Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/23329/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 28.03.2017. Зареєстровано: 29.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 30.03.2017.
Дата набрання законної сили: 07.04.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20.03.2017№910/23329/16
		Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,
		розглянув у відкритому судовому засіданні 
		справу № 910/23329/16
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Лоджистік», с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області, 
		до громадської організації «Медичний контроль», м. Київ,
		про визнання інформації недостовірною і такою, що порушує ділову репутацію, та зобов'язання її спростувати,
		 
		за участю представників: 
		позивача - Суховерка О.В. (довіреність від 23.01.2017 №б/н);
		відповідача -  не з'явився.
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Лоджистік» (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про:
		- визнання недостовірними та такими, що не відповідають дійсності та порушують права, ганьблять ділову репутацію Товариства, відомостей, опублікованих в статті «А и Б сидели на трубе. Аптечный склады под Киевом построили в охранной зоне газопровода» та поширених на веб-сайті http://medcontrol.com.ua/;
		- зобов'язання громадської організації «Медичний контроль» (далі - Організація) припинити поширення недостовірних відомостей, опублікованих в статті «А и Б сидели на трубе. Аптечные склады под Киевом построили в охранной зоне газопровода» та поширених на веб-сайті http://medcontrol.com.ua/, шляхом видалення статті із вказаного веб-сайта;
		- зобов'язання Організації у строк не пізніше наступного дня з моменту набрання рішенням законної сили спростувати відомості, поширені на веб-сайті http://medcontrol.com.ua/ в статті «А и Б сидели на трубе. Аптечные склады под Киевом построили в охранной зоне газопровода», у спосіб, найбільш близький до способу їх поширення, а саме шляхом публікації на головній сторінці сайта http://medcontrol.com.ua/ повідомлення такого змісту:
		«Інформація викладена в Статті «А и Б сидели на трубе. Аптечные склады под Киевом построили в охранной зоне газопровода», розміщеній на веб-сайті http://medcontrol.com.ua/ про те, що:
		ТОВ «Юніверсал Лоджистік» збудувало складський комплекс у с. Велика Олександрівка Бориспільського району на відстані, яка суперечить нормативам господарської забудови відносно магістрального газопроводу «Єфремівка-Диканька-Київ» є недостовірною та не відповідає дійсності, оскільки адміністративно-складський комплекс Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Лоджистік» розташовується поза межами охоронної зони магістрального газопроводу «Єфремівка-Диканька-Київ» та всі документи щодо розмірів охоронної зони, належної та безпечної експлуатації комплексу оформлені у встановленому законодавством порядку, експлуатація комплексу є безпечною для контрагентів та жителів сусідніх населених пунктів.
		Розмір охоронної зони на ділянці км (141,7 - 141,9) становить 175 метрів, в той час як відстань до будівлі адміністративно-складського комплексу складає 213 м, який встановлено компетентним органом в порядку, визначеному законодавством.
		ТОВ «Юніверсал Лоджистік» були вчинені корупційні дії під час будівництва та експлуатації адміністративно-складського комплексу в с. Велика Олександрівка Бориспільського району є недостовірною та не відповідає дійсності, оскільки ні Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Лоджистік», ні його посадовими особами корупційні правопорушення не вчинялись та до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень вони не притягувались.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Лоджистік» упродовж 10-ти років є одним із провідних підприємств у сфері фармацевтичної логістики на території України, співпрацює з вітчизняними і зарубіжними виробниками та постачальниками лікарських засобів. Особливість даного виду діяльності вимагає від компанії виконання особливих умов та вимог складських приміщень. Протягом здійснення своєї діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Лоджистік» постійно впроваджує найвищі європейські стандарти якості у сфері фармацевтичної логістики. Відповідність складу для зберігання фармацевтичної продукції підтверджено сертифікатами GDP (Належна практика дистрибуції), які отримані клієнтами компанії.
		Київтрансгаз в 2009 році виграв судовий спір в 2009 році у ТОВ «Юніверсал Лоджистік» є недостовірною та не відповідає дійсності», оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніверсал  Лоджистік» насправді не мало жодних судових спорів з Київтрансгаз щодо розташування адміністративно-складського комплексу.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Лоджистік» співпрацює з великою кількістю виробників (як вітчизняних так і іноземних) та дистриб'юторів лікарських засобів, а тому поширена раніше інформація на сайті Громадської організації «Медичний контроль» завдала шкоди діловій репутації підприємства».
		Позов мотивовано тим, що інформація, поширена відповідачем, є недостовірною та дискредитує позивача як суб'єкта господарювання, завдаючи шкоди діловій репутації.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2016 порушено провадження у справі.
