Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 539/3081/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 30.03.2017. Зареєстровано: 31.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2017.
Дата набрання законної сили: 17.07.2017
Результат оскарження 17.07.2017 Апеляційний суд Полтавської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 539/3081/16-к 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 березня 2017 року                        Лубенський міськрайонний суд
		                                   Полтавської області 
		В складі: головуючого судді - ОСОБА_1 
		при секретарях  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		з участю прокурорів  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		захисника - ОСОБА_6 ,
		потерпілої - ОСОБА_7 , 
		потерпілого - ОСОБА_8 ,
		потерпілого - ОСОБА_9 ,
		представника потерпілої ОСОБА_7  ОСОБА_10 ,
		представника потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9  ОСОБА_11 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни Полтавської області кримінальне провадження про обвинувачення : ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , гр-на України, освіта вища, одруженого, має малолітніх дітей ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не працюючого, раніше не судимого, 
		 
		у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України, 
		В С Т А Н О В И В :
		28 серпня 2016 року близько 02 год. 00 хв. ОСОБА_12 , керуючи автомобілем «ФОРД ТРАНЗИТ» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Декабристів в районі будинку №2 с. Губське у напрямку до с. Тарандинці Лубенського району Полтавської області не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху автомобіля, а також необхідних прийомів управління автомобілем з тим, аби мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, втратив контроль над керованим транспортним засобом, частково виїхав за межі проїжджої частини, порушив вимоги п.п.12.1, 12.4, 12,9 б, Правил дорожнього руху України та допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які рухалися в попутному напрямку.
		Так, відповідно до п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним. Дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен враховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом. Дорожні умови - сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямі руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину ухилів на спусках і підйомах, віражів і закруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху і їх стан.
		Відповідно до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
		Згідно п. 12.9. б) ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
		Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, пішоходи ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 отримали тілесні ушкодження, в результаті яких померли.
		Так, згідно висновку судово-медичної експертизи № 228 від 27.09.2016 року на трупі ОСОБА_16 маються тілесні ушкодження: закрита травма голови, кровопідтічність м`яких тканин голови в лівій лобно-тім`яно-скроневій ділянці, правій лобній ділянці, субдуральна гематома у вигляді рідкої крові в проекції передніх черепних ямок об`ємом 80 мл., субарахноідальні крововиливи в лобно-тім`яно-скроневих долях лівої півкулі, тім`яно-скроневих долях правої півкулі, потиличної долі правої півкулі мозку, лінійний перелом лобної кістки зліва з розповсюдженням лінії злому на передні черепні ямки та тіло основної кістки, кровопідтічність м`яких тканин по задній поверхні грудної клітки, поперекової ділянки, заочеревні гематоми справа та зліва, обширні крововиливи по задній поверхні та в ділянці коренів правої та лівої легені, розрив-розміжчення тканини печінки, перелом хребта між 4 та 5 грудними хребцями та пошкодженням спинного мозку на цьому рівні, кровопідтічність м`яких тканин в ділянці правої та лівої підколінної ямки, забита рана тім`яної ділянки зліва, різана рана правого передпліччя, численні синці, садна, поверхневі рани голови, тулуба, кінцівок, які носять характер при життєвості, утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів), діявших з великою силою, можливо під час ДТП в указаний у постанові строк та при вказаних обставинах і відносно до живої особи ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя і в даному випадку призвели до смерті потерпілого. При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі від трупа ОСОБА_16 виявлено етиловий спирт в концентрації в крові 2,1 в сечі 1,9 проміле, що відносно живої особи відповідає середньому ступеню алкогольного сп`яніння. Зважаючи на обширність виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_16 тілесних ушкоджень, а саме у вигляді закритої травми голови з забоєм мозку тяжкого ступеню, переломом лобної кістки з розповсюдженням лінії злому на основу черепу крововиливами під мозкові оболонки, розрив-розміжчення тканини печінки, перелому хребта у грудному відділі з пошкодженням спинного мозку, слід вважати, що збереження життя при своєчасному наданні кваліфікованої допомоги є малоймовірним.
		Згідно висновку судово-медичної експертизи № 227 від 27.09.2016 року на трупі ОСОБА_17 маються тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма, кровопідтічність м`яких тканин голови, лобної ділянки зліва, тім`яної ділянки по середині, кільцевидний перелом основи черепа, субдуральна гематома у вигляді рідкої крові в проекції задніх черепних ямок об`ємом 60 мл., субарахноідальні крововиливи по базальних поверхнях скронево-потиличних долей правої півкулі, скроневої долі лівої півкулі, ніжок мозочку, крововиливи на поверхнях легень, обширна кровопідтічність м`яких тканин в ділянці лівої підколіної ямки, по задній поверхні лівої та правої гомілки, забиті та різані рани лівого плеча, передпліччя, кисті, синець лівої підколінної ямки, численні садна голови, тулуба, кінцівок, які носять характер при життєвості, утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів), діючи з великою силою, можливо під час дтп в указаний у постанові строк та при вказаних обставинах і відносно до живої особи ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя і в даному випадку призвели до смерті потерпілого. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_17 виявлено етиловий спирт в концентрації 3,4 проміле ,що відносно живої особи відповідає сильному алкогольному сп`янінню. Зважаючи на обширність виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_17 тілесних ушкоджень, а саме у вигляді тяжкої відкритої черепно-мозкової травми з кільцевидним переломом основи черепа з крововиливами під мозкові оболонки слід вважати, що збереження життя при своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги є малоймовірним.
