Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 227/5798/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2017. Зареєстровано: 20.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2017.

Результат оскарження 13.07.2017 Апеляційний суд Донецької області: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		20.03.2017 
		 227/5798/15-к 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20 березня 2017 року                                        м.Добропілля
		   
		Добропільский міськрайонний суд Донецької області у складі:
		головуючого судді              ОСОБА_1 
		суддів                      ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		при секретарі                  ОСОБА_4 
		за участю прокурора              ОСОБА_5 
		захисника                  ОСОБА_6 
		обвинуваченого      ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м.Добропілля, кримінальне провадження відносно:
		    ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Авдіївка Донецької області, громадянина України, одруженого, до обрання запобіжного заходу працював електриком на Авдіївському коксохімічному заводі, раніше не судимого, який мешкає АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 ,
		який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, -
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_7 , достовірно знаючи про існування на території Донецької області терористичної організації «Донецька народна республіка» (далі за текстом - «ДНР»), яка утворена 07 квітня 2014року у    м. Донецьку і основним із завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, а саме шляхом відокремлення від України території Донецької області в порушення порядку, встановленого Конституцією України, в період часу з квітня 2015 року по 07 травня 2015 року включно, діючи умисно, перебуваючи на території м.Авдіївка Донецької області, своїми діями неодноразово сприяв вказаній злочинній діяльності терористичної організації «ДНР», а саме надавав учасникам цієї терористичної організації відомості щодо місць дислокації, чисельності та маршрутів пересування підрозділів та військової техніки Збройних сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні Антитерористичної операції на території Донецької області, здійснював на виконання отриманого ним від учасників терористичної організації «ДНР» відповідного завдання, цілеспрямований збір та передачу учаснику терористичної організації «Донецька народна республіка», зокрема координатору інформаторської мережі «ДНР» ОСОБА_8 (позивний - " ОСОБА_9 "), ІНФОРМАЦІЯ_2 , деталізованих даних про дислокацію, чисельність, маршрути пересування військовослужбовців та військової техніки Збройних сил України та інших військових формувань України, які беруть участь у проведенні Антитерористичної операції на території Ясинуватського та Красноармійського районів Донецької області, для подальшого використання учасниками вказаної терористичної організації наданою ним інформації у ведені терористичної діяльності проти органів державної влади та військових підрозділів України, а саме - у здійсненні артилерійських обстрілів місць дислокації військовослужбовців та військової техніки Збройних сил України та інших військових формувань України, які беруть участь у проведенні антитерористичної операції на території Ясинуватського та Красноармійського районів Донецької області, використовуючи при цьому позивний « ОСОБА_10 ».
		При цьому, ОСОБА_7 , діючи з єдиним умислом на неодноразове сприяння діяльності терористичної організації «ДНР», усвідомлював, що терористична організація «ДНР», діяльності якої він сприяє, діє на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної матеріальної шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокацій воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовцями Збройних сил України та інших військових формувань України, задіяними у проведенні Антитерористичної операції.
		ОСОБА_7 усвідомлював, що терористична організація «ДНР» є стійкою, має чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов`язки згідно з планом спільних злочинних дій. 
		Розумів, що на керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входили до вказаних блоків.При цьому на керівників та учасників силового блоку (не передбачених законом збройних формувань) покладається забезпечення стійкості терористичної організації шляхом вчинення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України.У свою чергу, на представників політичного блоку покладаються організація збору та отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до терористичної діяльності, чим також забезпечується існування вказаної терористичної організації.
		ОСОБА_7 було відомо, що терористична організація «ДНР» має стабільний склад лідерів вказаної терористичної організації, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
		Так, на учасників політичного блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов`язки:
		- створення так званих органів державної влади «Донецької народної республіки та організація їх діяльності;
		- видання так званих нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «ДНР»;
		- організація та проведення незаконного референдуму на території Донецької власті про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ДНР»;
		- проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до діяльності у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;
		- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;
		- налагодження взаємодії з терористичною організацією «Луганська народна республіка» та її керівниками з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;
		- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності терористичної організації «ДНР», що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам України та Збройним Силам України;
		- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітації, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб задіяних у ході проведення антитерористичної операції та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;
		- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ДНР» (не передбачених законом збройних формувань) для забезпечення їх протиправної діяльності;
		- забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.
		На учасників силового блоку (не передбачених законом збройних формувань), відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов`язки:
		- організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції;
		- з метою опору представникам державної влади та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами та Збройними Силами України, організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників «ДНР», озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями;
		- створення не передбачених законом збройних формувань та участь у їх діяльності;
		- вербування нових учасників до складу силового блоку «ДНР» (не передбачених законом збройних формувань) та керівництво їхніми діями;
		- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області;
		- вчинення терористичних актів та диверсій на території України;
		- захоплення зброї чи заволодіння у інший спосіб боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та забезпечення власної злочинної діяльності;
		- викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу легітимну владу в Україні;
		- силова підтримка учасників політичного блоку при проведенні незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ДНР», а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд;
		- організація поставок зброї, бойових припасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації;
		- організація виробництва, налагоджування ремонту деяких видів зброї та бойових припасів, створення військово-промислового комплексу «ДНР».
		   Так, 01.04.2015 року, ОСОБА_11 , перебуваючи в м.Авдіївка Донецької області (точне місце перебування судом не встановлене), встановивши факт переміщення підрозділів Збройних сил України, а саме проведеної ротації в м. Авдіївка Донецької області; дислокації військової техніки та підрозділів ЗС України в АДРЕСА_1 , в районі автобази та 25-і мехколони, зокрема про розташування військової техніки Збройних Сил України  БМП, БТР, о 09:40:03 годині, з власного телефонного номеру НОМЕР_1 , передав зазначену інформацію щодо наявності та розташування вказаної військової техніки ОСОБА_8 (позивний « ОСОБА_9 ») на мобільний телефон НОМЕР_2 .
		   Продовжуючи свою злочинну діяльність, 02.04.2015 року, ОСОБА_7 , перебуваючи в м.Авдіївка Донецької області (точне місце перебування судом не встановлене), встановивши переміщення та місто дислокації військовослужбовців та військової техніки підрозділів ЗС України в АДРЕСА_1 , а саме біля кафе «Царська охота» (район АДРЕСА_3 ) та біля фабрики « ІНФОРМАЦІЯ_3 », о 22:05:03 годині, з власного телефонного номеру НОМЕР_1 передав вказану інформацію ОСОБА_8 (позивний « ОСОБА_9 ») на мобільний телефон НОМЕР_2 .
		   Крім того, 06 квітня 2015 року ОСОБА_7 , перебуваючи в м.Авдіївка Донецької області (точне місце перебування не встановлене), встановивши місце дислокації блокпосту та військової техніки підрозділів ЗС України в АДРЕСА_1 , а саме біля Авдіївського коксо-хімічного заводу, а також переміщення та місто дислокації військовослужбовців та військової техніки підрозділів ЗС України в АДРЕСА_1 , а саме на АДРЕСА_3 , о 19:48:15 годині, з власного телефонного номеру НОМЕР_1  передав зазначену інформацію, зокрема інформацію щодо наявності блокпосту біля заводу по дорозі в напрямку на Орловку та наявності військовослужбовців та військової техніки на АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 (позивний « ОСОБА_9 ») на мобільний телефон НОМЕР_2 .
		   Також 29.04.2015 року, ОСОБА_7 , перебуваючи в м.Авдіївка Донецької області (точне місце перебування не встановлене), встановивши місто дислокації військовослужбовців підрозділів ЗС України, а саме у східній частині в АДРЕСА_1 та переміщення військовослужбовців підрозділів ЗС України по території АДРЕСА_1  о 05:46 годині, умисно, з власного телефонного номеру НОМЕР_1 , з метою сприяння учасникам терористичної організації «ДНР» у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів Збройних сил України та інших    військових формувань України, задіяних у проведенні АТО та створення умов, які сприяють цій злочинній діяльності, передав зазначену інформацію ОСОБА_8 (позивний « ОСОБА_9 ») на мобільний телефон НОМЕР_2 .
