Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 819/1256/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 22.03.2017. Зареєстровано: 23.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2017.
Дата набрання законної сили: 16.03.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 березня 2017 року                                                                      Справа № 876/9619/16
		 
		Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
		головуючого судді -                                       Носа С. П.,
		суддів -                                                            Кухтея Р. В., Яворського І. О.;
		за участю секретаря судового засідання -     Мацьків М. С.; 
		позивача - ОСОБА_1;
		представника позивача - ОСОБА_2;
		представника відповідача - Сліворського О. Ю.;
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області,  атестаційної комісії № 6 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області  про визнання протиправним та скасування рішення атестаційної комісії, наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
		 
		                                                  ВСТАНОВИВ:
		 
		10 жовтня 2016 року  Тернопільським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області,  атестаційної комісії № 6 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області  про визнання протиправним та скасування рішення атестаційної комісії, наказу про визнання незаконним та скасування рішення атестаційної комісії № 6 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 15 липня 2016 року, оформлене протоколом ОП №15.00008055.0035767 та зазначене в розділі 4 атестаційного листа щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у Тернопільській області «По особовому складу» від 04  жовтня 2016 року № 224 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1, заступника начальника відділу поліції - начальника сектору Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 (через службову невідповідність) Закону України «Про Національну поліцію» з 04  жовтня 2016 року; поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу поліції - начальника сектору Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області з 04  жовтня 2016 року; стягнення з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем - ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в  повному обсязі.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є  незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та  процесуального права.
		Позивач та його  представник, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримали та просять її задовольнити в повному обсязі.
		Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить відмовити в її задоволенні.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з частиною першою статті 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
		Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
		Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Встановлено, що ОСОБА_1 в період з 15  серпня 1995 року по 06  листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України на різних посадах, що підтверджується копією довідки від 27 червня 2016 року, виданої управлінням кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (а.с.78) та витягом з послужного списку (а.с.13-14).
		Наказом Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 07  листопада 2015 року № 36 о/с «По особовому складу» відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, з 07 листопада 2015 року призначено з присвоєнням спеціального звання підполковник поліції в порядку переатестування та установленням посадового окладу згідно штатного розпису, заступником начальника відділу поліції - начальником сектору Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (а.с.15). При цьому, вказаний наказ не містить жодних застережень про тимчасовість призначення позивача на посаду, та свідчить про те, що Головне управління Національної поліції в Тернопільській області визнало позивача таким, що відповідає вимогам до поліцейських, визначеним Законом України «Про Національну поліцію».
		Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 12  лютого 2016 року № 221 «Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Тернопільській області» з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України «Про Національну поліцію» та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року № 1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 року № 1445/2780, прийнято рішення про: 1) проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Тернопільській області та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями Головного управління Національної поліції, починаючи з 15 лютого 2016 року, 2) створення атестаційних комісій № № 1-7, погодивши з керівництвом Національної поліції України їх персональний склад та подавши на затвердження (пункт 3). Даним наказом керівникам відділів поліції, структурних і підпорядкованих підрозділів Головного управління Національної поліції в Тернопільській області наказано скласти списки поліцейських області, які підлягають атестуванню, підготувати атестаційні листи на поліцейських, які підлягають атестуванню, підготувати для надання на засідання атестаційної комісії додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими, довести до відома поліцейських інформацію про час та місце проведення засідань атестаційної комісії та забезпечити їх прибуття у разі необхідності (а.с.16). 
