Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-762/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі.
Надіслано для оприлюднення: 27.03.2017. Зареєстровано: 30.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2017.
Дата набрання законної сили: 26.04.2011
Результат оскарження 26.04.2011 Апеляційний суд Миколаївської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		14.02.2011
		Справа № 2-762 за 2011р.
		РІШЕННЯ 
		іменем України
		14 лютого 2011 року Ленінський районний суд м.Миколаєва в складі судді Коломієць В.В., при секретарі Наумкіной І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Миколаївській комбінат хлібопродуктів» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
		УСТАНОВИВ:
		26.10.2010р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ВАТ «Миколаївській комбінат хлібопродуктів», мотивуючи свої вимоги тим, що з 12.04.2005р. вона працювала у відповідача на посаді контролера КПП команди ВОХР, в подальшому назва посади була змінена на охоронця 2 класу ВОХР. Як вказала позивачка, наказом №91 від 09.09.2010р. всій зміні охорони ВАТ «Миколаївській комбінат хлібопродуктів», яка чергувала з 8год 04.09.2010р. по 08.год 05.09.2010р., у тому числі і ОСОБА_1, була обявлена догана та знята персональна надбавка в звязку з тим, що приблизно з 11год 04.09.2010р. по 10год. 05.09.2010р. була порушена охоронна огорожа території в районі матеріального складу та розбите скло в кабінеті завідуючого матеріальним складом. Як зазначила ОСОБА_1, 12.09.2010р. в приміщеннях транспортного комплексу знов було скоєне розкрадання матеріальних цінностей і наказом № 92 від 13.09.2010р. усій зміні охорони ВАТ «Миколаївській комбінат хлібопродуктів» у тому числі і позивачці, знову була обявлена догана. Вказані накази позивачка вважає незаконними, оскільки керівництвом підприємства не була встановлена ні її вина, ні порушення нею трудових обовязків. Наказом № 124-к від 14.09.2010р. ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади за ч.3 ст.40 КЗпП України. На думку позивачки її звільнення є незаконним оскільки воно не було погоджено з профкомом, накази, якими їй була обявлена догана, з вищезазначених підстав є незаконними, і, крім того, підставою для звільнення були ті ж самі обставини, за які до неї вже застосовувалися дисциплінарні стягнення. Також, за твердженням позивачки, незаконне звільнення мало негативний вплив на її здоровя та призвело до моральних страждань. Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила визнати незаконними та скасувати вищевказані накази, поновити її на посаді охоронця 2 класу ВОХР, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди в сумі 5000грн.00коп.
		Посилаючись на те, що документи, необхідні для звернення до суду з даним позовом, вона отримала від відповідача по пошті 12.10.2010р., ОСОБА_1 вважала, що передбачений законом строк для звернення до суду за поновленням її прав порушений нею з поважних причин.
		В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_2 - підтримали викладені вимоги та просили з вищезазначених підстав і посилаючись на хворобливий стан ОСОБА_1 поновити позивачці строк, передбачений ч.1 ст.233 КЗпП України.
		Представник відповідача - ОСОБА_3 - позов не визнала, вважаючи звільнення ОСОБА_1 законним, а пропущення позивачкою строку, передбаченого ч.1 ст.233 КЗпП України, таким, що не підлягає поновленню, оскільки трудову книжку вона отримала 14.09.2010р., а після отримання 12.10.2010р. копії наказу про звільнення мала ще два дні на звернення до суду в передбачений законом строк, якими не скористалася.
		Заслухавши пояснення позивачки та представників сторін, вивчивши матеріали справи, вислухавши показання свідків, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.
		ОСОБА_1 з 12.04.2005р. була прийнятана роботу у ВАТ «Миколаївській комбінат хлібопродуктів» на посаду контролера КПП команди ВОХР. Наказом № 14 від 13.02.2006р. посада контролера КПП була замінена охоронцем 2 класу (а.с.18, 19).
