Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 644/2305/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Вбивство через необережність.
Надіслано для оприлюднення: 31.03.2017. Зареєстровано: 02.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2017.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		__________________________________________________________________
		Провадження №11кп/790/157/17 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1 
		Справа №644/2305/16-к         Доповідач: ОСОБА_2 
		Категорія: ч.1 ст.119 КК України
		 В И Р О К
		                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		   31 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:
		   головуючого  судді                - ОСОБА_2 ,
		   суддів                        - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		   при секретарі                    - ОСОБА_5 ,
		   за участю прокурорів                - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		   потерпілої - ОСОБА_8 , 
		   представника потерпілої - ОСОБА_9 ,
		   обвинуваченого                     - ОСОБА_10 ,
		   захисника-адвоката - ОСОБА_11 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора Харківської місцевої прокуратури №3 Харківської області, захисника ОСОБА_12 , обвинуваченого ОСОБА_10 , потерпілої ОСОБА_8 на вирок Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 15 липня 2016 року стосовно ОСОБА_10 , обвинуваченого за ч.1 ст.119 КК України, - 
		 В С Т А Н О В И Л А:
		   
		   Зазначеним вироком,
		ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 
		 уродженець м.Харкова, українець, громадянин України, 
		 студент Української інженерно-педагогічної академії, 
		 не одружений, зареєстрований за адресою: 
		АДРЕСА_1 , раніше не судимий, -   
		засуджений за ч.1 ст.119 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, до 2 (двох) років обмеження волі.
		Постановлено стягнути з ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_8 витрати на відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень; на користь потерпілої ОСОБА_14 витрати на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 14569 (чотирнадцять тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять) гривень та відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень.
		Вироком встановлено, що ОСОБА_10  17 січня 2016 року, приблизно о 01 годині 00 хвилин, знаходячись у коридорі біля туалетної кімнати кафе «Абриколь», яке розташоване за адресою: м.Харків, вул.Мохнацька, 79, не передбачаючи можливості настання тяжких наслідків своїх подальших дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, не бажаючи настання смерті, під час конфлікту, який виник на ґрунті раптових неприязних стосунків з ОСОБА_15 , який став ініціатором конфлікту, умисно наніс ОСОБА_15 один удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя, від якого ОСОБА_15 втратив рівновагу і впав на підлогу, яка вкрита кахельною плиткою, вдарившись об покриття задньою частиною голови. Внаслідок удару головою об підлоги при падінні ОСОБА_15 отримав важку черепно-мозкову травму: забій головного мозку з осередком забою - розтрощення лівої скроневої долі, внутрішньо черепові крововиливи, кровонаплив м`яких покровів з боку їх внутрішньої поверхні тім`яно-потиличної області, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, травматичне ушкодження 1-го зубу верхньої щелепи з права (патологічна рухомість), яке відноситься до легких тілесних ушкоджені. 
		ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_15 помер в лікарні внаслідок отриманої важкої черепно-мозкової травми та її ускладнення: набряк-дислокація стовбуру головного мозку. 
		Ці дії обвинуваченого ОСОБА_10  кваліфіковані за ч.1 ст.119 КК України, тобто вбивство через необережність.
		В апеляційних скаргах:
		-прокурор просить скасувати вирок суду в зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосуванням закону, який не підлягає застосуванню  ст.69 КК України, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок його м`якості, ухвалити новий вирок, призначивши ОСОБА_10 за ч.1 ст.119 КК України покарання у виді 3 років обмеження волі;
		-захисник ОСОБА_12 , не оспорюючи обґрунтованість засудження та кваліфікацію вчиненого, просить змінити вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання, застосувати до ОСОБА_10 положення ст.75 КК України, та скасувати вирок в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки потерпілі не сплати судовий збір за відшкодування моральної шкоди.
		В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що судом не в повній мірі враховано віктимну поведінку потерпілого, який перебував у стані алкогольного сп`яніння, вчиняв агресивні дії проти обвинуваченого, що обвинувачений є особою молодого віку, щиро кається у вчиненому, щиро вибачився перед потерпілими, є студентом, в матеріалах справи є клопотання Національної інженерно-педагогічної академії не позбавляти його свободи. Крім того, вказує, що матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_14 відшкодовано в повному обсязі, що підтверджується розпискою;
		-обвинувачений ОСОБА_10 просить вирок суду змінити,застосувати до нього положення ст.75 КК України, посилається на неправомірні дії потерпілого та щире каяття, що визнано судом як обставинами, які пом`якшують покарання, добровільне відшкодування матеріальної шкоди, вчинення злочину вперше, позитивні характеристики за місцем проживання та навчання;
		-потерпіла ОСОБА_8 просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого в силу його м`якості, призначити новий судовий розгляд.
		Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу потерпіла ОСОБА_8 зазначає, що судом було необґрунтовано відмовлено у проведенні комісійної судово-медичної експертизи, оскільки експертами не з`ясовано питання - чи могла тяжка травма голови утворитися від удару кулаком в обличчя, що впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_10 за ч.1 ст.119 КК України, яка, на її думку, є невірною. 
		Крім того, судом необґрунтовано застосовано до обвинуваченого ОСОБА_10 вимоги ст.69 КК України та визнано в якості обставин, які пом`якшують покарання, вчинення злочину вперше, щире каяття та винну поведінку ОСОБА_15 , оскільки обвинувачений ОСОБА_10 не надав першу медичну допомогу та не викликав карету швидкої допомоги потерпілому, на день ухвалення вироку не відшкодував потерпілим шкоду.
		Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали доводи свої апеляційних скарг та заперечували проти задоволення апеляційних скарг потерпілої та прокурора, потерпілу ОСОБА_8 та її представника, які підтримали свою апеляційну скаргу та апеляційну скаргу прокурора і заперечували проти задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та захисника, думку прокурора, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, посилаючись на обставини в ній наведені та вважав, що апеляційна скарга потерпілої підлягає частковому задоволенню, а апеляційні скарги обвинуваченого та захисника задоволенню не підлягають, представника потерпілої ОСОБА_16 , яка вирок не оскаржила, але підтримала апеляційні скарги прокурора та потерпілої ОСОБА_8 , обговоривши доводи, наведені в апеляційних скаргах, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги обвинуваченого, захисника, потерпілої та прокурора підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_10 у вчиненні злочину та правова кваліфікація його дій ґрунтуються на доказах, які були належним чином досліджені під час судового розгляду, і їм дана оцінка відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.119 КК України.
		Доводи, викладені в апеляційній скарзі потерпілої ОСОБА_8 , спростовуються доказами, дослідженими в суді першої інстанції у встановленому кримінальному процесуальному порядку, і їм дана належна правова оцінка. 
		Так, обвинувачений ОСОБА_10 показав, що коли він підходив з ігрової зали до туалету кафе «Абриколь», його зупинив ОСОБА_15 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, і не пояснюючи причин, став у грубій формі не пускати його до туалету. Після того, як він врешті потрапив до туалетної кімнати, він чув через двері голос ОСОБА_15 , який висловлював намір «розібратися» з ним. Коли він вийшов з туалету та входив до ігрової зали, його зустрів ОСОБА_15 , взяв за руку та завів назад до коридору, який вів до туалетних кімнат. В коридорі ОСОБА_15 стояв обличчям до зали, а він був спиною до зали, при цьому він побачив, що позаду нього, недалеко від входу в коридор, стояв товариш ОСОБА_15  ОСОБА_17 . ОСОБА_15 знову почав погрожувати йому і в той момент, коли він помітив, що ОСОБА_15 почав відводити руку, як йому здалося для удару, він, діючи на випередження, першим завдав удару кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_15 . Після нанесення удару він різко розвернувся обличчям до ОСОБА_17 побоюючись, що той може на нього напасти, проте ОСОБА_17 не виявляв агресивних дій і він обійшов його, вийшов із більярдного клубу.
		Протоколом слідчого експерименту від 01 лютого 2016 року за участю підозрюваного  ОСОБА_18 встановлено, що останній показав про обставини і механізм нанесення удару рукою в обличчя ОСОБА_15 так, як це викладено вище (а.с.121-127).
		Окрім показань обвинуваченого, досліджені в судовому засіданні докази давали суду належні підстави визнати обвинувачення доведеним, виходячи з наступного. 
