Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 639/2764/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі.
Надіслано для оприлюднення: 27.03.2017. Зареєстровано: 31.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		   
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		_________________________________________________________________
		Провадження №22-ц/790/531/17                                  Головуючий 1-ї інстанції  Іванова І.В.
		Справа №639/2764/16-ц                                                Доповідач  Довгаль А.П.     
		Категорія: трудові     
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ
		      21 березня 2017 року                     колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
		     головуючого  судді Довгаль А.П.
		     суддів  Коваленко І.П., Костенко Т.М.,
		     при секретарі  Щегельському Д.О.,
		розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, в особі Харківського філіалу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, в особі Харківського філіалу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, про скасування наказу про звільнення, наказу про внесення змін до наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
		в с т а н о в и л а:
		У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, в особі Харківського філіалу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, в якому з урахуванням уточнень просив: 1. визнати протиправним та скасувати наказ №10-Ос від 25 лютого 2016 року Харківського філіалу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи про його звільнення з посади завідувача відділу організації моніторингових досліджень реєстрації зразків та оформлення документів Харківського філіалу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи; 2. визнати протиправним та скасувати наказ №35-Ос від 23 травня 2016 року Харківського філіалу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи про внесення змін до наказу №10-Ос від 25 лютого 2016 року; 3. поновити його на посаді завідувача відділу організації моніторингових досліджень реєстрації зразків та оформлення документів Харківського філіалу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи; 4. стягнути з Харківського філіалу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 29253,23грн.
		Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до наказу №2-Ос від 31 грудня 2014 року він був призначений на посаду завідувача відділу організації моніторингових досліджень реєстрації зразків та оформлення документів Харківського філіалу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (надалі - ХФ ДНДІЛДВСЕ). 01 березня 2016 року він отримав лист ХФ ДНДІЛДВСЕ, яким його було повідомлено про звільнення з посади відповідно до наказу №10-Ос від 25 лютого 2016 року та про необхідність прибути до відділу кадрів для отримання трудової книжки. Зазначений наказ про звільнення та трудову книжку він отримав 22 березня 2016 року. З цим наказом він не згоден, вважає його протиправним, прийнятим з порушенням вимог чинного трудового законодавства України та таким, що порушує його права. Відповідно до оскаржуваного наказу його було звільнено з посади на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України  за систематичне невиконання ним без поважних причин обовязків, покладених на нього трудовим договором. При цьому, ч.3 цієї встановлена заборона звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності. Зазначає, що вказана норма відповідачем була порушена, оскільки з 25 лютого 2016 року він перебував на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серії АГЦ №564807. Оскільки його було звільнено з посади в період тимчасової непрацездатності, тому наказ №10-Ос від 25 лютого 2016 року був винесений з порушенням встановленого порядку, а отже є незаконним. Крім того, він займав посаду завідувача відділу організації моніторингових досліджень реєстрації зразків та оформлення документів Харківського філіалу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, тому його звільнення з цієї посади було можливим лише за погодженням з директором інституту, що встановлено ч.3 п.22 Положення про Харківський філіал Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, затвердженого наказом Державної ветеринарної та фіто-санітарної служби України від 20 жовтня 2014 року. Однак, як вбачається з копії листа Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи №198 від 16.02.2016р., в якому міститься згода на його звільнення з посади, даний лист підписаний заступником директора, а не директором інституту. Більш того, відповідно до ч.1 ст.149 КЗпП України від нього не було отримано письмових пояснень з приводу порушення трудової дисципліни. Викладена в оскаржуваному наказі інформація, що він відмовився від надання письмових пояснень, про що складено акт, не відповідає дійсності та є неправдивою. При цьому позивач зазначає, що відповідно до вимог ст.149 КЗпП України його пояснення щодо порушень трудової дисципліни або акт про відмову від надання таких пояснень повинні були датуватися не пізніше ніж 12 лютого 2016 року. Але, акту про відмову від надання пояснень щодо порушень трудової дисципліни не існує, оскільки відповідачем такий акт не складався. Натомість в матеріалах справи міститься копія акту складеного, як виходить з його змісту, 25.02.2016р. об 10:40год., в якому зазначено, що він відмовився від надання пояснень щодо наказу №10-ОС від 25.02.2016р. про його звільнення, а не з приводу надання пояснень про порушення трудової дисципліни. Отже, такий акт не є підтвердженням того, що він відмовився від надання пояснень щодо начебто допущених ним порушень. Відповідачем до суду надана копія службової записки від 25.02.2016р. завідуючої сектором кадрової роботи ОСОБА_2, відповідно до якої наказ №10-ОС від 25.02.2016р. про звільнення з роботи був доведений йому на виробничий нараді о 9:00год. Між тим, в наказі №10-ОС від 25.02.2016р., який оголошено йому о 9:00год., вже містилася інформація про відмову від надання ним пояснень, хоча такий акт було складено 25.02.2016р. о 10:40год., про що свідчать те, що в наказі №10-ОС від 25.02.2016р. викладена недостовірна інформація, а тому цей наказ є сфальсифікованим. Позивач зазначає, що звільнення його з роботи було незаконним, т.я. порушень трудової дисципліни, які викладені в наказі №10-ОО від 25.02.2016р. він не допускав. Викладені в пп. 1-7 мотивувальної частини наказу порушення трудової дисципліни, які, на думку відповідача, свідчать про невиконання покладених на нього трудових обовязків, взагалі не є порушеннями. Щодо розходження по датах (акт відбору зразків зареєстровано однією датою, видано в роботу відділів іншою датою  від одного до пяти днів) про що вказано в п. 1 мотивувальної частини наказу №10-Ос від 25.02.2016р., то по-перше, в наказі не конкретизовано яке саме порушення він начебто допустив, в наказі відсутня інформація які конкретно розходження в датах відповідають конкретним програмним ідентифікаторам. По-друге, розходження між датою акту відбору зразків та датою надходження зразків до ХФ ДНДІЛДВСЕ не є порушеннями взагалі. Такі розходження в датах можуть виникати в тому випадку, коли замовники послуг звертаються до ХФ ДНДІЛДВСЕ не в день відбору зразків та складення відповідного акту, а пізніше. Строки надання зразків на дослідження після їх відбору та складення акту не унормовані. Такі розбіжності виникають у випадках надходження зразків до ХФ ДНДІЛДВСЕ поштою, в тому разі, коли замовник не може надати зразки самостійно безпосередньо до