		Наказом Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 02  липня 2016 року № 1215 «Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Тернопільській області» затверджено персональні склади атестаційних комісій, в тому числі, атестаційної комісії № 6.
		З матеріалів справи вбачається, що 17  червня 2016 року начальником Чортківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області підполковником поліції В.М. Юрчаком складено атестаційний лист на підполковника поліції ОСОБА_1, заступника начальника  відділу поліції - начальника сектору кримінальної поліції Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області. Зі змісту атестаційного листа видно, що ОСОБА_1 за час проходження служби в ГУ Національної поліції в Тернопільській області та на посаді зарекомендував себе з посередньої сторони. Проводить певну роботу по навчанню та вихованню особового складу. Накази та вказівки, які регламентують службову діяльність та відділу кримінальної міліції знає, але не завжди правильно використовує в роботі. Не в досконалості володіє формами та методами організаторської роботи, не завжди ініціативний, не володіє високим почуттям відповідальності за доручену роботу. Службові обов'язки, вказівки та розпорядження керівництва райвідділу виконує. Підполковник поліції ОСОБА_1 працює над підвищенням свого професійного рівня. З громадянами та товаришами по службі ввічливий. В екстремальних ситуаціях може приймати правильні рішення. Здатний переносити психологічні навантаження та труднощі служби.
		В даному атестаційному листі також міститься висновок прямого керівника - т.в.о. начальника ГУ Національної поліції в Тернопільській області полковника поліції О.М. Богомола про відповідність позивача займаній посаді (а.с.19-20).
		У розділі III даного атестаційного листа зазначені відомості про результати тестування, яке пройшов позивач: 19 балів за тестом на загальні здібності та навички та 16 балів за тестом на професійні знання. (а.с.20)
		В довідці результатів підсумкової перевірки з професійної підготовки зазначено, що за результатами складання підсумкових заліків у травні 2015 року ОСОБА_1 отримав наступні оцінки: тактико-спеціальна-підготовка - 3 «задовільно», функціональна підготовка - 4 «добре», вогнева підготовка - 3 «задовільно», фізична підготовка - 3 «задовільно» (а.с.38).
		Згідно з довідкою про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» ОСОБА_1 надав достовірні відомості, інформація за критеріями заборон, визначеними Законом України «Про очищення влади» стосовно ОСОБА_1 відсутня. За результатами проведеної перевірки встановлено: щодо ОСОБА_1 не застосовуються заборони, визначені частиною третьою/четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади» (а.с.39).
		15  липня 2016 року атестаційна комісія № 6 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області провела співбесіду із ОСОБА_1, результати якої оформлені протоколом ОП № 15.00008055.0035767. (а.с.21)
		Як вбачається з протоколу ОП № 15.00008055.0035767 від 15 липня 2016 року, членами атестаційної комісії № 6 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області під час проведення атестування ОСОБА_1 було досліджено наступні документи: атестаційний лист; декларацію про доходи; послужний список (Форма 1); інформаційну довідку; висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади»; інформацію з відкритих джерел. Членами атестаційної комісії позивачу були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. ОСОБА_1 на питання членів атестаційної комісії щодо знання нормативної, законодавчої бази, знання та виконання своїх посадових обов'язків відповів, продемонструвавши низький рівень знань (а.с.21 - додаток №1 до протоколу № 15.00008055.0035767). 
		15  липня 2016 року за результатами розгляду вказаних матеріалів та проведеної співбесіди атестаційною комісією № 6 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області прийнято рішення, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (а.с.21). Результати голосування: «За» - 3+1, «Проти» - 2. (пониження). Висновок атестаційної комісії було внесено до розділу IV атестаційного листа позивача 15  липня 2016 року та ознайомлено із ним ОСОБА_1 21  липня 2016 року.
		Позивачем 25  липня 2016 року було подано апеляційну скаргу на вищевказаний висновок атестаційної комісії до Апеляційної атестаційної комісії Західного регіону № 4 (а.с.23-24). 22  липня 2016 року Головне управління Національної поліції в Тернопільській області за № 386/01/11-2016 направило також клопотання про перегляд рішення атестаційної комісії при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 Як вбачається з протоколу ОП № 15.00019648.0035767 від 04  серпня 2016 року, членами Апеляційної атестаційної комісії Західного регіону № 4 вивчено скаргу і матеріали поліцейського та встановлено, що скаржником не набрано 60 і більше балів за професійний тест та тест на загальні здібності та навички, у зв'язку з чим подана скарга розгляду не підлягає. (а.с.27)
		В подальшому наказом Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 04  жовтня 2016 року № 224 о/с «По особовому складу» звільнено зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність) Закону України «Про Національну поліцію» підполковника поліції ОСОБА_1, заступника начальника відділу поліції - начальника сектору Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області з 04  жовтня 2016 року, на підставі рапорту, висновку про звільнення (а.с.40).
