Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/17034/15-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.03.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       
		 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  
		1 березня 2017 року                           м. КиївСудова палата у цивільних справах
		Верховного Суду України в складі:
		 
		головуючого суддів: Охрімчук Л.І., Гуменюка В.І., Лященко Н.П., Романюка Я.М.,    розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Національної школи суддів України про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за заявою ОСОБА_5 про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 липня 2016 року,  
		 
		в с т а н о в и л а : 
		У червні 2015 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до Національної школи суддів України (далі - НШСУ) про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.   
		Позивачка зазначала, що згідно з наказом від 23 листопада 2011 року вона була прийнята на посаду начальника відділу науково-методичного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції НШСУ. 
		16 березня 2015 року позивачка отримала лист-повідомлення за підписом ректора про скорочення посади, яку вона обіймає, у зв'язку із затвердженням структури та штатного розпису НШСУ на 2015 рік. 
		ОСОБА_5 також зазначала, що їй було запропоновано посаду старшого наукового співробітника відділу науково-методичного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції та бібліотечно-видавничої діяльності НШСУ і попереджено про звільнення після перебігу двомісячного терміну в разі відмови від запропонованої посади. Вона відмовилась від запропонованої посади, і наказом ректора НШСУ від 13 травня 2015 року її було звільнено із займаної посади на підставі пункту 1 -статті 40 Кодексу законів про працю України (далі  КЗпП України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_213/ed_2016_06_12/pravo1/KD0001.html?pravo=1>). 
		На думку позивачки, вказаний наказ є незаконним, оскільки роботодавець не виконав вимог трудового законодавства та не запропонував їй усіх наявних вакантних посад, які вона могла займати з урахуванням її освіти, кваліфікації, досвіду тощо, незалежно від того, в якому структурному підрозділі позивачка працювала.
		Натомість їй було відмовлено в наданні повної інформації щодо вакантних посад, тоді як наказом від 27 квітня 2015 року відповідач оголосив конкурс на заміщення шести вакантних посад. 
		Зі змісту цього наказу вбачається, що для заміщення посад провідного наукового співробітника, старшого наукового співробітника, молодшого наукового співробітника наявність наукового ступеня не вимагається, на відміну від посади головного наукового співробітника відділу науково-методичного забезпечення підготовки суддівського корпусу. 
		Позивачка зазначала, що має науковий ступінь кандидата юридичних наук, вчене звання доцента, значний досвід роботи у Верховному Суді України, понад 50 наукових праць, понад 30 років педагогічного стажу роботи у вищих навчальних закладах, але посаду головного наукового співробітника їй запропоновано не було. Натомість запропонована посада старшого наукового співробітника не відповідає рівню її кваліфікації.
		Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила визнати незаконним та скасувати наказ ректора НШСУ від 13 травня 2015 року, поновити її на посаді начальника відділу науково-методичного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції з 15 травня 2015 року та стягнути на її користь 39 тис. 107 грн 25 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 
		 
		Шевченківський районний суд м. Києва рішенням від 25 вересня               2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовив.
		 
		Апеляційний суд м. Києва 10 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції скасував, позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнив: визнав незаконним та скасував наказ ректора НШСУ від 13 травня 2015 року; поновив ОСОБА_5 на посаді начальника відділу науково-методичного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції з 15 травня 2015 року; стягнув з НШСУ на користь ОСОБА_5 80 тис. 793 грн середньомісячної заробітної плати з вирахуванням обов'язкових платежів за час вимушеного прогулу.
		 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 6 липня 2016 року рішення Апеляційного суду м. Києва від            10 лютого 2016 року скасувала, залишила в силі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2015 року.
		 
		У заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 липня 2016 року ОСОБА_5 просить скасувати цю ухвалу та залишити в силі рішення суду апеляційної інстанції з передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави невідповідності зазначеного судового рішення суду касаційної інстанції викладеним у постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах частини другої статті 40, частини третьої статті 492 КЗпП України.
		 
