Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 299/2987/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання владою або службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 15.03.2017. Зареєстровано: 15.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2017.
Дата набрання законної сили: 28.09.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Виноградівський районний суд Закарпатської області
		______________________________________________________________
		Справа № 299/2987/15-к 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		15.03.2017 року м.Виноградів
		Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :
		 головуючого ОСОБА_1 
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		за участю прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		захисників: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів кримінальне провадження ЄРДР № 22015000000000231 від 13.08.2015 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, раніше не судимого, інспектора податкової та митної служби ІІІ рангу, обвинуваченого у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, 
		В С Т А Н О В И В:
		Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що він близько 18 години 12.02.2015 року виконуючи посадові обов`язки головного державного інспектора в зоні митного контролю пункту пропуску «Вилок» Закарпатської митниці ДФС України (Закарпатська область, Виноградівський район, смт Вилок, вул. Ракоці), відповідно будучи службовою особою, діючи з метою одержання неправомірної вигоди для осіб № 1 та № 2, обставини вчинення кримінальних правопорушень якими досліджуються в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні від 13.02.2015 № 22015070000000015, всупереч інтересам служби, в порушення п.п. 2.1.1, 2.2.1, 2.2.1.2, 2.2.1.3, 2.2.1.15, 2.2.4, 2.2.4.1, 2.2.4.2, 2.3.10, 2.3.33 посадової інструкції головного державного інспектора митного посту «Вилок» Закарпатської митниці ДФС України, затвердженої 02.02.15 заступником начальника Закарпатської митниці ДФС України, ст.ст. 318, 320, 338 та 361 Митного кодексу України, п. 7 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що перемішуються ними у пунктах пропуску через державний кордон України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.12 № 451, п. 1.1 Часових нормативів виконання контрольних операцій посадовими особами, які здійснюють контроль осіб, товарів і транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України, затверджених Наказом Державної митної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Міністерства культури і туризму України, Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 28.11.2005 року №1167/886/824/643/655/424/858/900, виконуючи попередні домовленості із особою № 1, обставини вчинення кримінальних правопорушень якою досліджуються в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні від 13.02.2015 № 22015070000000015, про пропуск автотранспортного засобу без проведення необхідних митних процедур, через митний кордон України в напрямку «виїзд з України» через пункт пропуску «Вилок» Закарпатської митниці ДФС України, не будучи при цьому обізнаним про найменування товарів (предметів), які мали переміщуватись у обумовленому транспортному засобі, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно не здійснив у повному обсязі митний контроль легкового автомобіля марки «Мерседес Бенц GL 550 4 МАТІС», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням особи № 2, обставини вчинення кримінальних правопорушень якою досліджуються в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні від 13.02.2015 № 22015070000000015, яка слідувала із України в Угорщину через вказаний пункт пропуску та умисно не вжив заходів, направлених на виявлення митних правопорушень, запобіганню переміщенню через митний кордон України предметів контрабанди, які незаконно переміщувались у даному транспортному засобі та з метою надання безперешкодного переміщення вказаного транспортного засобу, товарів та предметів, що в ньому переміщувалися через митний кордон України, повідомив державному інспектору митного посту «Вилок» Закарпатської митниці ДФС України ОСОБА_8 , який не був обізнаний із злочинним умислом ОСОБА_7 , і в цей час ніс службу у вказаному пункті пропуску в наряді на ділянці «виїзд з України», про проведення огляду вказаного транспортного засобу та відсутність заборонених до переміщення товарів та предметів, а також таких, що підлягають обов`язковому письмовому декларуванню, що дало підстави ОСОБА_8 для завершення митного оформлення вказаного транспортного засобу шляхом внесення відповідної інформації щодо водія та транспортного засобу до інформаційної системи ПІК «Інспектор 2006», а також проставляння відбитка особистої номерної печатки № 701 на контрольному талоні, виписаному співробітниками прикордонної служби ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 на автомобіль марки «Мерседес Бенц GL 550 4 МАТІС», р.н. НОМЕР_1 , для проходження прикордонного та митного контролю по смузі руху «зелений коридор», що означало про завершення процедури митного оформлення та контролю.
		У ході переогляду вказаного автомобіля, в багажному відділенні та салоні автомобіля, інспектором Закарпатської митниці ДФС України за участю співробітників ГУ БКОЗ СБУ серед інших речей виявлено приховану від митного контролю 101 книгу (друковане видання), 94 з яких, а саме: чотирьох томне видання, «Петербургский Некрополь» автора ОСОБА_9 , надруковане на початку 20-го сторіччя у типографії ОСОБА_10 ; чотири книги з назвою «ПИСЬМА и БУМАГИ Императора ПЕТРА ВЕЛИКОГО» з маркуваннями: книга 1 - «І», книга 2 - «II», книга 3 - «IV 1», книга 4 - «IV 1», виготовлені (надруковані) в кінці 19-го сторіччя початку 20-го століття, а саме у 1887 році, у 1899 році, у 1900 році та 1900 році у типографії «Государственная Типография» у місті Санкт-Петербург; 59 випусків зброшурованих у двадцять шість книг щомісячного історичного видання «РУССКАЯ СТАРИНА» заснованого у Санкт-Петербурзі у 1870 році ОСОБА_11 виготовлені у кінці 19-го на початку 20-го сторіччя; двох томне видання під загальною назвою «ИСТОРИЯ ПЕТРА ВЕЛИКОГО», що є працею ОСОБА_12 , виготовлене у кінці 19-го сторіччя, а саме у 1882-1883 роках, являється ілюстрованою історією ОСОБА_13 , видане на типографії ОСОБА_14 ; семи томне видання у п`яти книгах під загальною назвою «ПОЛНОЕ САБРАНІЕ СОЧИНЕНІЙ ОАДДЕЯ БУЛГАРИНА», що є белетристичним твором, працею ОСОБА_15 , виготовлене у першій половині 19-го сторіччя, а саме у 1839-1844 роках, видане на типографіях Миколи Івановича Греча та ОСОБА_16 в місті Санкт-Петербург у 1839-1844 роках; книга 1793 року «Чудаки. Комедия», автора ОСОБА_17 ; книга з назвою «Обстоятельныя и вырныя исторіи двухъ мошенниковъ: перваго российскаго славнаго вора, разбойника и бывшаго Московскаго сыщика Ваньки Каина, со всіми его сысками, розысками, сумозбродною свадьбою и разными забавными его піснями; Втораго французскаго мошенника, Картуша и его сотоварищей», видана у 1794 році; книга з назвою «Житіє и діла марка Аврелія Антоніна цесаря римскаго, а при томі собственныя и премудрыя ево разсужденыи о себі самому/сь німецкаго на россійской языкъ перевелъ Академій Наукъ Секретаръ ОСОБА_18 въ Санктпетербургі въ 1738, и 1739 году.», яка була надрукована в Санктпетербурзі при Імператорській Академії Наук у 1740 році і яка містить переклад з німецької мови книги «Dеs romischen Кауsers Маrcus Аurelius Аntonius еrbаuliche Веtrachtungen uber sich selbst» з біографією та працями Марка Аврелія, виданої у Гамбурзі у 1727 році, автор ОСОБА_19 , автор перекладу та розділу «К читателю» ОСОБА_20 ; книга з назвою «Столітіе С.Петербурскаго Англійскаго собранія 1770-1870 Исторический очеркъ. - воспомінанія. - списокъ старейшинамъ. Списки почетнымъ членамъ и членамъ. (Съ портретомъ Ф. Гарднера) С. Петербурга Печатня В.И. Головина, Владимірская, № 15 1870»; книга з назвою «Высшая администрація Россіи XVIII ст. и генералъ - прокурори. Соч. А. Градовского С.Петербургъ. Типографыя Йвана Бочкарева, Мойка № 26. 1866.»; книга з назвою «Московское купеческое собраніе Историческій очеркъ Изданіе Московскаго Купеческаго собранія Москва 1914»; книга з назвою «ГЕНЕРАЛЪ АДЪЮТАНТЬІ АЛЕКСАНДРА І «С-ПЕТЕРБУРГЪ 1913»; книга з назвою ПАЖЕСКІЙ ЕГО ИМПЕРАТОРСКАГО ВЕЛИЧЕСТВА КОРПУСЪ  1802  1902»; книга з назвою «Г.В. ЕСИПОВЪ - ДОКУМЕНТЬІ ПО ДЕЛУ ЦАРЕВИЧА АЛЕКСЕЯ ПЕТРВИЧА, 1861»; одинадцяти томне видання у шести книгах під загальною назвою «ЛЕКСИКОНЪ ГОРОДСКАГО И СЕЛЬСКАГО ХОЗЯЙСТВА», що є працею Івана Двигубського, видане на московській типографії Семена Селивановського у 1836-1839 роках; книга з назвою «Причитанья Сівернаго края собранныя Е.В. Барсовымъ. Часть II. Плачи завоенные, рекрутскіе, и солдацкіе. изданы при содійствіи общества любителей россійской словесности. Москва. В Универстетской типографіи (М. Катковъ), на Страстномъ бульварі. 1882», що являється першим виданням частини II « ІНФОРМАЦІЯ_4 », зібрана ОСОБА_21 , яка булла видана у 1882 році в Університетській типографії в м. Москва; книга з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », видання 1910 року, що являється томом І чотирьохтомного видання « ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_22 ; книга з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », видання 1913 року, що являється томом II чотирьохтомного видання « ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_23 . Успенського; книга з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 », видання 1914 року, що являється томом III чотирьохтомного видання « ІНФОРМАЦІЯ_8 » автора ОСОБА_23 . Успенського; книга з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 » автора мистецтвознавця ОСОБА_24 , надрукована « ОСОБА_25 » у м. Москві в 1914 році; книга з назвою «Краткое описаніе иконъ собранія П.М. Третьякова», укладач ОСОБА_26 , видана в «Синодальній типографії» в м. Москві у 1905 році; книга І двотомного видання «Изследованія о русскомъ иконописаніи» автора ОСОБА_27 , що містить монографію з дослідженням руського іконопису, видана в типографії Якова Трея в м. Санктпетербурзі у 1849 році; книга  конволют двох видань в одній палітурці: друге видання твору з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_10 », надруковане в «Університетскій типографії» в м. Москві у 1846 році, містить інформацію про календарне шанування ікон чудотворних образів Пресвятої Богородиці та друге видання твору з назвою Руководство къ опознанію неисходімой пасхалій», надруковане в типографії С. Селівановського в м. Москві у 1846 році; книга з назвою «Русская иконопись и ея желаемое развитіе», автор ОСОБА_28 , видана в типографії А.А. Левенсона в м. Москві у 1902 році; книга з назвою «Московскій Патерикъ», автор ОСОБА_29 , видана топографією « ОСОБА_30 » у 1912 році в м. Москві; книга з назвою «Каменныя работы», автор профессор Московського інституту шляхів сполучення імператора ОСОБА_31 II ОСОБА_32 , видана у типографії Ю.Венера в 1915 році у м. Москві, що містить учбовий курс по кам`яним роботам призначений для інженерів та студентів вищих технічних учбових закладів дореволюційної Росії; книга з назвою «Мебельный альбомъ», автор ОСОБА_33 , видана у типографії Є. Євдокимова в Санкт-Петербурзі у 1891 році, являється другим виданням книги (альбом), яка містить зображення меблів різних епох і стилів, стислий опис побудови креслень, матеріалів інтер`єрів та способів ремонту меблів; книга з назвою «Альбомъ проектовъ дачъ, особняковъ, доходных домовъ, службъ и т.п Сміты», автор архітектор ОСОБА_34 , видана в типолітографії Товариства ОСОБА_35 в Санкт-Петербурзі на початку XX століття (до 1918 року), являється першим виданням книги (альбом), містить 40 проектів будинків, 257 ілюстрацій з кресленнями будинків, дач та конструктивних елементів будівель, таблиці, схеми та рисунки; книга з назвою «Самоучитель строительнаго искусства», видана під редакцією колишнього архітектора при Ораниенбаумському палаці ОСОБА_36 та складена техніком Скрябучинським, являється п`ятим виданням, надрукована в типографії Олексія Гатцука у 1881 році в м. Москві, є виданням книготорговця ОСОБА_37 Ступіна; книга (альбом) з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11 », автор ОСОБА_38 , надрукована видавництвом «Архитектурное издательство ОСОБА_39 » на початку XX століття (до 1912 року), містить ілюстрації, на яких зображені зразки дерев`яних елементів будинків, фасадів, башт, дахів, декору; книга з назвою «Памятники древне-русскаго искусства въ дворцовомъ селі Тайнинскомъ», автор ОСОБА_40 , видана в типографії «Печатня А.И. Снегиревой» у 1912 році в м. Москві, містить матеріал по архітектурним пам`яткам села Тайнинського, заснований на документах Московського відділення Загального архіву Міністерства Імператорського Двору; книга з назвою «Древніє пам`ятники Русскаго письма и языка (Х-ХIV) Общиее повременное обозрініе съ палеографическими указаніями и виписками изь подлинниковъ и изъ древнихъ спискові трудь И. Срезневскаго Санктпетербург въ типографіи императорской академій наукъ», надрукована в С.