		Згідно висновку судово-медичної експертизи № 226 від 27.09.2016 року на трупі ОСОБА_15 виявлені тілесні ушкодження: сукупна травма голови, грудної клітки, органів черевної порожнини, забита рана лівої завушної ділянки, кровопідтічність м`яких тканин голови в лівій скронево-потиличній ділянці, субдуральна гематома у вигляді рідкої крові в ділянці черепних ямок об`ємом 50 мл., субарахноідальні крововиливи скроневої долі лівої півкулі, лобно-скроневих долях правої півкулі, ніжок мозочку, поперечний перелом основи черепа, кровопідтічність м`яких тканин по задній поверхні грудної клітки зліва, в ділянці попереку, переломи 5,6,7 ребер зліва по лопатковій лінії із зануренням фрагменту 7-го ребра у плевральну порожнину та пошкодженням тканини лівої легені, крововиливи в ділянці коренів лівої та правої легені, травматичний розрив тканин селезінки, заочеревна гематома зліва, полосовидне садно поперекової ділянки, садна по задній поверхні лівого стегна, лівої гомілки, забита рана лівого плеча, синці та садна тулуба, кінцівок, які носять характер при життєвості, утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів), діючи з великою силою, можливо під час ДТП в указаний у постанові строк та при вказаних обставинах і відносно до живої особи ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя і в даному випадку призвели до смерті потерпілого. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_15 виявлено етиловий спирт в концентрації 2,5 проміле, що відносно живої особи відповідає сильному алкогольному сп`янінню. Зважаючи на обширність виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_15 тілесних ушкоджень, а саме у вигляді травми голови, забою головного мозку тяжкого ступеню з поперечним переломом основи черепа та крововиливи під мозкові оболонки, збереження життя при своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги є малоймовірним.
		Згідно висновку судової авто-технічної експертизи №62 від 29.08.2016 року у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ФОРД ТРАНЗИТ державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_12 , вбачаються невідповідності з вимогами п.п.12.1,12.4,12.9 б) Правил дорожнього руху України. Невідповідності з вимогами п.12.1 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди. В умовах даної пригоди водій автомобіля ФОРД ТРАНЗИТ державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_12 , мав технічну можливість уникнення наїзду на ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 шляхом виконання ним вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод, які б не дозволили йому виконати вимоги даних пунктів правил.
		Крім цього, безпосередньо після вчинення дорожньо-транспортної пригоди 28 серпня 2016 року близько 02 год. ОСОБА_12 , усвідомлюючи, що він скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , тим самим поставивши їх в небезпечний для життя стан, маючи можливість для надання допомоги, не виконав свого громадянського обов`язку, що покладав на нього закон і загальновизнані норми моралі, не переконався, чи потребують потерпілі допомоги, не викликав карету швидкої допомоги, не відвіз потерпілих до найближчого лікувального закладу, а умисно залишив їх у небезпеці, зникнувши з місця пригоди, тим самим порушивши вимоги п.п. г, ґ п. 2.10 Правил дорожнього руху України, де вказано, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний:
		-г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і направити потерпілих до лікувального закладу;
		-ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені у підпункті „г пункту 2.10 Правил дорожнього руху України, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки, у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди.
		В судовому засіданні ОСОБА_12 пояснив, що свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України він визнає, а вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 135 КК України не визнає. Також ОСОБА_12 пояснив, що 27.08.2016 року він працював, а в вечірній час доби близько 20 год. 30 хв. в с. Тарандинці Лубенського району відпочивав із ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Дівчата вживали спиртні напої, а він пив безалкогольне пиво. Через деякий час він запропонував поїхати відпочивати в м. Лубни, однак дівчата відмовилися та вони поїхали в с. Губське в кафе. Там він знову запропонував поїхати в м. Лубни ,однак дівчата також відмовилися. Потім він сам вирішив поїхати додому в с. Новаки через трасу Київ Харків. Рухався зі швидкістю близько 60-70 км./год., було темно, їхав по своїй стороні дороги із ввімкненим ближнім світлом фар. Побачив хлопців, які йшли по проїздній частині дорози хаотично, наблизившись до них, посигналив та взяв трохи вправо, однак вони змістилися в його сторону, він різко вдарив по тормозам та відчув удар, спричинений автомобілем під його керуванням. Після чого зупинив автомобіль та вийшов із нього. Біля автомобіля побачив одну людину, яка лежала, він перевірив у неї пульс, пульсу не було. Почав кликати чи є ще хтось, однак ніхто не відповідав. На його автомобілі було розбите лобове скло, бачив також, що пом`ятий капот. Після цього він сів за кермо та кудись поїхав. Через деякий час побачив поліцейський автомобіль, відчув , що пробите заднє колесо, після чого зупинився, покинув свій автомобіль та пішов далі пішки. Намагався зателефонувати із свого телефону, однак не зміг це зробити, оскільки руки були в крові, в результаті ДТП він також розбив голову. Кудись йшов лісом, потім зайшов до першого будинку, на який натрапив, та зателефонував дружині, а вона  його братові. Через деякий час брат приїхав уже з працівниками поліції. Затримали його біля криниці в с. Біївці. До ДТП автомобіль пошкоджень не мав. Зразу ж після затримання він дихав у трубку та у нього взяли кров на алкоголь. В цей вечір він спиртних напоїв не вживав, пив безалкогольне пиво. 
