Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 465/1873/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано для оприлюднення: 31.03.2017. Зареєстровано: 02.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2017.
Дата набрання законної сили: 03.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  465/1873/16-ц
		                        2/465/557/17
		 
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		(заочне)
		30.03.2017 року Франківський районний суд м. Львова у складі:
		головуючого судді                     Мартьянової С.М.
		при секретарі                             Турчак М.І.
		     розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення компенсації за частку позивачки у спільній частковій власності на нерухоме майно та визнання припиненим права  власності,-
		ВСТАНОВИВ:
		Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення компенсації за частку позивачки у спільній частковій власності на нерухоме майно та визнання припиненим права  власності. Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є власником 1/12 частки квартири АДРЕСА_1. Іншими співвласниками квартири є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Позивачка бажає виділу своєї частки шляхом виплати їй грошової компенсації іншими співвласниками. В цілому вищевказана квартира складається з двох житлових кімнат та кухні, житловою площею 26,7 м.кв., загальною площею 53,9 м.кв., площа підвалу 3,0 м.кв. Виділ в натурі з квартири частки у розмірі 1/12 є неможливим Таким чином, 1/12 частина квартири не може бути виділеною в натурі, така частка не може використовуватися для проживання, користування цією часткою є неефективним і неможливим зі збереженням цільового призначення квартири. Частка позивачки не може бути виділена в натурі, квартира є неподільною, спільне володіння та користування квартирою співвласниками є неможними, виплата компенсації позивачці відповідає її інтересам та інтересам інших співвласників. Вартість квартири у АДРЕСА_1, станом на 26.08.2015 року складає 969 201 грн., суб'єкт оціночної діяльності ТОВ «Лекстатус Груп». Таким чином 1/12 квартири становить 80 766, 75 грн., що є сумою компенсації позивачки її частки у квартирі.
		Уточнивши позовні вимоги, просить солідарно стягнути з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на її користь 80 766, 75 грн., що є компенсацією 1/12 частки права власності позивачки у квартирі АДРЕСА_1. З моменту отримання позивачкою ОСОБА_1 у повному обсязі грошової компенсації у розмірі 80 766, 75 грн., визнати припиненим право власності позивачки на 1/12 частину квартири у АДРЕСА_1. Просить солідарно стягнути з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на її користь 350 грн. понесених витрат на проведення оцінки квартири АДРЕСА_1 та відшкодувати позивачці розмір понесених судових витрат, в тому числі, судовий збір, витрати на проведення оцінки, витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн.
		Позивач та представник позивача в судове засідання подали заяву з клопотанням про слухання справи у їх відсутності, уточнені позовні вимоги підтримують, просять позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечують.
		Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлялися про час та місце слухання справи, тому, суд вважає за можливе справу слухати у їх відсутності згідно ст.224 ЦПК України з постановленням заочного рішення. 
		          Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Враховуючи, що у справі наявно достатньо матеріалів, які свідчать про права і взаємовідносини сторін, суд вважає, що заслуховувати їх особисті пояснення потреби немає, а тому розгляд справи слід провести у відсутності сторін без фіксування судового процесу на підставі ст.169 ЦПК України.
		Дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
		Так, відповідно ч. 1 ст.3 ЦПК України  кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. За положенням ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України передбачений ст.16 ЦК України.
		При цьому, відповідно до положень ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.4 ст.60 ЦПК України).
		Частинами 1-3 ст. 212 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 після смерті чоловіка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, успадкувала разом з дітьми від спадкодавця його частку в рівних частинах в розмірі 1/3 квартири АДРЕСА_1, що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24.11.2015 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданого 24.11.2015 року П'ятою Львівською державною нотаріальною конторою. Таким чином, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є власником 1/12 частини квартири АДРЕСА_1. Іншими співвласниками квартири є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 В цілому вищевказана квартира складається з двох житлових кімнат та кухні, житловою площею 26,7 м.кв., загальною площею 53,9 м.кв., площа підвалу 3,0 м.кв. 
		Дослідивши надані в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про неможливість здійснити неможливо поділ і виділити в натурі частку квартири АДРЕСА_1 у розмірі 1/12 без втрати її цільового призначення. Зокрема, житлова площа квартири становить 26,7 м.кв., 1/12 від цієї площі становить 2,225 м.кв., при тому, що норма жилої площі в Україні згідно положень ст.47 ЖК України встановлюється в розмірі 13,65 м.кв.
		Таким чином, 1/12 частина квартири не може бути виділеною в натурі, така частка не може використовуватися для проживання, користування цією часткою є неефективним і неможливим зі збереженням цільового призначення квартири. Частка позивачки не може бути виділена в натурі, квартира є неподільною, спільне володіння та користування квартирою співвласниками є неможними, виплата компенсації позивачці відповідає її інтересам та інтересам інших співвласників.
