Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 642/8876/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів; Підкуп працівника підприємства, установи чи організації.
Надіслано для оприлюднення: 30.03.2017. Зареєстровано: 02.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2017.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		30.03.2017 
		                      
		       
		Справа № 642/8876/15к
		Провадження № 1-кп/642/19/17
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		30 березня 2017 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді -      ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря -      ОСОБА_2 ,
		прокурора -      ОСОБА_3 ,
		захисника -                 ОСОБА_4 ,
		потерпілого -                 ОСОБА_5 ,
		представника потерпілого -     ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого -      ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вовчанська, Харківської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого неповнолітню дитину, 2013 р. народження, працюючого лікарем акушером-гінекологом акушерсько-фізіологічного відділення Державного закладу «Дорожня клінічна лікарня станції Харків» СТГО «Південна залізниця», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 354 КК України,
		в с т а н о в и в:
		Державним обвинуваченням  ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
		ОСОБА_7 , перебуваючи відповідно до наказу головного лікаря Дорожньої клінічної лікарні станції Харків №54-а від 01.08.2000 про призначення на посаді лікаря-акушера-гінеколога акушерсько-фізіологічного відділення Державного закладу «Дорожня клінічна лікарня станції Харків» СТГО «Південна залізниця», в липні 2015 року, точну дату в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим, знаходячись в приміщенні акушерсько-фізіологічного відділення Державного закладу «Дорожня клінічна лікарня станції Харків» СТГО «Південна залізниця», за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 52, домовився із ОСОБА_5 про те, що сприяє в успішному проведенні пологів його дружини ОСОБА_8 , за що він отримає грошову винагороду в розмірі 10 000 гривень. 
		Так, погодившись із даною пропозицією, 11.08.2015 ОСОБА_7 проведено медичну операцію кесарева розтину ОСОБА_8 , за проведення якої ОСОБА_7 , знаходячись в оглядовій кімнаті приймального відділення акушерсько-фізіологічного відділення Державного закладу «Дорожня клінічна лікарня станції Харків» СТГО «Південна залізниця» за адресою: м.Харків, вул. Полтавський Шлях, 52, отримав від ОСОБА_5 2 500 грн. грошової винагороди, як частину грошових коштів за вчинення дій, направлених для проведення успішних пологів та медичної операції відповідно до раніше досягнутої домовленості. 
		Продовжуючи свої злочинні дії, з метою виконання раніше досягнутої домовленості, 18.08.2015 ОСОБА_7 приблизно о 13 годині 00 хвилин, знаходячись в оглядовій кімнаті приймального відділення акушерсько-фізіологічного відділення Державного закладу «Дорожня клінічна лікарня станції Харків» СТГО «Південна залізниця» за адресою: м. Харків, вул.Полтавський Шлях, 52, одержав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі 6 000 грн. за вчинення дій, направлених на проведення успішних пологів та медичної операції ОСОБА_8 . Внаслідок злочинних дій, ОСОБА_7 незаконно отримав у ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі 8 500 грн.
		Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_7 звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 354 КК України, тобто у прийнятті пропозиції та одержанні працівником установи, який не є службовою особою, неправомірної вигоди.
		Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні винним себе у вчиненні вказаного кримінального правопорушення не визнав, пояснив, що ніякої неправомірної вигоди не отримував, 2500 грн. йому ОСОБА_5  не давав, а 7500 грн. ОСОБА_5 був йому винний за невиконані висотні роботи з утеплення квартири, та віддав з них 6000 грн. Щодо обставин події пояснив таке.
		У липні 2015 року до нього прийшла з чоловіком - ОСОБА_9  - вагітна ОСОБА_10 , якій він у 2007 році робив операцію кесарева розтину під час вагітності першою дитиною, просили, щоб він її наглядав. Він провів її медичний огляд. В ході розмови йому стало відомо, що ОСОБА_9 працює висотником, займається утепленням фасадів. Йому - обвинуваченому - потрібно було утеплити фасад квартири, та вони домовились, що ОСОБА_9 виконає ці роботи. Тут же на калькуляторі ОСОБА_9 підрахував вартість робіт, та вони узгодили ціну за роботи по утепленню квартири - 9000 грн. Всередині липня він дав ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 9000 грн. на утеплення стін. ОСОБА_9 сказав, що почне роботи, коли закінчить свої об`єкти. 10 серпня 2015 року ОСОБА_10 оформлялась у лікарню, в цей час ОСОБА_9 відвів його в сторону, та повідомив, що в цьому році не вийде утеплити стіни, а гроші пообіцяв повернути частинами, на що він- ОСОБА_11 - погодився. ОСОБА_10 була оглянута завідуючою відділенням, консиліумом лікарів, вона потребувала планової операції з кесарева розтину, та 10 серпня 2015 року вона була поміщена в лікарню. Вона також написала заяву про проведення їй одночасно операції зі стерилізації. 11 серпня 2015 року він провів їй операцію кесарева розтину та стерилізацію. Післяопераційний період у неї був ускладнений анемією тяжкого ступеню, їй було призначене відповідне планове лікування. ОСОБА_9 придбавав їй ліки. Він- ОСОБА_11 - пояснював ОСОБА_10 , що у неї низький гемоглобін- нижче 70, що є тяжким ступенем анемії. 17 серпня 2015 року близько 9 год. 10 хвил. ОСОБА_10 була оглянута ним та завідуючою, у неї були взяті аналізи крові, стан її був задовільний, та її рекомендовано до виписки на 18 серпня 2015 року у разі, якщо аналізи будуть в нормі, оскільки результати аналізів ще не були готові.Якщо б анемія не піддавалась лікуванню, вона не була б виписана, а була б переведена в інший лікувальний заклад.Всього за весь період лікування завідуюча оглядала ОСОБА_10 6 разів. Результати аналізів були в нормі, та 18 серпня 2015 року вона була виписана в задовільному стані.В цей день о 13 год. прийшов у лікарню ОСОБА_9 , та попросив його- ОСОБА_11 - вийти, він вийшов у оглядову кімнату приймального відділення, де ОСОБА_9 повернув йому 7500 грн. за невиконані роботи з утеплення стін, при цьому поскаржився, що у нього скрутне становище, пішло багато грошей на лікування. Вінокуров хвилювався, в розмові заплутався, його було важко зрозуміти. Враховуючи його скрутне становище, він взяв у нього лише 6000 грн, а 1500грн. повернув йому назад, з розрахунком, що ОСОБА_9 поверне їх пізніше, оскільки вони ще раніше домовлялись про повернення грошей частинами.Отримані 6000 грн. він поклав у нагрудну кишеню, після чого ОСОБА_9 пішов платити гроші у касу лікарні. Він- ОСОБА_11 - поклав гроші на шафу, в цей час зайшли працівники міліції, повідомили, що він звинувачується у хабарі, вилучили гроші. До ночі його тримали у міському відділі міліції, показали фрагменти відеозапису, а увечерівідвезли до слідчого в приміщення Київського райвідділу міліції на вул. Артема, де сказали, що відпустять, якщо він підпише зізнавальні показання, та попередили, щоб він показів не змінював, інакше буде гірше, тому він вимушений був підписати протокол, після чого його відпустили.
		Прокурором надані в судовому засіданні матеріали кримінального провадження в якості доказів вчинення ОСОБА_7 вказаного кримінального правопорушення, які досліджені в судовому засіданні.
		В обґрунтування обвинувачення прокурор послався в судовому засіданні на заяву показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , матеріали проведення негласних слідчих (розшукових) дій, факт надходження до прокуратури заяви ОСОБА_5 про вимагання грошових коштів ОСОБА_7 , протокол огляду місця події від 18.08.2015, протокол огляду предметів від 18.08.2015, протокол огляду, помітки та вручення г заздалегідь ідентифікованих грошових купюр у розмірі 7500 грн. ОСОБА_5 , протокол контролю за вчинення злочину від 18.08.2015, протокол про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 26.08.2015, висновок хімічної експертизи.
