Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/4467/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 30.03.2017. Зареєстровано: 01.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2017.
Дата набрання законної сили: 16.03.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Провадження № 11/774/8/17  Справа № 202/4467/14-к   Головуючий у 1 й інстанції -  ОСОБА_1   Доповідач -               ОСОБА_2  
		 
		 
		У Х В А Л А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		16 березня 2017 року    колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
		Головуючого:                 ОСОБА_2 
		Суддів:                     ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		за участю:
		секретаря                     ОСОБА_5 
		прокурора                     ОСОБА_6 
		захисника ОСОБА_7 
		засудженого ОСОБА_8 ,
		потерпілого ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро матеріали кримінальної справи за апеляційними скаргами прокурора, який приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_10 та захисника засудженого ОСОБА_8  адвоката ОСОБА_7 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2016 року відносно:
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, освіта вища, одруженого, працюючого на посаді директора ПП «Техносервісінформ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України, 
		засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, -
		ВСТАНОВИЛА:
		Вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 27 жовтня 2016 року ОСОБА_8 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України допокарання у вигляді 7 років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням адміністративно  господарських та адміністративно  розпорядчих функцій строком на 2 роки, з конфіскацією усього, особисто йому належного майна.
		Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ПП «Техносервісінформ» 1880262, 63 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
		Судом першої інстанції ОСОБА_8 визнаний винним у тому, що працюючи згідно наказу № 9/2-к від 23.10.2006 року, на посаді директора приватного підприємства «Техносервісінформ», розташованого по вул. Березинській, 52-а в м. Дніпропетровську, будучи, відповідно до Статуту підприємства, наділеним повноваженнями розпоряджатися майном підприємства і його грошовими коштами, укладати угоди, виступати від імені підприємства, представляти його інтереси, видавати накази, розпорядження, обов`язкові для всіх співробітників підприємства, приймати на роботу і звільняти з роботи співробітників підприємства, будучи посадовою особою, на яку покладено організаційно -розпорядчі та адміністративно - господарські функції, зловживаючи своїм службовим становищем, в силу своїх функціональних обов`язків, маючи доступ до електронної програми «МІФ» та бухгалтерської програми 1С - бухгалтерія для нарахування заробітної плати на ПП «Техносервісінформ» і обліку робочого часу, користуючись відсутністю контролю з боку засновників ПП, в період часу з 01 квітня 2007 року по 01 серпня 2009 року, перебуваючи на робочому місці ПП «Техносервісінформ», протягом робочого часу підприємства, (більш точний час не встановлено), діючи з єдиним умислом, спрямованим на заволодіння майном ПП «Техносервісінформ», а саме грошовими коштами в особливо великих розмірах, при отриманні від механіків підприємства і менеджера підприємства готівки за виконані роботи по ремонту автотранспорту замовника та акти виконаних робіт, картки обліку роботи механіків за даними замовленнями, гроші бухгалтеру для внесення їх на рахунок підприємства не передавав, а привласнював їх, здійснюючи таким чином заволодіння чужим майном. 
		З метою приховування факту розкрадання грошових коштів, ОСОБА_8 , перебуваючи на своєму робочому місці в своєму кабінеті, розташованому по вул. Березинській, 52 в м. Дніпропетровську, особисто вводив при використанні свого робочого комп`ютера в електронну програму «МІФ» і бухгалтерську програму 1С-бухгалтерія підприємства, кількість виконаних годин праці механіками на замовлення, при цьому години механікам перекривав за рахунок нарахування їм премії з прибутку підприємства на суму виконаних годин праці. 
		За вказаний період своєї злочинної діяльності ОСОБА_8 за відпрацьованою ним схемою здійснив фіксацію в електронній програмі «Міф» і бухгалтерській програмі 1С-бухгалтерія підприємства, непідтверджених документами і оприбуткуванням грошових коштів 7 489, 916 годин, скоївши, таким чином, заволодіння чужим майном, що належить ПП «Техносервісінформ» на загальну суму 1 880 262, 63 гривень, тобто в особливо великих розмірах, які присвоївши витратив на свої потреби.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурором та адвокатом подані апеляційні скарги.
