Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/5578/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; державного регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 21.03.2017. Зареєстровано: 22.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2017.
Дата набрання законної сили: 22.05.2017
Результат оскарження 22.05.2017 Київський апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		21 березня 2017 року                      № 826/5578/16
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 до   третя особаУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "АВАНТ-БАНК" Ларченко Ірини Миколаївни  Фонд гарантування вкладів фізичних осібпро визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, 
		О Б С Т А В И Н И  С П Р А В И:
		ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "АВАНТ-БАНК" Ларченко Ірини Миколаївни, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
		 
		Свої позивні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було протиправно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "АВАНТ-БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
		Представник відповідача через канцелярію суду подав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що операції по перерахуванню коштів в іноземній валюті позивачу іншою фізичною особою (ОСОБА_3.) вчинені із порушенням норм постанови Правління Національного банку України № 365 від 16.09.2013 та в період дії Постанови №878/БТ від 10.12.2015 року «Про віднесення ПАТ «АВАНТ-БАНК» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», відтак зазначені дії відбувались з метою отримання коштів не від банку, а з метою отримання коштів від Фонду, оскільки для ОСОБА_3 існували ризики, щодо незадоволення його вимог в результаті ліквідації ПАТ «АВАНТ-БАНК», що свідчить про штучність та фіктивність створення відповідних правових підстав для цього, а тому такі операції є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		Представник третьої особи через канцелярію суду подав письмові пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, стверджуючи, що позивач, враховуючи нікчемність (правочинів) операцій по перерахування коштів, є тією особою, яка не набула прав на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
		Під час судового розгляду справи, суд,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Між Публічним акціонерним товариством "АВАНТ-БАНК" (Банк) ОСОБА_1 (Клієнт) було укладено ряд договорів, а саме:
		- від 16.01.2016 договір №РКО-Ф/16/26205010011905 банківського рахунку фізичної особи, згідно якого банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_2 в доларах США та надає послуги з розрахунково-касового обслуговування, відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України.
		Як вбачається з банківської виписки по особовому рахунку, 16.01.2016 та 18.01.2016 на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 надійшли грошові кошти від ОСОБА_3 в розмірах по 500,00 доларів США (загальна сума 1000,00 доларів США) в якості переказу коштів із призначенням платежу: поповнення поточного рахунку.
		- від 22.01.2016 договір №РКО-Ф/16/26206020011905 банківського рахунку фізичної особи, згідно якого банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_3 в доларах США та надає послуги з розрахунково-касового обслуговування, відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України;
		Як вбачається з банківської виписки по особовому рахунку, 22.01.2016 ОСОБА_1 на вказаний поточний рахунок НОМЕР_3 перерахувала грошові кошти в розмірі 1000,00 доларів США із власного поточного рахунку НОМЕР_2, крім того, 26.01.2016 грошові кошти в розмірі 800,00 доларів США були внесені через касу банку, а 26.01.2016 грошові кошти в розмірі 4700,00 доларів США були перераховані із власного поточного рахунку НОМЕР_4.
		- від 14.07.2014 договір №РКО-Ф/14/26206990011905 банківського рахунку фізичної особи, згідно якого банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_4 в доларах США та надає послуги з розрахунково-касового обслуговування, відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України.
		Як вбачається з банківської виписки по особовому рахунку, 29.01.2016 на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_4 надійшли грошові кошти від ОСОБА_3 в розмірі 4700,00 доларів США в якості переказу коштів із призначенням платежу: поповнення власного поточного рахунку, без ПДВ.
		 
		На офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua) стосовно ПАТ "Банк "Національні інвестиції" розміщено наступну інформацію.
		На підставі постанови Правління Національного банку України від 29 січня 2016 р. № 44 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АВАНТ-БАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (прийнято рішення від 29 січня 2016 р. № 96 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АВАНТ-БАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням у ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АВАНТ-БАНК» запроваджено тимчасову адміністрацію на один місяць з 29 січня 2016 р. до 28 лютого 2016 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «АВАНТ-БАНК», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ларченко Ірині Миколаївні строком на один місяць з 29 січня 2016 р. до 28 лютого 2016 р. включно.
		 
