Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/7697/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; валютного регулювання і валютного контролю, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 22.03.2017. Зареєстровано: 23.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2017.
Дата набрання законної сили: 14.03.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		Справа: №   826/7697/16                                          Головуючий у 1-й інстанції:  Аблов Є.В. 
		Суддя-доповідач:  Федотов І.В. 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		14 березня 2017 року                                                                                                 м. Київ
		 
		Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого - судді Федотова І.В.,
		суддів: Губської Л.В. та Ісаєнко Ю.А.,
		за участю секретаря Полякової А.О., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Національного банку України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Національного банку України, за участю третьої особи - публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання протиправною бездіяльності,-
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (надалі також Позивачі) звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовами до Національного банку України (надалі також Відповідач), третя особа - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в яких просять суд:
		- визнати протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит».
		- визнати протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття негайних адекватних дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит».
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2016 року адміністративний позов було задоволено. 
		Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Згідно з п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
		Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 
		Між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договори банківського вкладу:
		- договір-заява №300937/78653/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 15.12.2014 р., згідно з умовами якого ОСОБА_2 вніс на вкладний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 310 000.00 (триста десять тисяч) євро на строк з 15.12.2014 р. по 20.12.2015 р. з процентною ставкою 14% річних;
		- договір-заява №300937/8511/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 28.01.2015 р. та додаткова угода до нього від 29.01.2015 р., згідно з умовами яких ОСОБА_2 вніс на вкладний рахунок НОМЕР_5 грошові кошти в сумі 10 000.00 (десять тисяч) доларів США на строк з 28.01.2015 р. по 28.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних.
		Між ОСОБА_6 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договори банківського вкладу:
		- договір-заява №300937/19489/370-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» в іноземній валюті від 08.07.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 410 000.00 (чотириста десять тисяч) доларів США на строк з 08.07.2015 р. по 12.07.2016 р. з процентною ставкою 10.0% річних;
		- договір-заява №300937/1364/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;
		- договір-заява №300937/1410/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_4 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;
		- договір-заява №300937/1419/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_6 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;
		- договір-заява №300937/1416/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_7 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;
		- договір-заява №300937/1615/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 08.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_8 грошові кошти в сумі 50 000.00 (п'ятдесят тисяч) доларів США на строк з 08.01.2015 р. по 08.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;
		- договір-заява №300937/1746/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 08.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_9 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 08.01.2015 р. по 08.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;
		- договір-заява №300937/2693/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 12.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_10 грошові кошти в сумі 10 000.00 (десять тисяч) доларів США на строк з 12.01.2015 р. по 12.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;
		- договір-заява №300937/1713/00-15 про банківський вклад (депозит) на вимогу «Вільні гроші» в національній валюті від 08.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 розмістила на вкладному рахунку № НОМЕР_11 грошові кошти в сумі 10 (десять) гривень з процентною ставкою 10% річних;
		- договір №300937/12233/370-15 про банківський строковий вклад (депозит) у банківському металі Ф&К «Золотий» від 13.02.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на депозитний рахунок НОМЕР_12 банківський метал загальною вагою 9565.00 грам (дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грам або 307.52 (триста сім цілих п'ятдесят дві сотих) тройських унцій на строк з 13.02.2015 р. по 18.02.2016 р. з процентною ставкою 3.75% річних у банківському металі.
		Між ОСОБА_4 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договори банківського вкладу:
		- договір-заява №300937/1494/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_4 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_13 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;
		- договір-заява №300937/1393/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_4 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_14 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;
		- договір-заява №300937/1509/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_4 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_15 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;
		- договір-заява №300937/1390/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_4 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_16 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;
		- договір-заява №300937/1388/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_4 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_17 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;
		- договір-заява №300937/2017/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 08.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_4 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_18 грошові кошти в сумі 10 125.00 (десять тисяч сто двадцять п'ять) доларів США на строк з 08.01.2015 р. по 08.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;
		- договір-заява №300937/1757/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 08.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_4 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_19 грошові кошти в сумі 28 455.00 (двадцять вісім тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) доларів США на строк з 08.01.2015 р. по 08.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;
		- договір-заява №300937/1675/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 08.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_4 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_20 грошові кошти в сумі 18 970.00 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят) доларів США на строк з 08.01.2015 р. по 08.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних.
		Позивачі посилаються на те, що укладаючи договори банківського вкладу саме з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і розміщаючи на них власні грошові кошти, виходили з того, що ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» є однією з найбільш потужних банківських установ в Україні за класифікацією Національного банку України і мав на той час високий рівень ділової репутації. Разом із цим, позивачі розраховували на те, що діяльність ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» контролюється відповідачем і у випадку порушення банком норм чинного законодавства будуть вжиті належні заходи реагування з боку держави в особі Національного банку України.
		17.09.2015 р. Правлінням Національного банку України прийнято Постанову №612 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних». 