		В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості скоєного злочину та особі засудженого, суттєве порушення вимог кримінально-процесуального закону та постановити свій вирок, ким призначити ОСОБА_8 покарання за ч.5 ст.191 КК України у вигляді 8 років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням адміністративно  господарських та адміністративно  розпорядчих функцій строком на 3 роки, з конфіскацією усього, особисто йому належного майна. Стягнути з ОСОБА_8 на користь ПП «Техносервісінформ» 1880262, 63 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
		В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що суд при призначенні покарання ОСОБА_8 не прийняв до уваги того, що злочин, вчинений останнім відноситься до категорії особливо тяжких, вини у скоєнні злочину повністю не визнав, у скоєному не розкаявся, на протязі 7 років з моменту скоєння злочину, ніяких дій щодо відшкодування матеріальної шкоди ПП «Техносервісінформ» не вжив.
		В апеляційній скарзі адвокат просить скасувати вирок суду через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність та неповноту досудового та судового слідства, суттєве порушення кримінального-процесуального законодавства та направити кримінальну справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
		В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що провадження по кримінальній справі відносно ОСОБА_8 було закінчено 24.05.2012 року і даних про те, що цей строк продовжувався матеріали справи не містять, натомість провадження по справі продовжувалося і його проводив в.о. слідчого, у зв`язку з чим, всі процесуальні дії, виконані не слідчим та після закінчення строку на проведення досудового слідства, є незаконними. 
		Посилаючись у вироку на покази свідків, як на доказ винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд не вказав, що саме у їх показах свідчить про підтвердження вини ОСОБА_8 . 
		Усі експертизи по справі були призначені та проведені із грубими порушеннями КПК України. У жодній з судово-економічних експертиз не приведені розрахунки, яким чином сума не отриманого прибутку склала 1880262, 63 гривень, а суд у вироку зазначаючи цю суму, не усунув протиріч у висновках експертиз, в яких були зазначені різні суми недоотриманого прибутку. В матеріалах справи немає первинної бухгалтерської документації, у зв`язку з чим, об`єктивність вказаних висновків експертиз викликає сумнів. Зазначив, що судом не встановлено розмір та характер спричиненого збитку. 
		Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала вимоги апеляційної скарги прокурора, який приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції та просила її задовольнити, захисника ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_8 , які підтримали вимоги апеляційної скарги захисника та просили її задовольнити, потерпілого ОСОБА_9 , який підтримав вимоги апеляційної скарги прокурора та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника, дослідивши матеріали кримінальної справи у сукупності з доводами апеляцій, судова колегія вважає апеляції такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Висновки суду про винність засудженого ОСОБА_8 у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, при наведених у вироку обставинах, відповідає встановленим ним фактичним обставинам справи та підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінальної справи, які суд всебічно та повно дослідив, правильно оцінив і послався на них у вироку.
