Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/24539/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 17.03.2017. Зареєстровано: 20.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2017.
Дата набрання законної сили: 18.09.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06.03.2017№910/24539/16
		Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,
		розглядаючи у відкритому судовому засіданні 
		справу № 910/24539/16
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мун Рекордс», м. Київ,
		організація, яка звертається за захистом порушених прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав - приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами», м. Київ,  
		до товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інформаційні технології», м. Київ, 
		про стягнення 128 000 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав,
		 
		за участю представників: 
		позивачів - Хлєбнікова С.Г. (довіреність від 22.07.2011 № б/н);
		відповідача - Клюка В.Д. (довіреність від 01.02.2017 № б/н);
		                       Черній Т.П. (довіреність від 10.09.16 № б/н).
		 
		Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (далі - Організація) звернулася до господарського суду міста Києва в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Мун Рекордс» (далі - ТОВ «Мун Рекордс») з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інформаційні технології» (далі - Товариство) 64 000 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.
		Позов мотивовано тим, що: 
		- 12.08.2016 представником Організації ОСОБА_4 було зафіксовано факт використання відповідачем музичних творів з текстами, майнові авторські права на які належать ТОВ «Мун Рекордс», а саме: 
		«ІНФОРМАЦІЯ_1» (виконавець: гурт «ТІК»; композитор і автор тексту: ОСОБА_5);
		«ІНФОРМАЦІЯ_2» (виконавець: гурт «ТІК»; композитор і автор тексту: ОСОБА_5);
		«ІНФОРМАЦІЯ_3» (виконавець: гурт «ТІК»; автори музики: ОСОБА_5 і ОСОБА_9; автор тексту: ОСОБА_9);
		«ІНФОРМАЦІЯ_4» (виконавець: гурт «ТІК»; композитор і автор тексту: ОСОБА_5);
		- факт потворного публічного сповіщення (ретрансляції) Товариством вказаних музичних творів підтверджується даними моніторингу, а саме записом використання музичних творів на DVD-R диску та актом фіксації комерційного використання музичних творів способом публічного сповіщення від 12.08.2016 № 12/08/2016-1 (далі - Акт).
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.01.2017 порушено провадження у справі.
		10.02.2017 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому вказав таке:
		- Організація, підтверджуючи свою компетенцію на управління в інтересах позивача музичними творами «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_4», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», посилається на договір про управління майновими авторськими правами, який не підтверджує повноваження Організації;
		- в позові зазначається, що порушення авторських майнових прав мало місце під час повторного публічного сповіщення, а на такий спосіб використання творів доручення Організації не поширюється; 
		- отже, Організація не мала права звертатися за захистом майнових авторських прав, які не були передані їй в управління за договором та доручення на управління якими вона не отримала;
		- обсяг переданих позивачу майнових прав від приватного підприємства «Студія Мун» та фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 не містить повноважень ТОВ «Мун Рекордс» на надання третім особам дозволу здійснювати по відношенню до творів повторне публічне сповіщення по кабелю, а отже, підстав звертатися з позовом про порушення виключних майнових прав немає, в зв'язку із відсутністю у позивача таких прав;
		- згідно з наданими договорами термін дії прав позивача щодо розпорядження майновими правами авторів музики та авторів тексту музичних творів «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_4», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3» скінчився;
		- при поданні позовної заяви не показано весь ланцюжок відповідних документів (договорів) щодо передачі прав від авторів музики та тексту пісень аж до позивача;
		- відповідач є провайдером програмної послуги, який на договірних засадах надає можливість перегляду пакетів програм, використовуючи ресурс багатоканальної мережі. До того ж провайдером надаються до перегляду не окремі об'єкти, а програма як цілісний продукт телерадіоорганізації. Така можливість надається обмеженій кількості осіб на обмеженій території згідно з ліцензією;