ХФ ДНДІЛДВСЕ. По-третє, в наказі про звільнення не зазначено, вимоги яких саме нормативно-правових чи розпорядчих актів відповідача ним не дотримані чи порушені. Щодо порушень, викладених в пп. 2 та 3 мотивувальної частини наказу №10-ОС від 25.02.2016п. (видача проб у програмному забезпеченні щодо реєстрації зразків «ВетСанЕксп» зареєстрований один час (дата), у відділи фактично передається пізніше), то позивач зазначає наступне. Порядок приймання, ідентифікації, реєстрації зразків, передачі у відділи лабораторії, оформлення звітів, експертних висновків врегульовано наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України №141 від 12.09.2011р., яким затверджені Методичні вказівки з приймання, ідентифікації, реєстрації зразків, передачі у відділи лабораторії, оформлення звітів, експертних висновків у відповідності до ISO/IEC 17025 (надалі - Методичні вказівки). Жодною нормою вказаних Методичних вказівок, будь-яких інших нормативно-правових актів чи розпорядчих документів відповідача не визначений строк (час), протягом якого прийняті від замовників та зареєстровані в програмному забезпеченні та/або в журналі реєстрації зразків зразки повинні бути передані до відділів, в яких проводяться відповідні дослідження. Також жодною нормою вказаних Методичних вказівок, будь-яких інших нормативно-правових чи розпорядчих документів відповідача не встановлено обовязку спеціаліста відділу приймання та реєстрації зразків передавати зразки до відділів, які проводять відповідні дослідження. Пунктом 9.2 вказаних Методичних вказівок встановлено порядок отримання зразків із відділу реєстрації зразків. Встановлено, що завідувач відділу, лабораторії (сектору), в який направляється зразок, доручає своєму спеціалісту відділу, лабораторії (сектору) отримати зразок у відділі приймання та реєстрації зразків разом із «Супровідною» для кожного ідентифікованого зразку. У випадку використання спеціалізованого програмного забезпечення, завідувач відділом повинен оперативно отримувати інформацію про наявність зразків для дослідження відразу після їх реєстрації у програмному забезпеченні.Отже, у такий спосіб унормовано обовязок завідувача відділу, в якому буде проводитися дослідження, оперативно отримувати інформацію про зареєстровані зразки відразу після їх реєстрації та доручати підлеглим йому спеціалістам отримувати такі зразки у відділі реєстрації. Будь-якого обовязку завідувача відділу приймання та реєстрації зразків чи спеціалістів такого відділу оперативно передавати зразки до відділів, що проводять дослідження, не встановлено. Ані він, ані працівники його відділу в цій частині будь-яких порушень не допускали. Крім того, п.9.3. Методичних вказівок встановлено, що після отримання завдань, які вказані у «Супровідній», завідувачі відділів (секторів) проводять реєстрацію зразків продукції в «Журналі реєстрації зразків у відділі (секторі)». Такий журнал ведеться як в електронній так і паперовій формі безпосередньо у відділі, в якому проводяться дослідження. Таким чином будь-які невідповідності між датою та/або часом реєстрації зразка з датою та/або його реєстрацією у відділі, який буде проводити дослідження, цілком залежить від добросовісного виконання обовязків завідувачами таких відділів та підлеглими їм спеціалістами. Але, ані він, ані спеціалісти відділу, завідувачем якого він був, не контролюють та не можуть контролювати фактичне отримання та факт реєстрації у конкретному відділі прийнятих зразків. Обовязки спеціаліста відділу приймання та реєстрації вважаються виконаними з моменту реєстрації зразка в програмному забезпеченні та/або в паперовому журналі реєстрації. Надалі виникають обовязки працівників відділів, в яких буде проводитись дослідження  прийти та отримати зразки та супровідні документи для досліджень, а повернувшись до свого відділу, зареєструвати отримані зразки у журналі реєстрації зразків свого відділу і приступити до дослідження. Отже, в оскаржуваному наказі №10-ОС від 25.02.2016р. зазначено про порушення ним обовязків, які в дійсності на нього не покладені, а тому він не може бути притягнутий до відповідальності за порушення обовязків, які покладаються на працівників інших відділів. Щодо порушення, викладеного в п. 4 мотивувальної частини наказу №10-ОС від 25.02.2016р. (відсутність реєстрації в бактеріологічному відділі у програмному забезпеченні по програмному ідентифікатору №000169 е/16) позивач зазначає наступне. За даним програмним ідентифікатором дослідження зразків в бактеріологічному відділі взагалі не проводилося. Це було викликано тим, що супровідна, яка формується програмним забезпеченням та в якій виконавцем дослідження був зазначений бактеріологічний відділ, була сформована помилково. Одразу після виявлення ним помилки, яка була допущена спеціалістом відділу, реєстрація зразка в програмному забезпеченні з визначенням виконавців дослідження була виправлена, зазначення виконавцем дослідження бактеріологічного відділу  анульоване. Дослідження зразків бактеріологічним відділом за даним програмним ідентифікатором не проводилося, такі зразки до відділу не передавалися, у звязку з чим відсутня реєстрація зразків в цьому відділі. Порушень в даному випадку також допущено не було. Виправлення виявлених помилок не заборонено і таке виправлення допускається, оскільки в програмному забезпеченні передбачена функціональна можливість видалення реєстрації, після чого формується новий запис з таким же програмним ідентифікатором. Щодо порушень, викладених в п.4.1 мотивувальної частини наказу №10-Ос від 25.02.2016р. позивач зазначає наступне. Як порушення зазначено, що зразок з програмним ідентифікатором 000100 е/16 згідно з програмним забезпеченням надійшов у роботу у відділ 18.01.2016р. а фактично надійшов 15.01.2016р. Так само зразок з програмним ідентифікатором 000196 п/16 згідно з програмним забезпеченням надійшов у роботу у відділ 28.01.2016р. а фактично надійшов 29.01.2016р. Така невідповідність в датах вказує на неналежне виконання обовязків завідувачем відділу, в якому проводилося дослідження, щодо реєстрації у Журналі реєстрації зразків у відділі (секторі) зразка, отриманого у відділі приймання та реєстрації, про що вказувалося вище. Відділ приймання та реєстрації зразків не відповідає за реєстрацію зразка безпосередньо у відділі, в якому проводиться дослідження. Таким чином, будь-яких порушень з його боку в даному випадку також не допущено. Щодо порушень, викладених в   п.5 мотивувальної частини наказу №10-ОС від 25.02.2016р. позивач зазначає наступне. В якості порушення вказується на те, що 10.02.2016р. завідувачем радіологічного відділу ОСОБА_3 у присутності заступника директора  завідувача імунологічного відділу ОСОБА_4 та працівників відділу організації моніторингових досліджень, реєстрації зразків та оформлення документів начебто було виявлено зразки, які знаходилися у відділі без відповідної реєстрації та з порушенням умов пп. 3.2., 3.3. Договору «Про надання платних послуг» контрагентами. В даному випадку взагалі не конкретизовано, які саме зразки були виявлені, та з яких підстав особи, які їх виявили, дійшли висновку, що такі зразки знаходяться у відділі без реєстрації. В наказі також не зазначено в чому саме полягало порушення пп. 3.2., 3.3. Договору «Про надання платних послуг». Більше того, сам факт виявлення таких зразків нічим не підтверджується, оскільки будь-яких актів щодо цього учасниками комісії, яка проводила перевірку відділу з 09.02.2016р. по 12.02.2016р., а саме ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не складалося. Якщо б такий акт складався, то він в ньому обовязково мав би розписатися, оскільки являвся працівником відділу організації моніторингових досліджень, реєстрації зразків та оформлення документів, в присутності якого начебто було виявлено незареєстровані зразки. Не зрозуміло з яких мотивів та підстав виявленням зразків займався завідувач радіологічного відділу ОСОБА_3, який не був включений до комісії по перевірці відділу, завідувачем якого позивач був. Наведені обставини беззаперечно вказують на необєктивність та упередженістьперевірки відділу, яка нібито проводилося, та фальсифікації акту перевірки від 12.02.2016р. Позивач вказує, що учасники комісії по перевірці ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підписали даний акт не вчиняючи будь-яких перевірочних дій.