		Зазначені висновки зокрема підтверджуються: показами потерпілого ОСОБА_9 , який суду пояснив, що він був уповноваженим представником власника ПП «Техносервісінформ», згідно з виданою довіреністю. Приблизно в кінці 2006 року ПП «Техносервісінформ» розпочало свою діяльність, основним видом якої є ремонт і обслуговування вантажних автомобілів «Volvo». Директором підприємства був призначений ОСОБА_8 . На підприємстві встановлено комп`ютерну програму «МІФ», яка відображає дані про проведене обслуговування та ремонти автомобілів, в тому числі кількість відпрацьованих годин співробітниками і про виконану роботу по обслуговуванню кожного автомобіля. Доступ до програми «МІФ» і «1С» мав і ОСОБА_8 . До кінця 2008 року, контроль, за діяльністю ОСОБА_8 практично не здійснювався. У серпні була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності ПП «Техносервісінформ» за період часу з 01.04.2007 року по 01.08.2009 року, за результатами якої, встановлено розкрадання грошових коштів на загальну суму 1 880 262, 63 гривень; показами потерпілого ОСОБА_11 , який суду показав, що він з 17.11.2009 року працює генеральним директором ПП «Техносервісінформ». До призначення на посаду генерального директора працював на підприємстві заступником директора. При проведенні ревізії на підприємстві, встановлено, що дані, які стосуються відпрацьованих годин робітниками на підприємстві не збігались с сумами, які надходили на рахунок підприємства та з нарядами, наявними в комп`ютерній програмі. В результаті проведення перевірки, встановлено, що ОСОБА_8 давав розпорядження механікам оформляти рукописні наряд-замовлення, які він через програму «МІФ» не проводив, а самостійно по виконаним механіками годинах роботи, перекладав в суму ними зароблену і вказував як заохочення. Отримані готівкові грошові кошти від механіків або менеджера, ОСОБА_8 в банк не вносив, а розтратив, з його слів на виробничі витрати, які документально не підтверджені; показами свідка ОСОБА_12 , яка суду пояснила, що вона працює головним бухгалтером ПП «Техносервісінформ» з 2009 року. При проведенні інвентаризації та ревізії на зазначеному підприємстві в серпні 2009 року було встановлено, що години відпрацьовані механіками на підприємстві ніяким чином документально не підтверджуються. Виходячи з даних програми «МІФ», був встановлений розмір матеріального збитку, заподіяного підприємству ПП «Техносервісінформ» в сумі 1880262,63 грн.; показами свідка ОСОБА_13 , який суду показав, що він працює менеджером в ПП «Техносервісінформ» з березня 2008 року. В його обов`язки входить розподіл роботи, узгодження робіт з механіками, заповнення нарядів-замовлень, робота з клієнтами. Процедура визначення обсягу робіт і оформлення замовлення була наступна: механіки обговорювали з клієнтами підприємства, які саме роботи необхідно виконати, і які запасні деталі потрібно буде встановити на автомобілі. При цьому з менеджером по запасним частинам складали відповідний наряд і отримували у комірника необхідні деталі для ремонту. Після виконання робіт, механік спільно з менеджером по запасним частинам складали акт виконаних робіт, податкову накладну, рахунок, за яким клієнти переводили гроші на рахунок підприємства. У тому випадку, якщо клієнт хотів оплатити роботи готівковими коштами, то механік спільно з менеджером по запасним частинам складали наряд на роботи і перелік запасних частин, але ці наряди складалися рукописним способом і в комп`ютер не вносилися, а передавалися ОСОБА_14 або ОСОБА_15 разом з готівкою; показами свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , аналогічним показам ОСОБА_13 ; показами свідка ОСОБА_18 , який суду пояснив, що працював на посаді завідуючого складом і менеджером по запасним частинам підприємства «Техносервісінформ». При безготівковому розрахунку оплата відбувалася в той же день або завчасно за передоплатою, або за договором з відстрочкою платежу, тобто клієнт платить в банк, при оплаті за готівковим розрахунком - клієнт залишає гроші, вони їх залишали собі, після чого передавали або ОСОБА_14 або ОСОБА_15 або ОСОБА_19 ( ОСОБА_20 ). Він особисто вів зошит, в яку кожен день вносив кількість запчастин, які видавав, цей зошит у нього забрала ОСОБА_15 і не повернула. Свідок також пояснив, що особисто він не возив гроші в банк і не бачив як і хто їх відвозив, не бачив банківських документів про передачу грошей в банк.
