Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/4572/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі - продажу; нерухомого майна; у т. ч. об’єктів приватизації.
Надіслано для оприлюднення: 23.03.2017. Зареєстровано: 24.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2017.
Дата набрання законної сили: 20.03.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 березня 2017 року Справа № 904/4572/16 
		Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівВладимиренко С.В., Демидової А.М. розглянувши касаційну скаргуФонду державного майна Українита постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі№904/4572/16 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомФонду державного майна України доТовариства з обмеженою відповідальністю "Галтера" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача1) Публічне акціонерне товариство "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ" простягнення 221 401 878,40 грн За участю представників сторін: 
		- позивача: Лисий В.І., дов.№ 18 від 12.01.2017
		- відповідача: Левченко О.В., дов.№ 02 від 28.10.2015
		- третіх осіб 1-2: не з'явилися 
		В С Т А Н О В И В:
		Фонд Державного майна України звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтера" на користь державного бюджету України штраф за невиконання грошових зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" за конкурсом від 28.08.2009 №КПП-557 у розмірі 88,21 млн. грн та пеню у розмірі 133 191,8784 тис. грн за кожний день прострочення виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" за конкурсом від 28.08.2009 №КПП-557.
		Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 у справі № 904/4572/16 (у складі: головуючий суддя Крижний О.М., судді: Мартинюк С.В., Панна С.П.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 (у складі: головуючий суддя Чус О.В., судді: Березкіна О.В., Дармін М.О.), у задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Фонд державного майна України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 261, 530, 614, 617 Цивільного кодексу України, ст. 218 Господарського кодексу України, ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі № 904/4572/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		Відповідач - ТОВ "Галтера", надало відзив на касаційну скаргу, вважає її доводи необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Третя особа-1 - ПАТ "АК "Дніпроавіа", надало відзив на касаційну скаргу, вважає її доводи необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Третя особа-2 - ТОВ "МА "Дніпропетровськ" не скористалося правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст. 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.
		Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 28.08.2009 між Фондом державного майна України (далі - ФДМУ, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галтера" (далі - ТОВ "Галтера", Товариство, покупець) укладено договір купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (далі - Компанія "Дніпроавіа") за конкурсом №КПП-557 (далі - договір), предметом якого є пакет акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" кількістю 111 956 480 штук простих іменних акцій, випущених у документарній формі, що становить 94,572% статутного капіталу, номінальною вартістю однієї акції 0,25 грн та номінальною вартістю пакета акцій 27 989 120 грн, який за результатами конкурсу продано за 59 017 000 грн.
		Як вбачається з матеріалів справи, 29.08.2009 директором ТОВ "Галтера" затверджено Концепцію післяприватизаційного розвитку ВАТ АК "Дніпроавіа" (Концепція), яка є невід'ємною частиною цього договору (згідно з п.11 договору) та в 2012 році до вказаної Концепції внесено зміни, погоджені з ФДМУ відповідно до листа №10-23-12541 від 19.10.2012 в частині перенесення строків внесення інвестицій.
		В подальшому, 04.08.2011 було укладено договір про внесення змін №281 (договір №281) до договору з огляду на рішення загальних зборів акціонерів Компанії "Дніпроавіа" щодо створення ТОВ "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ" та передачу до його статутного капіталу частини майна Компанії "Дніпроавіа" згідно з затвердженим на цих зборах переліком, що відображено у протоколі №1/2010 від 14.10.2010. При цьому, основним напрямком діяльності для ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" є перевезення пасажирів, багажу, вантажів авіаційним транспортом, для ТОВ "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ" - аеропортове обслуговування повітряних суден.
		Окрім того, 13.10.2009 та 31.05.2012 були укладені договори №478 та №215 про внесення змін до договору, якими внесено зміни до пунктів 11.5.4; 11.5.6; 30; 36 договору купівлі-продажу №КПП-557, що стосуються обов'язків покупця у сфері корпоративних відносин та розпорядження майном ВАТ та внесення змін до Концепції.
		Згідно з п.п.2, 5 договору покупець зобов'язаний розрахуватись за придбаний пакет акцій ВАТ протягом 60 календарних дів від дати нотаріального посвідчення договору в сумі 59 017 000 грн, у тому числі протягом 30 календарних днів сплатити 29 508 500 грн, що становить 50 % ціни пакету акцій. Право власності на пакет акцій переходить до покупця від дати сплати повної вартості придбаного пакета акцій.
		Відповідно до п.12 договору виконання фіксованих умов конкурсу, які не мають визначеного строку реалізації, здійснюються протягом п'яти років з дати переходу права власності на пакет акцій.
