застави грошових коштів, - не відомо.
		 
		Крім цього, свідок ОСОБА_14 оцінку ризиків за Договором не проводив. Відомості щодо формування грошового резерву банку та кредитної справи за даним Договором, а також і про списання 26.502.636,59 доларів США 27 листопада 2012 року, у нього - відсутні. 
		 
		Свідок ОСОБА_15 не робила жодної звітності по цьому Договору та він не обліковувався у Банку. Про вказаний Договір їй стало відомо після списання коштів, та чи був оригінал Договору в Банку - вона не знає.
		 
		Свідок ОСОБА_16 суду першої інстанції показала, що вона обіймала посаду головного бухгалтера в АТ Банк Таврика, а тому їй відомо про відкриття АТ Банк Таврика кореспондентського рахунку в Майнль Банк Акцієнгезельшафт. При цьому їй нічого не відомо про укладення між Майнль Банк Акцієнгезельшафт та АТ Банк Таврика договору відповідального зберігання й застави. Зазначила, що вказаний договір не обліковувався в АТ Банк Таврика, оскільки не було оригіналу такого документу. Крім того, уточнила, що резерв коштів в банку формується тільки під операції, які обліковуються, якщо ж така операція не обліковувалася, то і резерв не формувався. Про вказаний договір дізналася після надходження з Майнль Банк Акцієнгезельшафт повідомлення про списання коштів з кореспондентського рахунку АТ Банк Таврика . 
		 
		Відповідно до даних протоколу засідання Правління АТ Банк Таврика № ПР/28/11/2012/01 від 28 листопада 2012 року, у складі, у тому числі, членів Правління - ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , заслухавши начальника відділу кореспондентських відносин ОСОБА_18 щодо списання згідно виписки Майнль Банк Акцієнгезельшафт з кореспондентського рахунку АТ Банк Таврика в односторонньому порядку 26.502.933,50 доларів США, всі члени правління заявили, що жодного рішення Правління та Кредитного комітету, з якого у АТ Банк Таврика виникали б зобов`язання перед третіми особами в заявленій - 26.502.933,50 доларів США або більшій сумі, вони не приймали і не підписували (а.п. 187-189 т. 2).
		 
		Крім того, як указують дані протоколу Правління АТ Банк Таврика № ПР/29/11/2012/03 від 29 листопада 2012 року, у зв`язку з виявленим, на підставі виписки Майнль Банк Акцієнгезельшафт, фактом списання з кореспондентського рахунку АТ Банк Таврика в односторонньому порядку 26.502.933,50 доларів США та у зв`язку з відсутністю в банку протоколів Правління і Наглядової Ради, якими би приймалось рішення про надання гарантії, було ухвалено звернутися із запитом до Наглядової Ради Банку про надання інформації стосовно рішень, які приймались при укладанні договору про надання гарантії та чи надавались повноваження на підписання цього договору в.о. Голови Правлянні ОСОБА_6 , однак діюче керівництво Банку не володіло договорами та іншою інформацією, на підставі яких було вчинено списання, а відповідь з Наглядової Ради Банком не отримана (а.п. 190, 213 т. 2). 
		 
		Ненадання відповіді Наглядовою Радою на звернення Правління АТ Банк Таврика з приводу надання/ненадання ОСОБА_6 повноважень на підписання договорів з Майнль Банк Акцієнгезельшафт не вказує на наявність прийняття такого рішення, у тому числі і відповідно до протоколу засідання Наглядової Ради АТ Банк Таврика від 28 листопада 2011 року.
		 
		Висновки суду першої інстанції та доводи сторони захисту про те, що, за відсутності оригіналу Договору застави, підписаний ОСОБА_6 . Договір слід розцінити як оферту, що не повинна була обліковуватися в ПАТ Банк Таврика, і, як наслідок, не повинний був формуватися резерв для покриття кредитного ризику, - на увагу не заслуговують, виходячи з наступного.
		 