		Даючи правову оцінку висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
		02  липня 2015 року прийнято Закон України «Про Національну поліцію» №580-VІІІ, який, відповідно до преамбули, визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
		Згідно з п.1 р.ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закон України «Про Національну поліцію» набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) частини 7 статті 15 та частини 5 статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 01 січня 2017  року. Закон України «Про Національну поліцію»  опублікований 06  серпня 2015 року та набрав чинності 07  листопада 2015 року.
		Відповідно до ч.1  ст.17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Статтею 59 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.
		Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту (ст.58 Закону України «Про Національну поліцію»).
		Згідно з п.9 р.XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції. 
		Пунктом 12 р. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до такої схеми співвідношення спеціальних звань. 
		Беручи до уваги положення п.9 р. XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України. Зазначена норма не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття під час подальшого проходження служби в поліції. Та обставина, що при прийнятті позивача на службу в поліцію для нього не проводився конкурс на зайняття посади в поліції, не породжує для відповідача право проводити відповідний конкурс в подальшому, тобто для вже призначеного на посаду працівника.
		Окрім того, варто відзначити, що при вирішенні питання про призначення на посаду, в контексті з'ясування питання щодо відповідності особи вимогам до поліцейських, Міністерство внутрішніх справ України не позбавлене повноважень здійснювати призначення на посади поліцейських на конкурсних засадах (ст.47 Закону), проводити медичне та психофізіологічне обстеження кандидатів, обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності, тестування на поліграфі, перевіряти рівень фізичної підготовки, а також проводити спеціальну перевірку (ст.50 Закону).
		Таким чином, суд приходить до висновку, що видання наказу про призначення позивача на посаду поліцейського за його згодою свідчить про те, що такий відповідає вимогам до кандидатів на службу в поліції, встановленим ст.49 Закону України «Про Національну поліцію», а також не має відповідних обмежень, передбачених ч.2 ст.61 цього ж Закону.
		Разом з тим, мету та підстави атестування поліцейських закріплено в ст.57 Закону України «Про Національну поліцію».
		Так, відповідно до ч.1 цієї статті атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри. Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
		З системного аналізу вищенаведеної норми слідує, що мета атестування є незмінною, однак реалізується тільки у випадку необхідності вирішення питання призначення на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу, переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Тобто така не є самостійною підставою для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з підставами, визначеними у ч.2 аналізованої статті, перелік яких є вичерпним, адже проведення атестування без наявності таких підстав  Законом України «Про Національну поліцію»  не передбачено.
		Зі змісту наказу ГУ НП у Тернопільській області «Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції у Тернопільській області» видно, що атестація проводилась з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільненні зі служби в поліції через службову невідповідність.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач помилково розцінив мету атестування, закріплену у ч.1 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію» як самостійну і достатню підставу для проведення атестування позивача, переслідуючи ціль визначення його відповідності займаній посаді. У той же час, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що на момент прийняття вищезгаданого наказу були обґрунтовані сумніви щодо відповідності позивача займаній посаді або були наявні інші підстави для проведення атестації поліцейського, визначені ч.2  ст.57 Закону України «Про Національну поліцію».
		Поряд із Законом України «Про Національну поліцію» правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників визначаються також положеннями Законом України від 12.01.2012 року №4312-VI «Про професійний розвиток працівників».
		Так, статтею 1 цього Закону визначено, що атестація працівників - процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня. Відповідно до ч.1 ст.12 цього ж Закону атестації не підлягають працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.
		З огляду на те, що позивач пропрацював на займаній посаді в ГУ НП у Львівській області менше одного року (прийнятий 07  листопада 2015 року), відповідно його атестування було протиправним.
		Аналогічні положення в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 року №1465 (далі - Інструкція), зокрема її п.3 р.І.
		Згідно з ч.4 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію» рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами. 
		Проте, всупереч вищенаведеному, наказ «Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції у Тернопільській області» № 221 від 12  лютого 2016 року, на який посилається відповідач, носить загальний характер та стосується невизначеного кола осіб, а тому не є рішенням про проведення атестування позивача у розумінні положень ч.4 ст.57 Закону. Жодного іншого документа (переліку), який би визначав, що позивач підлягає атестації або що відносно нього буде проведено атестування, відповідач не надав. 