		На підставі вищевказаної постанови Правління Національного банку України 17.09.2015 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
		Згідно з даним рішенням в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.2015 р. до 17.12.2015 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській О.С. строком на 3 місяці з 18.09.2015 р. до 17.12.2015 р. включно.
		17.12.2015 р. за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Національний банк України прийняв постанову №898 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», а 18.12.2015 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 230 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», заступника начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявську О.С. призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та делеговано всі повноваження ліквідатора банку на два роки з 18.12.2015 р. до 17.12.2017р.
		Як вбачається зі змісту довідок ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» №№1010, 1011, 1012 від 20.04.2016 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 07.04.2016 р. прийнято рішення №488 щодо затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», відповідно до якого грошові вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» акцептовані у загальній сумі 8 523 725,95грн. та будуть задовольнятися в 4 чергу, ОСОБА_3 акцептовані у загальній сумі 20 303 573, 20 грн., з якої 12 408 568, 44 грн. будуть задовольнятися в 4 чергу, а 7 895 004, 76 грн. у 7 чергу, ОСОБА_4 акцептовані у загальній сумі 2 341 998,23 грн. та будуть задовольнятися в 4 чергу.
		Звертаючись до суду з даним позовом, позивачі вважають, що їх кредиторські вимоги задоволені не будуть, оскільки сума зобов'язань ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» значно перевищує суму вартості активів, за рахунок яких будуть задоволені вимоги кредиторів. При цьому, позивачі стверджують, що така ситуація склалась, в тому числі, внаслідок бездіяльності Національного банку України, який не вжив своєчасних заходів відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про Національний банк України», що і призвело до негативних фінансово-економічних наслідків в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та унеможливило повернення банківських вкладів.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Національний банк згідно зі статтею 2 Закону України "Про Національний банк України" є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
		Частиною другою статті 6 Закону України "Про Національний банк України" встановлено, що Національний банк у межах своїх повноважень сприяє дотриманню стабільності банківської системи.
		Національний банк відповідно до пункту 8 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" здійснює банківське регулювання та нагляд.
		Згідно із статтею 55 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.
		Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів.
		Статтею 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах: I. Адміністративне регулювання: 1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; 2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; 3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; 4) нагляд за діяльністю банків; 5) надання рекомендацій щодо діяльності банків. II. Індикативне регулювання: 1) встановлення обов'язкових економічних нормативів; 2) визначення норм обов'язкових резервів для банків; 3) встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій; 4) визначення процентної політики; 5) рефінансування банків; 6) кореспондентських відносин; 7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції; 8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку; 9) імпорту та експорту капіталу.
		Відповідно до приписів ст. 67 Закону України "Про банки та банківську діяльність" встановлено, що наглядова діяльність Національного банку охоплює всі банки, їх відокремлені підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків, банківські групи, учасників банківських груп на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні у частині дотримання вимог Закону щодо здійснення банківської діяльності.
		Згідно зі статтею 71 Закону України "Про банки та банківську діяльність" кожний банк є об'єктом інспекційної перевірки уповноваженими Національним банком особами.
		Перевірки здійснюються з метою визначення рівня безпеки і стабільності операцій банку, достовірності звітності банку і дотримання банком законодавства України про банки і банківську діяльність, а також нормативно-правових актів Національного банку.
		Статтею 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах: I. Адміністративне регулювання: 1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; 2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; 3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; 4) нагляд за діяльністю банків; 5) надання рекомендацій щодо діяльності банків. II. Індикативне регулювання: 1) встановлення обов'язкових економічних нормативів; 2) визначення норм обов'язкових резервів для банків; 3) встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій; 4) визначення процентної політики; 5) рефінансування банків; 6) кореспондентських відносин; 7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції; 8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку; 9) імпорту та експорту капіталу.
		Також відповідно до ст.67 Закону України "Про банки та банківську діяльність" при здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників, банківських груп, учасників банківських груп усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності. У разі якщо Національний банк України при здійсненні банківського нагляду дійшов висновку, що система управління ризиками банку є неефективною та/або неадекватною, банк зобов'язаний на вимогу Національного банку України невідкладно розробити та подати на погодження Національному банку України відповідний план заходів, спрямованих на усунення недоліків. 
		Національний банк України має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду. Під час здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку Національний банк України має право заборонити банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок. 
		Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду. 
		Національний банк України у разі розгляду питань щодо застосування заходів впливу до конкретного банку має право запрошувати для надання пояснень голову правління або голову ради цього банку. 
		Відповідно до ст. 71 Закону України "Про банки та банківську діяльність" кожний банк є об'єктом інспекційної перевірки уповноваженими Національним банком України особами.