		Так, показаннями свідка  ОСОБА_17 , який був очевидцем події, встановлено, що в ніч на 17 січня 2016 року він знаходився із друзями в більярдному клубі «Абриколь». Він разом з ОСОБА_15 та ОСОБА_14 пішли до туалетів, коли він вийшов з туалетної кімнати, ОСОБА_15 обурювався і висловлював намір когось провчити. Він запропонував ОСОБА_15 піти з ним і продовжити грати на більярді. Коли він підійшов до більярдного столу, то побачив, що ОСОБА_15 за ним не пішов. Повернувшись до входу в коридор, який вів до туалетних кімнат, він побачив, що ОСОБА_15 розмовляє з ОСОБА_10 , який стояв до нього спиною. Потім він побачив, що ОСОБА_10 завдав удар правою рукою в обличчя ОСОБА_15 і той впав на спину, при цьому він чув гучний звук від падіння ОСОБА_15 . Після нанесення удару ОСОБА_10 пройшов повз нього на вихід з клубу, а він підійшов до ОСОБА_15 , який лежав на підлозі без свідомості, та намагався привести його до тями. 
		Показаннями потерпілої ОСОБА_14 встановлено, що біля туалетів більярдного клубу «Абриколь» між її цивільним чоловіком ОСОБА_15 та ОСОБА_10  виник конфлікт, проте вона сказала ОСОБА_10 не звертати уваги на ОСОБА_15 і іти до туалету. Коли вона підійшла пізніш, то побачила, що ОСОБА_15 лежить без свідомості на підлозі в коридорі, який вів до туалетних кімнат. 
		Згідно висновку судово-медичного експерту від 17 лютого 2016 року, у ОСОБА_15 наявні: важка черепно-мозкова травма, а саме: забій головного мозку з осередком забою-розтрощення лівої скроневої долі, внутрішньо черепові крововиливи, кровонаплив м`яких покровів з боку їх внутрішньої поверхні тім`яно-потиличної області, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, травматичне ушкодження 1-го зубу верхньої щелепи з права (патологічна рухомість), яке відноситься до легких тілесних ушкоджені. 
		Причиною смерті ОСОБА_15 стала важка черепно-мозкова травма та її ускладнення  набряк-дислокація стовбуру головного мозку.
		Механізм утворення важкої черепно-мозкової травми не суперечить способу, на який вказував ОСОБА_10 в ході слідчого експерименту, і дана черепно-мозкова травма могла утворитись від падіння з висоти зросту потерпілого навзнак з прискоренням.
		Доводи апеляційної скарги потерпілоїОСОБА_8  про те, що обвинувачений ОСОБА_10 спричинив ОСОБА_15 умисне тяжке тілесне ушкодження, а не вчиняв вбивство через необережність, апеляційним судом перевірені.
		За клопотанням представника потерпілої апеляційним судом призначено додаткову судово-медичну експертизу, на вирішення якої було поставлено питання  чи могли тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_15 (в тому числі тяжка травма голови) утворитися від удару, нанесеного обвинуваченим ОСОБА_10 кулаком в область обличчя? 
		Згідно висновку судово-медичного експерта від 20 лютого 2017 року, важка черепно-мозкова травма, яка мала місце у ОСОБА_15 , утворилася при падінні з висоти зросту навзнак на тверду розповсюджену поверхню з прискоренням, тобто, у даному випадку мав місце удар у обличчя (на що вказує травматичне ушкодження 1-го зубу верхньої щелепи справа), а потім було падіння.
		Важка черепно-мозкова травма, яка мала місце у ОСОБА_15 , не могла утворитися від одного тільки удару кулаком в обличчя потерпілого. 
		Цей висновок судово-медичного експерта узгоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_10 , наносячи удар кулаком в обличчя, від якого потерпілий ОСОБА_15 впав на підлогу і від падіння отримав тяжке тілесне ушкодження, що спричинило його смерть, не передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен і міг їх передбачити, тобто вчинив злочин з необережності, і не бажав настання смерті потерпілого ОСОБА_15 .
		Наведене дає підстави колегії суддів вважати, що судом першої інстанції дана правильна правова кваліфікація діям обвинуваченого за ч.1 ст. 119 КК України, тобто вбивство через необережність. 
		Крім того, представником потерпілої було заявлено клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи, яке було залишено без задоволення, оскільки питання, зазначені в клопотанні, були предметом дослідження судово-медичної експертизи від 17 лютого 2016 року та додаткової судово-медичної експертизи від 20 лютого 2017 року і зроблені відповідні висновки. 
