Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/1237/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано судом: 17.03.2017. Зареєстровано: 20.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 21.03.2017.
Дата набрання законної сили: 26.03.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		14 березня 2017 року                                                   м. Київ                              К/800/28254/16 
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
		 
		Головуючого: Маринчак Н.Є.
		Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України
		на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року 
		та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року 
		у справі №810/1237/16 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Берегиня» (надалі -                               ТОВ «Берегиня»)
		до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України)
		про скасування індивідуальної податкової консультації, -
		 
		встановив:
		 
		ТОВ «Берегиня» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати індивідуальну податкову консультацію ДФС України, викладену в листі від 22.03.2016 року №6271/6/99-99-15-03-0215 про надання роз'яснення.
		Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від  04.10.2016 року, позовні вимоги задоволено.
		Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
		Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, ТОВ «Берегиня» просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 року - без змін.
		Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		          Як встановлено попередніми судовими інстанціями, рішенням Білоцерківської міської ради Київської області від 22.01.2015 року №1395-70-VI встановлено в м. Біла Церква земельний податок, ставка якого згідно з пп. 4.1 п. 4 Положення про земельний податок (додаток 2 до вказаного рішення) складає 1 відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
		          Відповідно до пп. 4.2 п. 4 цього Положення ставка земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності), встановлюється також у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
		          В подальшому, рішенням Білоцерківської міської ради Київської області від 28.01.2016 року №43-05-VII внесено зміни до пп. 4.2 п. 4 Положення про земельний податок та викладено його в такій редакції: «Ставка земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності), встановлюються на рівні відсотків для нарахування річної орендної плати при укладанні договорів оренди землі, залежно від її грошової оцінки на земельні ділянки в м. Біла Церква, відповідно до видів функціонального використання земельних ділянок, затверджених міською радою».
		В зв'язку з цим, 17.02.2016 року позивач як власник та постійний користувач  земельних ділянок у м. Білій Церкві звернувся до ДФС України з проханням надати податкову консультацію стосовно того, чи порушує він норми Податкового кодексу України, якщо при нарахуванні та сплаті податку за землю у 2016 році застосовував ставки податку, які діяли до 31.12.2015 року, та чи порушує ТОВ «Берегиня» норми Податкового кодексу України, якщо при нарахуванні та сплаті податку за землю у 2016 році не застосувало ставки податку, встановлені рішенням Білоцерківської міської ради Київської області від               28.01.2016 року №43-05-VII, з огляду на те, що порядок встановлення цих ставок суперечить нормам Податкового кодексу України.
		          Листом від 22.03.2016 року №6271/6/99-99-15-03-0215 відповідачем надано відповідь на зазначене звернення позивача, в якому вказано, що рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 28.01.2016 року №43-05-VII є обов'язковим для виконання. Фактично ж контролюючим органом процитовано положення п. 12.3 ст. 12, пп. 12.3.1, пп. 12.3.2,                 пп. 12.3.4, пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, п. 4 р. ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».
		          Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного. 
		          Згідно з пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
		          Відповідно до п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
		          Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу України). 
		          Системний аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання, яка повинна містити конкретні роз'яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.          
		          У спірному ж випадку судові інстанції, надаючи правову оцінку розглядуваній  податковій консультації, дійшли обґрунтованого висновку про те, що вона містить лише перелік норм Податкового кодексу України, а також Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», проте в ній відсутні рекомендації щодо їх практичного застосування в ситуації, що склалась у ТОВ «Берегиня».
		          З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваної податкової консультації. 
		Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.
		За таких обставин, судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
		 
		Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		 
		ухвалив:
		 
		Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.
		Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року - залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.     
		 
		Головуючий:                                               ___________________ Н.Є. Маринчак
		          
		 
		Судді:                                                           ___________________ О.В. Вербицька 
		 
		 
		      ___________________ Ю.І. Цвіркун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...