		На адресу прокурора Київського району м. Харкова 17.08.2015 року подана заява ОСОБА_5 , в якій він просить прийняти заходи до притягнення до кримінальної відповідальності хірурга залізничної лікарні ОСОБА_7 у зв`язку з вимаганням ним грошової винагороди. В заяві зазначив, що він з дружиною ОСОБА_16 звернувся до лікаря ОСОБА_7 у зв`язку з необхідністю проведення кесарева розтину. ОСОБА_7 повідомив його про те, що за проведення кесарева розтину та знаходження дружини після цього в окремій палаті та післяпологове обслуговування необхідно заплатити особисто йому в руки 10000 грн, та оскільки у них не було іншого виходу, вони вирішили, що вона буде оперуватись в цій лікарні. Вони прийшли для поміщення та оформлення дружини у лікарню, та на наступний день дружині було зроблено кесарів розтин. дитину. Після пологів він передав у передпологовій палаті ОСОБА_7 2500 грн. як попередню оплату. ОСОБА_11 запитав, коли він зможе віддати решта суми, та сказав, що її слід віддати 12 серпня, однак він був зайнятий на роботі та на зустріч з ОСОБА_11 не прийшов. ОСОБА_11 телефонував йому цілий день. 13 серпня він прийшов до ОСОБА_11 та сказав, що грошей не знайшов, та принесе гроші у інший час. ОСОБА_11 обіцяв виписати дружину та віддати необхідні при виписці документи 15 серпня, однак в цей день дружина не була виписана, документи не віддали, та на даний час дружина перебуває у лікарні. На його питання, коли буде виписана дружина, ОСОБА_11 відповідав, що коли він віддасть залишок суми, а саме 7500 грн. Також в розмові ОСОБА_11 зазначив, що знайомий з працівниками правоохоронних органів Ленінського району м. Харкова, тому він вирішив звернутись до прокуратури Київського району м. Харкова. ОСОБА_11 йому сказав, що максимальний строк виплати грошей 18 серпня 2015 року.
		В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що його цивільна дружина - ОСОБА_10 - була вагітна втретє. Вона перенесла дві операції кесарева розтину, та потребувала третьої операції. Раніше у 2007 році лікар ОСОБА_7 робив їй операцію кесарева розтину, тому він знову звернувся до нього з проханням наглядати за дружиною. ОСОБА_11 погодився, здійснював нагляд за нею та призначив дату кесарева розтину. Періодично вони приходили до ОСОБА_7 на консультацію. Він - потерпілий - неофіційно, без належних дозволів та укладання договорів, працював висотником, займався утепленням квартир. ОСОБА_7 попросив його утеплити його квартиру. Він - потерпілий погодився, нарахував йому за роботи з утеплення 9000 грн. ОСОБА_11 дав йому грошові кошти у вказаній сумі у якості оплати майбутніх послуг з утеплення квартири. Коли він  потерпілий - виконував висотні роботи, до нього підійшли якісь особи та стали вимагали надати документи на проведення висотних робіт.Оскільки у нього не було ніяких дозволів, на нього склали протокол,записали його номер телефону та запропонували прийти до них. Він - потерпілий -став їм скаржитись на тяжке матеріальне становище, сказав, що йому необхідно забрати дружину з родильного будинку, та він повинен заплатити гроші у касу лікарні у розмірі 1500 грн., розповів їм, які у нього труднощі, просив їх не складати протокол. Це були працівники міліції, вони зацікавились цією ситуацією та запропонували співпрацювати з ними та прийняти участь у провокації дачі хабаря ОСОБА_7 . Під тиском працівників міліції він влітку 2015 року написав заяву на адресу прокуратури нібито про вчинення ОСОБА_7 злочину  вимагання хабаря.Працівники міліції дали йому грошові кошти у розмірі 7500 грн., та сказали віддати лікарю, а 1500 грн. внести до каси лікарні при виписці дружини. Він перебував у депресії внаслідок вказаних подій, був переляканий, оскільки побоювався працівників міліції та не міг їм відмовити, будучи неодноразово судимим. Так, він був судимим у 2014 році за ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України  іспитовим строком на 2 роки, а до цього він був судимим за тією ж статтею у 2010 році до 4 років позбавлення волі, після звільнення з міст позбавлення волі у 2014 році за ним був встановлений адміністративний нагляд. Працівники міліції сказали йому, щоб він зайшов у кабінет, віддав гроші лікарю, та він мав намір фактично віддати борг ОСОБА_11 за невиконані роботи. 18 серпня 2015 року при виписці дружини він зайшов до ОСОБА_7 , подякував йому, та віддав йому 6500 грн. Гроші, які він віддав ОСОБА_7 у сумі 6500 грн. - це були гроші на утеплення фасаду, він лише повернув йому борг. Він був впевнений, що ОСОБА_7 зрозумів, що він повертає борг, сказав, що всієї суми не має, він віддасть пізніше. Потім він в той же день вніс у касу 1500 грн., та забрав з лікарні дружину з сином.Коли він дізнався, що порушена кримінальна справа, то зателефонував ОСОБА_7 , хотів вибачитись. Пояснив,що дав показання обвинувального характеру відносно нього під впливом психологічного насильства з боку працівників правоохоронного органу, та написання ним заяви про злочин стало наслідком вимоги працівників міліції, які погрожували притягненням його до кримінальної відповідальності за заняття господарською діяльністю без відповідних дозволів, оскільки він є раніше судимим. Йому погрожували, що якщо він зірве їх плани, то не залишать його та його сім`ю у спокої, підпалять його житло. Після зміни показань в суді він має реальні підстави побоюватись за своє та своїх близьких життя та здоров`я, цілісність свого майна. Також зазначив, що після цих подій його шукали працівники міліції, чинили на нього тиск, навідувались до його бабусі, він був вимушений поміняти сім-карту та номер телефону.
		В заяві ОСОБА_5 про вчинення злочину, на яку сторона обвинувачення посилається як на доказ, зазначено, що він попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст. 383, 384 КК України, однак не зазначено, ким прийнята ця заява, яка саме особа попереджала його про кримінальну відповідальність,на заяві відсутня резолюція посадової особи правоохоронного органу про доручення окремому працівнику проводити будь які слідчі чи інші дії, приймати рішення щодо внесення відомостей до ЄРДР, встановлення правової кваліфікації злочину.
		Згідно показань ОСОБА_5 в судовому засіданні заяву він написав під тиском працівників міліції.
		Відповідно до положень ч.4 ст. 95 КПК України с уд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
		Враховуючи зазначене, а також враховуючи наведені показання потерпілого ОСОБА_5 в судовому засіданні, суд вважає заяву ОСОБА_5 про вчинення злочину недопустимим доказом, тому цей доказ не може бути покладений в основу вироку суду.
		Вищенаведені показання в суді потерпілого ОСОБА_5 не підтверджують прийняття ОСОБА_7 пропозиції та отримання ним неправомірної вигоди, а показання потерпілого щодо провокації ним ОСОБА_7 на вчинення вказаних дій не спростовані стороною обвинувачення.
		Як вбачається з витягу з кримінального провадження № 420152200800000095,який міститься в матеріалах кримінального провадження та досліджений судом, як процесуальний документ, на підставі заяви ОСОБА_5 про вимагання у нього грошових коштів у розмірі 10000 грн. лікарем пологового будинку за надання документів щодо виписки з лікарні у зв`язку з народженням дитини до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 17 серпня 2015 року внесено відомості за правовою кваліфікацією - ч.3 ст. 354 КК України.
		Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 354 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості.