		   30.04.2015 року, ОСОБА_7 , перебуваючи в м.Авдіївка Донецької області (точне місце перебування не встановлене), встановивши переміщення військовослужбовців підрозділів ЗС України по території м.Авдіївки Донецької області та місто дислокації війської техніки підрозділів ЗС України в АДРЕСА_1 о 19:47:11 годині з власного телефонного номеру НОМЕР_1  передав зазначену інформацію ОСОБА_8 (позивний « ОСОБА_9 ») на мобільний телефон НОМЕР_2 .
		   Крім того, 07.05.2015 року, ОСОБА_7 , перебуваючи в м.Авдіївка Донецької області (точне місце перебування не встановлене), встановивши місто дислокації військовослужбовців підрозділів ЗС України на території Красноармійського району Донецької області, а саме біля АДРЕСА_1 , о 10:24:52 годині, з власного телефонного номеру НОМЕР_1  передав інформацію ОСОБА_8 (позивний « ОСОБА_9 ») на мобільний телефон НОМЕР_2 щодо будівництва окопів та укріплень біля м.Димитрова, за чотири кілометри від нього.
		Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні свою провину в скоєнні інкримінованого йому правопорушення, а саме в сприянні діяльності терористичної організації, передбаченому ст. 258-3 ч. 1 КК України винним себе не визнав, посилаючись на ту обставину, що організація яка діє на території м. Донецька не є терористичною, а відповідно він не міг сприяти її терористичній діяльності. При цьому обвинувачений не заперечував факт його розмов з жінкою, які зафіксовані на диску, який є додатком до протоколу негласного розшукового заходу, який був досліджений у суді, але зазначав, що з вказаною жінкою, яка є диспетчером таксі з позивним « ОСОБА_12 » він дійсно розмовляв на побутові теми і в ході цих розмов вони розповідали один одному про загальну обстановку, яка була в той час на території м.Авдіївка та м.Донецьк, в тому числі про військову техніку та військовослужбовців, які знаходилися в межах міста, але при цьому він не усвідомлював, що цим може зашкодити інтересам держави і не бажав настання шкідливих наслідків. Він просто ділився з нею тим, що відбувається навкруги. Вказану інформацію він розказував та розпитував з метою збереження своєї родини. Також зазначав, що досліджені в суді матеріали містять лише частку його розмов з вказаною жінкою, так як їх розмови були довгими, а тому він вважає, що працівники СБУ вирізали лише ті розмови, де він, нібито, тільки розказує про війська та техніку Збройних Сил України і тому вказаний доказ є неналежним бо є змонтованим. В ДНР він ніколи не приймав участі, умисно даних про війська Збройних Сил України та їх розташування ніколи не передавав. Його розмови носили загальний характер та не містили елементів передачі інформації терористичній організації. З приводу того як він познайомився з жінкою з позивним « ОСОБА_12 » зазначив, що у нього був друг ОСОБА_13 , який пішов воювати в ДНР. Вони в телефонному режимі спілкувалися один з одним, цікавились про життя один одного. На той випадок коли ОСОБА_14 йому не відповідав по телефону, останній дав йому номер телефону хлопця на ім.»я « ОСОБА_15 », якому він міг зателефонувати та розпитати про долю ОСОБА_14 . Згодом коли ОСОБА_14 виїхав до Російської Федерації у нього залишився номер «Авдея», з яким він спілкувався з приводу ситуації, яка відбувається в м.Донецьк, бо на той час будь-якої інформації іншим шляхом отримати можливості не було. Згодом в січні 2015 року « ОСОБА_15 » повідомив йому, що з ним зв`язку не буде і сказав, що йому подзвонить жінка - диспетчер таксі, яку звати « ОСОБА_12 », з якою він може спілкуватися. Після того, з січня 2015 року він і став спілкуватися жінкою, яку знає за позивним « ОСОБА_12 ». Зазначив, що він не знав, що « ОСОБА_12 » є членом ДНР. Крім того зазначив, що його затримання відбулося не 20 травня 2015 року, як зазначено в протоколі затримання, а 09 травня 2015 року і з цієї дати його тримали у неволі, застосовували фізичне та психологічне насильство з метою, щоб він дав певні показання і лише потім 20.05.2015 року його доставили до слідчого у даному кримінальному провадженні. 
		Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що вона є дружиною обвинуваченого. 09.05.2015 року близько о 18.00 години вона побачила біля двору свого будинку у м.Авдіївка військових та автомобілі. Коли вона зайшла в будинок, то побачила в зальній кімнаті сидів її чоловік в кайданках і було багато військових, які вимагали у нього телефон, який він їм віддав разом з сим-карткою. Потім вказані особи забрали системний блок від комп`ютера, планшет і наказали чоловіку одягатися. Вона спитала їх хто вони, на що їй відповіли, що вони з м.Донецька і все з`ясують. Потім її чоловіка увезли в невідомому напрямку. 10.05.2015 року вона звернулась до правоохоронних органів з заявою про викрадення її чоловіка. Потім, вечором 21 травня 2015 року їй зателефонували з СБУ і повідомили про затримання її чоловіка і щоб вона приїхала і привезла чоловіку їжу. 21 травня 2015 року вечором вона приїхала до управління СБУ м.Краматорськ, де і побачилась з чоловіком. Її хотіли допитати в якості свідка, але вона, згідно ст.63 Конституції відмовилась від надання показів. Будь-яких тілесних ушкоджень на чоловікові вона не бачила, але останній був подавлений. Від чоловіка вона дізналася, що його били. Від працівників СБУ їй стало відомо, що чоловіка затримали за те, що він спілкувався з особами з ДНР і передавав їм інформацію.
		Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що він є працівником 4 відділу 2 управління Департаменту контррозвідки СБУ і саме він складав протокол за результатами проведення негласного розшукового заходу від 30.07.2015 року. Зазначив, що негласні розшукові заходи проводились на підставі ЗУ «Про контррозвідувальну діяльність» та з дозволу суду, а саме на підставі ухвал заступника голови апеляційного суду м.Києва  ОСОБА_18 № 01-1060це від 04.02.2015 року з терміном дії до 04.04.2015 року та № 01-2433цт від 26.03.2015 року з терміном дії до 26.05.2015 року. Також зазначив, що він особисто бачив вказані ухвали та їх зміст. Дата і номер ухвал суду відповідають тим датам і тим номерам, які були ним озвучені і зазначені в протоколі за результатами проведення негласного розшукового заходу. Також зазначив, що згідно змісту вказаних ухвал проведення негласних розшукових заходів доручалось підрозділу департаменту контррозвідки СБУ. 
		Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що він приймав участь в даному кримінальному провадженні в якості захисника обвинуваченого ОСОБА_7 з 21 травня 2015 року до заміни іншим захисником. В даному кримінальному провадженні він брав участь на підставі доручення регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій області з метою захисту прав ОСОБА_7 .. Зазначив, що вперше він побачив ОСОБА_7 21.05.2015 року під час вручення останньому повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України. Перед процесуальною дією (допит підозрюваного) слідчий надав йому і ОСОБА_7 час для конфіденційного побачення в окремій кімнаті, під час якого ним, як захисником були роз`яснені ОСОБА_7 усі права, передбачені КПК України, в тому числі право не говорити нічого з приводу підозри або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання. Також свідок пояснив, що під час конфіденційного спілкування він з`ясовував у ОСОБА_7 , враховуючи те, що останній був затриманий, чи не застосовувались до нього міри фізичного або психологічного впливу. Також останньому роз`яснювалось, що в разі, якщо вказані дії були, то він як захисник звернеться з клопотанням про медичний огляд ОСОБА_7 та звернеться зі скаргою з приводу вказаних дій. Але, ОСОБА_7 йому сказав, що вказаних дій до нього не застосовувалось. Під час допиту ОСОБА_7 в якості підозрюваного, останній давав показання добровільно, будь-якого впливу на нього з боку слідчого не здійснювалось. Також зазначив, що під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_7 , в його присутності та присутності двох понятих, якими були дві дівчини, добровільно розказував і показував слідчому, на графічному зображенні карт м.Авдіївка Донецької області, які були відтворені за допомогою персонального комп`ютера, місця де саме та коли він бачив переміщення військової техніки та живої сили ЗСУ та де він в цей час знаходився. Зазначив, що він як захисник ОСОБА_7 також брав участь при процесуальній дії  відібрання зразків голосу ОСОБА_7 для проведення фоноскопічної експертизи. Вказана процесуальна дія була проведена у відповідності до вимог КПК України. Підозрюваний будь-яких зауважень з приводу проведення вищевказаних процесуальних дій, в його присутності, не виказував та зауважень до протоколів не вносив. Свідок також суду пояснив, що будь-яких тілесних ушкоджень на ОСОБА_7 він не бачив і останній не розказував йому про те, що його затримали не 20.05.2015 року, а 09 травня 2015 року. Крім того свідок пояснив, що з приводу дати затримання ОСОБА_7 він питав останнього коли ж саме його було затримано, на що ОСОБА_7 повідомив йому, що його затримали в м.Авдіївка 20 травня 2015 року, звідки і привезли до слідчого.
		Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що він є слідчим у даному кримінальному проваджені, який проводив досудове розслідування. Зазначив, що працівниками підрозділу Красноармійського МРВ УСБУ в Донецькій області, 20 травня 2015 року до нього, до м.Краматорськ, був доставлений ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України. Зазначив, що будь-яких тілесних ушкоджень на ОСОБА_7 він не бачив і останній будь-яких скарг з приводу застосування до нього з боку працівників правоохоронних органів не виказував. 
		Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що він є співробітником Красноармійського МРВ УСБУ в Донецької області. В 2015 році з ОШ АТО СБУ надійшла орієнтировка стосовно невстановленої особи на ім.»я ОСОБА_22 , яка здійснює збір даних щодо пересування сил та засобів підрозділів ЗСУ задіяних в антитерористичній операції на території Донецької області, які передає за допомогою телефонного зв`язку координатору інформаторської мережі незаконного збройного формування так званої «ДНР». В ході оперативно-розшукових заходів було встановлено, що вказаним чоловіком є ОСОБА_7 і встановлено його місце проживання у м.Авдіївка. 20.05.2015 року в обідній час ОСОБА_7 був виявлений біля місця свого проживання в м.Авдіївка, йому запропонували проїхати до Красноармійського МВ для дачі пояснень, він погодився, після чого був доставлений до Красноарміського МРВ УСБУ в Донецькій області, де у останнього були відібрані пояснення щодо його причетності до діяльності терористичної організації ДНР. Після цього, цього ж дня, ОСОБА_7 був доставлений до слідчого ОСОБА_20  до слідчого відділу відділення СБУ в м.Краматорськ. Зазначив, що під час вищевказаних дій заходів психологічного або фізичного впливу до ОСОБА_7 не застосовувалось. 
		   Не зважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, його вина знайшла своє підтвердження сукупністю досліджених та проаналізованих в судовому засіданні доказів, а саме:
		   довідкою начальника 3 сектору Красноармійського МРВ УСБУ в Донецькій області  ОСОБА_23 від 20 травня 2015 року (а.с.13 т.3) підтверджується, що в ході виконання контррозвідувальних заходів, оперативним шляхом отримано інформацію щодо використання телефонного номеру НОМЕР_2 представниками терористичних угрупувань, що діють у Донецькій області для збору інформації щодо діяльності ЗСУ та інших підрозділів, задіяних в АТО, зокрема переміщень, місць дислокації особового складу та техніки. Користувачем зазначеного телефонного номеру є громадянка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка та мешканка м.Донецька, яка в незаконних збройних формуваннях так званої «ДНР» виконує функції координатора інформаторської мережі для збору даних щодо сил та засобів, задіяних в АТО з позивним « ОСОБА_9 ».
		   довідкою начальника 3 сектору Красноармійського МРВ УСБУ в Донецькій області  ОСОБА_23 від 20 травня 2015 року (а.с.14 т.3) підтверджується, що в ході виконання контр розвідувальних заходів, отримано інформацію що особа з позивним « ОСОБА_10 », який переважно перебуває в м.Авдіївка Донецької області та користується телефонним номером НОМЕР_1 (використовується в мобільному терміналі з ІМЕІ НОМЕР_3 ), підтримує стійкі контакти з абонентом телефонного номеру НОМЕР_2 . За вказаною довідкою, у період з 20.12.2014 року по 20.05.2015 року зафіксовано 105 контактів « ОСОБА_10 » із зазначеним абонентом, у т.ч. 62 вихідних дзвінки загальною тривалістю 7646 секунд, 12 вхідних дзвінків загальною тривалістю 2989 секунд та 31 СМС-повідомлення.
		   рапортом начальника 3 сектору Красноармійського МРВ УСБУ в Донецькій області  ОСОБА_23 від 20 травня 2015 року (а.с.8-9 т.3), який адресовано начальнику Красноармійського МРВ УСБУ в Донецькій області підтверджується, що користувачем мобільного терміналу з телефонним номером НОМЕР_4 є громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який фактично мешкає за адресою АДРЕСА_1 .
		рапортом начальника Красноармійського МРВ УСБУ в Донецькій області  ОСОБА_24 від 20 травня 2015 року (а.с.10 т.3), який адресовано першому заступнику керівника ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО  ОСОБА_25 підтверджується, що у ході відпрацювання Красноармійським МВ УСБУ в Донецькій області інформації щодо злочинної діяльності ОСОБА_7 , останній 20 травня 2015 року о 12.45 годин був виявлений та затриманий на території м.Авдіївки Донецької області.
		витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22015050000000235 від 21 травня 2015 року, яким підтверджується, що 20.05.2015 року до ЄРДР були внесені відомості про вчинення ОСОБА_7 кримінального злочину, передбаченого ст.258-3 ч.1 КК України, а саме, що ОСОБА_7 в період з вересня 2014 року по 07 травня 2015 року, знаходячись на території м.Авдіївка Донецької області, з метою дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, сприяв діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка», здійснював збір та передачу учасникам терористичної організації «ДНР» деталізованих даних про розташування військової техніки, особового складу ЗС України, що приймають участь в антитерористичній операції на території м.Авдіївка та Ясинуватського району Донецької області та використовуючи позивний « ОСОБА_10 » передавав такі дані з мобільного номера НОМЕР_4 на номери мобільних телефонів НОМЕР_5 , НОМЕР_6 учасникам терористичної організації «ДНР» з позивним « ОСОБА_15 » та ОСОБА_8 (позивний  « ОСОБА_9 ») для використання останніми даної інформації у веденні терористичної діяльності проти органів державної влади України (а.с.1 т.3);
		   протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20.05.2015 року, підтверджується, що старшим слідчим в ОВС 3-го відділення (з дислокацією в м.Краматорськ) СВ УСБ України в Донецькій області ОСОБА_20 , в присутності понятих, було затримано ОСОБА_7  і під час затримання у останнього було вилучено його паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 , ідентифікаційний код № НОМЕР_8 на ім.»я ОСОБА_7 та мобільний телефон «Nokia» модель 1208, IMEI НОМЕР_9 з сім-карткою мобільного оператора « МТС» № НОМЕР_10 (а.с.23-26 том 3);
		   протоколом огляду речей від 21.05.2015 року(а.с.169 т.3) підтверджується, що предметом огляду був мобільний телефон ОСОБА_7 «Nokia» модель 1208, IMEI НОМЕР_9 чорно-сірого кольору. Метою огляду є встановлення наявності в телефонній книзі вказаного мобільного телефону мобільного номеру телефону члена терористичної організації «ДНР» ОСОБА_8 (позивний  « ОСОБА_9 ») та члена терористичної організації з позивним «Авдей». В ході огляду було встановлено, що у вказаному телефоні міститься сим-карта мобільного оператора ПрАТ «МТС» № НОМЕР_10 , яка закріплена за номером абонента НОМЕР_11 . В ході огляду номерів в контактах телефону було встановлено контакт зазначений як «Сема» з номером НОМЕР_2 .