		Крім цього, суд вважає, що вина ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України, за обставин, викладених в мотивувальній частині вироку, підтверджується доказами, дослідженими в ході судового розгляду справи, а саме: 
		- показаннями потерпілої ОСОБА_7 , яка пояснила, що зранку зателефонував її чоловік та повідомив що сталася аварія, і вона поїхала з роботи. Сільський голова сказав, що її син загинув. Раніше вона обвинуваченого не знала. Загиблі в ДТП разом товаришували;
		- показаннями потерпілого ОСОБА_8 , який пояснив, що зранку він виїхав на роботу і доїхав до того місця, де були працівники поліції. Сказали, що сталася ДТП. Він повернувся і проїхав. Потім до нього зателефонував і сказали, що сталося і він приїхав на місце ДТП, де загинув його племінник ОСОБА_16 ;
		- показаннями потерпілого ОСОБА_9 , який суду пояснив, що його син ОСОБА_15  пішов гуляти в с.Губське. Зранку сина вдома не було, на телефонний дзвінок він не відповів. Потім йому повідомили, що син потрапив в аварію. Потім він приїхав на місце ДТП; 
		- показаннями свідка ОСОБА_20 , яка пояснила, що працює в кафе "Шоколадка" в с.Губське. 28.08.2016 року ввечері вона бачила в кафе ОСОБА_12 разом із дівчатами ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . Близько 01 години вона робила їм каву. ОСОБА_12 був знеровований, грубо виражався, у них в кафе ОСОБА_23 спиртні напої не вживав, запаху спиртного вона від ОСОБА_24 не чула. У них в кафе алкоголь не продається, буває, що люди приносять спиртне із собою і розпивають його у них; 
		- показаннями свідка ОСОБА_25 , який пояснював, що в той вечір він був в кафе "Шоколадка" в с.Губське. Бачив, як в кафе зайшов ОСОБА_12 та купував там пиво і танцював, однак не бачив щоб ОСОБА_12 вживав спиртне. Також бачив як ОСОБА_12 від`їздив від кафе посередині дороги та з великою швидкістю;
		- показаннями свідка ОСОБА_26 , який пояснював, що допомагав дружині по роботі в кафе в с. Губське і бачив там ОСОБА_12 , який замовляв каву, танцював та спілкувався з ним. По поведінці та розмові вважав, що ОСОБА_12 був випивший. Крім кави ОСОБА_12 нічого не брав. ОСОБА_12 був дуже знервований, агресивний, вживав нецензурні слова, алкогольні напої у них в кафе не продаються; 
		- рапортом ст. інспектора Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_27 , згідно якого 28.08.2016 року зі служби 102 до чергової частини Лубенського ВП надійшло повідомлення від невідомої особи про те, що в с.Тарандинці Лубенського району сталася ДТП за участю автомобіля та 3-х потерпілих.(т.1 а.с.136);
		- рапортом о/у Лубенського ВП ОСОБА_28 , згідно якого вбачається, що він в складі СОГ здійснив виїзд на місце ДТП, яка сталася на повороті доріг с.Тарандинці та с. Губське, де загинули 3 особи. (т.1 а.с.137);
		- заявою ОСОБА_9 про внесення відомостей до ЄРСР про вчинення злочину ОСОБА_12 (т.1 а.с.138);
		- протоколом огляду місця ДТП від 28.08.2016 року та фото таблицею до нього, яким зафіксовано обставини пригоди, сліди від автомобіля, розташування трупів на місці ДТП, фрагменти речей та уламки від автомобіля на місці ДТП (т.1 а.с.139-157);
		- актом обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги/вулиці від 28.08.2016 року, згідно якого недоліків в утриманні дороги/вулиці, які сприяли скоєнню ДТП (або вплинули та тяжкість її наслідків) не встановлено (т.1 а.с.158);
		- протоколом огляду місцевості та транспорту від 28.08.2016 року, схемою та фото таблицями до нього, в ході якого виявлено та вилучено під час огляду куртку зі слідами РБК, куртку, двоє штанів, двоє тапок, мобільний телефон Самсунг, мобільний телефон Нокіа, відбитки пальців рук, два сліди РБК. (т.1 а.с. 159-168);
		- протоколом огляду трупа ОСОБА_17 від 28.08.2016 року та фото таблицями до нього, яким зафіксовано місцерозташування трупу на місці події, одяг на ньому, видимі тілесні ушкодження (т.1 а.с.167-169);
		- протоколом огляду трупа ОСОБА_15 від 28.08.2016 року та фото таблицями до нього, яким зафіксовано місцерозташування трупу на місці події, одяг на ньому, видимі тілесні ушкодження (т.1 а.с.170-172);
		- протоколом огляду трупа ОСОБА_16 від 28.08.2016 року та фото таблицями до нього, яким зафіксовано місцерозташування трупу на місці події, одяг на ньому, видимі тілесні ушкодження (т.1 а.с.173-175);
		- заявою ОСОБА_12 , згідно якої всі наявні у нього тілесні ушкодження він отримав під час ДТП, що сталася 28.08.2016 року (т.1 а.с.183);
		- протоколом огляду від 28.08.2016 року та фото таблицями до нього, в ході якого ОСОБА_12  добровільно видав працівникам поліції одяг, в якому він перебував на час ДТП, що сталася 28.08.2016 року (т.1 а.с.185-189);
		- протоколом огляду від 05.09.2016 року, згідно якого в приміщенні Лубенського МВ ПОБ СМЕ було вилучено одяг ОСОБА_17 , в який він був одягнений на час ДТП (т.1 а.с.190-192);
		- протоколом огляду від 05.09.2016 року, згідно якого в приміщенні Лубенського МВ ПОБ СМЕ було вилучено одяг ОСОБА_16 в який він був одягнений на час ДТП (т.1 а.с.193-195);
		- протоколом огляду від 05.09.2016 року, згідно якого в приміщенні Лубенського МВ ПОБ СМЕ було вилучено одяг ОСОБА_15 , в який він був одягнений на час ДТП (т.1 а.с.196-198);
		- висновком експерта № 62 від 29.08.2016 року, згідно якого в умовах даного ДТП в діях водія автомобіля ФОРД ТРАНЗИТ днз НОМЕР_1 ОСОБА_12 вбачаються невідповідності з вимогами п. 12.1, 12.4, 12.9б) ПДР України. Невідповідності з вимогами п.12.1 ПДР України, з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням обставин даної пригоди. В умовах даної пригоди водій ОСОБА_12  мав технічну можливість уникнути ДТП, шляхом виконання ним вимог п.12.1 ПДР України, для чого у нього не було будь-яких перешкод, які б не дозволили йому виконати вимоги даних пунктів правил (т.1 а.с.201-203);
