Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 694/2216/14 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 31.03.2017. Зареєстровано: 02.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2017.
Дата набрання законної сили: 03.04.2019
Результат оскарження 13.05.2020 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: залишено касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 Провадження № 1/702/1/17
		Справа 694/2216/14-к
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		31 березня 2017 року м. Монастирище
		Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі: 
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		прокурорів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		захисників: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 
		підсудних: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Джулинка Бершадьського району Вінницької області, проживає по АДРЕСА_1 , зареєстрований по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта вища, одружений, має на утриманні сина  ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, паспорт НОМЕР_1 , виданий 07.05.1999 року Уманським МВ УМВС України у Черкаській області, за ч.2 ст.368 КК України,
		ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Шельпахівки Христинівського району Черкаської області, проживає по АДРЕСА_3 , не працює, має на утриманні сина  ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , освіта вища, громадянин України, українець, раніше не судимий, за ч.2 ст.368 КК України, 
		 в с т а н о в и в :
		ОСОБА_11 органом досудового слідства обвинувачується в тому, що він, працюючи згідно наказу №5 о/с начальника УМВС України в Черкаській області від 16.01.2006 року на посаді старшого слідчого слідчого відділу Уманського міського відділу управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, маючи спеціальне звання капітана міліції, являючись представником влади, службовою особою, яка займає відповідальне становище в системі правоохоронних органів, і наділена лише їй властивими повноваженнями у кримінальному судочинстві при провадженні досудового слідства, самостійно приймати всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій, в період серпень-жовтень 2008 року при проведенні досудового слідства у кримінальній справі № 1700800209, порушеній щодо ОСОБА_15 за фактом шахрайських дій, вступивши в попередню змову з слідчим відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в Черкаській області підполковником міліції ОСОБА_12 , неодноразово одержував хабара від ОСОБА_16 за наступних обставин.
		Так, ОСОБА_11 , вступивши у злочинну змову з слідчим відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в Черкаській області підполковником міліції ОСОБА_12 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, з використанням влади та свого службового становища, з метою отримання хабара, в період часу з 23 по 26 серпня 2008 року, домовився із ОСОБА_15 та його дружиною - ОСОБА_16 , про дачу їм в якості хабара 5000 доларів США за обрання стосовно ОСОБА_15 запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, на що останні погодились. 
		При цьому, ОСОБА_11 , діючи узгоджено, згідно попередньої домовленості з ОСОБА_12 , відповідно до якої про всі умови передачі хабара подружжям ОСОБА_17 мав повідомляти ОСОБА_12 та отримувати грошові кошти, і в подальшому частину грошей передати ОСОБА_11 
		26 серпня 2008 року близько 15 години, перебуваючи в автомобілі на дорозі біля м, Умані в напрямку с. Родниківка, ОСОБА_12 , діючи відповідно до попередньої домовленості з ОСОБА_11 , за попередньою змовою із останнім, умисно, з корисливих мотивів, одержав для себе та ОСОБА_11 від ОСОБА_16 в якості хабара грошові кошти в сумі 5000 доларів США за обрання стосовно ОСОБА_15 запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, що згідно курсу Національного Банку України складає 24217,5 грн. і у 94 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян України на зазначений період часу.
		Він же, повторно, вступивши у злочинну змову із слідчим відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в Черкаській області підполковником міліції ОСОБА_12 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, з використанням влади та свого службового становища, з метою отримання хабара, на протязі вересня 2008 року домовився із ОСОБА_15 та його дружиною - ОСОБА_16 , про дачу їм в якості хабара 15000 доларів США за направлення кримінальної справи №1700800209 до суду для звільнення ОСОБА_15 від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, тобто прийняття такого рішення, яке б влаштовувало подружжя ОСОБА_17 , на що останні погодились.
		При цьому, ОСОБА_11 , діючи узгоджено, згідно попередньої домовленості з ОСОБА_12 , відповідно до якої всі умови передачі хабара подружжям ОСОБА_17 мав повідомляти ОСОБА_12 та отримувати кошти, і в подальшому частину грошей передати ОСОБА_11 
		01 жовтня 2008 року близько 12.00 години, перебуваючи в автомобілі марки „ВАЗ- 21099 д. н. НОМЕР_2 , в м. Умані біля будинку АДРЕСА_4 ,  ОСОБА_12 , діючи відповідно до попередньої домовленості з ОСОБА_11 , за попередньою змовою з останнім, умисно, з корисливих мотивів, одержав для себе та ОСОБА_11 від ОСОБА_16 в якості хабара грошові кошти в розмірі 15000 доларів США за направлення кримінальної справи до суду для звільнення ОСОБА_15 від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, що згідно курсу Національного Банку України складає 72919,5 грн. і у 283 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян України на зазначений період часу та являється великим розміром.
		Орган досудового слідства кваліфікує умисні дії ОСОБА_11 як вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, - одержання хабара, тобто одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище в будь-якому вигляді хабара у великому розмірі за виконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно.
		ОСОБА_12 органом досудового слідства обвинувачується в тому, що він, працюючи згідно наказу №149 о/с начальника УМВС України в Черкаській області від 10.06.2008 року на посаді слідчого відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в Черкаській області, маючи спеціальне звання підполковника міліції, являючись представником влади, службовою особою, вступивши в попередню змову з старшим слідчим слідчого відділу Уманського МВ УМВС України в Черкаській області капітаном міліції ОСОБА_11 , в період серпень-жовтень 2008 року, при проведенні досудового слідства у кримінальній справі №1700800209, порушеній щодо ОСОБА_15 за фактом шахрайських дій, яка перебувала у провадженні ОСОБА_11 , неодноразово одержував хабара від ОСОБА_16 за наступних обставин.
		Так, ОСОБА_12 , вступивши у злочинну змову з старшим слідчим слідчого відділу Уманського МВ УМВС України в Черкаській області капітаном міліції ОСОБА_11 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, з використанням влади та свого службового становища, з метою отримання хабара, в період часу з 23 по 26 серпня 2008 року, домовився із ОСОБА_15 та його дружиною - ОСОБА_16 , про дачу їм в якості хабара 5000 доларів США за обрання стосовно ОСОБА_15 запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі, на що останні погодилися.
		При цьому, ОСОБА_12 , діючи узгоджено, згідно попередньої домовленості з ОСОБА_11 , відповідно до якої про всі умови передачі хабара подружжям ОСОБА_17 він мав повідомляти та отримувати кошти, і в подальшому частину грошей передати ОСОБА_11 
		26 серпня 2008 року близько 15 години, перебуваючи в автомобілі на дорозі біля м.Умані в напрямку с. Родниківка, ОСОБА_12 , діючи відповідно до попередньої домовленості з ОСОБА_11 , за попередньою змовою із останнім, умисно, з корисливих мотивів, одержав для себе та ОСОБА_11 від ОСОБА_16 в якості хабара грошові кошти в сумі 5000 доларів США за обрання стосовно ОСОБА_15  запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, що згідно курсу Національного Банку України складає 24217,5 грн. і у 94 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян України на зазначений період часу.
		Він же, повторно, вступивши у злочинну змову з старшим слідчим слідчого відділу Уманського МВ УМВС України в Черкаській області капітаном міліції ОСОБА_11 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, з використанням влади та свого службового становища, з метою отримання хабара, на протязі вересня 2008 року, домовився із ОСОБА_15 та його дружиною - ОСОБА_16 , про дачу їм в якості хабара 15000 доларів США за направлення кримінальної справи №1700800209 до суду для звільнення ОСОБА_15 від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, тобто прийняття такого рішення, яке б влаштовувало подружжя ОСОБА_17 , на що останні погодились.
		При цьому, ОСОБА_12 , діючи узгоджено, згідно попередньої домовленості з ОСОБА_11 , відповідно до якої всі умови передачі хабара подружжям ОСОБА_17 він мав повідомляти та отримувати кошти, і в подальшому частину грошей передати ОСОБА_11 
		01 жовтня 2008 року близько 12.00 години, перебуваючи в автомобілі марки „ВАЗ- 21099 д. н. НОМЕР_2 , в м. Умані біля будинку АДРЕСА_4 , ОСОБА_12 , діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_11 , за попередньою змовою з останнім, умисно, з корисливих мотивів, одержав для себе та ОСОБА_11 від ОСОБА_16 в якості хабара грошові кошти в розмірі 15000 доларів США за направлення кримінальної справи до суду для звільнення ОСОБА_15 від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, що згідно курсу Національного Банку України складає 72919,5 грн. і у 283 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян України на зазначений період часу та є великим розміром.
		Орган досудового слідства кваліфікує умисні дії ОСОБА_12 як вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, - одержання хабара, тобто одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, в будь-якому вигляді хабара у великому розмірі за виконання в інтересах того, хто дає хабара будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно.
		Прокурор підтримав предявлене ОСОБА_11 та ОСОБА_12  обвинувачення за ч.2 ст.368 КК України в повному обсязі. 
		Відповідно до обвинувального висновку про обвинувачення ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за ч.2 ст.368 КК України, який складений органом досудового слідства та затверджений прокурором, їх винність у вчиненні інкримінованого їм злочину підтверджується доказами, які вказані в обвинувальному акті (т.3, а.с.271-282).
		Підсудний ОСОБА_11  вину в пред`явленому йому обвинувачені не визнав, оскільки обставини, викладені в звинуваченні, не відповідають фактичним обставинам. В червні 2008 року, точної дати не пам`ятає, коли він вийшов з чергової відпустки, за письмовою вказівкою начальника СВ прийняв до провадження кримінальну справу №1700800209, яка була порушена за ч. 1 ст. 190 КК України, по факту шахрайський дій невідомою особою, яка називалась як ОСОБА_18 , відносно потерпілого ОСОБА_19 . В справі були зареєстровані заяви інших потерпілих. При проведені слідчих та оперативних заходів, приблизно в липні 2008 року, особу, яка скоїла той злочин було встановлено, це був мешканець м. Умань ОСОБА_15 , який за місцем проживання був відсутній. Він провів за місцем проживання ОСОБА_15 обшук, в ході якого ОСОБА_15 , побачивши працівників міліції, з будинку втік. Він прийняв рішення про оголошення розшуку ОСОБА_15 . 
		23.08.2008 року ОСОБА_15 був затриманий працівниками СКР та доставлений до Уманського МВ, цього дня він пред`явив йому обвинувачення за ч. 1 ст. 190 КК України та допитав його по даному факту, вину в якому ОСОБА_15 визнав. В ході допиту ОСОБА_15 зізнався ще у восьми злочинах, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України. Після допиту ОСОБА_15 в порядку ст. 115 КПК України був затриманий і поміщений до ІТТ Уманського МВ. Цього дня у відділ приходила дружина ОСОБА_17 , якій він повідомив, що її чоловіка затримано. Будь-які дії щодо отримання від неї хабара за звільнення чоловіка він не вчиняв. Чи вимагали в ОСОБА_15 та його дружини гроші за звільнення будь-які інші працівники міліції не знає, в його присутності про це ніхто розмову не вів. Наступного дня він з участю ОСОБА_15 проводив слідчі дії, порушив кримінальну справу за одним епізодом його злочинної діяльності та пред`явив обвинувачення у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України. Після затримання ОСОБА_15 до нього зателефонував його колишній співробітник ОСОБА_12 і запитав чи затримувався ним ОСОБА_15 , оскільки він є його знайомим. Він відповів, що на протязі трьох днів стосовно ОСОБА_15 буде вирішено питання про обрання міри запобіжного заходу. Будь-яких інших розмов за ОСОБА_15 з ОСОБА_12 не вів.
		26.08.2008 він з метою обрання відносно ОСОБА_15 міри запобіжного заходу тримання під вартою звернувся з відповідним поданням до прокуратури м. Умань. В задоволенні даного клопотання прокурор міста йому відмовив, ОСОБА_15 було звільнено з під варти із застосуванням до нього міри запобіжного заходу - підписки про невиїзд. Цього ж дня він на підставі постанови прокурора звільнив ОСОБА_15 з під варти, обрав відносно нього міру запобіжного заходу підписку про невиїзд, та порушив відносно нього ще три кримінальні справи за ч. 2 ст. 190 КК України. ОСОБА_15 пішов додому, запевнивши його, що буде намагатись відшкодовувати збитки потерпілим. Через кілька днів він зустрівся з ОСОБА_12 , можливо спілкувався з ним по телефону, точно вже не пам`ятає, ОСОБА_12  запитав у нього про справу ОСОБА_15 . Він повідомив ОСОБА_12 , що ОСОБА_15 зізнався в скоєнні декількох злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, та дав показання. ОСОБА_12 запитав яка сума збитків, він відповів, що близько 20000 доларів США. ОСОБА_12  запевнив його, що ОСОБА_15 буде відшкодовувати збитки потерпілим. 
		На початку вересня 2008 року він при проведенні слідчих дій зустрівся з ОСОБА_15 , який повідомив, що гроші для відшкодування збитків потерпілим йому важко віднайти, але він зможе взяти кредит і повернути потерпілим лише в тому випадку, якщо він справу закриє в порядку ст. 46 КК України за примиренням з потерпілим, а в іншому випадку нічого потерпілим не поверне, так як він однак отримає реальне позбавлення волі і смислу повертати гроші не бачить. Він відповів ОСОБА_15 , що це не можливо, оскільки рішення про закриття справи він особисто не приймає, а це може зробити лише суд. На той час йому вже було відомо, що у ОСОБА_15 будь-якого майна, яке можна було б скерувати на відшкодування збитків потерпілим, немає. Він повідомив, що може скласти будь-яку постанову, проте прийняття рішення не відноситься до його повноважень. Приблизно через кілька днів він випадково зустрів ОСОБА_15 , який був разом з ОСОБА_12 в місті. ОСОБА_15 запитав у нього яка сума збитків, він відповів, що приблизно 20000 доларів США. ОСОБА_15 повідомив, що особисто розраховуватись з потерпілими не бажає, попросив його провести розрахунок.
		Через кілька днів він зателефонував до ОСОБА_15 і запитав, коли він буде відшкодовувати збитки, на що ОСОБА_15  відповів, що таких коштів в нього немає, але по першому епізоду своєї злочинної діяльності поверне кошти. Наступного дня до нього в службовий кабінет прийшов ОСОБА_15  і приніс 3000 доларів США. Коли він зателефонував потерпілому ОСОБА_19 , ОСОБА_17 повідомив, що не бажає з ОСОБА_19  спілкуватися, залишив кошти на столі і вийшов з кабінету. Через декілька хвилин прийшов потерпілий ОСОБА_19 , ОСОБА_17 вже не було, він під розписку повернув ОСОБА_19 кошти в розмірі 3000 доларів США. Коли ОСОБА_19 пішов з кабінету, він побачив на столі гроші в сумі 500 доларів США. Після виходу ОСОБА_19 з кабінету пройшов значний проміжок часу до того моменту, коли він побачив гроші, він за ОСОБА_19  не виходив, гроші поклав до свого столу, щоб в подальшому повернути ОСОБА_19 . Ці гроші в нього були вилучені працівниками прокуратури та СБУ 01.10.2008 при огляді кабінету, але по незрозумілих для нього причинах співпали лише номера трьох купюр з номерами на копіях купюр із 3000 доларів, які видала ОСОБА_16 , решта не співпала, хоча дані гроші з моменту, коли їх залишив ОСОБА_19 , до 01.10.2008 року залишались в кабінеті, він їх не брав та не міняв. 
		Наступного дня йому зателефонував ОСОБА_15 та повідомив, що в нього є гроші, для відшкодування потерпілим збитків, але передасть він їм лише в тому разі, коли прочитає постанову про закриття справи відносно нього. Він повідомив, щоб приходив наступного дня. Наступного дня до нього прийшов ОСОБА_15 , він надав йому складену ним постанову про закриття справи за примиренням з потерпілим. Дана постанова, окрім підпису ОСОБА_15 , більше нічого не містила. По даній постанові рішення про звільнення ОСОБА_15 прийняте не могло б бути, так як це не входило до його повноважень та не відповідало зібраним ним матеріалам справи. ОСОБА_15 ознайомився з поставновою, проте не розрахувався з протерпілими, які того дня цілий день чекали на розрахунок в його кабінеті. Більше до нього на виклик для проведення слідчих дій ОСОБА_15 не з`являвся, зв`язку по телефону з ним не було. Він спілкувався лише з його дружиною, яка неодноразово обіцяла за нього розрахуватись з потерпілими, а на запитання де її чоловік повідомляла, що їй невідомо. 23 вересня 2008 року до його кабінету прийшла ОСОБА_16 і пропонувала особисто йому 15000 доларів США, щоб він вирішив питання про звільнення її чоловіка від кримінальної відповідальності без розрахунку з потерпілими. Він відмовився сказав її, що якщо в неї є такі кошти то, щоб вона негайно розрахувалась з потерпілими. Вона повідомила, що з даного приводу їй необхідно порадитись з чоловіком і вийшла з кабінету. Почувши те, що вона йде до чоловіка, який на той час ним вже був оголошений в розшук, він одразу вийшов з кабінету та пішов до начальника СКР Уманського МВ ОСОБА_20 , якому все розповів і попросив, щоб він послав оперативних працівників за ОСОБА_16 , щоб затримати її чоловіка. Проте, коли оперативні працівники вибігли на вулицю, то ОСОБА_16 зникла. Про те, що ОСОБА_16 пропонувала йому хабара, він повідомив своє керівництво. 
		27.09.2008 року він порушив ще три кримінальні справи за ч. 2 ст. 190 КК України відносно ОСОБА_15 . З постановами про порушення кримінальних справ він ОСОБА_15 не ознайомлював, оскільки ОСОБА_15  на той час перебував в розшуку, на виклики до нього не з`являвся. 
		Оскільки ОСОБА_15 переховувався від нього, він оголосив його розшук, 28.09.2008 року звернувся до суду з поданням про примусову доставку ОСОБА_15 під вартою до суду з метою обрання йому міри запобіжного заходу - арешту. Суд надав такий дозвіл.
		Коли він оголосив розшук ОСОБА_15 , до нього телефонував ОСОБА_12 та повідомляв, що ОСОБА_15 знаходиться в Україні, запитав чи є в Уманському МВ можливості проведення в рамках справи моніторингу його телефону, з метою встановлення точного місця знаходження. Він запитав в першого заступника відділу про такі можливості, йому пояснили, що це можливо лише за рішенням суду, він мав намір в подальшому це зробити.
		28 чи 29 вересня 2008 року до нього на мобільний телефон зателефонував адвокат ОСОБА_21 , який запитав чи є в його провадженні справа відносно ОСОБА_17 . Він відповів що є. ОСОБА_21 запитав скільки там епізодів, оскільки до нього звернулась дружина ОСОБА_17  чи сам ОСОБА_17 , він точно не пам`ятає, для укладення угоди на захист. Він відповів що 8 епізодів та що ОСОБА_15 знаходиться в розшуку. ОСОБА_21 повідомив, що якщо він укладе угоду, то прийде до нього, але так і не прийшов. 
		01.10.2008 він чергував під час паломництва хасидів. В обід його викликали до відділу, його кабінет був відчинений, в кабінеті були невідомі особи, перший затупник начальника Уманського МВ ОСОБА_22 був в коридорі. Що відбувалось в його кабінеті №19 з того моменту, як його відкрили до його прибуття, йому невідомо. 
		Коли розпочався огляд кабінету, то слідчий прокуратури, який відрекомендувався як ОСОБА_23 , попросив надати йому кримінальну справу №1700800209, проте причину по якій йому потрібна дана справа він не вказав. Він надав з верхньої полиці службового сейфу, дану кримінальну справу, яка була у розшитому стані. В цей час співробітник о/у СБУ ОСОБА_24 , сів за стіл та почав оглядати портативний ноутбук, який знаходився на письмовому столі. Що він там робив, видно не було, бо поняті та він знаходились в іншій частині кабінету. Працівники СБУ почали відкривати службовий сейф, який був повністю заставлений кримінальними справами, вони почали переривати справи. Це був не огляд, а обшук. Під час такого огляду-обшуку зі сейфу витягнули папери, постанови та протоколи, кількість яких та назви були занесені до протоколу огляду місця події. Працівники СБУ почали відкривати шухляди письмового столу та переривати їх, при цьому слідчий сидів в іншому кінці кабінету. Того, що знаходилось в шухлядах вони не перераховували, так само як не перераховували все що було в сейфі. У верхній шухляді письмового столу працівники СБУ дістали коробку, в якій знаходились грошові купюри номіналом по 50 доларів США в кількості 8 банкнот та чотири банкноти номіналом по 100 доларів США, серії та номери яких були записані в протокол. Працівники СБУ відкривали двері шафи, яка знаходилась в кабінеті та переривали всі речі та одяг, які там знаходилися, при цьому нічого не перераховували та не заносили до протоколу. Після цього з письмового столу був вилучений ноутбук та ще якісь документи, які були переписані та занесені до протоколу. Вилучені речі були упаковані до різних конвертів, на яких було зроблено пояснювальний надпис, підписи понятих, його та слідчого. Причина, по якій вилучається ноутбук, кримінальна справа, документи, гроші вказана не була. Його помістили до автомобіля працівників СБУ, де утримували до 19 год., після цього доставили в прокуратуру Черкаської області. В приміщенні прокуратури він бачив ОСОБА_25 та невідомого йому чоловіка, як потім з`ясувалось що то був ОСОБА_26 - родич ОСОБА_25 . Близько 23 год. його завели до слідчого Бондаря , де він офіційно був затриманий в порядку ст. 115 КПК України. Наступного дня, коли його допитував в кабінеті слідчого Бондар, його захисник ОСОБА_27 заявив слідчому клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, які були підставою для його затримання. Дане клопотання слідчий задоволив. Серед матеріалів, які йому були надані, копій з грошових купюр в сумі 5000 та 3000 доларів США не було. Гроші, які 01.10.2008 вилучені в його кабінеті, частково належать йому - в сумі 300 доларів, а решта 500 належать ОСОБА_19 . 300 доларів це гроші, які він позичив в середині вересня в свого знайомого ОСОБА_28 для купівлі своїй дружині подарунку на день народження та ремонту автомобіля. В ОСОБА_29 він позичив гроші в сумі 600 доларів. Чому вважають, що ці гроші нібито ОСОБА_16 передані в якості хабара за звільнення її чоловіка, він пояснити не може, вважає, що це фальсифікація зі сторони працівників СБУ. Він особисто з ОСОБА_12 про отримання хабара в будь-яких сумах від ОСОБА_16 та ОСОБА_15 не домовлявся, мови з ним про це не вів, тому винним себе не визнає, оскільки до них не причетний. Всі його дії були направлені винятково для відшкодування ОСОБА_15 потерпілим завданих збитків. 
		Підсудний ОСОБА_12 вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав повністю, оскільки він не був наділений правом у межах своєї компетенції ставити вимоги та приймати рішення. Відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчиняти, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу. В даному випадку він не міг використовувати надану йому владу, завдяки своєму службовому становищу та не міг виконувати будь-які дії з використанням свого службогового становища (різні підрозділи, ОСОБА_30 не знаходився в його підпорядкуванні, він не мав права давати йому ніяких вказівок).
