Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/11334/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 21.03.2017. Зареєстровано: 22.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2017.
Дата набрання законної сили: 02.02.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"02" лютого 2017 р.           Справа№ 910/11334/16
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Корсакової  Г.В.
		суддів:            Гончарова С.А. 
		          Тищенко  О.В. 
		при секретарі судового засідання Іванову О.О.
		за участю представників сторін:
		від прокуратури: Бондарчук І.П. - за посвідченням;
		від позивача: Безносик А.О. - за довіреністю;
		від відповідача: не з'явився; 
		 
		розглянувши апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРС 2000" на рішення  господарського суду міста Києва від 29.08.2016 (дата підписання 02.09.2016) 
		 
		у справі № 910/11334/16 (суддя Балац С.В.)
		 
		за позовом Першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Київської міської ради
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРС 2000"
		про повернення земельної ділянки      
		  
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Перший заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БАРС 2000" про повернення земельної ділянки.
		Рішенням господарського суду міста Києва від 29.08.2016 у справі № 910/11334/16 позов задоволено повністю, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "БАРС 2000"  повернути Київській міській раді  земельну ділянку площею 0,03 га., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Північна, 3 (з північної сторони від земельної ділянки за обліковим номером 78:132:014) в Оболонському районі м. Києва, що використовується під розміщення та експлуатацію споруд автомобільного  газозаправного пункту "БАРС" та привести її в придатний для використання стан; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРС 2000"  на користь прокуратури м. Києва  витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 грн. 
		Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "БАРС 2000" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2016 №910/11334/16 - скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави в особі Київської міської ради - відмовити повністю.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте без врахувань позиції відповідача, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів: Станіка С.Р., Власова Ю.Л. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРС 2000" на рішення  господарського суду міста Києва від 29.08.2016 у справі № 910/11334/16 до провадження та призначено розгляд справи на 26.10.2016.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 розгляд справи відкладено на 16.11.2016.
		У зв'язку з перебуванням головуючого судді Корсакової Г.В. у відпустці, судове засідання, призначене на 16.11.2016, не відбулося.
		Відповідно до розпорядження начальника відділу Київського апеляційного господарського суду № 09-52/6183/16 від 22.11.2016 у зв'язку з участю суддів   Станіка С.Р.  та  Власова Ю.Л., які  не  є  головуючим  суддею  (суддею-доповідачем),  у підготовці в Національній  школі суддів України, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/11334/16.
		Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.11.2016 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В. суддів: Гончарова С.А., Тищенко  О.В. 
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 прийнято справу № 910/11334/16 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРС 2000" на рішення  господарського суду міста Києва від 29.08.2016  до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Гончаров С.А., Тищенко  О.В., розгляд справи № 910/11334/16 призначено на 22.12.2016.          
		20.12.2016 до канцелярії суду від прокуратури надійшли письмові пояснення у справі.
		В судове засідання 22.12.2016 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. 
		В судовому засіданні 22.12.2016 представник позивача надала суду клопотання про продовження строку розгляду спору у справі на п'ятнадцять днів.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 продовжено строк розгляду спору у справі № 910/11334/16 на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 02.02.2017.
		В судове засідання 02.02.2017 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час, місце та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
		Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, явка якого  в судове засідання обов'язковою не визнавалась.
		В судовому засіданні 02.02.2017 прокурор та представник позивача заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили суд оскаржуване рішення залишити без змін. 
		Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
		Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню, виходячи з наступного.
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, головним спеціалістом відділу землеустрою та моніторингу земель Оболонського району управління землеустрою та моніторингу земель Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кадькаленком Ю.В. було проведено обстеження земельної ділянки, розташованої по вул. Північна, 3 (з північної сторони від земельної ділянки за обліковим номером 78:132:014) в Оболонському районі м. Києва, за результатами якого був складений акт обстеження земельної ділянки від 01.06.2016 № 16-0995-05, з якого вбачається, що вказана земельна ділянка в базі даних міського земельного кадастру не зареєстрована та не обліковується за жодним землекористувачем.
		В акті також зазначено, що рішень щодо передачі зазначеної земельної ділянки у власність (користування), Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів не приймала, документи, що посвідчують право власності (користування) земельною ділянкою в Департаменті земельних ресурсів не зареєстровані. Під час обстеження встановлено, що земельна ділянка частково огороджена, на ділянці функціонує автомобільний газозаправний пункт "БАРС 2000". Надання послуг з продажу скрапленого газу здійснює ТОВ "БАРС 2000". Вбачаються ознаки порушень земельного законодавства, а саме: самовільне зайняття земельної ділянки.
		У зв'язку з перевіркою дотримання вимог земельного законодавства, провідним фахівцем відділу контролю за використанням і охороною земель, моніторингу та контролю родючості ґрунтів Державної інспекції сільського господарства в м. Києві Гербичем А.М., за участю прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 Мирончук І.М. проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться у м. Києві, вул. Північна, 3. За результатами вказаної перевірки складено акт від 01.06.2016 № 013, відповідно до якого перевіркою з виїздом на місце встановлено, що на земельній ділянці орієнтовною площею 0,03 га за адресою: вул. Північна, 3 в Оболонському районі в м. Києві (за гаражним кооперативом "ДНІПРО") розміщений автомобільний газозаправочний пункт ТОВ "БАРС 2000", який обнесений металевим парканом. На даній території знаходиться тимчасова споруда для оператора та встановлено газозаправочний модуль. Особи, які могли б надати документи, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою, передбачені статтями 125, 126 Земельного кодексу України, відсутні.