		Позивач 13.02.2017 подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.
		17.03.2017 відповідач подав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку повноважного представника.
		Представник позивача у судовому засіданні 20.03.2017 заперечив проти задоволення вказаного клопотання.
		Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. 
		Згідно зі статтею 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. 
		Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. 
		Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
		Відповідно до частини першої статті 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
		Відповідач як на неможливість забезпечення явки повноважного представника у судове засідання посилався на знаходження голови координаційної ради у відрядженні у м. Миколаїв з 15.03.2017 по 21.03.2017, в підтвердження чого було подано посадочний документ від 15.03.2017.
		Також Організація вказала, що: 14.03.2017 адвокат повідомив, що не може взяти участь у засіданні 20.03.2017, оскільки перебуває у терміновому відрядженні за іншою справою.
		Проте відповідач не подав жодного документа, який би підтвердив:
		- перебування голови координаційної ради Організації у відрядженні у м. Миколаїв  з 15.03.2017 по 21.03.2017;
		- неможливість адвоката Жирченка М.С. взяти участь у судовому засіданні 20.03.2017.
		Слід зазначити, що: адвокат Жирченко М.С. ознайомився з матеріалами справи ще 22.02.2017 та мав достатньо часу для підготовки відзиву на позовну заяву, оскільки судове засідання було за його клопотанням відкладено на місяць; голова координаційної ради Організації мав час (три робочі дні) та обґрунтовану можливість знайти іншого представника.
		Разом з тим, відповідно до частин першої - третьої статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. 
		Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. 
		Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
		Таким чином, стаття 28 ГПК України не обмежує коло осіб, які можуть представляти інтереси юридичної особи в суді.
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
		Крім того, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
		Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
		З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
		Отже, повторне відкладення за клопотанням відповідача є недоцільним і таким, що суперечить принципу розумності строку вирішення спору.
		Представник позивача у судовому засіданні 20.03.2017 надав пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав повністю та просив суд позов задовольнити.
		Представник відповідача у судове засідання 20.03.2017 не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
		У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 20.03.2017 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 ГПК України). 
		Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Частиною четвертою статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе.
		Відповідно до частини першої статті 91 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
		За приписом частини першої статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя, честь, гідність і ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		За визначенням, наведеним у статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ділова репутація - це відомості, зібрані Національним банком України, про відповідність діяльності юридичної або фізичної особи, у тому числі керівників юридичної особи та власників істотної участі у такій юридичній особі, вимогам закону, діловій практиці та професійній етиці, а також відомості про порядність, професійні та управлінські здібності фізичної особи.
		Пунктом 26 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що ділова репутація - це сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства, а для фізичної особи - також про належний рівень професійних здібностей та управлінського досвіду, а також відсутність в особи судимості за корисливі злочини і за злочини у сфері господарської діяльності, не знятої або не погашеної в установленому законом порядку.
		Згідно з частиною другою статті 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
		Позов мотивовано тим, що у мережі Інтернет на сайті http://medcontrol.com.ua/ Організацією розміщено статтю під назвою «А и Б сидели на трубе. Аптечный склады под Киевом построили в охранной зоне газопровода».
		На думку Товариства, інформація, яка міститься у вказаній статті, є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію позивача.
		Товариством не було вжито заходів досудового врегулювання даного спору та не надіслано відповідачу листа, в якому позивач просив би опублікувати спростування недостовірної інформації.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі (пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», далі - постанова Пленуму № 1) .
		У пункті 12 постанови Пленуму № 1 зазначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
		В даній справі судом встановлено та й не заперечувалося відповідачем, що на сайті http://medcontrol.com.ua/ спірна інформація розміщена Організацією.
		Слід зазначити, що господарський суд міста Києва неодноразово витребовував у відповідача інформацію щодо·власника сайту http://medcontrol.com.ua/.
		У свою чергу, відповідач ухвалу суду не виконав та витребувану інформацію не надав.
		Крім того, вказаний сайт містить посилання на Організацію та у перекладі з англійської мови «medcontrol» українською - «медконтроль», що по суті є скороченою назвою відповідача.
		Таким чином, Організація як особа, що розмістила спірну інформацію в мережі Інтернет, є належним відповідачем у даній справі.
		У пункті 15 постанови Пленуму № 1 зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		У спірній статті відповідачем було повідомлено про те, що: підставою для будівництва складських приміщень стало укладення договору оренди земельної ділянки у 2005 році Великоолексієвською селищною радою та позивачем; складські приміщення Товариства побудовані близько до газової труби (187 метрів), що є порушенням встановлених норм (250 метрів); позивач програв «Київтрансгазу» суд у першій інстанції, а потім виграв у Київському апеляційному господарському суді.