		На обґрунтування заяви ОСОБА_5 надала копії постанов Верховного Суду України від 1 квітня та 1 липня 2015 року.  
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві               ОСОБА_5 доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		У справі, яка переглядається, суди встановили, що ОСОБА_5 з             23 листопада 2011 року перебувала у трудових відносинах з НШСУ та займала посаду начальника відділу науково-методичного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції.
		У 2015 році в НШСУ відбулася реорганізація відповідно до затвердженого 25 лютого 2015 року штатного розпису, у зв'язку з чим ліквідовано окремі структурні підрозділи, в тому числі й відділ науково-методичного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, посаду начальника якого заміщувала позивачка.
		16 березня 2015 року ОСОБА_5 була повідомлена про скорочення займаної посади. Одночасно з попередженням про звільнення відповідач запропонував їй іншу роботу, - вакантну посаду старшого наукового співробітника відділу науково-методичного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції та бібліотечно-видавничої діяльності НШСУ, на заміщення якої ОСОБА_5 згоду не дала. 
		Наказом ректора від 13 травня 2015 року ОСОБА_5 була звільнена із займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України. 
		Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, дійшов висновку про те, що звільнення позивачки було проведено з дотриманням вимог частини другої статті 40, частини третьої статті 492 КЗпП України. 
		Разом з тим, суди встановили, що роботодавець запропонував позивачці для заміщення усі наявні вакантні посади за відповідною спеціальністю, та що у конкурсі на заміщення вакантних посад у сфері науково-дослідної діяльності НШСУ, який проводився згідно з наказом ректора від 27 квітня 2015 року, позивачка участі не приймала.
		Такий висновок ґрунтується на встановлених судом першої інстанції обставинах справи при правильному застосуванні норм матеріального права.
		 
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_213/ed_2013_07_04/pravo1/KD0001.html?pravo=1> України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		 
		Частиною другою статті 40 цього Кодексу <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_213/ed_2013_07_04/pravo1/KD0001.html?pravo=1> встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. 
		За положеннями частини першої та третьої статті 492 КЗпП <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_305/ed_2013_07_04/pravo1/KD0001.html?pravo=1> України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. 
		 
		Виходячи з вимог статті 492 КЗпП України одночасно з попередженням про вивільнення конкретного працівника протягом двох місяців роботодавець повинен запропонувати йому всі наявні за відповідною кваліфікацією вакантні посади.
		 
		Згоду на переведення на іншу роботу працівник підтверджує письмовою заявою про таке переведення.
		 
		У справі, яка переглядається, установивши, що відбулося скорочення посади, яку обіймала позивачка, та що їй було запропоновано відповідну вакантну посаду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд касаційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачку звільнено з дотриманням вимог частини другої статті 40, частини третьої статті 492 КЗпП України. 
		Такий висновок суду щодо застосування частини другої статті 40 та частини третьої статті 492 цього Кодексу <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_213/ed_2013_07_04/pravo1/KD0001.html?pravo=1> не суперечить відповідному правовому висновку щодо застосування зазначених норм матеріального права, викладеному у постановах Верховного Суду України від 1 квітня та 1 липня 2015 року, наданих заявницею для порівняння. 
		Таким чином, підстав для скасування ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 липня 2016 року немає.
		 
		Керуючись пунктом 4 частини першої статті 355, пунктом 2 частини першої статті 3603 , частиною третьою статті 3603 , частиною першою статті 3605 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України  
		 
		п о с т а н о в и л а :
		 
		У задоволенні заяви ОСОБА_5 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від            6 липня 2016 року відмовити. 
		Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої                            статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.
		  
		 
		Головуючий                                                                                     Л.І. Охрімчук 
		Судді:                                                                                                                           В.І. Гуменюк
		                                                                                                                                             
		Н.П. Лященко            
		 
		                                                                                          Я.М. Романюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...