		Перевірки здійснюються з метою визначення рівня безпеки і стабільності операцій банку, достовірності звітності банку і дотримання банком законодавства України про банки і банківську діяльність, а також нормативно-правових актів Національного банку України. 
		Процес планування та проведення інспектування службою банківського нагляду та уповноваженими Національним банком України особами банків, філій іноземних банків та інших осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку врегульовано Положенням про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затвердженим постановою Національного банку України від 17.07.2001 №276.
		Пунктом 1.11 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок встановлено, що планова перевірка банку/філії іноземного банку проводиться не рідше одного разу на 36 місяців з дня останньої планової інспекційної перевірки. Перша планова інспекційна перевірка банку/філії іноземного банку проводиться не раніше ніж через 12 місяців з дня отримання ним банківської ліцензії.
		Згідно із п. 1.6 цього Положення, датою, з якої починається відлік річного строку для визначення початку наступної планової інспекційної перевірки, є дата закінчення попередньої планової інспекційної перевірки, що зазначена в посвідченні на право проведення цієї перевірки. Період інспектування, який вже підлягав перевірці, не включається до періоду наступної перевірки з питань, що були охоплені попередньою перевіркою.
		Як встановлено судом першої інстанції з наявних в матеріалах справи звітів інспектування банку-юридичної особи ПАТ «Фінанси та Кредит», планове інспектування уповноваженими особами Національного банку України за період з 2008 по 2015 роки в ФтК проводилося двічі:
		- перевірка у період з 13.02.2012 по 06.04.2012 за період діяльності ПАТ «Фінанси та Кредит» з 01.01.2008 по 01.01.2012 роки.
		- перевірка у період з 08.12.2014 по 13.03.2015 за період діяльності ПАТ «Фінанси та Кредит» з 01.02.2012 по 01.12.2014 роки.
		При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо порушення строків проведення інспекційної планової перевірки ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» не рідше одного разу на 36 місяців.
		Однак колегія суддів вважає такий висновок помилковим з огляду на наступне.
		Відповідно до пункту 1.5 Положення (у редакції, яка діяла до 10.01.2012) інспекційні перевірки банків, їх відокремлених підрозділів та філій іноземного банку здійснюються відповідно до плану інспекційних перевірок. Планування інспекційних перевірок інших об'єктів здійснюється в разі потреби.
		Тобто, Положення № 276 (у редакції, яка діяла до 10.01.2012) не містило вимог щодо періодичності проведення планових інспекційних перевірок. Натомість, вимога про те, планова перевірка банку/філії іноземного банку проводиться не рідше одного разу на 36 місяців з дня останньої планової інспекційної перевірки, міститься у пункті 1.11 Положення (у редакції постанови Правління НБУ від 13.10.2011 року № 366, яка набрала чинності 10.01.2012).
		Отже, у період з 01.01.2008 по 10.01.2012 зазначена вимога була відсутня.
		При цьому, враховуючи, що датою закінчення попередньої планової інспекційної перевірки є 06.04.2012, а датою початку наступної перевірки є 08.12.2014, тобто минуло лише 32 місяці, колегія суддів приходить до висновку про відсутність протиправної бездіяльності відповідача щодо порушення строків проведення інспекційної планової перевірки ПАТ «Банк Фінанси та Кредит».
		Відповідно до статті 73 вказаного Закону у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до  статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать: 1) письмове застереження; 2) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку; 3) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку, підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо; 4) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі; 5) встановлення для банку підвищених економічних нормативів; 6) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами; 7) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій; 8) заборона надавати бланкові кредити; 9) накладення штрафів на: керівника банку у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; банк відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але у розмірі не більш як 1 відсоток суми зареєстрованого статутного капіталу; власників істотної участі у банку в разі порушення ними вимог статті 34 цього Закону щодо порядку набуття або збільшення істотної участі в банку у розмірі до 10 відсотків придбаної (збільшеної) частки; 10) тимчасова, до усунення порушення, заборона використання власником істотної участі в банку права голосу придбаних акцій (паїв); 11) тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади; 12) віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного; 13) відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.
		Порядок застосування цих заходів впливу, за виключенням віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних та відкликання банківської ліцензії з ліквідацією банку, визначений у Положенні про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління НБУ від 17 серпня 2012 №346 (далі по тексту - Положення).
		Цим Положенням встановлено, що Національний банк застосовує до банків заходи впливу, передбачені статтею 73 Закону про банки.
		Відповідно до пункту 3.1. Положення, Національний банк застосовує заходи впливу за порушення банками, їх відокремленими підрозділами, філіями іноземних банків, банківськими групами, відповідальними особами банківських груп, іншими учасниками банківських груп чи іншими особами, які є об'єктом перевірки Національного банку згідно із Законом № 2121-III, банківського законодавства на підставі результатів (матеріалів): інспекційних перевірок діяльності банків; перевірок банків та/або безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу; безвиїзного банківського нагляду за діяльністю банків; аналізу дотримання банками вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів тощо; перевірок діяльності банків аудиторськими фірмами, які мають право відповідно до законодавства України на проведення аудиторських перевірок банків; перевірок дотримання банками валютного законодавства; контролю за усуненням банками виявлених у їх діяльності порушень, відповідністю ділової репутації керівників банків вимогам законодавства України.
