Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 233/5371/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 21.03.2017. Зареєстровано: 22.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2017.
Дата набрання законної сили: 21.03.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                   Єдиний унікальний номер 233/5371/16-ц     Номер провадження 22-ц/775/521/2017 
		                                                       
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И 
		 
		21 березня 2017 року                                                                                                             м. Бахмут
		 
		Апеляційний суд Донецької області у складі:
		головуючого судді Космачевської Т.В., 
		суддів: Жданової В.С., Санікової О.С.,
		за участю секретаря Марченко Я.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 7 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області звернулася ОСОБА_1 з позовом до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 29 жовтня 2015 року вона уклала з відповідачем кредитний договір №1877, відповідно до умов якого отримала кредит у розмірі 8010,00 грн. для придбання енергоефективного обладнання та/або матеріалів. 
		Пунктами 3.8.9., 3.8.10. кредитного договору передбачено, що дострокове повернення частини кредиту здійснюється у порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №1056 «Деякі питання використання коштів у сфері енергоефективності та енергозбереження» від 17 жовтня 2011 року (далі постанова). Підпункт 4-1 пункту 3 постанови передбачає стимулювання населення до впровадження енергоефективних заходів шляхом відшкодування частини суми кредиту, залученого для придбання та/або матеріалів, до яких належить: вікна та балконні двері з енергозберігаючим склом (крім однокамерних) та відповідне додаткове обладнання і матеріали до них. Пунктом 5 постанови регламентується порядок використання бюджетних коштів для здійснення заходів, передбачених пунктом 3 цього Порядку, та прописана така процедура де зазначається, що:
		відшкодування позичальнику частини суми кредиту проводиться одноразово в таких розмірах: 
		30 відсотків суми кредиту на здійснення заходу, передбаченого підпунктом 4-1 пункту 3 цього Порядку, але не більше як 14000,00 грн. за одним кредитним договором.
		У разі коли позичальником є фізична особа, якій в установленому законодавством порядку призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, відшкодування такому позичальнику частини суми кредиту здійснюється одноразово в таких розмірах:
		70 відсотків суми кредиту на здійснення заходу, передбаченого підпунктом 4-1 пункту 3 цього порядку, але не більш як 14000,00 грн. за одним кредитним договором.
		Після придбання вікон з енергозберігаючим склом в кількості 3,984 м.кв. позивачка 27.11.2015 року подала відповідачу відповідний акт приймання  передачі майна, та 02.12.2015 року подала копію повідомлення про призначення їй субсидії з жовтня 2015 року. 
		Відповідач всупереч зазначених вимог не відшкодував їй частину кредиту в розмірі 70 
		відсотків, відшкодував 15 березня 2016 року лише 30% в розмірі 2403,00 грн. У звязку з чим вона звернулася з цим позовом до суду. 
		Під час судового розгляду позивачка уточнила свої позовні вимоги, відмовившись від стягнення на її користь суми 3204,00 грн., зазначивши, що вказану суму відповідач добровільно їй відшкодував 30 листопада 2016 року. 
		Проте, відповідачем не відшкодовані їй проценти у розмірі 588,00 грн., які вона переплатила на суму 3204,00 грн. у період з березня по листопад 2016 року.
		Просила стягнути на її користь 588,00 грн. у вигляді переплачених процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором.
		Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 7 лютого 2017 року в задоволені позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення №10004/063 філії Донецьке обласне управління акціонерного товариства «Ощадбанк» про захист прав споживачів  відмовлено.
		Із вказаним рішенням не погодилась позивачка ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, в якій просила апеляційний суд скасувати рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 7 лютого 2017 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення шкоди (збитків) за порушення приписів кредитного договору від 29 жовтня 2015 року в розмірі 588,00 грн. у вигляді переплачених нею процентів за користування кредитом.
		Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального права. 
		Зазначає, що судом при ухваленні оскаржуємого рішення не прийнято до уваги період, на який було призначено субсидію позивачу, а саме на опалювальний період з жовтня 2015 року по вересень 2016 року включно щомісячно. 
		Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області не звернув увагу на те, що 3 грудня 2015 року інформація про позичальника ОСОБА_1 була внесена відповідачем до зведеного реєстру позичальників, які мають право на відшкодування коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження і на той час позивач мав право на відшкодування 70 відсотків суми кредиту, що передбачене підпунктом 4-1 пункту 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження, тому що 2 грудня 2015 року позивачем був наданий відповідачу документ про призначення їй субсидії. 
		Отже, вважає, що в період з березня 2016 року по листопад 2016 року вона безпідставно сплачувала проценти в розмірі 24,5% річних за користування кредитом, які мали бути відшкодовані їй в березні 2016 року.
		В судовому засіданні апеляційного суду позивачка ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримала, просила їх задовольнити.
		Представник відповідача ПАТ «Ощадбанк» в судове засідання апеляційного суду не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить отримання ним телефонограми. 
		Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. 
		Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача ПАТ «Ощадбанк».
		Заслухавши суддю  доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Судом першої інстанції встановлено та це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 29 жовтня 2015 року між публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1877, відповідно до якого банк зобовязується надати позичальнику на умовах цього договору, а позичальник має право отримати та зобовязується належним чином використати і повернути в передбачені цим договором строки кредит, сплатити проценти за користування кредитом на інші платежі у порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с. 5-8).
		З повідомлення про надання субсидії №655088 від 25 листопада 2015 року вбачається, що ОСОБА_1 призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період з жовтня 2015 року по вересень 2016 року включно щомісячно (а.с. 2). 
		Згідно з актом приймання  передачі майна №1 за договором №192/11-15 від 2 листопада 2015 року ФОП ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 прийняла майно відповідно до наведеного нижче: вікно з двокамерними енергоефективними склопакетами (енергозберігаюче скло) (а.с. 11).
		Відповідно до договору про взаємодію від 20 жовтня 2014 року та додатковим договором №1 від 21 травня 2015 року укладеними між Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України та публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» передбачено одноразове відшкодування за кожним із заходів, визначених у пунктах 4 і 41 пункту 3 Порядку позичальнику за рахунок бюджетних коштів частини суми споживчого кредиту, залученого позичальником в банку для придбання котла, енергоефективного обладнання та/або матеріалів (а.с. 43-47).
		Відповідно до витягу від 3 грудня 2015 року ОСОБА_1 була включена до зведеного реєстру №21 позичальників, які отримали кредит в рамках реалізації підпункту 41 пункту 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2011 року №1056 за другу половину листопада (за період з 16.11.2015 року по 30.11.2015 року) суми кредиту у розмірі 2403,00 грн. (а.с. 59).
		З виписки по рахунку ОСОБА_1 вбачається, що 15 березня 2016 року вона отримала відшкодування 30 відсотків суми кредиту у розмірі 2403,00 грн. (а.с. 51-55).
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату прийняття рішення банком про надання кредиту, ОСОБА_1 не мала пільги для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг фізичним особам у вигляді субсидії, тому право на відшкодування 70 відсотків суми кредиту у неї не виникло. А перерахування 30 листопада 2016 року позивачу суми 3204,090 грн. відповідачем, як різниці між сумою відшкодування у розмірі 40%, є лояльним ставленням останнього до найменш захищених соціальних слоїв населення та жестом доброї волі, що не може бути підставою для покладення на відповідача обовязку по відшкодуванню позивачу процентів, сплачених ОСОБА_3 на зазначену суму у період з березня 2016 року по листопад 2016 року.
		Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки вони не відповідають нормам закону та фактичним обставинам справи. 
		Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
		Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
		Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
		Ухвалене у справі судове рішення не відповідає цим вимогам.  
		Постановою Кабінету Міністрів України №1056 від 17 жовтня 2011 року затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження (далі - Порядок), яким визначено механізм використання передбачених у спеціальному фонді державного бюджету коштів, що отримані від Європейського Союзу в рамках виконання Угоди про фінансування програми «Підтримка виконання Енергетичної стратегії України в галузі енергоефективності та відновлювальних джерел енергії».