		Надані прокурором матеріали кримінального провадження містять доручення від 17.08.2015 р. за № 04-36-4464-15 прокурора прокуратури Київського району м.Харкова ОСОБА_17 начальнику УПЗСЕ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_18 про проведення слідчих (розшукових) дій (а.с.10),в якому зазначено, що в провадженні СВ Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області знаходиться кримінальне провадження № 42015220080000095 від 17.08.2015 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, однак згідно з листом прокурора ОСОБА_17 матеріали кримінального провадження з вказаним номером за правовою кваліфікацією - ч.3 ст. 354 КК України, як виправлено у вказаному листі, надійшли на адресу начальника СВ Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області лише 18.08.2015, та лише 18.08.2015 постановою прокурора ОСОБА_17  змінена попередня кваліфікація кримінального правопорушення у вказаному кримінальному провадження з ч.3 ст. 368 на ч.3 ст. 354 КК України, та цією ж постановою вирішено направити матеріали для проведення досудового розслідування до СВ Київського РВ ГУМВС України Харківській області(а.с.92-93).
		В той же час в матеріалах кримінального провадження міститься постанова про визначення підслідності в.о.прокурора м.Харкова від 17.08.2015 та постанова від 17.08.2015 прокурора ОСОБА_17 про визначення підслідності вказаного кримінального провадження СВ Київському РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області за правовою кваліфікацією - ч.3 ст. 368 КК України, доручення про проведення досудового розслідування№ 61/95 від 17 серпня 2015 року в.о. начальника СВ Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_19 слідчому ОСОБА_20 проведення розслідування кримінального провадження № 420152204480000095 від 17.08.2015 р. за ознаками ст. 354 ч. 3 КК України, та повідомлення слідчого СВ Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_20 на адресу прокурора Київського район м.Харкова про початок досудового розслідування від 17.08.2015 р., де зазначено, що 17.08.2015 р. за дорученням в.о. начальника СВ Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області розпочате досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження за ознаками ст. 354 ч. 3 КК України, та зазначена попередня кваліфікація - ч. 2 ст. 190 КК України, а також постанова заступника прокурора Київського району м.Харкова ОСОБА_21 про призначення прокурора №04-36-4464-15 від 17.08.2015 р., в якої вказано, що в провадженні СВ Київського РВ ХМУ знаходиться кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України(а.с.13, -14, 17-19).
		Оскільки кримінальне провадження надійшло до СВ Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області лише 18.08.2017, та за правовою кваліфікацією - ч.3 ст. 354 КК України, тому проведення досудового розслідування до вказаної дати, прийняття будь-яких рішень слідчим у даному кримінальному провадженні суперечить положенням ст. 214 КПК України.
		В судовому засіданні з дотриманням положень ст. 290 КПК України стороною захисту відкриті стороні обвинувачення та надані суду відповіді на адвокатські запити:лист ст. слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області №61/34аз від 23.03.2016 про те, що в ЄРДР будь-яка інформація щодо кримінального провадження № 420152200880000095 від 17.08.2015 року відсутня (а.с.127, том 2), лист №: 61/аз від 02.02.2016 року про те, що за журналами обліку вхідної кореспонденції за № 04-36-1464 в період з 1 серпня по 1 жовтня 2015 року до канцелярії ніяких документів не надходило (а.с.129,том 2), лист Київського ВП ГУНП в Харківській області від 19.01.2016 про те, що в журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до ВП в наявності відомості щодо перебування у підрозділі 28.08.2015 ОСОБА_5 та ОСОБА_12 , а також. витяг з журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Київського ВП ГУ НП в Харківській області (а.с.123-125, том 2), в якому містяться записи про перебування вказаних осіб 28 серпня 2015 з 15 год. до 16 год. 08 хвил. у слідчого Чуніки, та відсутні дані щодо перебування ОСОБА_13 та ОСОБА_8 .
		В судовому засіданні з дотриманням ст. 290 КПК України стороною обвинувачення відкриті стороні захисту та потерпілому та надана суду відповідь прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_17 від 11.02.2016, що кореспонденція, яка направлялась прокуратурою за період з 01.08.2015 по 01.10.2015 в рамках досудового розслідування у кримінальному провадження за вихідним № 04-36-4464-15 та долучена до матеріалів даного кримінального провадження і перебуває на розгляді в суді.(а.с.132, т,2) ).
		Аналізуючи наведені дані щодо руху кримінальної справи, зазначення її правової кваліфікації в процесуальних документах, суд приходить до висновку, що під час здійснення слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій у вказаному кримінальному провадженні досудове розслідування проводилось за правовою кваліфікацією - ч.3 ст. 354 КК України.
		Щодо наведених даних стосовно перебування свідків у приміщенні Київського ВП ГУНП в Харківській області, то суд з`ясував обставини, що мають значення для справи, шляхом їх допиту в судовому засіданні, на їх показання на досудовому слідстві суд не посилається.
		Суду надана та досліджена посадова інструкцію лікаря-акушера-гінеколога акушерсько-фізіологічного відділення Державного закладу «Дорожня клінічна лікарня станції «Харків СТГО «Південна залізниця», затверджена головним лікарем, з якою під розпис ознайомлений ОСОБА_7 .Так, відповідно до п.2.9.лікар-акушер-гінеколог в день виписки вагітної чи породіллі з стаціонару оформлює історію пологів, епікриз, виписку та інші документи (довідки, лікарняні листки, рецепти т інш.). Відповідно до 2.5. посадової інструкції у складних випадках, що потребують більшого клінічного досвіду у теоретичних знань, план обстеження, лікування та пологів складається за участю завідуючого відділенням(а.с.80-86).
		Згідно копії трудової книжки ОСОБА_7 та копії наказу головного лікаря Дорожньої клінічної лікарні станції Харків №54а від 01.08.2000 про призначення працює на посаді лікаря-акушера-гінеколога акушерсько-фізіологічного відділення Державного закладу «Дорожня клінічна лікарня станції Харків» СТГО «Південна залізниця» (до перейменування 02.09.2008 Дорожня клінічна лікарня ст.Харків). Копією наказу № 54- від 01.08.2001 підтверджується зарахування по переводу ОСОБА_7 с 01.03.2000 в пологове відділення на посаду лікаря акушера-гінеколога (а.с.119 т.2). В судовому засіданні з дотриманням ст. 290 КПК України стороною обвинувачення відкриті стороні захисту та потерпілому та надана суду копія наказу від 01.08.2000 року про зарахування ОСОБА_7 в пологове відділення на посаду лікаря-гінеколога(а.113-119, т.2,а.с.77-79, 119 т.1).
		Судом досліджена надана прокурором медична документація породіллі ОСОБА_22 (а.с.26-71).
		Медичною документацію щодо ОСОБА_22 - історією пологів, копії журналу обліку вагітних, роділь і породіль, медичною картою, свідоцтвом про народження дитини у ОСОБА_22 № НОМЕР_1 ,обмінною картою на новонародженого, що ОСОБА_22 поступила 10.08.2015 року за направленням 1-ї поліклініки з вагітністю у пологове відділення дорожньої лікарні, огляд при її поміщенні в лікарню та подальше лікування проводив лікар ОСОБА_7 11 серпня 2015 року їй зроблено операцію з кесарева розтину, та вона народила хлопчика. З записів вбачається, що до цієї операції у неї вже було два кесаревих розтинів у 2007 р. та 2012 р., відображене післяопераційне ускладнення , гемоглобін НОМЕР_2 , виписана 18.08.2015 в задовільному стані з дитиною (а.с..28-33,52,90-91,157-160).
		Аналізуючи надані докази, а саме посадову інструкцію ОСОБА_7 , копії вказаних наказів стосовно ОСОБА_7 , вказану медичну документацію стосовно ОСОБА_16 , суд приходить до висновку, що вказані докази доводять трудові відносини ОСОБА_7 , та т обставину, що ОСОБА_22 перебувала у лікарні, та ОСОБА_7 проводив її операції та лікування.