Петербурзі у 1863 році; книга з назвою «А.Г. Бурцевъ» Легенды Русскаго народа», С.П.Б. 1905 випуск 1- випуск 4, надрукована в С. Петербурзі у 1905 році; книга з назвою «СБОРНИКЪ МАТЕРІАЛОВЪ) ПО ЭТНОГРАФІИ СЪ ПРИЛОЖЕНІЕМЪ КАРТИНЪ ИЗЪ РУССКОЙ ЖИЗНИ, ИЗДАВАЕМЬІЙ АЛЕКСАНДРОМЪ БУРЦЕВЬІМЪ С.П.Б. 1905 випуск 1 - випуск 4», надрукована в С.Петербурзі у 1905 році; книга з назвою «ПІСНИ РУССКАГО НАРОДА СОБРАНЬІ ВЪ ГУБЕРНІЯХЪ ВОЛОГОДСКОЙ, ВЯТСКОЙ И КОСТРОМСКОЙ ВЪ 1893 ГОДУ», надрукована в С.Петербурзі у 1899 році; книга з назвою «МАТЕРІАЛЫ ПО ИЗУЧЕНІЮ ГИЛЯЦКАГО ЯЗІКА И ФОЛЬКЛОРА», надрукована в Петрограді у 1908 році; книга з назвою «ЖИВОТНОЕ ВЪ АНТИЧНОМЪ И СОВРЕМЕННОМЪ СУЕВЕРІИ», надрукована в м. Києві у 1911 році; книга з назвою «ВЕЛИКОРУССКІЯ СКАЗКИ ПЕРМСКОЙ ГУБЕРНІЙ», надрукована в Петрогаді у 1914 році; книга з назвою «СКАЗКИ И ПРЕДАНІЯ САМАРСКАГО КРАЯ СОБРАНЬІ И ЗАПИСАНЬІ Д.Н. САДОВНИКОВЫМЪ», надрукована в С. Петербурзі у 1884 році; книга з назвою «Образцы изящной русской річи для взрослыхъ) Собралъ Алексій Ачкасовъ Изданіе Д.П. Уфимова Москва Б. Дмитровка, домъ Бахрушиныхъ», що була надрукована у 1903 році; книга з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_41 », що була надруквована у 1877 році в С.Петербурзі; книга з назвами «СКАЗКА О СЛАВНОМЪ И СИЛЬНОМЪ ВИТЯЗЪ ЕРУСЛАНЪ ЛАЗАРЕВИЧЪ, О ХРАБРОСТИ ЕГО, И НЕВООБРАЗИМОЙ КРАСОТЪ ЦАРЕВНЫ АНАСТАСІИ ВАХРАМЬЕВНЬІ САНКТПЕТЕРБУРГЪ, ВЪ ТИПОГРАФІИ ДЕПАРТАМЕНТА НАРОДНОГО ПРОСВЬЩЕНІЯ. 1825» та «СТАРИННАЯ ПОСЛОВИЦА ВО ВЬК НЕ СЛОМИТСЯ, ИЛИ ОПЬІТНЬІЯ ОСНОВАНІЯ САМОБІТНОГО РУССКОГО НАРОДНОГО МУДРОСЛОВІЯ ВЪ ДВУХ ЧАСТЯХЪ ХАРБКОВЪ ПЕЧАТАНОВ УНИВЕРСИТЕТСКОЙ ТИПОГРАФІИ 1847»; книга з назвою «НЬКОТОРІЯ ЛЮБОПЬІТНЬІЯ ПРИКЛЮЧЕНІЯ И СНЬІ, ИЗЪ ДРЕВНИХЪ И НОВЫХЪ ВРЕМЕНЪ», надрукована у м. Москва у 1829 році; книга з назвою «БАЙКИ ЛЕОНИДА ГЛІБОВА ВЬІДАННЯ ДРУГЕ УПОВНЕНЕ», що була надрукована у 1872 році в земській типографії Чернігова; книга з назвою «Русскія пословицы и поговорки наиболіе подходящія для украшения, салфетокъ, скатертей, полотенецъ, русских и малороссійскихъ народовъ, посуды и проч. изданіе ОСОБА_42 . Котомина, у Обух. м.д. № 98», що була надрукована у 1882 році і являлась доповненням до альбому «Русскіе узоры»; книга з назвою «Русскіє клады. Изслъдованіє древностей великокняжескаго періода» (1896); книга з назвою «Похожденія Чичикова, или Мертвыя души» (1855); книга з назвою «Сочиненія Йвана Посошкова» (1842); книга з назвою ОСОБА_43 . Вигеля» (1875); книга з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_13 » (1913); книга з назвою « ОСОБА_44 » (1844); книга з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_14 » (1845); книга з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_15 и преведенныя въ порядокъ авторомъ «записокъ шпіона» (1865) є культурною цінністю загальною вартістю 677 022,05 гривень, що в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками, а також тютюнову продукцію без марок акцизного податку України, зокрема цигарки марки «NZ Вlаск Super Slims» у кількості 1019 блоків та «Compliment Super Slims 3» у кількості 226 блоків.
		Такі дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для інших фізичних осіб використання службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у інкримінованому йому органом досудового слідства злочині не визнав та показав, що 12.02.2015 року під час виконання митних процедур щодо автомобіля МЕRСЕDЕS-ВЕNZ GL-550 4 МАТІС, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_45 та пасажира ОСОБА_46 , які перетинали митний кордон України в зоні митного поста «Вилок» Закарпатської митниці ДФС України, він належним чином виконував свої службові обов`язки відповідно до вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів, що регламентують митну справу.
		Дослідженні в процесі судового провадження за клопотанням сторони обвинувачення матеріали кримінального провадження не доводять його вини у скоєні інкримінованого йому вищевказаного кримінального правопорушення.
		Па посаді головного державного інспектора митного посту «Вилок» Закарпатської митниці ДФС України працював у період з 30 січня 2015 року по 04 червня 2015року.
		На момент перебування на вищезазначеній посаді у своїй діяльності керувався: Митним кодексом України; Типовою технологічною схемою здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 451; Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 467 «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України»; Часовими нормативами виконання контрольних операцій посадовими особами, які здійснюють контроль осіб, товарів і транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України від 28.11.2005 року № 1167/886/824/643/655/424/858/900; Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05. 2012 року № 436 «Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України»; Тимчасовим Положенням про митний пост «Вилок» Закарпатської митниці ДФС України, затвердженим наказом Закарпатської митниці ДФС України від 02. 02. 2015 року № 93; Посадовою інструкцією головного державного інспектора митного поста «Вилок» Закарпатської митниці ДФС України.
		За версією слідства, 12.02.2015 року він виконуючи свої службові обов`язки в пункті пропуску «Вилок» Закарпатської митниці ДФС України та зловживаючи своїм службовим становищем, попередньо, через засоби мобільного зв`язку, узгодив із ОСОБА_47 дії щодо неналежного проведення митного контролю та оформлення автомобіля МЕRСЕDЕS-ВЕNZ GL-550 4 МАТІС, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому ОСОБА_48 намагався вивезти за кордон 101 друковане видання (книжки), що представляють культурну цінність, прогнозована вартість яких складає 667 022, 05 гривні, а також тютюнову продукцію (цигарки) без акцизних марок - торгової марки «NZ Вlасk Slims» у кількості 1019 блоків та торгової марки «Соmpliment Suреr Slims 3» у кількості 226 блоків, прогнозована вартість яких складає 166 910, 92 гривні.
		Всі вищенаведені товари та предмети були в той же день виявлені в ході проведення переогляду вищезгаданого транспортного засобу інспектором Закарпатської митниці ДФС України ОСОБА_49 та співробітниками Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України ОСОБА_50 та ОСОБА_51 , а також вилучені слідчим Управління СБ України в Закарпатській області ОСОБА_52 під час проведення огляду місця події.
