Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 818/1736/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 21.03.2017. Зареєстровано: 22.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2017.
Дата набрання законної сили: 16.03.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 березня 2017 р.Справа № 818/1736/16
		Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
		 
		Головуючого судді: Подобайло З.Г.
		Суддів: Григорова А.М. ,  Тацій Л.В. 
		за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Сумській області Державної служби України з питань праці на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.01.2017р. по справі № 818/1736/16
		 
		за позовом  ОСОБА_1     
		до  Управління Держпраці у Сумській області Державної служби України з питань праці          
		про визнання дій неправомірними та скасування постанови,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		ОСОБА_1  звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Сумській області Державної служби України з питань праці, в якій просить визнати дії Управління Держпраці у Сумській області Державної служби України неправомірними та скасувати постанову № 363/705 від 05.12.2016 про накладення штрафу уповноваженими особами на ОСОБА_1 розміром 43500 грн.
		Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.01.2017р. адміністративний позов ОСОБА_1  задоволено частково. Скасовано постанову Управління Держпраці у Сумській області Державної служби України з питань праці № 363/705 від 05.12.2016 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 43500 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
		Управління Держпраці у Сумській області Державної служби України з питань праці, не погодившись з постановою суду, подала апеляційну скаргу, посилаючись на те , що судом неповно з'ясовані обставини справи, невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує , що під час перевірки ФОП ОСОБА_1 та внесення оскаржуваної постанови було отримано достатньо доказів наявності порушення норм трудового законодавства, перевірка проведена у відповідності чинному законодавству, тому оскаржувана постанова №363/705 від 05.12.2016 прийнята правомірно. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.01.2017р. , прийняти нову постанову , якою в задоволенні позову відмовити.
		ОСОБА_1   заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги , вважає постанову суду першої інстанції правомірною, просить суд апеляційної інстанції залишити без змін постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.01.2017р.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі наказу "Про проведення перевірки" від 14.11.2016 № 805-ОД  та направлення на проведення перевірки № 776 від 15.11.2016 р. посадовою особою Управління Держпраці проведено позапланову перевірку додержання ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт № 705 від 17.1.2016.
		Перевіркою встановлено порушення позивачем ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, а саме допущено до виконання робіт працівника ОСОБА_2 без укладення трудового договору та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, відповідно до порядку встановленого КМУ.
		На підставі висновків акту перевірки 17.11.2016р.  посадовою особою Управління Держпраці винесено припис № 426, яким приписано позивачу в подальшій діяльності не допускати порушень ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України.
		05.12.2016 р. відповідачем прийнято постанову № 363/705, якою за вищевказане порушення до  ФОП ОСОБА_1застосовано штраф у розмірі 43 500, 00 грн. 
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій Управління Держпраці у Сумській області щодо проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 суд виходить з того , що  Управління Держпраці проводячи перевірку позивача діяло на підставі ч.2 ст.19 Конституції України, оскільки підстава проведення перевірки (наказ) був чинний та у судовому порядку не скасований.
		Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування оскаржуваної постанови про накладення штрафу ,  суд першої інстанції виходив з того , що відповідачем не доведено факт порушення позивачем ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, а саме допущено до виконання робіт працівника ОСОБА_2 без укладення трудового договору та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, відповідно до порядку встановленого КМУ.
		Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржується.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині скасування постанови Управління Держпраці у Сумській області Державної служби України з питань праці № 363/705 від 05.12.2016 про накладення штрафу , виходячи з наступного.
		Відповідно до ст.24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до  роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.
		Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
		Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 року із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 55 від 03.02.2016 року штрафи можуть бути накладені в тому числі на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
		Згідно ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.    
		Підставою прийняття оскаржуваної постанови є висновок Управління Держпраці у Сумській області, що позивачкою допущено до виконання робіт працівника ОСОБА_2 без укладення трудового договору та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, відповідно до порядку встановленого КМУ.
		Однак , судом першої інстанції в судовому засіданні з показань  свідка ОСОБА_2 встановлено,  що дійсно вона 19.10.2016р. знаходилася у приміщенні майстерні одягу.   До майстерні прийшла, оскільки знає особисто ОСОБА_1 та бажала щоб вона її пояснила як правильно утюжити та шити, оскільки свідок бажала дома собі зшити одяг.  У приміщення зашйли працівники управління Пенсійного фонду України  в Білопільському районі та почали розмовляти з ФОП ОСОБА_1 Також, свідок пояснила, що жодних домовленостей із позивачкою про   працевлаштування та виконання робіт не мала, а ФОП ОСОБА_1 її не пропонувала грошових коштів.
		Крім того, ОСОБА_2 пояснила, що має юридичної освіти, а в поясненнях, при проведені перевірки,  їй саме  перевіряючий ОСОБА_3 запропонував написати, що перебуває на стажуванні.
		Відповідно ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані,  на підставі яких суд встановлює  наявність  або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі,  та інші обставини,  що мають значення для правильного вирішення справи.  Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх  представників, показань свідків, письмових  і речових  доказів,  висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. 
		Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. 
		Згідно ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
		Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. 
		Враховуючи вище встановлене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що відповідачем не наведено доказів того, що позивачкою допущено до виконання робіт працівника ОСОБА_2 без укладення трудового договору та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, відповідно до порядку встановленого КМУ , тобто , не доведено факт порушення позивачем вимог КЗпП України.
		Доводи Управління Держпраці у Сумській області, що представники управління Пенсійного фонду України  в Білопільському районі бачили у приміщенні ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_2, яка в той момент гладила речі та посилання на пояснення ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 правомірно  не прийняті судом до уваги, оскільки  це є лише припиущенням управління Пенсійного фонду України  в Білопільському районі, а пояснення,  складені ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , також  не підтверджують факт виконання робіт ОСОБА_2 та оплатою  ФОП ОСОБА_1 заробітної плати.
		На підставі наведененого , колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції , що  відповідачем не доведено факт допущення позивачем до виконання робіт гр.ОСОБА_2 без укладення трудового договору, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню. 
		Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною , підлягає скасуванню у зв'язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права,  зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб'єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано  в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
		Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню. 
		Керуючись ст. 160, 167, 195, 196,  198, 200,  205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		 
		Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Сумській області Державної служби України з питань праці залишити без задоволення.
		Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.01.2017р. по справі № 818/1736/16 залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. 
		 
		Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис)  (підпис) Григоров А.М.    Тацій Л.В.  Повний текст ухвали виготовлений  21.03.2017 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...