		В судовому засіданні прокурором надано копію розсекреченої 15.04.2016 ухвали слідчого судді Апеляційного суду Харківської області, реєстр № 10375т від 17.08.2015, про надання дозволу на проведення аудіо-, відео контролю у кримінальному провадженні № 42015220080000095 від 17.08.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, стосовно ОСОБА_7 , строком дії ухвали два місяці, тобто до 16 жовтня 2015 року (а.с.156-157, том 2), доручення прокурора Київського району м.Харкова ОСОБА_23 начальнику ГУМВС України в Харківській області №484т від 17.08.2015 про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 36 КПК України у кримінальному провадженні, якою направлено копію ухвалі слідчого судді Апеляційного суду Харківської області №10375т від 17.08.2015, копія постанови про розсекречення постанови про проведення контролю за вчиненням злочину  спеціального слідчого експерименту від29.03.2016 від 17.08.2015, та клопотання прокурора про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо -, відео контроль особи від 17.08.2015,постанова про розсекречення матеріалів негласних слідчих дій від 04.09.2015, відповідно до яких знято гриф секретності з матеріалів, отриманих за результатами проведених УПЗСЕ ГУМВС України в Харківській області негласних слідчих (розшукових) дій, а саме з протоколу № 44/3094т від 26.08.2015 про результати проведення аудіо контролю та відео контролю, додатка до протоколу  флеш-носія MSDHC( а.с.180-181, 184-185т.2).    
		Вказані документи відкриті стороні захисту та надаиі суду відповідно до положень ст. 290 КПК України. 
		В матеріалах кримінального провадження міститься надані стороною обвинувачення як докази та досліджені судом наступні документи :
		-доручення заступника прокурора Київського району м.Харкова ОСОБА_21 начальнику УПЗСЕ ГУМВС України в Харківської області про проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 36 КПК України № 481-т від 17.08.2015 року (дата виправлена) за ч.3 ст. 368 КК України, в якій зазначено, що для проведення НСРД слід отримати грошові кошти у УФЗБО ГУМВСУ в Харківській області, постанова прокурора прокуратури Київського району м.Харкова ОСОБА_17 від 17 серпня 2015 року № 128/4 про проведення контролю за вчиненням злочину - спеціального слідчого експерименту стосовно ОСОБА_7 з метою перевірки спрямованості намірів останнього та спостереження за його поведінкою, строком не більше 30 днів, тобто до 16.09.2015, якою також доручено співробітникам УПЗСЕ ГУМВС України в Харківській області здійснити огляд, помітку, копіювання та вручення ОСОБА_5 заздалегідь ідентифікованих грошових купюр в сумі 7500 грн.(а.с.115-118, том 2.)
		-протокол огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр ОСОБА_5 у присутності понятих ОСОБА_24 та ОСОБА_13 на загальну суму 7500 грн. (8 купюр по 500 грн, 14 купюр по 200 грн, 7 купюр по 100 грн), складенийо/у УПЗСЕ ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_25 18 серпня 2015 з 10 год.15 хвил. до 10 год.35 хвил., а також копії вказаних грошових купюр, в якому зазначено, що вказані грошові кошти надані добровільно ОСОБА_5 та вручені йому для проведення заходів з метою отримання даних про факт вимагання у нього неправомірної вигоди ОСОБА_7 . Вказані грошові кошти помічені за допомогою спеціального невидимого люмінесцентного барвника препарат «Промінь-1», їх номери переписані в протоколі(а.с.132-141, т.1);
		-протокол про результати контролю за вчинення злочину, складений оперуповноваженим УПЗСЕ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_25 на виконання вказаного доручення 18 серпня 2015 з 19 год. до 20год.,згідно з яким здійснено огляд, копіювання та вручення заявнику - ОСОБА_5 вказаних заздалегідь ідентифікованих грошових купюр, про що складено відповідний протокол, які оглянуто, номери їх переписано. Як зазначено у протоколі, приблизно о 13-30 ОСОБА_5 заходить в приміщення приймального відділення ДКЛ станції Харків СТГО «ПЗ» за адресою: м.Харків, вул.. Полтавський шлях, 52, де його приймає лікар ОСОБА_7 , та в ході бесіди з ним ОСОБА_7 частково отримав від ОСОБА_5 вищевказані грошові кошти в сумі 6000 грн., а ОСОБА_7 сказав, щоб ОСОБА_5 заплатив в касу медичного закладу 1500 грн, та о 13-40 ОСОБА_9 вийшов з приміщення(а.с.130-131, т.1);.
		- протокол про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії, складеного 26.08.2015 начальником відділу УПЗСЕ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_26 , в якому зафіксовано, як ОСОБА_5 18 серпня 2015 року зайшов до пологового відділення дорожньої клінічної лікарні, зустрівся ОСОБА_7 у приймальному відділенні, між ними відбулась розмова, в ході якої ОСОБА_9 вручив ОСОБА_11 7500 грн, з яких 1500 грн. ОСОБА_11 повернув ОСОБА_9 та сказав йти оплачувати в касу, а 6 000 грн. поклав собі в кишеню(а.с.143-145, т.1);
		- речовий доказ  флеш-карта MSDHS №763з відеозаписом, оглянутим в судовому засіданні в якому зафіксована інформація, викладена у вищенаведеному протоколі. З запису вбачається, що в ході спілкування з ОСОБА_7 .. ОСОБА_5  наполегливо намагався повернути ОСОБА_11 до розмови про вирішення фінансових питань, скаржився на тяжке становище, великі витрати на ліки. ОСОБА_7 пояснює причини невиписки жінки, тим, що у неї гемоглобін 75, та мала місце третя операція, розповідає про її стан здоров`я. ОСОБА_9 сказав, що приніс всю суму, скільки до каси платити, на що ОСОБА_11 сказав, що не знає, по історії суму порахують. ОСОБА_11 дає вказівки ОСОБА_9 йти до каси, занести історію, де підрахують суму. ОСОБА_9 скаржиться на великі витрати, говорить, що ОСОБА_11 , коли він приходив з дружиною, порахував йому 9-10 тисяч, а потім він віддав йому 2500 грн., та витратив на ліки 4 тис., виходить 7500 грн. ОСОБА_9 просить зменшити суму, враховуючи, що слід ще в касу платити, та він їздив до знайомих до замовника, щоб зібрати суму. ОСОБА_11 запитав, скільки він приніс, на що ОСОБА_9 сказав, що приніс 7500, тобто решта. ОСОБА_11 сказав, щоб він йшов оплачувати в касу приблизно 1500 грн., а далі, що залишиться, та на питання ОСОБА_9 ,щодо 6000грн, він погодився. ОСОБА_9 дав ОСОБА_11 7 500 грн, з яких ОСОБА_11 повертає йому 1500 грн., щоб той заплатив в касу, а гроші у сумі 6 000 грн. кладе собі до лівої зовнішньої нагрудної кишені медичного халату(а.с.146, т.1);
		- висновок судово-хімічної експертизи №155 від 02.09.2015, проведеної НДЕКЦ ГУМВС України в Харківській області, з якого вбачається, що на поверхні грошових купюр сумою 6 000 грн., вилучених в приймальній кімнаті лікарні в ході огляду 18.08.2015, на поверхні ватних тампонів зі змивами з долонь рук ОСОБА_7 і на аркуші паперу, який представлено у якості зразка помітки грошових купюр, присутні нашарування спеціальної хімічної речовини, яка люмінесціює жовто-зеленим кольором. На поверхні контрольного ватного тампону нашарування спеціальної хімічної речовини відсутні. Спеціальна хімічна речовина, що виявлена на поверхні грошових купюр сумою 6000 грн. та на поверхні долонь ОСОБА_7 , мають спільну родову належність між собою, а також зі спеціальною хімічною речовиною, яка представлена у якості зразка помітки грошових купюр на поверхні аркуша паперу білого кольору (а.с.151-152, т.1.)