		- згідно з ліцензією провайдера програмної послуги Товариство надає послуги на території Голосіївського району м. Києва;
		- Акт не може бути визнаний доказом, оскільки зроблений за адресою АДРЕСА_1. Дана адреса знаходиться на території Дарницького району м. Києва, а на цій території відповідач не здійснює діяльності провайдера програмної послуги;
		- крім того, 01.07.2016 укладено договір від 01.07.2016 № 58 (далі - Договір) тимчасового платного користування кабельним ТВ декодером, який забезпечує лише доступ до сигналу, так само, як персональний комп'ютер забезпечує доступ до мережі Інтернет. У разі, коли користувач вмикає декодер, саме він починає некомерційне використання об'єкту авторського права;
		- відповідач є провайдером програмної послуги та самостійно не здійснює публічне сповіщення творів, він здійснює ретрансляцію програм телевізійного каналу в цілому. Згідно з Європейською конвенцію про транскордонне телебачення (ратифікована 17.12.2008) «ретрансляція» означає факт прийому й одночасної передачі, незалежно від використаних технічних засобів, повних та незмінних телевізійних програмних послуг або важливих частин таких послуг, що транслюються організаціями радіо- й телемовлення для прийому, який здійснює громадськість;
		- отже, провайдер програмної послуги не є телерадіоорганізацією і не здійснює публічне сповіщення творів, а є суб'єктом господарської діяльності з надання послуг кабельного телебачення, а саме розповсюдження пакетів програм своїм споживачам. При ретрансляції відповідачем програм каналу не відбувається самостійне сповіщення творів абонентам, а отже, і не має у діях відповідача порушення авторських майнових прав на твори;
		- чинним законодавством України не надано право організаціям колективного управління здійснювати функції нагляду (контролю) або виконувати слідчі дії та складати відповідні процесуальні документи (протоколи огляду і вилучення, акти перевірок, акти фіксацій тощо). Цю функцію, і тільки за наявності підстав, визначених законодавством, покладено на відповідні державні органи;
		- Організація з метою отримання грошових коштів вчинила дії, які законодавчо не передбачені для організацій колективного управління та надає до суду Акт, не передбачений законодавством;
		- не маючи будь-яких законних повноважень на проведення такої процесуальної дії як фіксація, працівники (представники) Організації, також не уповноважені законом на використання спеціально сертифікованого обладнання (аудіо-відео техніки) для фіксації правопорушень;
		- відповідач в силу природи своєї діяльності не може здійснювати використання (публічне сповіщення) музичних творів, саме у розумінні статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон).
		28.02.2017 Організація подала суду заперечення на відзив на позовну заяву, в яких вказала таке:
		- Організація належним чином отримала права в управління від позивача та всі підтверджуючі з цього приводу документи були додані до позовної заяви;
		- будь-яке розповсюдження з використанням технічних засобів об'єктів авторського права охоплюється поняттям «публічне сповіщення». Це означає, що відповідач не позбавлений відповідальності за незаконне використання творів способом публічного сповіщення;
		- подані Організацією докази фіксації (Акт і відеозапис) є допустимими та належними доказами.
		02.03.2017 Організація подала суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила стягнути з відповідача компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав у сумі 128 000 грн.
		Суд, перевіривши дотримання вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України  (далі - ГПК України), прийняв зазначену заяву до розгляду.
		06.03.2017 Товариство подало суду:
		- письмові пояснення, в яких вказало на необхідність з'ясування вини та факту використання спірних музичних творів відповідачем; Організація повинна надати належні та допустимі докази, що підтверджують наявність права на звернення до суду з даним позовом; докази, подані Організацією, не є належними та допустимими;
		- клопотання про заміну належного відповідача, в якому просить замінити первісного відповідача (Товариство) на належного - товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія « 1+1» (далі - Студія).
		Представник Організації заперечував проти задоволення клопотання про заміну неналежного відповідача.
		Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання Товариства з огляду на таке.
