Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 816/2425/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі.
Надіслано для оприлюднення: 29.03.2017. Зареєстровано: 30.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2017.
Дата набрання законної сили: 25.03.2021
Результат оскарження 25.03.2021 Верховний Суд: скасовано судове рішення суду апеляційної інстанції та залишено в силі судове рішення суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		          
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 березня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/2425/16
		Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді  Бойка С.С.,
		за участю:
		секретаря судового засідання  Дубінчина О.М.,
		представника позивача  ОСОБА_1,
		представника відповідача  ОСОБА_2,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Транс - Груп" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		29 грудня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АС Транс-Груп" (надалі по тексту - позивач, ТОВ "АС Транс-Груп") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області (надалі по тексту - відповідач, Управління) про визнання протиправною та скасування постанови  від 23.11.2016 № 16-01-234/1069-239.
		Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що перелічені у приписі особи працювали у нього та отримували заробітну плату з розрахунку мінімальної заробітної плати та з таким розміром оплати праці погодились при прийнятті на займану посаду. Відповідачем також проведено перевірку позивача з порушенням вимог порядку призначення позапланової перевірки, оскільки підставою для її проведення послугували листи Державної служби України з питань праці, що не відповідає вимогам частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
		Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі.
		Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У письмових запереченнях зауважив, що при призначенні та проведенні перевірки діяв на підставі та в межах діючого законодавства. Стосовно встановлених порушень зауважив, що водіям заробітна плата виплачувалась на рівні та з розрахунку мінімальної заробітної плати без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
		Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.
		В період з 08.11.2016 по 16.11.2016 головним державним інспектором Управління Держпраці у Полтавській області Носатченком А.С. проведено перевірку додержання ТОВ "АС Транс-Груп" законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт від 23.11.2016 № 16-01-234/1069 /а.с. 10-17/. 
		 
		 
		Під час перевірки виявлено порушення позивачем, крім іншого, статті 96 КЗпП та частини третьої статті 6 Закону України "Про оплату праці", а саме: при встановленні окладів і нарахуванні заробітної плати не враховані міжпосадові (міжкваліфікаційні) співвідношення. Так, згідно штатного розкладу, введеного в дію 01.05.2016, та відомостей нарахування заробітної плати за період травень - жовтень 2016, слюсарю ОСОБА_3, механіку ОСОБА_4, інженеру з охорони праці ОСОБА_5 та водіям: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, нарахування заробітної плати проведено виходячи з розміру посадового окладу 1450 грн.
		16.11.2016 відповідачем винесено припис № 16-01-234/1069-901 про усунення вищевикладених порушень та надано строк до 16 грудня 2016 року для надання письмового підтвердження /а.с. 93-94/.
		У відповідь позивачем надіслано листа від 15.11.2016 № 25, відповідно до якого, крім іншого, зазначено про незгоду в частині встановлених порушень та намір оскаржити факт їх встановлення /а.с.131/.
		23.11.2016 начальником Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_19 видано постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 16-01-234/1069-239, якою на позивача на підставі абзацу четвертого частини 2 статті 265 КЗпП накладено штраф у розмірі 188500 грн /а.с. 18/.
		Розрахунок суми застосованого штрафу позивачем не оскаржується.
		Позивач не погодився із вказаними постановами та оскаржив їх до суду.
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Надаючи правову оцінку постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23 листопада 2016 року № 16-01-234/1069-239, суд виходив з наступного.
		Правові, організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом N 877-V.
		Згідно з цим Законом орган державного нагляду має право здійснювати планові, позапланові заходи здійснення державного нагляду. Підстави, порядок їх здійснення та необхідні розпорядчі документи органу державного нагляду, визначені статтями 5, 6, 7 цього Закону.
		Так, згідно зі статтею 5 Закону N 877-V планові заходи державного нагляду проводяться відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про це не пізніше як за десять днів до дня здійснення цього планового заходу. Повідомлення повинно містити дату початку та дату закінчення здійснення цього заходу, найменування юридичної особи, щодо діяльності якого здійснюється захід, найменування органу державного нагляду (контролю).
		Надаючи оцінку посиланню позивача на неправомірності проведення спірної перевірки саме відповідачем, оскільки останній не наділений повноваженнями органу, що здійснює державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, суд виходив з наступного.
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 100 утворено Управління Держпраці у Полтавській області, реорганізувавши шляхом злиття територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Полтавській області і Територіальну державну інспекцію з питань праці у Полтавській області.
		Згідно пункту 2 цієї постанови територіальні органи, які утворюються, є правонаступниками прав та обовязків територіальних органів Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці, що реорганізуються.