Щодо порушення, викладеного в п.6 мотивувальної частини наказу №10-ОС від 25.02.2016р. позивача зазначає наступне. Як порушення зазначено, що у відділі відсутній Журнал інструктажу працівників відділів Харківського філіалу ДНДІЛДВСЕ, уповноважених на відбір зразків для дослідження та зроблено висновок про не проведення інструктажів, що є порушенням Наказу Харківського філіалу ДНДІЛДВСЕ від 5 січня 2016 року №3. Із цього приводу позивач зазначає, що ведення Журналу інструктажу працівників відділу жодною нормою чинного законодавства України, інших нормативно-правових чи розпорядчих актів відповідача не передбачено, в тому числі зазначеним вище наказом. Будь-яких обовязків на нього, як на завідувача відділу, щодо інструктажу працівників, уповноважених на відбір зразків, та ведення відповідного журналу, не покладалося. Також відповідно до п.5.2. Методичних вказівок встановлено, що список спеціалістів державних лабораторій ветеринарної медицини, які мають право приймати участь у відборі зразків товарів затверджується наказом директора відповідної державної лабораторії. За необхідності в наказ вносяться зміни та/або його поновлюють. Зазначеним вище наказом від 5 січня 2016 року №3 був затверджений список спеціалістів Харківського філіалу ДНДІЛДВСЕ, які мають право здійснювати відбір зразків. Наявність такого наказу підтверджує абсурдність необхідності інструктажів та ведення відповідного журналу, оскільки віднесення осіб до числа тих, хто має право на відбір зразків, безумовно вказує на те, що такі особи володіють необхідним рівнем знань та навичок щодо відбору зразків і не потребують будь-яких додаткових інструктажів. Таким чином, відсутність зазначеного журналу не є порушенням його трудових обовязків. Щодо порушення, викладеного в п.7 мотивувальної частини наказу №10-ОС від 25.02.2016р. позивач зазначає наступне. Як порушення зазначено про відсутність Журналу реєстрації відбору зразків продукції фахівцями Харківського філіалу ДНДІЛДВСЕ. Такий журнал вівся до лютого 2013 року з метою контролю часу, затраченого працівниками лабораторії на відбір зразків для досліджень, оскільки відбір зразків відносився до платних послуг, які надавалися ветеринарними лабораторіями. В лютому 2013 року набрав чинності Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України    №96 від 13.02.2013р. «Про затвердження розмірів плати за послуги з питань ветеринарної медицини, захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, які надаються органами та установами, що входять до сфери управління Державної ветеринарної та фіто-санітарної служби», яким відбір зразків до лабораторних досліджень вже не було віднесено до платних послуг. З лютого 2013 року й по теперішній час відбір зразків для досліджень здійснюється ветеринарними лікарями безоплатно. Таким чином необхідність ведення Журналу реєстрації відбору зразків відпала, у звязку з відсутністю необхідності контролю часу, затраченого спеціалістами на здійснення відбору зразків для вирахування суми оплати за таку послугу. Отже, порушень в даному випадку ним також не допущено. Наведене вище беззаперечно вказує на безпідставність та незаконність його звільнення. Сукупність конкретних фактів порушень, які були допущені, як під час перевірки відділу, завідувачем якого він був, так і порушень, допущених вже безпосередньо під час процедури звільнення та прийняття самого наказу про звільнення дає всі підстави стверджувати, що наказ №10-ОС від 25.02.2016р. про його звільнення з посади завідувача відділу організації моніторингових досліджень реєстрації зразків та оформлення документів Харківського філіалу ДНДІЛДВСЕ є незаконним. Щодонаказу №35-ОС від 23.05.2016р. року, який відповідачем вже було винесено під час розгляду справи, та яким внесено зміни до наказу №10-ОС від 25.02.2016р. про його звільнення, а саме частині дати звільнення. Позивач вважає, що даний наказ також є незаконним з огляду на наступне.Після прийняття наказу №10-ОС від 25.02.2016р. про звільнення його з роботи, він вже не був працівником Харківського філіалу ДНДІЛДВСЕ, а отже прийняття відносно нього будь-яких наказів відповідно до норм КЗпП України, зокрема тих, які стосуються його прав та обовязків вже після його звільнення з установи, є незаконним. Враховуючи, що наказ від №35-ОС від 23.05.2016р. тільки уточнив дату його звільнення, тому цей наказ не може існувати окремо від наказу №10-ОС від 25.02.2016р., який є незаконним. 
		У судовому засіданні суду першої інстанції позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_9, заявлені вимоги підтримали і просили їх задовольнити з підстав, наведених в позовній заяві. 
		Представник відповідача ДНДІЛДВСЕ - ОСОБА_10 позов не визнав, вказуючи на відсутність підстав для його задоволення. У своїх письмових запереченнях проти позову представник відповідача посилався на те, що відповідно до наказу №2-ОС від 31 грудня 2014 року ОСОБА_1 був призначений на посаду завідувача відділу організації моніторингових досліджень реєстрації зразків та оформлення документів Харківського філіалу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. Його трудові обовязки були визначені Посадовою інструкцією, затвердженою наказом Харківського філіалу ДНДІЛДВСЕ від 5 січня 2015 року. Згідно п. 1.1 інструкції завідувач відділу підпорядкований директору Харківського філіалу ДНДІЛДВСЕ. У відповідності до п.1.2 він призначається та звільняється з посади наказом директора Харківського філіалу ДНДІЛДВСЕ. На підставі п.1.4 здійснює реєстрацію зразків продукції та підтримує звязок із замовниками. Згідно      п.2.1 ОСОБА_1 наділено повноваженнями з приймання, реєстрації зразків, що доставлені у Харківський філіал ДНДІЛДВСЕ згідно документів наданих замовником, та формування експертних висновків. Відповідно до    п.2.3 інструкції його наділено повноваженнями впровадження та підтримання системи управління якості на своєму робочому місці. Відповідно до п.3.5 на нього покладена відповідальність за правильну реєстрацію та ідентифікацію зразків; якість, своєчасність та правильність оформлення експертного висновку; ведення відповідних реєстраційних форм; виконання поручень директора Харківського філіалу ДНДІЛДВСЕ та Головного управління ветеринарної медицини в Харківській області. Згідно п. 3.8 виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку і дисципліни, техніки безпеки і протипожежної безпеки. Відповідно до наказу від 25 лютого 2016 року №10-ОС позивача було звільнено з займаної посади з 25 лютого 2016 року за систематичне невиконання без поважних причин обовязків покладених на нього трудовим договором - за п.3 ст.40 КЗпП України. Наказом №35-ОС від 23 травня 2016 року було внесено зміни до вищевказаного наказу про звільнення, а саме враховано непрацездатність