		Підсудний вважає, що обвинувачення його у вчиненні злочину базується на припущеннях, він не міг вчиняти дії, про які слідчий вказує в постанові, не розписано конкретно в чому вони виражалися, яким чином він використував своє службове становище, а також взагалі не розписано в чому полягала об`єктивна сторона отримання хабара та не зазначено, яким чином він мав намір ним розпорядитись, адже в обвинувальному висновку вказано, що його вина доказується розмовами, що зафіксовані на диктофоні, хоча в тих же розмовах не має будь-яких слів чи фраз з його сторони про вимагання, є тільки пропозиції з боку подружжя ОСОБА_17 , а з його сторони порада про вирішення справи законним шляхом - через суд та відшкодування збитків потерпілим.
		Він познайомився з ОСОБА_15 приблизно після 2000 року, а потім з його дружиною - ОСОБА_16 . Спілкувався він більше з ОСОБА_31 , з ініціативи ОСОБА_32 , який консультувався з питань цивільно-правових відносин, з приводу того, що одна людина взяла в борг в іншої людини гроші і не повернула, а потім та людина зверталася в правоохоронні органи з письмовою заявою про те, що відносно неї були вчинені шахрайські дії. В усіх випадках ОСОБА_15  пояснював, що дана ситуація його особисто не стосується, це стосується його знайомого, який проживає в іншому населеному пункті. В 2006 чи 2007 році ОСОБА_15  звернувся до нього і пояснив, що людина має намір звернутися в правоохоронні органи через неповернення боргу, на що він порадив йому, що краще повернути кошти.
		ОСОБА_15 попросив його позичити йому для здійснення бізнес-плану 1500 доларів США, при цьому пообіцяв повернути через місяць і в разі необхідності також позичити йому гроші. Він позичив ОСОБА_15 1300 доларів США, бо більше не було. Приблизно через місяць після неодноразових нагадувань цю суму йому повернула дружина ОСОБА_17 , так як його самого ОСОБА_15 за місцем проживання не було. Згодом ОСОБА_15  повідомив йому, що у нього є можливість позичити гроші на нетривалий термін під низькі проценти, але в нього не було в цьому потреби, то він і не звертався.
		25 серпня 2008 року був понеділок і був вихідний день, оскільки День Незалежності 24 серпня припав на неділю, на його мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_16 та повідомила, що її чоловіка затримали працівники міліції і помістили в ізолятор тимчасового тримання ОСОБА_33 за підозрою у вчиненні злочину - шахрайських дій. Після її дзвінка, цього ж дня, приблизно в обідній час він зустрівся з ОСОБА_34 і вона йому детально пояснила про обставини затримання. Після її розповіді, можливо в той день, а можливо через декілька днів він зателефонував до слідчого ОСОБА_11 та поцікавився чи дійсно ОСОБА_35 затриманий в порядку ст. 115 КПК України. ОСОБА_11 підтвердив та пояснив, що подальша доля ОСОБА_15 залежить від того, як буде прийнято рішення прокуратурою та судом стосовно міри запобіжного заходу, він пояснив, що буде звертатися з поданням про обрання міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_15 у вигляді тримання під вартою, бо йому набридло бігати за ОСОБА_17 та виносити постанови про примусовий привід, а яке рішення прийме прокуратура та суд йому невідомо. Він запитав ОСОБА_11 , якщо дружина ОСОБА_17 хоча б частково відшкодує збитки потерпілим, то чи можливо застосувати запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. ОСОБА_11 запитав для чого він його запитує, якщо сам все розуміє, адже сам тривалий час працював слідчим і зустрічався з подібними ситуаціями. В розмові по телефону він запитував у ОСОБА_36 чи можна до нього заїхати та вияснити координати потерпілих для того, щоб дружина ОСОБА_17 відшкодувала матеріальні збитки, щоб до того моменту, коли буде вирішуватися питання про обрання міри запобіжного заходу, відшкодувати збитки та до матеріалів справи приєднати заяви про те, що збитки відшкодовані. ОСОБА_37 пояснив йому, що адреси та прізвища потерпілих відомі ОСОБА_16 , але якщо є необхідність, то він може зайти до нього. 
		ОСОБА_16 запропонувала дати хабара посадовим особам, від яких залежить вирішення питання про обрання запобіжного заходу. Він пояснив їй, що в цьому немає ніякого сенсу, він подібним не буде займатись, що краще відшкодувати частково збитки потерпілим і бажано до розгляду питання про застосування запобіжного заходу, тоді є шанс, що її чоловіка випустять з ІТТ та буде обрана міра запобіжного заходу, що не пов`язана з триманням під вартою, підписку про невиїзд або заставу. Він роз`яснив ОСОБА_16 суть застави та те, що сума застави в обов`язковому порядку повинна бути не менша, ніж сума цивільного позову, що вона може відшкодувати збитки потерпілим, або на момент доставки в прокуратуру її чоловіка повинна мати при собі вищезазначену суму для внесення застави, що в даній ситуації від нього нічого не залежить. Наступного дня він поїхав в місто Черкаси, в м. Київ у відрядження і з ОСОБА_34 не зустрічався.
		Через деякий час ОСОБА_35 зателефонував до нього та повідомив, що його звільнили з-під варти та обрали міру запобіжного заходу  підписку про невиїзд, запропонував зустрітися, він погодився, але повідомив, що це можливо тільки на вихідні, коли він приїде в місто Умань. 
		Він прибув в місто Умань, зустрівся з ОСОБА_17 , який повідомив в чому його обвинувачують, що він винен лише у одному злочині і запитав у нього, яка відповідальність передбачена чинним законодавством, на що він повідомив, що у КК України є ст. 46, згідно якої, якщо винна особа примириться з потерпілим та відшкодує матеріальні збитки заподіяні злочином, то кримінальна справа може бути закрита із зазначених підстав, що це можливо виключно в тому випадку, якщо вчинено один злочин, на що ОСОБА_17 запевнив, що він винен тільки у вчиненні одного злочину, а в інших випадках гроші брали інші особи - його знайома ОСОБА_38 та незнайома йому жінка, що працює в райдержадміністрації. Коли саме була ця розмова він точно не пам`ятає, можливо в вересні місяці 2008 року.
		ОСОБА_35 та його дружина ОСОБА_39  неодноразово призначали йому зустрічі, він з ними декілька разів зустрічався, вони йому розповідали, що ОСОБА_32  незаконно обвинувачують вже у вчиненні 8 епізодів шахрайських дій. ОСОБА_40 запевнив, що причетний тільки до одного епізоду. Він пояснив ОСОБА_15 , що в цьому випадку можливо застосування ст. 46 КК України, а якщо 2 і більше епізодів, то тоді неможливо застосувати ст.46 КК України. Він під час спілкування з ОСОБА_17 рекомендував їм відшкодувати матеріальні збитки, які заподіяні, пропонував укласти угоду з адвокатом. ОСОБА_17 та його дружина повідомляли, що чоловіка розшукує міліція, на що він порадив ОСОБА_17 самому прибути в міліцію, інакше його оголосять в розшук та буде обрана міра запобіжного заходу  тримання під вартою. ОСОБА_16 неодноразово телефонувала йому і повідомляла, що в неї є кошти в повному об`ємі і вона має намір йти до слідчого, туди мають прийти всі потерпілі, яким вона мала відшкодувати всі збитки. Йому відомо, що одного разу в ранковий час зібралися всі потерпілі, але ОСОБА_41 по невідомих причинах не прибула. Коли він в черговий раз приїхав в місто Умань в суботу 27 вересня 2008 року, то ОСОБА_16 знову зателефонувала до нього і попросила з нею зустрітися, щоб обговорити проблеми, які пов`язані з її чоловіком, але він відмовився, бо у його сина в той день був день народження. Наступного дня, 28 вересня 2008 року, ОСОБА_41  знову зателефонувала до нього і попросила зустрітися, він запропонував домовитися про зустріч з адвокатом, який в подальшому буде надавати їй консультації, з чим вона погодилася. Він прибув на АДРЕСА_5 , там в той час знаходився кабінет адвоката ОСОБА_21 , туди ж приїхала ОСОБА_16 , він познайомив її з адвокатом, вона розповіла про обставини, після чого ОСОБА_42 повідомив, що для того, щоб укласти угоду йому необхідно поспілкуватися з її чоловіком ОСОБА_31  та з ним вирішити питання про подальшу співпрацю. ОСОБА_41 сказала, що їй необхідно порадитися з чоловіком, адвокат дав її візитку з телефоном.
		30 вересня 2008 року він знаходився на роботі в головному слідчому управлінні МВС України і під кінець робочого дня на його мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_16 та попросила його про зустріч. Оскільки він був в ОСОБА_43 , її прохання його здивувало і він пояснив, що він в даний момент не знаходиться в місті Умань. Вона пояснила, що вона сама приїхала в ОСОБА_44 . Він запитав у неї з якою метою вона приїхала в ОСОБА_44 , якщо перед цим вони все обумовили, чому вона не попередила про приїзд, а якби його не було в ОСОБА_43 . ОСОБА_16 на це нічого не пояснила, для нього не зрозуміла була мета її приїзду та мета зустрічі. 
		Він повідомив, що він по закінченню робочого дня їде до станції метро «Арсенальна». Після 19.00. години він прийшов до станції метро «Арсенальна», через нетривалий проміжок часу прибула ОСОБА_16 та повідомила, що зі мною хоче зустрітися ОСОБА_40 і одразу кудись пішла, а через хвилин 5 вони прийшли вдвох і ОСОБА_40 почав мене просити допомогти йому вирішити його проблему, на що він повідомив, що у нього немає такої можливості і пояснив, що єдиний вихід з даної проблеми відшкодувати збитки потерпілим та після цього самостійно прибути до слідчого. 
		ОСОБА_40 погодився з тим, щоб відшкодувати збитки потерпілим, але пояснив що в наявності є тільки 15000 доларів США, не вистачає ще дві тисячі доларів США і в нього немає де їх взяти та запитав чи є у нього гроші, на що він відповів, що немає. 
		Їхня розмова в той вечір закінчилась тим, що вони домовилися, що він приїде в м. Умань щоб проконтролювати хід розрахунку з потерпілими, який мала здійснити ОСОБА_16 , а в подальшому ці заяви вона мала занести до слідчого для того, щоб він їх приєднав до матеріалів кримінальної справи, а ОСОБА_17 мав прибути до слідчого.
		Наступного дня, 01 жовтня 2008 року, близько о 09.00. годині він зателефонував ОСОБА_41 і запитав у неї чи доцільно приїжджати йому в місто Умань з врахуванням розмови, що відбулася в місті Київ, вона підтвердила таку необхідність. Він прибув в місто Умань, на автовокзалі його зустрів зять ОСОБА_45 на його прохання, щоб підвезти його додому. Коли він приїхав до ринку, ОСОБА_16 вже чекала на нього біля стоянки і коли автомобіль зупинився, вона одразу сіла на заднє сидіння з правої сторони і вони розпочали від`їжджати, але не проїхали і 10 метрів, як назустріч виїхав білий мікроавтобус «Форд», який перекрив дорогу, звідки вибігли невідомі йому на той час особи та затримали його. З того моменту, коли ОСОБА_41 сіла в автомобіль і до моменту затримання пройшло не більше 20-30 секунд, і коли на нього наділи наручники ОСОБА_41 в салоні та біля автомобіля вже не бачив і куди вона поділася йому невідомо. Будь-якої конкретної розмови в автомобілі майже не відбувалось, оскільки відразу відбулося затримання.
		В 2005 році стосовно нього співробітниками СБУ було складено протокол про вчинення корупційного діяння за складання процесуальних документів, які на думку співробітників СБУ були вчиненні ним з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства. Даний протокол складався оперуповноваженим ОСОБА_46 , який займався проведенням дослідчої перевірки по заяві ОСОБА_15 . В 2005 році, коли він знайомився з адміністративними матеріалами про вчинення ним нібито корупційного діяння, ОСОБА_46 пропонував йому на суді не заперечувати своєї вини та одразу зізнатися, щоб суд швидко міг прийняти рішення по справі. З його пропозицією він не погодився, було проведено два судових засідання і в подальшому прийнято рішення про звільнення його від адміністративної відповідальності. Після судового засідання ОСОБА_46 підійшов до нього та повідомив, що він негарно поступив по відношенню до нього і мотивував це тим, що нібито він обіцяв у всьому зізнатися і обманув його, на що він в свою чергу пояснив, що такої обіцянки не давав та пояснив при цьому, що йому відомо, що він не вчиняв ніякого правопорушення та крім цього пояснив, що для ОСОБА_47 дана ситуація як звичайний показник у його службовій діяльності, а для нього кінець його служби. Він запитав у ОСОБА_47 чи означає це, що в майбутньому йому слід очікувати неприємностей з боку підрозділу, в якому він працює, ОСОБА_46 тільки засміявся. 
		Він побачив ОСОБА_47 01 жовтня 2008 року, коли його затримали співробітники СБУ. ОСОБА_46 підійшов до нього, коли він вже був в наручниках та сказав на його адресу наступну фразу: «Ну, що ОСОБА_48 , я ж тобі говорив, а ти не послухався». Суть та зміст даної фрази йому не зрозуміла, до затримання, до огляду місця події, що проводились біля ринку «Міщанка» ОСОБА_46 не причетний, про що свідчить відсутність його прізвища в процесуальних документах. В той же день, коли в приміщенні СБУ в м. Черкаси він знайомився з матеріалами, то ОСОБА_24 сказав йому, що якщо він не визнає вини, то ті ж самі матеріали направлять в прокуратуру Черкаської області в порядку ст. 97 КПК України і буде вирішено питання про порушення кримінальної справи за ст. 364 або 365 КК України, а коли він сказав, що це не можливо, що за одне і те ж саме діяння неможливо приймати рішення про притягнення до адміністративної і кримінальної відповідальності, то ОСОБА_46 розсміявся та відповів, що це тільки в чинному законодавстві, так написано, а в дійсності все набагато простіше. Через деякий час в прокуратуру міста Умані з прокуратури Черкаської області надійшли ксерокопії документів адміністративного матеріалу про корупцію, які направлялися в суд для прийняття рішення в порядку адміністративного судочинства. По даних матеріалах прокуратурою було прийнято рішення згідно п. 2 ст. 6 КПК України. До ОСОБА_47 в нього ніяких претензій немає, але у нього є всі підстави вважати що на цьому грунті у ОСОБА_47 до нього склалося упереджене ставлення, яке він так і не зміг приборкати, що підтвердилося наступним.
		Коли він 01.10.2008 вже після 21.00. перебував у слідчому відділі обласної прокуратури, ОСОБА_46 розповів йому, що сам особисто займався оперативною розробкою, розповів про його дії, які мали місце 28 вересня 2008 року в обідній час, про гру у футбол на стадіонні «Іллічівець» після того, як він закінчив спілкування з гр. ОСОБА_16 в кабінеті адвоката ОСОБА_21 і пішов на стадіон, а в подальшому перетнув металевий паркан та направився в невідомому для ОСОБА_47  напрямку, хоча фактично він направився навпростець додому, тому що будинок в якому він проживає, розташований поруч. ОСОБА_46 розповів, що саме в той момент до стадіону приїхав ОСОБА_11 разом зі своїм сином і він вирішив, що у нас була домовленість про зустріч, але він швидко залишив стадіон і не зустрівся з ОСОБА_49 . ОСОБА_50 не було відомо, що ОСОБА_11 приїхав до будинку свого батька, який проживає навпроти стадіону саме в той момент, коли він там був, таких збіг обставин був сприйнятий ОСОБА_51 як обумовлені дії. Про дані події може розповісти людина, яка бачила це власними очима, а враховуючи статус ОСОБА_47 та ситуацію, він зробив висновок, що ОСОБА_46 проводив візуальне спостереження, що співробітники СБУ контролювали хід зустрічі, яка відбувалася в кабінеті адвоката ОСОБА_21 . ОСОБА_11 він не бачив в той день і взагалі з ним не зустрічався, але коли через деякий час запитав про це у ОСОБА_11 , то він підтвердив, що дійсно був в той день, в той час біля стадіону, приїжджав з сином до батька. ОСОБА_46  01.10.2008 після його затримання розповів детально про обставини його зустрічі з Гриценками в місті Києві біля станції метро «Арсенальна» та пояснив, що він також приїжджав в ОСОБА_44 , щоб особисто проконтролювати хід зустрічі, а перед зустріччю проконсультувати ОСОБА_17 та скорегувати зміст розмови. Дані обставини були ОСОБА_51 детально описані і в нього не було підстав вважати, що це може не відповідати дійсності. Крім цього, ОСОБА_46 розповів, що у нього були розмови з ОСОБА_17 про відшкодування коштів потерпілим, але для нього це було не цікаво, тому що він розумів, що з даної ситуації показник не зробиш, а тому очікував найбільш сприятливої ситуації і на його думку дана ситуація настала саме 01 жовтня 2008 року. 
		26 серпня 2008 року, а також в будь-який інший день біля села Родниківка Уманського району з гр. ОСОБА_34 , тобто у місці та в час, який вказаний у постанові про притягнення, як обвинуваченого він не зустрічався, гроші в сумі п`ять тисяч доларів США, а також будь-яких інших коштів не отримував, з ОСОБА_11  в той день не зустрічався, і будь-яких коштів, як в той день так і в будь-який інший не передавав. Стосовно отримання 15000 доларів США за не притягнення ОСОБА_15 до відповідальності, як зазначено в тій же постанові про притягнення в якості обвинуваченого, пояснив, що даних грошей не вимагав, отримувати їх не мав жодного наміру, ОСОБА_11 не було наміру нічого передавати, з його боку взагалі не було до ОСОБА_11 ніякого прохання про закриття кримінальної справи стосовно ОСОБА_15 , оскільки він розумів, що це не реально, так як ОСОБА_15 не примирився з потерпілими, не відшкодував збитки та кваліфікація злочинних дій не передбачала закриття справи. Будь-яка інформація, якою він володів про хід розслідування справи була ним отримана від подружжя ОСОБА_17 , і так як у нього практичний досвід та знання в галузі кримінального та кримінально-процесуального законодавства, то він легко міг зі слів подружжя ОСОБА_17 зрозуміти суть проблеми та стан слідства і варіанти, якими може закінчитись хід слідства в даній справі, тобто тими рішеннями, які передбачені законодавством. На даний момент він розуміє, що ОСОБА_35 з допомогою своєї дружини ОСОБА_16  шляхом обману запевнив його, що має намір розрахуватися з потерпілими для того, щоб дочекатись дії Закону «Про амністію» на підставі якого його в подальшому було в дійсності звільнено, а оскільки на той момент даний Закон ще не вступив в дію, був тільки проект, то йому лише необхідно було відтягнути час і тому він вигадував різні комбінації, щоб досудове слідство тривало чим подовше. В той момент, коли він зрозумів, що своїми власними силами йому не вийде цього зробити, тому і вирішив звернутися в Службу Безпеки України, яка йому в цьому і допомогла, а також його руками та з допомогою його дружини ОСОБА_16 , їх активними діями задокументувала нібито дії по неіснуючому вимаганню, а в подальшому нібито отриманню хабаря. Співробітники Служби безпеки, отримавши від подружжя ОСОБА_17 інформацію та проаналізувавши її розуміли, що ознак складу злочину, як в його діях, так і в діях інших посадових осіб правоохоронних органів не вбачалось, тому і спонукали подружжя ініціювати повторні зустрічі в ході яких проводили дії, направлені на провокацію хабара. Основною метою дій та поступків з боку подружжя ОСОБА_17 , які вчинялись ними стосовно нього та інших осіб, які в тій чи іншій мірі причетні до даної справи, була мета уникнення від відповідальності самого ОСОБА_15 та покарання, що пов`язане з триманням під вартою, оскільки він панічно боявся ув`язнення, про що неодноразово розповідав під час розмов при їхніх зустрічах. ОСОБА_15 розумів, що якщо його буде звільнено на підставі Закону України «Про амністію», то питання про відшкодування цивільного позову, який по справі заявлено потерпілими буде виділено в окреме провадження і матеріали будуть направлені в Державну виконавчу службу, яка повинна буде стягувати в примусовому порядку кошти з ОСОБА_15 для відшкодування збитків потерпілим, але ОСОБА_15 знав, що у нього майна не має, конфісковувати не має чого, тому є можливість взагалі уникнути повернення коштів, про що йому він сам особисто розповідав, що в подальшому і підтвердилось, оскільки як йому відомо ніхто з потерпілих так і не отримав своїх коштів, а Державна виконавча служба не має реальних засобів впливу та примусу на ОСОБА_17 . ОСОБА_41 нібито сама давала кошти в сумі 15000 доларів США і по цій кримінальній справі ці гроші належать їй, оскільки у випадку належності коштів в сумі 15000 доларів США, яка проходить по справі, ОСОБА_52 можливий був би варіант їх конфіскації та направлення на рахунки Державної виконавчої служби для погашення цивільного позову, про який він зазначив раніше. 
		З ОСОБА_51 знайомий з 2003 року. Стосунки у них неприязні з того часу як ОСОБА_46 склав на нього протокол про корупцію. Він вважає, що протокол був складений безпідставно. Справа під час розгляду судом була закрита і з ОСОБА_24 у нього була неприємна розмова, він йому погрожував, що вони ще зустрінуться (т.6, протокол судового засідання від 23.11.2009, а.с.13а).
		Суд на виконання вимог ст.22,64 КПК Українищодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, перевіривши обставини та докази, що зазначені в обвинуваченні, які викривають, так і ті, що виправдовують підсудного, що зібрані органом досудового слідства і які зазначені в обвинувальному висновку, а також подані під час судового слідства у справі як з боку прокурора, так і з боку підсудного та захисту, встановив наступне.
		Свідок ОСОБА_53 показала, що товаришує з ОСОБА_16 , яка є сусідкою її свекрухи. У 2008 році ОСОБА_16 приїхала до неї в с. Родниківка, розповіла, що в неї якісь проблеми з чоловіком, з ОСОБА_54 , і що її потрібна велика сума грошей. Яка саме сума її була потрібна, ОСОБА_16  її не говорила, просила, щоб вона її позичила гроші, скільки зможе. ОСОБА_39 не уточняла, яка валюта її потрібна. В неї грошей не було, вони поїхали до її матері, але в матері грошей також не було, заїжджали ще до однієї її знайомої, але її не було вдома. За кермом автомобіля була ОСОБА_39 . ОСОБА_39 декілька разів виходила з автомобіля, вона залишалася в автомобілі. Чи були вирішені ті проблеми з чоловіком, вона не знає. ОСОБА_41  не говорила, яку суму вона знайшла і що вона з нею зробила.
		ОСОБА_39 сказала її, що потрібно перексерити гроші, щоб її не обманули, не сказала, де і чому її мали обманути. Вона зателефонувала сестрі свого чоловіка ОСОБА_55 , так як знала, що у неї на роботі є ксерокс. Коли вони приїхали до неї копіювати гроші, то ОСОБА_56 була на роботі. Вона не була присутня при тому, як копіювали гроші, вона тільки відвела ОСОБА_57 до сестри чоловіка в ОСОБА_58 педагогічний університет у місті Умані, грошей її ОСОБА_41 не показувала, як ксерили гроші вона не бачила. Ксерокс, на якому копіювали гроші вона не бачила. Вона не пам`ятає чи була вона присутня при тому, як ксерилися гроші, так як пройшло уже шість років.
