Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-0770/1298/12 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі.
Надіслано для оприлюднення: 21.03.2017. Зареєстровано: 23.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.03.2017.
Дата набрання законної сили: 02.04.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		21 березня 2017 року                                         м. Київ                              К/800/31121/15 
		 
		 
		Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
		 
		       Єрьоміна А.В.(головуючий);          Калашнікової О.В. ,       Кравцова О.В. ,        
		розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області про визнання неправомірними дій та скасування припису, за касаційною скаргою Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року, -
		 
		     ВСТАНОВИВ:
		 
		У травні 2012 року Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області (далі - відповідач) про визнання неправомірними дій та скасування припису, в якому з у рахуванням уточнення позовних вимог просило:
		визнати протиправними дії щодо призначення перевірки та включення в акт перевірки питань, які виходять за межі компетенції відповідача;
		визнати протиправним та скасувати припис № 07-01-028/0374-0383 від 28.04.2012.
		В обґрунтування позовних вимог посилається на незаконність дій відповідача при здійсненні перевірки та неправомірність висновків в результаті її проведення.
		Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 листопада              2012 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області щодо призначення перевірки у Закарпатському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, результати якої зазначені в акті № 07-01-028/0374 від 28.04.2012. Визнано протиправним та скасовано припис Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області                                        № 07-01-028/0374-0383 від 28.04.2012.
		Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 червня                    2015 року рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.
		У касаційній скарзі Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Судами встановлено, що на підставі виконання службових обов'язків згідно з Положенням про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 386/2011, за дорученням начальника ТДІзПП на звернення ОСОБА_4 відповідачем проведено первинно-позапланову перевірку позивача щодо додержання норм трудового законодавства України, за результатами якої складено акт перевірки № 07-01-028/0374 від 28.04.2012. 
		Під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем вимог статтей   29,49-2 КЗпП України, статті 2 Закону України «Про колективні договори і угоди».
		На підставі акту перевірки відповідачем складено припис № 07-01-028/0374-0383 від 28.04.2012, яким позивача у місячний строк зобов'язано забезпечити укладення колективного договору відповідно до статті 2 Закону України «Про колективні договори і угоди»; у всіх новоутворених структурних підрозділах забезпечити наявність відповідних положень, а також забезпечити працівників цих підрозділів належними посадовими інструкціями, з якими їх ознайомити під розпис відповідно до статті 29 КЗпП України; у разі проведення в установі звільнень з підстав передбачених статтею  40 пункту 1 КЗпП України, чітко дотримуватися порядку звільнення, встановленого статтею 49-2 КЗпП України, стосовно одночасної пропозиції працівнику іншої роботи на тому ж підприємстві, установі, організації, а також одночасно з цим доводити до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, та розміру оплати праці.
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з правомірності дій відповідача при проведенні перевірки та прийняття відповідачем рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з дотриманням вимог чинного законодавства. 
		При касаційному перегляді судового рішення у справі колегія суддів Вищого адміністративного суду України  виходить з наступного.
		Спірні відносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядком проведення перевірки стану одержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України від 21 березня 2003 року № 72 (далі - Порядок № 72, чинного на час виникнення спірних правовідносин) та Конвенцією Міжнародної організації праці, ратифікованої Законом України № 81 «Про ратифікацію Конвенції міжнародних організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості і торгівлі» від 8 вересня 2004 року № 1985 (далі - Конвенція).
		Згідно з пунктом 2.3. Порядку інспектор праці має право безперешкодно в будь-який час без попереднього повідомлення відвідувати для перевірки додержання законодавства             про працю та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування: підприємства, робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, виробничих приміщень суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, які використовують найману працю.
		Відповідно до пункту першого абзацу 6 Положення, посадові особи Держнаглядпраці (головні державні інспектори праці, їх заступники, державні інспектори праці) мають право безперешкодно в будь-який час без попереднього інформування з пред'явленням службового посвідчення відвідувати для перевірки додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування адміністративні і виробничі приміщення роботодавців, робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
		Зміст статті 12 Конвенції визначає, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають низку прав: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби приходить на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; б) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; тощо.
		Тобто, під час проведення перевірок дотримання законодавства про працю суб'єкт владних повноважень - інспектор праці має обов'язок надати (пред'явити) відповідні документи, що засвідчують його повноваження. При цьому, повідомляти підприємство про проведення такої перевірки заздалегідь інспектор праці, згідно положень Закону, не зобов'язаний, а лише наділений альтернативним правом за певних обставин.
		Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених в статті 6 Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		Відповідно до частин шостої, сьомої статті 7 вказаного Закону за результатами перевірки складається акт перевірки. На підставі складеного акта, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
		Аналізуючи приписи чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшли вірного висновку щодо правомірності дій відповідача при проведенні позапланової перевірки Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства.
		Відповідно до статті 11 КЗпП України та статті 2 Закону України «Про колективні договори та угоди» колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи.
		Згідно з частиною 7 статті 65 Господарського кодексу України на всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства. Вимоги до змісту і порядок укладення колективних договорів визначаються законодавством про колективні договори..
		Наведені норми чинного законодавства свідчать про те, що колективний договір укладається на всіх підприємствах, в установах і організаціях, що характеризуються двома ознаками: 1) використовують найману працю; 2) мають права юридичної особи. 
		Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність обов'язку сторін укласти колективний договір.
		Апеляційним судом встановлено, що позивач відповідно до Положення про Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства є юридичною особою, використовує найману працю, тобто, на нього розповсюджуються норми щодо обов'язковості укладення колективного договору.
		Отже, вимоги пункту 1 припису № 07-01-028/0374-0383 від 28.04.2012 є правомірними та ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
		Також колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо правомірності вимог пункту 2 спірного припису, яким позивача зобов'язано у всіх новоутворених структурних підрозділах забезпечити наявність відповідних положень,           а також забезпечити працівників цих підрозділів належними посадовими інструкціями, з якими їх ознайомити під розпис відповідно до статті 29 КЗпП України, виходячи з наступного.
		Відповідно до норм Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 29.12.2004                      № 336 посадові інструкції, який є нормативним документом, обов'язковим з питань управління персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності, правила внутрішнього трудового розпорядку повинні бути на кожному підприємстві.
		Пункт 6 вказаного Довідника передбачає необхідність розроблення та затвердження посадових інструкцій керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців.
		Посадова (робоча) інструкція - локальний нормативний документ, який регламентує основні завдання, обов'язки, права, знання, відповідальність, кваліфікаційні вимоги та відносини за професією (посадою) працівника на підприємстві. Крім того, вона є первинним документом, який має юридичну силу та всіляко сприяє правому захисту на підприємстві. Посадові (робочі) інструкції доповнюють з-поміж усього іншого нормативно-правову базу трудової діяльності підприємства, забезпечують об'єктивність під час добору кадрів, проведення атестації робочих місць, допомагають коригувати розподіл завдань між працівниками та координують діяльність щодо їх заохочення чи притягнення до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових (робочих) обов'язків, сприяють чіткому та соціально справедливішому визначенню диференціації оплати праці.
		Посадові (робочі) інструкції складаються для усіх посад (професій), що зазначені в штатному розписі.
		Отже, висновок апеляційного суду про правомірність пункту 2 припису                          № 07-01-028/0374-0383 від 28.04.2012 є правильним.
		Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Враховуючи, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.
		Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		            УХВАЛИВ:
		 
		Касаційну скаргу Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року - без змін.
		 
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України. 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...