ОСОБА_1 в період з 25.02.2016р. по 02.03.2016р., а також змінено дату звільнення на - 3 березня 2016 року. Крім того, головного бухгалтера було зобовязано провести відповідний розрахунок з ОСОБА_1 по заробітній платі, тобто з врахуванням вказаного періоду непрацездатності. Під час судового розгляду справи, позивачем не спростовано факти систематичного невиконання трудових обовязків без поважних причин, за які відповідно до наказу від 25.02.2016р. №10-ОС, зі змінами внесеними наказом №35-ОС від 23.05.2016р., його було звільнено з займаної посади. Також зазначає, що наказом № 94-ОС від 24.12.2015р. та наказом № 04-ОС від 27.01.2016р. до ОСОБА_1 були застосовані заходи дисциплінарного впливу у виді догани за неналежне виконання трудових обовязків, що свідчить про те, що ОСОБА_1 систематично не виконував обовязків покладені на нього трудовим договором. Вказані накази позивач не оскаржував. Щодо п.1 наказу про звільнення, то матеріалами справи підтверджується розходження по датах актів відбору зразків продукції для дослідження та їх реєстрації у філіалі відділом яким керував позивач, і видачі таких зразків в інші відділи для проведення відповідних досліджень, за номерами ідентифікаторів вказаних у п.1 наказу про звільнення, що зафіксовано у відповідних журналах реєстрації зразків. Зокрема зразок за програмним ідентифікатором №000010 і/16 було отримано працівником філіалу ОСОБА_11 28.12.2015р., а зареєстровано та передано для дослідження лише 05.01.2016р. року, тобто затримкою  8 днів. Зразок за програмним ідентифікатором        №000058 і/16 отримано 11.01.2016р. працівником філіалу ОСОБА_12, а зареєстровано позивачем та передано для дослідження 13.01.2016р. тобто на 3-й день. Зразок за програмним ідентифікатором №000089і/1/16 відібрано працівником філіалу ОСОБА_13 14.01.2016р., а зареєстровано позивачем 15.01.2016р., тобто на наступний день. Зразок №000119і/16 відібрано працівником філіалу ОСОБА_14 18.01.2016р., а зареєстровано позивачем 21.01.2016р., тобто затримкою у три дні. Зразок за №000120і/16 було відібрано працівником філіалу ОСОБА_12 19.01.2016р., а зареєстровано позивачем 21.01.2016р., а саме затримкою на два дні. Зразок за №000173і/16 відібрано працівником філіалу ОСОБА_15 20.01.2016р., а зареєстровано позивачем 26.01.2016р., тобто на 7-й день (6 днів зразок зберігався без реєстрації). Зразок за №000176і/16 було відібрано працівником філіалу ОСОБА_14 22.01.2016р., а зареєстровано позивачем 26.01.2016р., тобто затримкою у чотири дні. Зразок № 000195і/16 відібрано працівником філіалу ОСОБА_12 16.01.2016р., а зареєстровано позивачем 28.01.2016 року, тобто на 13-й день. Вищевказані зразки продукції, які відбирались працівниками філіалу в день їх відбору, передавались до керованого позивачем відділу і зберігались на території філіалу. Дана обставина також підтверджується письмовими поясненнями (доповідні записки) працівників філіалу, які відбирали такі зразки, що були надані під час проведення перевірки по таким фактам. Отже, ОСОБА_1 допущені порушення обовязку щодо правильної, своєчасної реєстрації зразків відібраної продукції безпосередньо в день їх відбору і надання до відділу та зберігання філіалом незареєстрованої продукції, що відповідно негативно впливало на облік отриманих зразків, контроль за їх зберіганням відповідно до умов встановлених відповідними ТУ, ГОСТами і ДСТУ, та своєчасність проведення досліджень і складання відповідних висновків, у строки встановлені відповідними нормами та стандартами і виконання зобовязань перед замовниками. Щодо п.2 наказу про звільнення  стосовно несвоєчасної передачі зразка до відділу для проведення дослідження за програмним ідентифікатором № 000114 п/1/16, то його було зареєстровано о 10:35год., а передано для дослідження лише о 14:04год. Твердження позивача, що він не несе відповідальності за несвоєчасне передання до відділів для проведення досліджень зразків продукції з посиланням на те, що обовязок отримання зразків покладено на працівників відповідних відділів, що виконують такі дослідження безпідставне, оскільки така обставина не звільняє позивача від кореспондуючого обовязку своєчасно передати такі зразки до цих відділів, та від відповідальності за невиконання обовязку щодо належної організації проведення дослідження та своєчасного і правильного оформлення відповідного висновку за результатами таких досліджень. Крім того, відповідно до доповідних записок працівників філіалу, позивач неодноразово затримував видачу для дослідження зареєстрованих в електронному та паперовому журналах зразків. Щодо п.3. наказу про звільнення, то матеріалами справи підтверджується несвоєчасна передача зразків за програмними ідентифікаторами вказаними в наказі, тобто не в день реєстрації зразків. Зокрема зразок за програмним ідентифікатором №000020 п/16 зареєстровано позивачем 06.01.2016р., а до радіологічного відділу передано для проведення дослідження лише 11.01.2016р. (паперовий журнал реєстрації та відмітка в електронному журналі про час початку проведення дослідження) на 5-й день після реєстрації. Вищевказане також стосується і пунктів 4, 4.1 наказу про звільнення. Щодо п.6 наказу, то також встановлено невиконання позивачем вимог наказу №3 від 05.01.2016р. стосовно обовязку проведення інструктажу з працівниками філіалу, які направляються ним для відбору зразків, про що свідчить факт відсутності відповідного журналу. Відповідно до положень п.4 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, - за зміст, якість підготовки та оформлення на належному рівні документів, а також організацію діловодства та зберігання документів у структурних підрозділах установи відповідають їх керівники. Щодо п.7 наказу про звільнення, у відділі керованому позивачем встановлено факт відсутності (не ведення) журналу реєстрації відбору зразків продукції працівниками філіалу за формою встановленою ФСУ-5.7/02. В уточненій позовній заяві від 02.06.2016 року та усних поясненнях наданих у судовому засіданні позивач підтвердив не ведення вказаного журналу та пояснив, що вказаний журнал ним вівся за його ініціативою до лютого 2013 року, після чого вважав за непотрібне його вести, оскільки, як він вважав, така необхідність відпала, зважаючи на те, що з лютого 2013 року було скасовано плату за відбір зразків, тобто вказана послуга виконувалась безоплатно, а тому відпала необхідність обліку часу витраченого працівниками на відбір зразків. Відповідно до п.п.1.1. п.1 Посадової інструкції, позивач підпорядковується директору Харківського філіалу ДНДІЛДВСЕ та його заступнику і не наділений повноваженнями на свій розсуд вирішувати виконувати чи не виконувати накази та розпорядження керівника філіалу, а зобовязаний їх виконувати. Таким чином, позивач безпідставно не виконав наказ керівника філіалу яким було затверджено форму такого журналу та встановлено обовязок його ведення позивачем  керівником відділу організації моніторингових досліджень, реєстрації зразків та оформлення документів Харківського філіалу. Посилання представника позивача на відсутність обовязку у позивача вести такий журнал, спростовується п.