		Коли ОСОБА_41 відвозила її додаму, то ОСОБА_41 зателефонували по мобільному телефону, вони поїхали у бік аеродрому, там до них під`їхав автомобіль радянського виробництва, якої марки вона не пам`ятає, з якого вийшов високий світлий чоловік і сів до них у автомобіль, вони з ОСОБА_59 про щось поговорили і він вийшов з автомобіля, про що вони говорили, вона не чула, їхня розмова тривала не довго, буквально секунду. Вона не бачила чи при тій розмові хтось комусь щось передавав. Вона сиділа у автомобілі ОСОБА_60 весь час на задньому сидінні із своєю малолітньою дитиною. Тієї людини, яка була тоді в автомобілі, в даний час у залі суду немає. Підсудні ОСОБА_11 , ОСОБА_61 в автомобіль ОСОБА_60 не сідали. 
		З приводу цих подій її допитував слідчий у присутності ОСОБА_60 . Її задавали запитання, вона давала відповіді, а ОСОБА_39 вказувала якісь прізвища. Прізвища та суми в протоколі її допиту від 08.10.2008 року записані слідчим зі слів ОСОБА_60 . Слідчий писав показання більше зі слів ОСОБА_60 , а не з її слів. 
		ОСОБА_39 сказала її, що все на камеру знято і якщо вона не підпише ті документи, які її дали підписати, то у неї будуть великі проблеми. На неї був тиск, вона розгубилася і злякалася, тому і підписала протокол. Вона прізвищ людей та грошової суми не знала. Вона заперечує, що при ній передавалися кошти, вона не бачила ні грошей, ні передачі грошей, вона не знала яку суму шукала ОСОБА_39 і те, що кошти вона шукала в доларах. Показання, які вона дає зараз відповідають дійсності. Ті події відбувалися у кінці літа або на початку осені. У 2009 році у судовому засіданні її запитали, чи є серед присутніх у залі суду той чоловік, який сів у автомобіль ОСОБА_60 . Вона нікого не впізнала і сказала, що не знає нікого. Ті чоловіки, яких її представляли, тоді сиділи у залі суду у клітці для підсудних, тоді вона підсудних побачила вперше. Цей чоловік, що сидить в залі судового засідання ближче до неї (підсудний ОСОБА_12 ) не під`їжджав до них тоді (біля аеродрому). Вона заперечує проти тих показань, які вона давала слідчому СБУ, наполягає на тому, що зараз дає правдиві показання. Вона ніколи не копіювала гроші на ксероксі.
		За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_62 від 08.10.2008 свідок показала, що вона знайома з ОСОБА_16 близько 5 років, підтримує з нею дружні стосунки. Влітку 2008 року ОСОБА_16 повідомила її, що у її чоловіка ОСОБА_15 неприємності з працівниками міліції, його звинувачують у шахрайстві. ОСОБА_16 повідомила їй, що співробітники міліції ОСОБА_12 та ОСОБА_11 вимагають у неї гроші за не притягнення її чоловіка до кримінальної відповідальності 28.08.2008 року їй зателефонувала ОСОБА_16 та повідомила, що її чоловіка та дітей затримали співробітники міліції, за їхнє звільнення вона повинна передати ОСОБА_12 5000 доларів США. ОСОБА_16 позичила вказану суму грошей та у її присутності зняла з них світлокопії. До ОСОБА_16  зателефонував ОСОБА_12 та сказав, щоб вони під`їхали до магазину «Лотос» в м.Умань, що вони і зробили. Потім до них під`їхав ОСОБА_12 на автомобілі темно-синього кольору марки ВАЗ 2109 або ВАЗ 21099, в якому знаходились ще дві невідомі їй особи. ОСОБА_12 сів до них в автомобіль і звелів їхати за вказаним автомобілем. ОСОБА_12 пересів до свого автомобіля і вони всі поїхали в напрямку с.Родниківка. ОСОБА_12 зупинився та пересів до них у автомобіль, де і взяв у ОСОБА_16 5000 доларів США, сказав що все буде хорошо та те, що він поділиться з кимось вказаними грошима. Зустріч відбулася близько 15:00 години 26.08.2008 року. Ввечері вона дізналася, що ОСОБА_12 особисто привіз ОСОБА_15 додому до ОСОБА_16 (т.3, а.с.47).
		За даними протоколу судового засідання від 02.11.2009 року свідок ОСОБА_53 показала, що вона товаришує з ОСОБА_16 , яка є сусідкою її свекрухи. До неї додому приїхала ОСОБА_16 і просила позичити гроші, суму конкретну не    говорила, просила скільки    зможе, бо у її чоловіка проблеми. Які саме проблеми не говорила, сказала, що боїться за свою сім"ю. Це було у    2008 році. У неї грошей не було тоді ОСОБА_39 спитала чи можуть її родичі позичити. Вона зателефонувала до матері у неї також не було грошей, щоб позичити. ОСОБА_39 попросила її поїздити з нею по знайомих можливо хтось позиче гроші. Вони під"їхали до магазину „Фуршет", ОСОБА_39 вийшла з машини і сказала, що пішла до свого знайомого вона залишалася у машині. Десь через годину ОСОБА_39 повернулася і сказала, що у неї є гроші і що треба гроші перекопіювати десь у нелюдному місці. Вона попросила сестру свого чоловіка ОСОБА_63 перекопіювати у неї на роботі гроші. При цьому були присутні ОСОБА_64 , ОСОБА_56 , вона і ще якась співробітниця ОСОБА_65 . ОСОБА_39 пояснила, що це треба, щоб її не обманули. Після цього вона попросила ОСОБА_57 відвезти її додому, бо донька хвора. По дорозі у ОСОБА_41 задзвонив телефон, вона зупинила автомобіль і вийшла сказавши при цьому, що до неї хтось під"їде. До них під"їхав автомобіль, марки вона не знає. ОСОБА_39 сіла в свій автомобіль і вони поїхали в сторону села Родниківка. ОСОБА_41 зупинила автомобіль, зателефонувала до когось. З автомобіля, який їхав з ними, вийшов високий світловолосий чоловік і сів до них у автомобіль на переднє сидіння пасажира, вона сиділа з донькою на задньому сидінні. ОСОБА_39 щось вийняла і віддала чоловікові, про що вони розмовляли вона уже не пам"ятає. Далі ОСОБА_39 відвезла її додому, вона сказала, що потім усе пояснить. Довгий час вона ОСОБА_16 не бачила. ОСОБА_66 коли вона до неї приїхала, то сказала, що вона повинна дати працівникам міліції пояснення. Працівники міліції на неї тиск не здійснювали. Тиск був зі сторони ОСОБА_16 , суду вона розповіла правду так як усе відбувалося.
		Вона бачила як ОСОБА_39 поклала гроші після копіювання у сумку. ОСОБА_39 , коли виходила з автомобіля, сумку забирала з собою. Вона не знає чоловіків, які сидять на лаві підсудних, ні з ким із них раніше не зустрічалася. Чоловік який сідав у автомобіль був світловолосий і дуже високого росту. Серед підсудних вона не може нікого упізнати.
		Гроші копіювалися у кабінеті у приміщенні педагогічного інституту. Вона не бачила які номіналом були купюри. Під час її допиту на слідстві у кабінеті була присутня ОСОБА_16 , слідчий і ще якісь люди заходили і виходили, слідчий писав покази з її слів, а також зі слів ОСОБА_16 .
		ОСОБА_16  згадала, що у неї є хороший знайомий, який може позичити гроші. Вона зупинила автомобіль біля магазину „Фуршет", вийшла і пішла через дорогу. Коли повернулася, то сказала, що гроші їй позичили, але ні суму, ні людину яка позичила не називала.
		Вони їздили на автомобілі ОСОБА_17 , ОСОБА_39 була за кермом. Коли чоловік сідав до них у автомобіль чи було у нього щось у руках вона не бачила, і як він виходив, вона також не бачила чи було у нього щось у руках. Вона не може сказати чи ОСОБА_39 щось передавала цьому чоловіку, вона не звертала уваги. Цього чоловіка, який сідав до них у машину вона більше ніде не зустрічала.
		До неї додому приїхала ОСОБА_67 і сказала , що вона повинна дати покази, бо у неї будуть проблеми, повістку їй не передавала. При її допиті весь час була присутня ОСОБА_68 . 
		Вона читала протокол допиту і підписала його. ОСОБА_39 сказала, що це так треба. ОСОБА_16 їй не говорила, що ОСОБА_12 і ОСОБА_11 вимагають з неї гроші. Уже перед її допитом ОСОБА_39 сказала, що з неї хтось вимагає гроші. Вона їздила з ОСОБА_41 близько трьох годин, погодилася, бо ОСОБА_41 просила і плакала. ОСОБА_69 , яка її допитувала представилася слідчим СБУ, її покази записувалися, вона їх перечитувала на той час вона була згодна з текстом. Слідчий не попереджав її про відповідальність він їй сказав, що це формальність, допит тривав десь 30 хвилин.
		Вона підтримує свої покази, але усі прізвища, а саме - хто з ОСОБА_41 вимагав гроші, називала ОСОБА_68 . Їй вона не називала ніяких прізвищ. ОСОБА_70 вона говорила слідчому, що вона не знає цих людей. В машину до них сідав чоловік 1 раз. Коли задзвонив телефон, ОСОБА_16 вийшла з машини. Зараз вона дає правдиві покази, тоді вона була налякана і схвильована (протокол с/з, т.6, а.с.7, 8).
		Під час її допиту слідчим була присутня ОСОБА_68 . Події, які зазначені в протоколі допиту відповідали дійсності, але вона не знає людей. В автомобілі вона сиділа позаду, чоловік, який сів у автомобіль, сів на переднє сидіння. Вона не чула про що вони говорили з ОСОБА_68 . Вона не бачила чи ОСОБА_16  щось йому передавала. Вона сиділа на задньому сидінні, з нею була дитина, яка була хвора. Коли чоловік сів до них у автомобіль, це було на місці в с.Рудниківка Уманського району. Чоловік був одягнений у світлу сорочку і темні штани. Він був високого зросту і з світлим волоссям. Вона думає, що то був не ОСОБА_12 . Коли її допитували, ОСОБА_16 сказала, що то був ОСОБА_71 . У її присутності, коли вона їздила з ОСОБА_41 , ОСОБА_16 не називала прізвища. Вона не зустрічалась більше з тим чоловіком, ті особи, яких допитували у СБУ, не були схожі з тим чоловіком, що сідав до ОСОБА_41 в автомобіль (протоколи с/з від 14.07.2011 року, т.8, а.с.95 та від 11.03.2013, т.10, а.с.1).
		Свідок ОСОБА_72  показала, що ОСОБА_73 є дружиною її брата. У 2008 році, яка пора року та яка пора дня була вона вже не пам`ятає, ОСОБА_73 з ОСОБА_16 попросили її зробити копії грошових знаків, для чого потрібно зробити копії купюр вони не сказали, яких точно грошових знаків вона уже не пам`ятає. Вона робила копії грошових знаків на робочому місці у педагогічному університеті, зараз уже не пам`ятає, хто робив копії вона, чи можливо вони. Вона не пам`ятає, чи приносили ОСОБА_73 та ОСОБА_41 з собою папір для копіювання, скільки купюр поміщалося на один листок паперу, які номінали купюр і яка валюта були у ОСОБА_41 , але робили вони копії не довго, виготовлені ксерокопії забрала ОСОБА_68 . Її допитували на досудовому слідстві один раз на її робочому місці в приміщенні кафедри у присутності ОСОБА_41 , яка приймала активну участь у допиті, ОСОБА_41 і слідчий ставили запитання, ОСОБА_41 допомагала слідчому. ОСОБА_41 задавала її навідні запитання і слідчий дозволяв її це робити. ОСОБА_41 доповнювала її відповіді, її доповнення вносилися у протокол допиту і вона погоджувалася. Коли її допитували, вона не знала, що ті гроші були заплановані комусь для хабара, можливо пізніше із чиїхось слів вона дізналася для чого були потрібні ті гроші. Вона підтверджує, що давала такі показання (т.3, а.с.80) і підписувала їх. Вона вважає, що по відношенню до неї був тиск з боку ОСОБА_41 , оскільки вона була присутня під час її допиту, доповнювала її свідчення та висловлювала свої твердження. Вона сьогодні сказала те, що пам`ятає. 
		За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_74 від 16.01.2009 року, свідок показала, що 26.08.2008 року їй зателефонувала ОСОБА_16 , яка проживає по сусідству, та запитала чи є така можливість зняти ксерокопії у неї на роботі. Через деякий час до неї на роботу приїхала ОСОБА_16 разом зі своєю подругою ОСОБА_75 . ОСОБА_16 пояснила їй, що декілька днів назад її чоловік був затриманий працівниками міліції по підозрі у вчиненні злочину. На той час він перебував у камері в Уманському МВ УМВС України в Черкаській області. ОСОБА_16 повідомила, що співробітники міліції вимагають з неї хабара в сумі 5000 доларів США за обрання відносно її чоловіка міри запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд. ОСОБА_16 зібрала вказану суму грошей та хотіла зняти з них копії, оскільки в подальшому мала намір звернутися із заявою до правоохоронних органів щодо вимагання у неї хабара. Особисто вона в присутності ОСОБА_16 та ОСОБА_76 зробила копії з усіх купюр на ксероксі, купюри були номіналом по 50 та 100 доларів США. ОСОБА_16 була дуже схвильована, нервувала. Прізвищ та імен працівників міліції, які вимагають хабара, не називала (т.3, а.с.80).
		За даними протоколу судового засідання від 02.11.2009 року свідок ОСОБА_72 показала, що вона знайома із сім"єю ОСОБА_17 вони її сусіди. Десь у кінці серпня місяця 2008 року до неї на роботу у педагогічний університет приїхала її невістка ОСОБА_77 і ОСОБА_16 і поросили її зробити ксерокопію з грошових купюр. Вона відмовлялася, але ОСОБА_39 була сильно схвильована і просила їй допомогти, говорила, що у її чоловіка якісь проблеми. Вона зробила ксерокопію доларів США, зі слів ОСОБА_41 з 5000 доларів США. ОСОБА_39 забрала гроші і ксерокопії купюр і вони поїхали. Для чого робилися копії їй не розповідали. І в подальшому як розпорядилися цими коштами їй ніхто не розповідав. Вона не пам"ятає в чому були гроші, копіювали приблизно 20 хвилин, ОСОБА_39 забрала гроші і ксерокопії і поїхали. Це були долари США, які були купюри не пам`ятає. Копіювали на один листок по декілька, купюр з однієї сторони. Копії робилися на кафедрі соціальної педагогіки у 202 кабінеті. Копіювала вона особисто, а ОСОБА_16 і ОСОБА_78 стояли поряд. Здивувало її прохання, тому вона спочатку і відмовлялася, але ОСОБА_39 сказала, що якщо це зробить ввечері, то вони уже не пригодяться і буде запізно. Гриценки її сусіди, їх будинок навпроти через дорогу. ОСОБА_17 до неї не зверталася з проханням позичити гроші. У грудні місяці до неї зателефонували на роботу і попередили, що прийде слідчий. Слідчий прийшов разом із ОСОБА_34 і її допитували у її присутності. При її допиті ОСОБА_39 сиділа навпроти і морально впливала на неї. Якби вона давала покази слідчому сама, то була б більше впевненою. Стосунки у сім`ї ОСОБА_17 нормальні. ОСОБА_17 їй не розказувала, що працівники міліції вимагають у неї 5000 доларів США, бо затримали її чоловіка.
		На запитання прокурора свідок ОСОБА_56 відповіла, що покази дані нею в протоколі допиту не відповідають дійсності, вона не знала для чого були потрібні гроші, іх копії і ніяких прізвищ вона не знала. Вона весь час повторювала на допиті, що вона не знала для чого робить ксерокопії грошей, вона була сильно схвильована, а тому підписала протокол. В судовому засіданні вона дає правдиві покази, слідчому вона давала не достатньо правдиві покази, оскільки вона була сильно схвильована і на неї впливала присутність ОСОБА_68 . Вона давала відповіді на запитання слідчого, протокол підписала, але не перечитувала його.
		Вона особисто ніяких поміток на ксерокопії купюр не робила. Папір був їхній чистий без написів. Вона не пам`ятає, які були купюри ні серії, ні номери, вона не бачила куди ОСОБА_17 діла ксерокопії купюр. Коли вони сідали в автомобіль, ОСОБА_41 не говорила про те, що користується диктофоном. Уже коли її допитували, то ОСОБА_17 сказала, що був якийсь відеозапис (протокол с/з, т.6, а.с.8).
		При дачі нею пояснень слідчому,  ОСОБА_16 була присутня і час від часу давала разом з нею відповіді на запитання, які ставив слідчий. Слідчий її спочатку допитав, потім дав їй почитати її покази і вона їх підписала. Вона була дуже схвильована, через те і підписала ті покази (протоколи с/з від 14.07.2011 року т.8, а.с.95; від 26.03.2013, т.10, а.с.2).
		За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_16 від 01.10.2008 року свідок дала показання, за змістом такі ж як у її поясненні від 01.10.2008 року (т.1, а.с.13-16), крім того показала, що 01.10.2008 року біля 9.00 години вона побачила, що пропустила два дзвінки від ОСОБА_12 . Вона передзвонила йому, він повідомив, що він їде з Києва до Умані і буде в Умані близько 12.00 години і перетелефонує їй. Близько 12 год 15 хвилин, коли вона перебувала у себе в магазині, що розташований на базарі в м. Умані, їй на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_12 і повідомив, що зараз він під`їде і щоб вона вийшла на вулицю. Приблизно через 5 хвилин до неї під`їхав автомобіль ВАЗ 21099 червоного кольору, на передньому пасажирському сидінні якого знаходився ОСОБА_12 . Він сказав, щоб вона сіла в машину, що вона і зробила. ОСОБА_12 запитав, чи у неї гроші з собою. Вона відповіла, що так. ОСОБА_12 сказав, що тут багато народу і запропонував поїхати в бік села Городецького. Вона погодилася. Водій почав розвертати авомобіль. В цей момент вона дістала із своєї сумки 15000 доларів США і показала їх ОСОБА_12 . Він їх побачив та жестом показав, щоб вона поклала їх між передніми сидіннями, що вона і зробила. В цей момент ОСОБА_12 та водій автомобіля були затримані співробітниками СБ України (т.3, а.с.26-29). 
		За даними протоколу додаткового допиту свідка  ОСОБА_16  від 15.04.2009 року, свідок показала, що розмов з ОСОБА_11 про грошову винагороду про закриття кримінальної справи стосовно її чоловіка ОСОБА_15 за примиренням з потерпілим вона не вела. Всі розмови відбувалися між нею та ОСОБА_12 після того, як вони віддали ОСОБА_19  через ОСОБА_11 3000 доларів США, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 почали телефонувати та вимагати, щоб вони повністю розрахувались, як з потерпілими по справі так і з ними, тобто заплатили 35000 доларів США.  ОСОБА_16 було надано для прослуховування аудіо запис VOICE_0005.mp3 на цифровому диктофоні SAMSUNG». Свідок пояснила, що це запис розмови між нею та ОСОБА_12 , яка відбулась 25.08.2008 року. 24.08.2008 року їй зателефонував ОСОБА_12 і сказав, що хоче зустрітись. Вони домовились зустрітись біля залізничного вокзалу. Під час зустрічі, ОСОБА_12 сказав, що за те, щоб ОСОБА_11 обрав запобіжний захід - підписку про невиїзд, стосовно її чоловіка, вона повинна заплатити йому 5000 доларів США, тобто вона зрозуміла, що потрібно дати хабар. Вона погодилась і поїхала шукати гроші. Наступна зустріч відбулась 25 серпня 2008 року, розмову якої вона записала на диктофон, запис якої їй надано для прослуховування. В ході цієї розмови вона сказала ОСОБА_12 , що в неї є тільки 1000 доларів США, але ОСОБА_12 відмовився їх брати, зазначивши, що вона повинна сплатити повну суму, тобто 5000 доларів США. На наступний день вона зайняла гроші і передала їх ОСОБА_12 . Передача грошей відбувалась в її автомобілі "КІА СЕRAТО" д.н.з НОМЕР_3 приблизно о 15.00-16.00 год. в присутності її подруги - ОСОБА_62 . Перед передачею грошей вона зняла з них копії.ОСОБА_16 було надано для прослуховування аудіо запис VOICE_0062.mp3 на цифровому диктофоні "SAMSUNG ". Свідок пояснила, що це запис розмови між нею та ОСОБА_12 , яка відбулась 01.10.2008 року. Перед цим вони домовились, що в цей день вона принесе ОСОБА_12 гроші в сумі 15000 доларів в якості винагороди - хабара, за те, що стосовно її чоловіка буде закрита кримінальна справа. Домовленість була про те, що хабар вона передає їм зараз, а з потерпілими розраховується окремо протягом 3-4 місяців.01.10.2008 року вона зустрілась з ОСОБА_12 . Він під`їхав на автомобілі з водієм. Вона підійшла до його автомобіля, ОСОБА_12 сказав, щоб вона сіла в автомобіль на заднє сидіння. Вона сіла в автомобіль, після чого ОСОБА_12 спитав "Все є?", тобто чи принесла вона гроші. Вона відповіла "Да". ОСОБА_12 сказав "Давай, від`їдемо." Коли вони почали від`їжджати, вона поклала гроші між передніми сидіннями. Після цього ОСОБА_12 був затриманий співробітниками СБУ (т.3, а.с.30).
		Відповідно до протоколів судового засідання від 17.08.2009 та від 20.05.2011 свідок ОСОБА_16  показала, що ОСОБА_12 знає давно, майже 6 років, він знайомий її чоловіка. Коли в 2008 році затримали її чоловіка і дітей, вона була у розпачі і не знала, що робити. Відносно її чоловіка порушили кримінальну справу. До неї подзвонив ОСОБА_12 і сказав принести 5000 доларів, щоб випустили її чоловіка. Вона почала шукати гроші, щоб позичити, оскільки вдома такої суми не було. Вона знайшла 1000 доларів і поїхала на зустріч із ОСОБА_12 , він сказав, що потрібно усі 5000 доларів. Вона знайшла усі гроші і зробила з них фотокопії, їй допомагала знайома ОСОБА_79 . До неї увесь час телефонував ОСОБА_12 і говорив, що до вечора вона повинна зібрати гроші. Вони зустрілися із ОСОБА_12 біля пам`ятника «Танк», потім проїхали з ним до с.Родниківка. В його автомобілі сиділи ще якісь люди. Вона була за кермом, а ОСОБА_77 була на задньому сидінні. Гроші 5000 доларів вона передала ОСОБА_12 у руки в своєму автомобілі в присутності ОСОБА_80 . ОСОБА_12 взяв гроші і вийшов з автомобіля. Гроші були в конверті. Дані події вона не фіксувала. ЇЇ чоловік ОСОБА_15 перебував у цей час під арештом. Вона запитала, коли випустять чоловіка, на що ОСОБА_12 відповів, що до вечора він буде вдома. Через деякий час ОСОБА_12 привіз її чоловіка додому.