		протоколом огляду від 20.05.2015 року, проведеного в період часу з 21.05 годин по 21.35 годин підтверджується факт огляду речей вилучених у ОСОБА_7 під час затримання, а саме паспорта ОСОБА_7 та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера на ім.»я ОСОБА_7 (а.с.29 т.3), які постановою слідчого від 20.05.2015 року (а.с.30 т.3) були долучені до матеріалів кримінального провадження як документи та залишено зберігати в матеріалах кримінального провадження;
		протоколом проведення слідчого експерименту від 21.05.2015 року підтверджується, що ОСОБА_7 під час слідчого експерименту, на графічному зображенні карт м.Авдіївка Донецької області, які відтворені за допомогою персонального комп`ютера (ноутбук) НР«255 G3» з можливістю виходу в мережу Інтернет, з використанням браузеру «Оpera» та пошукової системи «Яндекс», вказав місця де саме та коли він бачив переміщення військової техніки та живої сили ЗСУ та де він в цей час знаходився, а саме:
		- ОСОБА_7 під час вказаної слідчої дії на карті (додаток № 1 до протоколу) вказав на ділянку місцевості по вул.Чапаєва м.Авдіївка (позначка № 1), на якій він знаходився коли приблизно в середині квітня 2015 року побачив, що на автобазу зв`язку (об`єкт дислокації ЗСУ, район вул.Чапаєва м.Авдіївки) ЗСУ пригнали військову техніку, а саме БТРи (позначка № 2). Також ОСОБА_7 показав місце - об`єкт ЗСУ «25-я мехколона (автобаза м.Авдіївки) (позначка № 3), де знаходився БТР, який він побачив, коли їхав на роботу автобусом АКХЗ (позначка № 4). 
		- на карті (додаток № 2 до протоколу) ОСОБА_7 вказав на ділянку місцевості по проспекту Карла Макса м.Авдіївка (позначка № 1), де він знаходився, коли приблизно в квітні 2015 року він бачив, в центрі міста Авдіївка біля магазину «Буревісник», білий джип «Мітсубіші» з номерним знаком « НОМЕР_12 »(позначка № 2).
		- на карті (додаток № 3 до протоколу) ОСОБА_7 вказав на ділянку місцевості  на будинок культури м.Авдіївка (позначка № 1), де він знаходився, коли приблизно в квітні 2015 року він бачив двох бійців з шевронами «Правого сектору», які йшли в сторону будинку культури, з чого він зробив висновок щодо їх розташування в будинку культури (позначка № 2).
		- на карті (додаток № 4 до протоколу) ОСОБА_7 вказав на ділянку місцевості  кафе «Царського полювання» м.Авдіївка (позначка № 1), де він знаходився, коли приблизно в квітні 2015 року в районі кафе « ІНФОРМАЦІЯ_5 »(район вулиці Леніна м.Авдіївки) біля виноградників (слугує як орієнтир, знаходиться по іншу сторону залізничного полотна за півтора кілометра від «Царського полювання») припустив розміщення позицій ЗСУ (позначка № 2).
		   Повідомленнями начальника штабу-першого заступника керівника АТО на території Донецької та Луганської областей - ОСОБА_26 № 2258 від 23.05.2015 року, № 22098 від 20.05.2015 року (а.с.21-22), підтверджується інформація за період квітень-травень 2015 року:
		   щодо місць дислокації (у т.ч. в посадках) військової техніки сил АТО та особового складу ЗСУ у АДРЕСА_1 та розташування блокпостів сил АТО й ЗСУ поблизу АДРЕСА_1 (що біля Авдіївки);
		   щодо дислокації військової техникі сил АТО (у т.ч.блокпостів) та особового складу ЗСУ, а також їх проходження (маршрутування) у посадках по дорогах між АДРЕСА_1 (в обидва боки) Донецької області;
		   щодо проходження у посадках та по офіційних трасах (маршрутування) військових колон ЗСУ (у т.ч. важкої техніки) з АДРЕСА_1 у бік АДРЕСА_4 .
		   Висновком комп`ютерно-технічної експертизи № 291 від 16.07.2015 року(а.с.153-158 т.3) підтверджується, що наданий на дослідження мобільний телефон     «Nokia» модель 1208 (сер.№ НОМЕР_13 ), який було вилучено 20.05.2015 року у ОСОБА_7 , ймовірно перебуває у справному технічному стані. Ймовірність у визначенні технічного стану пристрою пояснюється відсутністю у експерта його паспортних технічних характеристик та заводських методик щодо їх вимірів. В телефоні знаходиться одна сим-картка стільникового зв`язку UMC (ICCID: НОМЕР_14 ), що зареєстрована за абонентом НОМЕР_1 . На телефоні Nokia» модель 1208 (сер.№ IWA917830) та сим-картці інформації (зображення, текстові записи, аудіо записи, відеозаписи тощо) о картах (планах, схемах тощо) місцевості, записів географічних координат, переліків військової техніки та озброєння, записів тактико-технічних характеристик військової техніки та озброєння, переліків військовослужбовців Збройних сил України, працівників правоохоронних органів та членів їх сімей, фотографій чи інших графічних зображень та будь-яких інших даних, що мають ознаки збирання, передачі/отримання інформації військового характеру та файлів, пов`язаних з військово-політичними подіями в Україні у 2014-2015 роках, а також інформації про спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації (пристроїв для ведення прихованого аудіо- та відеозапису), вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої - не виявлено. Перелік контактів абонентів стільникового зв`язку, інформацію щодо вхідних, вихідних дзвінків, записів в телефонній книзі, смс-повідомлень, які знаходяться у пам`яті наданого на дослідження телефону «Nokia» модель 1208 та сим-картці, збережено у файли « НОМЕР_15 .html». Вказаний звіт містить інформацію, у тому числі і щодо раніше видалених (знищених) даних.
		Протоколом огляду від 27.07.2015 року та додатком до нього у вигляді розпечатки з файлу «Отчет_291.html» (а.с.159-166 т.3) підтверджується, що в ході огляду файлу «Отчет_291.html», в якому згідно висновку експерта № 291 від 16.07.2015 року знаходиться інформація з сим-картки абоненту стільникового зв`язку UMC (ICCID: НОМЕР_14 ), що зареєстрована за абонентом НОМЕР_1 , встановлено, що на ньому знаходиться інформація в графі «Журнал звонков», щодо вихідних дзвінків, а саме під № 5 значиться стороною  абонент з номером НОМЕР_5 під назвою « ОСОБА_27 » та під № 15 значиться абонент з номером НОМЕР_5 під назвою « ОСОБА_27 ». В графе «Контакти» під № 23 значиться абонент з ім.»ям «Сема» з номером телефону НОМЕР_2 .