		Однак, не погоджується з обставинами обвинувачення.
		12.02.2015 року він дійсно проводив митний огляд автомобіля МЕRСЕDЕS-ВЕNZ GL-550 4 МАТІС, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Як йому пізніше стало відомо, водієм даного автомобіля був ОСОБА_53 , в якості пасажира з ним прямував за кордон ОСОБА_54 . Водій при в`їзді в пункт пропуску «Вилок» Закарпатської митниці ДФС України самостійно обрав смугу руху «Зелений коридор» без його участі. Огляд автомобіля проводився разом з інспектором Державної Прикордонної Служби України ОСОБА_55 .
		Тривалість митного контролю складала близько двох хвилин, що відповідає часовим нормативам виконання контрольних операцій у пунктах пропуску для автомобільного сполучення. На протязі робочої зміни з 8:00 по 20:00 по смузі руху «Зелений коридор» у напрямку «В`їзд в Україну» прослідувало 336 автомобілів, у напрямку «Виїзд з України» 333 автомобілі, середній час оформлення одного автомобіля склав 2 хв. 15 сек.
		Всі вище перелічені дії зафіксовано на оптичному диску DWD+R від 26.02.2015 року, котрий знаходиться в матеріалах кримінального провадження та досліджувався безпосередньо у суді.
		Відповідно до ст. 366 Митного кодексу України обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
		Згідно п. 14 Типової технологічної схеми, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21. 05. 2012 року № 451, митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів, що переміщуються по «Зеленому коридору», у пункту пропуску здійснюється у спрощеному порядку, з однією зупинкою автомобільного транспортного засобу на смузі руху та, як правило, без виходу з нього водія.
		На момент огляду автомобіля не надходило жодних орієнтувань від правоохоронних органів, а також не було спрацювання Єдиної автоматизованої системи аналізу і управління ризиками та в процесі усного опитування, водій своєю поведінкою, та відповідями на поставлені запитання стосовно мети поїздки, не викликав жодних підозр.
		Таким чином, підстав для переведення автомобіля на смугу руху «Червоний коридор» та проведення поглибленого митного огляду у нього не було.
		Це підтверджується показами ОСОБА_56 , а також протоколом огляду оптичного диску DWD+R від 06.03.2015 року, який був складений старшим слідчим СБ України ОСОБА_57 .
		Слідчий у даному протоколі підтверджує його дії, які вчинялися відповідно до чинного законодавства, натомість спростовує свідчення співробітників ГУ БКОЗ України ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , які в своїх показах стверджували про надання ним переваг автомобілю та водію, а також про неналежне виконання службових обов`язків.
		Після проведення передбачених видів контролю, автомобіль був зупинений співробітниками ГУ БКОЗ України, та направлений на проведення переогляду. У переогляді він участі не брав, його здійснював інспектор ОСОБА_62 . За результатами переогляду, та складання протоколу огляду місця події, йому стало відомо, що в автомобілі знаходились друковані видання у кількості 101 шт. Разом з тим, з цього приводу зазначає що, до переогляду не залучався експерт з культурних цінностей.
		Також під час допиту в суді, свідок ОСОБА_53 заявив що переміщував репринтні видання з ознаками штучного старіння в кількості 101 книга, а оскільки на переміщення через митний кордон України рєпринтних видань не потрібно надання окремих дозволів, або інших документів, він обрав смугу спрощеного митного контролю «Зелений коридор».
		Свідчення ОСОБА_63 частково підтверджуються висновком експерта від 27.04. 2015 року № 51/Мз, в якому зазначено, що серед досліджених друкованих видань - шість книжок не становлять культурної цінності, і є репринтними виданнями.
		13 лютого 2015 року, в період часу з 08-00 до 08-45 годин службовому кабінеті № 67 Управління СБ України в Закарпатській області у м. Ужгород слідчий ОСОБА_64 здійснив розпакування непрозорого поліетиленового пакету чорного кольору, опечатаного печаткою № 12 «Для пакетів слідчого відділу», де знаходилися валізи синього і червоного кольору з книжками в кількості 101 штуки та розподілив його вміст на три частини, кожна з яких була упакована в окремий непрозорий поліетиленовий пакет (в пакет № 1 помістив валізу синього кольору з 39 книжками; в пакет № 2 помістив валізу червоного кольору з 51 книжкою; в пакет № 3 помістив 11 книжок), кожен з яких він опечатав печаткою № 12 «Для пакетів слідчого відділу».
		Однак, для проведення перепакування пакетів, в яких знаходилися валізи червоного та синього кольору з друкованими виданнями в кількості 101 штука, не було ніякої необхідності та зазначена мета такої дії не відповідала дійсності, оскільки в цей же день, через півгодини, інший слідчий Управління СБ України в Закарпатський області ОСОБА_65 за участю старшого експерта НДЕКЦ при Управлінні МВС України в Закарпатській області ОСОБА_66 в службовому кабінеті № 72 тієї ж установи в період часу з 09-15 до 14-00 годин провів детальний огляд предметів контрабанди - книжок, вилучених в ході огляду місця події 12-13 лютого 2015 року на митному посту «Вилок» Закарпатської області ДФС України та склав протокол огляду і фототаблицю на шести аркушах, що є невід`ємною його частиною.
		Як вбачається із протоколу огляду від 13 лютого 2015 року, після розкриття слідчим ОСОБА_67 першого пакету чорного кольору, в ньому містилася бірюзового кольору з написом «АВС», де знаходилося 39 друкованих видань, зокрема: 22 книжки з 1839 по 1889 рік видання та 17 книжок з 1896 по 1914 рік видання.
		Відповідно до зазначеного протоколу після розкриття слідчим другого чорного поліетиленового пакету, в ньому знаходився пакет чорного кольору, в якому містилося 11 друкованих видань, а саме: 6 книжок з 1855 по 1889 рік видання та 5 книжок з 1891 по 1914 рік видання.
		Крім того, як випливає із згаданого вище протоколу огляду, після розкриття слідчим третього пакету, в ньому містилася валіза бордового кольору з написом «І SHVANGGVAN», де знаходилося 51 друковане видання, зокрема: 28 книжок з видання та 23 книжки: з 1890 по 1915 рік видання.
		Таким чином, якщо виходити із змісту протоколу огляду місця події від 12 лютого 2015 року, що був складений слідчим ОСОБА_52 на митному посту «Вилок», де була вилучена друкована продукція тільки з 1700 по 1889 рік видання, то невідоме джерело походження 45 книжок з 1890 по 1915 рік видання, встановлених слідчим ОСОБА_65 , в процесі проведення детального їх огляду 13 лютого 2015 року, а також куди зникли книжки з 1700 по 1740 рік видання, оскільки в ході проведення вказаної процесуальної дії їх не було виявлено.