		Вартість квартири у АДРЕСА_1, станом на 26.08.2015 року складає 969 201 грн. (суб'єкт оціночної діяльності ТОВ «Лекстатус Груп»), таким чином 1/12 квартири становить 80 766,75 грн., що є сумою компенсації позивачки її частки у квартирі.
		Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності.
		У відповідності до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного із них.
		В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що сторони не можуть спільно користуватись спірною квартирою. Крім того зазначала, що її частка в праві власності є незначною, виділ її в натурі неможливий, в зв'язку з чим вона вважає за необхідне отримати грошову компенсацію вартості належної їй частки. 
		Згідно абз. З ч.2 ст.364 ЦК України, право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав компенсацію, припиняється з дня її отримання вартість квартири у АДРЕСА_1, станом на 26.08.2015 року складає 969 201 грн. (суб'єкт оціночної діяльності ТОВ «Лекстатус Груп»), таким чином 1/12 квартири становить 80 766,75 грн., що є сумою компенсації позивачки її частки у квартирі.
		Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ частки із спільного майна   не допускається згідно чинного законодавства або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право власності на частку у праві спільної часткової власності   у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулась до суду з вимогами про припинення її права на частку у спільному майні   зі стягненням компенсації її вартості.
		Відповідно до ст.541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання, а згідно ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Тому, позивачка заявила даний позов солідарно до трьох співвласників квартири - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
		Згідно абз. З ч.2 ст.364 ЦК України, право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав компенсацію, припиняється з дня її отримання вартість квартири у АДРЕСА_1, станом на 26.08.2015 року складає 969 201 грн. (суб'єкт оціночної діяльності ТОВ «Лекстатус Груп»), таким чином 1/12 квартири становить 80 766,75 грн., що є сумою компенсації позивачки її частки у квартирі.
		Суд виходить із того, що поділ нерухомого майна, що знаходиться в спільній частковій власності сторін шляхом реалізації права співвласників (позивачів) на виділ їх частки зі спільного майна (квартири) шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні регулюється статтею 364 ЦК України, а припинення права співвласника (відповідача) на частку в спільному майні (гаражі, земельній ділянці) за вимогою інших співвласників регулюється статтею 365 ЦК України. У першому випадку таке право позивачів не може бути обмежене іншими співвласниками і такому праву співвласника, що виділяється, кореспондується обов'язок інших співвласників сплатити грошову компенсацію частки, розмір якої визначається з дійсної вартості майна на час розгляду судом справи. При цьому передбачено, що обов'язковою умовою призначення грошової компенсації є лише згода співвласника, який заявив вимоги про виділ частки.
		Положення статті 365 ЦК України регулюють випадки, коли позивач співвласник майна, домагається позбавлення права власності на частку майна іншого співвласника - відповідача по справі. Випадки, коли співвласник майна бажає позбутися належної йому частки в спільному майні шляхом отримання від інших співвласників компенсації вартості належної йому частки та визнання за останніми права власності на все майно регулюються ст. 364 ЦК України.
		Відповідно до частин першої, другої статті 364 ЦК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі належної йому частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
		При цьому слід також враховувати, що в силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
		Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
		Виходячи з аналізу вищезазначених норм, з врахуванням закріплених в п. 6 ст. 3 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суд встановив наступне: дійсно є неможливим виділ належної позивачем часток в натурі; вони не користуються спільним майном (квартирою).
		Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 19.02.2014 у справі № 6-4ц14: "Відповідно до частин першої, другої статті 364 ЦК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
		Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що спільно користуватись спірною квартирою сторони не можуть, виділ в натурі частки, належної позивачу, неможливий,   суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
		Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів необхідно стягнути на користь позивачки понесені судові витрати: суму сплаченого судового збору в розмірі 820, 20 грн., понесених витрат на правову допомогу у розмірі 1000, 00 грн., 350, 00 грн. понесених витрат на проведення оцінки квартири, а всього 2170, 20 грн. 
		Керуючись ст.ст. 10, 14, 30, 60, 62, 74-76, 88, 169, 212-214, 224 ЦПК України, суд ,-
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь позивачки - ОСОБА_1, 80 766 (вісімдесят тисяч сімсот шістдесят шість гривень) 75 коп. компенсацію вартості 1/12 частки права власності позивачки у квартирі АДРЕСА_1.
		Припинити право власності ОСОБА_1 на 1/12 частку квартири АДРЕСА_1.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 723 (сімсот двадцять три гривні) грн. 40 коп. судових витрат.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 723 (сімсот двадцять три гривні) грн. 40 коп. судових витрат.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 723 (сімсот двадцять три гривні) грн. 40 коп. судових витрат.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
		На заочне рішення суду може бути подано відповідачем заяву про його перегляд судом, що його ухвалив, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. 
		                             Суддя:                                       Мартьянова С.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...