Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/2260/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2017. Зареєстровано: 22.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2017.
Дата набрання законної сили: 13.03.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 466/2260/15-к             Головуючий у 1 інстанції - ОСОБА_1  
		Провадження № 11-кп/783/45/17     Доповідач - ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 13 березня 2017 року  м. Львів
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:
		головуючого-судді  ОСОБА_2 
		суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		з участю секретарів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		розглянувши кримінальне провадження № 466/2260/15-к про обвинувачення
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Маринка Жидачівського району Львівської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		 
		за ч.2 ст. 369-2 КК України (в редакції Закону України від 13.05.2014),
		з участю обвинуваченого ОСОБА_8 
		захисника ОСОБА_9 
		прокурорів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
		за апеляційною скаргою прокурора на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 10 червня 2016 року,
		 в с т а н о в и л а :
		ВирокомШевченківського районного суду м. Львова від 10 червня 2016 року ОСОБА_8 визнаний невинуватим та виправданий у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, в зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
		Скасовано арешт, визначений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 11.02.2015, на майно, а саме: автомобіль марки «Volkswagen Tiguan», чорного кольору, 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований на ОСОБА_8 ; 300 доларів США, 10 385 грн. та мобільний телефон марки «Samsung». 
		Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат.
		Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що він, обіймаючи посаду директора Яворівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП "Галсільліс", перебуваючи, в силу своєї посади, у довірливих стосунках із службовими особами обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс" та Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства, які відповідно до п. "а" п.2 ч.1 ст. 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" та Примітки до ст. 369-2 КК України є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, будучи внаслідок тривалої співпраці та товариських стосунків в змозі здійснювати вплив на прийняття ними рішень про погодження питань виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок, з корисливих мотивів - одержання неправомірної вигоди, впродовж 18.12.2014 - 02.02.2015 у м. Львові умисно, протиправно під час неодноразових зустрічей із ОСОБА_13 , що мали місце 18.12.2014 у приміщенні кафе "Пирогова хата" на вул. Київській, 20 у м. Львові, 23.12.2014 на вул. Промисловій, 9б у м. Львові, 21.01.2015 у приміщенні кафе " ІНФОРМАЦІЯ_2 " на АДРЕСА_2 , висловлював останньому пропозицію щодо передачі йому неправомірної вигоди в сумі 7000 доларів CШA за сприяння у виділенні в довгострокове тимчасове користування лісової ділянки площею 2 га в лісовому масиві Івано-Франкового лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП "Галсільліс" урочища "Ляший потік" у територіальних межах Бірківської сільської ради Яворівського району Львівської області.
		Будучи переконаним, що в силу свого знайомства і товариських стосунків, за вказану грошову винагороду ОСОБА_8 здійснить реальний вплив на службових осіб ОКСЛГП "Галсільліс" і Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства щодо позитивного вирішення питання надання у довгострокове тимчасове користування лісової ділянки площею 2 га в лісовому масиві Івано-Франкового лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП "Галсільліс" урочища "Ляший потік" в територіальних межах Бірківської сільської ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_13 погодився на таку пропозицію ОСОБА_8 
		02 лютого 2015 року близько 17 год. 45 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи в салоні належної йому автомашини марки "Фольксваген Тігуан" номерний знак НОМЕР_1 , на вул. Липинського, 60а у м. Львові, умисно протиправно одержав від ОСОБА_13 неправомірну вигоду в розмірі 147 тисяч гривень (що еквівалентно 7000 доларів США за курсом 21 грн. за 1 долар США) у виді заздалегідь виготовлених в порядку ст. 273 КПК України ідентифікованих (помічених) несправжніх (імітаційних) засобів, вказавши про необхідність поміщення їх останнім у бардачок автомашини, що ОСОБА_13 і було зроблено.
		В апеляційній скарзі прокурор прокуратури Львівської області ОСОБА_12 просить поновити судове слідство, вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винним та засудити за ч.2 ст. 369-2 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500 грн.). Вирок вважає незаконним і таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на такі доводи: судом не взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; не надано віри показанням свідка ОСОБА_13 , хоча в судовому засіданні було з`ясовано, що жодних причин у свідка наговорювати на ОСОБА_8 не було. Судом не вмотивовано твердження про провокативність дій ОСОБА_13 ; не взято до уваги як доказ роздруківки розмов між ОСОБА_13 і ОСОБА_8 (т.1 а.с.92-27), хоча обставини, які зафіксовані, визнані всіма учасниками справи; не взято до уваги протокол обшуку в машині ОСОБА_8 , в якого вилучено отриману неправомірну вигоду (т.1 а.с.118-121) та протоколи проведених негласних слідчих (розшукових) дій (т.1 а.с.105-109).
