Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 130/3239/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: 24.03.2017. Зареєстровано: 29.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2017.
Дата набрання законної сили: 27.04.2018
Результат оскарження 27.04.2018 Апеляційний суд Вінницької області: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		2/130/9/2017
		130/3239/15-ц
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		"20" березня 2017 р.                                                                                         м. Жмеринка
		Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:       
		в складі: головуючого судді - Сенько Л.Ю.,
		за участі секретаря Маліщук Н.А.,
		представника позивача ОСОБА_1,
		представника відповідача АТ «ОТП Банк» Бойко Л.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_4, про визнання договору недійсним,-
		 
		                                                    в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ПАТ «ОТП Банк» про визнання договору недійсним, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_5 Після її смерті позивачка отримала у спадок житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0367 га, розташовану на території АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом від 18.11.2014 р. В період коли вона приймала спадщину, то дізналася, що мати ще в 2008 році уклала із ПАТ «ОТП Банк» договір іпотеки, предметом якого є зазначений вище житловий будинок та земельна ділянка. Про договір іпотеки позивачка дізналася зі сформованої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек. Вважає, що даний договір іпотеки від 18.04.2008 року є недійсним, так як у неї є підстави вважати, що покійна мати під час укладення договору іпотеки не усвідомлювала значення своїх дій, оскільки з 2005 року вона перебувала на обліку у нарколога в районної лікарні м. Жмеринка з діагнозом алкоголізм ІІІ стадії. На підставі викладеного просить визнати недійсним договір іпотеки від 18.04.2008 р., укладений між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 
		Позивачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася. Її представник ОСОБА_1 позов ОСОБА_3 підтримав за викладених в позовній заяві обставин та просив його задовольнити, вважає, що спірний договір іпотеки має бути розірвано на підставі ст. 225 ЦК України.
		Представник відповідача ПАТ «ОТП Банк» Бойко Л.В. позов ОСОБА_3 не визнала та просила в його задоволенні відмовити. Додатково пояснила, що медичні картки стаціонарного хворого ОСОБА_5, які містяться в матеріалах справи не містять жодного посилання на те, що ОСОБА_5 була госпіталізована в стані алкогольного сп'яніння, хворіла на алкоголізм чи на які-небудь душевні захворювання. Всупереч цьому експерт прийшов до висновку про захворювання ОСОБА_5 Ніякого алкоголізму ІІІ ступеню у ОСОБА_5 не вбачається. Окрім того, позичальник ОСОБА_4, мати позивачки ОСОБА_5 та сама позивачка перебували у родинних відносинах, а тому позивачка не могла не знати про те, що її мати уклала договір іпотеки. Вважає, що сторона позивача даним позовом вводить суд в оману та намагається уникнути відповідальності за невиконання зобов'язань за кредитним договором. Також зазначила, що до цього позивачка зверталася до суду із позовом про зняття заборони на іпотечне майно і в цьому позові нічого не зазначала про хворобу матері. Окрім того, позичальник ОСОБА_4 дуже добре знав по хворобу ОСОБА_5, однак не повідомив про це ні банк ні нотаріуса при укладенні договору іпотеки. Вважає, що підтвердження того, що ОСОБА_5 усвідомлювала значення своїх дій є її звернення до управління земельних ресурсів та до Жмеринської міської ради за отриманням довідок необхідних при укладенні договору іпотеки, про те, що земельна ділянка та житловий будинок перебувають у її власності. При укладені договору іпотеки нотаріусом було перевірено дієздатність ОСОБА_5, яка надала нотаріусу заяву про те, що вона усвідомлює значення своїх дій та може ними керувати. Окрім того, для укладення договору іпотеки було проведено оцінку майна, яка проводилася за зверненням ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Також в матеріалах справи містяться довідки ВОПНЛ ім. Ющенка, КУ «Соціотерапія», Жмеринської ЦРЛ, які вказують, що ОСОБА_5 на обілку в даних медичних закладах не перебуває. З жодної медичної картки хворої ОСОБА_5 не вбачається, що позивачка якимось-чином приймала участь у житті матері. Також зазначила, що сам по собі висновок експертизи не є беззаперечним доказом у справі та має бути оцінений в сукупності з іншими доказами. Просила в задоволенні позову відмовити.
		Тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, при ухвалені судом рішення покладається на розсуд суду. 
		Враховуючи те, що сторона скористалась своїм правом передбаченим ч.2 ст.158 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи у її відсутність, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі. 
		Свідок ОСОБА_6 суду показав, що в 2008 році він працював старшим експертом по роботі з середнім та малим бізнесом в ОТП Банку. До його обов'язків входила підготовка всіх документів для видачі кредиту, його погодження на кредитному комітеті. На час укладення кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки зі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 він був підписантом зі сторони банку, пам'ятає їх. Також пам'ятає, що ОСОБА_5 для укладення договору іпотеки надавала йому необхідні документи та довідки. При укладені договору іпотеки у нотаріуса він також був присутнім, там також була присутня і ОСОБА_5, вона була адекватна, неадекватних дій її він не пам'ятає. Чи повідомляв нотаріус ОСОБА_5 наслідки укладення договору він не пам'ятає, однак впевнений в тому, що так, оскільки нотаріус при кожному укладенні такого договору роз'яснює сторонам наслідки його укладення. Чи були ОСОБА_5 сама при укладенні договору іпотеки він не пам'ятає. При укладенні спірного договору ніхто на ОСОБА_5 не тиснув та і нотаріус би цього не дозволив. Чи були ОСОБА_4 та ОСОБА_5 між собою родичами йому не відомо.       
		Вислухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_6, оглянувши заяву третьої особи ОСОБА_4, оглянувши медичні карти №5474, 5761, 8347, 9034 стаціонарного хворого ОСОБА_5, медичну карту амбулаторного хворого №62 ОСОБА_5, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити.
		Судом встановлено, що 18.04.2008 р. між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №CM-SMEB04/238/2008, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 36990,00 доларів США строком до 25.04.2023 р. (а.с. 49-52)
		В забезпечення виконання позичальником ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором 18.04.2008 р. між кредитором - ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки № PM-SMEB04/238/2008 (майнова порука), посвідчений 18.04.2008 року приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №1854. За умовами даного договору іпотекодавець ОСОБА_7 передала іпотекодержателю в іпотеку житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності відповідно до свідоцтва НОМЕР_1 про право власності на житловий будинок з господарчими будівлями, виданого виконкомом Жмеринської міської ради 06.03.2008 р., а також земельна ділянка під АДРЕСА_2, площею 0,0367 га та належить іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_2, виданого виконкомом Жмеринської міської ради 17.03.2008 р.,цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови (для обслуговування житлового будинку), кадастровий номер - НОМЕР_3. (а.с. 28-30, 45-47) Також 18.04.2008 р. нотаріусом було накладено заборону на відчуження зазначеного в договорі житлового будинку та земельної ділянки, які належить ОСОБА_5 до припинення чи розірвання договору. (а.с. 30-зворот, 47-зворот)
		Відповідно до копії свідоцтва про право власності від 06.03.2008 р. на житловий будинок з господарськими будівлями ОСОБА_5 являється власником житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями, що по АДРЕСА_1. Право власності ОСОБА_5 зареєстровано в Жмеринському РСП КП «ВООБТІ» 14.03.2008 р. за реєстровим №7053. (а.с. 53)
		Відповідно до висновку оцінювача про вартість майна, наданого в оцінку вартість приватного житлового будинку з прибудовами, загальною площею 66,2 кв.м, по АДРЕСА_1 станом на 10.04.2008 р. становить 189890 грн., що еквівалентно 37602 дол. США. (а.с. 55)
		Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 17.03.2008 р. ОСОБА_5 є власником земельної ділянки по АДРЕСА_2, площею 0,0367 га, цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови (для обслуговування житлового будинку), кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3. (а.с. 56) 
		Заявами наданими приватному нотаріусу Жмеринського районного нотаріального округу ОСОБА_8 від 18.04.2008 р. (а.с. 64, 65) ОСОБА_5 підтвердила факт, що на момент придбання житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0367 га по АДРЕСА_2, в шлюбі не перебувала та до цього часу не перебуває, однією сім'єю з особами, з якими мала би право укласти шлюб не проживала та не проживає; зазначене нерухоме майно, яке передається в іпотеку не є об'єктом спільної сумісної власності та перебуває в її особистій приватній власності; будь-яких прав щодо нього в інших осіб, в тому числі за договором найму, немає; внаслідок передачі нерухомого майна в іпотеку не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, у тому числі неповнолітніх, малолітніх, непрацездатних дітей та інших осіб, яких вона зобов'язана утримувати за законом чи договором. 