		Судами також встановлено, що повну вартість пакета акцій сплачено 02.09.2009, тому кінцевим строком виконання зобов'язання є 02.09.2014.
		Відповідно до Концепції у редакції, чинній на момент проведення відповідачем перевірки, на виконання Інвестиційної програми розвитку та оновлення Міжнародного аеропорту "Дніпропетровськ" Товариство повинно інвестувати загалом грошові кошти у сумі 882,1 млн. грн. 
		Кінцевим строком внесення та освоєння інвестиційних коштів за напрямками, передбаченими Концепцією, є 31.12.2014.
		При цьому, згідно зі змінами до Концепції 2012 року, у зв'язку з перенесенням строків внесення інвестицій, передбачених договором та Концепцією, реальний обсяг сум інвестицій, строк внесення яких перенесено, розраховується відповідно до Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом Фонду від 03.05.2012 № 605.
		За змістом п.11.1.2 договору покупець зобов'язаний забезпечити передачу Відкритим акціонерним товариством "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" штучної злітно-посадкової смуги площею 2860х44 кв.м (інвентарний номер - 208), радіомаячної системи РМС СП - 80 М (інвентарний номер - 50059) та земельних ділянок, на яких вони розташовані у власність держави для створення на їх базі державного підприємства.
		Пунктами 11.2.1, 11.2.2 договору покупець зобов'язаний забезпечити інвестування коштів, необхідних для виконання програми підготовки Дніпропетровського аеропорту до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату з футболу 2012 року; забезпечити внесення інвестицій, передбачених Концепцією розвитку товариства, для забезпечення розвитку Дніпропетровського аеропорту до кінця 2012 та оновлення автомобільного парку та засобів аварійно-рятувальної та пожежної служб аеропорту протягом 2010. 
		Відповідно до п.24 договору у разі порушення встановлених умовами договору строків та обсягів унесення інвестицій (грошових зобов'язань), визначених пунктом 11.2.1 та 11.2.2, покупцем сплачується пеня на користь продавця у розмірі 0,1 відсотка вартості невнесених грошових зобов'язань за кожний день прострочення. 
		Згідно з п.25 договору у разі розірвання договору у зв'язку із невиконанням умов щодо внесення інвестицій (грошових зобов'язань), визначених пунктом 11.2.1 та 11.2.2, частково внесені кошти не повертаються, а у разі невнесення інвестицій (грошових зобов'язань) на день подання позову про розірвання договору покупець сплачує до Державного бюджету України 10 відсотків загальної суми інвестицій (грошових зобов'язань). При цьому пакет акцій, придбаний покупцем за договором, підлягає поверненню у державну власність у визначеному законодавством порядку. 
		Фондом державного майна України проведено поточну перевірку виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" за конкурсом №КПП-557 від 28.08.2009, за результатами якої встановлено, що умови договору купівлі-продажу не виконано, про що складено відповідний акт від 20.08.2015. Зокрема, в ході проведеної перевірки встановлено, що з передбачених Концепцією та договором загальної суми інвестицій у 882,1 млн. грн, фактично внесено інвестицій з урахуванням індексу інфляції на загальну суму 142 145,12 тис. грн, при цьому сума інвестицій у діючих на момент внесення цінах склала 142 154,465 тис. грн. Таким чином, сума невнесених інвестицій складає 739 954,88 тис. грн.
		Зокрема в акті зазначено, що зобов'язання, визначені у грошовій формі - фактично не виконано та пункт 11.1.2 договору щодо передачі ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" штучної злітно-посадкової смуги площею 2860х44 кв.м. (інвентарний номер-208), радіомаячної системи РМС СП-80М (інвентарний номер-50059) та земельних ділянок, на яких розташовані, у власність держави для створення на їх базі державного підприємства - фактично не виконано. Майно не передано.
		01.10.2015 Фондом державного майна України було направлено ТОВ "Галтера" пропозицію (№10-25-17590) щодо розірвання договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" за конкурсом від 28.08.2009 №КПП-557 з проханням: сплатити суму штрафу за невиконання грошових зобов'язань, передбачених договором; сплатити пеню у розмірі 133191,8784 тис. грн за кожен день прострочення виконання умов договору; розірвати договір; повернути державі пакет акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" у розмірі 94,572% статутного капіталу товариства та зарахувати пакет акцій на рахунок держави Україна (керуючий рахунком - Фонд державного майна України, ідентифікаційний код 00032945) за конкурсом від 28.08.2009 №КПП-557.
