Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/481/17 : не визначено.
Надіслано судом: 20.03.2017. Зареєстровано: 21.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.03.2017.
Дата набрання законної сили: 31.03.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"14" березня 2017 р.Справа № 922/481/17
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Бринцева О.В.       
		при секретарі судового засідання Гула Д.В.
		 
		розглянувши справу 
		за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини"     до  Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів"   про  стягнення 15.000.000,00 грн. за участю представників:
		позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.03.2017 р.;
		відповідача - ОСОБА_2, довіреність №10405 від 04.05.2016 р. 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		07 лютого 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 15.000.000,00 грн. В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №0145 від 03 липня 2015 року, право вимоги за яким перейшло до позивача у зв'язку з укладенням договору про відступлення права вимоги №1-22/11 від 22 листопада 2016 року. В якості правових підстав позову вказує на приписи статей 509, 512, 514, 625 Цивільного кодексу та статтю 193 Господарського кодексу України.
		Присутній у судовому засіданні 14 березня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
		Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнає повністю.
		Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
		Між Державним підприємством "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (Постачальник) та Приватним підприємством "Агропромисловий холдинг" (Покупець) було укладено Договір поставки №0145 від 03 липня 2015 року (надалі - Договір поставки) відповідно до предмету якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити продукцію - кукурудза (ДСТУ 4525:2006 "Кукурудза. Технічні умови"), іменовану Товар у строки та на умовах, згідно даного договору. Загальна кількість поставляємого Товару складає 6.521,730 тон (пункти 1.1., 1.3. Договору поставки).
		У відповідності до пункту 2.4. Договору поставки, Постачальник зобов'язаний здійснити поставку Товару в термін 15 календарних днів з моменту отримання письмової заявки на партію від Покупця.
		Розділом 3 Договору поставки сторони погодили вартість товару та порядок розрахунків. Так, згідно пунктів 3.2., 3.3. Договору поставки, загальна сума товару - 15.000.000,00 грн. Оплата за Товар здійснюється Покупцем у безготівковій формі на підставі рахунку-фактури Продавця шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця на умовах 100% попередньої оплати.
		Пунктом 3.5. Договору поставки передбачено право Покупця на повернення суми попередньої оплати, якщо Постачальник не виконав свої договірні зобов'язання і не передав товар, який сплачений повністю або частково в порядку попередньої оплати.
		На виконання умов договору поставки Приватне підприємство "Агропромисловий холдинг" сплатило відповідачу в якості попередньої оплати 15.000.000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №210 від 06 липня 2015 року, №211 від 08 липня 2015 року, №212 від 10 липня 2015 року, №213 від 13 липня 2015 року (т. I, арк. с. 65-68).
		Відповідач, в свою чергу не здійснив поставку товару, обумовленого Договором поставки №0145 від 03 липня 2015 року.
		Приватне підприємство "Агропромисловий холдинг" звернулося до відповідача з претензією №1 (вих. №4-01-03 від 01 березня 2016 року), в якій просило повернути перераховану передоплату в розмірі 15.000.000,00 грн. (т. I, арк. с. 13).
		Відповідач у своїй відповіді на претензію (вих. №92 від 18.03.2016 р.) гарантував повернення попередньої оплати (т. I, арк. с. 14).
		Між Приватним підприємством "Агропромисловий холдинг" (Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" (Новий кредитор) та Державним підприємством "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (Боржник) було укладено Договір про відступлення права вимоги №1-22/11 від 22 листопада 2016 року, відповідно до предмету якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що вже виникло на дату укладення цього договору та належить Первісному кредиторові за Договором поставки №0145 від 03 липня 2015 року (Основний договір), і стає кредитором за Основним договором, укладений між Первісним кредитором та Державним підприємством "Новопокровський комбінат хлібопродуктів". За цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора" вимагати від Боржника належного виконання своїх зобов'язань за Основним договором зі сплати грошових коштів (виконання грошового зобов'язання зі сплати грошових коштів, виконання грошового зобов'язання, строк виконання якого за умовами Основного договору на дату укладення цього договору вже настав) у розмірі 15.000.000,00 грн., а також виконання інших зобов'язань боржника за основним договором.