		При апеляційному розгляді сторона обвинувачення апеляційну скаргу підтримала, покликаючись на викладені в ній мотиви. 
		Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник  адвокат ОСОБА_9 апеляційну скаргу прокурора заперечили, вирок суду вважають законним.
		Обвинувачений ОСОБА_8 пояснив, що заяву про надання земельної ділянки ОСОБА_13 писав на ім`я в.о. директора Яворівського ДЛГП ЛГП "Галсільліс" ОСОБА_14 , коли він ( ОСОБА_8 ) був у відпустці. За його відсутності у ОСОБА_13 було досить часу, щоб вирішити питання надання висновків щодо оренди земельної ділянки. Він декілька разів зустрічався з ОСОБА_13 , надавав йому консультації. ОСОБА_13 неодноразово пропонував йому віддячити, але він ( ОСОБА_8 ) говорив, що цього робити не слід. В ході останньої зустрічі ОСОБА_13 відкрив бардачок у машині й щось туди кинув. Він в цей момент розмовляв по телефону і не чув, що говорив ОСОБА_13 .
		Заслухавши доповідь судді, сторону обвинувачення на підтримку апеляційної скарги та сторону захисту, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи й дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
		Апеляційний суд переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги на підставі ч.1 ст. 404 КПК України.
		Відповідно до вимог ст. 370, ч. 1ст. 373 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок ухвалюється також при встановленні судом відсутності події кримінального правопорушення та при встановленні судом відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
		Згідно з ч. 3ст. 374 КПК Україниу разі визнання особи виправданою у мотивувальній частині вироку зазначаються, зокрема, формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. 
		В силу положень ч.3 ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумнім сумнівом.
		Судом першої інстанції зазначені вимоги закону дотримані.
		Виправдувальний вирок відповідає вимогам ст. 374 КПК України, містить формулювання обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_8 і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням переконливих мотивів, з яких суд відкинув докази обвинувачення. 
		Під час судового розгляду суд першої інстанції відповідно до вимог кримінального процесуального закону ретельно перевірив надані докази, на підставі яких ОСОБА_8 було пред`явлено обвинувачення, з дотриманням вимог ст. 94 КПК України оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів  з точки зору достатності і взаємозв`язку для висновку про доведеність обвинувачення поза розумним сумнівом.
		Зокрема, суд першої інстанції дослідив і проаналізував показання обвинуваченого ОСОБА_8 , який заперечував вчинення ним кримінального правопорушення, стверджуючи, що мав декілька зустрічей з ОСОБА_13 , надавав йому консультації щодо передачі у користування землі для рекреаційних цілей, однак не вчиняв жодних дій на прискорення або уповільнення розгляду заяви ОСОБА_13 . Всі зустрічі проводились з ініціативи ОСОБА_13 . У ході зустрічей останній намагався йому віддячити, на що він відмовлявся. Під час останньої зустрічі ОСОБА_13 щось кинув у бардачок в машині, проте що саме, він не бачив і не знав. Він не вимагав і не отримував від ОСОБА_13 неправомірної вигоди для себе за прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		Судом першої інстанції досліджено та дано оцінку й тим доказам, на які в апеляційній скарзі покликається прокурор, а саме: показанням свідка ОСОБА_13 , які в сукупності з іншими доказами не доводять винуватості обвинуваченого; роздруківкам розмов між ОСОБА_13 та ОСОБА_8 (т.1 а.с.92-97), як недопустимим доказам, здобутим з порушенням вимог КПК України /з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.10.2011 № 12-рп/2011/; протоколам негласних слідчих (розшукових) дій, які не містять ні самої конкретної вимоги неправомірної вигоди, ні обґрунтування, за що така вигода й кому повинна бути надана; протоколу обшуку від 02.02.2015 (особистого обшуку ОСОБА_8 та його автомобіля), згідно з яким на пальцях та долонях рук ОСОБА_8 під час освітлення лампою ультрафіолетового опромінювання жодних світінь виявлено не було; під час змивів з рук ОСОБА_8 слідів спецхімпрепарату "Світлячок-М" виявлено не було; засобам, що імітують грошові кошти на суму 147000 грн., які не можуть бути беззаперечним доказом наявності в діях ОСОБА_8 складу інкримінованого йому злочину з огляду, зокрема, на недоведеність умислу ОСОБА_8 на одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення будь-якими особами, уповноваженими на виконання функцій держави. 