		Слідчим СВ Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_20 18 серпня 2015 року у присутності понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . В складено протокол огляду місця події від 18.08.2015 року - приймального відділення ДЗ «ДКЛ ст. Харків СТГО «ПЗ» за адресою: м.Харків, вул. Полтавський шлях, 52, проведеного з 13 год.10 хвил. по 14 год.30 хвил. з застосуванням відеозапису у присутності понятих за участю лікаря ОСОБА_7 , який перебував у цьому приміщенні, та додаток до цього протоколу. Як зазначено в протоколі, в ході огляду на навісній шафі в оглядовій кімнаті виявлено та вилучено грошові кошти - по 500 грн. - 8 купюр, купюрами по 200 грн. -10 шт., номери яких переписані. Також в приймальному відділені вилучено 1 купюра -500 грн. та 1 купюра -200 грн. На ватних тампонах зроблено змиви в рук ОСОБА_7 , а також контрольний змив. Також виявлена історія пологів №519 ОСОБА_27 , прибутковий касовий ордер та квитанція до нього № 315 від 18.08.2015 року Вказане вилучене та упаковано пакети, опечатані бирками з підписами понятих. В протоколі зазначено про застосування в ході огляду відеокамери (а.с.20-23, т.1);.
		В додатку до протоколу (а.с.24) , складеним слідчим та підписаним понятими, зазначено, що в ході оглядув приймальному кабінеті знаходиться працівник КЗОЗ ДКЛ ст.Харків СТГО «ПЗ» ОСОБА_14 , яка добровільно видала квитанцію до прибуткового ордеру та прибутковий касовий ордер№ 315 від 18.08.2015 року,а також купюру номіналом 500 грн. та купюру 200 грн.(а.с.24).
		Слідчим ОСОБА_20 складено рапорт про те, що в ході проведення огляду проводилась відеозйомка, однак відеозапис збережено не було у зв`язку з технічними причинами (а.с.25)
		З прибуткового касового ордеру № 315 від 18 серпня 2015 року та квитанції до нього від 10.08.2015 вбачається, що ОСОБА_22 внесла до лікарняної каси «Центральна» членський внесок - 90 грн. та вступний внесок - 609 грн.,а всього 696 грн. (а.с.72-73).
		Слідчим складено 19 серпня 2015 року протокол огляду грошових коштів в сумі 6 000 грн., історії пологів ОСОБА_22 з медичною документацією, прибуткового касового ордеру №315 від 18.08.2015 року та квитанції до нього, ватних тампонів зі змивами з пальців рук ОСОБА_7 , контрольного зразку ватного тампона, зразка речовини «Промінь-1», упакованих окремо у поліетиленові пакети в кількості 4-х штук, двох купюр 500 і 200грн, та постановою від 19.08.2015 вказані предмети визнані речовим доказами та долучені до матеріалів кримінального провадження (а.с.110-111).
		В судовому засіданні оглянуто речовий доказ - грошові кошти в загальному розмірі 6700 грн., у тому числі в окремому пакеті 6000 грн.: купюрами по 500 грн. - 8 купюр, по 200 грн. -10 шт.,, та дві купюри 200 та 500 грн., вилучені в ході огляду місця події.
		Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 20 серпня 2015 року за клопотанням слідчого накладено арешт на тимчасово вилучене 18 серпня 2015 року в ході проведення огляду приймального приміщення ДЗ «ДКЛ ст. Харків» СТГО «ПЗ» майно, а саме на грошові кошти в сумі 6000 грн, медичну документацію стосовно ОСОБА_22 , прибутковий касовий ордер та квитанцію до нього, грошові купюри 500 і 200 грн. (а.с.108-109).
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат Муфазалов послався на те, що обвинувачення побудовано на недопустимих доказах, отриманих з чисельними порушеннями норм кримінально-процесуального законодавства та прав і свобод обвинуваченого. Так, заява ОСОБА_5 про вчинення злочину прийнята з порушенням порядку звернення громадян про вчинення злочину. В порушення положень ч.3 ст. 214 КПК України до внесення відомостей до ЄРДР проведена слідча дія - допит потерпілого. Як 18.08.2015 на час здійснення ряду слідчих та негласних слідчих дій, так і в подальшому правова кваліфікація злочину була за ознаками ч.3 ст. 354 КК України, а ні ч.3 ст. 368 КК України, що свідчить про незаконність проведення НСРД у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої тяжкості. Оскільки кримінальне провадження надійшло до СВ Київського РВ МУ ГУМВС у Харківській області лише 18.08.2015, то всі процесуальні документи, винесені вказаним органом до цієї дати, не мають юридичної сили. На його думку, огляд місця події від 18.08.2015 є незаконним, оскільки в порушення вимог ст. ст. 233, 234, 237 КПК України фактично проведений обшук без дозволу власника приміщень та ухвали слідчого судді, в ході якого незаконно проведено освідування особи з порушенням ст. 241 КПК України. Оскільки цей доказ є недопустимим, то вважає недопустимими всі отримані в ході проведення цього огляду докази, зокрема, речові докази  грошові кошти, медичні та фінансові документи, ватні тампони зі змивами з рук ОСОБА_7 , як отримані з порушенням наведених процесуальних норм. Оскільки відсутнє доручення про проведення будь-яких слідчих дій за № 481 від 17.08.2015, то немає підстав для долучення до матеріалів кримінального провадження направлених з посиланням на цей лист матеріалів, які до того ж надані у кримінальному провадженні за ч.3 ст. 368 КК України, в той час як слідчим проводиться досудове розслідування за ч.3 ст. 354 КК України. В протоколі про результати контролю за вчиненням злочину від 18.08.2015 відсутня інформація про вручення ОСОБА_5 спеціальних технічних засобів для проведення аудіо- відеоконтролю особи, не вказано технічні характеристики пристрою відеозйомки, не зазначено, на який носій здійснюється запис. Доручення заступника прокурора Київського району від 17.08.2015 оперуповноваженому ОСОБА_25 проводити негласні слідчі дії, а саме контроль за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту, відсутнє, підстави для проведення вказаною особою будь-яких слідчих або розшукових дій відсутні. Дані про включення до групи прокурорів у даному кримінальному провадженні ОСОБА_28 відсутні, тому останній не мав право приймати будь-які рішення у цьому кримінальному провадженні, та надавати доручення. Також послався на відсутність як в матеріалах кримінального провадження, так і в реєстрі матеріалів досудового розслідування постанови прокурора про проведення негласних (слідчих) розшукових дій щодо застосування технічних засобів отримання інформації та втручання у приватне спілкування людини. Посилаючись на положення ст. ст. 87, 89 КПК України, просить визнати надані стороною обвинувачення докази недопустимими, отриманими внаслідок істотного порушення права та свобод людини. Протокол огляду, помітки та вручення грошових купюр також вважає недопустимим доказом, оскільки він містить протиріччя, зазначено, що гроші вручені ОСОБА_5 , та одночасно, що саме він і надав ці гроші, а допитані в суді як свідки поняті пояснили, що гроші були надані працівниками міліції в автомобілі ОСОБА_5 , що і підтвердив в суді ОСОБА_5 . Вказане суперечить дорученню прокурора ОСОБА_21 , який не входить до групи прокурорів у даному провадженні, про необхідність отримання грошей у ФЗБО ГУМВС України в Харківській області Також послався на відсутність ухвали слідчого судді Апеляційного суду Харківської області від 17.08.2015, без зазначення терміну дії, на що є посилання у протоколі про результати здійснення НСРД від 26.08.2015. Зазначив, що відсутня постанова прокурора про проведення аудіо-відеоконтролю особи, відсутнє доручення слідчого про проведення такої дії. В порушення вимог ст. 104 КПК України до протоколу не внесено відомості про всіх присутніх осіб, хоч ОСОБА_5 пояснив, що працівники міліції прикріпили на його одяг технічний пристрій, однак в протоколі не зазначено про роз`яснення порядку застосування цього засобу та повідомлення осіб про його застосування. Крім того, при перегляді відеозапису встановлено, що він починається з моменту, як ОСОБА_5 заходить до лікарні та йде до ОСОБА_7 , в той час як зі слів ОСОБА_5 технічний засіб для відеоспостереження йому прикріпили в салоні автомобіля біля лікарні. Наданий флеш-накопичувач з відеозаписом не упакований та не опечатаний у встановленому порядку, не проведено його огляд, та цей носій інформації не був наданий стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, а слідчий надав для перегляду відеозапис зі свого робочого комп`ютера. При перегляді відеозапису не встановлено час його створення. Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 пояснили, що у їхньої присутності ОСОБА_5 ніяких пристроїв не надавали. Як матеріали кримінального провадження, так і реєстр матеріалів досудового розслідування не містить в собі відомостей про документи, які би могли підтвердити факт винесення прокурором постанови про проведення НСРД в формі контролю за вчиненням злочину; аудіо-відео контроль особи; надання доручення оперативному підрозділу на проведення НСРД в формі контролю за вчиненням злочину; крім того відсутня ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення НСРД - аудіо - відео контролю за вчиненням злочину. Також в протоколі вказано, що проведення негласної слідчої (розшукової) дії: аудіо-відео контроль особи здійснюється у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, але згідно з витягу з ЄРДР кримінальне провадження здійснюється за ознаками правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 354 КК України, та прокурором змінено кваліфікацію з ч. З ст. 368 КК України на ч. 3 ст. 354 КК України, тобто НСРД проведені по злочину невеликої тяжкості, що є незаконним. Крім того, згідно з протоколами проведення контролю за вчиненням злочину огляд місця події провадився одночасно з проведенням вручення грошових коштів ОСОБА_5 .