		Через деякий час ОСОБА_12 і ОСОБА_11 почали звонити до чоловіка і вимагати знову гроші 30000 доларів США.
		Вона разом з чоловіком завозила слідчому ОСОБА_11 3000 доларів США. Чоловік ці гроші сам передавав. З цих грошових купюр вона також знімала фотокопії.
		ОСОБА_12 сказав, що проти чоловіка порушили кримінальну справу і щоб її закрити необхідно ще 35000 доларів. Вона звернулася до працівників служби безпеки, які розказали що їм треба робити.
		Вони знайшли тільки 15000 доларів і зустрілися із ОСОБА_12 в м. Києві. Він погодився на 15000 доларів і сказав, що передача грошей відбудеться в м. Умані. Він до неї зателефонував 01.10.2008 і призначив місце зустрічі на базарі, вона у цей час перебувала у себе на роботі в магазині. Потім він ще раз подзвонив і сказав, щоб вона виходила. Вона вийшла і пішла до автомобіля в якому сидів ОСОБА_12 і водій автомобіля. ОСОБА_12 спитав чи вона принесла гроші, вона сказала, що так, вийняла з сумки гроші і поклала їх між передніми сидіннями. Гроші не були завернуті, їх було добре видно.
		Гроші для передачі готували працівники СБУ, їх обробляли порошком, переписували номера купюр, копії робили і при цьому були присутні поняті. При ній був диктофон і їхню розмову вона записала. Після передачі грошей ОСОБА_12 затримали.
		Вона сама купувала диктофон і коли передавала 5000 доларів, то розмову записала за власною ініціативою. Потім усі розмови вона записувала по вказівці працівників служби безпеки. Після записів диктофон вона передала працівникам служби безпеки. Вона не пам"ятає чи складалися процесуальні документи, на диски вона нічого не писала.
		Після затримання чоловіка до неї подзвонив ОСОБА_12 і сказав під`їхати на ж\д вокзал. Вона приїхала на зустріч з сином. ОСОБА_12 сказав, що за звільнення її чоловіка потрібно заплатити 5000 доларів, вона запитала чи можна менше, а ОСОБА_81  сказав, що тоді буде сидіти 10 суток.
		Наступного дня вона зустрілася із ОСОБА_12 сказала, що у неї є 1000 доларів на що він сказав, щоб до ранку вона знайшла решту суми. ОСОБА_11 за 5000 доларів до неї не дзвонив.
		За 15000 доларів дзвонили і ОСОБА_81 і ОСОБА_11 вони вимагали 35000 доларів. Вона пообіцяла, що знайде гроші. Вони до них присилали працівників міліції, їм постійно погрожували.
		Вона з чоловіком їздила в м.Київ, домовлялися з ОСОБА_12 , що у них є тільки 15000 доларів. Він погодився узяти ці гроші і сказав, що передача буде в м. Умані. ОСОБА_12 знайомий її чоловіка, стосунки у них нормальні. Після затримання її чоловіка вона спілкувалася із ОСОБА_12 , ішла мова за гроші, щоб звільнили її чоловіка з під варти. Вперше ОСОБА_71 до них подзвонив як затримали її чоловіка. Мова йшла за гроші, щоб звільнили її чоловіка від відповідальності. Коли затримали її чоловіка і дітей разом з ним, вона вперше спілкувалася із слідчим ОСОБА_49 . Вона на протязі п"яти годин дзвонила до дітей і чоловіка, їх мобільні телефони не відповідали. Потім син узяв телефон і сказав, що вони в міліції, їх затримали. Вона узяла матір і поїхали у відділення міліції. Зустріч з ОСОБА_11 відбулася у нього в кабінеті. На другий день після затримання ОСОБА_82 вона спілкувалася із ОСОБА_12 , він сам подзвонив до неї на мобільний телефон і сказав, щоб вона приїхала на ж/д вокзал. На зустріч вона поїхала з сином. Під час розмови ОСОБА_81 сказав, що потрібно 5000 доларів США, щоб чоловіка випустили, вона сказала, що буде шукати гроші, бо у них такої суми немає. ОСОБА_81 говорив, що ці гроші необхідно дати слідчому, прізвище не називав. Гроші вона позичала у ОСОБА_83 , позичила 1000 доларів, 4000 доларів у директора ринку ОСОБА_84 копюрами по 100 та 50 доларів. І перед тим як передати гроші вона зробила фотокопії купюр. З ОСОБА_85 вона спілкувалася постійно, він дзвонив і питав чи вона зібрала усі гроші, бо вона возила йому 1000 доларів США, а він сказав, що необхідно усі 5000 доларів. Гроші вона копіювала у приміщенні педагогічного університету в присутності ОСОБА_86 і ОСОБА_87 , ОСОБА_88 не повідомляли для чого це потрібно. ОСОБА_77 знала, що кошти необхідні для передачі працівникам міліції, ОСОБА_89  сама зробила копії з купюр, копіювання тривало хвилин 15. 
		Їй ставилася умова, або вона принесе гроші, або чоловік буде сидіти. Вони говорили, що гроші треба поділити з керівництвом, прізвищ не уточнювали. Вона позичала 3000 доларів через декілька днів у ОСОБА_90 , коли ОСОБА_11  сказав її чоловіку принести ще 3000 доларів. Передача коштів відбулася в кабінеті ОСОБА_11 , гроші передавав її чоловік. Він підписував папери про закриття справи. При обшуку кабінету слідчого ОСОБА_36 працівники міліції знайшли 300 доларів із переданих ними 3000 доларів США, вони передивилися ксерокопії купюр. Вона звернулася до СБУ спочатку усно, а потім чоловік звернувся письмово. Коли це було не пам"ятає, після того, коли вони уже передали 5000 доларів США. Їхнє спілкування із ОСОБА_12 продовжувалося і після того, коли випустили її чоловіка. Їм дали час зібрати 35000 доларів США. Сума була дуже велика і тому вони звернулися до СБУ. Хто був першим ініціатором спілкування із ОСОБА_12 не пам"ятає. ОСОБА_12 постійно телефонував до них і запитував, коли будуть гроші. Вона не пам"ятає хто назвав їм суму 35000 доларів. Для чого потрібна така сума, їм ОСОБА_12 пояснив, щоб чоловік не був під вартою і закрити справу по усіх епізодах. Вона застосовувала при розмовах із ОСОБА_12 диктофон, його назву вона не пам"ятає. Один диктофон був її особистий, а другий їм дали працівники міліції. Вона користувалася диктофоном, коли передавала ОСОБА_12 1000 доларів США. Також користувалася диктофоном, коли передавали ОСОБА_11 3000 доларів США, за 5000 доларів вона не пам"ятає. Диктофон вона використовувала тільки для запису розмов із ОСОБА_12 , для власних цілей вона не використовувала диктофон. Іншим особам для записів вона його не передавала. Яку модель купувала вона не пам"ятає, працівники міліції видали диктофон такої самої моделі. Диктофон їй видали для фіксування розмов із ОСОБА_12 і ОСОБА_11 . Вона робила записи з особистих розмов і з телефонних розмов. Вона знала як користуватися диктофоном, не пам"ятає скільки часу у неї був диктофон, використовувала диктофон тільки при розмовах з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . Запис вона робила, коли вона повинна була передати 35000 доларів, вона телефонувала ОСОБА_12 і повідомляла йому, що на даний час таких грошей у них не було, їм повинні були позичити гроші. Вона передала диктофон працівникам міліції відразу після затримання ОСОБА_12 , собі копії ніякі не виготовляла із записів з свого диктофону. Диктофон вона нікому не передавала від часу придбання і до передачі працівникам міліції. Коли вони їздили у м. Київ, то наймали автомобіль у ОСОБА_91 , він був за кермом автомобіля. На зустріч вони їздили утрьох, вона брала із собою диктофон і використовувала його при розмові із ОСОБА_12 . Чоловік зустрівся із ОСОБА_12 в її присутності, яка була розмова уже детально не пам"ятає. Розмовляли за гроші, говорили, що у них тільки 15000 доларів, більше не має. ОСОБА_12 сказав, що передача грошей відбудеться в м. Умані. Потім на другий день зателефонував ОСОБА_12 і сказав де відбудеться передача коштів. Гроші 15000 доларів чоловік сам позичав у своїх батьків. Потім ці гроші приніс додому. Вона брала гроші з дому і вранці 01.10 2008 року пішла на роботу в магазин. Десь о 10 годині подзвонив ОСОБА_12 , спитав де вона знаходиться. Вона сказала, що в магазині на базарі. ОСОБА_12 сказав, щоб вона вийшла з магазину, щоб він її побачив, гроші вона взяла з собою. У той самий день до передачі, вона гроші заносила працівникам міліції, вони переписали номера купюр і зробити фотокопії купюр. В її присутності усі купюри помітили, переписали, вона підписала якісь папери. Купюри були по 100 доларів і по 50 доларів, все робилося у день передачі грошей. Вранці працівники міліції помітили купюри, вона забрала гроші в кульок і поклала у свою сумку. До ОСОБА_12 вона вийшла на зустріч з тією самою сумкою, але гроші поклала без кулька. Вона підійшла до автомобіля, у якому сидів ОСОБА_12 , з нею був увімкнений диктофон. ОСОБА_12 запропонував сісти в автомобіль, потім спитав у неї чи є гроші, вона сказала, що є. Вона витягла їх з сумки і поклала між передніми сидіннями, де сидів ОСОБА_12 і за кермом водій. ОСОБА_12 бачив, що вона поклала гроші, він до неї був повернутий, а чи бачив водій вона не знає. Вона почула, що попереду під"їхав автомобіль. Відчинилися дверцята, вона вийшла з автомобіля і втратила свідомість.
		Ініціатором копіювання 3000 доларів США була вона сама. Диктофон зберігався у них в дома. Хто з них ішов на зустріч той і брав його з собою. Диктофон працівники міліції видали після того як чоловік звернувся до них з письмовою заявою про вимагання грошей. Заяву писала і вона, і її чоловік, а прийняли тільки від її чоловіка. Коли затримували ОСОБА_12 , вона з машини не бігла. Вона вийшла і їй стало погано. Вона прийшла в свідомість і побачила, що вона сиділа на проході при вході в базар. Потім вона поїхала додому. Всі події відбулися до обіду. Потім після обіду подзвонили працівники міліції і сказали, що їм необхідно приїхати до них. Вона не пам"ятає, які процесуальні дії у той день робила, чи вона щось підписувала у той день.
		Вона брала гроші без кулька і поклала їх у сумку без рукавичок, вона не пам"ятає чи їй оглядали руки. 3000 доларів вона копіювала у педінституті, фотокопії купюр зберігала вдома, вона це робила, щоб у неї були докази, що передавала гроші, з 5000 доларів вона робила так само. Копію купюр вона передала працівникам СБУ у той день як затримали ОСОБА_25 і ОСОБА_36 . Вона повідомила працівникам міліції, що у неї є усі ксерокопії купюр, які вона передавала. У ОСОБА_44 вона брала диктофон, тримала його в одязі.
		01.10.2008 року вона була у приміщенні СБУ 1 раз після обіду. З 5000 доларів вона робила ксерокопії, коли чоловік був затриманий під варту, робила в приміщенні педагогічного інституту. з 3000 доларів вона також робила ксерокопії, в якому приміщенні не пам"ятає. Після того як вони передали ОСОБА_11 3000 доларів, вона з ним ще зустрічалася, вона приходила до нього і говорила, що у неї є тільки 15000 доларів. Вона цю розмову не записувала. 
		ОСОБА_12 її говорив, щоб гроші вона віддала його батькові, вони з ним їздили в с.Бродецьке і ОСОБА_12 показував де живе його батько. ОСОБА_12 хотів взяти з неї розписку, що вона позичила в нього ці гроші (протокол с/з, т.6, а.с.3-5, т.8, а.с.89а).
		Відповідно до протоколу судового засідання від 20.05.2011 свідок ОСОБА_16 також показала, що в СБУ вони звернулися після того, як у них почали вимагати 35000 доларів США. Обоє писали заяви в СБУ в м.Умані, але її заяву не прийняли. Вона була присутня при написанні чоловіком заяви. До заяви чоловіка долучили диктофон і диск, записи вони слухали. Чоловік писав заяву до передачі коштів, в цей же день.
		Диктофон купила в магазині «Форстрот», диктофон був з документами, продавець показав її як користуватися диктофоном. На диктофон фіксувала розмову, коли ОСОБА_12 привозила 1000 доларів США та телефонні розмови. Вона використовувала один прилад для фіксування розмов. Скинули з диктофона записи на диск вдома на комп`ютері. Скільки було дисків вона не пам`ятає, у записи на диктофоні зміни вони не вносили. Диктофон працівники СБУ її не повернули. 
		15000 доларів вона принесла співробітникам СБУ, ці гроші були купюрами по 100 доларів. Коли працівники СБУ мітили гроші якимось порошком, при цьому було багато людей, вона їх не знає, був слідчий прокуратури, поняті. Вона не пам`ятає, де працівники СБУ передавали її 15000 доларів США, передача грошей відбувалася в приміщенні СБУ. Працівники СБУ посипали їх порошком, склали в одну пачку і, здається, обмотали ризинкою, вона точно не пам`ятає, вона розписувалася в документах, у її присутності там більше ніхто не розписувався. Гроші дали її, щоб вона передала ОСОБА_12 . 
		До працівників СБУ вона зверталася кілька раз після того, як написала заяву.
		Ксерокопії 5000 доларів робила тоді, як зібрала всю суму. 5000 доларів предала ОСОБА_12 на третій день після затримання чоловіка. Телевонні розмови фіксувала диктофоном, диктофон купувала вона. Почала фіксувати телефонні розмови з того часу як почали у неї вимагати 5000 доларів. 
		Чоловік сказав її, що ОСОБА_12 сказазав дати 3000 доларів, щоб повернути потерпілим. 3000 доларів чоловік заніс ОСОБА_11 в кабінет, вона сиділа в машині. Вона не знає куди ділися 3000 доларів, не пам`ятає чи робила з них ксерокопії.
		Передачу грошей ОСОБА_12 (15000 доларів) фіксували. При цьому була прихована камера і диктофон. Камера була прихована на ґудзику пальто, в яке вона була одягнена, а диктофон був в пальто. Диктофона не було, вона помилилася. Кошти вона поклала між передніми сидіннями автомобіля ОСОБА_12 за один раз. Що відбувалося далі з грошима вона не бачила, бо втратила свідомість. Вона почула гурків автомобілів, пам`ятає, що відкрилися задні бокові двері з правої сторони. Коли вона прийшла в себе, біля неї стояли люди, вона сиділа на проході в ринок, до неї підійшли працівники СБУ і зняли приховану камеру, яку забрав ОСОБА_92 . Змивів з її рук не робили, гроші вона брала безпосередньо своїми руками. Вона не пам`ятає як переписували інформацію з диктофона на диски, комп`ютер свій вони продали. За весь час вона частками не передавала інформацію СБУ. Працівники СБУ прикріпили її приховану відеокамеру в приміщенні СБУ. Спочатку їй дали гроші потім прикріпили відеокамеру. Їй сказали, що в відеокамері є звук, вона була з блоком живлення, фіксувала і зображення, і звук. Всі події фіксувались тільки на дану камеру. Дану відеокамеру з неї зняли на ринку. Відеокамеру їй пришивали, потім відео вони дивились. Відеокамеру забрали у неї на ринку ОСОБА_46 та ОСОБА_93 , прізвища не пам`ятає, працівники СБУ. Пальто у неї зняли і забрали разом з відеокамерою, вона його більше не бачила, її сказали, що воно потрібне в якості доказу. Свідомість вона втратила до того, як зняли пальто. Відеокамера була у вигляді малесенького ґудзичка чорного кольору, як п`ять копійок, під коміром пальто прикріпили мікрофон, блок живлення чорного кольору, від якого йшло багато проводів до відеокамери та мікрофона, прикріпили до руки скотчем.
		При допиті в СБУ спочатку допитали чоловіка, а потім її, вони не чули пояснень один одного, допитували їх окремо. В Управління СБУ м.Черкаси вони їздили з чоловіком та сином, там писали заяви. Вона особисто заяву не писала.
		На диски вони копіювали розмови з диктофона для того, щоб був доказ, так вони самі вирішили. Хто копіював з диктофону на диски вона не пам`ятає. Диктофон та диски вони передали працівникам СБУ в кабінеті СБУ м. Умань.
		Гроші в сумі 15000 доларів США їй передали працівники СБУ в автобусі, в якому вони під`їхали до ринку, в даному автобусі були люди. одягнені у форму. Кошти їй передали коли приїхали до ринку (протокол с/з від 20.05.2011 року; т.8, а.с.91-93).
		Слідчий її допитував, вона розповідала, а він друкував. З протоколом допиту вона ознайомилась і підписала його, то її підписи. Вона завжди давала правдиві показання. У серпні 2009 року вона краще пам`ятала події, ніж зараз. Їх допитували окремо, її і чоловіка. Як розмова з диктофона опинилась на дисках вона не пам`ятає. Вона не пам`ятає скільки було диктофонів, можливо їх було два, але вони були одинакові, а можливо то був один і той же диктофон. Вона не пам`ятає чи давали їй працівники СБУ диктофон. Був диктофон і камера, яку їй дали працівники СБУ в день затримання підсудних (протокол с/з від 22.06.2011 року; т.8, а.с. 94).
		Відповідно до протоколу судового засідання від 23.12.2009 року свідок  ОСОБА_16 додатково пояснила, що заяву до СБУ вони подавали з чоловіком разом. Вона надавала працівникам СБУ речові докази:    диктофон для прослуховування, три диски із записами розмов з ОСОБА_85 , ОСОБА_94 . Диктофон чорного кольору, марку не пам`ятає. Вона не може пояснити, чому вона пояснювала суду, що було два диктофона. Вона була присутня при допиті ОСОБА_86 і ОСОБА_87 . Допит проходив в кабінеті, покази записували зі слів ОСОБА_95 . Їм задавали питання вони давали відповіді. Чи називали вони прізвище ОСОБА_25 на пам`ятає. Вона не втручалася у допит. Коляда ОСОБА_96 знайома з ОСОБА_12 , а чи ОСОБА_97  знайома не знає. Про те, що її чоловіка затримали вона розповідала і ОСОБА_98 , і ОСОБА_99 . Де вона з чоловіком подавали заяву в Умані чи в Черкасах не пам`ятає, хто писав заяву не пам`ятає, хто підписав заяву не пам`ятає, якого це було числа не пам`ятає. ОСОБА_100 був присутній коли вони подавали заяву. Пояснення вони давали здається 1 числа в м. Черкасах. Диктофон вона передавала у кабінеті, вони його прослухали і їм його повернули, скільки годин прослуховували не пам`ятає. З Черкас поверталися автобусом, рейс і час не пам`ятає, о котрій годині повернулися не пам`ятає. Це було 01.10.2008 року, їх прийняли у робочий час. Диктофон прослуховував ОСОБА_101 з працівниками СБУ. У ОСОБА_44 вона їздила з чоловіком на автомобілі ОСОБА_102 , він був за кермом. Причина поїздки була зустріч з ОСОБА_12 . Вона не зібрала достатньої суми грошей і він сказав, щоб вона приїхала до нього у ОСОБА_44 . Вони зустрічалися з людиною по свої справах, то не був працівник СБУ, а для чого сказали ОСОБА_103 , що то був працівник СБУ, не знає. Вона усе підтверджує так як викладено у протоколі. Все відповідає дійсності. Вона не може пояснити розбіжності у показах, вона хвилюється і трохи позабувала. Вона просила ОСОБА_25 допомогти, бо він товариш її чоловіка, вона нічого не просила, він вимагав у неї гроші. Вона не пам`ятає причини дзвінків ОСОБА_36 . Гроші вона позичала у батьків, дату не пам`ятає. Гроші вона передавала працівникам СБУ, чи складалися якісь документи при цьому не пам`ятає. У неї немає ніяких документів, які б підтвердили що гроші належать їй. Чи були поняті при передачі коштів не пам`ятає. Гроші їй передали в м. Умані у магазині, час не пам`ятає. Колиїй вручали гроші, то попередили, що гроші помічені. Диктофон купувала по власній ініціативі, де купувала не пам`ятає, був упакований у коробку, скільки коштує не пам`ятає. Почала використовувати диктофон в зв`язку з тим, що ОСОБА_12 вимагав у неї 5000 доларів США і щоб себе захистити, а потім показати працівникам СБУ, вона використовувала диктофон. Диктофон вона брала з собою на усі зустрічі з ОСОБА_12 і ОСОБА_11 Постійно тримала його в одязі. Чек на купівлю диктофона не зберегла. Вона приїхала у Черкаси до СБУ 01.10.2008 року, щоб написати заяву про вимагання грошей, разом з заявою вона передала диктофон ОСОБА_104 . Вона йому пояснювала, що з них вимагають гроші працівники міліції, назад диктофон їм не повертали. Додому поверталися автобусом. Коли вона йшла передавати 15000 доларів, чи був у неї диктофон не пам`ятає. Коли ОСОБА_12 затримали, вона зустрічалася з працівниками СБУ в м. Умані для підписання документів, чи передавала вона тоді диктофон не пам`ятає. Вона передавала разом із диктофоном диски з записами розмов з диктофона. Хто їй робив копії записів не пам`ятає. Вона не вміє скидати інформацію з комп`ютера на диски, диктофон вона нікому не давала. Коли робилися записи на диск і ким не знає. Гроші 5000 доларів, які вона давала перший раз, вона позичала у Подольського, гроші позичала два рази. Гроші позичала, коли затримали її чоловіка, дати не пам`ятає. Це було на третій день як затримали чоловіка. Гроші передавала у той самий день коли позичила, дати не пам`ятає. Гроші копіювала у педуніверситеті, бумага була їхня. ОСОБА_105 попросив її допомогти знайти ОСОБА_63 , вона показала де вона працює і зайшла разом з ним у кабінет, запитала чи може бути присутньою, ОСОБА_106 не заперечувала. 15000 доларів вона позичила у батьків чоловіка. Гроші брав у батьків чоловік і приніс їх додому. Вона писала заяву, у цей день був затриманий ОСОБА_12 1000 доларів позичила у співробітниці, 5000 доларів позичила у ОСОБА_107 . Вона позичила гроші, скопіювала їх і передала ОСОБА_12 . Вона позичала у ОСОБА_108 . 5000 доларів для передачі ОСОБА_109 , а 2000 доларів для своїх потреб. 3000 доларів, які вона передавала, позичила 2000 і 1000 з книжки зняла. Які були купюри не пам`ятає, де копіювала не пам`ятає. 01.10.2008 року їй вручили гроші, як саме не пам`ятає, знає, що був і працівник прокуратури. Після затримання ОСОБА_25 вона просиділа одну годину, бо їй було погано, а потім поїхала у відділ СБУ м. Умані з чоловіком, які вчиняла дії і які підписувала документа не пам`ятає. Стан здоров"я її був поганий, але вона усвідомлювала свої дії. 1000 доларів США вона позичила у ОСОБА_110 , у той самий день позичила у Подольського 4000 доларів США, а в розписці вказала невірно. Пізніше вона позичила у Подольського ще 3000 доларів США. До ОСОБА_36 вона не приходила і хабар не приносила. У адвоката ОСОБА_111 була разом з Чмутом, про що розмовляли не пам`ятає. ОСОБА_11 особисто вимагав гроші, дзвонив і питав, коли будуть гроші. Чоловік їй говорив, що ОСОБА_37 вимагає з нього гроші. Чоловіка засудили за шахрайство. Чмут їй роз"яснив, що чоловіка посадять на 10 років. 