		Клопотання відповідача мотивоване тим, що:
		- розповсюдження каналу « 1+1» в мережах провайдерів відбувається в силу вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення» і є обов'язковим для всіх без виключення провайдерів програмної послуги;
		- Студія є організацією мовлення, а отже, при здійсненні своєї діяльності повинна дотримуватися прав суб'єктів авторського права та укладати всі необхідні договори на використання об'єктів інтелектуальної власності, що містяться в складі каналу « 1+1»;
		- саме Студія має бути відповідачем у цій справі, оскільки залучення Студії як належного відповідача надасть можливість повно та всебічно з'ясувати обставини справи, довести наявність у каналу « 1+1» прав на використання об'єктів інтелектуальної власності, за захистом яких звернулася Організація.
		Частиною третьою статті 24 ГПК України передбачено, що господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. 
		Разом з тим, Організація заперечує проти заміни відповідача на належного.
		Крім того, предметом позову є стягнення компенсації саме за ретрансляцію (повторне публічне сповіщення), що здійснюється відповідачем, а не за публічне сповіщення, яке здійснює Студія.
		У судовому засіданні 06.03.2017 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі; представники відповідача надали пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечили.
		Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.
		Згідно з частиною першою статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Підпунктом «г» частини першої статті 49 Закону встановлено, що організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.
		Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду в порядку, передбаченому статтею 45 Цивільного процесуального кодексу України, за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.
		У пункті 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» (далі - Постанова № 12) наведено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.
		Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.
		Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011.
		17.05.2012 Організацією (організація) і ТОВ «Мун Рекордс» (видавник) укладено договір №17052012/01 про управління майновими авторськими правами (далі - Договір №17052012/01), за умовами якого:
		- видавник доручає організації здійснювати управління на колективній основі його майновими авторськими правами на твори, перелік яких додається до Договору №17052012/01, а саме дозволяти від імені видавника використання творів користувачами, а також збирати винагороду (роялті) за їх використання способами, передбаченими пунктом 2.2 Договору №17052012/01 (пункт 2.1 Договору №17052012/01);
		- у разі виявлення порушень майнових прав видавник надає організації необхідні повноваження для захисту прав та здійснення представництва інтересів правовласника в суді, а саме: фіксація фактів порушення вищезазначених прав і (або) неправомірного використання творів з каталогу; попереднє досудове врегулювання порушень майнових прав видавника; здійснення представництва інтересів видавника у суді, а також, за необхідності в апеляційній чи касаційній інстанції, Верховному Суді України при розгляді справи за позовними заявами, для чого видавник наділяє організацію всіма правами передбаченими чинним законодавством України для позивача в процесі (підпункт 3.2.7 пункту 3.2 Договору №17052012/01);
		- Договір №17052012/01 набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2012, а в частині зобов'язань за надання звітів, розподілі та виплати зібраної винагороди - до їх повного виконання сторонами (пункт 9.1 Договору №17052012/01).
		Організація та позивач уклали додаткову угоду від 01.12.2016 №17, за умовами якої було продовжено строк дії Договору №17052012/01 до 31.12.2017.
		Відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 Договору №17052012/01 ТОВ «Мун Рекордс» надано декларації щодо переданих в управління музичних творів: «ІНФОРМАЦІЯ_1» (виконавець: гурт «ТІК»; композитор і автор тексту: ОСОБА_5); «ІНФОРМАЦІЯ_2» (виконавець: гурт «ТІК»; композитор і автор тексту: ОСОБА_5); «ІНФОРМАЦІЯ_3» (виконавець: гурт «ТІК»; автори музики: ОСОБА_5 і ОСОБА_9; автор тексту: ОСОБА_9); «ІНФОРМАЦІЯ_4» (виконавець: гурт «ТІК»; композитор і автор тексту: ОСОБА_5).
