Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/6426/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 березня 2017 року                                  м. Київ
		 
		Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
		 
		головуючого      Ємця А.А., суддів: Берднік І.С., Жайворонок Т.Є., 
		за участю представників:  публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» - Глушпенка В.О., Ляха К.М., публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк» - Волянської О.Ю., Лукошкіної Ю.Ю., Шубіна О.Л., Генеральної прокуратури України - Скрипки М.В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15 листопада 2016 року у справі № 910/6426/16 за позовом публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк» до державного підприємства «Донецька залізниця», публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 
		5 388 889,45 дол. США, 
		     
		в с т а н о в и л а: 
		У квітні 2016 року публічне акціонерне товариство «ТАСкомбанк» (далі - ПАТ «ТАСкомбанк») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства «Донецька залізниця» (далі - ДП «Донецька залізниця») та публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - ПАТ «Українська залізниця»), з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, прийнятої судом до розгляду, про стягнення з відповідачів на користь позивача 5 000 000,00 дол. США заборгованості за кредитом і  388 889,45 дол. США заборгованості за процентами. 
		 
		Звертаючись із зазначеним позовом до суду, ПАТ «ТАСкомбанк» просило стягнути суму наявної заборгованості з ДП «Донецька залізниця» і ПАТ «Українська залізниця». В обґрунтування вказаної правової позиції ПАТ «ТАСкомбанк» послалося на те, що ПАТ «Українська залізниця» є правонаступником всіх прав та обов'язків ДП «Донецька залізниця» згідно зі Статутом ПАТ «Українська залізниця», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 2 вересня 2015 року.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 9 червня 2016 року у справі  № 910/6426/16 позов ПАТ «ТАСкомбанк» задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Українська залізниця» на користь позивача 5 000 000,00 дол. США заборгованості за кредитом, суму процентів - 388 889,45 дол. США. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 
		22 вересня 2016 року рішення Господарського суду міста Києва від 9 червня 2016 року залишено без змін.
		Постановою Вищого господарського суду України від 15 листопада 
		2016 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 
		22 вересня 2016 року залишено без змін.
		Суд касаційної інстанції свої доводи мотивував тим, що всі права та обов'язки ДП «Донецька залізниця» за кредитним договором від 
		11 липня 2012 року № НК 288 (далі - договір № НК 228) перейшли до його правонаступника - ПАТ «Українська залізниця». 
		ПАТ «Українська залізниця» у порядку ст. 11119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15 листопада 2016 року у справі № 910/6426/16 із підстави, передбаченої 
		п. 1 ч. 1 ст. 11116 ГПК.
		На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права заявником надано копії постанов Вищого господарського суду України від 23 листопада 2016 року у справі 
		№ 910/11455/16, від 22 листопада 2016 року у справі № 910/10474/16, від 
		23 листопада 2016 року у справі № 910/9323/16, від 3 жовтня 2016 року у справі № 910/5096/16, від 14 червня 2016 року у справі № 905/50/16, від 
		24 листопада 2016 року у справі № 910/5095/16, від 24 листопада 2016 року у справі № 910/7771/16, від 24 листопада 2016 року у справі № 910/7780/16, від 29 листопада 2016 року у справі № 910/8081/16, від 7 грудня 2016 року у справі № 910/5100/16, від 6 грудня 2016 року у справі № 910/7785/16, від 20 грудня 2016 року у справі № 910/8325/16, від 20 грудня 2016 року у справі 
		№ 910/7788/16, від 20 грудня 2016 року у справі № 910/9321/16, в яких Вищий господарський суд України дійшов висновку, що на час розгляду справи ПАТ «Українська залізниця» не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, зокрема і ДП «Донецька залізниця», оскільки процедуру реорганізації цих підприємств і передачу всіх їх прав та обов'язків до ПАТ «Українська залізниця» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року № 604 призупинено до завершення проведення антитерористичної операції. 
		Ухвалою Верховного Суду України від 10 лютого 2017 року справу                              № 910/6426/16 допущено до провадження Верховного Суду України, відкрито провадження за заявою ПАТ «Українська залізниця» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 
		15 листопада 2016 року  у зазначеній справі, здійснено підготовчі дії.
		Ухвалою Верховного Суду України від 28 лютого 2017 року справу 
		№ 910/6426/16 призначено до розгляду. 
		14 березня 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява про вступ прокурора у справу.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши доводи заявника, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, 
		11 липня 2012 року між ПАТ «ТАСкомбанк» і ДП «Донецька залізниця» було укладено договір № НК 228. До цього договору сторонами було внесено зміни шляхом підписання договорів про внесення змін та доповнень, а саме: від 
		19 жовтня 2012 року № 1, від 9 липня 2013 року № 2, від 11 лютого 2014 року № 3, від 7 серпня 2014 року № 4, від 10 жовтня 2014 року № 5, від 25 грудня 2014 року № 6, від 9 лютого 2015 № 7, від 20 березня 2015 року № 8, від 
		8 червня 2015 року № 9.
		Відповідно до п. 1.1 договору № НК 228 ПАТ «ТАСкомбанк» зобов'язалося надати ДП «Донецька залізниця» грошові кошти у виді кредитної лінії, що поновлюється (передбачає поновлення кредитування в порядку, зазначеному в п. 2.4 цього правочину), у розмірі, на строк і на умовах, передбачених цією угодою, а ДП «Донецька залізниця» зобов'язалося повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов'язання у повному обсязі та у строки, передбачені договором № НК 228.