		Протоколом за результатами проведення негласного розшукового заходу від 30 липня 2015 року, підтверджується, що в ньому зафіксовано у паперовому вигляді зміст інформації, отриманої в ході проведення розшукового заходу(матеріали негласного розшукового заходу містяться на CD-R № 2872 від 16.06.2015 року), а саме, роздруковані записи телефонних розмов обвинуваченого, який розмовляв під прізвиськом « ОСОБА_10 » з невідомою жінкою з позивним « ОСОБА_12 » у період з 01.04.2015 року по 07.05.2015 року, із належного йому мобільного телефону із номером НОМЕР_1 . Зміст вказаних розмов свідчить про те, що обвинувачений передає вищевказаній жінці з позивним « ОСОБА_12 » на мобільний телефон із номером НОМЕР_2 інформацію щодо місць дислокації, чисельності та маршрутів пересування підрозділів та військової техніки Збройних сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні Антитерористичної операції на території Донецької області (а.с.142-148 т.1). Зі змісту вказаних розмов вбачається, що обвинувачений передавав таку інформацію:
		01.04.2015 року щодо наявності та розташування військової техніки Збройних Сил України, а саме БМП та БТР в районі автобази та 25-і мехколони м.Авдіївка. 
		02.04.2015 року щодо переміщення та міста дислокації військовослужбовців та військової техніки підрозділів ЗС України в м. Авдіївка Донецької області, а саме біля кафе «Царська охота» (район АДРЕСА_3 ) та біля фабрики «Агат»
		06.04.2015 року щодо наявності блокпосту біля заводу по дорозі в напрямку на Орловку та наявності військовослужбовців та військової техніки на АДРЕСА_3 
		   29.04.2015 року щодо міста дислокації військовослужбовців підрозділів ЗС України, а саме у східній частині в АДРЕСА_1 та переміщення військовослужбовців підрозділів ЗС України по території АДРЕСА_1 
		   30.04.2015 року щодо переміщення військовослужбовців підрозділів ЗС України по території м.Авдіївки Донецької області та будівництва Збройними силами України, в районі кафе « ІНФОРМАЦІЯ_6 » м.Авдіївка, укріплень.
		   07.05.2015 року щодо будівництва військовослужбовцями ЗСУ на території Красноармійського району Донецької області, а саме біля м.Димитрова., за чотири кілометри від нього, окопів та укріплень.
		   Протоколом огляду речей від 08.09.2015 року (а.с.186-187 т.3) підтверджується факт огляду компакт диску формату CD-R № 2872 від 16.06.2015 року, який був отриманий в ході проведення заходів зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, на якому містяться файли під назвою п24-781м1 розміром 29,0 МБ.
		   В ході судового засіданні судом був досліджений, шляхом відтворення (прослуховування) зміст диску CD-R № 2872 від 16.06.2015 року, на якому містяться результати проведення негласного розшукового заходу, а саме записи телефонних розмов обвинуваченого (« ОСОБА_10 ») з невідомою жінкою у період з 01.04.2015 року по 07.05.2015 року. Зміст вказаних розмов повністю співпадають зі змістом телефонних розмов, зафіксованих в протоколі складеному за результатами проведення негласного розшукового заходу від 30 липня 2015 року(а.с.142-148 т.1).
		Протоколом про отримання експериментальних зразків голосу для експертизи від 21.05.2015 року підтверджується, що для проведення експертного дослідження наявних документальних матеріалів, що містять аудіо записи, у ОСОБА_7 було відібрано зразки голосу з його добровільної згоди (а.с.171-172 том 3).
		Висновком фоноскопічної експертизи № 107/4 від 11.11.2015 року, підтверджується, що ОСОБА_7 ймовірно, приймав участь у розмовах зафіксованих на фонограмах, які містяться на диску CD-R реєстраційний № 2872 від 16.06.2015 року (оптичний диск «ARITA» CD-R 700 МВ  за результатами проведення негласних розшукових заходів)у таких файлах:
		«диск № 2872/п24-781м1/380666348805-2015.04.01-09.40.3-58.wav»
		«диск № 2872/п24-781м1/380666348805-2015.04.01-09.40.5-59.wav»
		«диск № 2872/п24-781м1/380666348805-2015.04.02-22.05.3-111.wav»
		«диск № 2872/п24-781м1/380666348805-2015.04.06-19.48.15-155.wav»
		«диск № 2872/п24-781м1/380666348805-2015.04.29-10.05.46-235.wav»
		«диск № 2872/п24-781м1/380666348805-2015.04.30-19.47.11-390.wav»
		«диск № 2872/п24-781м1/380666348805-2015.04.30-19.47.15-391.wav»
		«диск № 2872/п24-781м1/380666348805-2015.05.07-10.24.52-492_1.wav»
		«диск № 2872/п24-781м1/380666348805-2015.05.07-10.24.52-492_2.wav»
		«диск № 2872/п24-781м1/380666348805-2015.05.07-10.24.56-493.wav»
		Слова та фрази, які, ймовірно, належать ОСОБА_7 , позначені в протоколі за результатами проведення негласного розшукового заходу від 30.07.2015 року як учасник переговорів «Андрос»(а.с.134-140 т.1).
		З приводу вказаного висновку, судом були допитані в судовому засіданні експерти, які проводили вказану експертизу, так як висновок вказує на ймовірність належності ОСОБА_7 слів та фраз, зазначених в протоколі за результатами проведення негласного розшукового заходу.
		Згідно пояснень експерта ОСОБА_28 встановлено, що в ході проведення експертизи, нею було встановлено, що мовлення особи, отримане в результаті негласних розшукових заходів та мовлення голосу ОСОБА_7 (в експериментальних зразках) співпадає за ознаками частоти основного тону, але за спектральними ознаками мовлення особи, отримане в результаті негласних розшукових заходів, із зразками мовлення ОСОБА_7 співпадає частково. Це відбулося внаслідок того, що експериментальні зразки голосу ОСОБА_7 для проведення експертизи в повному обсязі, а саме на верхніх частотах голосу ОСОБА_7 , були недостатньої якості. Експерт пояснив, що вказане відбулось внаслідок того, що частотний діапазон експериментальних зразків голосу ОСОБА_7 мали вузький частотний діапазон (верхня частота не перевищувала 3000 Гц), тобто верхній частотний діапазон трохи був обрізаний, внаслідок чого не можливо було більш детально провести дослідження зразків мовлення ОСОБА_7  саме на верхніх частотах. Зазначила, що інструкція, якою вона керувалась, вказує на те, що експерт може надати категорично позитивний висновок, категорично негативний висновок, ймовірно позитивний або ймовірно негативний висновок. У зв`язку з тим, що вона не змогла зробити повне дослідження мовлення на верхніх частотах, нею і був наданий висновок про те, що мовлення особи, отримане в результаті негласних розшукових заходів ймовірно належить ОСОБА_7 .. На питання суду пояснила, що якщо брати у процентному співвідношенні до категоричного висновку, який становить 95-100%, то у висновку, який зроблений нею(без дослідження зразків мовлення ОСОБА_7  на верхніх частотах), належність слів та фраз саме ОСОБА_7 становить 85%.
