Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/3143/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; правового статусу фізичної особи, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2017. Зареєстровано: 22.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2017.
Дата набрання законної сили: 29.03.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		15 березня 2017 року                               м. Київ                              К/800/52309/15 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
		Суддів                                                                 Рецебуринського Ю.Й. (доповідача),
		                                                                       Олексієнка М.М.
		 Штульман І.В., 
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
		          за позовом ОСОБА_3 до Державної міграційної  служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
		          за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року,
		  
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення (доручення) Державної міграційної служби України №8-2637/14 від 12 травня 2014 року щодо заборони в'їзду в Україну громадянина Російської Федерації ОСОБА_3, терміном на 5 років.
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня            2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено. 
		У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та ухвалити нове судове рішення яким позовні вимоги задовольнити.
		З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.
		Судами встановлено, що Державною міграційною службою України прийнято рішення від 5 листопада 2014 рокупро забору в'їзду в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_3, строком на 5 років.
		Вказане рішення мотивовано тим, що позивач, згідно з даними Укрбюро Інтерполу значиться за базою даних як "злодій в законі" та лідер організованого злочинного угрупування, яке діяло на території Російської Федерації (м. Москва та м. Ростов-на-Дону), члени якого здійснювали озброєні розбійні напади, вимагання, грабежі, крадіжки та шахрайства; з 2006 року знаходився в міжнародному розшуку за скоєння злочинів, передбачених ст.ст. 119, 158, 162 КК РФ (погроза вбивством, нанесення тяжких тілесних пошкоджень, розбій та крадіжка); зарекомендував себе як стійкий прибічник злодійських традицій. Перебування ОСОБА_3, на території України може призвести до порушень громадського порядку та охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні. 
		Відповідно до частини 3 статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» рішення про заборону в'їзду в Україну приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону.
		Порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, перебування яких на території України не дозволяється, визначено Інструкцією про порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженою Наказом МВС України № 1235 від 17 грудня 2013 року (далі - Інструкція).
		Відповідно до пункту 3 Інструкції рішення про заборону в'їзду в Україну особам приймається міграційною службою України та її територіальними органами за наявності підстав, зазначених в абзацах другому, третьому та сьомому частини першої статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а саме, якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні; якщо при клопотанні про в'їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи; якщо така особа намагається здійснити в'їзд через контрольні пункти в'їзду - виїзду на тимчасово окуповану територію без спеціального дозволу або така особа під час попереднього перебування на території України здійснила виїзд із неї через контрольний пункт в'їзду - виїзду.
		Згідно із п.п. «б» пункту 4 Інструкції рішення про заборону в'їзду в Україну особам приймається Державною міграційною службою України та її територіальними органами за ініціативою підрозділів кримінальної міліції - у разі встановлення підстав для заборони в'їзду в Україну особам під час здійснення оперативно-розшукової діяльності.
		Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача надійшов лист за підписом заступника начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України (далі - ГУБОЗ МВС України) від 24 квітня 2014 року та рапорт від 24 квітня 2014 року з метою заборони в'їзду в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_3, який відноситься до категорії осіб «злодій в законі», та може впливати на криміногенну ситуацію в Україні.
		Згідно з даними Укрбюро Інтерполу позивач значиться як «злодій в законі» та лідер організованого злочинного угрупування, яке діяло на території Російської Федерації (м. Москва та м. Ростов-на-Дону), члени якого здійснювали озброєні розбійні напади, вимагання, грабежі, крадіжки та шахрайства. У 2008 році позивач затримувався правоохоронними органами в Греції та у 2012 році щодо нього була здійснена екстрадиція до Російської Федерації, однак за рішенням Ленінського районного суду м. Ростова-на-Дону в червні 2012 року був звільнений з-під арешту під заставу 1 млн рублів.
		Враховуючи викладене колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуване рішення (доручення) Державної міграційної служби України №8-2637/1-14 від 12 травня 2014 року прийнято уповноваженою особою за наявності підстав визначених статтею 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», відповідно до норм даного Закону та Інструкції про порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, а тому суди правильно відмовили у задоволенні позову.
		Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними судових рішень.
		Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
		У Х В А Л И Л А:
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня                  2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Судді                                                                                Ю.Й. Рецебуринський          
		 
		М.М. Олексієнко
		 
		І.В.Штульман

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...