		Як видно з Договору позики від 22 грудня 2011 року, укладеного між компанією Вінтен Трейдинг ЛТД (у подальшому іменується як Позичальник) та компанією Майнль Банк Акцієнгезельшафт (надалі іменується як Позикодавець), Позикодавець погоджується надати Позичальнику, а останній погоджується прийняти від Позикодавця суму до 50.000.000 доларів США для фінансування ряду будівельних проектів в Україні, які здійснюються компанією АТ УЗТС (а.п. 122-131, 132, 133-144, 145 т. 2).
		Під відбитком логотипу Майнль Банк Акцієнгезельшафт стоїть дата 30 грудня 2011 року (а.п. 144 т. 2).
		Згідно Договору відповідального зберігання та застави, укладеного у той же день - 22 грудня 2011 року, що укладений між Заставником - АТ Банк Таврика та Заставоутримувачем - Майнль Банк Акцієнгезельшафт, Заставоутримувач є підготовленим за вказівкою Заставника і діє від імені Заставника з метою надання компанії Вінтен Трейдинг ЛТД кредиту в обсязі до 50.000.000 доларів США згідно з умовами Договору позики від 22 грудня 2011 року, за формою та змістом, які викладені в Додатку № 1, який додається, який повинен бути укладений між Позичальником у якості позичальника та Заставоутримувачем у якості позикодавця. 
		При цьому Заставник відкрив та повинен вести рахунок № НОМЕР_2 (включаючи Допоміжні рахунки для внесення депозитів готівкою (Заставний рахунок), умови ведення якого зазначено в цьому Договорі та Загальних умовах здійснення банківських операцій, які додаються в якості Додатку № 2.
		З метою забезпечення зобов`язань Позичальника за Договором позики та будь-якими та всіма відповідними змінами доповненнями до нього, які Сторони можуть узгодити в майбутньому, заставник - АТ Банк Таврика погоджується заставити всі свої майнові та інші права на Надане забезпечення та залишок коштів, які зберігаються в Заставному рахунку, на умовах цього договору застави.
		Згідно з умовами та положеннями Договору уступки прав забезпечення, за формою та змістом, які викладено в Додатку 3, який повинен бути укладений між Заставоутримувачем у якості цедента та Заставником у якості цедента (Договір уступки прав забезпечення), Заставоутримувач має право уступити будь-які та всі суми дебіторської заборгованості за договором позики Заставнику в якості цедента.
		На засвідчення цього Заставник та Заставоутримувач, діючи через своїх належних чином уповноважених представників, розпорядилися про належне оформлення цього Договору застави в день та рік, зазначені вище. 
		Даний Договір застави підписаний Заставником - АТ Банк Таврика в особі Анатолія Дробязка та Заставоутримувачем - Майнль Банк Акцієнгезельшафт, в особі Проф.К.Прюгер та Встд.Г.Вайс, 30 грудня 2011 року. 
		До Договору долучені Додатки №№ 1, 2, 3 (а.п. 147-155, 156-158, 159-170, 171-173 т. 2).
		 
		При цьому, однією з вимог Договору застави є надання АТ Банк Таврика до Майнль Банк Акцієнгезельшафт: правовстановлюючих документів Банку, підтвердження справжності та чинності підписів, експертного висновку щодо відповідності чинному законодавству операції тощо.
		 
		Хоча факт надання відповідних документів Майнль Банк Акцієнгезельшафт документально не підтверджено, проте, за наявним SWIFT-повідомленням від 22 грудня 2011 року, адресованому Майнль Банк Акцієнгезельшафт, підтверджено закріплення за ОСОБА_6 виключного права підписання Договору застави (а.п. 174 -178 т. 2), а не на надане ОСОБА_6 право на підписання оферти, як на те послалася сторона захисту в суді апеляційної інстанції. 
		 
		Отже вручення 22 грудня 2011 року особисто представникам Майнль Банк Акцієнгезельшафт підписаного ОСОБА_6 22 грудня 2011 року Договору застави та підтвердження умов і положень Договору застави SWIFT-каналом, - дало підстави для підписання Договору Майнль Банк Акцієнгезельшафт 30 грудня 2011 року, наслідком чого є виникнення між сторонами Договору. 
		 
		Крім того, згідно змісту Договору застави, його не можна визнати офертою - пропозицією певній стороні укласти угоду з урахуванням викладених умов, оскільки пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття, а також строк для відповіді на пропозицію укласти договір тощо - чого з Договору застави взагалі не вбачається.
		 