		Згідно з п. 12 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074, орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється.
		Кабінет Міністрів України згідно розпорядження від 16 вересня 2015 року №  929-р Питання Державної служби з питань праці погодитися з пропозицією Міністерства соціальної політики щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань праці постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96 Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.
		30 вересня 2015 року прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України № 1021-р Питання державної служби з питань праці щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань праці постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці функцій і повноважень Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки, що припиняється.
		Управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується та діє на підставі Положення про Управління Держпраці у Полтавській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 04.02.2016 № 8.
		Відповідно до пункту 3 Положення про Управління одним із основних завдань Управління є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообовязкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
		Головним законодавчим актом, що передбачає порядок здійснення заходів державного нагляду є, перш за все, Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 5 квітня 2007 року №877. Проте, відповідно до статті 2 дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.
		Тобто сфера промислової безпеки та охорони праці підпадають під дію цього закону, а питання праці та зайнятості населення не підпадають. Тому перевірки за цими напрямками на сьогодні здійснюються відповідного до нормативно-правових актів щодо здійснення державного нагляду у цих сферах.
		Так, з метою забезпечення безперервності реалізації повноважень, переданих Державною інспекцією з питань праці до внесення змін у чинне законодавство, оформлення результатів перевірок та видача розпорядчих документів здійснюється відповідно до Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року № 390, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.07.2012 № 1291/21603. 
		Підсумовуючи викладене, Управління, як правонаступник прав та обовязків органів, що реорганізувалися, здійснює державний нагляд (контроль), зокрема, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.
		Державна служба України з питань праці (Держпраці) згідно Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
		Згідно Положення про Управління Держпраці, затвердженого наказом Держпраці від 04.02.2016 № 8, управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та відповідно їй підпорядковується.
		У відповідності до пп.5 п.4 Положення, Управління Держпраці, згідно покладених на нього завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі, їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
		Згідно з пп.5 п.6 Положення, Управління Держпраці, для виконання покладених на нього завдань має право, безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.
		Управління Держпраці при здійсненні перевірок з питань дотримання законодавства про працю у своїй діяльності керується наказом Міністерства соціальної політики від 02.07.2012 № 390 "Про затвердження Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції з питань праці та її територіальних органів".
		Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 100 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 929-р, функції і повноваження Державної інспекції України з питань праці передані правонаступникам Державній службі України з питань праці та її територіальним органам.
		Держпраці у межах повноважень, передбачених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання. 
		Також, надаючи оцінку твердженню позивача про протиправність дій щодо проведення спірної перевірки, суд зауважує наступне.
		Так, з метою забезпечення безперервності реалізації повноважень, переданих Державною інспекцією з питань праці до внесення змін у чинне законодавство, оформлення результатів перевірок та видача розпорядчих документів здійснюється відповідно до Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року № 390, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.07.2012 № 1291/21603.
		Зазначений Порядок № 390 був розроблений та затверджений ще у 2012 році без урахування змін, які вносились до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», тому за усталеними підходами в теорії права з 01.01.2015 р. застосовувався в межах, що не суперечить вимогам законодавства.
		Згідно пунктів 3-4 Порядку № 390 позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення субєктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.
		Інспектор має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку.
		Підставою для проведення перевірки дотримання вимог законодавства про працю було доручення (на виконання рішення колегії Мінсоцполітики) Державної служби України з питань праці (лист від 27.10.2016 р. № 10730/4.1/4.3-ДП-16) щодо перевірок підприємств згідно переліку, згода на проведення перевірок цих підприємств, отримана листом від 27.10.2016 р. №10784/4.1/4.3-ДП-16 та доручення Державної служби України з питань праці щодо дослідження при проведенні перевірок питання дотримання роботодавцями законодавства з загальнообовязкового державного соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності від 31.10.2016 р. за № 10855/4.3/4.7-ДП-16.
		Статтею 7 зазначеного Закону одним із розпорядчих документів, які супроводжують проведення планових та позапланових заходів здійснення державного нагляду, визначено посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке оформлюється на підставі наказу про здійснення планового або позапланового заходу. Одним із обов'язкових реквізитів, який має містити посвідчення, є перелік посадових осіб, що беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові. Зазначене посвідчення (направлення) та службове посвідчення посадові особи органу державного нагляду зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі перед початком здійснення заходу.
		У разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу або непред'явлення посадовими особами органу нагляду документів, визначених статтею 7 Закону N 877-V, передбачено право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду до здійснення такого заходу (абзац четвертий частини четвертої статті 5, абзац третій частини п'ятої статті 7 Закону N 877-V).
