Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 545/2432/16-а : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 15.03.2017. Зареєстровано: 17.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 21.03.2017.
Дата набрання законної сили: 09.03.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09 березня 2017 р. Справа № 545/2432/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
		Головуючого судді: Калиновського В.А.
		Суддів: Кононенко З.О. ,  Калитки О. М. 
		за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.
		представник позивача - ОСОБА_1
		представник третьої особи - Каліновська О.Г.
		відповідач - Остапенко О.В.
		відповідач - Штангей Д.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції у м. Полтаві на постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 18.11.2016р. по справі № 545/2432/16-а
		за позовом     ОСОБА_5     
		до    Інспектора патрульної поліції у м. Полтаві, батальйону №1 роти 2 рядового поліції Остапенка Олександра Васильовича ,    Інспектора патрульної поліції у м. Полтаві, батальйону №1 роти 2 рядового поліції Штангей Дмитра Вікторовича     
		третя особа    Департамент патрульної поліції у м. Полтаві    
		про визнання дій протиправними, скасування постанови про застосування адміністративного стягнення та стягнення витрат на правову допомогу,
		ВСТАНОВИЛА:
		Позивач, ОСОБА_5, звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом до Інспектора патрульної поліції у м. Полтаві, батальйону №1 роти 2 рядового поліції Остапенка Олександра Васильовича,  Інспектора патрульної поліції у м. Полтаві, батальйону №1 роти 2 рядового поліції Штангей Дмитра Вікторовича, в якому, після зміни позовних вимог, просив суд: 
		- визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції Департаменту патрульної поліції у м.Полтаві батальйону №1 роти №2, рядового поліції Остапенка Олександра Васильовича  щодо винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серія ПС 2 № 874885 відносно ОСОБА_5 без вручення копії постанови, роз'яснення прав особі, яка притягується до відповідальності; 
		-  визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції Департаменту патрульної поліції у м.Полтаві  батальйону №1 роти №2, рядового поліції Остапенка Олександра Васильовича  та капрала поліції Департаменту патрульної поліції у м.ПолтавіШтангей Дмитра Вікторовича щодо застосування фізичної сили та адміністративного затримання відносно ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 та примусового доставлення до Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області за адресою м. Полтава, вул. Сковороди, 2б;
		- визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції Департаменту патрульної поліції у м.Полтаві батальйону №1 роти №2, рядового поліції Остапенка Олександра Васильовича та капрала поліції Департаменту патрульної поліції у м.ПолтавіШтангей Дмитра Вікторовича щодо адміністративного затримання без складання протоколу про адміністративне затримання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 та примусового доставлення до Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області за адресою м. Полтава, вул. Сковороди,2б.;
		- визнати протиправною та скасувати постанову інспектора патрульної поліції Департаменту патрульної поліції у м.Полтаві батальйону №1 роти №2, рядового поліції Остапенка Олександра Васильовича ПС2№874885 від 06 червня 2016 року про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
		- Стягнути з Департаменту патрульної поліції у м.Полтаві на користь ОСОБА_5 витрати на правову допомогу в розмірі 23 100 грн.
		В обгрунтування позову зазначив, що відповідно до змісту постанови ПС2 № 874885, він, керуючи транспортним засобом, нібито здійснив стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.35 "Стоянка заборонена", чим порушив вимоги даного знаку. Того ж дня за адресою: м. Полтава, вул. Сковороди, 26 інспектор Остапенко О.В. виніс постанову про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП. 
		На думку позивача, постанова ПС 2 № 874885 у справі про адміністративне правопорушення винесена з порушенням вимог, передбачених  КУпАП. 
		Так,  в порушення вимог ст. 283 КУпАП Остапенком О.В. не було встановлено обставини справи. Під час прибуття інспектора патрульної поліції транспортний засіб, який вказано в оскаржуваній постанові, перебував по АДРЕСА_1. Проте, в постанові ПС2 № 874885 зазначено, що позивач, керуючи транспортним засобом, здійснив стоянку в зоні дії знаку. При цьому, інспекторами не з'ясовано інформацію  ким та за яких обставин вказаний транспортний засіб зупинено по АДРЕСА_1.