		Доведеність вини засудженого ОСОБА_8 підтверджується й дослідженими судом письмовими доказами у справі, а саме: проведеною аудиторами ТОВ «Квінт» 16.03.2010 року документальною перевіркою ПП «Техносервісінформ» встановлено, що за період роботи зазначеного підприємства з 01.04.2007 року по 01.08.2009 року, підприємством не отримано прибуток 1880 262.63 грн.; висновком експерта № 2/36 від 06.01.2011 року, відповідно до якого, висновки акту перевірки виконаного ТОВ «Квінт» від 16.03.2010 року на підставі документів бухгалтерського обліку ПП «Техносервісінформ» і висновки від 08.02.2010г. № 214 / 215-10 судово-економічної експертизи ДНІІСЕ у кримінальній справі №64091687 з питання обчислення вартості нормо-годин ПП «Техносервісінформ», враховуючи вартість виконаних механіками і слюсарями робіт і послуг, кількість відпрацьованих механіками і слюсарями годин за період з 01.04.2007 м по 31.07.2009г. підтверджуються документально; сума неодержаного доходу підприємства ПП «Техносервісінформ» від обчислення вартості кількості відпрацьованих годин механіків і слюсарів за період з 01.04.2007р. по 31.07.2009р., які документально не підтверджені становить 1880262,63 грн. з урахуванням ПДВ (т.1 а.с.203-219); висновком комісійної додаткової судово-економічної експертизи № 10441 від 15.11.2011 року, відповідно до якого, висновки Акту перевірки виконаного ТОВ «Квінт» від 16.03.2010 року, щодо обчислення вартості нормо-годин ПП «Техносервісінформ», враховуючи вартість виконаних механіками і слюсарями робіт і послуг, кількості відпрацьованих механіками і слюсарями годин за період з 01.04.2007 р по 31.07.2009р. - підтверджуються матеріалами, наданими на дослідження; виходячи з документально не підтвердженої кількості відпрацьованих механіками і слюсарями годин і вартості нормо-годин розрахунок недоотриманого прибутку, наведений в Акті перевірки від 16.03.2010 року підтверджується на суму 1880262, 6 гривень. (т.3 а.с.27-35); 
		Суд обгруновано послався на вирок Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02.07.2010 року, яким ОСОБА_8 засуджений за ч.2 ст. 364 КК України, який змінено ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2013 року в частині кваліфікації дій засудженого за ч.2 ст.364-1 КК України та відповідно призначеного покарання (а.с.54-57, 282-286 т.7). Зазначеним вироком встановлені обставини, що саме обвинуваченим ОСОБА_8 в період його роботи на посаді директора приватного підприємства «Техносервісінформ», що інкримінується, який мав доступ до електронної програми «МІФ» за допомогою службового комп`ютера, здійснено дії з коригування даних про заробітну плату працівників підприємства та встановлено нарахування заробітної плати працівникам підприємства за відпрацьовані ними години, що не були підтверджені документально.
		 
		З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що з боку обвинувачення було надано достатньо доказів винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому діяння, які суд першої інстанції обґрунтовано визнав достатніми, допустимими та достовірними, які відповідають вимогам діючого кримінально-процесуального законодавства України, а покази засудженого ОСОБА_8 , про непричетність до заволодіння грошовими коштами ввіреного йому підприємства ретельно перевірив та правильно розцінив, як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення, оскільки вони спростовувалися дослідженими у справі доказами, у зв`язку з чим, доводи обвинуваченого та його захисника в апеляційних скаргах про відсутність у матеріалах кримінальної справи доказів вини обвинуваченого, є безпідставними. 
		Суд вірно зазначив, що фактичні обставини справи свідчать про доведеність умисних дій ОСОБА_8 ,, направлених на заволодіння майном ПП «Техносервисінформ», які виконані за відпрацьованою ним схемою, яка є встановленим способом вчинення злочину, що інкримінується обвинуваченому. В основу вироку суд поклав тільки ті покази свідків та письмові докази, в тому числі й щодо розміру та характеру спричиненої шкоди, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні та надав їм належну оцінку і підстав ставити під сумнів їх об`єктивність, на що акцентує увагу сторона захисту в доводах своєї апеляційної скарги, відсутні.
