Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/4053/17 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку КПК України; Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження.
Надіслано для оприлюднення: 28.03.2017. Зареєстровано: 31.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2017.
Дата набрання законної сили: 24.03.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                     Справа № 640/4053/17 
		                            н/п 1-кс/640/2112/17 
		 УХВАЛА 
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"24" березня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
		слідчого судді - ОСОБА_1 , 
		при секретарі - ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
		слідчого - ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_4 про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів по кримінальному провадженню № 22016220000000173 від 05.08.2016, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		Старший слідчий в ОВС 3-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області підполковник юстиції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, прокурором відділу прокуратури 04/4 прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , у якому просив відповідно до п.1 ч. 9 ст. 100 КПК України на грошові кошти, використані як засоби та знаряддя вчинення кримінального правопорушення, а саме: 400 доларів США (чотири банкноти номіналом 100 доларів США кожна  КВ 90370875 І; НВ 38577033 J; KF 56111879 A; КВ 34528496 В) винести рішення щодо конфіскації у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
		В обґрунтування клопотання слідчий зазначив наступне. В провадженні слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області в період 08.08.2016р.  26.12.2016р. перебували матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 22016220000000173 від 05.08.2016, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України 
		Згідно інформації, яка стала підставою для реєстрації вказаного кримінального провадження в ході виконання доручень слідчого в рамках кримінального провадження № 202016220000000001 від 01.01.2016 № 70/6-2182 від 13.06.2016 та № 70/6-2187 від 13.06.2016 ГВ КР УСБУ в Харківській області отримано дані про вчинення громадянином Російської Федерації, третім секретарем Генерального консульства РФ в м. Харкові, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дій, які містять ознаки складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
		05.08.2016 прокурором відділу прокуратури Харківської області, на підставі ч.1 ст.217 КПК України, винесено постанову про об`єднання в одне провадження матеріалів досудових розслідувань №22016220000000001 та №22016220000000172 з присвоєнням загального номеру № 2201622000000001. Цього ж дня прокурором відділу прокуратури Харківської області із матеріалів кримінального провадження № 22016220000000001 виділено матеріали досудового розслідування за ч.3 ст. 369 КК України, які зареєстровані у єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 22016220000000173.
		В ході подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22016220000000173 встановлено, що на початку травня 2016 року у громадянина РФ ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за оформлення та отримання для себе посвідчення водія у відповідному органі Головного управління НП в Харківській області, всупереч встановленому законом порядку.
		З метою реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_5 через невстановлених слідством осіб, познайомився зі співробітником Головного управління НП в Харківській області ОСОБА_6 , якому запропонував з використанням свого службового становища, за винагороду у розмірі 200 доларів США посприяти йому в отриманні посвідчення водія та складання іспиту з правил дорожнього руху. Так, на прохання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 повинен був передати 200 доларів США керівнику Територіального сервісного центру ГУ НП в Харківській області, тобто службовій особі, яка займає відповідальне становище, за оформлення і видачу ОСОБА_5 посвідчення водія всупереч встановленого законом порядку.
		17.06.2016 ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел, направлений на надання неправомірної винагороди особі, яка займає відповідальне становище, з метою вчинення в його інтересах неправомірних дій з використанням службового становища, використовуючи свій мобільний телефон  НОМЕР_1 домовився із ОСОБА_6 про зустріч біля супермаркету «РОСТ» за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, б. 142-а.
		Цього ж дня близько 17 год. ОСОБА_5 на автомобілі «Toyota RAV4», державний номер НОМЕР_2 , що належить ГК РФ в м. Харкові, маючи при собі грошові кошти у розмірі 400 доларів США для передачі їх у вигляді неправомірної винагороди прибув до супермаркету «РОСТ».
		О 17 год. 15 хв. на автостоянці біля супермаркету «РОСТ», ОСОБА_5 надав неправомірну грошову винагороду у розмірі 400 доларів США співробітнику Головного управління НП в Харківській області ОСОБА_6 для наступної її передачі керівнику Територіального сервісного центру ГУ НП в Харківській області, тобто службовій особі, яка займає відповідальне становище, за оформлення і видачу ОСОБА_5 , а також аташе ГК РФ в м. Харкові ОСОБА_7 посвідчень водія, всупереч встановленого порядку їх оформлення і видачі.
		За результатом огляду місця події було виявлено і вилучено вищевказані грошові кошти, а також документи, які ОСОБА_5 передав ОСОБА_6 для оформлення посвідчень водія. Під час огляду місця події ОСОБА_5 заявив про свій дипломатичний статус та надав оригінал документу, що його підтверджує, а саме консульську картку № НОМЕР_3 , згідно з якою ОСОБА_5 займає посаду третього секретаря ГК РФ в м. Харкові. Крім того, останньому запропоновано залишитися після проведення огляду місця події і дати пояснення. Проте, останній відмовився надавати будь-які пояснення, через наявність у нього відповідного імунітету та добровільно залишив місце події. 
		За таких обставин, дії ОСОБА_5 , які полягали в наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за оформлення та отримання для себе та аташе ГК РФ в м. Харкові ОСОБА_7 посвідчень водія, всупереч встановленого порядку їх оформлення і видачі, були кваліфіковані за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України.