		Листом за №14 від 30.10.2015 відповідач заперечив проти розірвання договору запропонував вирішити спірні питання шляхом переговорів у відповідності з п.41 договору.
		У зв'язку з невиконанням відповідачем умов спірного договору та недосягненням домовленості між сторонами, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на підставі пунктів 24 та 25 договору штрафу за невиконання грошових зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" за конкурсом від 28.08.2009 №КПП-557 у розмірі 88,21 млн. грн та пеню у розмірі 133 191,8784 тис. грн за кожний день прострочення виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" за конкурсом від 28.08.2009 №КПП-557.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції, на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 549, 550, 551, 611, 614, 617 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 193, 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ч. 3 ст. 7, ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а також керуючись умовами розділу договору про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дійшли висновку, що саме із незалежних від ТОВ "Галтера" причин відповідач не мав можливості вчасно завершити всі роботи, передбачені інвестиційною програмою, та що, в свою чергу відповідачем було вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язань, що виключає застосування заходів відповідальності (стягнення штрафних санкцій).
		Зокрема суди попередніх інстанцій виходили з того, що місто Дніпропетровськ було виключене з переліку міст, де проводились ігри чемпіонату "Євро 2012"; скасовано проведення в Україні Чемпіонату Європи з баскетболу "Євробаскет 2015"; на Сході України розпочалася антитерористична операція, у зв'язку з чим на території ТОВ "МА "Дніпропетровськ" з початку АТО по цей час розміщена військова авіаційна та наземна техніка, забезпечується систематичне виконання польотів, транспортування поранених; протягом всього часу дії договору відбувалася систематична зміна державного органу, якому необхідно було передати майно згідно п.11.1.2 Договору №КПП-557, вирішення вказаного питання відбулося лише 04.11.2015 року - прийняттям КМУ розпорядження № 1136-р, та зміна вказаним розпорядженням переліку майна, яке підлягає передачі державі.
		Окрім того, судами встановлено, що у зв'язку з неможливістю завершення робіт у повному обсязі з незалежних від відповідача причин, ТОВ "Галтера" зверталося до Фонду із пропозиціями щодо внесення змін до Концепції та продовжити її дію до 2018 року. Вказане підтверджується листом ТОВ "Галтера" №13 від 09.09.2016, листом №14 від 14.09.2016, проектом договору про внесення змін до договору купівлі-продажу від 28.08.2009 №КПП-557 пакета акцій ВАТ "АК "Дніпроавіа", листом №9 від 13.04.2016, протоколом засідання правління ПАТ "АК "Дніпроавіа" від 11.04.2016, техніко-економічним обґрунтуванням проекту заходів з перерозподілу коштів "Інвестиційної програми розвитку та оновлення МАП Дніпропетровськ до 2018 року", проектом змін до концепції. В свою чергу, позивачем згоди на пропозиції відповідача надано не було.
		Отже, за твердженням судів, вказані обставини впливають на виконання зобов'язань, які визначені в пунктах 11.1.2, 11.2.1, 11.2.2 договору купівлі продажу № КПП-755 від 28.08.2009, та віднесені до таких обставин, на які позивач вплинути не міг і не має можливості.
		Окрім того, щодо поданої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, щодо відсутності підстав для застосування позовної давності з урахуванням положень ст. 261 ЦК України, відповідно до яких позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.
		Колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки передчасними, з огляду на наступне.
		Предметом спору у даній справі є вимоги Фонду державного майна України про стягнення з ТОВ "Галтера" штрафу та пені за порушення строків внесення інвестицій у визначеному розмірі.
		Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
		Положеннями ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.
		З аналізу зазначеної норми вбачається, що юридичний зміст господарського зобов'язання становлять взаємопов'язані права та обов'язки його учасників (сторін). Під правом розуміється можливість кредитора вимагати від іншої сторони вчинення певного діяння (дії або бездіяльності), а під обов'язком - необхідність для боржника вчинення цього діяння. При цьому, зазначене правовідношення може мати більш складний характер, оскільки кожна із сторін може виступати і як боржник, і як кредитор, тобто бути одночасно носієм і прав, і обов'язків.
		Згідно з ч.1 ст.179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
		За змістом ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. 
		У ст.1 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначено, що приватизація державного майна - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки. 
		Відповідно до ч.1 ст.27 цього ж закону при приватизації об'єкта державної власності шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.
		Частиною другою ст.27 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначено, що до договору купівлі-продажу повинні включатися передбачені бізнес-планом чи планом приватизації зобов'язання або зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу; строк виконання зобов'язань, визначених у договорі купівлі-продажу, крім мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п'ять років.