		Розмір ліміту кредитної лінії на дату підписання спірного договору становив 5 000 000,00 дол. США (п. 1.2 договору № НК 228).
		Пунктом 1.3 укладеного правочину передбачено, що строк користування кредитною лінією визначено з 11 липня 2012 року по 1 жовтня 2015 року включно з урахуванням графіка.
		Згідно з п. 1.4 договору № НК 228 плата за користування кредитною лінією у виді процентів становить 11,2 % річних.
		Відповідно до п. 5.3 спірного правочину ДП «Донецька залізниця» зобов'язалося своєчасно виконувати зобов'язання, передбачені договором 
		№ НК 228, та/або будь-яким іншим договором між ним і ПАТ «ТАСкомбанк», у тому числі, але не виключно, здійснювати погашення заборгованості за кредитною лінією до закінчення строку, зазначеного в п. 1.3 договору 
		№ НК 228, сплату за нарахованими процентами у строки, передбачені цією угодою.
		Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зазначеної угоди ПАТ «ТАСкомбанк» надало позичальнику кредитні кошти на загальну суму 
		5 000 000,00 дол. США. Цей факт підтверджується, зокрема, наявною у матеріалах справи копією меморіального валютного ордеру від 19 жовтня 
		2012 року № 2199819 та банківською випискою про рух грошових коштів на особовому рахунку ДП «Донецька залізниця» за період із 11 липня 2012 року по 25 березня 2016 року.
		Залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, а відтак і рішення суду першої інстанції про задоволення позову, Вищий господарський суд України виходив із того, що всі права та обов'язки ДП «Донецька залізниця» перейшли до його правонаступника - ПАТ «Українська залізниця».
		У справах № 910/11455/16, № 910/10474/16, № 910/9323/16, 
		№ 910/5096/16, № 905/50/16, № 910/5095/16, № 910/7771/16, № 910/7780/16, 
		№ 910/8081/16, № 910/5100/16, № 910/7785/16, № 910/8325/16, № 910/7788/16, № 910/9321/16, копії постанов у яких надано для порівняння, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що на час розгляду справи ПАТ «Українська залізниця» не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, зокрема і ДП «Донецька залізниця», оскільки процедуру реорганізації цих підприємств та передачу всіх їх прав та обов'язків до ПАТ «Українська залізниця» відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року № 604 призупинено до завершення проведення антитерористичної операції. 
		Викладене свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
		Забезпечуючи єдність судової практики щодо застосування норм матеріального права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого.
		Законом № 4442-VI визначено правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 % акцій якого належать державі (далі - Товариство). 
		Зазначений Закон містить такі положення.
		Утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		Товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 % акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України (далі - Укрзалізниця), а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту).
		Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України. Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України.
		Вищим органом Товариства є загальні збори. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України.
		Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
		Комісія з утворення Товариства у чотиримісячний строк з дня затвердження її складу подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, для затвердження у місячний строк зведений передавальний акт, зведений акт оцінки майна залізничного транспорту загального користування, а також проект статуту Товариства для подання Кабінетові Міністрів України. Зведені передавальний акт та акт оцінки складаються на основі узагальнених даних передавальних актів та актів оцінки, складених стосовно цілісного майнового комплексу кожного підприємства залізничного транспорту.
		Розмір статутного капіталу Товариства визначається під час його утворення згідно із зведеним актом оцінки майна залізничного транспорту загального користування.
		Пунктом 2 розділу ІІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону                    № 4442-VI встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону. 
		Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що спеціальним Законом № 4442-VI визначено пріоритет у застосуванні його норм, а саме: утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, який, крім іншого, виконує функції загальних зборів Товариства.
		Відповідно до зазначеного Закону № 4442-VI та на виконання його вимог згідно з постановою № 200 утворено ПАТ «Українська залізниця» на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.
		До переліку, наведеного у цьому додатку, включено й ДП «Донецька залізниця».
		За змістом п. 5 Постанови № 200 Міністерству інфраструктури доручено вжити заходів для припинення Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1.
		У межах своїх повноважень і на часткову зміну п. 5 Постанови № 200 Кабінет Міністрів України 12 листопада 2014 року прийняв постанову № 604, якою установлено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури України відповідно до цього пункту, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за ПАТ «Українська залізниця» на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до п. 2 цієї Постанови.
		За змістом п. 2 Постанови № 604 комісії з утворення ПАТ «Українська залізниця» разом із Міністерством інфраструктури України доручено після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції провести інвентаризацію та оцінку майна і за результатами подати пропозиції щодо зміни статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця» згідно із законодавством.