		Доводи представника потерпілої про те, що тілесні ушкодження виявлені у потерпілого ОСОБА_15  - травматичне ушкодження 1-го зубу верхньої щелепи з права (патологічна рухомість) спричинені не обвинуваченим, а іншими особами , в іншому місті і в інший час не впливають на висновки суду першої інстанції, оскільки наведеними доказами об`єктивно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_10 наніс потерпілому ОСОБА_15 один удар кулаком в обличчя, а важка черепно-мозкова травма, спричинена потерпілому, не могла утворитися від цього удару і виникла внаслідок падіння. 
		За таких обставин, доводи апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_8 про те, що не встановлено які тілесні ушкодження спричинені внаслідок удару в обличчя, а які від падіння, є безпідставними.
		Що ж стосується доводів прокурора і потерпілої ОСОБА_8 про безпідставне застосування при призначенні покарання положень ст.69 КК України, то вони, на думку колегії суддів, є обґрунтованими.
		Так, суд першої інстанції, застосовуючи положення ст.69 КК України, взагалі не обґрунтував свій висновок про застосування цього закону, і таким чином не виконав вимоги ст.374 КПК України, яка зобов`язує суд у мотивувальній частині обвинувального вироку зазначити мотиви призначення покарання.
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_10 покарання не відповідає вимогам ст.65 КК України, оскільки воно в повній мірі не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого і за своїм розміром є явно несправедливим через м`якість, а тому, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.420 КПК України, вирок суду першої інстанції, в частині призначення покарання, підлягає скасуванню, а апеляційний суд ухвалює свій вирок. 
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_10 покарання, суд першої інстанції в якості обставин, що пом`якшують покарання, визнав вчинення злочину вперше, щире каяття, віктимну поведінку потерпілого ОСОБА_15 . 
		Дослідивши данні про особу обвинуваченого ОСОБА_10 , судом встановлено, що він раніше не судимий, не одружений, має постійне місце проживання, є студентом Національної інженерно-педагогічної академії, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
		Ці висновки суду першої інстанції обґрунтовані і підтверджуються відповідними доказами, а тому апеляційний суд враховує їх при призначенні покарання.
		Крім зазначеного судом першої інстанції, при призначенні покарання слід врахувати, що обвинувачений ОСОБА_10 щиро кається у вчиненому, щиро вибачився перед потерпілими, відшкодував матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_14 в повному обсязі, про що свідчить її розписка (а.с.249-в), віктимну поведінку потерпілого ОСОБА_15 , який знаходився у стані алкогольного сп`яніння (2,7 проміле), вчиняв агресивні дії стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 і провокував конфлікт.
		Крім того, слід врахувати, що на момент вчинення злочину обвинуваченому виповнилося 18 років, вінстудент Національної інженерно-педагогічної академії, колектив якої просить суд поставитися до нього поблажливо і не позбавляти свободи. 
		Саме сукупність цих обставин, дають підстави колегії суддів призначити обвинуваченому ОСОБА_10 покарання із застосуванням положень ст.75 КК України, і саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. 
		Що ж стосується доводів апеляційної скарги захисника про скасування вироку в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки потерпілі не сплати судовий збір за відшкодування моральної шкоди, то вони явно безпідставні і не ґрунтуються на Законі «Про судовий збір», а тому не підлягають задоволенню. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, ч.2 ст.409, 419, п.2 ч.1 ст.420 КПК України, колегія суддів, - 
		 
		 
		 У Х В А Л И Л А:
		 
		    Апеляційні скарги прокурора, захисника ОСОБА_12 , обвинуваченого ОСОБА_10 та потерпілої ОСОБА_8 задовольнити частково. 
		Вирок Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 15 липня 2016 року стосовно  ОСОБА_10 , в частині призначення покарання, скасувати і постановити свій вирок.
		Призначити  ОСОБА_10  покарання за ч.1 ст.119 КК України  три роки обмеження волі.
		На підставі ст.75 КК України звільнити  ОСОБА_10  від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком  два роки, якщо протягом цього строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		В решті вирок залишити без змін.
		   Вирок набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, що тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.
		   
		Головуючий суддя  
		            Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...