		Пунктом 3.2. вказаного Положення передбачено, що заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені.
		Слід зазначити, що заходи впливу, які застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені. Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до банківського законодавства та Положення, має здійснюватися з урахуванням: характеру допущених банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників; інформації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо порушення банками вимог, установлених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», результатів перевірки банків Фондом гарантування .
		При цьому, саме Національний банк має об'єктивні можливості оцінювати показники діяльності банку.
		Згідно рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів.)
		Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
		Наведене свідчить, що прийняття рішень про застосування до банків заходів впливу за результатами здійснення банківського нагляду є виключним повноваженням Національного банку України.
		Так, в матеріалах справи міститься звіт у формі 682 «Про застосування Національним банком заходів впливу, адміністративних санкцій та штрафів» відповідно до якого за період з 2010 по 2015 року до АТ «Банк «Фінанси та Кредит» було застосовано 93 заходи впливу.
		Як зазначає відповідач, за період з 2008 по 2015 роки ним були здійснені вісім перевірок Банку стосовно дотримання вимог законодавства, зокрема 5 виїзних перевірок та 3 перевірки у формі безвиїзного нагляду. 
		Банком на вимогу Національного банку України надано План (програму) фінансового оздоровлення, за виконанням якої здійснювався щомісячних контроль.
		Крім того, матеріалами справи підтверджено застосування відповідачем до ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" заходів впливу, зокрема, встановлення особливого режиму контролю, віднесення до категорії проблемних, продовження строку такого віднесення, віднесення до категорії неплатоспроможних та відкликання банківської ліцензії, які передбачали обмеження та зобов'язання вчиняти певні дії ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в його діяльності.
		При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що встановлення для банку рейтингової оцінки за системою САМЕLS, відповідно до Положення № 346 не є підставою для застосування заходів впливу до Банку.
		Крім того, слід зазначити, питання протиправної бездіяльності Національного банку України, яка полягає у нездійсненні належних заходів захисту інтересів вкладників і кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк «Фінанси та кредит» щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках, була предметом розгляду у справі № 820/233/16.
		Так, судовими рішеннями у дані справі встановлено, що Національним банком України було вчинено низку заходів направлених на виконання передбачених законодавством обов'язків Національного банку України щодо діяльності Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", надано оцінку характеру допущених банком конкретних порушень та вчинено необхідні заходи впливу стосовно них.
		Враховуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо невжиття відповідачем адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасного рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «Фінанси та кредит» на підставі проведених перевірок та складених звітів про інспектування ПАТ «Фінанси та кредит» встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням вимог ст. 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність».
		Щодо порушення строків надання Публічному акціонерному товариству «Фінанси та кредит» результатів інспекційних перевірок за періоди з 01.01.2008 року по 01.01.2012 року та з 01.02.2012 року по 01.12.2014 року, встановлених статтею 19 Господарського кодексу України; повідомлення Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» про встановлення рейтингової оцінки за системою САМЕLS за результатами інспекційних перевірок за періоди з 01.01.2008 року по 01.01.2012 року та з 01.02.2012 року по 01.12.2014 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		У Рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
		Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що, у зв'язку з прийняттям рішення, дією, бездіяльністю суб'єктом владних повноважень, порушуються права позивача.
		Із наведених норм випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
		Колегія суддів зазначає, що звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
		З огляду на наведене, судова колегія апеляційної інстанції враховує, що питання порушення строків про результати перевірки та встановлення рейтингової оцінки стосуються виключно взаємовідносин АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та Національного банку України і жодним чином не зачіпають прав, свобод та інтересів позивачів та не можуть мати вплив на їх реалізацію.
		Отже, відсутність у позивачів прав чи обов'язків у зв'язку із оскаржуваною бездіяльністю не породжує для них і права на захист.
		Враховуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
		За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		При цьому, твердження апелянта щодо пропуску позивачами строку звернення до суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
		З огляду на це, судом першої інстанції були неповно встановлені обставини справи, порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для його скасування.
		Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Національного банку України задовольнити.
		Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2016 року скасувати та ухвалити нову якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Національного банку України, за участю третьої особи - публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання протиправною бездіяльності відмовити.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя:
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текст постановив виготовлено 20.03.2017 року.
		 
		Головуючий суддя                                                                             Федотов І.В. 
		           
		Судді:                                                                                                       Ісаєнко Ю.А. 
		 
		                                                                                                                                                         Губська Л.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...