		З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що атестування позивача проводилося без наявності відповідного рішення про проведення атестування та за відсутності підстав, визначених ч.2 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію». Як наслідок, всі подальші рішення, прийняті за наслідками такого атестування, є протиправними, оскільки вчинялись на підставі і внаслідок неправомірного застосування вимог ст.57 Закону України «Про Національну поліцію».
		При цьому колегією не досліджуються доводи позовної заяви в частині визнання протиправними та скасування рішень суб'єкта владних повноважень, оскільки атестування позивача, як встановлено судом, проведено неправомірно, без наявності визначених законом підстав на його проведення.
		На підставі досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених на їх підставі обставин, виходячи з положень п.1 ч.2  ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що звільнення позивача є незаконним, права його - порушеними, а тому підлягають захисту в обраний ним спосіб. Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді є підставними та такими, що підлягають задоволенню.
		Згідно з ч.2  ст.235 Кодексу законів про працю України  при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
		Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої  постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
		Згідно довідки про доходи ОСОБА_1, виданої ГУ НП у Тернопільській області, грошове забезпечення позивача на посаді  поліцейського за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню, становило 16404,00 грн., середньоденне грошове забезпечення становить 268,92 грн.
		Однак, беручи до уваги відомості, закріплені в Листі Міністерства соціальної політики України від 20  липня 2015 року № 10846/0/14-15/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік», середньоденна заробітна плата позивача становить 372,81 грн.
		За період з 05 жовтня 2016 року по 16 березня 2017 року, включаючи ці дні, позивач перебував у вимушеному прогулі 113 робочих днів. А тому, сума, що підлягає до відшкодування за час вимушеного прогулу, вирахувана шляхом множення середньоденного заробітку  на число робочих днів за період вимушеного прогулу, становить 42127,53 грн.
		Згідно ч. 6 ст. 94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Згідно ст. 87 цього Кодексу, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. 
		Частиною 3 цієї статті передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
		Згідно ч. 2 цієї статті, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
		В матеріалах справи наявні квитанції про сплату позивачем судового збору в розмірі 551,20 грн.  та 606,32 грн., всього на суму 1157,52 грн.
		Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Враховуючи те, що відповідачем у справі є Головне управління Національної поліції в Тернопільській області  судовий збір в сумі 1157,52 грн. належить стягнути з Головне управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1
		Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
		Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -
		 
		                                                   ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1  - задовольнити.
		Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року в справі № 819/1256/16 - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області,  атестаційної комісії № 6 Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області  про визнання протиправним та скасування рішення атестаційної комісії, наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії № 6 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, оформлене протоколом від 15 липня 2016 року ОП № 15.00008055.0035767 щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 04 жовтня 2016 року № 224 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).
		Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу поліції - начальника сектору кримінальної поліції  Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області з 05 жовтня 2016 року.
		Стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1  середній заробіток за  час вимушеного прогулу за період з 05 жовтня 2016 року по 16 березня 2017 року в розмірі 42127 (сорок дві тисячі сто двадцять сім) грн. 53 (п'ятдесят три) коп.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1  судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 1157 (одна тисяча сто п'ятдесят сім) грн.  52 (п'ятдесят дві) коп.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
		Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України,  протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено - з дня складення постанови в повному обсязі.
		 
		Головуючий суддя:                                                                                                   С. П. Нос
		 
		Судді:                                                                                                               І. О. Яворський
		 
		                                                                                                                              Р. В. Кухтей
		Постанову складено в повному обсязі 21 березня 2017 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...