		- висновком судово-медичної експертизи № 226 від 27.09.2016 року, згідно якого на трупі ОСОБА_15 виявлені тілесні ушкодження: сукупна травма голови, грудної клітки, органів черевної порожнини, забита рана лівої завушної ділянки, кровопідтічність м`яких тканин голови в лівій скронево-потиличній ділянці, субдуральна гематома у вигляді рідкої крові в ділянці черепних ямок об`ємом 50 мл., субарахноідальні крововиливи скроневої долі лівої півкулі, лобно-скроневих долях правої півкулі, ніжок мозочку, поперечний перелом основи черепа, кровопідтічність м`яких тканин по задній поверхні грудної клітки зліва, в ділянці попереку, переломи 5,6,7 ребер зліва по лопатковій лінії із зануренням фрагменту 7-го ребра у плевральну порожнину та пошкодженням тканини лівої легені, крововиливи в ділянці коренів лівої та правої легені, травматичний розрив тканин селезінки, заочеревна гематома зліва, полосовидне садно поперекової ділянки, садна по задній поверхні лівого стегна, лівої гомілки, забита рана лівого плеча, синці та садна тулуба, кінцівок, які носять характер при життєвості, утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів), діючи з великою силою, можливо під час ДТП в указаний у постанові строк та при вказаних обставинах і відносно до живої особи ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя і в даному випадку призвели до смерті потерпілого. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_15 виявлено етиловий спирт в концентрації 2,5 проміле, що відносно живої особи відповідає сильному алкогольному сп`янінню. Зважаючи на обширність виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_15 тілесних ушкоджень, а саме у вигляді травми голови, забою головного мозку тяжкого ступеню з поперечним переломом основи черепа та крововиливи під мозкові оболонки, збереження життя при своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги є малоймовірним. При первинному контакті з травмуючим об`єктом ОСОБА_15 перебував у вертикальному або близько до цього положенні, звернутий задньою поверхнею тулуба до травмуючого об"єкту (т.1 а.с.204-206);
		- висновком судово-медичної експертизи № 228 від 27.09.2016 року, згідно якого на трупі ОСОБА_16 маються тілесні ушкодження: закрита травма голови, кровопідтічність м`яких тканин голови в лівій лобно-тім`яно-скроневій ділянці, правій лобній ділянці, субдуральна гематома у вигляді рідкої крові в проекції передніх черепних ямок об`ємом 80 мл., субарахноідальні крововиливи в лобно-тім`яно-скроневих долях лівої півкулі, тім`яно-скроневих долях правої півкулі, потиличної долі правої півкулі мозку, лінійний перелом лобної кістки зліва з розповсюдженням лінії злому на передні черепні ямки та тіло основної кістки, кровопідтічність м`яких тканин по задній поверхні грудної клітки, поперекової ділянки, заочеревні гематоми справа та зліва, обширні крововиливи по задній поверхні та в ділянці коренів правої та лівої легені, розрив-розміжчення тканини печінки, перелом хребта між 4 та 5 грудними хребцями та пошкодженням спинного мозку на цьому рівні, кровопідтічність м`яких тканин в ділянці правої та лівої підколінної ямки, забита рана тім`яної ділянки зліва, різана рана правого передпліччя, численні синці, садна, поверхневі рани голови, тулуба, кінцівок, які носять характер при життєвості, утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів), діявших з великою силою, можливо під час ДТП в указаний у постанові строк та при вказаних обставинах і відносно до живої особи ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя і в даному випадку призвели до смерті потерпілого. При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі від трупа ОСОБА_16 виявлено етиловий спирт в концентрації в крові 2,1 в сечі 1,9 проміле ,що відносно живої особи відповідає середньому ступеню алкогольного сп`яніння. Зважаючи на обширність виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_16 тілесних ушкоджень, а саме у вигляді закритої травми голови з забоєм мозку тяжкого ступеню, переломом лобної кістки з розповсюдженням лінії злому на основу черепу крововиливами під мозкові оболонки, розрив-розміжчення тканини печінки, перелому хребта у грудному відділі з пошкодженням спинного мозку, слід вважати, що збереження життя при своєчасному наданні кваліфікованої допомоги є малоймовірним. При первинному контакті з травмуючим об`єктом ОСОБА_16 перебував у вертикальному або близько до цього положенні, звернутий задньою поверхнею тулуба до травмуючого об`єкту (т.1 а.с. 207-209);
		- висновком судово-медичної експертизи № 227 від 27.09.2016 року, згідно якого на трупі ОСОБА_17 маються тілесні ушкодження : відкрита черепно-мозкова травма, кровопідтічність м`яких тканин голови, лобної ділянки зліва, тім`яної ділянки по середині, кільцевидний перелом основи черепа, субдуральна гематома у вигляді рідкої крові в проекції задніх черепних ямок об`ємом 60 мл., субарахноідальні крововиливи по базальних поверхнях скронево-потиличних долей правої півкулі, скроневої долі лівої півкулі, ніжок мозочку, крововиливи на поверхнях легень, обширна кровопідтічність м`яких тканин в ділянці лівої підколіної ямки, по задній поверхні лівої та правої гомілки, забиті та різані рани лівого плеча, передпліччя, кисті, синець лівої підколінної ямки, численні садна голови, тулуба, кінцівок, які носять характер при життєвості, утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів), діючи з великою силою, можливо під час дтп в указаний у постанові строк та при вказаних обставинах і відносно до живої особи ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя і в даному випадку призвели до смерті потерпілого. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_17 виявлено етиловий спирт в концентрації 3,4 проміле ,що відносно живої особи відповідає сильному алкогольному сп`янінню. Зважаючи на обширність виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_17 тілесних ушкоджень, а саме у вигляді тяжкої відкритої черепно-мозкової травми з кільцевидним переломом основи черепа з крововиливами під мозкові оболонки слід вважати, що збереження життя при своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги є малоймовірним. При первинному контакті з травмуючим об`єктом ОСОБА_17  перебував у вертикальному або близько до цього положенні, звернутий задньою поверхнею тулуба до травмуючого об`єкту (т.1 а.с. 210-212);
		- висновком судово-медичної експертизи № 309 від 28.09.2016 року, згідно якого тілесні ушкодження у ОСОБА_12 у вигляді забитих ран лобу справа, лобно-тім"яної ділянки справа, правої кисті, саден лобу, правої скроневої ділянки, нижньої повіки правого ока ,правої скроневої ділянки лівого колінного суглобу, середньої третини лівої гомілки ,лівого скакового суглобу, тилу лівої ступні ,поверхневих ран по долонній поверхні лівої та правої кисті ,лінійні подряпини лівого плеча, лівого передпліччя, лівої лопатки по боковій поверхні грудної клітки зліва ,по задній поверхні шиї ,підшкірної гематоми правої п`ятки, численні дрібні подряпини та поверхневі рани в ділянці правої та лівої ступні, які утворились : забиті рани, садна, - від дії тупого(тупих) предмету(предметів), при ударі об такі, яким могли бути частини салону автомобіля ; подряпини -від дії обмеженого стонченого предмету, поверхневі рани по долонних поверхнях лівої та правої кисті -від дії обмежених предметів, що мають ріжучі властивості, можливо дрібних уламків скла, можливо в указаний у постанові строк і по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень , що спричинили короткочасний розлад здоров"я. Об`єктивних судово - медичних даних про наявність чи відсутність алкоголю в організмі ОСОБА_12 в момент отримання ним тілесних ушкоджень не має. (т.1 а.с.213-214);
		- висновком експерта № 228-МК від 26.09.2016 року, згідно якого проведенням судово-медико-криміналістичної експертизи одягу і взуття ОСОБА_17 виявлені пошкодження, які могли утворитися внаслідок ДТП (т.1 а.с.215-217);
		- висновком експерта № 229-МК від 26.09.2016 року, згідно якого проведенням судово-медико-криміналістичної експертизи одягу і взуття ОСОБА_16 , виявлені пошкодження, які могли утворитися внаслідок ДТП (т.1 а.с.218-221);
		- висновком експерта № 227-МК від 26.09.2016 року, згідно якого проведенням судово-медико-криміналістичної експертизи одягу і взуття ОСОБА_15 , виявлені пошкодження, які могли утворитися внаслідок ДТП (а.с.222-224);
		- висновком експерта № 821 від 23.09.2016 року, згідно якого кров ОСОБА_15 належить до Ав(11) групи, якій властивий антиген А та ізогемаглютинін анти-В. Кров ОСОБА_16 належить до Ав(11) групи, якій властивий антиген А та ізогемаглютинін анти-В. Кров ОСОБА_17 належить до Ав(11) групи, якій властивий антиген А та ізогемаглютинін анти-В. На РБК з передньої правої дверки автомобіля ФОРД ТРАНЗИТ днз НОМЕР_1 наданій на дослідження, знайдена кров людини, де виявлений антиген А. Ця кров може походити від ОСОБА_15 , ОСОБА_29 , ОСОБА_17  (т.1 а.с.225-226);
		- висновком експерта № 820 від 22.09.2016 року, згідно якого кров ОСОБА_15 належить до Ав(11) групи, якій властивий антиген А та ізогемаглютинін анти-В. Кров ОСОБА_16 належить до Ав(11) групи, якій властивий антиген А та ізогемаглютинін анти-В. На телефоні, який представлений на дослідження, знайдена кров людини, де виявлений антиген А. Кров в цих слідах може походити і від потерпілого ОСОБА_15 , і від потерпілого ОСОБА_29 , і від потерпілого ОСОБА_17 (т.1 а.с.227-228);
		- висновком експерта № 822 від 23.09.2016 року, згідно якого кров ОСОБА_15 належить до Ав(11) групи, якій властивий антиген А та ізогемаглютинін анти-В. Кров ОСОБА_16 належить до Ав(11) групи, якій властивий антиген А та ізогемаглютинін анти-В. Кров ОСОБА_17 належить до Ав(11) групи, якій властивий антиген А та ізогемаглютинін анти-В. На фрагменті марлі з РБК з ручного гальма автомобіля ФОРД ТРАНЗИТ днз НОМЕР_1 , надані на дослідження , знайдена кров, де виявлений антиген А. Ця кров може походити від ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 (т.1 а.с.229-230);
		- висновком експерта № 819 від 15.09.2016 року, згідно якого кров ОСОБА_15 належить до Ав(11) групи, якій властиві антиген А та ізогемаглютинін анти-В. Кров ОСОБА_16 належить до Ав(11) групи, якій властиві антиген А та ізогемаглютинін анти-В. Кров ОСОБА_17 належить до Ав(11) групи, якій властиві антиген А та ізогемаглютинін анти-В. (т.1 а.с.231-232);
		 - висновком експерта № 65 від 19.09.2016 року, згідно якого на момент експертного огляду гальмівна система, рульове керування та ходова частина автомобіля ФОРД ТРАНЗИТ днз НОМЕР_1 на момент проведення дослідження, знаходилися в працездатному стані. (т.1 а.с.234-239).
		- згідно довідки Лубенської КЦМЛ від 20.09.2016 р., у ОСОБА_12 бралася кров Лубенською КЦМЛ 28.08.2016 року о 20.00 год.; відповідно до результату токсикологічного дослідження № 2194 від 29.09.2016 року Полтавського обласного наркологічного диспансеру у крові ОСОБА_12 етанолу не виявлено (т.2. а.с. 47-49). 