		Крім того, необхідно зазначити, що 12 лютого 2015 року 101 книжка з 1700 по 1889 рік видання, знаходилися відповідно у валізі червоного кольору - 54 штуки, а у валізі синього кольору - 47 штук.
		Якщо виходити із змісту протоколу огляду від 13 лютого 2015 року, проведеного в службовому кабінеті № 67 Управління СБ України в Закарпатській області слідчим ОСОБА_52 , то вищезазначені валізи були поміщені в пакет № 1 та пакет № 2, а також частину цих друкованих видань із згаданих валіз, було поміщено в пакет № 3.
		Натомість, з огляду на вищенаведене, слідчий ОСОБА_65 повинен був провести детальний огляд саме пакету № 1, де знаходилася валіза синього кольору без написів з книжками, та пакету № 2, де знаходилася валіза червоного кольору без написів з книжками, а також пакету № 3, де знаходилися друковані видання, які в свою чергу були опечатані печаткою № 12 «Для пакетів слідчого відділу».
		Проте, як випливає із змісту протоколу детального огляду друкованих видань від 13 лютого 2015 року, після розпакування трьох пакетів чорного кольору, в службовому кабінеті № 72 він провів огляд інших речей та предметів, а саме: валізи бірюзового кольору з написом «АВС» та валізи бордового кольору з написом «І SHVANGGVA N», а також чорного пакету, які знаходилися в чорних не опечатаних печаткою № 12 «Для пакетів слідчого відділу» поліетиленових пакетах, де були друковані видання в кількості 101 книги, частина яких (56 книжок) відповідала деяким рокам видання (1740-1889 рік), що були вилучені в ніч з 12 на 13 лютого 2015 року на митному посту «Вилок» .
		Разом з тим, не було друкованих видань з 1700 по 1740 рік, а інша частина (45 книжок) не відповідала рокам видання (1890-1915 рік),
		Як видно із змісту протоколу від 13 лютого 2015 року, що проводився в цей день з 09-15 до 14-00 години в службовому кабінеті № 72, в процесі огляду проводилося фотографування на експертний фотоапарат, марки «САNON 550 D», за результатами якого до протоколу долучено фототаблицю на шести аркушах від 12 лютого 2015 року.
		Окрім того зазначив, що на підставі протоколу огляду місця події та вилучення, складеного 12-13 лютого 2015 року слідчим ОСОБА_68 книги знаходилися в двох валізах - червоного та синього кольорів без написів на іноземній мові.
		На другий день, коли слідчий ОСОБА_65 проводив детальний огляд предметів контрабанди, то в його розпорядженні було вже п`ять валіз з книжками - бірюзового кольору за написом АВС; бордового кольору з написом «І SHVANGGVA N» лазурного кольору; червоного кольору та чорного кольору, в яких знаходилися друковані видання (книжки), а також п`ять пакетів з книжками - один поліетиленовий чорного кольору та чотири пакети синього кольору, відображення в протоколі знайшли тільки дві валізи - бірюзового та бордового кольору і один поліетиленовий пакет чорного кольору.
		Все вищенаведене свідчить про те, що була проведена заміна книжок, які вилучались на митному посту «Вилок» Закарпатської області ДФС України 12-13 лютого 2015 року слідчим ОСОБА_52 , оскільки, як заявив свідок ОСОБА_48 , він вивозив із України в Угорщину репринтні друковані видання, на які не потрібно дозвіл для їх переміщення через митний кордон України.
		Стосовно тютюнових виробів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 371 МК України товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10 000 євро (крім зазначених у частині другій цієї статті), не підлягають письмовому декларуванню при вивезенні (пересиланні) їх громадянами за межі митної території України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 371 МК України товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10 000 євро та на які законом встановлено вивізне мито та/або якщо відповідно до закону державними органами видаються документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, із сплатою у випадках, визначених законами України, вивізного мита та з поданням відповідних документів, виданих державними органами.
		Постановами КМУ від 21.05.2012 року № 436 «Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України» та від 28.05.2012 року № 468 «Про затвердження переліку товарів, вивезення (пересилання) яких громадянами за межі митної території України не допускається» не віднесено до заборонених до переміщення через митний кордон України тютюнових виробів громадянами.
		Вартість цигарок виявлених в автомобілі є меншою ніж 10 000 Євро, а отже, вони не є предметом порушень митних правил.
		Щодо протоколу огляду від 20.06.2015 року, (Том № 7 а. с. 266- 267) складеного слідчим СБ України ОСОБА_69 , який був наданий стороною обвинувачення, як підтвердження його з`єднань з ОСОБА_70 , то зазначає, що номер телефону, вказаний у цьому протоколі як такий, яким він начебто користувався, а саме: моб. тел. НОМЕР_3 йому не належить, і ним ніколи не користувався.
		У матеріалах справи також міститься постанова про призначення судово-фоноскопічної експертизи від 18. 05. 2015 року. У даній постанові перед експертом ставиться питання: чи брав ОСОБА_7 участь у трьох розмовах які були зафіксовані співробітниками СБ України? Висновком експерта від 15.06.2015 року № 40/4 встановлено, що ОСОБА_7 приймає участь тільки в одній розмові.
		Стосовно цієї розмови ОСОБА_7 пояснив, що в цей період шукав автомобіль для власного весілля, і така розмова дійсно могла мати місце, але її зміст на даний час не пригадує.
		Також, не може погодитися з тим, що в результаті вищеописаних дій нанесені матеріальні збитки державі в розмірі 667 022, 05 гривні, оскільки збитки можуть настати лише при умові, якщо товарно-матеріальні цінності були власністю держави та вони вибули із її розпорядження.
		Суд встановив наступне.
		Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи, поза розумним сумнівом.
		На підставі ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Згідно ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному проваджені, передбачених ст. 91 КПК України покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
		Згідно ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків передбачених цією статтею.
		Висунуте стороною обвинувачення ОСОБА_7 обвинувачення суд визнає недоведеним, а докази на які сторона обвинувачення посилається: показання свідків, допитаних в судовому засіданні, документальні докази (Том 13 а.п. 92): характеризуючі дані на ОСОБА_7 (Том 1 а.п. 94 - 104); оптичний диск, на якому зафіксовано митне оформлення документів ОСОБА_71 , огляд ОСОБА_7 автомобіля марки Мерседес (Том 1 а.п. 194-204), акт переогляду автомобіля Мерседес (Том 1 а.п. 210); висновки мистецтвознавчих експертиз друкованих видань (Том 4 а.п. 189-239, Том 5); постанову про передачу книг на зберігання (Том № 6 а.п. 48-57); протокол огляду оптичного диску, на якому зафіксовано з`єднання мобільних телефонів ОСОБА_7 та ОСОБА_72 (Том 7 а.п. 266-267) суд відкидає, оскільки ці докази сторони обвинувачення, досліджені судом, у даному кримінальному провадженні не вказують на зловживання службовими обов`язками обвинуваченим, спричинення ним тяжких наслідків та є неналежними доказами.