		Частиною 5 ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, що при повному або частковому невиконанні умов договорів купівлі-продажу встановлюється така відповідальність покупців, зокрема: у разі порушення встановлених умовами договору купівлі-продажу строків внесення інвестицій у встановленому обсязі покупцями сплачується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості не внесених інвестицій за кожний день прострочення; у разі розірвання договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням умов договору щодо внесення інвестицій внесені частково інвестиції не повертаються, а в разі невнесення інвестицій на день подачі позову про розірвання договору покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків загального обсягу інвестицій.
		Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
		У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).
		Частиною першою ст. 549 ЦК України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
		Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
		У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГК України).
		Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією (ч. 3 ст. 232 ГК України).
		Саме в зв'язку з невиконанням відповідачем інвестиційних зобов'язань за договором купівлі-продажу №КПП-755 від 28.08.2009 в повному обсязі та у визначені умовами договору строки, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
		Розглядаючи справу суди наголошують на відсутності вини у діях відповідача щодо невнесення загального обсягу інвестицій.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. 
		Згідно зі ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. 
		Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
		Частиною другою ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
		Таким чином, із наведеного вбачається, що для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками.
		В порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України судами не встановлено наявності всіх необхідних умов для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання.
		Натомість, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Концепцію післяприватизаційного розвитку було затверджено 19.08.2009 та до Концепції вносились зміни, відповідно до договорів про внесення змін № 478 від 13.10.2009, № 281 від 04.08.2011, № 215 від 31.05.2012, зокрема, в частині актуалізації заходів по розділам Інвестиційної програми розвитку та оновлення МАП "Дніпропетровськ", перерозподілу грошових коштів між розділами програми без зміни загальної суми грошових коштів, а також щодо продовження терміну виконання зобов'язання до 31.12.2014 на підставі не визнання виконкомом УЄФА м. Дніпропетровська приймаючим містом фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року.
		При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено та позивачем не заперечується той факт, що передбачений законом та договором граничний строк виконання інвестиційних зобов'язань закінчився 31.12.2014, а згідно акта поточної перевірки від 20.08.2015 сума невнесених інвестицій становить 739 954,88 тис. грн при загальному обсязі інвестицій у 882,1 млн. грн, що свідчить про невиконання покупцем у повному обсязі зобов'язань за договором купівлі-продажу №КПП-755 від 28.08.2009.
		Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, сторонами вже вносились зміни до договору купівлі-продажу №КПП-755 від 28.08.2009 у зв'язку зі зміною обставин на які посилається відповідач, як на підставу відсутності вини за порушення зобов'язання та продовжено термін виконання зобов'язання до 31.12.2014. 
		В той час, як Концепція післяприватизаційного розвитку ВАТ АК "Дніпроавіа" містить зобов'язання учасника конкурсу щодо виконання умов конкурсу та виконання плану довгострокових інтересів товариства стосовно підвищення економічних, соціальних, фінансових, технологічних та екологічних показників його діяльності та техніко-економічне обґрунтування післяприватизаційного розвитку ВАТ АК "Дніпроавіа", строк виконання яких, відповідно до умов договору та положень чинного законодавства про приватизацію, не повинен перевищувати п'яти років.
		Судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки даним обставинам справи.
		Окрім того, як вбачається з постанови Вищого господарського суду України від 27.02.2017 у справі № 910/4531/16 ТОВ "Галтера" відмовлено у внесенні змін до договору купівлі-продажу №КПП-755 від 28.08.2009 в частині продовження строків внесення інвестиційних коштів до кінця 2018 року, у зв'язку з істотною зміною обставин.
		У зв'язку з наведеним є передчасними посилання судів попередніх інстанцій про відсутність вини у діях відповідача щодо невнесення інвестицій на умовах передбачених договором та чинним законодавством, а також про відсутність порушеного права позивача.
		Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
		Отже, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.
		За змістом п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.
		Поняття позовної давності міститься в ст. 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Таким чином, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України визначено строк, протягом якого особа може звернутися до суду з вимогами про стягнення неустойки (штрафу, пені).
		З урахуванням викладеного вище, судам попередніх інстанцій слід дати належну правову оцінку обставинам справи щодо застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.
		Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
		З урахуванням викладеного, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119, ч. 1 ст. 11110 ГПК України постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 у справі № 904/4572/16 підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення
		Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити частково.
		Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 у справі № 904/4572/16 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.
		 
		 
		Головуючий  суддя                                                       С.Р. Шевчук
		 
		С у д д я                                                                           С.В. Владимиренко
		 
		          С у д д я                                                                             А.М. Демидова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...