		Крім того, захисник послався на те, що показання ОСОБА_5 в суді свідчать про провокацію злочину зі сторони працівників міліції відносно ОСОБА_7 . Вважає, що відомості до ЄРДР за ч.3 ст. 368 КК України, на що посилається прокурор, внесено навмисно за штучно визначеним складом тяжкого злочину, з метою проведення НСРД. Також зазначив, що постанова про розсекречення матеріалів від 29.03.2016 винесена прокурором незаконно, з перевищенням повноважень, оскільки на цю дату кримінальне провадження перебувало в суді. Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження ряд процесуальних документів стороні захисту не надавались. Посилаючись на практику Європейського Суду з прав людини, зазначив, що докази, отримані внаслідок провокації правоохоронних органів, слід визнавати недопустимими. Матеріали кримінального провадження та реєстр до нього не містить даних щодо винесення прокурором постанови про НСРД в формі контролю за вчиненням злочину, надання відповідного доручення оперативному підрозділу, та відсутня ухвала суду про надання дозволу на здійснення аудіо- відеоконтролю за вчиненням злочину. Надані прокурором докази просив визнати недопустимим та виправдати ОСОБА_7 за недоведеністю вчинення вказаного кримінального правопорушення.
		Оцінюючі вказані матеріали проведення негласних (розшукових слідчих) дій на предмет їх допустимості, суд виходить з наступного.
		Відповідно дост. 41 КПК Україниоперативні підрозділи органів внутрішніх справ здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора.
		Відповідно до ч. 6 ст. 246 КПК України в редакції, діючої на час проведення НСРД, проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України. 
		За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.
		Відповідно до ч. 4ст. 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» (в редакції станом на час проведення вказаних дій) оперативні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України проводять слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні за дорученням слідчого, прокурора в порядку, передбаченомуКримінальним процесуальним кодексом України. 
		Відповідно до ст.251 КПК України, прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину зобов`язаний вказати: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; правову кваліфікацію злочину із зазначеннямстатті (частини статті) Кримінального кодексу України; відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія; початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії; відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію; обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб; вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться.
		Крім того, відповідно до ч. 7ст. 271 КПК Українипрокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину, крім відомостей, передбаченихст. 251 цього Кодексу, зобов`язаний викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину.
		Відповідно до ст. 252 КПК України фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством.
		Статтею 266 КПК України передбачено, що технічні засоби, що застосовувалися під час проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду.
		Носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Відповідно до п.2.3. Інструкціїпро організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні від 16.11.2012, затв. наказом № 114/1042/516/1199/936/1687/5 Генеральна прокуратурою України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Адміністрацією державної прикордонної служби України,Міністерством фінансів України,Міністерством юстиції України виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК України), одним з видом якого є спеціальний слідчий експеримент.
		Відповідно до п.1.12.4 Інструкції спеціальний слідчий експериментполягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину.
		Відповідно до п.3.3. вказаної Інструкції слідчий, прокурор надсилає доручення керівнику органу, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення і у складі якого знаходяться орган розслідування та/або оперативні підрозділи, уповноважені на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 246 КПК України).
		Згідно з протоколом спеціальний слідчий експеримент проводився з участю ОСОБА_5 , який здійснював аудіо-, відеофіксацію спілкування з ОСОБА_7 , проте вказані відомості не відображені в протоколі проведення спеціального слідчого експерименту, в протоколі про результати контролю за вчиненням злочину, суду не надано даних щодо залучення ОСОБА_5 у якості особи, яка приймає участь у даному спеціальному слідчому експерименті, не надано протоколу про надання йому або іншій особі відповідного технічного засобу для фіксування розмови, відсутні дані щодо технічних характеристик цього технічного засобу, що свідчить про порушення в ході досудового розслідування вимог вищезазначених положень. 
		Також в матеріалах провадження відсутнє підтвердження добровільної згоди ОСОБА_5 на участь у вказаній процесуальній дії. 
		У відповідності до п. 1. ст. 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Згідно з положеннями ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду як джерело права. Згідно цієї практики принцип презумпції невинності вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який йому ставиться в провину; обов`язок доведення лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів повинен тлумачитись на користь підсудного (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgmentof 6 December 1988, Series A no. 146, р. 33 § 77).
		Відповідно до ч. 2ст. 8 КПК Українипринцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		У Рішенні Європейського суду з прав людини від 05 лютого 2008 року у справі «Раманаускас проти Литви» зазначено, що використання спеціальних слідчих методів, зокрема негласних заходів, саме по собі не може порушити право на справедливий судовий розгляд справи. Проте у зв`язку з тим, що при здійсненні цих заходів виникає ризик підбурювання з боку поліції, межі їх застосування мають бути чітко визначені.
		Крім того, якщо діяльність негласних агентів усе ж можлива за наявності чітких обмежень та гарантій від зловживань, використання доказів, отриманих унаслідок підбурювання з боку поліції, не можна виправдати суспільним інтересом, оскільки в такому випадку обвинувачений із самого початку може бути позбавлений права на справедливий судовий розгляд справи.
		Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.
		З приводу наведеного суд зазначає, що під час судового розгляду встановлено, що потерпілий ОСОБА_5  діяв за вказівкою правоохоронних органів, він повідомив суд про примушування його співробітниками міліції до передачі грошових коштів ОСОБА_7 у вказаний спосіб та про його участь у провокації злочину, однак стороною обвинувачення не надано суду жодного доказу на спростування вказаних показань потерпілого, в той час як обов`язок доказування відсутності провокації злочину покладено на сторону обвинувачення.
		Відповідно до положень ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно дост. 87 КПК Українидокази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, є недопустимими.
		Відповідно до положень ч.2 ст. 246 КПК України негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені, зокрема, статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини щодо доктрини «плодів отруєного дерева» сформульованої у рішеннях «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші.
		Ухвала слідчого судді, про надання дозволу на проведення НСРД у кримінальному провадженні за ч.3 ст. 368 КК України, на яку посилається прокурор, не давала підстав для проведення вказаних дій 18 серпня 2015 року у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 354 КК України. Вказана ухвала не зобов`язує, а лише надає дозвіл слідчому в рамках кримінального провадження за ч.3 ст. 368 КК України проводити вказані дії, після винесення цієї ухвали обов`язок щодо дотримання прав та свобод людини покладено на орган досудового розслідування та прокурора.