		Суд обґрунтовано не взяв до уваги докази, надані стороною обвинувачення, оскільки вони не підтверджують наявність у діях ОСОБА_8 складу злочину. 
		Оскільки обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачаться на її користь, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про невинуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину й навів у вироку належні й достатні мотиви прийнятого рішення, з якими погоджується колегія суддів.
		Переконливих доводів на спростування висновків суду першої інстанції апеляційна скарга не містить.
		Апеляційні доводи прокурора про невідповідність вироку вимогам закону, а висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження колегія суддів вважає безпідставними й до уваги не бере.
		Висновок суду про невинуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України (в редакції Закону України від 13.05.2014), відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим та вмотивованим. 
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції повно, всебічно, неупереджено та об`єктивно дослідив усі обставини кримінального провадження і дав правильну оцінку дослідженим доказам, в тому числі й тим, на які в апеляційній скарзі покликається прокурор. Свої висновки щодо дослідження та оцінки доказів суд належним чином мотивував у вироку. 
		Крім цього при ухваленні виправдувального вироку судом взято до уваги, що пред`явлене ОСОБА_8 обвинувачення не містило обґрунтування, за вчинення яких саме дій і щодо кого ОСОБА_8 мав одержати неправомірну вигоду.
		Перебування ОСОБА_8 на посаді директора Яворівського ДЛГП ЛГП "Галсільліс" не свідчило беззастережно про те, що він перебував у довірливих чи товариських стосунках зі службовими особами ОКСЛГП "Галсільліс" та Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства (як зазначено в обвинувальному акті без належного обґрунтування зв`язків ОСОБА_8 з невизначеним колом службових осіб).
		Передбачених ст. 412 КПК України істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення й тягли б за собою скасування виправдувального вироку, судом допущено не було.
		Апеляційна вимога прокурора про поновлення судового слідства не ґрунтується на вимогах закону, оскільки КПК України не містить такого терміну як судове слідство і не передбачає такої процесуальної дії як поновлення судового слідства.
		Відповідно до ч.1 ст. 405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з врахуванням особливостей, передбачених главою 31 КПК України.
		Згідно з ч.3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями.
		В ході апеляційного розгляду прокурор заявив клопотання про дослідження матеріалів кримінального провадження. Інших клопотань щодо дослідження доказів в порядку ч.3 ст. 404 КПК України учасниками судового провадження заявлено не було.
		Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові № 5-249кс15 від 21 січня 2016 року, повнота дослідження судом апеляційної інстанції доказів щодо певного факту має бути забезпечена у випадках, коли під час апеляційного розгляду даний факт встановлюється в інший спосіб, ніж це було здійснено в суді першої інстанції.
		Передбачених ч.3 ст. 404 КПК України підстав для повторного дослідження апеляційним судом встановлених під час кримінального провадження обставин не виявлено й стороною обвинувачення не доведено. 
		Апеляційний суд, дослідивши за клопотанням прокурора матеріали кримінального провадження, погоджується з даною судом першої інстанції оцінкою доказів і встановленими обставинами, які повністю та з дотримання визначеної процедури досліджені судом першої інстанції. 
		Апеляційна скарга прокурора не містить правових підстав для скасування виправдувального вироку.
		З огляду на викладене колегія суддів визнає апеляційну скаргу прокурора необґрунтованою. Вирок суду ухвалений з дотриманням вимог глави 29 КПК України, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, і підстав для його скасування немає. 
		Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів 
		   
		 у х в а л и л а :
		Вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 10 червня 2016 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора  без задоволення.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення. 
		 
		 
		  С у д д і :
		 
		 
		 
		ОСОБА_2  ОСОБА_3  ОСОБА_4 .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...