		Так, допитані безпосередньо у суді свідки сторони обвинувачення ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_72 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 та ОСОБА_94 заявили, що їм особисто взагалі нічого невідомо з приводу неправомірних дій ОСОБА_7 12.02.2015 року в пункті пропуску «Вилок» Закарпатської митниці ДФС України.
		Водночас, свідки: ОСОБА_95 , ОСОБА_8 , ОСОБА_96 та ОСОБА_92 надали суду безпосередньо свідчення. Але, наразі вони не стосуються обставин виконання обвинуваченим своїх службових повноважень під час проведення ним 12.02.2015 року митного огляду автомобіля МЕRСЕDЕS-ВЕNZ GL-550 4 МАТІС, реєстраційний номер НОМЕР_1 в пункті пропуску «Вилок» Закарпатської митниці ДФС України, тому що ніхто із них особисто не сприймав такі факти, за виключенням свідків ОСОБА_97 , ОСОБА_98 та ОСОБА_99 , які підтвердили покази ОСОБА_7 в частині здійснення ним мінімальних процедурних заходів стосовно автомобіля та водія і пасажира, який рухався по смузі «зеленого коридору», що відповідали чинному законодавству в сфері митної справи у разі обрання особою зазначеного коридору.
		Показання свідків-співробітників Служби безпеки України ОСОБА_58 , ОСОБА_50 , ОСОБА_61 та ОСОБА_60 стосувались здійснення ними оперативно-розшукових заходів, особистого сприйняття фактів, пов`язаних з проведенням ОСОБА_7 митного огляду транспортного засобу 12.02.2017 року в пункті пропуску «Вилок» Закарпатської митниці ДФС України, а також їм невідома інформація щодо зловживання службовим становищем обвинуваченим з інших джерел. Тому їх свідчення в частині законності дій ОСОБА_7 в процесі здійснення ним митного огляду автомобіля, носять оціночний характер та не можуть служити доказовою базою для суду. Оскільки, відповідно до ч. 5 ст. 95 КПК України особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто або їй відомо про них із інших джерел, про існування яких вони можуть повідомити суду для подальшого допиту цих осіб, як безпосередніх учасників події. Однак, вказані свідки не назвали таких осіб в ході їх безпосереднього допиту в суді.
		Крім того, згідно ч. 7 ст. 97 КПК України їх покази не можуть бути визнані допустимим доказом з чужих слів під час кримінального провадження, у якому вони беруть участь.
		Щодо зафіксованих з`єднань ОСОБА_7 із ОСОБА_47 по мобільному телефону то суд вважає, що вони не можуть підтверджувати факт домовленості через засоби мобільного зв`язку про неналежне проведення митного контролю та оформлення обвинуваченим легкового автомобіля марки МЕRСЕDЕS-ВЕNZ GL-550 4 МАТІС, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_98 , який намагався перемістити через митний кордон України культурні цінності.
		Сторона обвинувачення не надала суду доказів належності чи користування саме цим мобільним телефоном ОСОБА_7 , а також сутність цих розмов, у зв`язку з чим стороною обвинувачення не спростовано позицію обвинуваченого про те, що розмова була лише викликана необхідністю пошуку легкового автомобіля для весілля (Том 7 а.п.266-267).
		Відповідно до протоколу за результатами здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж стосовно ОСОБА_100 від 14.04.2015 року було шість з`єднань, а розмов зафіксовано лише три із яких лише одна визнана як ОСОБА_7 . 
		Крім того, на підставі ухвали від 06.12.2016 року Виноградівський районний суд Закарпатської області згідно п. 1 ч. 2 ст. 87, ст. 89 КПК України визнав недопустимими доказами протокол за результатами здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж стосовно ОСОБА_100 від 14.04.2015 року, а також копію диску DVD-R № 3358 від 20.03.2015 року аудіозаписів окремих епізодів розмов ОСОБА_100 , у зв`язку з чим розмови не можуть бути допустимими як докази в даному кримінальному проваджені (Том 13 а.п. 142-146).
		Так, відповідно до ст. 90 КПК України рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиційне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.
		Відповідно до ст. 89 цього Кодексу, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. 
		Таким чином, для підтвердження легітимності зняття інформації з телефонів обвинуваченого прокурор зобов`язаний надати дозвіл (ухвали) слідчого судді на втручання у приватне спілкування обвинуваченого, з яких буде можливо встановити які конкретно негласні слідчі (розшукові) дії були санкціоновані головою Апеляційного суду м.Києва, щодо кого саме, на який строк та чи діяли правоохоронні органи у межах та у спосіб, передбачених відповідними судовими рішеннями.
		Виходячи з вимог ст. ст. 258, 260, 263, 269 КПК України, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», застосування технічних засобів отримання інформації, що пов`язане із втручанням у приватне спілкування людини та негласною фіксацією розмов, дій, обстановки, допускається виключно за вмотивованою ухвалою слідчого судді, в якій зазначаються: точна назва заходу, термін його застосування, особа щодо якої має здійснюватися такий захід, та орган, якому надано відповідний дозвіл.
		Європейський Суд з прав людини у своєму Рішенні від 11 грудня 2008 року у справі «Мирилашвілі проти Росії» зазначив, що у змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх.
		Європейський Суд з прав людини констатував, що рішення про відмову розкрити матеріали, пов`язані з операцією щодо прослуховування телефонних розмов, результатами якого було обґрунтовано обвинувальний вирок національного суду, не супроводжувалося адекватними процесуальними гарантіями, і, крім цього, не було достатньо обґрунтованим.
		Таким чином, сторона обвинувачення не надала до суду першоджерела - постанову про заведення оперативно-розшукової справи № 272 та ухвали Апеляційного суду м. Києва, які надавали дозвіл на проведення оперативним підрозділом Служби безпеки України відносно обвинуваченого негласних розшукових слідчих дій та за їх результатами складати процесуальні документи, які можливо було б використати в якості доказів у даному кримінальному провадженні.
		На підставі ч.12 ст.290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
		Беручи до уваги засади презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини (п.10 ч.1 ст. 7 та ст. 17 КПК України), що полягають у тому, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи (ч. 4 ст. 17 КПК України).
		Також, не може бути належним і допустимим доказом у даному кримінальному провадженні акт переогляду автомобіля МЕRСЕDЕS-ВЕNZ GL-550 4 МАТІС, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 12.02.2015 року, складаний інспектором Закарпатської митниці ДФС України ОСОБА_49 , відповідно до ст.ст. 84,85,86 КПК України. Оскільки, як слідує із показів останнього, наданих у суді, всі дані у зазначений документ були їм внесені зі слів присутніх працівників органів Служби безпеки України та фотографії, що були долучені до акту, надали йому теж працівники згаданого правоохоронного органу. Він особисто друковані видання не рахував та в руки не брав, їх не фотографував, книги перераховував слідчий. При переогляді він практично був завжди присутній. Крім акту більше нічого не складалось. Валізи не були приховані. Детальне фотографування книг не було. Чи були поняті не памятає. Він є відповідальним за достовірність даних зазначених у акті переогляду. Назв друкованих видань та рік їх видання, ніхто із них в той момент не фіксував та не називав учасникам слідчої дії.