		Отже, на підставі договору про відступлення права вимоги №1-22/11 від 22 листопада 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" набуло право вимагати від Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" належного виконання всіх зобов'язань за договором поставки №0145 від 03 липня 2015 року.
		В подальшому, у зв'язку із невиконанням відповідачем свого договірного зобов'язання щодо поставки товару, позивач (Новий кредитор за Договором про відступлення права вимоги №1-22/11 від 22 листопада 2016 року) направив відповідачу вимогу (вих. №01/12 від 01 грудня 2016 року) в якій просив відповідача у строк 7 календарних днів з моменту одержання листа-вимоги погасити заборгованість в розмірі 15.000.000,00 грн. (т. I, арк. с. 18).
		Проте, до цього часу відповідь на вимогу не отримано, заборгованість у розмірі 15.000.000,00 грн. не сплачена.
		Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
		Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
		Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, повернення попередньої оплати за Договором поставки №0145 від 03 липня 2015 року, отже, до спірних правовідносин сторін підлягають застосуванню відповідні норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
		У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
		Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
		Слід зазначити, що розділом 2 договору поставки №0145 від 03 липня 2015 року передбачено строки поставки товару, а саме: в термін 15 календарних днів з моменту отримання письмової заявки на партію від Покупця.
		Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Матеріали справи містять Заявку №1 Приватного підприємства "Агропромисловий холдинг" на поставку Товару (т. I, арк. с. 64).
		Також, Приватне підприємство "Агропромисловий холдинг" на умовах пункту 3.3 договору поставки здійснило відповідачу передплату у розмірі 15.000.000,00 грн. Таким чином у відповідача, внаслідок оплати Приватним підприємством "Агропромисловий холдинг" товару, виник кореспондуючий обов'язок поставити його. 
		Проте, відповідач не здійснив поставку товару, обумовленого договором поставки №0145 від 03 липня 2015 року та не повернув позивачу сплачену передплату у розмірі 15.000.000,00 грн.
		Приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
		При цьому, визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
		Згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).
		Згідно зі статтею 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
		До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).
		За таких обставин, судом встановлено, що в результаті укладення договору про відступлення права вимоги №1-22/11 від 22 листопада 2016 року, до озивача перейшло право вимоги повернення попередньої оплати від відповідача по договору поставки №0145 від 03 липня 2015 року.
		Статтею 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
		В силу приписів ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
		Керуючись наведеним позивач направив вимогу вих. №01/12 від 01 грудня 2016 року, в якій просив повернути заборгованість у розмірі 15.000.000,00 грн. у строк 7 календарних днів з моменту одержання листа-вимоги.
		Згідно з вимогами частини першої статті 221 Господарського кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов'язання.
		Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Позивачем дотримано вимоги даних норм процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог. Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач не виконав зобов'язання та не повернув суму попередньої оплати в розмірі 15.000.000,00 грн.
		Крім того, відповідачем у відзиві на позовну заяву (т. I, арк. с. 30-31), вимоги позивача, викладені у позовній заяві, визнаються повністю.
		Приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України відповідачу надане право визнати позов повністю або частково.
		У статті 78 цього ж кодексу встановлено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
		Судом встановлено, що дії відповідача по визнанню позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
		Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем визнаний повністю.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
		Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 512, 513, 514, 527, 530, 655, 663, 693 Цивільного кодексу України, статтями 221, 265 Господарського кодексу України, статтями 33, 34, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити повністю.
		 
		2. Стягнути з Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (63523, Харківська обл., Чугуївський район, смт. Новопокровка, вул. іи. В. Вєсіча, буд. 1, код ЄДРПОУ 00953042) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" (61060, м. Харків, просп. Московський, буд. 142, код ЄДРПОУ 40951806) заборгованість у загальній сумі 15.000.000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 225.000,00 грн.
		 
		3. Видати наказ після набрання рішення законної сили. 
		Повне рішення складено 20.03.2017 р.  
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_3
		/Справа №922/481/17/

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...