Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/1189/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; державного регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 21.03.2017. Зареєстровано: 22.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2017.
Дата набрання законної сили: 24.05.2017
Результат оскарження 24.05.2017 Київський апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		21 березня 2017 року                      № 826/1189/16
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
		за позовомОСОБА_1 до1) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича 2) Фонду гарантування вкладів фізичних осібтретя особа проОСОБА_3 визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії. 
		О Б С Т А В И Н И  С П Р А В И:
		ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
		 
		Свої позивні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було протиправно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
		Представник відповідача-1 через канцелярію суду подав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що під час перевірки було встановлено, що договори банківських вкладників, укладені між банком та фізичними особами після 16.01.2015 включно, є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону, оскільки зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається, та діяла Постанова Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних", якою було запроваджено обмеження у діяльності банку.
		Представник відповідача-2 через канцелярію суду подав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач-2 обґрунтовує тим, що складання Загального реєстру вкладників здійснюється на підставі переліку вкладників, в якому інформація про позивача - відсутня.
		Третя особа у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, наголошуючи, що 10000 доларів США, були перераховані з його поточного рахунку на вкладний (депозитний) рахунок ОСОБА_1 і назад йому не поверталися.
		Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
		Під час судового розгляду справи, суд,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		18.02.2015 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (банк) та ОСОБА_1 (вкладник) було укладено договір банківського вкладу № 002-28803-180215 («Депозит Delta Premier (без поповнення)»).
		Згідно із умовами зазначеного договору, банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 26303113009941 та приймає від вкладника внесені ним в порядку, передбаченому цим договором, грошові кошти в сумі 10     000,00 доларів США (п. 1.2); дата повернення вкладу - 19.05.2015 (п. 1.3).
		18.02.2015 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до Договору банківського вкладу «Депозит Delta Premier (без поповнення)» № 002-28803-180215 від 18.02.2015, згідно якої сторони домовились доповнити пункт 1.2 Договору підпунктом 1.2.1 в наступній редакції: "1.2.1. Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови п. 5.11. Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються.".
		Відповідно до Витягу з реєстру операцій (додаток №2 до наказу №813 від 16.09.2015), ОСОБА_3 з рахунку НОМЕР_2 на вкладний (депозитний) рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3 перерахував кошти в розмірі 10     000,00 доларів США.
		 
		На підставі постанови Правління Національного банку України № 150 від 02.03.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 51 від 02.03.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк".
		Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича. Тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" запроваджено строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно.
		Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб  прийняла рішення № 71 від 08.04.2015 про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду № 51 від 02.03.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк". Згідно з даним рішення тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 до 02.09.2015 включно.
		Відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №147 від 03.08.2015 строк дії  тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" продовжено до 02.10.2015.
		Протоколом від 15.09.2015 засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк", призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" №408 від 29.05.2015,  затверджено результати перевірки якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно пункту 7 частини третьої статті 38  Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та перелік відповідних правочинів викладено в додатку № 1 до вказаного протоколу. Також відповідно до зазначеного протоколу запропоновано Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" видати відповідний наказ щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на вкладі рахунки були перераховані іншими фізичними особами, та які є нікчемними згідно  пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та щодо застосування наслідків такої нікчемності.
		16.09.2015  Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк"  Кадировим В.В. видано наказ № 813 "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями".
		Листом № 8821/1577 від 23.09.2015 Публічне акціонерне товариства «Дельта Банк» (тимчасова адміністрація) повідомило позивача про те, що договір банківського вкладу (депозиту) № 002-28803-180215 від 18.02.2015, укладений між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1, є нікчемним, згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та наголошено на тому, що відповідно до статті 26 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
		 
		Відповідно до постанови Правління Національного банку України № 664 від 02.10.2015 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 181 від 02.10.2015 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
		Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 47-51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 року включно.
		 