		Приписами ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. 
		Згідно з ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
		Згідно ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
		Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними        статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. 
		Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).
		Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
		Як вірно встановлено судом першої інстанції жодних документів, що посвідчують право власності або право користування спірною земельною ділянкою, та доказів, що підтверджують звернення відповідача до позивача, як органу місцевого самоврядування, уповноваженого передавати у власність або користування спірну земельну ділянку, з клопотанням про оформлення речового права на неї або доказів вжиття відповідачем інших заходів, спрямованих на оформлення його прав на спірну земельну ділянку, останнім  суду не надано.
		Пунктом 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" № 6 від 17.05.2011 передбачено, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки  у  власність  або  в користування  юридична  особа  або  фізична  особа  не  має  права використовувати земельну ділянку державної або  комунальної  форми власності.
		При цьому, судом встановлено, що відповідач використовує спірну земельну ділянку для експлуатації та обслуговування газово-заправного пункту та тимчасової споруди - операторської (акт державної інспекції сільського господарства в м. Києві від 01.06.2016 № 013).    
		Відповідно до п. 1.2 Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 376 від 06.12.2005, операторська - приміщення з робочим місцем оператора автозаправної станції, електричною щитовою і побутовим блоком, які розташовані в окремому будинку або будинку з приміщеннями сервісного обслуговування водіїв та/або пасажирів, автотранспорту.
		Стаціонарний автомобільний газозаправний пункт - автозаправна станція, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки скрапленим вуглеводневим газом із стаціонарних резервуарів ємністю відповідно до ДБН В.2.5-20-2001 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Газопостачання".
		В свою чергу, автозаправна станція - комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту).
		Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після:
		1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт  або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення  про  початок  виконання будівельних робіт  та  порядок  його  подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
		2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 
		3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
		Відповідач документів, передбачених ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", стосовно газово-заправного пункту, розміщеного на спірній земельній ділянці, до суду також не надав.
		Твердження відповідача про те, що акт обстеження земельної ділянки від 01.06.2016 № 013, складений Државною інспекцією сільського господарства не є належним доказом, оскільки остання ліквідована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від  10.09.2014 № 442, правомірно відхилені судом першої інстанції з огляду на те, що Державна інспекція сільського господарства на час проведення обстеження не була ліквідована та її функції не були передані іншій державній установі. 
		В матеріалах справи наявні акти Оболонського районного управління головного управління державної служби надзвичайних ситуацій України у м. Києві від 30.06.2015 № 174 та від 31.03.2016 № 86 складені за результатами проведення перевірок додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, з яких вбачається, що АГЗП ТОВ "БАРС 2000", ідентифікаційний код юридичної особи: 21506169, здійснює господарську діяльність за адресою: м. Київ, вул. Північна, 3. Крім того, з вказаних актів вбачається, що АГЗП ТОВ "БАРС 2000" порушує вимоги закону у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки у зв'язку з чим Оболонським районним управлінням головного управління державної служби надзвичайних ситуацій України у м. Києві складені приписи від 03.08.2015 № 174 та від 31.03.2016 № 86. Вказані документи спростовують твердження відповідача про те, що останній не здійснює господарську діяльність за адресою: вул. Північна, 3 в Оболонському районі м. Києва. Також  надання послуг з продажу скрапленого газу ТОВ "БАРС 2000" на вул. Північна, 3 в Оболонському районі м. Києва підтверджується чеком від 11.08.2016, який наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.
		Більш того, як вбачається з листа ТОВ "БАРС 2000" (ідентифікаційний код юридичної особи: 21506169) від 15.06.2016 № 209-Б, останнє підтверджує факт здійснення господарської діяльності, зокрема, на вул. Північній в Оболонському районі м. Києва. 
		Обов'язковою умовою  фактичного  використання  земельної  ділянки є наявність у особи, що її використовує,  правовстановлюючих документів  на  цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки (п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" № 6 від 17.05.2011).
		Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
		З огляду на вищезазначене та враховуючи, що відповідач, всупереч наведеним нормам чинного законодавства користується спірною земельною ділянкою для розміщення газово-заправного пункту та тимчасової споруди - операторської за відсутності правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, таке використання спірної земельної ділянки є самовільним її зайняттям, а тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення вимоги прокурора про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "БАРС 2000"  повернути Київській міській раді  земельну ділянку площею 0,03 га, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Північна, 3 (з північної сторони від земельної ділянки за обліковим номером 78:132:014) в Оболонському районі м. Києва, що використовується під розміщення та експлуатацію споруд автомобільного  газозаправного пункту "БАРС" та привести її в придатний для використання стан.
		Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		На підставі вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2016 відповідає матеріалам справи та вимогам законодавства. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення  господарського суду міста Києва від 29.08.2016 у справі № 910/11334/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРС 2000"  - без задоволення.
		Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
		   
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРС 2000" на рішення  господарського суду міста Києва від 29.08.2016 у справі № 910/11334/16 залишити без задоволення.
		2. Рішення  господарського суду міста Києва від 29.08.2016 у справі № 910/11334/16 залишити без змін.
		3. Матеріали справи № 910/11334/16 повернути до господарського суду міста Києва.
		 
		Головуючий суддя                                                             Г.В. Корсакова 
		 
		Судді                                                                                С.А. Гончаров
		 
		                                                                                О.В. Тищенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...