		Разом з тим, згідно з положеннями ст. 1 Віденської Конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року громадянин РФ ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді третього секретаря ГК РФ в м. Харкові, підпадає під категорію консульської посадової особи. Відповідно до пункту 1 ст. 36 «Консульської конвенції між Україною і Російською Федерацією» від 15 січня 1993 р. консульські посадові особи користуються дипломатичними привілеями та імунітетами в повному обсязі, як дипломатичні агенти, відповідно до положень Віденської Конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року.
		Питання про кримінальну відповідальність осіб, які мають дипломатичний імунітет і вчинили злочини на території України, відповідно ч. 4 ст. 6 КК України вирішується дипломатичним шляхом. На цих осіб кримінальна юрисдикція України, відповідно до абз. 3 ст. 13 «Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні», затвердженого Указом Президента України від 10 червня 1993 р. № 198/93, поширюється лише у разі згоди на це акредитуючої держави, яку вона, згідно зі ст. 32 «Віденської Конвенції про дипломатичні зносини» від 18 квітня 1961 р., визначає позбавленням певної особи дипломатичного імунітету від кримінальної юрисдикції держави перебування.
		Проте, згідно з відповіддю МЗС Російської Федерації № 1370 від 9.11.2016, на запит про згоду РФ на притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності та позбавлення його дипломатичного імунітету від кримінальної юрисдикції держави України, РФ не відмовилась від дипломатичного імунітету від кримінальної юрисдикції України стосовно громадянина РФ ОСОБА_5 . Разом з тим акредитаційна картка останнього була повернута та останній був відкликаний з території України. Згідно з інформацією ГВКР УСБУ в Харківській області ОСОБА_5 залишив територію України 10.11.2016. 
		Слідчий зазначив, що враховуючи вищевикладене, на підставі ч.1 ст. 31, ст. 32 Віденської Конвенції про дипломатичні зносини» від 18 квітня 1961 р., п. 1 ст. 36 «Консульської конвенції між Україною і Російською Федерацією» від 15 січня 1993 р., ст. 13 «Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні», затвердженого Указом Президента України від 10 червня 1993 року № 198/93, ч. 4 ст. 6 та ст.11 КК України, ч.2 ст. 6, ст.ст. 7, 9, 100, 110 та 283 КПК України, 26.12.2016 слідчим відділом УСБУ в Харківській області вказане кримінальне провадження закрито. 
		23.06.2016 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова за клопотанням слідчого у вказаному кримінальному провадженні накладено арешт на вилучені за результатом огляду місця події грошові кошти, а саме 400 доларів США (чотири банкноти номіналом 100 доларів США кожна  КВ 90370875 І; НВ 38577033 J; KF 56111879 A; КВ 34528496 В).
		Таким чином, відповідно до матеріалів провадження існують речові докази  грошові кошти, щодо яких є необхідність вирішити питання про спеціальну конфіскацію в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України. 
		У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання. 
		Слідчий суддя, вислухавши думку сторони кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив наступне.
		Слідчим відділом УСБУ в Харківської області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні за №22016220000000173 від 05.08.2016, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.
		Постановою старшого слідчого в ОВС 3-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області майора юстиції ОСОБА_4 від 17.06.2016 року грошові кошти в сумі 400 доларів США визнано речовими доказами у криімнальному провадженні.
		Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 23.06.2016 накладено арешт на грошові кошти, а саме 400 доларів США (чотири банкноти номіналом 100 доларів США кожна  КВ 90370875 І; НВ 38577033 J; KF 56111879 A; КВ 34528496 В).
		Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_4 від 26.12.2016, закрито кримінальне провадження №22016220000000173 від 05.08.2016, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, рішення про долю арештованого майна  грошових коштів, вилучених у ОСОБА_8 у сумі 400 доларів США прийняти відповідно до вимог КПК України. 
		Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому, згідно з п. 2 ч. 9 ст. 100 КПК України, гроші, цінності та інше майно, які призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, конфіскуються.
		Згідно з ч.10 ст.100 КПК України, під час вирішення питання щодо спеціальної конфіскації насамперед має бути вирішене питання про повернення грошей, цінностей та іншого майна власнику (законному володільцю) та/або про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) грошей, цінностей та іншого майна знав про їх незаконне походження та/або використання. У разі відсутності у винної особи майна, на яке може бути звернене стягнення, крім майна, яке підлягає спеціальній конфіскації, збитки, завдані потерпілому, цивільному позивачу, відшкодовуються за рахунок коштів від реалізації конфіскованого майна, а частина, що залишилася, переходить у власність держави.
		У відповідності до п.5 ч.1 ст.3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
		Зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22016220000000173 від 05.08.2016, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, в межах якого було застосовано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, на даний час завершено шляхом винесення слідчим постанови про закриття кримінального провадження, згідно положень ч.9 ст.100, ч.1 ст.170, ч.1 ст.174 КПК України слідчий суддя не вправі вирішувати долю речових доказів.
		Більш того, з моменту винесення слідчим постанови про закриття кримінальнального провадження, слідчий втратив процесуальну можливість звернення до слідчого судді з клопотанням про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів.
		Враховуючи вищевикладене, правові підстави для задоволення клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_4 про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів по кримінальному провадженню № 22016220000000173 від 05.08.2016, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України - відсутні.
		Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 3, 100, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_4 про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів по кримінальному провадженню № 22016220000000173 від 05.08.2016, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.
		Ухвала оскарженню не підлягає. 
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...