		25.12.2006р. Головою правління ВАТ «Миколаївській комбінат хлібопродуктів» була затверджена Посадова інструкція охоронця внутрішньої охорони, згідно п.п. 2.1, 2.12. якої до посадових обовязків охоронця відноситься охорона території підприємства від несанкціонованих проникнень сторонніх осіб та затримання таких осіб, припинення спроб викрадення матеріальних цінностей. (а.с. 20-21). Доводи позивачки про те, що вона не була ознайомлена із вказаною Посадовою інструкцією спростовуються її підписом від 28.12.2006р. про ознайомлення з Положенням при пропускний та внутрішньообєктні режими, посадовими інструкціями і постовими обовязками (а.с.36). Вказану підпис ОСОБА_1 не оспорювала. Посилання позивачки про ознайомлення лише з Інструкцією охоронця посту № 1 КПП-1 суд не може прийняти до уваги, оскільки згідно вищевказаного наказу № 14 від 13.02.2006р.  на момент її ознайомлення з посадовою інструкцією посади охоронця посту № 1 КПИ вже не існувало.     
		В період чергування відділення, до складу якого входила позивачка, приблизно з 11год 04.09.2010р. по 10год. 05.09.2010р. було виявлено порушення охоронної огорожі території в районі матеріального складу та розбите скло в кабінеті завідуючого матеріальним складом і викрадені матеріальні цінності. У ході службового розслідування було встановлено, що вказаній події сприяло недобросовісне відношення до виконання своїх посадових обовязків по охороні обєкта особовим складом  відділення, що чергувало у той час. В звязку з викладеним наказом № 91 від 09.09.2010р. всій зміні охорони ВАТ «Миколаївській комбінат хлібопродуктів», яка чергувала з 8год 04.09.2010р. по 08.год 05.09.2010р., у тому числі і ОСОБА_1, була оголошена догана та знята персональна надбавка (а.с.6). Позивачка не заперечувала, що  була ознайомлена з даним наказом. До застосування дисциплінарного стягнення відповідач отримав від позивачки письмові пояснення (а.ч.7).     
		На підставі викладеного суд вважає, що при застосуванні даного дисциплінарного стягнення до позивачки відповідачем були дотримані вимоги ст.ст.147-149 КЗпП України, отже вимоги ОСОБА_1 щодо визнання наказу № 91 від 09.09.2010р. незаконним та його скасування - задоволенню не підлягають.     
		В період чергування відділення, до складу якого входила позивачка, 12.09.2010р.  знову було виявлений факт викрадення матеріальних цінностей з приміщень  транспортного комплексу. У ході службового розслідування було встановлено, що  вказаній події сприяло недобросовісне відношення до виконання своїх посадових обовязків по охороні обєкта особовим складом відділення, що чергувало у той час. В звязку з викладеним наказом № 92 від 13.09.2010р. всій зміні охорони ВАТ «Миколаївській комбінат хлібопродуктів», яка на той час чергувала, у тому числі і  ОСОБА_1, була оголошена догана (а.с.8). Позивачка не заперечувала, що була ознайомлена з даним наказом. До застосування дисциплінарного стягнення відповідач отримав від позивачки письмові пояснення (а.ч.9).     
		Таким чином, суд вважає, що при застосуванні даного дисциплінарного стягнення до позивачки відповідачем були дотримані вимоги ст.ст.147-149 КЗпП України, отже вимоги ОСОБА_1 щодо визнання наказу № 92 від 13.09.2010р. незаконним та його скасування - задоволенню не підлягають.     