п.2.1 п.2 Посадової інструкції завідувача відділу організації моніторингових досліджень, реєстрації зразків та оформлення документів Харківського філіалу ДНДІЛДВСЕ з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, відповідно до якого на позивача було покладено обовязок приймання, реєстрації зразків та оформлення відповідних документів. Відповідно до ПСУ-5.7/01 визначено відповідальним за заповнення такого журналу керівника відділу (КВ) до повноважень якого віднесено прийняття та документальне оформлення зразків. Одним із наслідків не ведення вказаного журналу являється несвоєчасність реєстрації зразків у філіалі (розходження з датами відбору вказаних в актах відбору зразків та в журналі реєстрації зразків у відділі керованому позивачем), тобто недотриману своєчасну реєстрацію зразків в день та час їх надходження (передачі) до відділу керованого позивачем (п.3.5 Посадової інструкції). Невідповідність наказу про звільнення вимогам закону щодо недопущення звільнення в період тимчасової непрацездатності працівника, позивачем була усунута після врахування наданого позивачем листка непрацездатності. При цьому, спору щодо врахування часу непрацездатності з позивачем не виникало, оскільки листок непрацездатності позивачем було надано відповідачу лише 23.05.2016року, тобто в день внесення відповідних змін до наказу про звільнення позивача. До цього часу відповідач з незалежних від нього причин не мав підстав врахувати таку обставину, зважаючи на положення п.п.1.1. п.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, що затверджена Наказом Міністерства охорони здоровя України від 13.11.2001 року №455, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року за №1005/6196, відповідно до якого, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Аргументи позивача, щодо незаконності внесення змін до наказу про звільнення щодо дати звільнення не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав. Відповідно до п.89 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1242, після підписання наказу (розпорядження) зміни до нього вносяться лише шляхом видання нового наказу (розпорядження) про внесення змін. За таких обставин посилання представника позивача про те, що єдиним способом приведення у відповідність до вимог закону наказу є його скасування  безпідставне. Наказ про внесення змін до наказу про звільнення виданий у межах повноважень роботодавця та стосується трудових відносин сторін. Тому аргумент позивача, стосовно того, що на час видання наказу №35-ОС від 23.05.2016р. позивач не являвся працівником цієї організації, а тому зміни до наказу про звільнення внесено неправомірно, оскільки ч.1 ст.3 КЗпП України регулює трудові відносини працівників, не може бути прийнятий до уваги. Наказом №35-ОС від 23.05.2016р. було приведено у відповідність до вимог закону наказ від 25.02.2016р. №10-ОС про звільнення ОСОБА_1, а саме в тій частині яка йому не відповідала, оскільки орган, що прийняв рішення вправі самостійно його змінити чи скасувати з мотивів невідповідності закону, тобто привести у відповідність до вимог закону. Звільнення позивача було здійснено уповноваженою особою, погоджено з керівником Інституту відповідно до вимог законодавства та установчих документів, про що свідчать письмове погодження та відповідні довідки. Директор філії діяв у межах своїх повноважень щодо звільнення позивача, відповідно до пп. 22, 23 Положення про Харківський філіал ДНДІЛДВСЕ. Погодження було отримано від заступника директора Інституту, який виконував обовязки директора у відсутність останнього, тобто був наділений повноваженнями директора Інституту як органа управління. Відсутність директора Інституту на роботі на час погодження звільнення підтверджено відповідною довідкою лікаря. Посилання представника позивача на відсутність листа непрацездатності у директора Інституту, не спростовує факту його відсутності на роботі з поважних причин. Зважаючи, що в даному випадку відсутнє посилання на непрацездатність директора (непрацездатність не встановлюється), а лише вказано не відсутність директора з зазначенням причин, тому довідка лікаря відноситься до належного та допустимого доказу. Доказів, які спростовують факт відсутності директора Інституту на робочому місці на час погодження звільнення, позивачем не надано. Твердження позивача про порушення процедури звільнення у звязку з ненаданням йому можливості надати письмові пояснення з приводу виявлених порушень, то в п.7 наказу про звільнення зазначено про відмову ОСОБА_1 надати такі пояснення, про що складено акт. ОСОБА_1 ознайомився та підписав вказаний наказ. Після підписання наказу він жодних заперечень не надавав. Отже, з урахуванням наведених обставин, звільнення ОСОБА_1 проведено з дотриманням вимог чинного трудового законодавства.
		Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 жовтня року позов ОСОБА_1 задоволено.
		Скасовано накази Харківського філіалу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи №10-ОС від 25 лютого 2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача відділу організації моніторингових досліджень реєстрації зразків та оформлення документів на підставі п.3 ст.40 КЗпП України, №35-ОС від 23 травня 2016 року про внесення змін до наказу №10-ОС від 25 лютого 2016 року.
		Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача відділу організації моніторингових досліджень реєстрації зразків та оформлення документів Харківського філіалу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.
		Стягнуто з Харківського філіалу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу 29253,23грн.
		Стягнуто з Харківського філіалу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи на користь держави судовий збір у розмірі 1929,20грн.
		Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_16 науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, в особі Харківського філіалу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи,  просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, на неповне зясування обставин справи, які суд вважав встановленими, та на неналежну правову оцінку наданим доказам. 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що зявилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
		Вирішуючи заявлений трудовий спір, судом першої інстанції повно та всебічно досліджені надані сторонами докази, їм дана належна правова оцінка, правильно визначено природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215 ЦПК України.
		Основним принципом судочинства, закріпленим Конституцією України, є законність. Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про судоустрій України» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.
		Розглядаючи позов про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд має враховувати, що тільки правомірно накладені стягнення можуть бути підставою для звільнення працівника за п.3 ст.40КЗпП України, а тому необхідно зясовувати, систематичне невиконання яких саме трудових обовязків позивачем передувало його звільнення. 
		Судовим розглядом встановлено, підтверджується належними і допустимими доказами, що ОСОБА_1 31 грудня 2014 року був прийнятий на посаду - завідувача відділу організації моніторингових досліджень реєстрації зразків та оформлення документів Харківського філіалу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, згідно наказу №2-ОС від 31.12.2014року.
		Наказом №10-ОС від 25 лютого 2016 року по Харківському філіалу ДНДІЛДВСЕ ОСОБА_1 звільнено із займаної посади з 25 лютого 2016 року на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України - за систематичне невиконання без поважних причин обовязків покладених на нього трудовим договором. 
		 
		Наказом №35-ОС від 23 травня 2016 року по Харківському філіалу ДНДІЛДВСЕ до наказу №10-ОС від 25 лютого 2016 року були внесені зміни в частині дати його звільнення з роботи - на 3 березня 2016 року, з урахуванням непрацездатності ОСОБА_1 у період з 25.02.2016р. по 02.03.2016р.