		Тобто, безпосередньо свідком ОСОБА_101 інформація вказана в акті не сприймалась, а зазначена там зі слів інших осіб. Наразі такий документ неможливо вважати таким, що засвідчує певні події та факти, які мають юридичне значення для прийняття рішення.
		Окрім того, обвинуваченному ставиться у вину те, що він умисно не здійснив у повному обсязі митний контроль автомобіля МЕRСЕDЕS-ВЕNZ GL-550 4 МАТІС, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який слідував з України в Угорщину, а також не вжив заходів, направлених на виявлення митних правопорушень та запобіганню переміщенню через митний кордон України предметів контрабанди, що незаконно переміщувалися у даному транспортному засобі.
		Судом встановлено, що обвинувачений одноособово не приймав остаточне рішення про надання дозволу ОСОБА_102 на переміщення предметів та речей, що знаходилися у згаданому вище автомобілі, а тільки розпочав здійснювати одну із процедур митного оформлення. Тобто, фактично він не використав своє службове становище до кінця, оскільки посадова особа митного органу засвідчує остаточне проходження митного контролю фізичною особою, яка обрала смугу руху «зелений коридор» та остаточне завершення митного оформлення, внесенням даних про неї до Єдиної автоматизованої системи ДФС України, а також проставленням на контрольному талоні відбитка особистої номерної печатки інспектора.
		12.12.2015 року відповідальним за цю ділянку роботи в зоні діяльності митного посту «Вилок» Закарпатської митниці ДФС України був державний інспектор вказаного митного органу ОСОБА_8 , а тому прийняття остаточного рішення щодо закінчення митних формальностей стосовно ОСОБА_98 , тобто закінчення митного оформлення, покладалося на нього.
		Дані обставини підтверджуються і показами самого свідка ОСОБА_8 .
		Відповідно до п. 5 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними у пунктах пропуску через державний кордон України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 451, Митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів здійснюється митними органами за участю державних органів, на які відповідно до законодавства покладено функції здійснення інших видів контролю автомобільних транспортних засобів і товарів (далі - контролюючі органи), у встановленому законодавством порядку. Митні органи координують роботу із здійснення інших видів контролю у пунктах пропуску.
		Таким чином, ОСОБА_7 12 02.2015 року одноособово не здійснював митний огляд транспортного засобу під керуванням ОСОБА_98 , а здійснював лише одним із видів (етапів) митного контролю, який не являється завершенням митного оформлення, тобто не є дозволом і не дає право особі на вільне переміщення товару через митний кордон України.
		Так, відповідно до зазначеної Типової технологічної схеми, Митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску здійснюється шляхом застосування таких форм митного контролю: перевірка документів та відомостей, які відповідно до законодавства надаються митним органам під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України; митний огляд (огляд та переогляд автомобільних транспортних засобів і товарів, огляд та переогляд ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадян); усне опитування громадян та посадових осіб підприємств; облік автомобільних транспортних засобів і товарів; взяття проб (зразків) товарів; використання службових собак, технічних та спеціальних засобів контролю; подання запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, наданих митним органам (п. 7). Митні органи під час здійснення митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску через державний кордон проставляють на митних, товаросупровідних (товаротранспортних) документах відповідні відмітки, печатки та штампи, а також вносять відповідну інформацію до журналів, у тому числі електронних, чи інших документів, які використовуються митними органами, відповідно до порядку, визначеного Мінфіном, нормативно-правовими актами з питань державної митної справи (п.8).
		Згідно п. 14 Типової технологічної схеми, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21. 05. 2012 року № 451, митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів, що переміщуються по «Зеленому коридору», у пункту пропуску здійснюється у спрощеному порядку, з однією зупинкою автомобільного транспортного засобу на смузі руху та, як правило, без виходу з нього водія.
		Контролюючі органи, транспортні та інші організації і установи забезпечують інформування органів охорони державного кордону та митних органів про прибуття (вибуття) у пункт (з пункту) пропуску транспортних засобів і товарів, результати їх контролю, пропущені та не пропущені через державний кордон транспортні засоби і товари, виявлення осіб, причетних до протиправної діяльності. Зазначені суб`єкти взаємодіють шляхом обміну інформацією, проведення нарад, спільних інструктажів (п. 16 Типової технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними). 
		В свою чергу в даному випадку контролюючими органами не проінформовано органів охорони державного кордону та митних органів про прибуття у пункт пропуску транспортного засобу та осіб причетних до протиправної діяльності, з приводу можливого переміщення через Державний кордон України товарів, предметів, які можуть становити культурну цінність.
		Порушення обвинуваченим п.п. 2.1.1, 2.2.1, 2.2.1.2, 2.2.1.3, 2.2.1.15, 2.2.4, 2.2.4.1, 2.2.4.2, 2.3.10, 2.3.33 посадової інструкції головного державного інспектора митного посту «Вилок» Закарпатської митниці ДФС України, затвердженої 02.02.15 заступником начальника Закарпатської митниці ДФС України, ст.ст. 318, 320, 338 та 361 Митного кодексу України, п. 7 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що перемішуються ними у пунктах пропуску через державний кордон України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.12 № 451, п. 1.1 Часових нормативів виконання контрольних операцій посадовими особами, які здійснюють контроль осіб, товарів і транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України, затверджених Наказом Державної митної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Міністерства культури і туризму України, Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 28.11.2005 року №1167/886/824/643/655/424/858/900, судом не встановлено. 
		Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України) визнається злочином за наявності трьох спеціальних ознак в їх сукупності: використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; вчинення такого діяння з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи; заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичної особи. Відсутність однієї з зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України.
		Сторона обвинувачення поставила у вину обвинуваченому те, що він у результаті зловживання службовим становищем всупереч інтересам служби своїми умисним діями, спричинив тяжкі наслідки інтересам держави у вигляді завдання матеріальної шкоди у розмірі 677 022, 05 гривень, що в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, згідно висновків мистецтвознавчих експертиз друкованої продукції (94 книжок), проведеної в процесі досудового розслідування у кримінальному провадженню, за результатами якої прогнозована вартість книжок складає 677 022, 05 гривень та вони становлять культурну цінність.
		Як випливає із диспозиції ст. 364 КК України обвинувачений може нести відповідальність за скоєння названого суспільно-небезпечного діяння лише у разі настання реальної шкоди державним інтересам.
		Крім того, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор під час досудового розслідування зобов`язаний звернутися до експерта для визначення матеріальних збитків.
		Проте, вищенаведені вимоги закону сторона обвинувачення в процесі досудового розслідування та судового розгляду не виконала, обмежившись лише результатами мистецтвознавчої експертизи. У той же час предметом дослідження вказаної експертизи не являється встановлення матеріальної шкоди та вартості предметів.
		За показаннями свідка ОСОБА_96 через митний кордон України фізичні особи мають право переміщувати товар вартістю не більше 10 000 Євро. Збитки нараховуються в тому випадку, коли товар підлягає декларуванню і щодо нього є недобір у сплаті митних платежів.