		Відповідно до пп. 3 п. 3 Порідку (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) Бюджетні кошти використовуються за програмою «Реалізація Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки» з урахуванням положень Меморандуму між Україною та Європейським Союзом про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі від 1 грудня 2005 р. та Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. №1071, і спрямовуються на здійснення заходів, що передбачені Державною цільовою економічною програмою енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2010 р. №243 (Офіційний вісник України, 2010 р., №16, ст. 762; 2011 р., №32, ст. 1347), зокрема на стимулювання обєднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів до впровадження енергоефективних заходів шляхом відшкодування частини суми кредиту, залученого для придбання енергоефективного обладнання та/або матеріалів.
		Підпунктом 41 пункту 3 передбачено стимулювання населення до впровадження енергоефективних заходів шляхом відшкодування частини суми кредиту, залученого для придбання енергоефективного обладнання та/або матеріалів, до яких належать: вікна та балконні двері з енергозберігаючим склом (крім однокамерних) та відповідне додаткове обладнання і матеріали до них.
		Пунктом 5 Порядку передбачена процедура здійснення заходів, передбачених пунктом 3 цього Порядку, а саме: відшкодування позичальнику частини суми кредиту проводиться одноразово в таких розмірах - 30 відсотків суми кредиту на здійснення заходу, передбаченого підпунктом 41 пункту 3 цього Порядку, але не більше як 14000,00 грн. за одним кредитним договором.
		У разі коли позичальником є фізична особа, якій в установленому законодавством порядку призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, відшкодування такому позичальнику частини суми кредиту здійснюється одноразово в таких розмірах - 70 відсотків суми кредиту на здійснення заходу, передбаченого підпунктом 41 пункту 3 цього порядку, але не більш як 14000,00 грн. за одним кредитним договором.
		Апеляційним судом встановлено, що відповідно до повідомлення про надання субсидії №655088 від 25 листопада 2015 року ОСОБА_1 призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період з жовтня 2015 року по вересень 2016 року включно щомісячно (а.с. 2). 
		Кредитний договір №1877 між позивачкою та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» укладено 29 жовтня 2015 року (а.с. 5-8).
		З виписки по рахунку ОСОБА_1 вбачається, що 15 березня 2016 року вона отримала відшкодування 30 відсотків суми кредиту у розмірі 2403,00 грн. (а.с. 51-55).
		Відповідно до виписки з рахунків від 30 листопада 2016 року 29 листопада 2016 року на рахунок №26205065792404 ОСОБА_1 відбулося зарахування коштів на поточний рахунок (недоотримані суми відшкодування 40 відсотків) за кредитним договором №1877 від 29.10.2015 року в розмірі 3204,00 грн. (а.с. 75).
		Отже, на момент укладення кредитного договору з банком позивач мала право на відшкодування 70 відсотків суми кредиту на здійснення заходу, передбаченого підпунктом 41 пункту 3 зазначеного Порядку, відповідач 15 березня 2016 року відшкодував позивачці 30 відсотків суми кредиту, і 29 листопада 2016 року зарахував на поточний рахунок позивача недоотримані суми відшкодування у розмірі 40 відсотків за кредитним договором №1877 від 29.10.2015 року.
		За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані в частині стягнення переплачених процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором №1877 від 29 жовтня 2015 року, укладеним між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України».
		Що стосується суми цього стягнення, апеляційний суд вважає, що вона має бути в розмірі 267,15 грн. (загальна сума сплачених процентів за користування кредитом з квітня по листопад 2016 року складає 667,88 грн.  40%) .
		Виходячи з наведеного вище, апеляційний суд вважає, що, розглядаючи справу, суд першої інстанції зробив висновки, які не відповідають обставинам справи та закону. 
		Тому рішення суду на підставі ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
		Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. 
		Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Враховуючи, що судом задоволена частина позовних вимог в розмірі 267,15 грн., тому з відповідача в дохід держави має бути стягнуто судовий збір в сумі 551,20 грн.  1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до Закону України «Про судовий збір».
		 
		Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, - 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1  задовольнити частково.
		Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 7 лютого 2017 року  скасувати.
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів  задовольнити частково.
		Стягнути з публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 переплачені проценти за користування кредитними коштами за кредитним договором №1877 від 29 жовтня 2015 року, укладеним між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в розмірі 267,15 грн. (двісті шістдесят сім грн. 15 коп.). 
		Стягнути з публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в дохід держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.
		Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
		Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...