		Листом № 05-3158541 від 16.11.2015 Публічне акціонерне товариства "Дельта Банк" (ліквідація) повідомило позивача про те, що договір № 002-28803-180215 банківського вкладу «Депозит Delta Premier (без поповнення)» від 18.02.2015, укладений між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1, є нікчемним, згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому інформацію щодо вищезазначеного договору не включено до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. 
		ОСОБА_1, вважаючи протиправним рішення про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) № 002-28803-180215 від 18.02.2015 та вважаючи, що його має бути включено до переліку вкладників АТ "Дельта Банк", звернувся з відповідним позовом до суду.
		Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		Відповідно до статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
		У свою чергу, згідно із частиною першою статті 4 цього ж Закону, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
		Для цього Фонд наділений відповідними функціями, що визначені частиною другою статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Серед таких функцій є здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку і навіть застосування до банків та їх керівників відповідних фінансових санкцій і накладення адміністративних штрафів.
		Наведене свідчить про те, що функції Фонду пов'язані із здійсненням владних управлінських повноважень.
		Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є, зокрема, будь-який суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій.
		Враховуючи викладене, Фонд є суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
		У свою чергу, згідно з пунктом першим частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
		Отже, за своїм характером спір між уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і вкладниками банку щодо включення відповідних фізичних осіб до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду, є публічно-правовим, а відтак такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		В той же час, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України в постанові Верховного Суду України від 16.02.2016 № 21-4846а15, враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
		Частиною першою статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
		Відступаючи від позиції Верховного Суду України, суд зазначає, що до цих спорів немає підстав застосовувати приписи статті 12 Господарського процесуального кодексу України        та поширювати на такі спори юрисдикцію господарських судів.
		Так, згідно із зазначеною нормою, господарським судам підвідомчі, зокрема, справи про банкрутство (пункт 2 частини першої статті 12 ГПК України) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України (пункт 7 частини першої цієї ж статті).
		Отже, підвідомчі господарським судам саме спори з майновими вимогами саме до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство.
		У свою чергу, з аналізу норм законодавства, яке регулює питання ліквідації боржників через їх неплатоспроможність, випливає, що в будь-якому разі учасником спору в процесі ліквідації певного суб'єкта є цей суб'єкт, тобто боржник.
		Втім правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банка-боржника. Такі правовідносини не породжують прав та обов'язків для банку, адже банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих, хто має право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. Це питання відповідно до норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вирішує виключно Фонд.
		Суд вважає, що спір щодо відшкодування вкладникам коштів за рахунок Фонду не є спором у процесі ліквідації банку, так як ці правовідносини не стосуються безпосередньо процедури ліквідації банку. Процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг відшкодування вкладникам. Юридичний факт неплатоспроможності банку є лише підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду.
		Статтею 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" законодавець чітко виокремив такі самостійні функції Фонду, як здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (пункт 4 частини другої статті 4); здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження всіх або частини активів і зобов'язань (пункт 8 частини другої статті 4 згаданого Закону).
		Отже, аналізуючи вищенаведене, можна дійти висновку, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим спором, який не є спором у процесі ліквідації банку, а має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 частини другої      статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
		Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 по справі №826/4028/16.
		 
		Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, складання Переліку та загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду регламентовано частиною першою статті 26, частинами першою, другою, третьою, п'ятою та шостою статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів  фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860.
		Відповідно до наведених норм вказана процедура включає наступні етапи: складення протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку уповноваженою особою Фонду переліку  вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; затвердження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб  реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та формування переліку вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		Обов'язок Фонду безпосередньо або уповноваженої особи Фонду у разі делегування їй повноважень щодо забезпечення перевірки правочинів (договорів) на предмет виявлення правочинів (договорів), що є нікчемними; підстави для визначення правочинів (договорів) нікчемними; право повідомляти сторони за договорами про нікчемність договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів встановлено частинами другою та третьою статті 38 та пунктом 4 частини другої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		Відповідно до протоколу засідань Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк", призначеної наказом № 408 від 29.05.2015, та наказу № 813 від 16.09.2015 застосовано наслідки нікчемності догорів банківського вкладу (депозиту) згідно з додатком та, зокрема, договору банківського вкладу (депозиту) № 002-28803-180215 від 18.02.2015.
		У письмових запереченнях на позов, відповідач-1 стверджує, що правочин, укладений між позивачем та публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" було визнано нікчемним на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		З аналізу договору банківського вкладу (депозиту) № 002-28803-180215 від 18.02.2015 вбачається, що він не містить в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. 
		Зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" за зазначеним договором передбачають відкриття рахунку вкладника, нарахування процентів, а також повернення суми вкладу та виплату нарахованих процентів.
		Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідач-1 дійшов висновку про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) № 002-28803-180215 від 18.02.2015, оскільки кошти на банківський вкладний (депозитний) рахунок надійшли від третьої особи - ОСОБА_3 шляхом безготівково переказу, що є порушенням умов договору та п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк".
		В пункті 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", затверджених рішенням Ради Директорів АТ "Дельта Банк" протоколом №14 від 20.03.2013 (із змінами від 14.01.2015), передбачено, що зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для Вкладника від третьої особи не допускається (крім зарахування грошових сум від Законного представника за вкладами на ім'я особи, законним представником якої він є, та крім інших випадків, передбачених нормами діючого законодавства України та/або Продуктами Банку).
		 