		Протоколом огляду речей від 31.07.2015 року (а.с.132-133 т.3) підтверджується, що під час огляду диску CD-R марки «esperanza» серійний № UG-R-80M, який був отриманий в ході тимчасового доступу до речей та документів 09.06.2015 року в ПрАТ «МТС Україна», на вказаному диску знаходиться інформація за період з 01.09.2014 року по 20.05.2015 року щодо з`єднань номеру телефону НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_7 з номерами телефонів НОМЕР_16 , НОМЕР_2 , які є номерами телефонів представників терористичної організації «Донецька народна республіка». В ході огляду вказаного диску встановлено, що на ньому записані файли із назвами « НОМЕР_17 .xls», «951061435.xls» та «955059217.xls», які виконані у вигляді таблиці. Оглядом файлу з назвою « НОМЕР_18 .xls» встановлено, що в ньому міститься інформація щодо з`єднання абоненту телефонної мережі стільникового зв`язку № НОМЕР_4 з абонентом № НОМЕР_6 , а саме:
		позиція № 1212: номер А  номер телефону НОМЕР_1 ; контакт: номер В  номер телефону НОМЕР_2 , дата  01.04.2015, час - 09:40, адреса розташування  АДРЕСА_3 (завод ЗБВ та БД);
		позиція № 1235: номер А  номер телефону НОМЕР_1 ; контакт: номер В  номер телефону НОМЕР_2 , дата  02.04.2015, час - 22:05, адреса розташування  АДРЕСА_3 (завод ЗБВ та БД);
		позиція № 1253: номер А  номер телефону НОМЕР_1 ; контакт: номер В  номер телефону НОМЕР_2 , дата  06.04.2015, час - 19:48, адреса розташування  АДРЕСА_3 (завод ЗБВ та БД);
		Оглядом файлу з назвою « НОМЕР_17 .xls» встановлено, що в ньому міститься інформація щодо з`єднання абоненту телефонної мережі стільникового зв`язку № НОМЕР_6  з абонентом № НОМЕР_4 , а саме:
		позиція № НОМЕР_19 : номер А  номер телефону НОМЕР_2 ; контакт: номер В  номер телефону НОМЕР_1 , дата  01.04.2015, час - 09:40, адреса розташування  АДРЕСА_1 (авто школа ТСОУ);
		позиція № 16178: номер А  номер телефону НОМЕР_2 ; контакт: номер В  номер телефону НОМЕР_1 , дата  02.04.2015, час - 22:05, адреса розташування  АДРЕСА_5 ;
		позиція № 16428: номер А  номер телефону НОМЕР_2 ; контакт: номер В  номер телефону НОМЕР_1 , дата  06.04.2015, час - 19:48, адреса розташування  АДРЕСА_1 (авто школа ТСОУ);
		позиція № 18446: номер А  номер телефону НОМЕР_2 ; контакт: номер В  номер телефону НОМЕР_1 , дата  29.04.2015, час - 10:05, адреса розташування  АДРЕСА_6 ;
		позиція № 18597: номер А  номер телефону НОМЕР_2 ; контакт: номер В  номер телефону НОМЕР_1 , дата  30.04.2015, час - 19:47, адреса розташування  АДРЕСА_6 ;
		позиція № 19136: номер А  номер телефону НОМЕР_2 ; контакт: номер В  номер телефону НОМЕР_1 , дата  07.05.2015, час - 10:25, адреса розташування  АДРЕСА_6 .
		Листом заступника начальника Красноармійського МРВ УСБУ в Донецькій області  ОСОБА_29 від 17.06.2015 року № 56/32-477нт (а.с.234 т.3) підтверджується, що згідно оперативних даних ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка та мешканка м.Донецьк, в терористичній організації так званої «ДНР» виконує функції координатора інформаторської мережі для збору даних щодо сил та засобів, задіяних в АТО, позивний  «Сімірочка». Остання користується номером мобільного телефону НОМЕР_2 та періодично підробляє диспетчером однієї зі служб таксі м.Донецька. Також вказаним листом підтверджується, що за наявними оперативними даними ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженець та мешканець м.Авдіївка Донецької області, колишній працівник Вуглепідготовчого цеху № 2 Авдіївського коксохімічного заводу, брав участь у силовому захопленні адмінбудівлі Авдієвського міськвідділу міліції влітку 2014 року. В даний час ОСОБА_31 перебуває поза межами контрольованої Україною території.
		Відповідно до витягу з кримінального провадження № 42015000000000850 від 20.10.2015 року(а.с.236 т.3) вбачається, що до єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2015 року на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів внесені відомості про те, що громадянка України ОСОБА_8 приймає участь у терористичній організації «Донецька народна республіка» (а.с.236 т.3).
		Аналіз зібраних по справі доказів свідчить про те, що дії ОСОБА_7 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 258-3 КК України, як інше сприяння діяльності терористичній організації.
		Позицію обвинуваченого ОСОБА_7 , яку він займав під час всього судового розгляду, заперечуючи своє сприяння терористичній організації, та доводи захисника щодо відсутності в діях обвинуваченого ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, оскільки «ДНР» нібито не визнана терористичною організацією, суд розцінює як спосіб захисту і як бажання обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності, та вважає їх повністю спростованими дослідженими у судовому засіданні належними та допустимими доказами.
		Суд зазначає, що Конвенцією Організації Об`єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15.11.2000 року зобов`язано держави-учасниці криміналізувати участь в організованій злочинній групі. При цьому відповідно до п.«а» ст.2 цієї Конвенції організована злочинна група означає структурно оформлену групу в складі трьох або більше осіб, що існує протягом визначеного періоду часу і діє узгоджено з метою здійснення одного або декількох серйозних злочинів або злочинів, визнаних такими відповідно до цієї Конвенції, для того, щоб одержати, прямо або посередньо, фінансову або іншу матеріальну вигоду.
		Поняття терористичної організації визначено відповідно доЗакону України «Про боротьбу з тероризмом»і це є стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.
		Аналіз кримінального законодавства, рішення Варшавської конференції 2001 року, Резолюції Ради Безпеки ООН від 28.09.2001 року №1373 по боротьбі з тероризмом, а також відповідних положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» показує, що терористична організація виділена як вид злочинної організації за спеціальною метою  здійснення терористичної діяльності. Так, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом»терористична діяльність - це діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.
		Терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених частинами 1-3ст. 258 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, направлених на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому, злочини терористичної організації відрізняються від інших споріднених злочинів саме фактором цілеспрямованості залякування населення як засобу досягнення поставленої мети.
		13 квітня 2014 року Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року та відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію.
		Наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 33/6/9 від 7 жовтня 2014 року районами проведення антитерористичної операції визначені території Донецької та Луганської областей. До проведення антитерористичної операції, згідно статті 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», залучені військові підрозділи Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України.
		Відповідно достатті 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», антитерористична операція це комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.
		При цьому, суд також враховує Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 року №129-VІІІ; Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схвалену постановою Верховної Ради України від 04.02.2015 року №145-VІІІ; Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схвалену постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 року №337-VІІІ, в яких «ДНР» та «ЛНР» визначено терористичними організаціями, референдум, проведений у травні 2014 року, - фіктивним, проведеним у неконституційний спосіб.
		Пленум Верховного Суду України у п.4постанови «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними обєднаннями» від 23.12.2005 року №13вказує, що утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об`єднання для заняття злочинною діяльністю. В частині ж участі у злочинній чи терористичній організації, то відповідно до п.13 вказаної постанови Пленуму вступ особи до організованої групи чи злочинної організації (участь у ній) означає надання цією особою згоди на участь у такому об`єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів.
		Узагальнюючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що необхідність у визнанні так званої «ДНР» терористичною організацією будь яким нормативно - правовим актом відсутня та не передбачена чинним законодавством.
		Суд вважає, що обвинуваченому, який є дорослою, право- та дієздатною людиною, було достовірно відомо, оскільки це є очевидним, що «ДНР» діє на території України незаконно, її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції. Всі перелічені ознаки в сукупності є загальновідомими та на думку колегії суддів дають об`єктивні підстави вважати «ДНР» терористичною організацією у межах правової кваліфікації, передбаченої ч.1 ст.258-3 КК України.
		Суд також враховує правові позиції, викладені в рішенні ЄСПЛ у справі«Броуґан та інші проти Сполученого Королівства», відповідно до яких розслідування терористичних правопорушень, безсумнівно, ставить перед органами влади особливі проблеми. Забезпечення справедливої рівноваги між інтересами суспільства, яке страждає від тероризму, та інтересами конкретної людини є надзвичайно складним завданням. Беручи до уваги факт посилення тероризму в сучасному світі, визнана необхідність , яка випливає із самої суті системи Конвенції, забезпечення належної рівноваги між захистом інститутів демократії в інтересах суспільства і захистом прав окремої людини. У контексті ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, саме суд має визначити значимість таких обставин, а також з`ясувати, чи було забезпечено в цій справі рівновагу між застосовними положеннями цієї статті у світлі її конкретного формулювання та її загальним предметом і метою.