		На переконання колегії суддів, без укладання Договору застави не був би прийнятним і Договір позики.
		При цьому, для легітимності Договору застави не має значення, якою стороною першочергово підписаний цей Договір, чи наявність/відсутність дати підписання Договору ОСОБА_6 , чи неповне заповнення розділів-п.п. 7.02, 10.01 b)і), 10.01 b)v) Договору, які не є істотними, що мають наслідком визнання не укладення Договору (а.п. 179-185 т. 2). 
		 
		Що стосується розділу-п.п. 10.02 Договору застави, на які посилається сторона захисту, то, згідно його дослівному змісту, ...якщо Випадок невиконання зобов`язань за Договором позики стався до (зазначити дату), зобов`язання Сторін за цим Договором, за винятком зобов`язань Заставника за розділом 9.02 цього Договору, припиняють бути обов`язковими для сторін - дані умови Договору застави саме в цьому розділі/підпункті також не є суттєвими, оскільки дата зобов`язання Сторін по Договору застави витікає, як з даного Договору застави - розділ 10.01, так і з Договору позики, з доповненнями, щодо періоду наявності позики, виконання якого і гарантовано Договором застави. 
		 
		Про те, що Договір застави не був офертою, свідчить і наступна дія/бездіяльність ОСОБА_6 , який не оформлював в наступному пакет документів на переведення субординованого боргу компанії Вінтен Трейдинг ЛТД на виконання регуляції НБУ з подальшим реєструванням дії в НБУ. 
		 
		Оскільки настав Випадок невиконання зобов`язань та з`явилися причини для дострокового погашення Позики, наданої за договором позики, та що настав термін оплати Зобов`язань Позичальника за договором позики, на виконання вимог Розділу 7.01 Договору застави Майнль Банк Акцієнгезельшафт, повідомив про це 26 листопада 2012 року АТ Банк Таврика рекомендованою авіапоштою та попередньо надісланим факсом, після чого і відбулося списання з кореспондентського рахунку АТ Банк Таврика в Майнль Банк Акцієнгезельшафт в односторонньому порядку 26.502.632,50 доларів США.
		 
		Крім того, колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків, визначених п.п. 32 п. 10.6 та п.п. 11 п. 11.13, п. 11.17 Статуту та ст. 68 Закону України Про банки і банківську діяльність, не здійснив облік вищезазначеного зобов`язання за Договором застави, а також, всупереч ст. 36 Закону України Про банки і банківську діяльність, постанови Правління НБУ № 279 від 06 липня 2000 року, щодо затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями банків - не сформував резерв для покриття кредитного ризику з метою недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність компанії Вінтен Трейдинг ЛТД, що, з наведеним вище, потягло за собою тяжкі наслідки.
		 
		А саме, відповідно до змісту довідки НБУ від 28 грудня 2012 року та заяви про кримінальне правопорушення від 08 квітня 2013 року, в силу певних подій, що відбулися, зокрема, протягом 21-23 листопада 2012 року, починаючи з 23 листопада 2012 року Банк неспроможний був виконувати зобов`язання перед вкладниками та кредиторами, а списання 27 листопада 2012 року коштів, розміщених на кореспондентському рахунку Банку в Майнль Банк Акцієнгезельшафт в сумі 26.502.632,50 доларів США, призвело до втрати АТ Банк Таврика платоспроможності (а.п. 103-107, 212-239 т. 2), у зв`язку з чим 20 грудня 2012 року Національний банк України прийняв постанову № 548, якою АТ Банк Таврика віднесено до категорії неплатоспроможних (а.п. 47, 48 т. 3), а також взяттям державою зобов`язань перед вкладниками зазначеного банку щодо повернення коштів у сумі 211.837.947,47 грн. через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, чим було спричинено збитків державі на вищевказану суму. 
		 