		В порушення вимог чинного законодавства інспекторами заблоковано рух транспортного засобу, без законних на те підстав. Інспектором не враховано пояснення позивача щодо дотримання  вимог правил дорожнього руху та проведення зупинки для посадки пасажира. Також, інспектором не було враховано положення ч.3 ст.62 Конституції України, відповідно до якого "усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь". Інспектором не надано можливість позивачу користуватись допомогою адвоката та не повідомлено про причини (підстави) неможливості залучення адвоката.
		При здійсненні адміністративного провадження посадова особа управління патрульної поліції у                м. Полтава не ознайомила позивача з правами визначеними ст. 63 Конституції України, 307, 308, 268, 287-289 КУпАП, про що зазначено в оскаржуваній постанові. Оскаржувану постанову позивач 06.06.2016 року не отримував. Інспекторами поліції не забезпечено направлення постанови по справі про адміністративне правопорушення на поштову адресу позивача.
		Після блокування автомобіля позивача інспекторами патрульної поліції до останнього застосовано (безпідставно) заходи фізичного впливу та примусово доставлено до Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області. Під час затримання позивача по АДРЕСА_1 в м. Полтаві, інспекторами була застосована груба фізична сила, що виявилась у заламуванні і викручуванні рук за спину, примусове поміщення в патрульний автомобіль та доставлення до відділення поліції. При цьому, інспекторами патрульної поліції не складався протокол про адміністративне затримання. 
		Такими діями відповідачі позбавили його права особи робити вчинки вільно, що закріплено в ст. 29 Конституції України. 
		З оскаржуваної постанови вбачається, що інспектором при винесенні постанови не враховано докази, які передбачені ст.251 КУпАП та обставини визначені у ст. 280 КУпАП.  Так, у постанові зазначена лише фабула адміністративного проступку без посилання на докази, тобто вона не має жодного мотивування. Крім того, у постанові не зазначено обставин передбачених статтями 33-35 КУпАП, які необхідно враховувати при накладенні стягнення. Отже, оскаржувана постанова, на думку позивача, за змістом не відповідає вимогам ст.283 КУпАП.
		Ухвалою Полтавського районного суду від 08.07.2016 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Департамент патрульної поліції                  м. Полтава.   
		Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 18.11.2016 року адміністративний позов ОСОБА_5 задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії інспектора патрульної поліції Департаменту патрульної поліції у м.Полтаві, батальйону №1 роти №2, рядового поліції Остапенка Олександра Васильовича та капрала поліції Департаменту патрульної поліції у м.ПолтавіШтангей Дмитра Вікторовича щодо застосування фізичної сили та адміністративного затримання відносно ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 та примусового доставлення до Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області за адресою м. Полтава,                 вул. Сковороди, 2б.;
		визнано протиправними дії інспектора патрульної поліції Департаменту патрульної поліції у м.Полтаві батальйону №1 роти №2, рядового поліції Остапенка Олександра Васильовича та капрала поліції Департаменту патрульної поліції у м.ПолтавіШтангей Дмитра Вікторовича щодо адміністративного затримання без складання протоколу про адміністративне затримання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 та примусового доставлення до Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області за адресою м. Полтава, вул. Сковороди,2б;
		визнано протиправною та скасовано постанову інспектора патрульної поліції Департаменту патрульної поліції у м.Полтаві батальйону №1 роти №2, рядового поліції Остапенка Олександра Васильовича ПС2№874885 від 06 червня 2016 року про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП;
		провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрито за відсутності події і складу адміністративного правопорушення;
		в частині позовних вимог щодо стягнення з Департаменту патрульної поліції у м.Полтаві на користь ОСОБА_5 витрат на правову допомогу в розмірі 23 100 грн. - відмовлено за безпідставністю.
		Не погодившись з  постановою суду  першої інстанції, третьою особою Департаментом патрульної поліції у м. Полтаві подано апеляційну скаргу, в якій останнє просить  скасувати оскаржувану  постанову в частині задоволення позовних вимог та закриття провадження у справі та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. 
		В  обґрунтування    вимог    апеляційної     скарги   посилається   на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального  права, а саме: ст.ст. 251, 252, 258, 259 КУпАП, ст. 69 КАС України, ст.ст. 23, 31, 32, 42-44 Закону України "Про Національну поліцію",  ст. 16 Закону України "Про дорожній рух", п. 2.4. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом НП України від 18.11.2015 р. № 96, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 р. № 1395,  з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
		Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.  