		Спростовуючи інформацію, вказану відповідачем у статті, позивач подав суду такі документи:
		- висновок експертного дослідження від 21.11.2016 № 056/532, в якому директор Українського бюро лінгвістичних експертиз Національної Академії Наук України доктор філологічних наук, професор Ажнюк Б.М. вказує про те, що текст статті «А и Б сидели на трубе. Аптечный склады под Киевом построили в охранной зоне газопровода» носить стверджувальний характер;
		- копію листа Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 16.03.2015 № 02-2-09/611, зі змісту якого вбачається, що земельна ділянка, яка використовується Товариством знаходиться за межами охоронної зони магістрального газопроводу «Єфремівка-Диканька-Київ» та використовується відповідно до цільового призначення;
		- копію листа філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» (далі - УМГ) від 11.07.2013 № 3427/13-05, яким на звернення позивача від 05.07.2013 було надано погодження обґрунтування доцільності зменшення розмірів охоронної зони ділянки магістрального газопроводу «Єфремівка-Диканька-Київ»;
		- обґрунтування доцільності зменшення розміру охоронної зони ділянки магістрального газопроводу «Єфремівка-Диканька-Київ», яке було погоджено УМГ;
		- копію листа Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України (далі - Служба) від 15.07.2013 № 6861/0/6-9/6/13, яким Служба погодила зменшення розміру охоронної зони магістрального газопроводу «Єфремівка-Диканька-Київ» з 250 до 175 метрів до складського комплексу Товариства на території сільської ради с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області;
		- копію висновку експертизи № 80.2-15-00-5189.13 щодо відповідності обґрунтування доцільності зменшення розмірів охоронної зони ділянки магістрального газопроводу;
		- копію свідоцтва про право власності від 05.07.2013, індексний № 5779652, з якого вбачається, що Товариство є власником адміністративно-складського комплексу за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, б. 121-а.
		Частинами першою та другою статті 13 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» передбачено, що в умовах існуючої на момент набрання чинності цим Законом забудови розміри охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів, а також розміри внутрішніх зон безпеки таких охоронних зон можуть зменшуватися з урахуванням фактичного стану безпеки та зміни категорійності відповідної дільниці магістрального трубопроводу. 
		Зменшення розмірів охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів, а також розмірів внутрішніх зон безпеки охоронних зон здійснюється уповноваженим органом виконавчої влади за погодженням з підприємством магістрального трубопровідного транспорту за клопотанням власника будівлі або споруди, земельної ділянки, розташованих у межах відповідної охоронної зони, та на підставі експертного висновку, наданого спеціалізованою експертною організацією щодо стану безпеки та зміни категорійності відповідної дільниці магістрального трубопроводу. Клопотання про зменшення зазначених зон може бути подано також підприємством магістральних трубопроводів.
		Таким чином, позивачем документально підтверджено, що ним були вжиті заходи для зменшення розміру охоронної зони з 250 до 175 метрів, а уповноваженими органами були надані відповідні погодження.
		Слід зазначити, що у спірній статті міститься інформація, що носить стверджувальний характер, в ній йдеться про встановлені факти, така інформація є негативною і завдає шкоди діловій репутації позивача, оскільки дискредитує Товариство як власника складського приміщення, яке використовується ним у господарській діяльності.
		Суду не подано відповідачем жодного документального підтвердження того, що розташування складських приміщень Товариства близько до газової труби не було узгоджено у встановленому чинним законодавством України порядку.
		Крім того, Організація не підтвердила існування судових рішень, на які робиться посилання у статті.
		Так, є лише вказівка на роки судового розгляду, найменування суду, що розглядав апеляційну скаргу та учасників процесу, проте не зазначено ані дат прийняття судових рішень, ні номеру справи.
		Слід зазначити, що стаття побудована таким чином і по суті зводиться до того, що потенційним клієнтам і клієнтам позивача робиться натяк щодо небезпечності розміщення продукції у складських приміщеннях Товариства (близькість до газової труби, що може призвести до знищення матеріальних цінностей; позивач у своїй діяльності порушує чинне законодавство України).
		Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.
		У статті 37 Закону України про «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» встановлено таке:
		громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність.
		Якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов'язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою.
		Спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком «Спростування» на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується.
		З урахуванням наведеного та з огляду на те, що відповідачем не спростовано, що саме він є власником сайту http://medcontrol.com.ua/, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що поширена відповідачем інформація є недостовірною, не підтвердженою доказами і підлягає спростуванню, а отже, позов підлягає задоволенню.
		Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
		За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.
		Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити.
		2. Визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, інформацію відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Лоджистік» (08320, Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Київський Шлях, 121А; ідентифікаційний код 33594538), поширену громадською організацією «Медичний контроль» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, корпус 20, офіс 312; ідентифікаційний код 38954588) у мережі Інтернет на веб-сайті http://medcontrol.com.ua/ шляхом опублікування статті «А и Б сидели на трубе. Аптечный склады под Киевом построили в охранной зоне газопровода».
		3. Зобов'язати громадську організацію «Медичний контроль» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, корпус 20, офіс 312; ідентифікаційний код 38954588) припинити поширення недостовірних відомостей, опублікованих в статті «А и Б сидели на трубе. Аптечные склады под Киевом построили в охранной зоне газопровода» та поширених на веб-сайті http://medcontrol.com.ua/, шляхом видалення статті із вказаного веб-сайта.
		4. Зобов'язати громадську організацію «Медичний контроль» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, корпус 20, офіс 312; ідентифікаційний код 38954588) у строк не пізніше наступного дня з моменту набрання рішенням законної сили спростувати відомості, поширені на веб-сайті http://medcontrol.com.ua/ в статті «А и Б сидели на трубе. Аптечные склады под Киевом построили в охранной зоне газопровода», у спосіб, найбільш близький до способу їх поширення, а саме шляхом публікації на головній сторінці сайта http://medcontrol.com.ua/ повідомлення такого змісту:
		«Інформація викладена в Статті «А и Б сидели на трубе. Аптечные склады под Киевом построили в охранной зоне газопровода», розміщеній на веб-сайті http://medcontrol.com.ua/ про те, що:
		ТОВ «Юніверсал Лоджистік» збудувало складський комплекс у с. Велика Олександрівка Бориспільського району на відстані, яка суперечить нормативам господарської забудови відносно магістрального газопроводу «Єфремівка-Диканька-Київ» є недостовірною та не відповідає дійсності, оскільки адміністративно-складський комплекс Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Лоджистік» розташовується поза межами охоронної зони магістрального газопроводу «Єфремівка-Диканька-Київ» та всі документи щодо розмірів охоронної зони, належної та безпечної експлуатації комплексу оформлені у встановленому законодавством порядку, експлуатація комплексу є безпечною для контрагентів та жителів сусідніх населених пунктів.
		Розмір охоронної зони на ділянці км (141,7 - 141,9) становить 175 метрів, в той час як відстань до будівлі адміністративно-складського комплексу складає 213 м, який встановлено компетентним органом в порядку, визначеному законодавством.
		ТОВ «Юніверсал Лоджистік» були вчинені корупційні дії під час будівництва та експлуатації адміністративно-складського комплексу в с. Велика Олександрівка Бориспільського району є недостовірною та не відповідає дійсності, оскільки ні Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Лоджистік», ні його посадовими особами корупційні правопорушення не вчинялись та до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень вони не притягувались.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Лоджистік» упродовж 10-ти років є одним із провідних підприємств у сфері фармацевтичної логістики на території України, співпрацює з вітчизняними і зарубіжними виробниками та постачальниками лікарських засобів. Особливість даного виду діяльності вимагає від компанії виконання особливих умов та вимог складських приміщень. Протягом здійснення своєї діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Лоджистік» постійно впроваджує найвищі європейські стандарти якості у сфері фармацевтичної логістики. Відповідність складу для зберігання фармацевтичної продукції підтверджено сертифікатами GDP (Належна практика дистрибуції), які отримані клієнтами компанії.
		Київтрансгаз в 2009 році виграв судовий спір в 2009 році у ТОВ «Юніверсал Лоджистік» є недостовірною та не відповідає дійсності», оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніверсал  Лоджистік» насправді не мало жодних судових спорів з Київтрансгаз щодо розташування адміністративно-складського комплексу.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Лоджистік» співпрацює з великою кількістю виробників (як вітчизняних так і іноземних) та дистриб'юторів лікарських засобів, а тому поширена раніше інформація на сайті Громадської організації «Медичний контроль» завдала шкоди діловій репутації підприємства».
		5. Стягнути з громадської організації «Медичний контроль» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, корпус 20, офіс 312; ідентифікаційний код 38954588) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Лоджистік» (08320, Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Київський Шлях, 121А; ідентифікаційний код 33594538) судовий збір у сумі 4 134 (чотири тисячі сто тридцять чотири) грн.
		6. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повне рішення складено 27.03.2017.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                      О. Марченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...