		За наведеним, в сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у недбалості, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків, який порушив вимоги ст.ст. 36, 38 Закону України Про банки і банківську діяльність, а також вимоги Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою правління НБУ № 481 від 27 грудня 2007 року, та Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями банків, затвердженої постановою Правління НБУ № 279 від 06 липня 2000 року, в частині обов`язкового проведення попередньої оцінки майбутніх грошових потоків з метою формування та використання резервів за фінансовими активами та недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальників і формування та використання резервів під кредитні ризики, та у неналежному виконанні ОСОБА_6 своїх службових обов`язків, передбачених п.п. 32 п. 10.6 та п.п. 11 п. 11.13, п. 11.17 Статуту, через несумлінне ставлення до них, останній не передбачив можливості настання суспільно небезпечних наслідків від підписання Договору відповідального зберігання та застави грошових коштів, що було пов`язане з високим кредитним ризиком та вимагало формування резерву, хоча повинен був і міг передбачити, результатом укладання якого без формування необхідних резервів та його неналежного бухгалтерського обліку, стала втрата активів банку та неможливість виконання ним вимог вкладників й інших кредиторів, внаслідок чого, 20 грудня 2012 року НБУ прийнято постанову № 548, якою АТ Банк Таврика віднесено до категорії неплатоспроможних, а також державою взято зобов`язання перед вкладниками зазначеного банку щодо повернення їм коштів у сумі 211.837.947,47 грн. через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, а тому дії  ОСОБА_6 колегія суддів кваліфікує за ч. 2 ст. 367 КК України, як неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них, що заподіяло тяжкі наслідки держаним інтересам у вигляді завдання майнової шкоди Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сумі 26.502.632,50 доларів США, яка за офіційним курсом національної валюти України, встановленому НБУ відносно до долара США станом на 27 листопада 2012 року, склала 211.837.947,47 грн., що на час вчинення злочину у 394.851 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. 
		 
		При призначенні ОСОБА_6 покарання колегія суддів, на виконання приписів ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного.
		 
		 А саме, при призначенні ОСОБА_6 покарання колегія суддів враховує тяжкість вчиненого правопорушення, що віднесений законом до злочинів середньої тяжкості, дані про його особу, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, у тому числі за місцем проживання (а.п. 249 т. 2, а.п. 231 т. 3, а.п. 100 т. 4). 
		 
		 Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_6 , колегія суддів не встановлено. 
		 
		 За наведеним, в сукупності, на переконання колегії суддів, ОСОБА_6 слід призначити покарання в межах, встановлених в санкції ч. 2 ст. 367 КК України, з призначенням додаткових покарань, враховуючи конкретні обставини провадження.
		 
		 Проте, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, вище наведені дані про особу ОСОБА_6 , який також є інвалідом ІІ групи та страждає на тяжке захворювання (а.п. 66, 79 т. 5), колегія суддів приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 без відбування основного покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування основного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, без покладання обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, в редакції закону від 14 квітня 2009 року.
		 
		 Колегія суддів, приймаючи рішення про скасування вироку суду першої інстанції та ухваленні нового вироку скасовує, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2013 року, арешт на рухоме та нерухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права, акції, грошові кошти у будь-якій валюті у готівковому та безготівковому вигляді, які належать ПАТ Київський ювелірний завод, оскільки ПАТ Київський ювелірний завод не несе та не може нести відповідальності у даному кримінальному провадженні. 
		 
		За наведеним, апеляційна скарга прокурора у провадженні, який брав участь у судовому провадженні, підлягає задоволенню.
		 
		Керуючись ст.ст. 404, 407, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -
		 
		 З А С У Д И Л А:
		 
		 Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 ,який брав участь у судовому провадженні, - задовольнити
		 
		Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 02 червня 2014 року у кримінальному провадженні № 220130000000000 96 відносно  ОСОБА_6 , яким обвинувачений визнаний невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та виправданий у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад цього кримінального правопорушення, - скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального правопорушення. 
		 
		Ухвалити новий вирок, яким  ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та призначити йому за цим законом покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків у банківських і фінансових установах строком 1 (один) рік зі сплатою штрафу в розмірі 750 (сімсот п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12.750 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень. 
		 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
		 
		Скасувати, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2013 року, арешт на рухоме та нерухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права, акції, грошові кошти у будь-якій валюті у готівковому та безготівковому вигляді, які належать ПАТ Київський ювелірний завод (ЄДРПОУ 00227229, м. Київ, вул. Голосіївська, 17).
		 
		Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення. 
		 
		 
		 С У Д Д І : 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...