		Підставою для звільнення ОСОБА_1, згідно наказу №10-Ос від 25 лютого 2016 року, став акт від 12.02.2016р., яким виявлено ряд порушень в роботі завідувача відділу організації моніторингових досліджень реєстрації зразків та оформлення документів. Зокрема, у програмному забезпеченні щодо реєстрації зразків /проб/ «ВетСанЕксп» - розходження по датах /акту відбору зразків  зареєстровано одною датою, видано в роботу у відділи другою датою  від одного дня до пяти/ програмний ідентифікатор №000002 п/16,000005 п/16,000006 і/16,000010 і/16,000029 е/16,000054 е/16,000058 і/16,000073 п.16,000076 п/16,000089 і/16000093 п/16,000104 п/16,000105 і/16,000119 і/16,000120 і/16, з000144 п/16 по 000151 п/16,000157 п.16,000158 п/16,000159 п.16,000162 п/16,000163 п.16,000169 п/16,000171 п./16,000173 і/16,000175 п. 16,000176 і/16,000195 і/16, з 000202 і/16 по 000206 е/16,000213 і/16, з 000224 і/16 по 000227 і/16,000231 е/16, з 000237 п/16 по 000239 е/16,000242 п/16,000249 п/16; видача проб у програмному забезпеченні щодо реєстрації зразків /проб/»ВетСанЕксп» зареєстрований один час /10635/, у відділи фактично передається пізніше /14:04/ - програмний ідентифікатор №000114 п/16; видача проб у програмному забезпеченні щодо реєстрації зразків /проб/ «ВетСанЕксп» зареєстрована одна дата /06.01.16/ , у відділі фактично передається пізніше /11.01.16/ - програмний ідентифікатор № 000020 п/1/16, 000021 п/1/16, зареєстрована дата 11.01.16р., фактично передається - 12.01.16р., програмний ідентифікатор №000029е/1/16; зареєстрована дата 12.01.16р., передано фактично  13.01.16р. /№000049п/1/16, зареєстрована дата 13.01.16р., передано фактично - 14.01.16р. /№000068п/1/16/, зареєстрована дата 13.01.16р., передано фактично - 14.01.2016р. /№000070і/1/16, зареєстрована дата 14.01.16р., передано фактично  15.01.16р. /№000083п/1/16, №000084п/1/16/, зареєстрована дата 15.01.16р., передано фактично  16.01.16р. /№000101 е/1/16/, зареєстрована дата 18.01.16р., передано фактично - 19.01.16р./№000104п/1/16/. Згідно супровідної записки програмний ідентифікатор №000169 е/16 від 26.01.2016р. в бактеріологічному відділі у програмному забезпеченні щодо реєстрації зразка /проб/ «ВетСанЕксп» взагалі відсутня реєстрація; програмний ідентифікатор №000100 е/16 згідно програмного забезпечення щодо реєстрації зразка /проб/ «ВетСанЕксп», в програмі видано в роботу у відділ 18.01.2016р., а фактично згідно супровідних документів зразок /проба/ надійшла 15.01.16р; програмний ідентифікатор №000196 п/16 в програмі видано у відділ 28.01.16р, а фактично зразок /пробу/ отримано 29.01.2016р.; 10.02.2016року директором Харківського філіалу ДНДІЛДВСЕ у присутності завідувача імунологічного відділу ОСОБА_4 та працівників відділу організації моніторингових досліджень, реєстрація зразків та оформлення документів було виявлено зразки /проб/, які знаходились у відділі без відповідної реєстрації та з порушенням умов      пп. 3.2, 3.3 Договору «Про надання платних послуг» контрагентами; у відділі відсутній Журнал інструктажу працівників відділів Харківського філіалу ДНДІЛДВСЕ, які уповноважені на відбір проб /зразків/ для дослідження і відповідно, перед вибуттям, не проводиться інструктаж, що є грубим порушенням Наказу Харківського філіалу ДНДІЛДВСЕ від 05 січня 2016 року №3; у відділі відсутній журнал реєстрації відбору зразків продукції фахівцями Харківського філіалу ДНДІЛДВСЕ /згідно ФСУ-5.7/01/. 
		   
		Відповідно до п.3 ч.1ст.40 КЗпП Українитрудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
		Отже, при звільненні працівника з підстав, передбачених цією нормою закону, організація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання обовязків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.
		Як свідчать матеріали справи, наказом від 24 грудня 2015 року за №94-ОС /а.с.30 том 1/ та наказом від 27 січня 2016 року за №04-ОС /а.с.35 том 1/ до ОСОБА_1були застосовані заходи дисциплінарного впливу у вигляді догани за неналежне виконання трудових обовязків. Вищеназвані накази позивачем не оскаржувалися та на даний час не оскаржуються.
		Статтею 149 КЗпП України передбачено порядок застосування дисциплінарних стягнень.
		Так, відповідно до положень вказаної статті, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
		Зясовуючи обставини справи, суд дійшов правомірного висновку, що відповідачем при прийняття оскаржуваного наказу про звільнення №10-ОС від 25 лютого 2016 року позивача з роботи було порушено процедуру звільнення, яка встановлена ч.1 ст.149 КЗпП України. Цією нормою права встановлено, що пояснення від порушника мають бути відібрані до моменту прийняття рішення про застосування дисциплінарного стягнення. Однак, письмових пояснень щодо порушень трудової дисципліни саме до моменту застосування до позивача дисциплінарного стягнення від нього не відбиралося. Більш того позивачу навіть не було запропоновано надати такі пояснення, а складання акту про відмову у наданні таких пояснень вже після видання наказу про звільнення є грубим порушенням трудового законодавства. 
		У матеріалах справи міститься копія акту перевірки від 12.02.2016року відділу, керівником якого був позивач, а також копії подання Харківського філіалу ДНДІЛДВСЕ від 12.02.2016року про звільнення позивача з посади (а.с.39 том 1) та лист ДНДІЛДВСЕ №198 від 16.02.2016р., яким погоджено звільнення позивача з посади ( а.с.40 том 1). При цьому подання на звільнення датоване тим же числом, що й акт перевірки, а саме  12.02.2016 року, що свідчить про те, що рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади було прийняте директором ХФ ДНДІЛДВСЕ ОСОБА_3 в останній день перевірки. В свою чергу акт від 25.02.2016р. про відмову від надання позивачем пояснень складено об 10:40год., тобто вже після видання наказу про звільнення та ознайомленням з ним ОСОБА_1 
		Вимога закону про необхідність отримання роботодавцем пояснень працівника до моменту застосування дисциплінарного стягнення є важливою гарантією захисту прав працівника, оскільки надає останньому можливість довести роботодавцю правомірність своїх дій, а роботодавцю  розглянути пояснення працівника, врахувати їх під час прийняття рішення про застосування дисциплінарного стягнення й відмовитися від такого, у разі якщо пояснення будуть обґрунтованими.
		Відповідно до вказаного вище акту ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень щодо наказу про звільнення, а не щодо допущених порушень. Однак норма закону вимагає від роботодавця зажадати від працівника пояснень саме щодо допущених порушень.
		 
		Також судом встановлено, що відповідачем було порушено процедуру погодження звільнення позивача з роботи.
		Так, відповідно до ч.3 п.22 Положення про Харківський філіал Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, затвердженого наказом Державної ветеринарної та фіто-санітарної служби України від 20 жовтня 2014 року, на яке посилався відповідач в своїх запереченнях, а також відповідно п.11 Положення про регіональну державну лабораторію ветеринарної експертизи, затвердженого наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України №63 від 11.06.2007р. (із наступними змінами та доповненнями), зокрема, завідувачі відділів призначаються на посаду і звільняються з посади директором Філіалу (лабораторії) за погодженням з директором Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. 