		Листами від 25.02.2016 №873 та №896 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «АВАНТ-БАНК» Ларченко І.М. повідомила позивачу про нікчемність (правочинів) операцій по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок НОМЕР_2, проведеної 16.01.2016 на суму 500,00 доларів США та проведеної 18.01.2016 на суму 500,00 доларів США та на рахунок НОМЕР_4, проведеної 29.01.2016 на суму 4700,00 доларів США, згідно пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також наголошено на тому, що відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
		 
		Відповідно до постанови Правління НБУ від 25 лютого 2016 р. № 109 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АВАНТ-БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26 лютого 2016 р. № 262, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АВАНТ-БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АВАНТ-БАНК» з 26 лютого 2016 року до 25 лютого 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «АВАНТ-БАНК», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ларченко Ірині Миколаївні на два роки з 26 лютого 2016 року до 25 лютого 2018 року включно.
		Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 2021 від 06 жовтня 2016 р. змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «АВАНТ-БАНК». Згідно з зазначеним рішенням всі повноваження ліквідатора ПАТ «АВАНТ-БАНК», визначені Законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4 з 07 жовтня 2016р.
		 
		ОСОБА_1, вважаючи протиправним рішення про нікчемність правочинів (операцій) по перерахуванню коштів на її поточні рахунки та вважаючи, що її має бути включено до переліку вкладників ПАТ «АВАНТ-БАНК», звернулася з відповідним позовом до суду.
		Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.
		 
		Відповідно до статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
		У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 цього ж Закону, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
		Для цього Фонд наділений відповідними функціями, що визначені частиною другою статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Серед таких функцій є здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку і навіть застосування до банків та їх керівників відповідних фінансових санкцій і накладення адміністративних штрафів.
		Наведене свідчить про те, що функції Фонду пов'язані із здійсненням владних управлінських повноважень.
		Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є, зокрема, будь-який суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій.
		Враховуючи викладене, Фонд є суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
		У свою чергу, згідно з пунктом першим частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України       юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
		Отже, за своїм характером спір між уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і вкладниками банку щодо включення відповідних фізичних осіб до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду, є публічно-правовим, а відтак такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		В той же час, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України в постанові Верховного Суду України від 16.02.2016 № 21-4846а15, враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
		Частиною першою статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
		Відступаючи від позиції Верховного Суду України, суд зазначає, що до цих спорів немає підстав застосовувати приписи статті 12 Господарського процесуального кодексу України       та поширювати на такі спори юрисдикцію господарських судів.
		Так, згідно із зазначеною нормою, господарським судам підвідомчі, зокрема, справи про банкрутство (пункт 2 частини першої статті 12 ГПК України) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України (пункт 7 частини першої цієї ж статті).
		Отже, підвідомчі господарським судам саме спори з майновими вимогами саме до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство.
		У свою чергу, з аналізу норм законодавства, яке регулює питання ліквідації боржників через їх неплатоспроможність, випливає, що в будь-якому разі учасником спору в процесі ліквідації певного суб'єкта є цей суб'єкт, тобто боржник.
		Втім правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банка-боржника. Такі правовідносини не породжують прав та обов'язків для банку, адже банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих, хто має право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. Це питання відповідно до норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вирішує виключно Фонд.
		Суд вважає, що спір щодо відшкодування вкладникам коштів за рахунок Фонду не є спором у процесі ліквідації банку, так як ці правовідносини не стосуються безпосередньо процедури ліквідації банку. Процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг відшкодування вкладникам. Юридичний факт неплатоспроможності банку є лише підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду.
		Статтею 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" законодавець чітко виокремив такі самостійні функції Фонду, як здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (пункт 4 частини другої статті 4); здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження всіх або частини активів і зобов'язань (пункт 8 частини другої статті 4 згаданого Закону).
		Отже, аналізуючи вищенаведене, можна дійти висновку, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим спором, який не є спором у процесі ліквідації банку, а має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 частини другої     статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
		Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 по справі №826/4028/16.
		 
		Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, складання Переліку та загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду регламентовано частиною першою статті 26, частинами першою, другою, третьою, п'ятою та шостою статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів  фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860.
		Відповідно до наведених норм вказана процедура включає наступні етапи: складення протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку уповноваженою особою Фонду переліку  вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; затвердження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб  реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та формування переліку вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		Обов'язок Фонду безпосередньо або уповноваженої особи Фонду у разі делегування їй повноважень щодо забезпечення перевірки правочинів (договорів) на предмет виявлення правочинів (договорів), що є нікчемними; підстави для визначення правочинів (договорів) нікчемними; право повідомляти сторони за договорами про нікчемність договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів встановлено частинами другою та третьою статті 38 та пунктом 4 частини другої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		У письмових запереченнях на позов, відповідач стверджує, що операції по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок НОМЕР_2, проведеної 16.01.2016 на суму 500,00 доларів США та проведеної 18.01.2016 на суму 500,00 доларів США та на рахунок НОМЕР_4, проведеної 29.01.2016 на суму 4700,00 доларів США було визнано нікчемним на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки кошти на поточні рахунки позивача надійшли від третьої особи - ОСОБА_3 шляхом безготівково переказу, що в період дії Постанови Національного банку України №878/БТ від 10.12.2015 року призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
		Відповідно до статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти
		Тобто, положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачено обов'язкового внесення саме готівкових коштів на банківський рахунок особисто вкладником, оскільки в статті 2 Закону зазначено, що вкладом також є кошти в безготівковій формі, які надійшли для вкладника.
		Статтею 1062 Цивільного кодексу України встановлено, що на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу. 
		Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.  Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Пунктом 7.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 р. N 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за N 1172/8493, встановлено, що на поточні рахунки в іноземній валюті фізичних осіб -    резидентів зараховуються: готівкова валюта внесена/переказана власником рахунку або його довіреною особою (абз. 2); валюта, перерахована з власного поточного або власного вкладного (депозитного) рахунку в іноземній валюті (абз. 13); валюта, перерахована в межах України іншою фізичною особою (резидентом або нерезидентом) з власного поточного рахунку в іноземній валюті (абз. 15).
		Відповідно до пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 16.09.2013 №365 «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України» установлено, що надходження коштів в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи (резидента або нерезидента) здійснюється виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або шляхом унесення готівки власником рахунку.
		Водночас, суд наголошує, що позивач, як вкладник банку, не повинен нести відповідальність за дії інших осіб - співробітників банку, оскільки позивач не має доступу до проведення операцій із грошовими коштами в банку, навіть за умови неналежного виконання працівниками банку своїх посадових обов'язків.
		Крім того, враховуючи, що на момент розгляду даної адміністративної справи, відповідачем не надано обвинувального вироку суду, в якому було б встановлено вину позивача ОСОБА_3 або посадових осіб ПАТ «АВАНТ-БАНК», то твердження відповідача, що ОСОБА_3 перерахував суму коштів на рахунок позивача, у зв'язку з тим, що з огляду на платіжний стан ПАТ «АВАНТ-БАНК», для такого клієнта існували ризики, щодо незадоволення його вимог в результаті ліквідації ПАТ «АВАНТ-БАНК», тобто вчинення дій направлених на обхід Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" («дроблення» коштів) є лише припущеннями та не підтверджуються жодним належним і допустимим доказом.
		Право на отримання відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів передбачене статтею 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" для всіх вкладників банків фізичних осіб, а тому відсутні підстави стверджувати, що це є пільгою (перевагою), наданою окремому кредитору, крім того, позивач являється вкладником банку, а не кредитором.
		Отже, доводи відповідача щодо нікчемності операцій по перерахуванню коштів з рахунку ОСОБА_3  на поточні рахунки позивача з мотивів перерахування коштів на рахунок позивача іншою фізичною особою, не ґрунтуються на нормах законодавства.
		Як вбачається із заперечень відповідача, Постановою Національного банку України №878/БТ від 10.12.2015 року «Про віднесення ПАТ «АВАНТ-БАНК» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», ПАТ «АВАНТ-БАНК» віднесено до категорії проблемних якою, зокрема, банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків. 
		Частиною шостою статті 67 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено право Національного банку України запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно із заходами впливу, встановленими статтею 73 цього Закону. Під час здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку, Національний банк України має право заборонити банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.
		Статтею 75 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено обов'язок Національного банку України прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних відповідно критеріїв, визначених в ньому. Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею. Проблемному банку забороняється використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки в національній та іноземній валюті. Проведення розрахунків здійснюється виключно через консолідований кореспондентський рахунок у Національному банку України.
		Пунктом 5.1 глави 5 розділу І Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства затвердженого постановою Правління національного банку України № 346 від 17.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.2012 за № 1590/21902  встановлено, що Національний банк України має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку.
		Згідно з пунктами 5.2, 5.3 глави 5 розділу І зазначеного Положення Національний банк для здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку може залучати фахівців з бухгалтерського обліку, юридичних питань, з питань платіжних систем, інформаційних технологій та з інших питань. Рішення про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку, строк дії особливого режиму контролю за діяльністю банку та повноважень куратора банку, повноваження куратора банку, відміну / дострокову відміну запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку приймає Правління Національного банку.
		Отже, вказаними законодавчими актами не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.
		Крім того, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею, а отже учасники спірної операції, не могли знати про віднесення ПАТ «АВАНТ-БАНК» до категорії проблемних.
		З огляду на зазначене, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на пункт 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як на підставу для віднесення операцій по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок НОМЕР_2, проведеної 16.01.2016 на суму 500,00 доларів США та проведеної 18.01.2016 на суму 500,00 доларів США та на рахунок НОМЕР_4, проведеної 29.01.2016 на суму 4700,00 доларів США до нікчемних правочинів.
		 