		Вони давали пояснення (т.1, а.с.8,9-16) в м. Умані, заяву вони писали в м.Умані. При огляді грошових коштів були присутні поняті. ОСОБА_12 вимагав у неї і її чоловіка гроші як хабар. За ОСОБА_36 вона не може сказати, ОСОБА_71 був посередником. Вона не робила роздруківку на папері. Вона дозволу на запис розмов ніякого не питала, записувала розмови за власною ініціативою. Диктофон був один, вона його нікому не давала, скільки зробила записів розмов за власною ініціативою не знає, з якого часу їй надавався дозвіл працівниками СБУ не пам`ятає (протоколи с/з, т.6, а.с. 24-26, від 09.04.2013, т.10, а.с.3а). 
		Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_15 від 01.10.2008 (т.3, а.с.33-36) свідок дав показання, за змістом такі ж, як у його поясненні від 01.10.2008 року з однаковими опечатками (т.1, а.с.9-12).
		Згідно протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_15  від 15.04.2009 року (т.3, а.с.37-39), свідку надані для прослуховування аудіозаписи VOICE_0014.MP3, VOICE_0017.MP3, VOICE_0020.MP3, VOICE_0023.MP3, VOICE_0024.MP3, VOICE_0025.MP3, VOICE_0026.MP3 на цифровому диктофоні «SAMSUNG». Свідокпоказав, що це запис розмови між ним та ОСОБА_12 , які відбувались протягом вересня 2008 року стосовно умов передачі йому та ОСОБА_11 хабара в сумі 15000 доларів США на відшкодування потерпілим по кримінальній справі №1700800209 збитків в сумі 20000 доларів США. Хабар він мав їм передати, за те, що ОСОБА_11 закриє відносно нього справу по окремому епізоду за примиренням з потерпілим. ОСОБА_12 розмову вів від себе та від імені ОСОБА_11 . Запис VОІСЕ 0023.МРЗ - це розмова між ним, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 в робочому кабінеті останнього 17.09. 2008 року. Під час цієї розмови ОСОБА_11 розказував та показував, що йому необхідно написати та підписати, щоб він закрив кримінальну справу №1700800209 за примиренням з потерпілим.
		Відповідно до протоколу судового засідання від 17.08.2009 року свідок ОСОБА_15 показав, що із слідчим ОСОБА_112 він познайомився, коли стосовно нього була порушена кримінальна справа, а із слідчим ОСОБА_12 він уже знайомий 4 роки, раніше вони товаришували. У квітні місяці 2008 року він повідомив ОСОБА_12 , що стосовно нього порушена кримінальна справа і звернувся за порадою до ОСОБА_12 .. Після цього до нього додому почали приїздити працівники карного розшуку і почали вимагати у нього гроші. Його спочатку переслідували, погрожували, ображали дітей та дружину. Потім ОСОБА_12 сказав йому, що він повинен дати йому і працівникам карного розшуку гроші в сумі 10000 гривень за припинення переслідування. 28.08.2008 року він їхав на своєму автомобілі разом з двома дітьми, по дорозі був затриманий працівниками міліції. Їх доставили в Уманський МВ УМВС України. Погрожуючи фізичною розправою над його дітьми, дітей били, його примусили підписати документи в яких він зізнався про скоєння злочину, якого він не вчиняв. Після цього йому пред`явили звинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України і затримали. На той час у нього уже була заключна угода з адвокатом, але слідчий відмовився його викликати. Після цього слідчий ОСОБА_113 завів його у кабінет до першого заступника начальника відділу міліції і заступник начальника сказав йому, що за зміну міри запобіжного заходу з утримання під вартою на підписку про невиїзд він повинен був їм дати 5000 доларів США. Його дружина повинна була передати гроші ОСОБА_12 . Потім, як йому стало відомо від дружини, що дружина передала гроші ОСОБА_12 в присутності свідка ОСОБА_76 і дружина зробила світлокопії переданих купюр. Була попередня домовленість, ОСОБА_12 зустрічався з його дружиною, в розмові він пояснював, що гроші необхідні для звільнення його з під арешту, постійно телефонував до дружини і говорив, щоб гроші привезли у найкоротші строки. Дружина його просила, щоб трохи почекали, бо не може позичити таку суму грошей і пропонувала взяти 1000 доларів США, які у неї були, але ОСОБА_12 відмовлявся і сказав, щоб принесла усі 5000 доларів США. ОСОБА_12 вказав дружині місце, де відбудеться передача грошей. Передача грошей відбулася в машині, на якій приїхав ОСОБА_12 на дорозі біля с.Родниківка. Після передачі грошей, у той самий день його повезли до приміщення прокуратури, але у приміщення його не заводили. Ввечері його відпустили і ОСОБА_12 привіз його додому. Він не просив ОСОБА_12 посприяти йому, він йому просто розповів, що є справа і запитав, що робити, а він сказав, що заплати гроші і усе буде добре. Ще до його звільнення, дружина звернулася у службу безпеки. Його дітей утримували в приміщенні міліції з 17 години вечора до 1 години ночі. Він дав стосовно себе неправдиві покази, він себе оговорив. Через декілька днів до нього зателефонував слідчий ОСОБА_113 і сказав, що стосовно нього порушені кримінальні справи ще по декількох епізодах і що для закриття справи необхідно 35000 доларів США. Пояснив, що частину грошей потрібно для прокурора, а частину їм. Він уже співпрацював із співробітниками СБУ, а тому сказав, що він знайде гроші. Йому постійно погрожували працівники карного розшуку. 16 та 17 вересня 2008 року до нього та до дружини телефонував слідчий ОСОБА_11 та вимагав 3000 доларів США, ніби то для передачі потерпілому. 18.09.2008 року у службовому кабінеті ОСОБА_11 він передав йому 3000 доларів США. Попередньо з усіх купюр дружина зробила фотокопії. Після цього до них продовжували телефонувати ОСОБА_71 і ОСОБА_37 та вимагати 35000 доларів США. Останній термін передачі грошей їм призначили на 22.09.2008 року. Але до цього дня вони не знайшли грошей і після того як його дружина сказала, що грошей немає, ОСОБА_12 сказав що його знову заарештують. Станом на 30 вересня вони знайшли 15000 доларів і повідомили про це ОСОБА_12 , ОСОБА_12 перебував у м.Києві і він з дружиною поїхали до нього, вони зустрілися і повідомили що у них є 15000 доларів США, ОСОБА_12 сказав, що 01.10.2008 року зустрінуться в м.Умані і передадуть йому гроші. 01.10.2008 року ОСОБА_12 зателефонував його дружині і призначив зустріч для передачі грошей на території ринку. Його дружина вийшла до автомобіля, на якому приїхав ОСОБА_12 , за кермом був ще якийсь чоловік, дружина сіла в автомобіль і передала ОСОБА_12 15000 доларів США. Він передав 5000 доларів США, другий раз передав 3000 доларів і третій раз 15000 доларів США. Він не пам`ятає як познайомився із ОСОБА_12 , але вони товаришували усі 4 роки, їздили на рибалку, ОСОБА_12 у нього вдома був неодноразово. 
		У квітні місяці він повідомив ОСОБА_12 що його обманула жінка і проти нього порушують кримінальну справу, після цього до нього почали їздити працівники міліції. Вони зустрічалися на вулиці Леніна, він був ініціатором зустрічі, ОСОБА_12 йому сказав, що він нічого не докаже і потрібно буде вирішити це питання. ОСОБА_114 і ОСОБА_115 говорили йому принести гроші і погрожували. ОСОБА_12 неодноразово до нього телефонував і приїзджав і вимагав гроші, коли він відмовився дати їм гроші, то його відразу заарештували. ОСОБА_12 йому погрожував, казав, щоб він давав йому гроші, бо буде сидіти 12 років. Десь через 3 дні після їхньої розмови ОСОБА_12 йому сказав, що він переговорив з працівниками карного розшуку і треба 10000 доларів США. Погрожував йому і дружині, говорив, що якщо не заплатять, то гірше буде. Перед його арештом ОСОБА_12 сказав прихати до ОСОБА_36 і дати 5000 доларів. Передача коштів відбулася в с.Родниківка. Він був у цей час затриманий, а коли ОСОБА_12 віз його додому, то сказав, що його дружина розрахувалась і все нормально. Гроші передавалися у автомобілі, його дружина передала гроші особисто в руки ОСОБА_12 , при цьому була свідок ОСОБА_116 . Дружина позичила гроші у співробітниці. 15000 доларів США він позичив у своїх батьків, батько - ОСОБА_117 , мати  ОСОБА_118 , якого числа не пам`ятає, передав їх дружині, а вона передала ОСОБА_12 . У кого позичала дружина 3000 доларів він не знає. 3000 доларів він передавав особисто, він не пам`ятає чи була розмова з ОСОБА_85 за 3000 доларів США. Дружина розповіла йому, що зателефонував до неї ОСОБА_81 і сказав принести 5000 доларів США, вона сказала, що у неї є тільки 1000 доларів, на що ОСОБА_81 сказав шукати решту суми. Він звернувся до працівників СБУ після першого затримання і повідомив, що у нього вимагають гроші.
		З липня 2008 року кожного дня по три рази на день приходили до нього працівники міліції. Це можуть підтвердити його батьки і сусіди. Прізвищ не знає, знає тільки ОСОБА_119 і ОСОБА_120 . Він говорив ОСОБА_12 , що йому постійно погрожують і тероризують, а він сказав, що не може нічого зробити. ОСОБА_12 не вчиняв стосовно нього незаконних дій. ОСОБА_37 також телефонував до нього. Він звертався із заявою, щоб пройти з дітьми судмедекспертизу, направлення їм дали тільки через місяць. Він не пам`ятає чи фотокопії грошових купюр робилися із працівниками СБУ. Він співпрацював із працівниками СБУ три неділі, він написав заяву, що у нього вимагають гроші і зустрівся із слідчим, зустріч була офіційною. Він підписував якісь документи.
		ОСОБА_11 він знає. Познайомилися під час розслідування його справи. Ще до його затримання ОСОБА_113 телефонував до нього і сказав, що потрібно зустрітися, поговорити.
		Його затримали 23.08.2008 року, тримали у кабінеті ОСОБА_36 , там сиділи ще чотири працівники карного розшуку, проводилися слідчі дії.
		Коли він передав гроші, ОСОБА_37 йому показав постанову про закриття справи. А коли він не приніс гроші, то його затримали другий раз і висунули нові звинувачення.
		Кримінальну справу по його звинуваченню уже розглядали в суді і його звільнили по амністії.
		Він сидів у кабінеті ОСОБА_36 і він йому сказав, що його зве ОСОБА_121 . Вони пішли у кабінет, і ОСОБА_121 зателефонував до ОСОБА_25 і сказав, щоб він отримав 5000 доларів за моє звільнення. 3000 доларів він особисто передавав ОСОБА_11 . Він не пам`ятає, чи це було до звернення в СБУ. Він зустрічався із слідчим, а через два дні його оголосили у розшук. Він їздив у м.Київ на автомобілі «Опель» його знайомого і зустрічався із ОСОБА_12 . На зустрічі їх було троє - він, дружина і ОСОБА_122 .
		На запитання підсудного ОСОБА_11 свідок ОСОБА_15 відповів, що він приносив йому на його вимогу 3000 доларів США ніби, щоб віддати потерпілим. Гроші він передав ОСОБА_11 , який сказав, що гроші сам передасть потерпілим. Працівники СБУ сказали, що при обшуці у ОСОБА_11 знайшли купюри із переданих 3000 доларів.
		Він використовував диктофон при розмовах із ОСОБА_12 , та ОСОБА_11 . Це уже було, коли він співпрацював із СБУ. Один пристрій купила дружина за їхні власні кошти. Він використовував цей пристрій по вказівці СБУ, а потім передав його слідчому прокуратури. На диктофон писалися розмови працівників міліції, на власні цілі він його не використовував, ніяких дій з ним не проводив. 
		Він стверджує, що ОСОБА_11 і ОСОБА_12 вимагали у нього гроші для закриття справи (протокол с/з, т.6, а.с.1-3).
		За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_123 від 01.05.2007 року свідок показав, що він передав 3000 доларів США ОСОБА_15 , який обіцяв влаштувати його дочку в Англії на роботу. В травні 2008 року йому стало відомо, що ніякої поїздки за кордон не буде, його викликали для дачі показів щодо передачі коштів ОСОБА_15 . ОСОБА_11 зателефонував йому і запросив в міськвідділ. ОСОБА_11 передав йому 3000 доларів США, повідомив, що ОСОБА_15 розраховується з потерпілими по справі. Він написав розписку ОСОБА_11 про те, що отримав 3000 доларів США. Потім за власною ініціативою він передав ОСОБА_11 500 доларів США в знак подяки, що він працював по справі і повернув йому кошти. Вимагання зі сторони ОСОБА_11 не було, гроші він узяв. Він підписав заяви про те, що не має до ОСОБА_15 претензій і що з ним помирився і не проти закриття відносно нього справи. Ініціатива про написання вищевказаних документів виходила від ОСОБА_11 , він не мав заперечень, оскільки з ним розрахувалися (т.3, а.с.40-42).
		За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_124 від 01.10.2008 року, який показав, що 01.10.2008 року він на прохання його родича ОСОБА_12  зустрів його на автовокзалі і вони поїхали на вул.Тищика до ринку, де зустрілися з жінкою, яка чекала ОСОБА_12 . Вона сіла на заднє сидіння автомобіля. Перед цим ОСОБА_12 говорив йому, що він хоче в однієї особи, як він потім зрозумів у цієї жінки, позичити гроші. ОСОБА_12  попросив його, щоб він написав боргову розписку на її ім`я, продиктував як написати розписку і він написав, що нібито позичив 15000 доларів США у ОСОБА_16 . В деталі він не вникав, ОСОБА_12 запевнив його, що він все вирішить і йому не прийдеться повертати гроші. Він йому повірив, оскільки вони родичі, він одружений на рідній сестрі Чмута. Коли жінка сіла в автомобіль, в розмову він не вникав, оскільки він слухав музику і був зайнятий своїми справами. Про що вони говорили він не знає, розмова між ними була коротка. Жінка положила між сидінням водія і пасажира дві пачки купюр в доларах США і вийшла з автомобіля. В цей час їх було затримано працівниками служби безпеки України. Що то були за гроші він не знає і чому вона їх залишила в автомобілі, він також не знає. Під час огляду місця події він заявляв про те, що це він позичив у неї гроші, так як хотів дотриматися свого слова, яке дав ОСОБА_12 про позику доларів США у ОСОБА_16 , так як не розумів ситуації що трапилася (т.3, а.с.43-44).
		За даними протоколу судового засідання від 17.02.2010 року свідок  ОСОБА_125 показав, що ОСОБА_12 його родич. Він як приватний підприємець хотів позичити гроші. Він звернувся до ОСОБА_12 і він йому сказав, що може допомогти, він знає у кого можна позичити гроші. У нього в автомобілі був звичайний зошит з розрахунками, він вирвав листок і написав наперед розписку про позику грошей. І він разом з ОСОБА_12 поїхали на зустріч з цією людиною на вул. Тищика до базару. До них в автомобіль сіла жінка на заднє сидіння. Він запропонував від`їхати в кафе і там вирішити усі їхні питання. Вони почали розвертатися і тут попереду його автомобіля з"явився білий мікроавтобус, вибігли люди в масках, приставили до скроні пістолет і оділи наручники йому і ОСОБА_12 . У цей час жінка вискочила з автомобіля. До автомобіля до задніх дверей підійшов якийсь чоловік і намагався їх відчинити. Він пояснив, що у нього зломаний замок і треба просунути руку через скло і з середини відчинити. Чоловік відчинив дверки, став ногами на заднє сидіння і пробув у автомобілі декілька хвилин. Він почув, що дверки закрилися, потім відразу підійшов ще якийсь чоловік і почав знімати усе на відеокамеру, представився працівником СБУ. Обшукали автомобіль і знайшли гроші, дві пачки. Він казав, що у нього є розписка на ці гроші, але ніхто це не прийняв до уваги. Розписку він писав за годину до зустрічі, прізвище йому сказав ОСОБА_12 В Черкаси його привезли у наручниках і допитували у наручниках. Слідчий надрукував його покази, він їх підписав під тиском і моральним впливом. Він не хотів давати покази, але його не випускали у туалет, давали підзатильники. Сказали, що не відпустять додому. Розписка була при ньому. Коли  ОСОБА_17 сіла в машину він запропонував від"їхати у кафе і вона погодилася. Його автомобіль ВАЗ 2109 червоного кольору. Жінка з сумки нічого не виймала, він її бачив у дзеркало заднього виду. В машині вона сиділа десь 2 хвилини. Їх спочатку затримали, в машину сідав якийсь чоловік, а потім з машини вийшло ще 4 чоловіка і почили робити огляд і виявили гроші. Він знав, що працівники СБУ не порядні люди і можуть підкинути гроші. Йому ОСОБА_71 сказав, що у ОСОБА_17 можна позичити гроші. У нього народилася дитина і він хотів додому швидше. Він особисто з ОСОБА_17 не знайомий. Йому повідомив ОСОБА_81 , що є людина, яка згодна позичити гроші. У жінки була маленька сумочка, туди не влізе дві пачки грошей, жінка не могла залишити гроші у автомобілі. Він бачив, що вона не клала гроші. Його знайомий ОСОБА_126 говорив, що він бачив як їх затримували. Відеозапис він не переглядав. Протокол підписував, понятих не було, його відпустили у час ночі.
		Чоловік намагався відчинити задні дверки, він ще йому пояснив що їх треба з середини відкрити, чоловік відкрив, сів і зачинив двері і через 2 хвилини вийшов. Він у цей час був у наручниках. Протокол на місці писали від руки, він відмовився його підписувати. Дозвіл на огляд автомобіля його не питали. Коли його допитувала, він перебував у наручниках. Підпис на протоколі його (протокол с/з, т.6, а.с.27).
		Він сидів у автомобілі обличчям повернутий до працівників СБУ, до його голови була прикладена зброя. ОСОБА_12 сидів на передньому сидінні автомобіля в наручниках. Працівник СБУ сів на заднє сидіння автомобіля, цей чоловік, на його думку, і підклав гроші. В той час, як проводилась відеозйомка він бачив дві пачки доларів, зв`язані резинкою, він бачив як їх перераховували. Слідчий від руки писав протокол місця події. Гроші слідчий спакував у конверт при понятих, більше він їх не бачив (протокол с/з від 18.07.2011 року, т.8, а.с.100).
		За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_127 від 08.10.2008 року, свідок показав, що його знайома ОСОБА_128 в лютому 2008 року запропонувала йому поїхати до Великобританії працювати на якійсь фірмі. Він погодився та передав за поїздку 2650 доларів США ОСОБА_15 . Приблизно в травні 2008 року він разом з іншими потерпілими звернулися до Уманського МВ УМВС України в Черкаській області, де його допитали по даному факту. Через деякий час він звертався з заявою на ОСОБА_129 до прокуратури м.Умані. Потім він дізнався, що розглядом його заяви займається слідчий ОСОБА_11 . Він сам прийшов до ОСОБА_11 на роботу, але той відповів йому, що викличе його, коли ОСОБА_15 поверне йому гроші, ОСОБА_11 зв`язувався по телефону з жінкою ОСОБА_15 і вона йому говорила, що гроші скоро будуть (т.3, а.с.48, 49).
		За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_130 від 08.10.2008 року, свідок показав, що його знайома ОСОБА_129 в лютому 2008 року запропонувала йому поїхати до Великобританії на роботу, він погодився та передав на поїздку 2300 доларів США ОСОБА_131 для передачі ОСОБА_15 . Приблизно в травні 2008 року він разом з іншими потерпілими звернулися до Уманського МВ УМВС України в Черкаській області, де його допитали по даному факту. Через деякий час він звертався з заявою на ОСОБА_129 до прокуратури м.Умані. Потім він дізнався що розглядом його заяви займається слідчий ОСОБА_11 , який сказав, що викличе його, коли ОСОБА_15 поверне йому гроші, які він дав ОСОБА_129 (т.3, а.с.50, 51).
		За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_132 від 07.10.2008 року, свідок показав, що його знайома ОСОБА_129 в лютому 2008 року запропонувала йому поїхати до Великобританії на роботу, він погодився та передав на поїздку 2250 доларів США ОСОБА_131 для передачі ОСОБА_15 . Приблизно в травні 2008 року він разом з іншими потерпілими звернулися до Уманського МВ УМВС України в Черкаській області, де його допитали по даному факту. Через деякий час він звертався із заявою на ОСОБА_129 до прокуратури м.Умані. Потім він дізнався, що розглядом його заяви займається слідчий ОСОБА_11 . Він сам прийшов до ОСОБА_11 , який запитав його про суму грошей, яку він сплатив ОСОБА_129 і сказав, що викличе його, коли ОСОБА_15 поверне гроші, які він передав ОСОБА_129 (т.3, а.с.52, 53).
		За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_133 від 08.10.2008 та протоколу судового засідання від 12.02.2014 свідок показала, що в січні 2008 року її дочка ОСОБА_134 повідомила її, що ОСОБА_129 запросила її поїхати на роботу у Великобританію. Для даної поїздки потрібно надати 2000 доларів США ОСОБА_129 для передачі їх ОСОБА_15 , який організовує дану поїздку. В січні 2008 року її дочка передала ОСОБА_129 3100 доларів США, оскільки ОСОБА_15 постійно піднімав оплату за дану поїздку. В травні 2008 року вона разом з іншими потерпілими звернулися до Уманського МВ УМВС України в Черкаській області. В вересні 2008 року вона разом з дочкою прийшли до слідчого ОСОБА_11 , ОСОБА_11 допитав їх як свідків у справі та визнав потерпілими. ОСОБА_11 сказав їм, що як тільки ОСОБА_15 поверне гроші, то він відразу їм зателефонує, щоб вони прийшли та забрали їх у нього. Вона з дочкою приходила до ОСОБА_11 приблизно чотири рази і він їм говорив, що гроші ОСОБА_15 ще не віддав. Один раз ОСОБА_11 у їхній присутності зателефонував до ОСОБА_16 , яка обіцяла привезти гроші, але вони її не дочекалися. ОСОБА_13 включив гучний звук і вона чула все сама. Гриценки є їхніми кумами, вони їм довіряли. ОСОБА_41 обіцяла повернути гроші через слідчого, ОСОБА_17 почали уникати зустрічі з ними (т.3, а.с.54; т.10, а.с.17а).