		Безпідставними, на думку колегії суддів є доводи апеляційної скарги захисника щодо розбіжностей у висновках судово-бухгалтерських експертиз, що покладені в основу вироку з приводу розміру спричиненої шкоди, а його твердження, що відповідно до висновків експертизи №2/36 від 06.01.2011 року сума недоотриманого прибутку складає 1544152,35 грн. із врахуванням НДС, не знайшла свого підтвердження при судовому розгляді справи та спростовується змістом самих висновками зазначеної експертизи, що знаходяться в матеріалах кримінальної справи (а.с.203-219 т.10) та складає 1880262 грн. 63 коп., що відповідає і висновками комісійної додаткової судово-економічної експертизи №10441від 15.11.2011 року (а.с.27-35 т.3), відповідно до якої виходячи з документально не підтвердженої кількості відпрацьованих механіками і слюсарями годин та вартості нормо-годин розрахунок недоотриманого прибутку наведений в Акті перевірки від 16.03.2010 року також підтверджується в сумі 1880262,6 грн., що вказує на відсутність розбіжностей та суперечностей у висновках зазначених експертів, на що вказує захисник в апеляційній скарзі. Остання експертиза, що є комісійною призначена відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства постановлою від 3 жовтня 2011 року (а.с.10 т.3), що спростовує доводи сторони захисту що така не призначалась.
		Необгрунтованими є доводами й щодо відсутності в матеріалах справи та не дослідження експертами первинної бухгалтерської документації підприємства, оскільки зазначені письмові документи можуть бути одним з джерел доказів, що досліджуються судом лише в своїй сукупності. Відповідно до ч.2 ст.67 КПК України ніякі докази для суду, прокурора, слідчого і особи, яка проводить дізнання, не мають наперед встановленої сили. Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, за клопотанням захисника, 10.06.2013 року судом було призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання щодо документального підтвердження нестачі грошових коштів в сумі 1880262, 63 грн. з врахування НДС в період часу з 01.04.2007 року по 31.07.2009 року, на виконання якої здійснювались заходи щодо отримання зазначених документів (а.с.121-133 т.6). Але, відповідно до повідомлення експерта №1476/1477-13 від 16.10.2013 року (а.с.169-187 т.6), станом на зазначену дату додаткові документи, заявлені експертом в клопотанні від 10.07.2013 року (а.с.125 т.6) документи на дослідження не надано, що виключає можливість проведення зазначеної експертизи. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було при розгляді справи прийнято до уваги клопотання сторони захисту щодо дослідження фактичних обставин справи та їх об`єму, що відповідає принципам змагальності, закріплених ст.16-1 КПК України в редакції 1960 року. 
		Відсутність можливості проведення зазначеного дослідження з об`єктивних підстав не свідчить про односторонність та неповноту досудового розслідування та судового розгляду кримінальної справи, про що зазначається в апеляційній скарзі захисника. Також колегія суддів звертає увагу на те, що відсутність можливості проведення зазначеної повторної судово-економічної експертизи зазначалось судом першої інстанції як підстава для направлення справи прокурору для проведення додаткового розслідування відповідно до постанови Індустріального районного суду від 13 грудня 2013 року (а.с.256-262 т.6) та з цього приводу свою думку висловив апеляційний суд в ухвалі від 03 квітня 2014 року, якою справу направлено на новий судовий розгляд (а.с.55-57 т.7), зазначивши при цьому, що з огляду на матеріали справи, експертизи призначено та проведено в порядку, передбаченому статтями 196 і 197 КПК України 1960 року та посилання суду на неможливість проведення повторних експертиз в судовому засіданні не мотивовані з точки зору чому без виконання цих дій справа не може бути розглянута по суті. 
		Отже, посилання сторони захисту про недостатність доказів у справі на підтвердження розміру та характеру спричиненої шкоди є необґрунтованими. До таких висновків колегія суддів приходить з огляду й на те, що відповідно до відповіді на третє питання висновків комісійної додаткової судово-економічної експертизи №10441 від 15.11.2011 року (а.с.27-35 т.3), яку досліджено судом першої інстанції та покладено в основу обвинувального вироку, виникненню суми недоотриманого доходу, прибутку може сприяти недотримання вимог Зкону України «про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою НБУ №637 від 15.12.2004 року в частині вимоги про оприбуткування отриманої готівки. Про відсутність первинної документації щодо оприбуткування підприємством готівкових коштів, що є складовим елементом способу вчинення та приховування інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_8 злочину вбачається з пояснень допитаних в судовому засіданні та наведених вище свідків, а також зі змісту вироку суду від 02 липня 2010 року щодо обвинуваченого ОСОБА_8 (а.с.54-57 т.7).
