Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 591/5643/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2017. Зареєстровано: 21.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.03.2017.
Дата набрання законної сили: 07.04.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 591/5643/16-ц 
		Провадження № 2-о/591/66/17
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		17 березня 2017 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
		    головуючого  судді Бурда Б.В.
		    при секретарі  Гребенькової О.М.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення, -
		ВСТАНОВИВ:
		Заявник свої вимоги мотивує тим, що він добровільно пішов на військову службу до ЗСУ та на підставі наказу командира військової частини від 29.08.2014 року приступив до виконання обов`язку військової служби. В зоні проведення АТО в секторі «С» він виконував свої військові обов`язки з 29.08.2014 року по 20.06.2015 року. 12 травня 2015 року в районі метеостанції біля Донецького аеропорту, Донецька область, Україна, він потрапив під обстріл і отримав мінно-вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму: струс головного мозку 2 ступеню, астеновегетативні порушення, вестіобулокатія, акуботравма, лівобічний гострий кохлеарний неврит та інші ушкодження внаслідок артилерійського обстрілу опорного пункту, під час виконання обов`язків військової служби в зоні АТО. В подальшому йому було встановлено 3 групу інвалідності та 22.04.2016 року присвоєно статус ветерана війни-інваліда війни. Його військова служба була пов`язана з необхідністю відсіччю збройної агресії відносно України. Зазначив, що збройна агресія Російської Федерації проти України почалась 20.02.2014 року з незаконної анексії АР Крим та продовжилася у квітні 2014 року, коли озброєні бандитські формування, контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами РФ, проголосили створення так названих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки», провівши у неконституційний спосіб. Вважає, що факти збройної (військової) агресії Російської Федерації відносно України, окупації частини території України  є загальновідомим, а тому не підлягають доказуванню відповідно до ч. 2 ст. 61 ЦПК України. Зазначив, що саме внаслідок військової агресії Російської Федерації під час виконання військового завдання він отримав поранення 12.05.2015 року в районі метеостанції Донецького аеропорту. Просить встановити юридичний факт поранення при виконанні обов`язку військової служби 12.05.2015 року в районі метеостанції Донецького аеропорту, м. Донецьк, Донецька область, Україна, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Заявник вважає, що встановлення даного факту можливе лише у судовому порядку, оскільки іншого порядку не передбачено законом. Встановлення цього факту буде породжувати юридичні наслідки у вигляді визнання його жертвою міжнародного збройного конфлікту та виникнення у нього права на справедливу компенсацію з Держави-агресора.
		В судовому засіданні заявник та представник заявника свої вимоги підтримали.
		Інші сторони про час та місце розгляду справи, але її представники до суду не з`явилися. 
		   Суд, заслухавши пояснення заявника та його представника, дослідивши подані суду докази, вважає, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		   Судом встановлено, що відповідно до мобілізаційного плану старшого лейтенанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваного Сумським МВК м. Суми, наказом №115 від 29.08.2014 року військової частини НОМЕР_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду передового авіа навідника 1 взводу 1 роти охорон військової частини НОМЕР_1 .
		   В період з 29.08.2014 року по 09.10.2014 року та з 08.02.2015 року по 20 травня 2015 року заявник брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської області. 
		   12 травня 2015 року під час виконання обов`язків військової служби в районі метеостанції біля Донецького аеропорту, Донецька область, Україна, заявник потрапив під обстріл та отримав мінно-вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму: струс головного мозку 2 ступеню, астеновегетативні порушення, вестіобулокатія, акуботравма, лівобічний гострий кохлеарний неврит та інші ушкодження внаслідок артилерійського обстрілу опорного пункту.
		17.08.2015 року заявник пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії ГВКМЦ «ГВКГ» . За рішенням ВЛК постановила, що травма заявника отримана в наслідок отримав мінно-вибухової травми 12.05.2015 року пов`язана з проходженням військової служби та визначила обмежену придатність заявника до військової служби. 
		Наказом №211 від 20.08.2015 року по військової частини НОМЕР_1 заявника виключено із списків особового складу у запас.
		22 квітня 2016 року заявник отримав посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 .
		22 квітня 2016 року заявнику встановлена 3 група інвалідності та видане посвідчення серії НОМЕР_3 .
		   Наведені вище обставини підтверджуються копією посвідчення офіцера (а.с. 52-53), копією наказів (а.с. 54,106), довідками про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (а.с. 80,81), копіями посвідчень (а.с. 99,105), копією свідоцтва про хворобу №1350-п (а.с. 100-103), копією довідки МСЕК (а.с. 104) та поясненнями заявника в судовому засіданні в якості свідка. 
		Конституцією України визначено, що Президент України як глава держави, гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України забезпечує державну незалежність, національну безпеку держави, є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави; вносить до Верховної ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України (стаття 106 Конституції України).
		До повноважень Верховної ради України, відповідно до п.9 ч.1 ст.85 Конституції України, належить оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України.
		Наведені положення Конституції України знайшли сВій розвиток у нормах Закону України «Про оборону України», Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		Зокрема, як визначено в статті 1 Закону України «Про оборону України», збройна агресія  це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; блокада портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України збройними силами іншої держави або групи держав; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України; засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим в абзацах п`ятому-сьомому цієї статті діям, у тому числі значна участь третьої держави у таких діях; дії іншої держави (держав), яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження третьої держави, використовувалася цією третьою державою (державами) для вчинення дій, зазначених в абзацах п`ятому-восьмому цієї статті; застосування підрозділів збройних сил іншої держави або групи держав, які перебувають на території України відповідно до укладених з Україною міжнародних договорів, проти третьої держави або групи держав, інше порушення умов, передбачених такими договорами, або продовження перебування цих підрозділів на території України після припинення дії зазначених договорів.