		Суд відноситься критично до показань обвинуваченого в частині невизнання ним вини у вчиненні злочину за ч.1 ст. 135 КК України та позиції сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_12 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України через те, що, при наданні своєчасної медичної допомоги збереження життя ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 було малоймовірним, що встановлено відповідними висновками судово медичних експертиз, враховуючи наступне. 
		Так, судом під час дослідження доказів по справі достовірно встановлено, що після вчинення наїзду на ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , ОСОБА_12  усвідомлював даний факт, зупинив автомобіль, на місці події підходив до одного з потерпілих, що не заперечував і сам обвинувачений. При цьому, як зазначав ОСОБА_12 , перед самим ДТП він бачив трьох чоловіків, які йшли по дорозі. Не дивлячись на вчинення наїзду на потерпілих, ОСОБА_12 , поставивши їх в небезпечний для життя стан, маючи можливість для надання допомоги, не виконав свого обов`язку, що покладав на нього закон, не викликав карету швидкої допомоги, не відвіз потерпілих до найближчого лікувального закладу, а умисно залишив їх у небезпеці, зникнувши з місця пригоди в порушення вимог п.п. г, ґ п. 2.10 ПДР України.
		Відповідно до положень статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека є найвищими соціальними цінностями. Кримінальний кодекс України здійснює охоронну функцію щодо вказаних цінностей, зокрема стаття 135 КК встановлює кримінальну відповідальність за завідоме залишення в небезпеці. Суспільна небезпечність цього злочину полягає у тому, що людина, яка має можливість надати допомогу іншій людині і тим самим врятувати її від смерті або настання інших тяжких наслідків, не робить цього, що свідчить про низькі моральні якості цієї особи. Злочинність такої бездіяльності підвищується, якщо особа сама поставила іншу особу в небезпечний для життя стан, або причетна до події, через яку особа опинилася в такому стані.
		Об`єктивна сторона залишення в небезпеці характеризується двома видами злочинної бездіяльності: 1) бездіяльність-невтручання, що полягає у невиконанні особою обов`язку щодо надання необхідної допомоги потерпілому, який перебуває у небезпечному для життя стані й позбавлений можливості вжити заходів для самозбереження, коли небезпека виникла незалежно від суб`єкта цього злочину; 2) змішана бездіяльність - бездіяльність щодо надання допомоги потерпілому особою, яка сама поставила його в небезпечний для життя стан. 
		За змістом статті 135 КК, поставлення в небезпеку виступає як основа для виникнення спеціального обов`язку надати допомогу особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Іншими словами, саме поставлення в небезпеку знаходиться за межами вказаного злочину та за певних умов містить окремий склад злочину. 
		Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого статтею 135 КК, завжди характеризується прямим умислом щодо самого діяння. Що стосується наслідків, ставлення суб`єкта злочину до них завжди характеризується необережністю (злочинною недбалістю чи злочинною самовпевненістю).
		Вольовий момент вчинення злочину, передбаченого статтею 135 КК, полягає у небажанні суб`єкта злочину надати допомогу безпорадній особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Мотиви вчинення цього злочину можуть бути різними (прагнення уникнути кримінальної відповідальності, небажання обтяжувати себе, байдуже ставлення до долі іншої людини, егоїзм, небажання допомогти через брак часу, неприязнь до потерпілого, легкодухість, ревнощі, помста тощо), але на кваліфікацію вони не впливають. 
		Поняття «завідомість» означає усвідомлення особою, яка чинить будь-яке діяння, певних фактів чи обставин, які випливають зі змісту кримінально-правової заборони залишення в небезпеці, та є ознакою, яка характеризує інтелектуальний момент умислу. В діях особи наявний склад злочину лише тоді, коли вона достовірно знала про небезпеку, що загрожує потерпілому, і про те, що вказана небезпека загрожує життю останнього. Тільки неусвідомлення особою небезпечного для життя стану безпорадної особи виключає кримінальну відповідальність за залишення в небезпеці. 
		Отже, відповідно до змісту диспозиції статті 135 КК суб`єкт цього злочину має усвідомлювати: а) небезпечний для життя стан потерпілого; б) безпорадність особи, про яку даний суб`єкт повинен був піклуватися або яку поставив в небезпечний для життя стан; в) загроза життю виникла внаслідок поставлення його в небезпечний для життя стан суб`єктом злочину чи внаслідок подій або явищ, не пов`язаних з поведінкою винного; г) суб`єкт злочину має можливість надати необхідну потерпілому допомогу.
		Із законодавчого визначення випливає, що моментом закінчення злочину є ухилення від надання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Для кваліфікації злочину не має значення, чи відвернула би надана винною особою допомога завдання шкоди життю або здоров`ю особи. Навіть у випадках, коли через несумісну з життям травму будь-яка допомога не була здатна відвернути смерть людини, особа, яка залишила потерпілого в небезпеці, має нести відповідальність за статтею 135 КК. Для кваліфікації дій винного за цією нормою кримінального закону не має значення і те, що хтось інший надав чи намагався надати допомогу залишеному в небезпеці.
		Викладене підтверджується також правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в ухвалі від 6 березня 2014 року по справі № 5-1кс14.
		Також суд вважає за необхідне зазначити, що висновком автотехнічної експертизи від 29.08.2016 року спростовують пояснення обвинуваченого в тій частині, що, як він пояснив, на час ДТП він рухався зі швидкістю 60-70 км./год., оскільки згідно висновку даної експертизи швидкість автомобіля під керуванням ОСОБА_12 становила до моменту початку гальмування не менше 85.0-89.4 км./год. 
		Крім цього, згідно висновків судово медичних експертиз встановлено, що при первинному контакті з травмуючим об`єктом ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17  перебували у вертикальному або близько до цього положенні та були звернуті задньою поверхнею тулуба до травмуючого об`єкту.