		Положення цих норм кореспондуються зі статтею 10 зазначеного Закону, яка визначає право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів нагляду, зокрема, внаслідок ненадання ними копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.
		Наведене дає підстави вважати, що порушення органом державного нагляду (контролю) вимог Закону N 877-V щодо оформлення та надання суб'єкту господарювання повідомлення (направлення) про перевірку та посвідчення на здійснення перевірки, є підставою для недопущення останнім посадових осіб органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю). У разі невикористання суб'єктом господарювання цього права не можна визнати такі порушення безумовною підставою для скасування рішення органу державного нагляду (контролю), прийнятого за наслідками проведених заходів.
		Аналогічна правова позиції щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена у постанові Верховного суду України від 19 вересня 2011 року у справі №21-130а11.
		Відповідно до частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
		Частиною першою статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
		Мотивів для відступлення від вказаної правової позиції Верховного Суду України при розгляді цієї справи, судом не встановлено та сторонами не зазначено.
		Суд зауважує, що позивач правом щодо недопуску до проведення зазначеної перевірки не скористався, чим фактично визнав наявність відповідних документів для її проведення, а тому такі доводи на підтвердження протиправності дій відповідача є необґрунтованими.
		Аналогічна думка викладена у ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22 жовтня 2013 року у справі № К-33903/10.
		Згідно з актом перевірки ТОВ "АС Транс-Груп" порушено вимоги статті 96 КЗпП та частини третьої статті 6 Закону України "Про оплату праці", а саме: при встановленні окладів і нарахуванні заробітної плати не враховані міжпосадові (міжкваліфікаційні) співвідношення. Так, згідно штатного розкладу, введеного в дію 01.05.2016, та відомостей нарахування заробітної плати за період травень - жовтень 2016, слюсарю ОСОБА_3, механіку ОСОБА_4, інженеру з охорони праці ОСОБА_5 та водіям: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, нарахування заробітної плати проведено виходячи з розміру посадового окладу 1450 грн.
		Відповідно до статті 94 КЗпП заробітна плата  це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. 
		Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. 
		При цьому, згідно з частиною першою статті 95 цього Кодексу мінімальна заробітна плата  це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). 
		Відповідно до частини третьої статті 96 КЗпП формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). 
		Згідно із статтею 6 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). 
		Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників  залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. 
		Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). 
		Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
		Кваліфікаційні розряди підвищуються насамперед робітникам, які успішно виконують встановлені норми праці і сумлінно ставляться до своїх трудових обов'язків. Право на підвищення розряду мають робітники, які успішно виконують роботи більш високого розряду не менш як три місяці і склали кваліфікаційний екзамен. За грубе порушення технологічної дисципліни та інші серйозні порушення, які спричинили погіршення якості продукції, робітникові може бути знижено кваліфікацію на один розряд. Поновлення розряду провадиться в загальному порядку, але не раніше ніж через три місяці після його зниження.
		Посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові оклади службовцям у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді.
		Так, відповідно до наявної в матеріалах справи копії штатного розпису станом на  01 травня 2016 року, затвердженого на підставі наказу від 29 квітня 2016 року № 20 /а.с.21/, відповідно до якого, крім іншого за посадами вказаних осіб закріплено посадовий оклад та місячний фонд оплати праці у розмірі 1450 грн, тобто тарифна сітка не сформована з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).   
		Посилання позивача на закріплення водіїв за автомобілями по двоє та виконання покладених на них обов'язків почергово по 4 години, суд оцінює критично, оскільки відповідно до долучених до матеріалів справи копій табелів обліку використання робочого часу стосовно таких водіїв зазначені значення "8" у рядках "Відмітки про явки та неявки за числами місяця (годин)" /а.с. 96-102/.
		Стосовно тверджень ТОВ "АС Транс Груп" щодо прийняття ОСОБА_5 на посаду інженера з охорони праці на 0,5 ставки, у зв'язку з чим і оплата праці здійснювалась виходячи з такого розміру ставки, варто зауважити, що відповідачем останнє не оскаржується та підтверджується долученими копіями Наказу від 04.01.2016 № 5 та зазначених вище табелів обліку використання робочого часу /а.с. 22/.
		При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до статті 56 КЗпП України встановлено, що За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На просьбу вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
		Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
		Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "АС Транс-Груп" задоволенню не підлягають.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, - 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		В задоволенні адміністративного позову відмовити.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. 
		Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 
		Повний текст постанови виготовлено 28 березня 2017 року.
		 
		СуддяС.С. Бойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...