		Матеріалами справи підтверджується, що між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до Договору банківського вкладу «Депозит Delta Premier (без поповнення)» № 002-28803-180215 від 18.02.2015, згідно якої сторони домовились доповнити пункт 1.2 Договору підпунктом 1.2.1 в наступній редакції: "1.2.1. Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови п. 5.11. Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються.".
		Суд звертає увагу, що умовами договору, а саме: додатковою угодою № 1 до Договору банківського вкладу «Депозит Delta Premier (без поповнення)» № 002-28803-180215 від 18.02.2015 не забороняється зарахування коштів на рахунок позивача шляхом безготівково переказу від третьої особи.
		Крім того, підпунктом 11.5.1 та пунктом 11.5 розділу 11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" встановлено, що розміщення банківських вкладів (депозитів) Клієнтами Delta Premier та їх подальше банківське обслуговування здійснюється відповідно до Розділу 5 цих Правил (включаючи умови, що стосуються Законного представника), за виключенням наступних положень: у випадку укладання Договору за Продуктом Банку - Договору банківського вкладу внесення Вкладу здійснюється за вибором Вкладника: або шляхом безготівкового перерахування відповідної суми грошових коштів з рахунку Вкладника чи іншої фізичної особи (з урахуванням обмежень, встановлених нормами діючого законодавства України чи внутрішньою політикою Банку по відповідному Продукту Банку), відкритому в іншому банку. 
		Положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачено обов'язкового внесення саме готівкових коштів на банківський (депозитний) рахунок особисто вкладником, оскільки в статті 2 Закону зазначено, що вкладом також є кошти в безготівковій формі, які надійшли для вкладника.
		Статтею 1062 Цивільного кодексу України встановлено, що на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу. 
		Відповідно до пункту 10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493 (далі - Інструкція № 492), Кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть бути внесені вкладником готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку. Після закінчення строку або настання інших обставин, визначених законодавством України чи договором банківського вкладу, кошти з вкладного (депозитного) рахунку повертаються вкладнику шляхом видачі готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок. На вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім'я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. У цьому разі вважається, що власник рахунку погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний (депозитний) рахунок. 
		Згідно з пунктом 10.19 Інструкції №492 на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті фізичної особи - резидента зараховуються: готівкова валюта внесена/переказана власником рахунку; валюта, перерахована з власного поточного або власного вкладного (депозитного) рахунку в іноземній валюті; валюта від здійснення уповноваженим банком за дорученням власника рахунку операцій з обміну валюти відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань торгівлі іноземною валютою та умов договору банківського вкладу; кошти, перераховані з поточного рахунку іншої фізичної особи, якщо це передбачено договором банківського вкладу; нараховані проценти (дохід в іншій формі) за вкладом (депозитом), якщо це передбачено договором.
		Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.  Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Відповідачем-1 доказів на підтвердження факту того, що дії ОСОБА_3 щодо перерахування коштів на депозитний рахунок позивача, суперечать закону не надано. Отже, доводи відповідача, щодо нікчемності договору банківського вкладу з мотивів перерахування коштів на рахунок позивача іншою фізичною особою, не ґрунтуються на нормах законодавства.
		Крім того, відповідач-1 стверджує, що договір банківського вкладу (депозиту) № 002-28803-180215 від 18.02.2015  є нікчемним, оскільки був укладений в період дії постанови Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 "Про віднесена ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", що на думку відповідача свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання коштів, що перевищують суми гарантованого відшкодування.
		Як вбачається із заперечень відповідача-1, постановою Національного банку України від 30.10.2014 № 692/БТ "Про віднесена ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних"  ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії проблемних якою, зокрема, банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків. 
		Із заперечень відповідача-1 вбачається, що Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб керівників структурних підрозділів ПАТ "Дельта Банк" повідомлено про обмеження застосовані вказаною постановою - 15.01.2015.
		Частиною шостою статті 67 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено право Національного банку України запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно із заходами впливу, встановленими статтею 73 цього Закону. Під час здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку, Національний банк України має право заборонити банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.
		Статтею 75 Закону України "Про банки та банківську діяльність"  передбачено обов'язок Національного банку України прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних відповідно критеріїв, визначених в ньому. Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею. Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.
		Пунктом 5.1 глави 5 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства затвердженого постановою Правління національного банку України № 346 від 17.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.2012 за № 1590/21902  встановлено, що Національний банк України має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку.
		Згідно з пунктами 5.2, 5.3 розділу 5 зазначеного Положення Національний банк України для здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку одночасно з призначенням куратора банку може залучати фахівців з бухгалтерського обліку, юридичних питань, з питань платіжних систем, інформаційних технологій та з інших питань. Рішення про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку, строк дії особливого режиму контролю за діяльністю банку та повноважень куратора банку, повноваження куратора банку, відміну/дострокову відміну запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку приймає Правління Національного банку України.
		Отже, вказаними законодавчими актами не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.
		Крім того, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею, а отже позивач не міг знати про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних.
		З огляду на зазначене, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача-1 на пункт 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як на підставу для віднесення договору банківського вкладу (депозиту) із заперечень відповідача до нікчемних правочинів.
		Посилання відповідача-1 на звернення до правоохоронних органів із заявою про скоєння службовими особами ПАТ "Дельта Банк" кримінального правопорушення є необґрунтованими, оскільки згідно довідки Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві досудове розслідування за вказаною заявою ще триває, тобто відсутній вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, який в силу частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
		Докази визнання у встановленому законом порядку недійсним договору банківського вкладу (депозиту) №002-28803-180215 від 18.02.2015 в матеріалах справи  відсутні.
		Правова позиція по даному питанню висловлена Вищим адміністративним судом України у постановах № К/800/46158/15 від 12 січня 2016 року, № К/800/28390/15 від 21 січня 2016 року, № К/800/36215/15 від 09 лютого 2016 року.
		Відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 002-28803-180215 від 18.02.2015, укладеного між позивачем і ПАТ «Дельта Банк», та застосування наслідків недійсності правочину, підлягають задоволенню.
		 
		Відповідно до положень пункту 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів  фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.
		Тобто, в даному випадку, відповідач наділений повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування.
		З огляду на зазначене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) № 002-28803-180215 від 18.02.2015 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України №К/800/16057/15 від 09.06.2015.
		 
		З огляду на викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.Адміністративний позов  - задовольнити повністю.
		2. Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, оформлене наказом №813 від 16 вересня 2015 року в частині визнання нікчемним Договору банківського вкладу №002-28803-180215 («Депозит Delta Premier (без поповнення)») від 18 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та застосування наслідків нікчемності договору. 
		3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за Договором банківського вкладу №002-28803-180215 («Депозит Delta Premier (без поповнення)») від 18 лютого 2015 року у розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. 
		 
		Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. 
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 
		 
		Суддя                                                                                                               О.П. Огурцов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...