		За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_135 від 08.10.2008 року свідок показала, що її знайома ОСОБА_129 в січні 2008 року запропонувала їй поїхати на роботу до Великобританії, вона погодилася та передала за поїздку 2900 доларів США ОСОБА_131 для передачі ОСОБА_15 та 700 доларів США дала особисто ОСОБА_15 . Приблизно в травні 2008 року вона разом з іншими потерпілими звернулися до Уманського МВ УМВС України в Черкаській області. Її заява була передана на розгляд слідчому ОСОБА_11 , який викликав її, вона складала фоторобот ОСОБА_15 , була допитана як свідок та визнана потерпілою у справі. ОСОБА_11 сказав, що зробить все можливе, щоб її повернули гроші. У неї була очна ставка з ОСОБА_15 . В кінці серпня 2008 року ОСОБА_11 сказав її, що він неправильно склав документи і потрібно їх переписати, що у неї буде друга очна ставка з ОСОБА_15 , але її не було. Вона декілька разів зустрічалася з ОСОБА_11 , який казав їй, що ОСОБА_15 шукає гроші, щоб повернути їх її (т.3, а.с.55).
		За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_136 від 08.10.2008 року свідок показала, що в грудні 2007 року її дочка ОСОБА_137 розповіла що ОСОБА_129 запропонувала її поїхати у Великобританію на роботу. Для даної поїздки вона віддала 2300 доларів США особисто ОСОБА_15 та 800 гривень ОСОБА_131 . Приблизно в травні 2008 року вона разом з іншими потерпілими звернулися до Уманського МВ УМВС України в Черкаській області. У вересні 2008 року вона пішла до ОСОБА_11 , який пообіцяв повернути гроші, в її присутності він двічі зателефонував до ОСОБА_16 , яка повідомила, що скоро поверне гроші (т.3, а.с.56).
		За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_138 від 08.10.2008 року свідок показала, що ОСОБА_129 , з якою вона знайома з дитинства, запропонувала їй поїхати на роботу до Великобританії, вона погодилась та передала ОСОБА_129 3100 доларів США, які як вона говорила передала ОСОБА_15 . Коли вона зрозуміла, що її обманули, вона звернулася із заявою в правоохоронні органи. До слідчого ОСОБА_11 ходила її мати ОСОБА_139 . На початку вересня 2008 року вона зателефонувала ОСОБА_11 , він запросив її для дачі показів, вона була допитана як свідок, визнана потерпілою. Вона кілька разів телефонувала ОСОБА_11 , який її запевнив в тому, що ОСОБА_15 шукає гроші, щоб розрахуватись із потерпілими. Зі слів матері її відомо, що її мати була присутня при розмові ОСОБА_11 з ОСОБА_16 (т.3, а.с.57).
		За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_140 від 08.10.2008 та протоколу судового засідання від 12.02.2014 свідок показала, що в лютому 2008 року до неї зателефонував ОСОБА_15 та запропонував поїхати на роботу до Великобританії. На початку березня 2008 року вона особисто віддала ОСОБА_15 3500 гривень на поїздку. Приблизно в травні 2008 року вона разом з іншими потерпілими звернулися до Уманського МВ УМВС України в Черкаській області. Її викликав слідчий ОСОБА_11 , який провів її очну ставку з ОСОБА_15 , допитав її, визнав потерпілою у справі. ОСОБА_11 обіцяв, що він зробить все можливе, щоб її повернули гроші (т.3, а.с.58-59; т.10, а.с.17).
		За даними протоколу допиту від 08.10.2008 року та протоколів судового засідання від 26.12.2013 свідка  ОСОБА_20 , який працював на посаді начальника сектору карного розшуку Уманського МВ УМВС, свідок показав, що в середині літа 2008 року була порушена кримінальна справа за ст.190 КК України за фактом шахрайських дій невстановленою особою, яка під приводом працевлаштування за кордоном заволоділа грошовими коштами. Було встановлено, що до скоєння злочину причетний ОСОБА_15 , який в серпні 2008 року був затриманий. Дружину ОСОБА_15 він не знав, ніяких розмов з нею не мав, заперечує те, що вона йому передавала якісь грошові кошти (т.3, а.с.60, 61); він знайомий з ОСОБА_17 . До них надійшли матеріали про скоєння ОСОБА_15 ряду шахрайських дій. ОСОБА_15 не з"являвся на виклики слідчого і вони його розшукували та доставляли до слідчого ОСОБА_11 . В його присутності ОСОБА_17 ні до кого не дзвонив. Він чув, що потерпілі сварилися і просили відшкодувати збитки. Його викликав начальник відділу і надав вказівку про розшук ОСОБА_15 . ОСОБА_37 повідомляв йому, що ОСОБА_41 намагалася дати хабара. Начальник відділу ОСОБА_121 давав йому вказівку прослідкувати за ОСОБА_41 , щоб знайти її чоловіка, але вони не встигли. (протокол с/з від 04.12.2009, т.6, а.с.22а; протокол с/з від 06.02.2012, т.8, а.с.107-108; т.10, а.с.15). 
		За даними протоколу від 08.10.2008 року допиту свідка ОСОБА_141 , який працював на посаді ст. о/у СКР Уманського МВ УМВС, свідок показав, що він знайомий з підсудними, працював з ними. В середині літа 2008 року була порушена кримінальна справа за ст.190 КК України по факту шахрайських дій невстановленої особи відносно 8 осіб, яка під приводом працевлаштування за кордоном заволоділа їх грошовими коштами. В ході проведення оперативно-розшукових заходів було встановлено, що дані шахрайські дії вчинив ОСОБА_15 , який в серпні 2008 року був затриманий. Йому відомо, що ОСОБА_15 скоїв 15 епізодів шахрайських дій. Відносно нього була порушена кримінальна справа, він переховувався від слідства і двічі затримувався, перший раз влітку 2008 року, другий раз у вересні 2008 року. Справа перебувала в провадженні ОСОБА_11 . Слідчий оголошував розшук ОСОБА_15 . ОСОБА_12 приходив і цікавився як     розслідується справа, пояснив, що це його знайомі. Він сам говорив ОСОБА_17 , щоб той відшкодував потерпілим збитки і у нього буде підписка про невиїзд. Дружину ОСОБА_15 він не знав, вперше побачив в приміщенні Уманського МВ УМВС в той день, коли був затриманий ОСОБА_15 , ніяких грошей від неї не отримував. ОСОБА_12 знає, він раніше працював старшим слідчим в СВ Уманського МВ УМВС, перебуває з ним в дружніх відносинах (т.3, а.с. 62-63).
		У ОСОБА_17 ніхто не вимагав грошей, він шахрай. ОСОБА_15 обвинувачувався по ч.2 ст.190 КК України, загальна сума збитків була 15000 доларів США. Чмут не звертався до нього, щоб звільнити ОСОБА_15 від кримінальної відповідальності. Була розмова, що ОСОБА_17 хоче відшкодувати потерпілим завдані їм матеріальні збитки. Коли вони затримали ОСОБА_17 , то він говорив, що відшкодує збитки потерпілим. Він ОСОБА_15 не затримував, тільки оформляв протокол. ОСОБА_15 пропонував йому владнати справу на місці, ОСОБА_11 говорив йому, що ОСОБА_41 пропонувала ОСОБА_11 хабар (протокол с/з від 02.02.2012 року, т.8, а.с.107; т.10, а.с.17а).
		За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_142 від 12.12.2008 року свідок показав, що він працює на посаді прокурора м.Умань. Слідчим відділом Уманського МВ розслідується кримінальна справа № 1700800209, порушена за фактом шахрайства стосовно ОСОБА_15 . Контроль за розслідуванням даної кримінальної справи здійснюється прокуратурою м.Умань. 23.08.2008 року ОСОБА_15 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України. 26.08.2008 року слідчим СВ Уманського МВ ОСОБА_11 було направлено подання про обрання обвинуваченому ОСОБА_15 міри запобіжного заходу тримання під вартою. Враховуючи те, що ОСОБА_15 раніше не судимий, вчинив злочин невеликої тяжкості, на утриманні мав неповнолітню дитину, своїми діями не чинив перешкод для проведення досудового слідства, подання ним погоджено не було, стосовно ОСОБА_15 був обраний запобіжний захід  підписка про невиїзд. Під час проведення досудового слідства Уманським МВ до прокуратури району надходило декілька скарг від громадян на неправомірні дії ОСОБА_15 , які були направлені до Уманського МВ для проведення перевірки та прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України.
		З працівниками міліції ОСОБА_12 та ОСОБА_11 знайомий по роботі. ОСОБА_11 працює старшим слідчим СВ Уманського МВ, а ОСОБА_12 певний час працював в СВ Уманського МВ, а останній час, наскільки йому відомо, працював в МВС України в м.Києві. Відносини були тільки по роботі. Рішення про обрання стосовно ОСОБА_15 запобіжного заходу  підписка про невиїзд, було прийнято ним виключно виходячи з вимог норм кримінально-процесуального кодексу та обставин кримінальної справи. До нього з проханням не погоджувати подання про обрання обвинуваченому ОСОБА_15 міри запобіжного заходу тримання під вартою ніхто не звертався, ніякої грошової винагороди не пропонували. Можливість закриття кримінальної справи № 1700800209 згідно ст.46 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілим з ним ніхто не обговорював. Якби кримінальна справа № 1700800209 була направлена до прокуратури з відповідною постановою, то рішення по ній було б прийнято відповідно до вимог закону (т.3, а.с.64-66).
		За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_143 від 08.12.2008 року свідок показав, що він працює приватним підприємцем з 2004 року, займається торгівлею комп`ютерної та офісної техніки. ОСОБА_11 його добрий знайомий та хрещений батько його сина. У 2007 році ОСОБА_11 взяв у нього в тимчасове користування ноутбук. ОСОБА_11 періодично повертав ноутбук, а потім знову брав у користування. 01.10.2008 року його ноутбук знаходився у користуванні ОСОБА_11 і був вилучений в його робочому кабінеті працівниками прокуратури (т.3, а.с.67-69).
		Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_21 від 17.03.2009 року, протоколу судового засідання від 03.12.2009 свідок показав, що він працює адвокатом з 27.08.2008 року, з ОСОБА_12 він підтримував ділові стосунки. Приблизно в серпні  вересні 2008 року йому зателефонував ОСОБА_12 , який попросив зустрітися з його знайомою. ОСОБА_12 прийшов з ОСОБА_16 до нього в офіс. ОСОБА_16 пояснила йому, що її чоловік ОСОБА_15 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 КК України і в даний час знаходиться в розшуку та проти нього прийнято рішення про його затримання. Її цікавило вирішення питання, щоб її чоловік знаходився на свободі. Він роз`яснив порядок укладення договору про юридичну допомогу з адвокатом. ОСОБА_16 сказала, що в неї є 15000 доларів США для вирішення питання, щоб її чоловіка не арештовували і щоб він знаходився на свободі. Для цього вона пропонувала дати комусь з працівників правоохоронних органів або судової влади хабара у вищевказаному розмірі. Він пояснив, що він працює в межах правового поля, пояснив, що її доцільніше розрахуватися з потерпілими. Його слова про необхідність розрахунку з потерпілими були підтримані ОСОБА_12 , який був присутній при їхній з ОСОБА_16 розмові (т.3, а.с.72-74; протокол с/з від 03.12.2009, т.6, а.с.18-19).
		За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_144 від 16.01.2009 року та протоколу судового засідання від 17.08.2009 року, свідок показала що 25.08.2008 року у вечірній час до неї зателефонувала її знайома ОСОБА_16 , просила позичити гроші, суму яку вона зможе, була дуже схвильована. Вона позичила їй 1000 доларів США, купюри були по 100 доларів. Коли ОСОБА_16 приїхала по гроші, то пояснила, що арештували її чоловіка ОСОБА_82  і він знаходиться в камері, і співробітники міліції вимагають у неї хабара за обрання відносно її чоловіка міри запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд. Суму хабара ОСОБА_16 не називала, але казала що сума дуже велика, прізвищ співробітників міліції не називала. Як вона розпорядилася грішми, їй не відомо (т.3, а.с.79; протокол с/з - т.6, а.с.5).
		За даними протоколу допиту від 24.04.2009 року свідка  ОСОБА_145 , протоколу судового засідання від 03.12.2009, свідок показав, що працював начальником СВ Уманського МВУМВС. В серпні 2008 року був затриманий ОСОБА_15 , який здійснив ряд шахрайських дій. Він переховувався від слідства і до нього було застосовано міра запобіжного заходу - тримання під вартою. Слідство вів слідчий ОСОБА_11 . У той день, коли затримали ОСОБА_15 він заходив в кабінет слідчого, при ньому ОСОБА_15 нікуди не дзвонив. Питав чи можна якось вирішити, щоб йому за те, що він скоїв нічого не було. В ході слідства потерпілі постійно скаржилися і слідчим приймалися заходи, щоб відшкодувати збитки потерпілим. 01.10.2008 року він перебував в м. Черкаси, коли йому зателефонували і повідомили, що у кабінеті ОСОБА_11 роблять обшук. Стосовно ОСОБА_17 були постанови про привід і розшук. ОСОБА_11 пропонував ОСОБА_17 розрахуватися з потерпілими і вони погоджувалися. Навіть була домовлена дата. ОСОБА_11 зібрав потерпілих вони прочекали довгий час, але ОСОБА_17 не прийшов. В подальшому йому стало відомо, що деяким потерпілим збитки відшкодували. Був такий факт, що ОСОБА_16 намагалася дати хабар ОСОБА_11 . До нього прийшов ОСОБА_37 і повідомив, що зі сторони обвинуваченого буде спроба дачі хабара. Вони повідомили працівників карного розшуку і хотіли при передачі грошей провести затримання. В відділ прийшла ОСОБА_16 і пропонувала ОСОБА_146 гроші, самі гроші вона не показувала. Вони не встигли її затримати, бо вона швидко кудись зникла. ОСОБА_11 не доповідав йому, що отримав гроші для передачі потерпілим. Коли він перевіряв справу, то постанови про закриття він не бачив, у матеріалах справи її не було. Розписок про відшкодування шкоди він не бачив. 26.08.2008 року слідчим СВ Уманського MB ОСОБА_11 було направлено подання про обрання обвинуваченому ОСОБА_15 міри запобіжного заходу тримання під вартою. Прокурор подання не задовільнив і звільнив ОСОБА_15 на підписку про невиїзд.Після цього ОСОБА_15 знову перестав з`являтись до слідчого. Через деякий час ОСОБА_11 повідомив йому, що ОСОБА_16 прийде і буде пропонувати гроші. Він попередив ОСОБА_11 , щоб він ні в якому разі не брав від неї ніяких грошей. Через деякий час ОСОБА_11 прийшов до нього і сказав, що дійсно приходила ОСОБА_16 і пропонувала йому гроші. Він також попередив працівників карного розшуку, щоб вони її затримали, задокументували її дії. Однак їм це зробити не вдалось. Інколи він заходив до кабінету слідчого ОСОБА_11 і бачив у нього в кабінеті потерпілих по цій справі, які приходили зі своїми батьками. ОСОБА_11 повідомив, що потерпілих він збирав разом, так як повинна була прийти ОСОБА_16 і розрахуватись з ними, але вона не прийшла. Було прийнято рішення про оголошення ОСОБА_15 в розшук та затримання його. Через деякий час він дізнався, що 01.10.2008 року ОСОБА_11 затриманий за підозрою в одержанні хабара, а кримінальна справа вилучена. ОСОБА_12 , який працював раніше слідчим Уманського MB він знає, декілька разів бачив ОСОБА_12 в міськвідділі, він цікавився де ОСОБА_11 , конкретно справою він не цікавився. Про те, що ОСОБА_15 повинен розрахуватись з потерпілими, ОСОБА_11 йому доповідав, про розрахунок за закриття кримінальної справи в сумі 15000 доларів CШA йому нічого не відомо. Про те, що ОСОБА_11 готував документи на закриття кримінальної справи по окремому епізоду за примиренням з потерпілим ОСОБА_19 , він дізнався коли ОСОБА_11 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України, тобто коли проти нього була порушена кримінальна справа. Про факт одержання хабара ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від ОСОБА_16 в сумі 5000 доларів США за обрання стосовно ОСОБА_15 міри запобіжного заходу - підписку про невиїзд, йому не відомо (т.3, а.с.81-83; протокол с/з, т.6, а.с.19).
		За даними протоколу судового засідання свідок ОСОБА_147 показав, що він особисто зустрічався з ОСОБА_15 для вирішення питання чому він не з`являється до слідчого. ОСОБА_15 пропонував вирішити питання незаконним методом. На скільки він розумів, що ОСОБА_15 хотів дати гроші, прямо він так не сказав, а говорив, щоб якось вирішити питання. На той час ОСОБА_12 працював по розслідуванню ДТП слідчим і був відряджений в міністерство внутрішніх справ і ніякого впливу ні на нього, ні на слідство він не мав. Звертались до суду з поданням про обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_15 тримання під вартою, судом було відмовлено в задоволенні такого подання (протоколи с/з від 17.01.2012 року, т.8, а.с.106; від 26.12.2013, т.10, а.с.14а).
		За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_28 від 24.04.2009 року, протоколу судового засідання від 18.12.2009 року, свідок показав, що він знайомий з ОСОБА_11 . В середині вересня 2008 року він позичив ОСОБА_11 600 доларів США купюрами по 100 та 50 доларів США на ремонт автомобіля та на придбання подарунку дружині  відеокамери, ОСОБА_11 обіцяв повернути кошти до кінця жовтня 2008 року. Ніякі розписки він не складав, просив повернути кошти до нового року (т.3, а.с.84, 85, протокол с/з, т.6, а.с.24).
		За даними протоколу с/з від 20.02.2012 та від 28.01.2014 свідок  ОСОБА_148 показав, що ОСОБА_11 знає, його товариш і кум. Він позичив 600 доларів США, купюрами по 100 та 50 доларів США. Розписку з ОСОБА_36 не брав (протокол с/з від 20.02.2012 року, т.8, а.с.108; т.10, а.с.16).
		За даними протоколу судового засідання від 23.11.2009 року свідок ОСОБА_149 показав, що він працює старшим оперуповноваженим СБУ Черкаської області, він проводив допит свідка ОСОБА_87 у кримінальній справі в приміщенні Уманського відділу СБУ. Хто її запрошував він не пам"ятає, під час допиту були присутні він і ОСОБА_116 . Протокол допиту він писав від руки зі слів свідка, яка пояснила, що вона була присутня коли ОСОБА_16 передавала 5000 доларів США за звільнення чоловіка з під варти і вказувала конкретні прізвища, допит проводив згідно чинного законодавства, усе писалося зі слів свідка. Потім вона прочитала протокол і підписала. Час і дати не пам"ятає, пам"ятає прізвище ОСОБА_25 . Допит ОСОБА_150 він проводив, бо був у складі слідчо-оперативної групи. Йому не відомо з чого почалася справа. Свідка ОСОБА_151 він допитував в приміщенні Уманського відділення СБУ, чи була присутня при допиті ОСОБА_16 не пам"ятає. Коляда називала прізвище ОСОБА_12 вона повідомляла, що їздила разом з ОСОБА_16 , яка і передавала 5000 доларів США ОСОБА_12 за звільнення чоловіка. В огляді місця події він приймав участь.
		Він тільки виїжджав на огляд місця події. Він прибув на місце події, це було восени 2008 poку, зі слідчим прокуратури Черкаської області та понятими. Ними оглядався автомобіль родича ОСОБА_12 . За кермом автомобіля був водій, на пасажирському сидінні сидів ОСОБА_12 в салоні автомобілі були виявлені кошти 15000 доларів США. Автомобіль стояв поблизу бару „Сага" біля базару, точної адреси не пам"ятає. Прибули на місце включили відеокамеру, слідчий сказав, що буде вестися відеозйомка, знімали усі дії, що відбувалися. Зняли на відеокамеру автомобіль, номери, осіб, які були в автомобілі, зробили змиви рук цих осіб ватними тампонами. Усе робилося за вказівкою слідчого. Він проводив огляд у гумових рукавичках. Були оглянуті руки ОСОБА_12 і чоловіка, який перебував разом з ним у автомобілі. Чи світилися руки від фарби не пам"ятає. Змиви з рук були поміщені в паперовий пакет і оглянуті в ультрафіолетовому світлі. Де саме виявили гроші не пам"ятає, пам`ятає, що в салоні автомобіля, і йому було відомо, що ці кошти вимагали ОСОБА_71 і ОСОБА_37  за закриття справи. За вказівкою слідчого гроші були перераховані, зняті на відеокамеру, записані номери купюр, оглянуті на ультрафіолетовому світлі і запаковані у конверт в присутності понятих. До ОСОБА_12 не застосовували ніякого тиску, він не пам"ятає, що ще вилучали та хто ще був присутній крім нього і слідчого. Крім допиту свідка ОСОБА_150 і огляду    місця    події він більше по справі нічого не робив, що відбувалося далі не пам"ятає.
		Відеокамера була включена після затримання ОСОБА_12 . Він прибув на місце коли ОСОБА_12 був уже затриманий, включили відеокамеру і почали огляд. Гроші він брав, а за інші речі не пам"ятає. Хто власник автомобіля не знає. Гроші ОСОБА_25 передавала ОСОБА_41 , у неї    змиви    з рук не робили. Чи вівся протокол огляду на місці не пам"ятає. Він приймав участь у перегляді відеозапису. При перегляді відеозйомки він не пам"ятає, які технічні засоби застосовувалися і де переглядали (протокол с/з, т.6, а.с.12, 13).
		Свідок ОСОБА_152  показав, що йому повідомили, що він запрошується як понятий, при ньому порахували гроші, чимось помітили він розписався у протоколі, що гроші будуть використані при передачі як хабар. Він разом з ОСОБА_153 ішов на роботу до них підійшли працівники СБУ і попросили бути понятими. Їх запросили у приміщення СБУ, завели у кабінет, там була якась жінка, їм її не представляли. Гроші копіювали, посипали хімічною речовиною, яка була сума не пам`ятає, були долари США по 100 доларів, він до грошей не доторкався. Один з працівників СБУ пояснив, що ці гроші будуть використані для дачі хабара працівникам міліції, він у руки купюри не брав, не оглядав. Купюри посипалися якимось порошком, вони світилися зеленим кольором, купюри не усі посипали. Їм дали підписати протокол, де були перераховані номера купюр. Працівники міліції кожну купюру по номеру їм не оголошували. Крім ксерокопій і протоколу він не пам`ятає, що ще підписував. Жінка, яка там сиділа нічого їм не пояснювала і чого вона там сидить також не говорили уже в кінці цій жінці передали гроші, їх спитали чи вони бачать, що гроші вручили жінці. Він був присутній 20-30 хвилин. Чи складали якийсь документ, коли передавали гроші, не пам`ятає. Чи упаковувалися гроші він не пам`ятає. Він більше ніде участі не приймав по цій справі. Чи роз`яснювали їм права перед початком огляду не пам`ятає. Помічені купюри положили в загальну пачку, їм показували під приладом, що купюри світяться, прізвище жінки не називали сказали, що гроші вручають жінці для дачі хабара працівникам міліції, прізвищ не називали. У його присутності у конверт нічого не упаковували. Перед підписанням документів він сам не читав, йому оголошували, у нього зауважень не виникало перед підписанням документів. Дії відбувалися о 9.00 годині. Він не звіряв номера купюр, бачив що копіювали гроші, чи усі купюри    копіювали він не знає. В кабінеті було два працівника СБУ, жінка і їх двоє понятих (протокол с/з від 17.02.2010, т.6, а.с.26).