		У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня            2015 року № 735 «Питання публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» затверджено Статут ПАТ «Українська залізниця».
		Згідно з п.п. 1, 2 Статуту ПАТ «Українська залізниця» є юридичною особою, утвореною відповідно до Закону № 4442-VI, Постанови № 200, товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації (п. 12 Статуту).
		Товариство має у власності майно, що внесене до його статутного капіталу, та/або інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством. Товариство здійснює володіння, користування та розпорядження таким майном згідно з метою своєї діяльності з урахуванням вимог законодавства та цього Статуту. За Товариством закріплено на праві господарського відання державне майно, що передане йому відповідно до законодавства. Товариство здійснює користування та розпорядження таким майном відповідно до мети своєї діяльності з урахуванням обмежень, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом (п.п. 20, 21 Статуту).
		Відповідно до п.п. 25, 26, 53, 54 Статуту засновником товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Управління корпоративними правами держави стосовно товариства здійснює Кабінет Міністрів України. Управління корпоративними правами держави, переданими до статутного капіталу Товариства, здійснює Товариство. Єдиним акціонером Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Вищим органом є загальні збори акціонерів. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України. Функції вищого органу, які передбачені законодавством, цим Статутом, а також внутрішніми документами Товариства, крім функцій, зазначених у 
		п. 56 цього Статуту, здійснюються Кабінетом Міністрів України одноосібно.
		Державну реєстрацію ПАТ «Українська залізниця» здійснено 21 жовтня                              2015 року.
		Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (у редакції, чинній на час здійснення державної реєстрації ПАТ «Українська залізниця») державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр). Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема, внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Реєстру.
		Згідно з ч. 1 ст. 18 цього Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.  
		Як установлено судами, в Реєстрі є інформація про те, що ДП «Донецька залізниця» перебуває у стані припинення, однак запису про припинення у Реєстрі немає. 
		Крім того, в Реєстрі наведено дані про юридичних осіб, правонаступником яких є ПАТ «Українська залізниця», серед яких зазначено ДП «Донецька залізниця». Водночас згідно з інформацією у Реєстрі про здійснення зв'язку з юридичною особою правонаступництво ПАТ «Українська залізниця» щодо ДП «Донецька залізниця» настає відповідно до Постанови           № 604 після внесення майна до статутного капіталу правонаступника.
		Аналіз зазначених норм права та встановлених судом дійсних обставин справи дає підстави для висновку, що спеціальним Законом № 4442-VI визначено особливості утворення ПАТ «Українська залізниця», на виконання цього Закону Кабінет Міністрів України прийняв відповідні нормативно-правові акти та діяв не тільки як вищий орган у системі органів виконавчої влади, а й як особа, яка здійснює на підставі цього Закону від імені держави функції вищого органу управління Товариством.
		Враховуючи викладене, питання правонаступництва ПАТ «Українська залізниця» стосовно ДП «Донецька залізниця» визначається спеціальним Законом і прийнятими на його виконання постановами № 200 та № 604, які пов'язують перехід прав і обов'язків ДП «Донецька залізниця» до                     ПАТ «Українська залізниця» з інвентаризацією, складанням передавального акта та внесенням майна до статутного капіталу правонаступника.
		Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у ст.ст. 32- 34, 43, 82, 84 ГПК, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, а саме встановити обсяг майна, прав та обов'язків, які були передані від ДП «Укрзалізниця» до ПАТ «Укрзалізниця», зокрема чи було передано кредитні зобов'язання за договором. 
		Водночас відповідно до ст. 11123 ГПК Верховний Суд України розглядає справи за правилами перегляду судових рішень у касаційному порядку, а тому не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку. 
		Відсутність у Верховного Суду України процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає ухвалити нове рішення, в якому необхідно дати висновок про правильність застосування норм матеріального права залежно від встановлених судами попередніх інстанцій обставин відповідно до наданих їм процесуальних повноважень. 
		Зважаючи на це, справу слід передати на розгляд суду першої інстанції згідно з пп. «а» п. 1 ч. 2 ст. 11125 ГПК. 
		Керуючись п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року 
		№ 1402-VII, ст. ст. 11123 , 11124 , 11125 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України:
		 
		п о с т а н о в и л а: 
		Заяву публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити частково. 
		Постанову Вищого господарського суду України від 15 листопада 
		2016 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 
		22 вересня 2016 року,  рішення господарського суду міста Києва від 9 червня 2016 року у справі № 910/6426/16 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва. 
		Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, встановленої п. 4 ч. 1 ст. 11116 ГПК. 
		Головуючий                                                                                                   А.А. Ємець
		 
		Судді:                                                                                                                                   І.С. Берднік
		                                                                                                                                             
		Т.Є. Жайворонок

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...