		Позивач займав посаду завідувача відділу, а тому його звільнення з посади було можливим лише за умови отриманням погодження директора інституту. Між тим, лист ДНДІЛДВСЕ №198 від 16.02.2016р., в якому міститься згода на звільнення ОСОБА_1 з посади, підписаний заступником директора, а не самим директором інституту, що є порушенням вказаних вимог Положення про інститут.
		В обґрунтування правомірності звільнення, представник відповідача в своїх поясненнях вказав, що погодження на звільнення позивача підписано заступником директора, оскільки директор інституту в цей період був відсутній на роботі з поважних причин  у звязку з лікуванням, на підтвердження цього надані - довідка ДНДІЛДВСЕ від 13.06.2016р. за       №835 про право підпису документів першим заступником та заступниками директора інституту на час відсутності останнього (а.с. 148 том 1) та довідка від 08.06.2016р. з підписом доктора медичних наук, професора ОСОБА_17 та його особистою печаткою лікаря, із якої вбачається, що директор ДНДІЛДВСЕ ОСОБА_18 з 05.02.2016р. по 16.02.2016р. обстежений та пройшов курс лікування (а.с.149 том 1).
		Положення про ОСОБА_16 науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, затверджене наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України № 63 від 11.06.2007р. (з наступними змінами) не містить норми стосовно того, що заступники директора інституту набувають його повноважень на час його відсутності.
		Жодних доказів у підтвердження того, що в період відсутності директора інституту ОСОБА_18 на роботі в період з 05.02.2016р. по 16.02.2016р. у звязку з його лікуванням, ДНДІЛДВСЕ видавався наказ про закріплення права надавати погодження на звільнення працівників його заступником- ОСОБА_19, яким підписано погодження на звільнення ОСОБА_1, а не на будь-кого з інших двох заступників директора чи його першого заступника, відповідачем не надано, хоча відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України, це є його обовязком. 
		Відповідно п.1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоровя України №455 від 13.11.2001р., тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.
		Пунктом 1.2 вказаної інструкції визначено, що видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6.
		Відповідно до п.2.7. Інструкції особам, направленим фельдшером здоров-пункту під час робочої зміни до лікувально-профілактичного закладу, видається або листок непрацездатності або довідка якщо непрацездатність не підтвердилася.
		Надана довідка від 08.06.2016р. з підписомдоктора медичних наук, професора ОСОБА_17, яка посвідчена його особистою печаткою лікаря, не є належним і допустимим доказом, який підтверджує тимчасову непрацездатність директора інституту ОСОБА_18 Інших доказів тимчасової непрацездатності та відсутності на робочому місці директора інституту ОСОБА_18 в лютому 2016 року надано не було. Таким чином, згоди на звільнення позивача з роботи саме директором ДНДІЛДВСЕ ОСОБА_18 не надавалося.
		Викладені в пп. 1, 2, 3, 4.1. мотивувальної частини наказу №10-ОС від 25.02.2016р. порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 зводяться до начебто недотримання позивачем часових нормативів реєстрації зразків, які надходять на дослідження, а також часових нормативів передачі зареєстрованих зразків у відділи лабораторії для роботи. 
		Однак, ані в посадовій інструкції позивача (а.с.162-164 том1), ані в документах системи управління Харківського філіалу ДНДІЛДВСЕ ПСУ-5.7/01 та ПСУ-5.8/01 (а.с.190-213 том 1), на які посилається представник відповідача, не міститься жодних часових нормативів приймання, реєстрації зразків та передачі зареєстрованих зразків у відділи лабораторії для роботи. Окрім того, в зазначених документах також не міститься обовязку завідувача відділу організації моніторингових досліджень, реєстрації зразків та оформлення документів Харківського філіалу ДНДІЛДВСЕ передавати зареєстровані зразки для роботи у відділи.
		Відповідно до п.9.2 Порядку приймання, ідентифікації, реєстрації зразків, передачі у відділи лабораторії, оформлення звітів, експертних висновків, затвердженого наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України №141 від 12.09.2011р., встановлено обовязок керівника та спеціалістів відділу, в якому буде проводитися дослідження, отримувати зареєстрований зразок із відділу реєстрації зразків. 
		Як встановлено в ході розгляду справи, а саме паперовими та електронними журналами реєстрації зразків, передачі їх для роботи у відділи лабораторії та реєстрації зразків у відділах лабораторії (тт.2-6) підтверджується, що будь-яких невідповідностей в датах та часі реєстрації зразків позивачем не допускалося. Наявна в журналах інформація повністю спростовує доводи представника відповідача та інформацію, викладену в наказі про звільнення.
		Разом тим, детальним аналізом зазначених журналів встановлено, що розходження по датах містяться саме в журналах, які ведуться у робочих відділах лабораторії, що проводять дослідження і до яких позивач жодного відношення не має. Зокрема, це стосується зразків з програмним ідентифікаторами 000020 п/16, 000021 п/16, 000029 е/16, 000049 п/16, 000068 п/16, 000070 і/16, 000083 п/16, 000084 п/16, 000100 е/16, 000101 е/16, 000104 п/16, 000196 п/16, 000237 п/16, 000238 е/16.
		Так, зразок з програмним ідентифікатором 000238 е/16 зареєстрований у паперовому журналі бактеріологічного відділу 07.02.2016р., а в електронному журналі цього ж відділу 08.02.2016р. При цьому первинна реєстрація зразка у відділі реєстрації зразків була проведена 08.02.2016р. Сьомого ж лютого була неділя  вихідний день, а отже зареєструвати зразок у бактеріологічному відділі в цей день, та й взагалі до моменту первинної реєстрації зразка у відділі реєстрації зразків було фізично не можливим.
		Зазначене вказує на неналежне виконання своїх обовязків керівниками та працівниками відділів, в яких проводяться дослідження, а не позивачем та працівниками його відділу.
		Як встановлено судом більша частина невідповідностей між паперовим та електронним журналом має місце у радіологічному відділі.
		 
		Викладена в наказі про звільнення інформація, що зразок №000196 п/16 був зареєстрований 28.01.2016р., а фактично отриманий відділом, в якому проводилося дослідження, 29.01.2016р. взагалі не відповідає дійсності. Це підтверджується, зокрема, журналом видачі завдань для роботи у відділі (а.с.202 том 3), паперовим журналом реєстрації зразків в бактеріологічному відділі(а.с. 138 том 5), а також журналом по дослідженню харчових продуктів бактеріологічного відділу (а.с. 186-188 том 1), відповідно до якого дослідження розпочаті саме 28.01.2016р. 
		Що стосується зразків з іншими програмними ідентифікаторами, які вказані в наказі про звільнення, то будь-яких розходжень в датах реєстрації цих зразків немає ані в журналах, які ведуться у відділі, яким керував позивач, ані в журналах робочих відділів лабораторії. 