		Відповідно до статті 4 цього закону у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни. Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії. З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан  це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		З врахуванням наведеного можна дійти висновку, що встановлення факту збройної агресії належить до компетенції конституційних, політичних органів (суб`єктів)  Верховної Ради України, Президента України, які наділені дискреційними повноваженнями у відповідних сферах.
		Наведене підтверджується прийнятими Верховною Радою України та Президентом України актами, якими фактично встановлено факт збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Постановою Верховної Ради України "Про Заяву Верховної Ради України" "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків" №337-VIII від 21 квітня 2015 року було схвалено текст Заяви Верховної Ради України "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків". З якої вбачається, що 20 лютого 2014 року були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання підрозділів збройних сил Російської Федерації, розташованих в Криму, що знаходились там відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, для блокування українських військових частин. На початковій стадії агресії особовий склад окремих російських збройних формувань не мав розпізнавальних знаків.
		27 лютого 2014 року збройні підрозділи спеціального призначення Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації захопили будівлі Ради Міністрів та Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Водночас, відбулось створення і озброєння нерегулярних збройних формувань найманців з числа місцевих жителів, якими керували офіцери спецслужб і Збройних Сил Російської Федерації, а Чорноморський флот Російської Федерації заблокував українські порти, де знаходились кораблі Військово-Морських Сил України. В подальшому лідер партії "Русское единство" Сергій Аксьонов проголосив себе головою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та закликав президента Російської Федерації "забезпечити мир і спокій в Криму". У відповідь на цей заклик Президент Російської Федерації звернувся до Ради Федерацій Федеральних зборів Російської Федерації, яка своєю постановою від 1 березня 2014 року, надала згоду на використання на території України Збройних Сил Російської Федерації. Як наслідок це призвело до збройного захоплення і воєнної окупації невід"ємної частини України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
		Сформована в умовах російської воєнної окупації нелегітимна влада Автономної Республіки Крим 16 березня 2014 року провела референдум про входження Автономної Республіки Крим до складу Російської Федерації, однак результати референдуму не були визнані жодною країною світу, крім Російської Федерації, що підтверджується Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27 березня 2014 року "Територіальна цілісність України".
		17.03.2014 року Верховна Рада Автономної Республіки Крим, розпущена постановою Верховної Ради України, всупереч цьому проголосила Крим незалежною державою. 18 березня 2014 року самозвані представники Верховної Ради Автономної Республіки Крим підписали з президентом Російської Федерації "Договір про прийняття до Російської Федерації Республіки Крим і створення у складі Російської Федерації нових суб"єктів".
		21.03.2014 року владою Російської Федерації було прийнято Федеральний конституційний закон "О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов - Республики Крым и города федерального значения Севастополя".
		Згідно зі ст.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VІІ від 15.04.2014 року, із змінами і доповненнями, внесеними відповідно Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації" від 15.09.2015 року № 685-VІІІ, Автономна Республіка Крим та місто Севастополь визнано тимчасово окупованою територією України з зазначенням дати початку тимчасової окупації - 20 лютого 2014 року.
		Незаконно анексувавши Автономну Республіку Крим, Росія продовжила в квітні 2014 року свою військову агресію щодо України, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами Російської Федерації озброєні формування проголосили створення "Донецької народної республіки" (07 квітня 2014 року) та "Луганської народної республіки" (27 квітня 2014 року).
		Президент України своїм Указом від 24 вересня 2015 року №555 ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року «Про нову редакцію Воєнної доктрини України» та затвердив Воєнну доктрину України, в якій визнано та зафіксовано факт збройної агресії Російської Федерації проти України. 
		У зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, Верховною радою України прийнято постанову від 17 березня 2015 року № 254-VІІІ "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", якою визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
		Будучі допитаним в якості свідка ОСОБА_1 пояснив, що в ході бойових дій на сході України проти них воювали як бойовики та й регулярні військові частини Російської Федерації. 12 травня 2015 року він був на позиції в 400 метрах від метеостанції Донецького аеропорту та попав під обстріл в ході якого отримав поранення.
		За таких обставин, суд прийшов до висновку, що внаслідок саме збройної агресії Російської Федерації на території Донецької області було порушено невід`ємне право на життя і здоров`я заявника.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
		Згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
		Факт отримання заявником порання під час виконання обов`язку військової служби встановлений у визначеному законом порядку та підтверджений відповідними довідками та посвідченням, що наведені вище. Однак, виданими державними органами України документами не визначена чим був викликаний обов`язок заявника щодо захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
		Як роз`яснено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів, встановлення яких віднесено до компетенції відповідних органів виконавчої влади.
		Встановлення факту заявнику необхідне для звернення за допомогою до міжнародних гуманітарних організацій та реалізації права , у тому числі до Міжнародної Федерації Червоного Хреста.
		Враховуючи викладене, а також те, що 12 травня 2015 року на території Донецької області в районі метеостанції Донецького аеропорту заявник отримав поранення при виконанні обов`язку військової служби пов`язаного з захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від збройної агресії Російської Федерації проти України, суд вважає за необхідне задовольнити заяву у повному обсязі.    
		   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 256-259 ЦПК України, суд 
		                       ВИРІШИВ:
		   Заяву задовольнити.
		Встановити факт поранення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 при виконанні обов`язку військової служби 12 травня 2015 року на території Донецької області в районі метеостанції Донецького аеропорту, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду (для осіб, що не були присутні при проголошення рішення, в той же строк з часу вручення копії рішення) апеляційної скарги.
		суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...