		Із названих декларацій вбачається, що позивач отримав майнові права на вказані твори на підставі таких правочинів: договір від 18.12.2009 №1/18-12-09, чинний до 31.12.2022; договір від 12.03.2015№ 03/12-03-15, чинний до 31.12.2021; договір від 05.10.2011 № 15/05-10-11, чинний до 31.12.2022.
		Отже, на підставі Договору №17052012/01 Організація набула повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на музичні твори: «ІНФОРМАЦІЯ_1»; «ІНФОРМАЦІЯ_2»; «ІНФОРМАЦІЯ_3»; «ІНФОРМАЦІЯ_4».
		Судом враховано, що: відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним; зазначені вище правичини є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися.
		З урахуванням наведеного господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що Організацією належними та допустимими доказами доведено її право на звернення до господарського суду з позовом, направленим на захист виключних майнових авторських прав позивача на музичні твори: «ІНФОРМАЦІЯ_1» (виконавець: гурт «ТІК»; композитор і автор тексту: ОСОБА_5); «ІНФОРМАЦІЯ_2» (виконавець: гурт «ТІК»; композитор і автор тексту: ОСОБА_5); «ІНФОРМАЦІЯ_3» (виконавець: гурт «ТІК»; автори музики: ОСОБА_5 і ОСОБА_9; автор тексту: ОСОБА_9); «ІНФОРМАЦІЯ_4» (виконавець: гурт «ТІК»; композитор і автор тексту: ОСОБА_5).
		Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
		Відповідно до статті 440 ЦК України та частини третьої статті 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
		Частиною другою статті 32 Закону встановлено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.
		У пункті 28 Постанови № 12 зазначено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
		1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;
		2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
		У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.
		Згідно зі статтею 1 Закону публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» ретрансляція - це прийом і одночасна передача, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником.
		У постанові Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 № 450; далі - Постанова КМУ) визначено, що ретрансляція є повторним публічним сповіщенням.
		Судом у розгляді даної справи встановлено, що: 12.08.2016 представником Організації ОСОБА_4 складено Акт, відповідно до якого в період з 20 год. 55 хв. до 21 год. 38 хв. здійснювалась фіксація використання (повторного публічного сповіщення) творів, які використовувалися Товариством, зокрема: «ІНФОРМАЦІЯ_1» (виконавець: гурт «ТІК»; композитор і автор тексту: ОСОБА_5); «ІНФОРМАЦІЯ_2» (виконавець: гурт «ТІК»; композитор і автор тексту: ОСОБА_5); «ІНФОРМАЦІЯ_3» (виконавець: гурт «ТІК»; автори музики: ОСОБА_5 і ОСОБА_9; автор тексту: ОСОБА_9); «ІНФОРМАЦІЯ_4» (виконавець: гурт «ТІК»; композитор і автор тексту: ОСОБА_5).
		Відповідач заперечував проти прийняття судом Акта як доказу, зазначаючи про те, що Організація не наділена повноваженнями на складання відповідних актів і проведення фіксації.
		Разом з тим, Постановою КМУ надано право представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.
		Крім того, до матеріалів справи долучено DVD-диск; суд у порядку статті 65 ГПК України оглянув відеозапис фіксації порушення, з якого вбачається, що повторне публічне сповіщення музичних творів відбулося 12.08.2016 у складі передачі «Концерт Гурту «ТІК «Люби ти Україну», яка транслювалася на телеканалі « 1+1».
		Відповідач у відзиві заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись, зокрема на таке:
		- Товариство не здійснює публічного сповіщення, а тому не може порушувати авторські майнові права у розумінні Закону;
		- відповідач є лише провайдером програмної послуги та самостійно не здійснює публічного сповіщення творів, а лише здійснює ретрансляцію програм телевізійного каналу;
		- саме користувач, вмикаючи декодер, наданий в оренду Товариством, починає некомерційне використання об'єкта авторського права; 
		- фіксація відбулася за адресою: м. Київ, вул. Ахматової, 35 б, кв. 36, а Товариство надає послуги як провайдер лише на території Голосіївського району;
		- громадянину ОСОБА_7 будо надано в оренду кабельний ТВ декодер, який надає лише доступ до сигналу.