		Щодо розходжень між датами актів відбору зразків та датами первинної реєстрації зразків у відділі реєстрації зразків слід зазначити, що будь-якими законодавчими актами України чи розпорядчими актами відповідача часових нормативів передачі відібраних зразків до лабораторії, а також реєстрації зразків, які надійшли до лабораторії, не встановлено.  Доказів зворотного відповідачем до суду не надавалось.
		Крім того, фактично реєстрація зразка проводиться після підписання договору замовником дослідження та 100% сплати ним вартості дослідження. Таким чином забезпечується виконання вимог наказу Харківського філіалу ДНДІЛДВСЕ №25 від 22.01.2016р. (а.с.156 том 1) про розподіл функціональних обовязків при оформленні договорів, відповідно до п.2 якого на ОСОБА_1 було покладено обовязок постійно додержуватися та виконувати п.3.3 Договору на виконання платних послуг, згідно з яким виконання лабораторних досліджень розпочинається після підписання даного договору замовником з наступного дня та 100 % сплати відповідно рахунка-фактури.
		Що стосується порушення, викладеного в п.4 мотивувальної частини наказу №10-ОС від 25.02.2016р. (відсутність реєстрації в бактеріологічному відділі у програмному забезпеченні по програмному ідентифікатору            №000169 е/16, то за даними журналів відділів, в яких проводилось дослідження даного зразка, та які містяться в матеріалах справи, реєстрація відсутня саме в електронному журналі реєстрації надходження зразків бактеріологічного відділу (а.с. 151 том 1). За ведення цього журналу відповідають працівники бактеріологічного відділу. Жодного відношення до цього журналу працівники відділу організації моніторингових досліджень, реєстрації зразків та оформлення документів ХФ ДНДІЛДВСЕ, в тому числі позивач, не мають.
		Також встановлено, що дослідження в бактеріологічному відділі зразка з програмним ідентифікатором №000169 е/16 не проводилось взагалі. Це підтверджується як поясненнями позивача, так і журналом досліджень кормів в бактеріологічному відділі (а.с.165-166 том 1), відповідно до якого по зразку з програмним ідентифікатором №000169 е/16 відсутні будь-які результати досліджень.
		Щодо порушення, викладеного в п.5 мотивувальної частини наказу    № 10-ОС від 25.02.2016р. стосовно того, що у відділі організації моніторингових досліджень, реєстрації зразків та оформлення документів ХФ ДНДІЛДВСЕ було виявлено зразки продукції без відповідної реєстрації та з порушенням умов пп. 3.2, 3.3 Договору про надання платних послуг, то це жодним доказом не підтверджується.
		З акту перевірки вбачається, що незареєстровані зразки були виявлені завідувачем радіологічного відділу ОСОБА_3 При цьому, ані в акті перевірки, ані в наказі про звільнення не вказано, які саме зразки було виявлено. Зразки взагалі ніяким чином не ідентифіковані, що повністю унеможливлює перевірку інформації про відсутність реєстрації конкретних зразків та визначення достовірності такої інформації.
		Біль того, ані в акті перевірки, ані в наказі про звільнення позивача не вказано в чому конкретно проявилося порушення пп. 3.2, 3.3 Договору про надання платних послуг.
		Порушення, викладені в п.6 мотивувальної частини наказу №10-ОС від 25.02.2016р. також жодним доказом не підтверджено.
		 
		Так, судом встановлено, що наказом №3 від 5 січня 2016 року не було визначено ні форми, ні порядку ведення Журналу інструктажу, в тому числі покладання обовязку по його веденню на позивача ОСОБА_1 ОСОБА_18 вказаного Журналу інструктажу працівників не передбачено жодною нормою чинного законодавства України, іншими нормативно-правовими чи розпорядчими актами відповідача, в тому числі Процедурою відбирання зразків ПСУ-5.7/01 та Процедурою отримання, реєстрації, зберігання та утилізації зразків випробування продукції ПСУ-5.8/01.
		Стосовно порушення, викладеного вп.7 мотивувальної частини наказу №10-ОС від 25.02.2016р., то судом першої інстанції було встановлено, що зазначений Журнал не повинен вестися у відділі, яким завідував ОСОБА_1 Це підтверджується назвою самого журналу, зразок форми якого наданий представником відповідача та знаходиться в томі 1 (а.с. 177-178). Він називається «Журнал реєстрації відбору зразків продукції фахівцями Харківського філіалу ДНДІЛДВСЕ». Якби цей журнал мав вестися виключно у відділі організації моніторингових досліджень, реєстрації зразків та оформлення документів, то він би мав і відповідну назву, так само як мають назву інші журнали, які ведуться у конкретних відділах та копії яких знаходяться в матеріалах справи. Крім того, пунктом 5 Процедури відбирання зразків ПСУ-5.7/01 (а.с. 193 том 1) визначено, що заповнення журналу реєстрації відбору зразків здійснюється спеціалістом відділу, що проводив відбір зразків продукції. Також процедурою відбирання зразків ПСУ-5.7/01 (а.с.190-193 том 1) визначено, що відбір зразків продукції здійснюється відповідальними уповноваженими фахівцями лабораторії, які пройшли відповідне навчання та які призначаються керівником лабораторії.
		Перелік спеціалістів Харківського філіалу ДНДІЛДВСЕ, які мають право на відбір зразків, визначений в наказі №3Харківського філіалу ДНДІЛДВСЕ від 5 січня 2016 року (а.с. 154-155 том 1) і, як свідчить наказ, це є спеціалісти різних відділів лабораторії, а не тільки відділу організації моніторингових досліджень, реєстрації зразків та оформлення документів.
		Враховуючи вищенаведені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що будь-яких порушень трудової дисципліни, про які йдеться в наказі №10-ОС від 25.02.2016р про звільнення ОСОБА_1, позивач не допускав.
		Згідно з ч.3 ст.40 КЗпП України, п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року «Про практику розглядами трудових спорів» не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41 КЗпП України) у період його тимчасової непрацездатності.
		Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення запунктом 5цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
		     З матеріалів справи убачається, що позивачу в день звільнення відкрито листок непрацездатності, який було видано 25 лютого 2016 року Комунальним закладом охорони здоровя «Центр первинної медичної-санітарної допомоги Дергачівського району» та згідно з копією якого ОСОБА_1 звільнено від роботи з 25.02.2016р. по 02.03.2016р. у звязку з хворобою. Той факт, що відповідач у подальшому видав наказ №35-ОС від 23.05.2016р. про внесення змін до наказу про звільнення, а саме в частині дати звільнення ОСОБА_1  з 03.03.2016р., тобто зарахувавши дні непрацездатності, не спростовує того, що наказ №10-ОС від 25.02.2016р. видавався з порушенням норм діючого трудового законодавства. 
		Відповідно дост.235 КЗпП Україниу разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Колегія суддів погоджується з розрахунком, наведеним в рішенні, щодо розміру середньої заробітної плати, яка підлягає виплаті відповідно до положень ст. 117 КЗпП України.
		Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суттєвими не являються, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, яке ухвалено з дотриманням норм закону.
		Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
		У Х В А Л И Л А:
		Апеляційну скаргу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи в особі Харківського філіалу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи  відхилити.
		Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2016 року  залишити без змін.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
		Головуючий  
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...