		Таким чином, судом першої інстанції були досліджені всі надані сторонами докази в повному обсязі та дана їм належна правова оцінка. Висновки суду першої інстанції, викладені у вироку, не містять протиріччя.
		При встановлених судом фактичних обставинах справи, дії ОСОБА_8 правильно кваліфіковані за ч.5 ст.191 КК України. 
		Порушень процесуального закону, що тягнуть за собою скасування вироку, судом першої інстанції допущено не було.
		Не вбачається порушень вимог кримінально-процесуального законодавства й щодо строків досудового розслідування, на які вказано захисником в апеляційній скарзі. Так, кримінальна справа відносно ОСОБА_8 за ч.5 ст.191 КК України за фактом скоєння ним злочину, за який засуджено останнього порушено постановою слідчого 20 серпня 2012 року (а.с.162 т.5) та саме з цього часу досудове розслідування за даним епізодом злочинної діяльності повинно бути закінчено протягом двох місяців відповідно до положень ч.1 ст.120 КПК України (в редакції 1960 року). Обвинувальний висновок щодо ОСОБА_21 за вказаним епізодом направлено до суду 31.08.2012 року (а.с.214 т.5), тобто без порушень зазначеного строку. Зазначену справу порушено в межах розслідування кримінальної справи, порушеної 01.10.2010 року за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України (а.с.1 т.1), розслідування у якій було поновлено постановою від 06.08.2012 за вказівками прокурора року (а.с.76-77 т.5) у зв`язку із скасуванням постанови про відмову в порушенні кримінальної справи 17.08.2012 року (а.с.80 т.5), що не суперечить положенням процесуального законодавства. 
		Зазначену справу за ч.2 ст.191 КК України відносно ОСОБА_8 , закрито постановою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 7 жовтня 2016 року у зв`язку із звільненням останнього від кримінальної відповідальності у зв`язку із спливом строків давності (а.с.133-134 т.8).
		   Не приймаються до уваги і доводи апеляційної скарги захисника, що слідство проводилось некомпетентною особою, оскільки відповідно до наказу №1566 від 01.08.2012 року (а.с.78-79 т.5) покладено тимчасово виконувати службові обов`язки слідчого відділу Дніпропетровського МУ ГУМВС на капітана міліції ОСОБА_22 , слідчого СВ Самарського РВ ДМУ ГУМВС з 1 серпня по 1 вересня 2012 року, що відноситься до питань внутрішньої діяльності органів внутрішніх справ. ОСОБА_22 включено до слідчої крупи та він прийняв справу до свого провадження 6 серпня 2012 року (а.с.74-75 т.5).
		Що стосується призначеного ОСОБА_8 покарання, то при визначенні такої міри, суд, як вбачається з вироку, врахував характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, дані про особу засудженого ОСОБА_8 , який раніше не судимий, позитивно характеризується, шкода спричинена злочином не відшкодована, на що прокурор посилається в апеляції, та дійшов правильного висновку щодо неможливості виправлення засудженого без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у вигляді реального позбавлення волі, яке буде достатнім для виправлення ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових злочинів, що відповідає вимогам ст.65 КК України. 
		За таких обставин, доводи апеляційної скарги прокурора про те, що засудженому ОСОБА_8 призначено надто м`яке покарання, колегія суддів вважає необґрунтованими.
		Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), судова колегія,-
		УХВАЛИЛА:
		Апеляційні скарги прокурора, який приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_10 та захисника засудженого ОСОБА_8  адвоката ОСОБА_7 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2016 року відносно ОСОБА_8 , - залишити без задоволення, а вказаний вирок залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. На ухвалені рішення судів першої та апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції. 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...