		На підставі заяв ПАТ «ОТП Банк» (а.с. 71, 74) нотаріусом було внесено відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек (а.с. 59,60, 61, 62, 63, 72, 73, 75) про обтяження накладені на майно ОСОБА_5 - житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку по АДРЕСА_2, у зв'язку із укладенням договору іпотеки.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. (а.с. 6)
		Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 є її дочка - позивачка ОСОБА_3, яка 18.11.2014 р. отримала свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 7, 8) на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0367 га, що по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення якої - землі житлової та громадської забудови (для обслуговування житлового будинку).
		Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №29655789 від 18.11.2014 р., житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельна ділянка по АДРЕСА_2 внесені до Державного реєстру іпотек 18.04.2008 р. та накладено заборону на їх відчуження. (а.с. 9-10)
		З інформації КЗ ВОНД «Соціотерапія» №1/1-149 від 25.05.2016 р. (а.с. 118) ОСОБА_5 в Комунальному закладі Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія» на диспансерному обліку не перебуває, за медичною допомогою не зверталася.
		Також ОСОБА_5 не перебуває на обліку в АЗПСМ м. Жмеринка, відповідно до інформації КУ «Жмеринський районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» від 15.08.2016 р. №683/01-4. (а.с. 132)
		З довідки Жмеринської ЦРЛ №1367 від 20.05.2016 р. (а.с. 112) ОСОБА_5 не перебуває на психіатричному обліку в Жмеринській ЦРЛ. (а.с. 112) 
		Відповідно до оглянутих в судовому засіданні медичних карт №5474, 5761, 8347, 9034 стаціонарного хворого ОСОБА_5 остання з 30.07.2005 р. по 10.08.2005 р., з 23.08.2008 р. по 02.09.2008 р., з 26.11.2008 р. по 11.12.2008 р., по 09.12.2010 р. по 13.12.2010 р. перебувала на лікуванні в неврологічному та кардіологічному відділеннях Жмеринської ЦРЛ, із яких вбачається що ОСОБА_5 потрапляла до медичної установи із діагнозами гостре порушення мозкового кровообігу; дисциркуляторна енцефолопія ІІ ступеню на грунті хронічного порушення мозкового кровообігу з переважним ураженням вертебро-базилярного басейну; діенцефальний синдром; повторне госрте порушення мозкового кровообігу; дисметалобічна (алкогольна) міокардіопатія; пароксизм миготливої аритмії; симптоматична гіпертензія; супутній діагноз: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю.
		Згідно оглянутої в судовому засіданні медичної карти амбулаторного хворого №62 ОСОБА_5 заведеної 10.12.2010 р. в Жмеринський центральній районній лікарні, ОСОБА_5 10.12.2010 р. була взята лакарем-наркологом на диспансерний олік з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю ІІІ стадії, запійне пияцтво, зміни особистості по алкогольному типу; дисметаболічна (алкогольна) міокардіопатія, пароксизмальна миготлива аритмія, хронічна алкогольна енцефалопатія, гіпертонічна хвороба, хронічний алкогольний гепатит.         
		Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №9 від 02.10.2016 р. (а.с. 141-144) на момент підписання договору іпотеки від 18.04.2008 р. ОСОБА_5 страждала на хронічне душевне захворювання у вигляді психічних розладів внаслідок органічного ураження головного мозку змішаного (судинного, інтоксикаційного) ґенезу; на момент підписання договору іпотеки від 18.04.2008 р. ОСОБА_5 не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. З описової частини висновку експертизи вбачається, що захворювання ОСОБА_5 свідчать дані анамнезу про зловживання нею впродовж багатьох років (з 1989 р.) спиртними напоями, формування психічної та фізичної залежності від них з виникненням потягу до алкоголю, запоїв, похмілля, характерного зменшення добової толерантності до алкоголю, що протікало на тлі органічного ураження її головного мозку внаслідок гіпертонічної хвороби з кризовим перебігом, діенцефального синдрому, ускладнилось хронічною недостатністю мозкового кровообігу, розвитком енцефалопатії, дисметаболічної (алкогольної) міакардіопатії, виникненням на тлі синдрому відміни вживання алкоголю психічних розладів (алкогольного делірію) з порушенням орієнтації, психомоторним збудженням, галюцинаторними переживаннями, призвело до характеролічних змін особистості по алкогольному типу до рівня деградації у вигляді вираженого інтелектуально-мнестичного зниження, значних вольових порушень із залежністю від своїх бажань та потягів, легким підпаданням під сторонній вплив, а також до характерних порушень у сферах емоцій, мислення, уваги, зниження морально-етичних якостей, критичних та адаптаційних здібностей з порушенням прогнозування своїх дій і вчинків, що слугувало причиною для її госпіталізації в лікарню та неодноразового призначення консультацій районним лікарем-наркологом, який у 2005 р. відмітив у неї факт наявності хронічного алкоголізму та встановив у 2010 р. ІІІ стадію даного захворювання із взяттям на диспансерний наркологічний облік.               
		За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між ОСОБА_5 та ПАТ «ОТП Банк» регулюються нормами ЦК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 203 ЦК України).
		Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215ЦК України).
		Частиною 1 статті 225 ЦК України визначено, що правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
		Як роз'яснено в п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2011 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правила ст. 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до ст. 145 ЦПК України зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 212 ЦПК України. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.
		Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у ст.ст.10 і 11 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. (ст.ст. 15, 16 ЦК України).
		Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 
		Відповідно до ст.ст. 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
		Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_5 на момент підписання договору іпотеки 18.04.2008 р. страждала на хронічне душевне захворювання у вигляді психічних розладів внаслідок органічного ураження головного мозку змішаного (судинного, інтоксикаційного) ґенезу та не усвідомлювала значення своїх дій і не могла керувати ними, що підтверджується висновком судово-психіатричної експертизи від 02.10.2016 р. та медичних карт хворої ОСОБА_5, з яких вбачається, що захворювання ОСОБА_5 є наслідком її зловживання алкогольними напоями. При цьому суд критично оцінює пояснення представника відповідача Бойко Л.В. щодо суперечності висновку експертизи та довідок медичних закладів про те, що ОСОБА_5 не перебуває на обліку, а тому немає підстав приймати висновок експертизи як належний доказ, оскільки на наркологічному обліку ОСОБА_5 не значиться в КЗ Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія», а в Жмеринській ЦРЛ ОСОБА_5 не перебуває на психіатричному обліку. До того ж ОСОБА_5 була взята на наркологічний облік лікарем-наркологом Жмеринської ЦРЛ в 2010 році. З оглянутих в судовому засіданні медичних карт стаціонарного хворого ОСОБА_5 було встановлено, що її госпіталізації передувало зловживання спиртними напоями. Таким чином суд не вбачає наявності суперечливої інформації наданої медичними установами щодо не перебування ОСОБА_5 на обліку та висновком судово-психіатричної експертизи. 
		Згідно зі ст. 1 Закону України від 25 лютого 1994 року N 4038-XII "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
		Відповідно до ст. 3 Закону України від 22 лютого 2000 року N 1489-III "Про психіатричну допомогу" визначена презумпція психічного здоров'я, суть якої полягає в тому, що кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України. 
		З огляду на зазначені норми права судом також не приймаються до уваги і пояснення свідка ОСОБА_6, оскільки свідок не є спеціалістом в галузі медицини та не міг визначити психічний стан ОСОБА_5 в момент підписання оспорюваного договору іпотеки від 18.04.2008 р.         
		Таким чином, оцінивши докази в сукупності, суд вважає, що позов належить задовольнити, так як він обґрунтований, доведений позивачкою та відповідає матеріальному закону.
		Відповідно до ст.ст. 15, 16, 202, 203, 215, 225 ЦК України, керуючись, ст.ст. 8, 10, 15, 39, 57, 60, 61, 212-215 ЦПК України суд, -
		 
		                                                            в и р і ш и в:
		 
		Позов задовольнити повністю.
		Визнати недійсним договір іпотеки № РМ-SMEB04/238/2008 від 18 квітня 2008 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_5, посвідчений 18.04.2008 року приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №1854.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення. 
		  
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...