		В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності  та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
		Відповідачі та представник третьої особи, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального  права, просили скасувати оскаржувану  постанову в частині задоволення позовних вимог та закриття провадження у справі та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. 
		Колегія  суддів,  заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали  справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної  інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, тобто в частині задоволення позовних вимог та в частині закриття провадження у справі.    
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС 2 № 874885 від 06.06.2016 р. ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом "Nissan X-Trail" д.н.з. НОМЕР_1, 06.06.2016 року о 19.00 год. в           м. Полтава, АДРЕСА_1 здійснив стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.35 "Стоянку заборонено", чим порушив ч. 1 ст. 122 КУпАП. За скоєне адміністративне правопорушення на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. 
		Постанова у справі про адміністративне правопорушення складена інспектором патрульної поліції            м. Полтава бальйону №1 роти №2 Департаменту патрульної поліції у м.Полтаві рядовим поліції Остапенком О.В.
		Не погодившись з постановою про адміністративне правопорушення та діями відповідачів при її складанні, позивач звернувся з даним позовом до суду.   
		Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови інспектора патрульної поліції Департаменту патрульної поліції у м. Полтаві батальйону №1 роти №2, рядового поліції Остапенка Олександра Васильовича ПС2№874885 від 06 червня 2016 року про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, виходив з того, що постанова ПС 2 № 874885 у справі про адміністративне правопорушення винесена з порушенням вимог КУпАП, оскільки відповідачами не встановлено обставини справи. Так, під час прибуття інспектора патрульної поліції транспортний засіб, який вказано в оскаржуваній постанові, перебував по АДРЕСА_1. Проте в постанові ПС2 № 874885 зазначено, що позивач, керуючи транспортним засобом, здійснив стоянку в зоні дії знаку. Інспекторами не з'ясовано інформацію  ким та за яких обставин вказаний транспортний засіб зупинено по АДРЕСА_1. Інспектором не враховано пояснення позивача щодо дотримання вказаних вимог правил дорожнього руху та проведення зупинки для посадки пасажира. При здійсненні адміністративного провадження посадова особа управління патрульної поліції у м. Полтава не ознайомила позивача з правами визначеними ст. 63 Конституції України, 307, 308, 268, 287-289 КУпАП, про що свідчить відсутність підпису в оскаржуваній постанові. 
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Згідно ч.ч.1, 3 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
		Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
		Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".
		Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
		Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
		За змістом статті 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
		Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи № 1395 від 07.11.2015 р. (далі за текстом - Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
		Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123,статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140КУпАП.
		Згідно з п. 2 розділу ІІІ  Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.1ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
		Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
		Згідно зі ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
		Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
		Відповідно до ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
		Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993р. № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (із змінами та доповненнями).
		Абзацом 2 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу працівників міліції пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
		Законодавець чітко визначив виключний перелік умови пред'явлення для перевірки посвідчення водія та реєстраційного документу на транспортний засіб, якими є наявність:1) ознак, що особа схожа на ту, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) достатніх підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) перебування особи на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) зброї, боєприпасів, наркотичних засобів та інших речей, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) перебування в місці вчинення правопорушення або ДТП, іншої надзвичайної події; 6) зовнішніх ознак особи чи транспортного засобу або дій особи, які дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення (ст. 32 Закону України "Про національну поліцію").
		З матеріалів справи вбачається, що  в оскаржуваній постанові відповідачем зазначено, що позивач, керуючи транспортним засобом, здійснив стоянку в зоні дії знаку.  При цьому, той факт, що ОСОБА_5 знаходився в автомобілі та мав намір від'їхати із зони дії знаку "Стоянка заборонена" підтверджується показами самих відповідачів, які в судовому засіданні вказали, що вони під'їхали до авто Nissan X-Trail д.н.з. НОМЕР_1 саме по тій причині, що в середні перебував водій автомобіля і не стали  підходити до інших автомобілів, які перебували в зоні дії забороняючого знаку, оскільки в них не було водіїв.  
		Інспектором не враховано пояснення позивача щодо дотримання вимог правил дорожнього руху та проведення зупинки для посадки пасажира. 