		Згідно медичної довідки Лубенської КЦМЛ від 28.09.2016 року ОСОБА_12 на обліках у лікаря психіатра та невролога не перебуває (т.2 а.с. 21).
		 Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_12 у порушенні ним правил безпеки дорожнього руху, як особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб, а саме смерть потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ; завідомому залишенні без допомоги осіб, які перебували в небезпечному для життя стані і позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, мав змогу надати їм допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілих в небезпечний для життя стан, встановлена і доведена, а його дії необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 286 КК України та ч.1 ст. 135 КК України відповідно.
		Відповідно до ст. 66 КК України в якості обставини справи, що пом`якшує покарання ОСОБА_12 суд визнає часткове добровільне відшкодування завданого збитку, оскільки під час досудового розслідування було частково відшкодовано завдану потерпілим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 майнову шкоду в розмірі по 10 000 грн. кожному потерпілому, що підтверджується відповідними розписками потерпілих (т.1 а.с. 248, 250, т.2 а.с. 2). 
		Відповідно до ст. 67 КК України обставин справи, що обтяжують покарання ОСОБА_12  суд не вбачає, враховуючи наступне. 
		Так, в обвинувальному акті зазначалося, що обставиною справи, що обтяжує покарання ОСОБА_12 є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння. 
		Разом із тим суд вважає, що стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_12 на час вчинення злочину не підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами. 
		Так, відповідно до довідки Лубенської КЦМЛ від 20.09.2016 р., у ОСОБА_12 бралася кров Лубенською КЦМЛ 28.08.2016 року о 20.00 год.; відповідно до результату токсикологічного дослідження № 2194 від 29.09.2016 року Полтавського обласного наркологічного диспансеру у крові ОСОБА_12 етанолу не виявлено.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 стабільно заперечував факт вживання алкогольних напоїв перед ДТП, пояснивши що в той вечір він вживав безалкогольне пиво, оскільки перебував за кермом. 
		Жоден із допитаних свідків не вказав на те, що він бачив, як ОСОБА_12 вживав алкогольні напої. 
		Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснював, що по поведінці він встановив, що ОСОБА_12 був випивший, однак сам він не бачив, що ОСОБА_12 вживав спиртне. 
		Суд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного ОСОБА_12 , який позитивно характеризується по місцю проживання, позитивно характеризувався за місцем колишньої роботи та навчання, одружений, має трьох малолітніх дітей, раніше не судимий, обставину справи, що пом`якшує його покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_12 покарання за ч.3 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами та за ч.1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі. 
		У відповідності до ч.1 ст. 70 КК України суд вважає за необхідне ОСОБА_12 визначити остаточне основне покарання шляхом часткового складання призначених покарань з приєднанням до основного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, призначеного судом за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, що відповідає вимогам ч.3 ст. 70 КК України. 
		Враховуючи конкретні обставини справи, ступінь тяжкості вчинених злочинів, те, що було спричинено загибель трьох осіб, суд вважає, що підстави для застосування відносно обвинуваченого ст. ст. 69, 75 КК України відсутні.
		Потерпілими по справі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 заявлено цивільні позови до обвинуваченого про відшкодування майнової та моральної шкоди. 
		Так, потерпілий ОСОБА_9 прохав суд стягнути з ОСОБА_12  14 658 грн. 16 коп. майнової шкоди та 100 000 грн. моральної шкоди. (т.1 а.с. 31-34).
		Потерпіла ОСОБА_7 прохала суд стягнути з ОСОБА_12  25 460 грн. 49 коп. майнової шкоди та 1 000 000 грн. моральної шкоди. (т.1 а.с. 51-54).
		Потерпілий ОСОБА_8  прохав суд стягнути з ОСОБА_12  16 689 грн. 83 коп. майнової шкоди та 80 000 грн. моральної шкоди. (т.1 а.с. 68-71).
		При вирішенні питання щодо вирішення цивільного позову суд вважає за необхідне зазначити наступне. 
		Так, з полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/7291977 терміном дії з 04.11.2015 року по 03.11.2016 року включно, вбачається, що ОСОБА_12  застрахував свою цивільну відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки у ТДВ СК «Кредо» і під час вчинення злочину, внаслідок якого було спричинено загибель потерпілих ОСОБА_30 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , обвинувачений ОСОБА_12 керував забезпеченим транспортним засобом - «ФОРД ТРАНЗИТ» державний номерний знак НОМЕР_1 . Згідно Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказаний поліс поширюється також і на ОСОБА_12 (т.2 а.с. 7). 
		Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є в тому числі втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
		Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших
		речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. 
		Згідно з ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		Відповідно до вимог ст.ст. 979, 988 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
		Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає зокрема у: п.2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Відповідно до ч. 1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті. 
		Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		Згідно ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. 
		Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного 
		потерпілого. 
		У відповідності до ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов`язана із смертю потерпілого. 
		З цивільних позовів вбачається, що потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 позовних вимог до страхової компанії ТДВ СК «Кредо» не заявляли, разом з тим згідно вищевказаного вбачається, що у даному випадку у обвинуваченого за заявленими позовними вимогами наступає субсидіарна відповідальність поза межами лімітів відповідальності даного страховика.
		Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що цивільні позови потерпілих при подачі до суду не відповідали вимогам , викладеним у статті 119 ЦПК України. 
		Згідно ж п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк. 
		Разом із тим КПК України не містить інституту залишення позовної заяви без руху. 
		Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК.
		На підставі викладеного, враховуючи, що задоволення позовів до обвинуваченого без врахування лімітів відповідальності страховика та розгляд справи за відсутності представника страховика, не відповідає вимогам цивільного та процесуального законодавства, не відповідність позовної заяви потерпілого вимогам ст. 119 ЦПК України, що у випадку їх не усунення під час розгляду має правові наслідки, викладені у п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд вважає, що цивільні позови потерпілих підлягають залишенню без розгляду. 
