Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/19921/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.03.2017.
Дата набрання законної сили: 15.03.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   МІСТА   КИЄВА
		             03110  м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
		                                     
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		15 березня 2017  року  Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва 
		 
		в складі:                               судді-доповідача  Стрижеуса А.М., 
		                                               суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.
		                                               при секретарі: П'ятничук В.Г. 
		 
		за участю:      представника позивача       ОСОБА_2   
		                                   
		розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_3, зацікавлена особа: Відділ реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт народження, а саме що національність ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаїв Української PCP - німкеня.
		Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року заяву ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 зацікавлена особа: Відділ реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення - повернуто заявникові .
		Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, представником ОСОБА_3 - ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу суд першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
		Зокрема вказує на те, ухвала суду не відповідає вимогам чинного законодавства України, є необ'єктивним та перешкоджає провадженню у справі.
		В судовому засіданні ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3, підтримав доводи апеляційної скарги.
		Справа №760/19921/16-ц № апеляційного провадження:22-ц-796/3746/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Букіна О.М.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.      Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 залишено без руху з надання терміну для усунення недоліків, а саме: заявнику необхідно було зазначити мети встановлення факту, що має юридичне значення; зазначити обставини неможливості одержання документів, що встановлюють відповідний факт; зазначити усіх зацікавлених осіб по справі. ОСОБА_3 визнано неподаною та повернуто заявнику.
		Повертаючи заяву заявнику суд першої інстанції виходив з того, що на виконання ухвали суд від 22 листопада 2016 року про залишення заяви без руху надано клопотання у формі доповнення до заяви, яке всупереч вимогам ст. 119, 258 ЦПК України, не містить змісту заявлених вимог, а виклад обставин не є повним. Крім того, в ухвалі про залишення заяви без руху було зазначено про необхідність надання нової редакції заяви, з урахуванням недоліків, зазначених в ухвалі.
		Проте колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
		Постановляючи ухвалу про залишення скарги заяви ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, суду першої інстанції дійшов помилкового висновку, що скарга не відповідає вимогам ст. 119, 258 ЦПК України.
		Вимоги до змісту заяви про встановлення факту, що має юридичні наслідки визначенні у ст. 258 ЦПК України.
		Відповідно до зазначеної норми Закону України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують.
		Як убачається зі змісту заяви, при зверненні із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, зазначив мету встановлення факту, що має юридичне значення - «ОСОБА_3 за національністю є німкеня».
		Зазначено обставини неможливості одержання документів, що встановлюють юридичний факт - «чинним законодавство не передбачено порядок зміни, відновлення, підтвердження встановлення факту реєстрації національності відділами РАЦС»
		В заяві також зазначено зацікавлених осіб по справі, відповідно до заявлених вимог.
		Таким, чином у суду першої інстанції не було підстав для повернення позовної заяви.
		Не дивлячись на зазначене, на виконання ухвали Солом'янського районного суду      м. Києва від 20 грудня 2016 року про залишення заяви без руху, представником ОСОБА_3 - ОСОБА_2 подано клопотання про відкриття провадження у якому зазначив, що метою встановлення юридичного факту, враховуючи вимоги ст. 4 Закону України «Про національні меншини в Україні» - є бажає відновити та підтвердити свою дійсну національність за національністю батька - німкеня з метою документального відновлення, підтвердження та збереження етнічного походження свого роду, що прямо передбачено ст. 11 Закону України «Про національні меншини в Україні», який є спеціальним законом в цих правовідносинах.
		Таким чином, заявником чітко встановлено мету встановлення зазначеного юридичного факту.
		Також, заявник зазначив обставини неможливості одержання документів, що встановлюють відповідний факт вказавши, що перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ст. 256 ЦПК і не є вичерпним. Визначення предмета доказування у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, залежить від точного тлумачення їх законодавчого формулювання. Чинним законодавством України не передбачений порядок зміни, відновлення, підтвердження чи встановлення факту
		реєстрації національності відділами РАЦС, що підтверджується листом Міністерства юстиції України № В-350-35 від 13.07.1999 року, а тому заявниця не може звернутись з такими вимогами до цих органів.
		Крім того, заявник в своєму клопотанні щодо вимоги ухвали суду про зазначення усіх зацікавлених осіб по справі зазначив, що відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року в частині юрисдикційності справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб'єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
		З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що заявник ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 виконав всі вимоги ухвали Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року про залишення заяви без руху.
		Підстав для визнання заяви ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3, про встановлення факту, що має юридичне значення неподаною та повернення заявнику у суду першої інстанції не було.
		Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до правосуддя за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до правосуддя чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
		Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасування з передачею питання на новий розгляд суду першої інстанції.
		Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 305, 307, 312, 317   ЦПК України, колегія суддів, -
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити.
		Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач: 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...