		Суд критично оцінює показання ОСОБА_7 стосовно мети його розмов з ОСОБА_32 виходячи з такого. Як зазначав обвинувачений, він спілкувався з останньою лише з метою знати про загальну обстановку, яка була в той час на території м.Авдіївка та м.Донецьк і просто ділився з нею тим, що відбувається навкруги, але при цьому не усвідомлював, що цим може зашкодити інтересам держави і не бажав настання шкідливих наслідків. Крім цього обвинувачений зазначав, що вказану інформацію він розказував та розпитував з метою збереження своєї родини, так як з інших джерел отримати таку інформацію було не можливо. Але, вказані пояснення спростовуються змістом розмов останнього, отриманими в ході проведення негласних розшукових заходів та досліджених судом. Так, характер повідомлень вказаних розмов свідчить про те, що ОСОБА_7 умисно збирав інформацію про дислокацію, чисельність, маршрути пересування військовослужбовців та військової техніки Збройних сил України та інших військових формувань України, які беруть участь у проведенні Антитерористичної операції та розумів чітку мету, з якою мала використовуватись ця інформація - сприяти завданню якомога більшої шкоди військовослужбовцям та військовій техніці української армії. Зі змісту вказаних розмов вбачається, що ОСОБА_7 здійснював збір інформації з метою її подальшого передання «Семерочке» для використання членами ДНР, яка вказану інформацію фіксувала та записувала. Крім того, зі змісту розмов вбачається, що ОСОБА_7 був прихильником ДНР і бажав скорішого приходу ДНР в м.Авдіївка і виказував задоволення в разі несення ЗСУ втрат.
		Обговорюючи доводи захисту, щодо неналежності та недопустимості доказів отриманих в наслідок негласних розшукових дій, суд зазначає наступне.
		Нормативно-правові підстави отримання доказів внаслідок прослуховування телефоних розмов врегульовано Конституцією України, КПК України та Законами «Про оперативно-розшукову діяльність» та «Про контррозвідувальну діяльність».
		Так, статтею 31 Конституції України кожному гарантована таємниця телефонних розмов. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з`ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
		Стаття 14 КПК України гарантує кожному під час кримінального провадження таємницю телефонних розмов, інших форм спілкування. Втручання у таємницю спілкування можливе лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, з метою виявлення та запобігання тяжкому чи особливо тяжкому злочину, встановлення його обставин, особи, яка вчинила злочин, якщо в інший спосіб неможливо досягти цієї мети.
		Втручання у таємницю спілкування, у тому числі телефонних розмов, охоплюється категоріями оперативно-розшукових та негласних слідчих (розшукових) дій.
		Відповідно до п. 7 «Перехідних положень» Кримінального процесуального кодексу України після набрання чинності цим Кодексом - з 19.11.2012 оперативно-розшукові заходи, слідчі та процесуальні дії здійснюються згідно з положеннями Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" та положеннями цього Кодексу.
		Відповідно до п.6 ч.2 ст.7 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність», в ході контррозвідувальної діяльності органи, підрозділи та співробітники Служби безпеки України мають право виключно з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувальних, терористичних та інших посягань на державну безпеку України, отримання інформації в інтересах контррозвідки здійснювати на підставі відповідної контррозвідувальної справи заходи, визначені частиною третьою статті 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" - лише за ухвалою слідчого судді, постановленою за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, погодженим прокурором.
		Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» закріплює за оперативними підрозділами Служби безпеки України відповідно до п.9 ч.1 статті 8 право здійснювати, в тому числі, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згідно з положеннями статей 260, 263-265 Кримінального процесуального кодексу України. Частина 3 статті 8 визначає, що зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж проводяться на підставі ухвали слідчого судді.
		Стаття 263 КПК України визначає, що зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу) є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують засоби телекомунікацій для передавання інформації, на підставі ухвали слідчого судді.
		Судом було встановлено, що оперативно-технічні пошукові заходи у системах і каналах телекомунікацій здійснювались Службою безпеки України і проводились в рамках контррозвідувальної справи № 570 від 23.04.2014 року на підставі ухвал заступника голови Апеляційного суду м.Києва ОСОБА_18 № 01-1060цт від 04.02.2015 року (терміном дії до 04.04.2015 року) та № 01-2433цт від 26.03.2015 року (терміном дії до 26.05.2015 року), що підтверджено в судовому засіданні протоколом за результатами проведення негласного розшукового заходу від 30.07.2015 року(а.с.142 т.1), листом начальника 4 відділу 2 управління ДКР СБУ  ОСОБА_33 від 28.12.2016 року (а.с.156 т.2), листом голови Апеляційного суду м.Києва № 01-1/459 н\т від 30.06.2016 року (а.с.47 т.2) та поясненнями свідка ОСОБА_17 ..
		Вказані матеріали негласного розшукового заходу і були використані для початку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
		Відтак, під час втручання у таємницю спілкування було дотримано вимоги ст.31 Конституції України, п.6 ч.2 ст.7 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність», ч.3 ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», ст.ст.14, 263 КПК України - отримано дозвіл на підставі ухвали слідчого судді.
		Що стосується відсутності в матеріалах кримінального провадження ухвал слідчого судді заступника голови Апеляційного суду м.Києва ОСОБА_18 № 01-1060цт від 04.02.2015 року та № 01-2433цт від 26.03.2015 року на проведення негласних розшукових дій, що дає підстави вважати захиснику про їх відсутність і визнання доказів недопустимими, то суд зазначає таке.
		Дійсно, під час судового розгляду суду не надано вищевказаних ухвал, на підставі яких були проведені негласні розшукові дії. Ці ухвала мають гриф «цілком таємно». А тому не можуть бути долучена до матеріалів кримінального провадження без зняття грифу секретності.
		Листом начальника 4 відділу 2 управління ДКР СБУ  ОСОБА_33 від 28.12.2016 року (а.с.156 т.2) підтверджується, що розпочати процес розсекречування ухвал заступника голови Апеляційного суду м.Києва ОСОБА_18 № 01-1060цт від 04.02.2015 року та № 01-2433цт від 26.03.2015 року не вбачається за можливе, оскільки контррозвідувальні заходи в рамках контр розвідувальної справи № 570 від 23.04.2014 року продовжують здійснюватися.
		Даючи оцінку цій обставині, колегія суддів керується як національним законодавством, так і рішеннями ЄСПЛ, зокрема, позицією цього суду, викладеною в рішенні «Мірілашвілі проти Росії» від 11.12.2008 року.
		ЄСПЛ в рішенні «Мірілашвілі проти України» зазначив, що в таких випадках суд повинен перевірити, чи були причини збереження в таємниці документів відповідними та достатніми. В ситуації, коли документальні докази скриваються із міркувань «національної безпеки», суд застосовує менш суворі норми. (п.196). 
		Крім того, в цьому ж рішенні висловлено міркування, що, вирішуючи питання про дотримання вимог ст. 6 Конвенції, слід співставити зацікавленість заявника в розкритті доказів з суспільним інтересом збереження їх в таємниці, чи має матеріал відношення до позиції захисту, чи мала можливість сторона захисту робити заяви та приймати участь в прийнятті рішень, наскільки це було можливо без розкриття тих матеріалів, які обвинувачення намагається зберегти в таємниці в державних інтересах, а також на важливість нерозкритих матеріалів для сторони захисту.