		Передбачені ст.2 ст. 246 КПК України підстави для проведення НСРД 18 серпня 2015 року у даному кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушенням невеликої тяжкості були відсутні, та отримані внаслідок проведення таких дій докази з суттєвим порушенням зазначених норм кримінально-процесуального законодавства, а також прав і свобод людини.
		В судовому засіданні з дотриманням ст. 290 КПК України прокурором надані суду та відкриті сторони захисту та потерпілому додаткові матеріали: розсекречена постанова прокурора ОСОБА_17 від 17.08.2015 про проведення контролю за вчиненням злочину  спеціального слідчого експерименту, та доручення прокурора оперативному підрозділу про виконання постанови про проведення контролю за вчиненням злочину  спеціального слідчого експерименту від 17.08.2015.
		В постанові прокурора ОСОБА_17 від 17.08.2015 про проведення контролю за вчиненням злочину - спеціального слідчого експерименту у кримінальному провадженні за правовою кваліфікацією  ч.3 ст. 368 КК України зазначено про про відсутність обставин, що свідчать про провокування ОСОБА_7 на вчинення кримінального правопорушення, обґрунтовуючи тим,що ОСОБА_5 особисто звернувся до правоохоронних органів та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.
		В судових дебатах прокурор також послався на те, що факт відсутності провокації підтверджується наявністю заяви ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення, що свідчить про добровільність волевиявлення, відсутність відомостей, встановлених в ході судового розгляду про контактування співробітників правоохоронних органів з обвинуваченим, що унеможливлює провокацію з його боку, а також відомостями, отриманими в ході проведення НСРД.
		Однак суд приходить до висновку, що прокурор формально послався на відсутність обставин, що можуть свідчити про провокування ОСОБА_7 на вчинення злочину.
		Так, виходячи зі змісту п.1.2, 1.3. Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв і повідомлень про злочини, затвердженою Наказом Генерального прокурора України 24.06.2004 N 66/13-ок, роз`яснення заявнику при подачі заяви про вчинення злочину про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину повинно бути занесено до протоколу, на заві зазначається резолюція відповідальної особи, однак протокол щодо роз`яснення відповідальності ОСОБА_5  при подачі заяви про злочин в даному випадку не складався, та відсутня резолюція відповідальної особи про подальший рух заяви.
		Прокурор при вирішенні питання щодо необхідності проведення НСРД не перевірив, кому безпосередньо подав цю заяву ОСОБА_5 , чи належною посадовою особою та чи з дотриманням кримінально-процесуального законодавства він був попереджений про кримінальну відповідальність, про що зазначено у заяві.
		Щодо відсутності доказів контактування з потерпілого зі співробітниками правоохоронних органів, то кримінально-процесуальним законодавством на потерпілого не покладено у даному кримінальному провадженні обов`язку доводити вказані обставини, а прокурором, в свою чергу, не спростовано жодними доказами доводи потерпілого ОСОБА_5 про те, що він є судимим з іспитовим строком, тобто є особою, яка перебуває у певній залежності від правоохоронних органів, працівниками якої міг бути використаний його уразливий стан, на що він і послався в судовому засіданні. 
		В той же час встановлення вказаних обставин має суттєве значення при вирішенні питання щодо наявності або відсутності провокації злочину.
		Відповідно до положень ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 3ст. 271 КПК України під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати /підбурювати особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем, здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
		Результати оперативно-розшукових заходів можуть бути покладені в основу вироку, якщо вони отримані відповідно до вимог закону.
		Отже, прокурор не довів відсутність провокації з боку правоохоронних органів та ОСОБА_5 на вчинення вказаного кримінального правопорушення,, не надав жодних доказів на спростування показань потерпілого щодо тиску на нього працівників правоохоронного органу.
		Також в судовому засіданні не надано ніяких доказів прийняття пропозиції та отримання ОСОБА_7  у ОСОБА_5 неправомірної винагороди в розмірі 2500 грн., потерпілий цей факт не підтвердив.
		За таких обставин, враховуючи показання потерпілого в судовому засіданні, а також положення щодо тлумачення всіх сумнівів на користь обвинуваченого, відповідно до положень ст. 86,87 КК України суд визнає недопустимими, як такі, що отримані з порушенням прав і свобод особи, докази, отримані за результатами незаконного проведення НСРД, а саме:
		- заяву ОСОБА_5 про вчинення злочину від 17.08.2015;
		- доручення заступника прокурора Київського району м.Харкова ОСОБА_21 про проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 481-т від 17.08.2015 року;
		- протокол огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр у присутності понятих ОСОБА_5 на загальну суму 7500 грн., складений 18 серпня 2015 з 10 год.15 хвил. до 10 год.35 хвил., а також копії вказаних грошових купюр;
		-протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 18.08.2015;
		- протокол про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії, складений 26.08.2015 начальником відділу УПЗСЕ ГУМВС України в Харківській області, (а.с.143-145);
		-флеш-карта з відеозаписом, зафіксованим на флеш-карті MSDHS №763, в якому зафіксована інформація, викладена у вищенаведеному протоколі (а.с.146).
		-постанова прокурора ОСОБА_17 від 17.08.2015 про проведення контролю за вчиненням злочину - спеціального слідчого експерименту від 17.08.2015,
		-доручення прокурора оперативному підрозділу про виконання постанови про проведення контролю за вчиненням злочину  спеціального слідчого експерименту від 17.08.2015; 
		- протокол огляду місця події від 18.08.2015 року та додаток до нього;
		-грошові кошти в сумі 6700 грн. та 700 грн., вилучені в ході огляду місця події;
		- ватні тампонизі змивами з рук ОСОБА_7 , а також контрольний зразок ватного тампона, зразком речовини «Промінь-1»;
		   - протокол огляду речових доказів від 19.08.2015; постанову про визнання речовими доказами .
		- висновок хімічної експертизи №155 від 02.09.2015.
		 
		Прокурор також послався на показання свідків на обґрунтування пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення.
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона була запрошена працівниками міліції у якості понятої, та у її присутності у автомобілі були помічені грошові кошти купюрами по 500 та 200 грн., які були вручені ОСОБА_9 . Пізніше вона була присутня при проведення огляду приймального відділення дорожньої лікарні, де був присутній ОСОБА_9 та ОСОБА_11 . В ході огляду провадилась відеозйомка. У ОСОБА_11 були гроші у руці, та він їх відразу кинув на тумбочку зверх, між дверима та кабінетом. Був складений протокол огляду, який вона підписала.
		Свідок ОСОБА_13 пояснив в судовому засіданні, що за запрошенням працівників міліції він приймав участь у якості понятого о при проведенні слідчих дій. Був присутній заявник ОСОБА_9 , який казав, що лікар не виписує з родильного будинку його дружину, просить гроші для виписки  6 тис. грн. У його присутності та у присутності понятої свідка ОСОБА_29 , біля автомобіля, де також було багато працівників міліції ,була проведена помітка грошових купюр по 200 та 500 грн, на загальну суму приблизно 6-7 тис. грн., були також ксерокопії купюр, складений протокол, в якому присутні розписались. Чиї то були гроші, він не знає, заявник не розповідав. Після цього вони 2 чекали в автомобілі під лікарнею, а заявник пішов передавати лікарю гроші. Він не бачив, щоб ОСОБА_9 чіпляли якісь пристрій. Через десь 10 хвилив після заявника вони всі разом  з другою понятою та працівниками міліції з відеокамерою пішли у приміщення лікарні, де вже знаходився заявник.. ОСОБА_11 дістав гроші з кишені зеленого медичного халату та кинув їх на шафу, при цьому нічого не пояснював. У ОСОБА_11 було взято змиви з рук, які поміщено в пакети, опечатано. Був складений відповідний протокол 18 серпня 2015 року.
		Враховуючи, що докази, отримані внаслідок незаконного проведення НСРД, в якому вони приймали участь як поняті, визнані судом недопустимими, доказового значення показання цих свідків не мають.