		При вирішенні цивільних позовів суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Із змісту наведеної норми закону видно, що підприємства, установи та організації , несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого лише у випадках, коли це прямо передбачено законом.
		З матеріалів справи вбачається, що ТДВ СК «Кредо» несе цивільну відповідальність за дії обвинуваченого не на підставі закону, а в силу договірних відносин, що склалися між обвинуваченим та страховою компанією після укладення договору страхування цивільно-правової відповідальності.
		 Викладене також підтверджується також правовими позиціями ВССУ, висловленими в ухвалах від 20.08.2015 року, справа № 5-1803км15, від 07.10.2015 року, справа №5-1905км15, згідно яких при вирішенні цивільного позову у кримінальних провадженнях, пов`язаних із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мають враховуватись положення законодавства, яке визначає механізм страхового відшкодування та передбачає одночасну участь у справі, в яких мало місце страхування цивільно-правової відповідальності, і фізичної особи, і страховика.
		Також у відповідності до ст. ст. 122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експерта по проведеним експертизам від 29.08.2016 року №62 в сумі 880,40 грн. та від 19.09.2016 р. №65 в сумі 1320,60 грн. При цьому до суду даних про понесення інших витрат на залучення експертів не надавалося. 
		Згідно ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 30.08.2016 року на автомобіль «ФОРД ТРАНЗИТ» державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 25.10.2012 року зареєстрований на ім`я ОСОБА_31 накладено арешт. (т.1 а.с. 242-243).
		Враховуючи прийняте по справі рішення та те, що у даному випадку власник транспортного засобу не несе цивільно  правової відповідальності за завдану обвинуваченим шкоду, суд вважає за необхідне зняти арешт, накладений на автомобіль «ФОРД ТРАНЗИТ» державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 25.10.2012 року зареєстрований на ім`я ОСОБА_31 , відповідно до ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 30.08.2016 року.
		Речові докази по справі підлягають вирішенню згідно ст. 100 КПК України.
		При цьому, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_12 висловив бажання щодо повернення йому вилученого, одягу, у якому він був вдягнутий на час ДТП, а потерпілий ОСОБА_9  картуза, у якому був вдягнутий ОСОБА_15 .
		Керуючись ст. 374 КПК України, 
		З А С У Д И В:
		ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України і призначити йому покарання : 
		-за ч.3 ст. 286 КК України - у виді 8 (восьми) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки;
		-за ч.1 ст. 135 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі. 
		Згідно ч.1 ст. 70 КК України остаточне основне покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_12 визначити шляхом часткового складання призначених покарань, приєднавши до нього (остаточного основного покарання) додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами та остаточно вважати ОСОБА_12 засудженим на 9 (дев`ять) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_12 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою. 
		Строк відбування покарання ОСОБА_12  рахувати з часу затримання з 28 серпня 2016 року. 
		На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_12  в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 28.08.2016 року по 29.03.2017 року, із розрахунку : один день попереднього ув`язнення відповідає двом дням позбавлення волі.
		Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_12 про відшкодування майнової та моральної шкоди - залишити без розгляду.
		Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_12 про відшкодування майнової та моральної шкоди - залишити без розгляду.
		Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_12 про відшкодування майнової та моральної шкоди - залишити без розгляду.
		Стягнути з ОСОБА_12 на користь держави витрати на залучення експерта за проведення експертизи, а саме : 
		від 29.08.2016 року №62 в розмірі 880,40 грн.,
		від 19.09.2016 року №65 в розмірі 1320,60 грн., 
		а всього в сумі 2201 грн.
		Арешт, накладений на автомобіль «ФОРД ТРАНЗИТ» державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 25.10.2012 року зареєстрований на ім`я ОСОБА_31 , відповідно до ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 30.08.2016 року  зняти. 
		Речові докази по справі :
		- уламки від автомобіля ФОРД ТРАНЗИТ днз НОМЕР_1 , які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області  знищити, 
		- два тапочки, які знаходилися біля автомобіля ФОРД ТРАНЗИТ, одяг (штани, футболку, куртку) та взуття (правий кросівок) ОСОБА_17 , одяг (штани, футболку, куртку), взуття (правий та лівий кросівок) ОСОБА_16 , одяг ( шорти, футболку) ОСОБА_15 , два тапочки ОСОБА_15 , підошву до лівого кросівка та устілку ОСОБА_16 , взуття (лівий кросівок) ОСОБА_17 , які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області - знищити.
		- картуз ОСОБА_15   повернути потерпілому ОСОБА_9 , 
		- одяг ОСОБА_12 (шорти з паском та футболку)  повернути обвинуваченому ОСОБА_12 ,
		- ключі, які належали ОСОБА_16 , та які зберігаються під зберігальною розпискою у ОСОБА_32  залишити ОСОБА_33 ,
		- грошові кошти в сумі 203 грн., мобільний телефон "Леново", які належали ОСОБА_16 , та які знаходяться під зберігальною розпискою у ОСОБА_8 - залишити потерпілому ОСОБА_8 , 
		- мобільний телефон "Самсунг", який належав ОСОБА_15 , який знаходиться під зберігільною розпискою у ОСОБА_9 - залишити потерпілому ОСОБА_9 , 
		- планшет "Леново", який належав ОСОБА_17 , який знаходиться під зберігальною розпискою у ОСОБА_7  залишити потерпілій ОСОБА_7 
		- два мобільних телефони і сумочку з пропуском на автомобіль ФОРД ТРАНЗИТ, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області повернути обвинуваченому ОСОБА_12 
		- автомобіль ФОРД ТРАНЗИТ днз НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 25.10.2012 року зареєстрований на ім`я ОСОБА_31  повернути ОСОБА_34 як власнику.
		Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а ОСОБА_12 , який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		 
		Суддя Лубенського
		міськрайонного суду                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...