		Враховуючи наведене, наданий стороною обвинувачення доказ - отриманий за результатами проведення негласних розшукових заходів, суд вважає належними та допустимими в розумінні ст.ст. 85, 86 КПК України, оскільки він отриманий в законному порядку та підтверджує існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні (ст.91 КПК України), та інші обставин, які мають для даного кримінального провадження значення, свідчать про достовірність та можливість використання інших доказів, зокрема отриманих в порядку ст.10 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».
		   Що стосується доводів захисника щодо недопустимості в якості доказу висновку експерта, який зроблено експертами Українського НДІ спеціальної техніки та судових експертиз № 107/4 від 11.11.2015 року на підставі того, що експерти, які проводили фоноскопічну експертизу знаходяться в підпорядкованості СБУ, то до вказаного суд відноситься критично виходячи з такого.
		   Відповідно до ст.7 ЗУ «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать в тому числі і  експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. 
		   Відповідно до ч.2 ст.69 КПК України, не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження або потерпілого.
		   Відповідно до п.19 ст.3 КПК України, сторонами кримінального провадження є - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.
		   В судовому засіданні встановлено, що слідчим, який проводив досудове розслідування даного кримінального провадження є старший слідчий в ОВС 3-го відділення слідчого відділу управління СБУ в Донецькій області  ОСОБА_20 , прокурором - прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби прокуратури Донецької області  ОСОБА_34 .. 
		   З пояснень експертів в судовому засіданні та з експертного висновку № 107/4 від 11.11.2015 року вбачається, що судову фоноскопічну експертизу проводили експерти 4 центру судових та спеціальних експертиз Українського НДІ спеціальної техніки і судових експертиз СБУ.
		   Даних, які б свідчили про перебування експерта ОСОБА_35 та ОСОБА_28 в службовій або іншій залежності від слідчого ОСОБА_20 або прокурора  ОСОБА_36 в судовому засіданні не встановлено, тому суд вважає доводи захисника ОСОБА_6 щодо недопустимості в якості доказу в кримінальному провадженні вказаного експертного висновку є необґрунтованими.
		   Що стосується доводів обвинуваченого з приводу того, що до нього застосовувались незаконні дії у вигляді фізичного та психологічного впливу з метою отримання від нього бажаних показань з боку невідомих осіб, то суд зазначає, що з пояснень обвинуваченого вказані дії до останнього були застосовані невідомими особами в період з 09.05.2015 року до 20.05.2015 року, тобто до порушення відносно нього кримінального провадження, розгляд якого здійснюється в суді. З пояснень самого ж обвинуваченого також встановлено, що слідчий ОСОБА_20 незаконних методів досудового розслідування до нього не застосовував. Свідченнями ОСОБА_23 підтверджується, що з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_7 він, разом з оперативною групою, 20.05.2015 року, виїхав за місцем мешкання останнього, а саме в м.Авдіївка, де і знаходився ОСОБА_7 , який саме 20.05.2015 року був доставлений до Красноармійського МВ УСБУ України для дачі пояснень, та після цього, цього ж дня, ОСОБА_7 був доставлений до слідчого ОСОБА_20  до слідчого відділу відділення СБУ в м.Краматорськ. Крім того, з пояснень свідка ОСОБА_19 та свідка ОСОБА_23 судом також було встановлено, що будь-яких тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_7 під час його виявлення в м.Авдіївка 20.05.2015 року, доставлення до м.Красноармійськ, а згодом до м.Краматорськ, під час його допиту в якості підозрюваного 20.05.2015 року, а також під час проведення слідчого експерименту 21.05.2015 року, у останнього не вбачалось. З пояснень вказаних свідків також було встановлено, що ОСОБА_7 вів себе спокійно і будь-яких зауважень не виказував. Крім того суд звертає увагу на те, що сам обвинувачений, з незрозумілих суду причин, не розказував ні слідчому, а ні захиснику про факт свого викрадення. 
		   Суд звертає увагу на те, що сам факт порушення кримінального провадження 10.05.2015 року за заявою ОСОБА_16 про те, що 09.05.2015 року невідомі озброєні особи в камуфляжному одязі викрали її чоловіка  ОСОБА_7 , яке на даний час не знайшло свого вирішення по суті, не може свідчити про те, що вказаний факт дійсно мав місце.
		   Враховуючи наведене, а також те, що будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про застосування до обвинуваченого методів незаконного впливу під час досудового розслідування стороною захисту суду не надавалося, суд вважає, що вказані доводи обвинуваченого в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.
		   У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що доводи обвинуваченого про те, що його затримання у даному кримінальному провадженні відбулося не 20.05.2015 року, а 09 травня 2015 року є безпідставними.
		   Суд зазначає, що зазначене в обвинувальному акті ствердження про те, що ОСОБА_7 сприяв діяльності терористичної організації ДНР з вересня 2014 року не знайшло свого підтвердження. В ході судового засідання достовірно було встановлено, що вказані дії останній вчиняв в період з квітня 2015 року, що підтверджується дослідженими доказами.
		Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, особу винного, його відношення до вчиненого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Так, ОСОБА_7 скоїв особливо тяжкий злочин, є особою, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, є сімейним чоловіком.
		Обставин, які обтяжують чи пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлено.
		     З урахування вищевикладеного, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначити йому покарання у виді позбавлення волі у мінімальних його розмірах, передбачених ч.1 ст.258-3 КК України.
		Також, суд, з урахуванням вищезазначених обставин, вважає можливим не призначати обвинуваченому ОСОБА_7 додатковий вид покарання у виді конфіскації майна, яке є його власністю.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання вироку, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, оскільки підстав для призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_7 у виді конфіскації майна суд не вбачає,арешт майна, що належить на праві власності обвинуваченому слід скасувати.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, колегія суддів, -
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_7  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України та призначити покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі без конфіскації майна.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з моменту його фактичного затримання тобтоз 20 травня 2015 року.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний у відношенні ОСОБА_7  у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська УВП № 6» Південно-Східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України - залишити без змін. 
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_7 строк його попереднього ув`язнення, з 20 травня 2015 року по 20 березня 2017 року включно, у строк покарання за даним вироком, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Речові докази у кримінальному провадженні: 
		мобільний телефон «Nokia» модель 1208, IMEI НОМЕР_9 з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «МТС» № НОМЕР_10  з абонентським номером НОМЕР_11 , який зберігається в камері речових доказів СВ УСБУ в Донецькій області за адресою м.Маріуполь вул.Георгіївська, 77 - конфіскувати в дохід держави;
		Долучені до матеріалів кримінального провадження - паспорт громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_7 , який видано Авдіївським МВ УМВС України в Донецькій області 13 вересня 1996 року та довідку про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_7 , яка видана 05.06.1998 року  повернути за належністю ОСОБА_7 .
		Документи у вигляді  диску CD-R марки «esperanza» серійний № UG-R-80М, отриманий в ході тимчасового доступу до речей та документів 09.06.2015 року, на якому знаходиться інформація щодо телефонних з`єднань ОСОБА_7 з представниками терористичної організації «ДНР» за період 01.09.2014 року по 20.05.2015 року  залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
		Стягнутиз ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення комп`ютерно  технічної експертизи № 291 від 16.07.2015 року та за проведення фоноскопічної експертизи № 107/4 від 11.11.2015 року у розмірі 5217,82 грн. (п`ять тисяч двісті сімнадцять гривень 82 коп.).
		 Захід забезпечення кримінального провадження - арешт майна, що належить на праві власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме  транспортного засобу ВАЗ 2101, НОМЕР_20 , двигун НОМЕР_21 , кузов НОМЕР_22 , 1975 року випуску, білого кольору - скасувати.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Строк подачі апеляційної скарги обвинуваченим обчислюється з моменту вручення копії вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Надруковано у нарадчій кімнаті в одному примірнику
		 
		Судді                                          ОСОБА_1 
		                                        ОСОБА_2 
		                                        ОСОБА_37

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...