		Разом з тим, у порушення вимог ч.1 ст.147, ч.2 ст.149 КЗпП України про можливість застосування за кожне порушення трудової дисципліни лише одного дисциплінарного стягнення, наказом № 124-к від 14.09.2010р. за ті ж самі порушення трудової дисципліни, за які наказами № 91 від 09.09.2010р. і № 92 від 13.09.2010р. вже була оголошена позивачці догана, ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади на підставі п.3 ст.40 КЗпП України (систематичне невиконання працівником обовязків, покладених на нього трудовим договором) (а.с.10). Крім того, у порушення вимог ч.3 ст.43 КЗпП України звільнення позивачки було проведено відповідачем без попередньої згоди профспілкової організації і така згода була отримана тільки 08.02.2011р. після відповідного запиту суду в порядку ч.9 ст.43 КЗпП.
		Таким чином, суд вважає, що наказ № 124-к від 14.09.2010р. про звільнення ОСОБА_1 є незаконним та підлягає скасуванню.
		З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що відповідно до ст.235 КЗпП України позивачку необхідно поновити на посаді охоронця внутрішньої охорони та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, тобто з 14.09.2010р. по 14.02.2011р. Визначаючи суму заробітку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, суд виходить з наступного. Так, згідно довідки відповідача від 20.01.2011р. (а.с. 29) середньомісячна зарплата ОСОБА_1 складає 1735грн27коп. Таким чином, загальна сума втраченого заробітку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, складає 8676грн.35коп. (1735грн.27 коп. х 5міс.)
		Також судом було встановлено, що порушення відповідачем законних прав позивачки у звязку з її неправомірним звільненням призвело до моральних страждань ОСОБА_1, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації життя, що підтверджується довідкою Миколаївської обласної психічної лікарні № 1 від 09.11.2010р. про проходження позивачкою з 22.10.2010р. лікування з приводу реактивного стану, тривожно - депресивного синдрому (а.с.38). Таким чином, на підставі ст..237-1 КЗпП України, суд вважає вимоги позивачки щодо відшкодування моральної шкоди обґрунтованими. Між тим, оцінивши ступінь душевних страждань та хвилювань ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що вказані вимоги підлягають частковому задоволенню - в сумі 500грн.
		На підставі ст.234 КЗпП України суд вважає за можливе поновити позивачці передбачений ч.1 ст.233 цього Кодексу строк на звернення до суду за вирішенням трудових спорів, оскільки він пропущений з поважних причин: з пояснень позивачки та наданого нею поштового конверту (а.с. 12) вбачається, що копію наказу про звільнення вона отримала 12.10.2010р., в звязку з чим звернулася за правовою допомогою для складання даного позову із запізненням, крім того, стан її здоровя, який підтверджується довідкою Миколаївської обласної психічної лікарні № 1 від 09.11.2010р. (а.с.З8) також заважав вчасно звернутися до суду.
		На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 95грн.26коп. (86грн.76коп. + 8грн.50коп.) і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120грн.00коп., разом - 215грн.26коп.
		Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-214 ЦПК України, суд-
		ВИРІШИВ:
		Поновити ОСОБА_1 передбачений ч.1 ст.233 КЗпП України строк на звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
		Позов задовольнити частково.
		Визнати незаконним та скасувати наказ № 124-к від 14.09.2010р., виданий Головою правління ВАТ «Миколаївській комбінат хлібопродуктів», про звільнення ОСОБА_1.
		Поновити ОСОБА_1 на посаді охоронника внутрішньої охорони Відкритого акціонерного товариства «Миколаївській комбінат хлібопродуктів».
		Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Миколаївській комбінат хлібопродуктів» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 8676грн.35коп., відшкодування моральної шкоди в сумі 500грн.00коп., разом - 9176грн.35коп. (девять тисяч сто сімдесят шість гривень тридцять пять копійок).
		В іншій частині позову - відмовити.
		Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Миколаївській комбінат хлібопродуктів» на користь держави судовий збір в сумі 95грн.26коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120грн.00коп., разом - 215грн.26коп. (двісті пятнадцять гривень двадцять шість копійок).
		Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 підлягає негайному виконанню.
		Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський райсуд м.Миколаєва шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...