		Свідок ОСОБА_22 пояснила в судовому засіданні, що вона перебувала у цивільному шлюбі з ОСОБА_9 . У неї раніше двічі була операція з кесарева розтину, та операцію у 2007 році виконував ОСОБА_11 . У липні вони з ОСОБА_9 прийшли до ОСОБА_11 , та домовились про проведення планового кесарева розтину. 11 серпня 2015 року ОСОБА_11 зробив їй кесарів розтин, після чого вона неділю перебувала у лікарні, однак інші пацієнти після такої операції і по 10 днів перебувають у лікарні.Про передачу грошей чоловіком їй нічого не відомо. З ОСОБА_9 у неї напружені стосунки, після виписки з лікарні вони розійшлись. Він працював висотником по утепленню фасадів будинків.Вона особисто нічого нікому не платила, та їй нічого з приводу оплати за її перебування у лікарні невідомо, цим займався ОСОБА_9 та з нею нічого не обговорював, ніколи їй не розповідав, щоб хтось вимагав у нього гроші. З лікарні її зустріла мати, а не ОСОБА_9 . У міліції вона підписувала протокол, не читаючи.
		Вказані показання свідка ОСОБА_22 не містять інформації на користь обвинувачення.
		Свідок ОСОБА_14 , завгосп дорожньої клінічної лікарні, пояснила в судовому засіданні, що 18 серпня 2015 року вона була на вулиці, та її позвали у приміщення лікарні. У лікарні вона побачила 3-4 працівників правоохоронних органів, у тому числі прокурора жіночої статі, вони сказали їй швидше приймати гроші у касу у чоловіка. Вона прийняла у ОСОБА_9 - чоловіка породіллі - грошові кошти у сумі 609 грн. - вступний внесок за поміщення в лікарню, та видала квитанцію про їх отримання. 
		Свідок ОСОБА_15 , завідуюча акушерсько-фізіологічним відділенням Державного закладу «Дорожня клінічна лікарня станції «Харків СТГО «Південна залізниця», пояснила в судовому засіданні, що лікар ОСОБА_7 є її підлеглим. 18 серпня 2015 року до неї у кабінет зайшли працівники міліції, витребували документи, та на підставі рішення суду документи були надані. ОСОБА_11 був на роботі в цей час, однак вона його не бачила. ОСОБА_10 перебувала у лікарні,їй було зроблена операція з кесарева розтину. Відмовити у прийняття у лікарню вони не мають права, якщо за показанням у неї є відповідна патологія та в залежності від рівня обстеження. Питання щодо поміщення у лікарню особі, яка не має відношення до залізниці, вирішується головним лікарем. Пацієнт має право написати заяву про вибір лікаря за своїм бажанням, ОСОБА_10 обрала ОСОБА_11 . Це був її третій кесарів розтин. Після операції у неї було ускладнення - анемія. Враховуючи її стан, строки її перебування у стаціонарі не були перевищені, ніхто з приводу виписки її не звертався. 18 серпня 2015 року ОСОБА_10 була виписана. 
		Пояснення вказаних свідків також не підтверджують вчинення ОСОБА_7 вказаного кримінального правопорушення.
		Статтею 85 КПК Українивизначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Представник потерпілого ОСОБА_6 підтримав позицію потерпілого ОСОБА_5  щодо провокації злочину під тиском працівників правоохоронних органів. 
		Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Протоколи допиту в ході досудового розслідування потерпілого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які містяться в наданих прокурором матеріалах кримінального провадження, відповідно до положень ч.4 ст. 95 КПК України, згідно з якими суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225цього Кодексу, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, суд не може покласти в основу вироку.
		Інші документи, які містяться в матеріалах кримінального провадження,є процесуальними документами та не мають доказового значення у справі.
		Дані про особу ОСОБА_7 - довідки про те, що він не перебуває на обліку у психіатра, нарколога, позитивна характеристика, не мають доказового значення для розгляду даної справи.
		Докази, надані стороною обвинувачення, не є достатніми для висновку про вчинення вказаного кримінального правопорушення.
		Разом з тим, згідно ізст. 17 КПК Україниніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Зазначена норма закону повністю узгоджується з вимогамист. 62 Конституції України, відповідно до положень якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно до вимогст. 92 КПК Україниобов`язок доказування обставин, передбаченихст. 91 КПК України, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на слідчого, прокурора.
		Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення та стороною захисту, в їх сукупності, приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано належних та допустимих, безсумнівних доказів вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 354 КК України.
		Відповідно до ч. 3ст. 373 КПК Україниобвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		За таких обставин суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення в судовому засіданні не доведено належними та допустимими доказами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 354 КК України, і при цьому вказане обвинувачення має сумнівну основу, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (Рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського Суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
		Прокурором не спростовано як показань обвинуваченого ОСОБА_7  про те, що він не вчиняв вказаного кримінального правопорушення, так і показань потерпілого ОСОБА_5 щодо провокації злочину під тиском працівників правоохоронних органів.
		Наведені стороною обвинувачення доводи ґрунтуються на доказах, здобутих з порушенням процесуального закону, які не відповідають критеріям допустимості і законності,а усі сумніви стосовно доказування вини трактуються на користь обвинуваченого. Інших доказів щодо вчинення вказаного кримінального правопорушення, які б були поза розумним сумнівом, суду не надано.
		Оскільки достатніх та допустимих доказів вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 354КК України, суду не надано, суд вважає необхідним виправдати ОСОБА_7  на підставі п. 1 ч. 1ст. 373 КПК Україниу зв`язку з недоведеністю вчинення вказаного кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.
		Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати за проведення судово-хімічної експертизиНДЕКЦ ГУМВС України в Харківській області № 155 від 02.09.2015 згідно з довідкою становлять 613 грн. 80 коп. відносяться на рахунок держави.
		Питання про речові докази слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 не обирався.
		Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України арешт на тимчасове вилучене на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 20 серпня 2015 року майно, а саме на грошові кошти в сумі 6000 грн, медичну документацію стосовно ОСОБА_22 , прибутковий касовий ордер та квитанцію до нього, купюри 500 і 200 грн. слід скасувати, грошові кошти в сумі 6000 грн. повернути ОСОБА_5 за належністю, грошові кошти в розмірі 700 грн., прибутковий касовий ордер № 315 від 18.08.2015 та квитанцію до ордеру  повернути Харківському обласному об`єднанню громадян «Лікарняна кас «Центральна», історію пологів ОСОБА_8 № 519 зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України., 
		Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 ОСОБА_7 визнати невинуватим в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 354 КК України, та виправдати за на підставі п.1 ч.1статті 373 КПК Україниу зв`язку з недоведеністю вчинення вказаного кримінального правопорушення.
		Процесуальні витрати за проведення судово-хімічної експертизи КДЕКЦ ГУМВС України в Харківській області № 155 від 02.09.2015 у розмірі 613 грн. 80 коп. віднести на рахунок держави.
		Арешт на тимчасове вилучене на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2015 року майно, а саме на грошові кошти в сумі 6000 грн, медичну документацію стосовно ОСОБА_22 , прибутковий касовий ордер та квитанцію до нього, грошові кошти на суму 700 грн. - на купюрами 500 і 200 грн. скасувати, грошові кошти в сумі 6000 грн. повернути ОСОБА_5 за належністю; грошові кошти в розмірі 700 грн., прибутковий касовий ордер № 315 від 18.08.2015 та квитанцію до ордеру повернути Харківському обласному об`єднанню громадян «Лікарняна кас «Центральна».
		Речові докази: 4 пакети з ватними тампонами зі змивами з рук ОСОБА_7 , контрольним зразком ватного тампону, зразком з речовиною «Промінь-1», передані на зберігання 22.09.2015 року до камери зберігання речових доказів за квитанцією №53, - знищити; медичну документацію щодо ОСОБА_8 зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя - ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...