		Вказані доводи відповідача не є обґрунтованими та спростовуються таким.
		01.07.2016 Товариством і ОСОБА_8 (абонент) було укладено Договір, за умовами якого Товариство передає абоненту в тимчасове платне користування кабельний ТВ декодер, який використовується для ідентифікації абонента і забезпечення доступу до сигналу Товариства.
		Таким чином, використовуючи декодер фізична особа, здійснює доступ до сигналу відповідача, який його і забезпечує.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»:
		провайдер програмної послуги - це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж;
		програмна послуга - це формування пакетів програм та забезпечення абонентам можливості їх перегляду на договірних засадах;
		суб'єкт інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення - це юридична особа, що здійснює господарську діяльність у сфері телебачення і радіомовлення (телерадіоорганізація, провайдер програмної послуги тощо).
		Отже, відповідач є суб'єктом інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, який здійснює господарську діяльність, надаючи абонентам програмну послугу шляхом забезпечення можливості перегляду програм абонентами.
		Посилання на отримання відповідної ліцензії лише щодо Голосіївського району міста Києва не спростовує тієї обставини, що відповідач уклав Договір з абонентом, який проживає у Дарницькому районі та саме за місцем проживання фізичної особи Товариство зобов'язалося забезпечити доступ до сигналу, тобто можливість перегляду програм.
		З відеозапису чітко вбачається, що фізична особа саме за допомогою обладнання відповідача, яке надано за Договором, здійснює доступ до телеканалів, які ретранслюються Товариством.
		Здійснюючи ретрансляцію, укладаючи договори, забезпечуючи абонентів обладнанням і сигналом, Товариство використовує об'єкти авторського права, у тому числі музичні твори з комерційною метою без відповідного дозволу автора. 
		Отже, судом встановлено, що виключні майнові авторські права на музичні твори «ІНФОРМАЦІЯ_1»; «ІНФОРМАЦІЯ_2»; «ІНФОРМАЦІЯ_3»; «ІНФОРМАЦІЯ_4» належать позивачу; відповідач не надав доказів укладення угод із правовласниками, які б дозволяли повторне публічне сповіщення вказаних творів; використання Товариством спірних музичних творів у власній господарській діяльності відбулося без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди.
		Статтею 445 ЦК України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.
		Водночас використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, передбаченим пунктом «а» статті 50 Закону, за яке пунктом «г» частини другої статті 52 цього Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.
		Так, у пункті 42 Постанови № 5 зазначено, що розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат (пункт «г» частини другої статті 52 Закону), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.
		Організацією у зверненні до господарського суду з даним позовом визначено суму компенсації 128 000 грн., виходячи з того, що: мінімальна заробітна плата складає 3 200 грн.; сума компенсації складає десять мінімальних заробітних плат як компенсація за використання кожного твору.
		Разом з тим, у підпункті 51.3 пункту 51 Постанови № 12 наведено, що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
		Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.
		У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.
		Суд, виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, вважає за доцільне притягнути відповідача до відповідальності у вигляді сплати компенсації у сумі 64 000 грн. (20 мінімальних заробітних плат), у стягненні ж решти компенсації слід відмовити.
		За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити частково.
		2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Інформаційні технології» (02093, м. Київ, вул. Поліська, 12; ідентифікаційний код 31168846) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на поточний рахунок приватної організації «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23, офіс 916; ідентифікаційний код 37396151) в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Мун Рекордс» 64 000 (шістдесят чотири тисячі) грн. компенсації за порушення майнових авторських прав і 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. судового збору.
		3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
		4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повне рішення складено 17.03.2017.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                                 О. Марченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...