		Позивач у своєму адміністративному позові просить визнати протиправними та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "АВАНТ-БАНК", яке оформлено наказом №57 від 23.02.2016, про визнання нікчемними (правочинів) операцій по перерахуванню коштів.
		Водночас, матеріалами справи підтверджується повідомлення відповідачем позивачу про нікчемність відповідних (правочинів) операцій, але не підтверджується факт прийняття відповідачем наказу №57 від 23.02.2016.
		З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними дій щодо віднесення (правочинів) операцій до нікчемних.
		 
		Відповідно до положень  пункту 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів  фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.
		Тобто, в даному випадку, відповідач наділений повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування.
		Крім того, застосовування наслідків нікчемності до спірних операцій та повернення коштів із рахунку позивача на рахунок ОСОБА_3 та включення ОСОБА_3 до реєстру кредиторів банку не є підставою для відмови позивачу у виплаті гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом, оскільки дії в частині нікчемності спірних операцій визнано судом протиправними, а відповідач також наділений повноваженнями на внесення змін до реєстру кредиторів.
		З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		В той же час, повноваження щодо розрахунку суми, що підлягає відшкодуванню позивачу за договором банківського рахунку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб належать до виключної компетенції Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АВАНТ-БАНК", а тому, в даній частині, позовної вимоги суд відмовляє.
		З огляду на викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.Адміністративний позов  - задовольнити частково.
		2. Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "АВАНТ-БАНК" Ларченко Ірини Миколаївни щодо віднесення до нікчемних правочинів операцій по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи:
		- на рахунок № 26205010011905, відкритого на підставі договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/16/26205010011905, укладеного 16 січня 2016 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «АВАНТ-БАНК», яка була проведена 16 січня 2016 року на суму 500 (п'ятсот) доларів США 00 центів;
		- на рахунок № 26205010011905, відкритого на підставі договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/16/26205010011905 укладеного 16 січня 2016 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «АВАНТ-БАНК», яка була проведена 18 січня 2016 року на суму 500 (п'ятсот) доларів США 00 центів;
		- на рахунок № 26206990011905, відкритого на підставі договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/14/26206990011905 укладеного 14 липня 2014 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «АВАНТ-БАНК», яка була проведена 29 січня 2016 року на суму 4700 (чотири тисячі сімсот) доларів США 00 центів.
		3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АВАНТ-БАНК" Ларченко Ірину Миколаївну, якій Фонд гарантування вкладів фізичних осіб делегував свої повноваження тимчасового адміністратора, подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «АВАНТ-БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які були розміщені на поточному рахунку НОМЕР_3 в іноземній валюті - доларів США, який був відкритий на підставі договору банківського рахунку фізичної особи від 22.01.2016 №РКО-Ф/16/26206020011905, укладеного 22 січня 2016 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «АВАНТ-БАНК».
		6. В решті позовних вимог - відмовити.
		 
		Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. 
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 
		 
		Суддя                                                                                                               О.П. Огурцов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...