		На переміщення товарів, через митний кордон України, які являються історичною або культурною цінністю, необхідно лише відповідний дозвіл уповноваженого Міністерства культури України і він не підлягає оподаткуванню митними зборам або обов`язковим платежами, що також виключає, у разі порушення встановленого порядку їх вивезення за кордон, нанесення фізичною або юридичною особою майнової шкоди державним інтересам.
		Ці покази узгоджуються і відповідають змісту ст. 371 МК України та Закону України Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей культурні цінності.
		Щодо висновків мистецтвознавчих експертиз на які сторона обвинувачення посилається (Том 13 а.п.92, Том 4 а.п 189-239, Том 5) суд також констатує наступне. 
		Висновок експерта не може ґрунтуватись на доказах, які визнані судом недопустимими (ч. 6 ст. 101 КПК України). 
		Однією з підстав для призначення мистецтвознавчої експертизи слугував акт переогляду автомобіля від 12.02.2015 року, який визнається судом недопустимим доказом (Том 4 а.п. 167-187).
		Підстави, які б вказували на те, що слідчим при призначенні даної експертизи було дотримано вимоги ч. 2 ст. 245 КПК України щодо порядку відібрання зразків з речей і документів згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160-166 цього Кодексу) судом не встановлено. 
		Крім цього, відповідно до ст. 14 Закону України Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей культурні цінності, що не підлягають вивезенню з України є: культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання; культурні цінності, включені до Національного архівного фонду; культурні цінності, включені до Музейного фонду України. 
		При розгляді кримінального провадження судом не встановлено обставини про віднесення 94 книг до культурних цінностей, які відповідно до ст. 14 згаданого Закону не підлягали б вивезенню з України.
		Також копія протоколу огляду місця події від 12. 02.15 з додатками (Том 1 а.п. 106-124); копія протоколу огляду від 13.02.15 (Том 1 а.п. 125); копія протоколу огляду від 13.02.15 з додатками (том 1 а.п. 126-139), досліджені в судовому засіданні не доводять обставини обвинувачення.
		Так, на підставі копії протоколу огляду місця події, складеного слідчим Управління СБ України в Закарпатській області ОСОБА_52 12- 13 лютого 2015 року, у період часу з 20-00 до 00-54 години, у присутності ОСОБА_98 , двох понятих ОСОБА_103 і ОСОБА_104 , співробітника Служби безпеки України ОСОБА_50 , працівника митного посту «Вилок» Закарпатської митниці ДФС України ОСОБА_105 , прикордонника ОСОБА_106 , а також жителя м. Виноградів Закарпатської області ОСОБА_99 у валізі з синтетичного матеріалу червоного кольору було виявлено 54 книжки в різних палітурках, різних розмірів та різних років випуску з 1700 по 1889 рік, а у валізі з синтетичного матеріалу синього кольору виявлено 47 книжок в різних палітурках, різних розмірів та різних років випуску з 1700 по 1889 рік, які помістили в непрозорий поліетиленовий пакет чорного кольору та опечатали печаткою № 12 «Для пакетів слідчого відділу» для подальшого проведення детального огляду вилученої друкованої продукції (Том 1 а.п. 106-124).
		В ході проведення слідчим згаданої вище процесуальної дії здійснювалося фотографування на цифровий фотоапарат марки місця події та вилучених книжок у вищеназванних валізах.
		Проте, хоча і вказано у вищезазначеному протоколі, що до нього додається фототаблиця на семи аркушах, однак учасниками процесуальної дії вона не засвідчена підписами, що являється порушенням ч. 3 ст. 105 КПК України, а також всупереч вимогам ч. 3 ст. 107 КПК України в матеріалах відсутній оригінальний примірник технічного носія інформації, зафіксованої процесуальної дії.
		Крім того, в порушення п. 2 та 3 ч. 3 ст. 104 КПК України в протоколі не зазначені відомості, важливі для даного кримінального провадження, а також відомості про вилучені речі, за допомогою яких можливо їх ідентифікувати, зокрема: назва, рік видання, автор книги і т. п.
		Водночас, на фототаблиці № 4 (фото № 2) зображено крупним планом книжки «Древнерусская иконопись в собрании И. О. Остроухова», автор ОСОБА_107 , 1914 року видання та «Русская иконопись и ее желаемое развитие», автор ОСОБА_108 . Тренев, 1902 року видання, яка завірена підписом слідчого Управління СБ України в Закарпатській області ОСОБА_52 та приєднана до вищезгаданого протоколу огляду місця події.
		Разом з тим, згідно протоколу огляду місця події на митному посту «Вилок» Закарпатської області ДФС України від 12 - 13 лютого 2015 року вилучалися книжки цим же слідчим тільки з 1700 по 1889 рік видання.
		Постанова про передачу книг на зберігання (Том 5 а.п. 48-57) за встановлених обставин не може свідчити про вчинення обвинуваченим інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, як і характеризуючи дані обвинуваченого (том 1 а.п. 94-104).
		Стороною обвинувачення не конкретизовано в судовому засіданні обставини обвинувачення щодо вчинення обвинуваченим дій спрямованих на одержання неправомірної вигоди для осіб № 1 та № 2, обставини вчинення кримінальних правопорушень якими досліджуються в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні від 13.02.2015 № 22015070000000015.
		Відповідно до ст. 11 КК України злочин є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), вчинене субєктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
		Згідно таких вимог кримінального законодавства слід зробити висновок, що зазначене положення закону конкретизує зміст суспільної небезпеки, як загальної ознаки злочину, підкреслює, що правосуддя в Україні має здійснюватись на засадах принципів справедливості та індивідуалізації кримінальної відповідальності за яких формальний момент  кримінальна протиправність типового діяння  не може превалювати над фактичним  відсутність суспільної небезпеки конкретного діяння.
		Досліджені у своїй сукупності докази є непрямими та жодним чином не підтверджують наявності в діях обвинуваченого прямого умислу та корисливого мотиву, направлених на одержання неправомірної вигоди для осіб № 1 та № 2 із зловживанням свого службового становища, умисного не здійснення у повному обсязі митного контролю легкового автомобіля, що спричинило тяжкі наслідки.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому особа обвинувачується.
		Документальні докази на підставі ст. 100 КПК слід залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Діючи заходи забезпечення кримінального провадження відсутні. 
		Цивільний позов не заявлено.
		Враховуючи, що відносно обвинуваченого постановляється не обвинувальний вирок, процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України з нього стягненню не підлягають.
		У відповідності до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
		Керуючись ст.ст. 370, 371, 373-376 КПК України, суд,  
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України  виправдати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України.
		Заставу внесену 12.08.2015 року (квитанція № 2651250005 оплата застави за ОСОБА_7 ) в сумі 48 000 гривень повернути заставодавцю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Том 1 а.п. 93).
		Документальні докази залишити при справі.
		На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через районний суд.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		ГоловуючийОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...