		За даними протоколу судового засідання від 25.03.2010 Свідок ОСОБА_154 , показав, що в кінці вересня 2008 року він перебував в м. Умані в автомагазині по вул. Тищика в районі базару, це було вдень о 12-13 годині. Через вікно магазину він побачив, шо до базару під"їхав автомобіль, за кермом якого сидів його знайомий ОСОБА_155 , поряд сидів ОСОБА_12 . Коли вони почали розвертатися автомобілем, їм на переріз виїхав білий мікроавтобус, з нього вискочили люди, одягнені у цивільне і приставили до скроні ОСОБА_156 пістолета і ОСОБА_157 також, у цей час із задніх дверей автомобіля вискочила жінка і бистро побігла в сторону світофора, її ніхто не доганяв, жінка назад до машини не поверталася. На ОСОБА_156 і ОСОБА_12 одягли наручники. Потім до автомобіля підійшов чоловік, який вийшов з мікроавтобуса, і почав відкривати задню пасажирську дверку. Спочатку відчинити не зміг, просунув руку через відкрите скло і відчининив, став колінами на сидіння і щось декілька хвилин робив в машині, коли залазив у машину, то засовував руки у кишеню. Потім вийшов з машини і закрив дверки. Він не бачив обличчя чоловіка, який сідав в автомобіль, бачив тільки зі спини. До автомобіля під`їхала ще одна машина, з неї вийшли люди, поставили на капот якогось чемодана і почали усе знімати на камеру, відеозйомка почалася вестися десь через 5 хвилин після їх затримання. Він постояв ще декілька хвилин і поїхав. Автомобіль ОСОБА_156 стояв від нього на відстані 8-12 метрів. Він не бачив як жінка сідала у автомобіль. Через декілька днів він зустрів ОСОБА_156 і запитав, що то таке було. ОСОБА_155 пояснив, що працівники СБУ підкинули йому гроші і все зняли на відеокамеру (протокол с/з, т.6, а.с.31).
		За даними протоколу судового засідання від 23.11.2009 року свідок ОСОБА_100  показав, що працює начальником сектору по боротьбі із корупцією СБУ Черкаської області, він виконував доручення слідчого і допитував свідка ОСОБА_158 . Допит проводився в м.Умані. Він прибув у відрядження по місцю роботи ОСОБА_159 у педагогічний інститут. Допит проводився у кабінеті на кафедрі де працює ОСОБА_160 . ОСОБА_56 пояснила, що у серпні місяці 2008 року до неї звернулася ОСОБА_16 і попросила зробити ксерокопії купюр доларів США, які мали передати ОСОБА_12 в якості хабара. Вона усе детально йому розповіла, він записав покази з її слів, вона прочитала і розписалася. Він звернувся до ОСОБА_16 , так як не знав де знайти свідка ОСОБА_158 . ОСОБА_16 привезла його в педагогічний інститут і була присутня у кабінеті при допиті. Протокол допиту записаний зі сліз свідка. ОСОБА_16 сиділа і не втручалася у їхню розмову, нічого не пояснювала. Свідок вказувала на прізвище ОСОБА_12 . Коли ОСОБА_16 звернулася робити ксерокопії грошей ОСОБА_106 запитала для чого це їй потрібно. ОСОБА_16 розповіла, що затримали її чоловіка і ОСОБА_12 вимагає 5000 доларів США за звільнення з-під варти і щоб підтвердити цей факт ОСОБА_17 необхідні копії. З його боку ніякого тиску на свідка ОСОБА_161 не було. До речових доказів долучався диск з телефонними записами розмов ОСОБА_12 . Коли до них звернулася ОСОБА_16 , то до заяви про вимагання хабара вона додавала виготовлені нею диски з записами розмов з диктофона. У неї був власний диктофон. Вони не надавали ОСОБА_17 диктофону, використовувався її особистий диктофон, який вона їм потім видала. Він виконував доручення слідчого прокуратури. Було письмове доручення. В дорученні слідчий вказав встановити коло свідків. Коли ОСОБА_16 звернулася до СБУ з заявою, він не пам"ятає, він перевіряв заяву. Особисто до нього ОСОБА_16 не зверталася з заявою. Він не був знайомий з ОСОБА_17 до надходження заяви. З заявою зверталася ОСОБА_162  восени 2008 року. Чи звертався ОСОБА_35 з заявою він не знає. Були проаналізовані записи з диктофона, які вони надали, в чиїй присутності ОСОБА_17 писали заяву не пам`ятає, до заяви долучалися диктофон, диски, марки та модель диктофона не пам`ятає. Вона зробила їм копії записів і дала для прослуховування диктофон. У той же день і відбулося затримання співробітників міліції, або на другий день він точно не пам"ятає. Він прослуховував записи в оригіналі, диски він не прослуховував. 15000 доларів США він бачив, не пам"ятає їх походження. Кошти могли бути або заявника або з їхнього рахунку. Він міг оглядати та вручати кошти, точно не пам"ятає. Участь приймав у затриманні співробітників міліції. Зустріч була призначена ОСОБА_12 біля базару, вулицю не пам"ятає, біля робочого місця заявниці. Чмут їй подзвонив у той день і сказав, що буде через 1 годину, вони виїхали на місце. Він був знайомий з Чмутом раніше, складав відносно нього протокол про корупцію. Рішення приймав суд. Відносини у них були нормальні, дружні. 
		Автомобіль, у якому сидів ОСОБА_12 , під"їхав до базару в нього сіла ОСОБА_16 і десь через 5 секунд, коли автомобіль почав розвертатися, вони отримали наказ на затримання . Коли вони затримали автомобіль, то на передньому сидінні біля водія сидів ОСОБА_12 . На задньому сидінні сиділа ОСОБА_16 . Коли вони відчини дверки, вона знепритомніла. В ході дій прибув слідчий прокуратури, який проводив огляд місця події. Під час огляду в автомобілі між передніми сидіннями було виявлено 15000 доларів США. За кермом автомобіля був родич ОСОБА_12 , водій чинив опір, а тому до нього були застосовані спецзаходи - надягнені наручники. Він участі у огляді не приймав. Він допитував свідка, приймав участь у затриманні, вручав і оглядав кошти, але точно стверджувати не може. Він спостерігав збоку як проходив огляд місця події. Він не приймав участі у перегляді відеозапису.
		Підписи на актах огляду грошових коштів та вручення грошових коштів (т.1, а.с. 73-76) його, усе відповідає дійсності. Без заяви він не міг скласти акт вручення коштів, спочатку надійшла заява від ОСОБА_17 , огляд та вручення грошових коштів проводив він в присутності двох понятих. 3 купюр робили копії, хто виготовляв не пам`ятає, на його прохання міг хтось допомагати із їхніх співробітників. Обробляв купюри або він або його співробітник. ОСОБА_41 вручалися гроші в час, зазначений у акті вручення. Він відповідає дійсності. Огляд і вручення коштів проводився в м.Умані в приміщенні Уманського міського відділу УСБУ. Все це відповідає дійсності.
		ОСОБА_41 вручили кошти, потім до неї зателефонував ОСОБА_71 і призначив зустріч. Весь час вона була з ними, поки не зателефонував ОСОБА_71 і призначив місце зустрічі. Потім ОСОБА_41 її син завіз на місце її роботи, де вона перебувала під їхнім наглядом.
		ОСОБА_41 завела його до кабінету ОСОБА_159 в педінституті. В кабінеті вона присіла на стілець і він її не зміг вигнати. Вона йому не заважала при допиті.
		У ОСОБА_16 , ОСОБА_15 пояснення він відбирав в довільній формі. Чому викладені однакові пояснення не може сказати. Мабуть вони так пояснювали. Усе записано з їх слів. Факт видачі ксерокопій купюр крім нього, і ОСОБА_41 ніхто більше підтвердити не може, їх було двоє.
		Згідно пояснення подружжя ОСОБА_17 спочатку ОСОБА_12 звернувся до них з тим, що для закриття кримінальної справи необхідно сплатити потерпілим і слідчому 35000 доларів США. Прізвище слідчого називали, ОСОБА_37 . Він помилився, заяву подавав ОСОБА_15 , вони були обоє і тому він подумав, що жінка подавала, він заяву особисто не відбирав, він працював із заявою за усною вказівкою керівництва. 1 жовтня виконувалися усі дії - відбиралися пояснення, оглядалися кошти, вручалися кошти. Він відбирав пояснення в м.Умані і використовував комп`ютер, який стояв у кабінеті. Він не пам`ятає скільки аркушів ксерокопій купюр передавала ОСОБА_41 , це були ксерокопії з 3000 доларів США. Ці гроші вимагали ОСОБА_12 і ОСОБА_11 ніби для відшкодування потерпілим. Він не пам`ятає, хто саме з ОСОБА_17 надавав диски, диски були в кількості 3 штуки (протокол с/з, т.6, а.с.13, 14).
		Була заява ОСОБА_16 і її чоловіка по факту вимагання хабара з боку ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . Передача грошей ОСОБА_16 відбувалась у приміщенні Уманського районного відділення СБУ, при цьому було складено акт огляду грошових коштів, акт вручення грошових коштів. Він був присутній при цих подіях. ОСОБА_16 звернулась в Уманський підрозділ СБУ  це їхня компетенція їхнього відділу, їм повідомили і вони приїхали. ОСОБА_12 мав приїхати з ОСОБА_163 , потрібно було діяти оперативно і вони приїхали в м.Умань. На той момент у ОСОБА_17 був диктофон, який вони надали їм і копії розмови зробили, що долучили до заяви. З ОСОБА_41 вони спілкувались, зустріч по передачі грошей ОСОБА_25 була призначена на обідній час. ОСОБА_12 зателефонував на телефон ОСОБА_16 і повідомив, що вже у м.Жашкові, запитав чи в силі домовленість про зустріч. Так як ОСОБА_164 вже їхав, їм потрібно було діяти оперативно, для опитування ОСОБА_41 і ОСОБА_165 вони на комп`ютері підставили фабули, пояснення в них були однакові. Гриценки розповідали аналогічні обставини. ОСОБА_166 спілкувався з ОСОБА_49 та Чмутом частіше, дружина знала про обставини зі слів чоловіка. Коли ОСОБА_41 звернулася із заявою до СБУ, то надала ксерокопії п`яти тисяч доларів США, які вона передала ОСОБА_12 за звільнення ОСОБА_165 з під варти. 
		Вони вручили кошти ОСОБА_16 у приміщенні СБУ, гроші не були завернуті ні у що, вона поклала їх у сумку. Це все відбувалось у присутності понятих. Він не знає чиї ці гроші, можливо їх принесла ОСОБА_16 , це гроші заявника. Доставили ОСОБА_41 співробітники СБУ, на якому транспорті не пам`ятає. Пішки її ніхто не відпустив би. З моменту, коли їй вручили кошти, він був постійно присутній при ній. Співробітники СБУ наділи приладдя на ОСОБА_41 для відеозйомки. Для звукозапису був застосований, за її згоди її диктофон, відео  спеціальна техніка. Документи, якщо складались, то мали гриф «Обмеження доступу», вони не долучені до кримінальної справи. В автомобілі після передачі грошей ОСОБА_41 втратила свідомість, її відвели на її робоче місце. Апаратура, що була на ОСОБА_16 вилучена була слідчим. З Чмутом був знайомий , років 2-3 до цих подій, ним щодо ОСОБА_12 був складений протокол про боротьбу з корупцією, в провадженні ОСОБА_12 знаходилась кримінальна справа по викраденню автомобіля. Виявлено було «двійника» автомобіля і ОСОБА_12 за їхніми оперативними даними, мав зацікавленість видати автомобіль незаконно, про що він склав протокол про корупцію.
		Відеофіксація передачі грошей, через технічні проблеми не була здійснена. Документально він не оформляв того, що не відбулась фіксація. ОСОБА_161 допитували як свідка на її робочому місці, то був якийсь інститут. При допиті була ОСОБА_68 . Він Коляду вдома не знайшов, зателефонували до ОСОБА_41 чи не знає вона де може бути ОСОБА_167 , ОСОБА_41 йому допомогла знайти ОСОБА_168 . Він записував пояснення зі слів ОСОБА_169 від руки. ОСОБА_167 прочитала свої пояснення, а потім розписалась. ОСОБА_167 пояснила, що до неї звернулась ОСОБА_41 , щоб відксерити кошти. ОСОБА_161 здивували ці обставини, вона поцікавилась для чого це. ОСОБА_41 пояснила, що це потрібно, щоб звільнити її чоловіка на підписку про невиїзд. Тиску на ОСОБА_161 він не здійснював (протокол с/з від 15.07.2011 року, т.8, а.с.97-99).
		За даними протоколу судового засідання від 03.12.2009 року свідок ОСОБА_170 показав, що знайомий з ОСОБА_34 понад 2 роки, вона орендує у них приміщення. У серпні 2008 року до нього звернулася ОСОБА_16 з проханням позичити гроші. Зверталася вона до нього два рази. Він позичив їй 02.08.2008 - 2000 доларів США і 20.08.2008 - 5000 доларів США. Купюри були по 100 доларів США. Позику оформили розпискам, розписки писала власноручно сама. Перший раз позичала і пояснила, що гроші треба на товар. Другий раз позичала, прийшла з дітьми і мамою, говорила, що сімейні проблеми і негайно треба гроші. Гроші він передавав другого і двадцятого серпня, а розписки писалися неділю назад, у минулий четвер так, як ОСОБА_16 йому не повернула позичені кошти і він боїться, що і не поверне. Він вирішив перестрахуватися письмовими розписками. Вона позичала гроші на строк один-два місяці і по даний час гроші не повернула, як вона використала кошти йому не відомо. Він позичив ОСОБА_41 7000 доларів США. У нього виникли сумніви, що ОСОБА_17 гроші йому не поверне, а тому він поросив, щоб вона написала розписки (протокол с/з, т.6, а.с.16).
		За даними протоколу судового засідання від 17.08.2009 року свідок ОСОБА_171  показала, що вона приймала участь в якості понятої при огляді речових доказів  дисків, і грошей - доларів США. Вона працює прибиральницею в прокуратурі Черкаської області, якого це було числа вона не пам`ятає. 24.12.2008 року оглядали гроші, долари США, яка сума не пам"ятає. Була присутня друга понята, це її знайома, де вона працює вона не знає. Вона приходила до секретаря. Диктофон був один маленький, не може описати, дисків скільки було не пам`ятає. Диски оглядали, а диктофон прослуховували. Після огляду усе упаковували у конверти, точно усього не пам"ятає. Вони оглядали якісь документи, які і скільки не пам"ятає. Кількість дисків не пам`ятає, вони світлого кольору чи були написи - не пам`ятає. Вона розписувалася у протоколі. Коли перерахували гроші, там було 15000 доларів США, купюри були по 100 доларів США. Огляд диктофона проводився у кабінеті слідчого її запросили разом з ОСОБА_172 - другою понятою. На столі лежав диктофон і ще якісь документи. Диктофон прослухали і упакували в її присутності. В її присутності диктофон на частини не розбирався, з середини нічого не виймали і не відкривали кришку. Слідчий сказав, що будемо прослуховувати запис. Вона чула чоловічі голоси. Про що йшла розмова почута нею, не може пояснити, вона її не розібрала. У проміжках між роботою вона ходила до слідчого декілька днів. Диски не прослуховували, тільки оглядали. Диски вперше вона побачила у конвертах опечатані, після огляду їх знову опечатали. Гроші були у пачках їх перераховували. Потім їх упакували в конверт заклеїли, вони розписалися і конверт опечатали.
		В протоколах огляду предметів (документів) від 14.10.2008, від 16.12.2008 (т.3, а.с.1, 9, 16) її підписи. Пройшов час і вона усього не пам"ятає, можливо їх і не опечатували. Вона також приймала участь у огляді ноутбука. Протоколи відповідають дійсності. Все що записано вірно. Зауважень у неї не виникало (протокол с/з, т.6, а.с.16).
		За даними протоколу судового засідання від 03.12.2009 року свідок ОСОБА_173  показала, що вона була понятою приблизно рік назад, на той час вона ніде не працювала. Вона прийшла до слідчого ОСОБА_174 у своїх справах, він запросив її бути понятою при огляді грошей і документів. Вона приймала участь як понята не один раз. Вона і ще одна жінка були присутні як поняті при прослуховуванні диктофона, потім оглядали якісь документи. При цьому був складений протокол, в якому вони розписалися. Також вони оглядали долари США суми не пам`ятає. Вперше    вона побачила диктофон чорний Самсунг у слідчого на столі. Вона не пам`ятає чи слідчий робив якісь дії з диктофоном, чи відкривав задню панель, вона не звертала уваги чи був диктофон упакований. Диктофон прослуховували 1-2 години, голоси були чоловічі і жіночий. Зміст розмов не пам`ятає. Гроші побачила розкладені у слідчого на столі у робочому кабінеті. Слідчий перерахував, переписав купюри, склав протокол, вони підписалися. Гроші були по 100 доларів США. У чому були упаковані не пам`ятає. Протокол огляду слідчий складав у її присутності, вона була присутня при огляді усіх предметів. Протокол відповідає дійсності. Вона підписувала протоколи огляду, підписи її. Зауважень до неповноти складання документів у неї не виникало (протокол с/з, т.6, а.с.16, 17).
		За даними протоколу судового засідання від 03.12.2009 року свідок ОСОБА_175  показав, що працює слідчим прокуратури Черкаської області, пояснив, що він приймав участь у першочергових слідчих діях у кримінальній справі. Він виїжджав на місце події, порушував кримінальну справу, проводив допит підозрюваних. Надійшла вказівка керівництва виїхати з оперативними працівниками СБУ в м. Умань, так як із заявою звернулася заявниця, що працівники міліції вимагають хабар. 01.10.2008 року він разом з працівниками СБУ ОСОБА_176 , ОСОБА_24 , ОСОБА_177 виїхали вранці, точної години не пам`ятає, десь о 8-9 годині, з Черкас в м. Умань. Приїхали в м. Умань, сиділи в автомобілі, їм надійшло повідомлення, що відбулася передача хабара. До огляду місця події йому нічого не було відомо. Він знав загальні риси, що є заявниця, від якої працівники міліції вимагають хабар. Про заявницю було відомо від оперуповноважених працівників СБУ. Про розмір хабара не пам`ятає чи було відомо, сума була велика. Одержання хабара - це підвідомчість прокуратури, і мета його поїздки - це огляд місця події. Після передачі хабара він приступив до своєї роботи. Вони приїхали в Умань і стояли в центрі міста, поступило повідомлення, що відбулася передача грошей. Вони під`їхали на вулицю Тищика біля базару, він побачив що стоїть автомобіль, марки не пам`ятає, і біля нього працівники СБУ. В автомобілі були виявлені гроші, постійно йшла відеозйомка. Особисто він не знімав на відеокамеру, цим займався працівник СБУ, огляд фіксувався на камеру, потім він складав протокол огляду. На місці були присутні оперативні працівники та спецпідрозділ. Він не пам`ятає, де в цей час знаходився ОСОБА_12 , чи сидів у автомобілі, чи стояв біля нього, а за кермом автомобіля сидів його родич ОСОБА_26 . До ОСОБА_12 і водія застосовувалися спецзаходи, їм одягли наручники. У автомобілі були виявлені гроші 15000 доларів США, гроші лежали між сидіннями водія і пасажира. Гроші вилучалися у його присутності оперуповноваженим працівником в рукавичках. Гроші були розкладені, переписані купюри, передивилися через ультрафіолетове світло, на деяких купюрах виявили світіння, потім все опечатали. Він повністю контролював їх дії. Гроші лежали між сидіннями, чи були упаковані і як, не пам`ятає. Було перевірено серії купюр, номери, на купюрах виявлені жовте світіння їх помічали перед передачею хабара. Спеціальною лампою світили купюри. Було виявлено, що купюри помічені хімічною речовиною і світилися жовто-зеленим кольором. Протокол огляду ним складався в кабінеті відділу Уманського СБУ на комп`ютері, він переглядав відеокасету і склав протокол, перегляд робив за допомогою телевізора і відеомагнітофона. Поняті при перегляді були присутні вони передивилися відеозапис і підписали протокол. ОСОБА_12 у цей час перебував з працівниками СБУ. При складанні протоколу ОСОБА_12 і його родич не були присутні, в послідуючому вони переглядали відеозапис. Пізніше він оглядав місце події - робочий кабінет слідчого ОСОБА_11 в приміщенні Уманського міського відділу УМВС, де вилучалася кримінальна справа відносно ОСОБА_15 по якій вони вимагали хабар. Вилучені кошти були упаковані і ним призначена експертиза. Він не пам`ятає коли і що вилучав. Він спілкувався з особою у якої вимагали хабар, це була жінка, прізвища не пам`ятає. У неї вимагали гроші працівники міліції за те, щоб стосовно її чоловіка закрити кримінальну справу, диктофон йому передала заявниця - де саме не пам`ятає, пояснювала, що вона свої розмови з ОСОБА_25 та ОСОБА_49 записувала на диктофон. Чий був диктофон не пам`ятає, мабуть її особистий. З її чоловіком у той день він не зустрічався. Він перебував в м. Умані один день, решту дій робили в м. Черкаси, а через 10 днів у нього справу забрали. Він виносив постанову про порушення кримінальної справи, де саме не пам`ятає. Матеріали кримінальної справи передавав іншому слідчому згідної вказівки начальника і з матеріалами справи передав речові докази. Все передавав без супровідної. Диски передавалися оперуповноваженому працівнику СБУ, а йому вони передалися з матеріалами перевірки по заяві ОСОБА_17 . Підставою для порушення кримінальної справи стали матеріали перевірки заяви ОСОБА_17 про вимагання хабара, диски з записами розмов, огляд місця події. Він приймав рішення про порушення кримінальної справи 01.10.2008. Копію постанови вручав підсуднім у той же день. Не пам`ятає, що він вилучав у підсудних. Коли він прибув на місце, то ОСОБА_71 і водій були затримані, сиділи в машині у наручниках, кому належить автомобіль не пам`ятає мабуть родичу ОСОБА_12 . Гроші вилучалися в салоні автомобіля, спеціаліст одягав рукавички коли їх виймав. 01.10.2008 року він робив огляд місця події кабінету ОСОБА_11 . При цьому були присутні поняті, сам ОСОБА_11 , керівництво райвідділу. Кабінет відчиняв керівник райвідділу, так як ОСОБА_11 був відсутній. Потім прийшов ОСОБА_11 , він був у формі. Огляд місця події розпочали після того, як прийшов ОСОБА_11 . Огляд проводився на підставі того, що під час затримання ОСОБА_12 нам стало відомо, що до цього злочину причетний ОСОБА_11 . Мета огляду була вилучити кримінальну справу по якій вимагався хабар. Протокол огляду складався ним від руки. Кримінальну справу вилучили з сейфа і ще ряд документів які йшли окремо. Сейф був відкритий. ОСОБА_11 сам добровільно видав гроші, які зберігалися у нього, пояснивши, що це його особисті. Які були купюри не пам`ятає. Під час огляду на місці ніяких документів не складалося, протокол огляду місця події і протокол перегляду відеозапису він складав у кабінеті. Протокол допиту ОСОБА_41 відповідає дійсності. Він сам особисто проводив допит ОСОБА_41 і ОСОБА_15 , чому аналогічні покази не може пояснити можливо він використовував її пояснення, вони у них були аналогічні. Він вилучав диктофон, чому у експертизі і матеріалах справи різна буква у серійному номері не може сказати, думає, що це технічна помилка. Він спілкувався з ОСОБА_17 і покази переписав. Водій ОСОБА_26 давав покази спочатку, що це його гроші, що він їх позичив. А при допиті пояснив, що ОСОБА_12 поросив його поїхати з ним забрати гроші, що усе організував ОСОБА_12 . Паршуткін був використаний як водій. ОСОБА_12 написав розписку про позику коштів в автомобілі, щоб застрахуватися. Усі події фіксувалися на камеру при огляді і він усе детально виклав у протоколі огляду місця події. Особи понятих вони встановили під час огляду. Жінки у автомобілі не було, гроші для дачі хабара були державні. ОСОБА_11 сказав, що вилучені кошти його особисті, а пізніше було встановлено, що купюри належать до 5000 доларів, які передавала ОСОБА_41 ОСОБА_12 . Він давав доручення на допит потерпілих у кримінальній справі, вони пояснили, що грошей в рахунок відшкодування шкоди від ОСОБА_11 не отримували. Диктофон був один. Який вилучили такий і передавали для експертизи. В тексті технічна помилка (протокол с/з, т.6, а.с.17, 18).