		Так, відповідно до п. 1.10 ПДР зупинка - це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора, тощо). 
		Відповідно до ст. 261 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. 
		Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 280 КУпАП зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи (п. 7 Інструкції).
		В ході судового розгляду справи судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції, відповідачами не доведено той факт, що позивачем було здійснено стоянку, а не зупинення транспортного засобу на час до 5 хвилин.  Належних та допустимих доказів, які б підтвердили зупинення транспортного засобу понад 5 хвилин матеріали справи не містять та суду не надано. Відеофіксатор, на який посилається відповідач, був ввімкнений лише після того, як  виник конфлікт між поліцейськими і водієм.   
		Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.  
		Поліцейський, оснащений нагрудною камерою (відеофіксатором) попереджує про застосування такого превентивного поліцейського заходу, як відеофіксація (ч. 2 ст. 31, ст. 40 Закону України "Про національну поліцію).
		Колегія суддів зазначає, що представник позивача в судовому  засіданні пояснив, що  своє прізвище, посаду, спеціальне звання інспектор позивачу не повідомив, на вимоги відповідача службове посвідчення не пред'явив. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа,  яка притягається до адміністративної відповідальності має  право:  знайомитися  з  матеріалами справи, давати пояснення, подавати   докази,   заявляти   клопотання;  при  розгляді  справи користуватися  юридичною  допомогою  адвоката,  іншого  фахівця  у галузі  права,  який  за  законом  має  право  на надання правової допомоги  особисто  чи  за  дорученням  юридичної особи, виступати рідною  мовою  і  користуватися  послугами  перекладача,  якщо  не володіє  мовою,  якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.  Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності    особи,   яка   притягається   до   адміністративної відповідальності.  Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто   лише  у  випадках,  коли  є  дані  про  своєчасне  її сповіщення  про  місце  і  час  розгляду  справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		Пунктом 5 Розділу III Інструкції "Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" встановлено, що поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи підлягають задоволення клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
		В порушення вказаного пункту інспектором не надано можливість позивачу користуватись допомогою адвоката та не повідомлено про причини (підстави) неможливості залучення адвоката.
		Пунктом 9 Розділу III  Інструкції визначено, що поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки.
		Як свідчать матеріали справи, при здійсненні адміністративного провадження посадова особа управління патрульної поліції у м. Полтава не ознайомила позивача з правами визначеними ст. 63 Конституції України, 307, 308, 268, 287-289 КУпАП, про що свідчить відсутність підпису позивача в оскаржуваній постанові.
		Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з  висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем, при складанні оскаржуваної постанови, не з'ясовано фактичних обставин справи, які б свідчили про склад правопорушення, та не наведено доказів вини позивача у скоєнні правопорушення.  Крім того, допущено порушення прав процесуальних позивача при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
		За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що постанова інспектора патрульної поліції Департаменту патрульної поліції у м.Полтаві батальйону №1 роти №2, рядового поліції Остапенка Олександра Васильовича ПС2№874885 від 06 червня 2016 року про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП винесена протиправно та підлягає скасуванню є обгрунтованим.
		Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині закриття провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
		Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 
		1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 
		2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 
		3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 
		4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 
		5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 
		6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 
		7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 
		8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 
		9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
		Зазначений перелік підстав є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
		Закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції інстанції  виходив з відсутності події і складу адміністративного правопорушення, разом з тим, погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо протиправності постанови про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, колегія суддів виходить із недоведеності його вини у скоєні правопорушення, що інкримінується.
		Враховуючи, що перелік підстав для закриття провадження у справі, передбачений ст. 247 КУпП є вичерпним, позов в цій частині задоволенню не підлягає.
		Вирішуючи спір в частині позовних вимог про визнання протиправними дії інспектора патрульної поліції Департаменту патрульної поліції у м. Полтаві, батальйону №1 роти №2, рядового поліції Остапенка Олександра Васильовича та капрала поліції Департаменту патрульної поліції у м.ПолтавіШтангей Дмитра Вікторовича щодо застосування фізичної сили та адміністративного затримання відносно ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 та примусового доставлення до Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області за адресою м. Полтава, вул. Сковороди, 2б; визнання протиправними дії інспектора патрульної поліції Департаменту патрульної поліції у м.Полтаві батальйону №1 роти №2, рядового поліції Остапенка Олександра Васильовича та капрала поліції Департаменту патрульної поліції у м.ПолтавіШтангей Дмитра Вікторовича щодо адміністративного затримання без складання протоколу про адміністративне затримання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 та примусового доставлення до Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області за адресою м. Полтава, вул. Сковороди,2б., суд першої інстанції виходив з того, що справу  належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. 
		Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. 
		Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		Відповідно до вимог статті 4 цього Кодексу правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
		Пунктом 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивача визначено як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
		Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" визначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).
		Як вбачається із матеріалів справи, позивач оскаржує  дії інспекторів патрульної поліції щодо застосування до нього фізичної сили та адміністративного затримання без складання протоколу відповідного протоколу.
		Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, адміністративне затримання до позивача не застосовувалося, протокол затримання не складався, натомність  він був доставлений працівниками поліції у відділок поліції для встановлення його особи відповідно до ч.2 ст. 259 КУпАП
		Відповідно до ч. 2 ст. 259 КУпАП при вчиненні порушень правил користування засобами транспорту, правил щодо охорони порядку і безпеки руху, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, правил пожежної безпеки, санітарних норм на транспорті порушника може бути доставлено уповноваженою на те особою в поліцію, якщо у нього немає документів, що посвідчують особу, і немає свідків, які б могли повідомити необхідні дані про нього. 
		Відповідно до ст. 42, 43, 44 Закону України "Про національну поліцію"  поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу, як фізичний вплив (сила). Фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників. Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення. Поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для ... припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.
		Таким чином, колегія суддів зазначає, що доставлення позивача у поліцію, застосування фізичної сили з метою припинення протиправних дій правопорушників входить до повноважень поліції. Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються поліцейськими з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення.
		Разом з тим, зазначені повноваження  інспекторів поліції не належать до управлінських функцій в розумінні КАСУ. Застосовуючи фізичну силу, відповідачі діяли  з метою виконання покладених на них обов'язків, в межах повноважень, наданих  Законом України "Про національну поліцію". Заявлені позивачем вимоги в цій частині фактично зводяться до незгоди з характером та співмірністю вказаних дій. 
		Разом з тим, у разі якщо позивач вважає, що інспекторами поліції були перевищені їх службові повноваження, він має право оскаржити дії відповідачів в порядку КПК України для встановлення обставин справи за застосування відповідних заходів впливу. 
		Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги в цій частині не підлягають розгляду  в порядку адміністративного судочинства за правилами КАС України. 
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
		Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського районного суду Полтавської області  від 18.11.2016 року по справі  №  545/2432/16-а в цій частині  позовних вимог прийнята  з помилковим застосуванням норм процесуального права, а отже підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині.
		Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
		 
		Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 203, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції у м. Полтаві задовольнити частково.
		Постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 18.11.2016р. по справі № 545/2432/16-а  скасувати в частині визнання протиправними дій інспектора патрульної поліції Департаменту патрульної поліції у м.Полтаві, батальйону №1 роти №2, рядового поліції Остапенка Олександра Васильовича  та капрала поліції Департаменту патрульної поліції у м.Полтаві Штангей Дмитра Вікторовича щодо застосування фізичної сили та адміністративного затримання відносно ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 та примусового доставлення до Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області за адресою м. Полтава, вул. Сковороди, 2б.; визнання протиправними дій інспектора патрульної поліції Департаменту патрульної поліції у м.Полтаві батальйону №1 роти №2, рядового поліції Остапенка Олександра Васильовича та капрала поліції Департаменту патрульної поліції у м.Полтаві Штангей Дмитра Вікторовича щодо адміністративного затримання без складання протоколу про адміністративне затримання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 та примусового доставлення до Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області за адресою м. Полтава, вул. Сковороди,2б." та  провадження у справі в цій частині закрити.
		Скасувати в частині закриття провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_5  до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП  за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову  відмовити.
		В іншій частині постанову  Полтавського районного суду Полтавської області від 18.11.2016 р. по справі № 545/2432/16-а залишити без змін.  
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис)  (підпис) Кононенко З.О.    Калитка О.М.  Повний текст постанови виготовлений  14.03.2017  р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...