		Протокол огляду місця події знаходиться у матеріалах справи. На місці він не був виготовлений, все було зафіксовано під час відезйомки. Він допитував ОСОБА_166 та ОСОБА_41 , вони давали одинакові покази. На комп`ютері збережені були бланки, де зазначено «м.Черкаси», а постанови виносились здається у м.Умані. Він не складав протокол огляду місця події безпосередньо на перехресті вул.Тищика, він був складений в кабінеті СБУ м.Умань, спочатку вони переглянули відеозапис, а потім на його підставі було виготовлено протокол. У нього заготовлені бланки процесуальних документів, через те у протоколі стоїть місце складання м.Черкаси. Паршуткіна він допитував після 24 год., виходить що у протоколі допиту ОСОБА_26 час зазначено невірно. Він не пам`ятає, що спочатку було, чи переглядали відео зйомку, чи складали протокол, на його думку спочатку проводили відео перегляд, при цьому були присутні всі учасники, які записані у протоколі огляду місця події. До диктофону не мали доступу сторонні особи, він був упакований у конверт і скріплений печаткою. Він не може пояснити з приводу 5-го та 9-го файла диктофона, він не втручався і ніхто не міг внести зміни в запис диктофону. Паршуткін знайомився з протоколом його допиту, ніяких зауважень не було (протокол с/з від 18.07.2011 року, т.8, а.с.100-101).
		За даними протоколу судового засідання від 02.12.2009 року свідок ОСОБА_178  показав, що працює слідчим слідчого відділу прокуратури Черкаської області, у жовтні 2008 року він приймав до свого провадження кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за сч.2 т.368 КК України по вказівці начальника слідчого відділу, від нього і отримав матеріали справи. Він не пам`ятає чи була справа прошита і які речові докази передавалися. При справі були диски, документи кримінальної справи, яку розслідував ОСОБА_11 , долари США, диктофон передавався, мабуть був упакований, якого він оглядав і приєднував як речовий доказ. Він призначав експертизу фоноскопічну по диктофону і по дисках. На експертизу диктофон передавався цілий, упакований у паперовому конверті, він сам відвозив, крім нього доступу до речових доказів ніхто не мав, експертизу проводили довгий час, бо великий об`єм роботи. Диктофон з експертизи він отримав по пошті. Він не пам`ятає чи оглядав диктофон після, проведення експертизи і зміст, записів він прослуховував у себе у кабінеті, коли це робив і скільки часу витратив не пам`ятає. При огляді дисків використовував свій комп`ютер, були присутні поняті. Він ніяких змін у записи на диктофон не вносив, нічого не дописував, нічого не стирав, у цьому не було ніякої необхідності, з експертами він не спілкувався. Крім диктофона і дисків він більше нічого не передавав. До нього справу розслідував слідчий ОСОБА_23 . Він не пам`ятає від кого отримав речові докази. Диктофон відправляв у опечатаному вигляді, отримав опечатаний, він його оглядав до експертизи. Він не знає кому належать 15000 доларів, здав їх на зберігання у режимну секретну частину. Перелік файлів на диктофоні відповідає дійсності. Він не може пояснити чому не співпадає кількість файлів, можливо він помилився у розрахунках. Усі клопотання адвоката підшивалися до матеріалів справи і вони там є. Речові докази надійшли в одному конверті. Він відкрив конверт перевірив, що йому повернули і упакував все у свої конверти. Ніякого другого диктофона не було. У серійному номері технічна помилка. Він передивився що йому повернули, для того, щоб перевірити чи уcі речові докази повернуті. Диск з записами телефонних розмов ОСОБА_12 отримував, він не перевіряв чи законно прослуховували розмови з телефону ОСОБА_12 . Він не пам`ятає чи допитував потерпілих у справі. Було надано йому три диска, які він отримав з матеріалами справи їх походження він не може пояснити і не може пояснити, де вони появилися у справі (протокол с/з, т.6, а.с.18).
		За даними протоколу судового засідання від 17.08.2009 року свідок ОСОБА_22 , який працює начальником Уманського МВ УМВС України, показав, що у серпні 2008 року стосовно ОСОБА_15 була порушена кримінальна справа за те, що він скоїв декілька епізодів шахрайських дій. Під час слідства ОСОБА_15 переховувався від слідства і слідчим було винесено подання про затримання. ОСОБА_15 був затриманий, потім звільнений з під варти. В ході слідства були виявлені нові епізоди. ОСОБА_15 постійно кричав, що дасть гроші, щоб він не сидів під вартою. При ньому ОСОБА_15 нікуди не дзвонив і після особистого огляду телефон у нього вилучили. Після першого затримання до нього приходив слідчий ОСОБА_179 , повідомлям, що дружина ОСОБА_17 намагалася дати йому хабар. Він не спілкувався з ОСОБА_17 тому, що вони писали на нього безпідставні скарги. В автомобілі при затриманні ОСОБА_17 був його син, який чинив опір, ногою відпихав працівника міліції і намагався втекти. В його присутності відкрили кабінет ОСОБА_11 , ключ узяли у чергового. В кабінет зайшло два працівника СБУ, слідчий і він. Він був присутній при огляді кабінету ОСОБА_36 . Приїхали працівники СБУ і слідчий прокуратури ОСОБА_180 попросили відкрити кабінет, бо ОСОБА_36 не було на місці. Він відкрив кабінет і почекали поки прийде ОСОБА_11 і слідчий почав огляд. Гроші були виявлені у столі, чи давав пояснення ОСОБА_11 не пам`ятає. Чи були поняті при огляді не пам`ятає (протокол с/з, т.6, а.с.19).
		За даними протоколів судового засідання від 06.02.2012 та від 26.12.2013 свідок ОСОБА_22  показав, що йому відомо, що ОСОБА_15 пропонував хабар, він його затримував, так як в той час працював першим заступником начальника МВ УМВС. До нього ніхто не звертався з приводу звільнення ОСОБА_15 . Коли затримали ОСОБА_15 він говорив, що добре знає ОСОБА_12 , пропонував вирішити питання. До нього ОСОБА_71 не звертався, щоб вирішити питання відносно ОСОБА_17 (протокол с/з від 06.02.2012 року, т.8, а.с.107; т.10, а.с.13а).
		За даними протоколу судового засідання від 04.12.2009 року експерт ОСОБА_181 , який працює експертом експертної служби з 1989 року показав, що матеріали, які йому були надані для проведення експертизи усі були досліджені. Диктофон, оптичні носії, аудіокасета із зразками мовлення ОСОБА_11 і ОСОБА_12 . Усі матеріали у них отримує керівник підрозділу, а потім розписує хто буде виконувати експертизу. Вони усі троє одночасно виконували експертизу, вона комплексна. Матеріали, які він отримував були опечатані. Під його висновком стоїть його підпис і він відповідає за те, що виконав. Всі матеріали, які надійшли йому на дослідження він оглядав, відкривав пакети. Серійний номер диктофона він з`ясовував і особисто звіряв і вказав номер. Він досліджував диктофон, який був їм направлений, опечатаний в пакеті, іншого не було. Те, що було зазначено у постанові слідчого і вміст пакетів, відповідало дійсності. На ст.12 висновку експертизи указані методики, якими він керувався. Технічні засоби, які не вказані у висновку він не використовував. Кожен експерт пише своє дослідження окремо і висновок окремо, а у загальному висновку уже вказується усе дослідження в комплексі і підписуються усі троє експертів. Після проведення експертизи усі матеріали упаковувалися в його присутності і направилися з постановою і висновком слідчому. Зразки, які були їм надані не були придатні для дослідження, тільки для лінгвістичного дослідження. Їм не було зрозуміло, що таке фонограма 1-7 і їхній керівник підрозділу написала клопотання слідчому, після чого їм уточнили питання для експертизи, які файли необхідно досліджувати. У них є відповідна апаратура на якій вони продивилися, що є на диктофоні. Він вважає, що «в експертизі» зроблена технічна помилка в серійному номері диктофону. Диктофон досліджувався один. У висновку написано, що аудіокасети з мовленням ОСОБА_25 і ОСОБА_36 непридатні для дослідження. Все що було надано слідчим вони досліджували. Досліджували магнітну плівку. Він по експертизі не досліджував оптичні носії, значить їх не було. Вони знімали інформацію з диктофона і досліджували її, уся інформація копіювалася. Ніхто нову інформацію у диктофон не вносив, нічого не стирав і не змінював. Коли направляється додаткове клопотання, то речові докази слідчому не повертаються, вони зберігаються у них, в клопотанні вказано 34 файли, слідчий хотів дослідити тільки 7 і щоб усі не перелічувати, вони вказали їх через тере. Усе, що досліджується указується у висновку, вони показали, що досліджені файли згідно постанови слідчого. Він робив копії на своїй апаратурі на експертному комп`ютері досліджував копії записів. Вони не відрізнялися від оригіналу. В експертизі указано, які методики він використовував, вони затверджені міністерством юстиції і міністерством ВС. Він не може сказати скільки часу витратив на прослуховування, зразки мовлення для комп`ютерного аналізу не були придатні. Фонограми на диску мобільних розмов деякі були придатні, деякі не придатні для дослідження. Додаткові зразки надавалися їм, але для комп`ютерного аналізу були не придатні. Вся передача мобільного зв`язку складається з окремих кусочків, любий запис змонтований з маленьких фрагментів. Вони не могли встановити монтаж. Лінгвістичним методом було встановлено, що мова на оптичних носіях належить ОСОБА_12 і ОСОБА_11 свій висновок він повністю підтверджує. Не існує методики для встановлення чи на диктофоні іде оригінал запису чи копія. Суть справи їм була не відома і на висновок експертизи не впливає. Речові докази до закінчення проведення експертизи вони нікому не надають. Він зробив категоричний висновок стосовно ОСОБА_25 , бо у нього не виникало ніяких сумнівів як у експерта (протокол с/з, т.6, а.с.19а-20).
		За даними протоколу судового засідання від 15.03.2012 експерт ОСОБА_181 показав, що він досліджував файли, які були вказані в постанові слідчого. Слідчий міг помилитись вказавши в серійному номері англійську літеру ОСОБА_182 , досліджувався диктофон, на якому було зазначено літеру ОСОБА_183 , це помилка, той диктофон, який надавався, той і досліджувався, на ту букву не зверталась увага. Правильно потрібно вважати літеру «Т» - яка розміщена як правило в відсіку електроживлення або з тильної сторони диктофона. Вони досліджували файли, які вказав слідчий, по Николюку  9 файлів, по Чмуту  9 файлів. 8 файлів знаходяться у проміжку з 14 по 44 і вони їх досліджували, файли 39, 40 вони не досліджували, він нічого не може пояснити щодо їх відсутності. Не можливо при проведенні експертизи знищити файли з диктофону. Він працює з файлами, які він скопіював на комп`ютер. Не може бути видалення файлів під час проведення експертизи. Він досліджував дублікат, який зкопіював з диктофона на комп`ютер, дублікат  це документ. Диктофон  це речовий доказ, ознаки монтажу відсутні. Експерт працює з дублікатом.(протокол с/з від 15.03.2012 року, т.8, а.с.108-109).
		За даними протоколу судового засідання від 04.12.2009 року експерт ОСОБА_184 показала, що працює заступником начальника експертної служби, за своїм свідоцтвом вона може проводити фоноскопічні експертизи для дослідження звукозаписів, ідентифікацію голосу та мовлення людини. Шляхом прослуховування було встановлено, що на диктофоні більше записів, чим було вказано у постанові для дослідження. У загальну кількість файлів входило 7 файлів, які необхідно було дослідити. Речові докази прийшли опечатані, запаковані, вони сфотографували їх і описали. Речові докази до закінчення експертизи нікому не видаються. Якщо написано у протоколі, що надходили оптичні носії, значить так і було. Нічого крім того, що вказано у супровідній вони на дослідження не брали. Вона була присутня при огляді диктофона, вони оглянули зовнішній вигляд і зробили з нього запис на комп`ютер і цей запис вони досліджували. Запис увів технік-інструментальник в її присутності. У запис ніяких змін не вносилося, це виключено. Існують методики дослідження мовлення вони ліцензовані і дозволені міністерством юстиції. Береться запис на комп`ютері, сігментується, вирізається голосі людини, яку потрібно по зразках голосу порівнювати за ознаками, за мовними рівнями, за тембром голосу, інтонації. Надані записи були придатні для проведення лінгвістичної експертизи, вона використовувала оптичні носії. Монтаж не входе у її компетенцію, але може сказати, що записи не були змонтовані, не було змін емоційного стану розмов. На диктофоні було 65 файлів. Вона підтримує попередні покази експерта. Зміст розмов розбирала експерт ОСОБА_185 , а вона робила ідентифікацію голосу. Вона стверджує, що присутні голоси ОСОБА_25 і ОСОБА_36  (протокол с/з, т.6, а.с.20).
		За даними протоколу судового засідання від 04.12.2009 свідок ОСОБА_186 показав, що він знає сім"ю ОСОБА_17 , вони сусіди його батьків. У 2008 році восени, десь у жовтні місяці, він возив ОСОБА_17 в м.Київ, ніби то на зустріч з адвокатом. Він спочатку не погоджувався їхати, але ОСОБА_39 його умовила. Вони виїхали десь о 13 годині, приїхали до центрального автовокзалу і когось чекали близько півтори години, прийшов чоловік, він був середнього зросту у костюмі. ОСОБА_39 вийшла і пішла назустріч. Вони розмовляли на відстані 50 метрів, розмови він не чув. Потім ОСОБА_17 попросили його поїхати в сторону моста разом з цим чоловіком. В машині вони не розмовляли. Коли вони зупинилися, то ОСОБА_17 вийшли, а чоловік залишився сидіти з ним у машині. Десь через 40 хв. вони вернулися, до них з машини вийшов цей чоловік, на вулиці між собою поспілкувалися і вони поїхали додому. По дорозі ОСОБА_39 сказала, що цей чоловік ОСОБА_187 - співробітник СБУ. ОСОБА_12 він не знає. В залі немає того чоловіка, з яким ОСОБА_17  зустрічалися. У ОСОБА_17 , крім мобільних телефонів, він нічого не бачив. ОСОБА_17 виходили, дзвонили кудись, він сидів в машині нікуди не виходив, ОСОБА_17 не пояснювали, де вони були близько години. У ОСОБА_188 , крім телефона, нічого більше не бачив. Той чоловік сам сказав йому, що його звати ОСОБА_187 , він розмовляв російською мовою (протокол с/з від 04.12.2009, т.6, а.с.21).
		За даними протоколу судового засідання від 04.12.2009 року свідок ОСОБА_189  показав, що підсудних знає в обличчя. Він приймав участь в якості понятого при огляді місця події в м. Умані по вул. Тищика. Біля базару стояв автомобіль, в ньому сиділо двоє чоловіків, вони були у наручниках. Ці події відбувалися у вересні чи жовтні місяці на той день він був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_4 на строковій службі. Він був разом із ОСОБА_190 , вони разом служили. Про те, що їм треба бути понятими, їх попередив начальник відділу розвідки ОСОБА_191 . Їх привезли, о котрій годині не пам"ятає, до обіду. За нами приїхали працівники міліції і у них був пропуск для вільного виходу у місто. Приїхали до продуктового базару. Він побачив автомобіль „жигулі" з відчиненими дверцями, біля нього стояв білий мікроавтобус, в салоні машини сиділо двоє чоловіків, а біля них стояли співробітники міліції. На місці огляду був слідчий, експерт і хтось вів фіксування на відеокамеру. В салоні машини сидів водій і пасажир на передньому сидінні, обоє у наручниках. Їм пояснили, що був факт передачі хабара. Включили відеокамеру і почали огляд автомобіля. Між передніми сидіннями водія і пасажира, де коробка передач, лежали гроші - долари США. Було чи одна чи дві пачки, у чому вони були не пам`ятає. Чоловіків запитали чи це їх гроші вони відповіли, що ні. Гроші забрали з салону, розклали, переписали купюри, просвітили і деякі купюри світилися жовто-зеленим кольором. Потім опечатали у пакет, на якому вони розписалися. На місці складалися якісь документи, що саме не пам`ятає. Потім вони поїхали у райвідділ, для чого не пам`ятає. В кабінеті вони чекали якогось працівника міліції, він з"явився, з ним у кабінеті розмовляв слідчий. 3 кабінету вилучили ноутбук, телефон, папери, і невелику суму грошей. Чоловік пояснив, що це його особисті гроші. Все спакували, опечатали і вони розписалися. Потім їх забрали у відділ СБУ, вони переглядали відеозапис і щось підписували. Крім міста Умань він нікуди не їздив. Вони приїхали до відділу міліції у чергового запитали чи є на місці працівник міліції, потім прийшов керівник відділу, узяв ключа і відкрив кабінет на другому поверсі. Прийшов цей працівник, якого вони чекали. Йому пояснили, що він буде понятим при огляді кабінету. В кабінет зайшли працівники СБУ, він з другим понятим, начальник відділу міліції. В кабінеті хтось щось писав, він уже не пам`ятає. Працівники міліції показували де що лежить. В кабінеті їх було 6 чоловік. Про гроші уже не пам`ятає купюри були по 100 і по 50 доларів. Все, що вилучали упаковувалося у поліетиленові пакети, вони розписувалися. В кабінеті стояло 3-4 стільці, стіл, у кутку сейф, при слідчих діях він сидів з правої сторони, співробітники оглядали ноутбук і у сейфі документи, кількість документів була велика. Хто вчиняв які дії після відкриття кабінету, він не пам`ятає. В СБУ вони перебували до вечора. Чи була там жінка не пам`ятає. Гроші виявили у сейфі у коробці, деталей не пам`ятає. ОСОБА_37 пояснив, що це його особисті і вдома зберігати небезпечно, тому зберігав у кабінеті. Він читав усе, що підписував, зауважень не виникало. Грошей було десь 500-600 доларів точно не пам`ятає. Біля вул.Тищика йшла мова про жінку, але він її не бачив. При перегляді використовували комп`ютер, у той день у Черкасах він не був. У частину він повернувся під вечір, десь о 17-18 годині. За диктофон він не пам`ятає. Протокол перегляду відеозапису йому оголошували, на ньому є його підпис. Усе відповідає дійсності, крім міста, запис переглядали в м. Умані (протокол с/з від 04.12.2009, т.6, а.с.21, 22).
		В автомобілі, який затримали, знаходились водій, пасажир та якась жінка. Він не пам`ятає як відбувалось затримання. Спочатку вони стояли у стороні, потім зателефонували, що затримання відбулося і вони під`їхали до місця. Протоколи складались у відділі СБУ в м. Умань, вони їх підписали (протокол с/з від 12.10.2011 року, т.8, а.с.102-103). 
		За даними протоколу судового засідання від 04.12.2009 року свідок ОСОБА_192  показав, що він раніше бачив підсудних. Восени, рік назад, він перебував на строковій службі в армії і був у відрядженні у військовій контррозвідці. Його і ОСОБА_193 направили бути понятими при огляді місця події. На вул. Тищика в м. Умань в районі базару, стояв автомобіль, в ньому сидів ОСОБА_12 і водій. При обшуці виявили в салоні 15000 доларів США. Понятими їх запросили працівники СБУ. Він перебував у військовій частині НОМЕР_4 , їхній начальник ОСОБА_194 сказав їм, що за ними приїде машина. Десь о 9 ранку їх забрали. Одразу вони поїхали у відділення СБУ в центрі м. Умань. Там в кабінеті чекали понад 2 години. До них зайшли і сказали, що їдемо. Вони перебували в автомобілі десь 40 хвилин, далі під`їхали до базару. В машині був водій і працівник СБУ між ними ішла мова про якесь затримання. Їм пояснили, що вони повинні бути присутні при огляді автомобіля ще в кабінеті СБУ. Коли вони під`їхали, з другого автомобіля вийшов чоловік з відеокамерою, вони підійшли до автомобіля, там сиділо двоє чоловіків. Один за кермом, другий поряд. Вони підійшли до передніх дверей, хтось відчинив двері, їх було десь до 10 чоловік. З ними була ще жінка. Ця жінка, коли вони під`їжджали, вийшла із задніх дверей автомобіля з права по руху автомобіля. Жінці стало погано, вона нахилилася, більше нічого не пам`ятає. До автомобіля підійшли працівники міліції наділи на людей наручники, вони у цей час ще були у себе в автомобілі, але він усе бачив. Зброї він ні у кого не бачив. Далі у них перевіряли кармани, оглядали бардачок. Між сидіннями знайшли гроші долари США по 100 доларів купюри, в чому були не пам`ятає. Працівники міліції говорили, що вилучають гроші як хабар. Гроші перерахували, поклали у пакет і опечатали. Далі на місці писали протокол, він його підписував. Потім їх забрали до відділу міліції, завели у кабінет до ОСОБА_11 , там був начальник відділу. Николюка не було, коли відкривали кабінет, вони чекали поки він прийде. Крім них були працівники СБУ. Їх було десь 6 чоловік. Приїхав підсудний і почали оглядати кабінет, стіл, сейф. У столі знайшли гроші - долари США, яка сума не пам`ятає. Вилучали гроші, документи, телефон, складався протокол і вони розписалися. Їх завезли до частини ввечері, десь о 17 год. Того дня він більше ніде не був. На камеру знімали місце події. Йому запис ніхто не показував, він його не переглядав.
		Він не пам`ятає чи у його присутності ще щось вилучали. Якщо є його підпис на протоколі перегляду, мабуть переглядали, він уже не пам`ятає. У Черкасах він не був. Де підписував протокол не пам`ятає. Чоловік, якого чекали прийшов у формі міліціонера, він розмовляв з працівниками СБУ, про що йшла мова не пам`ятає. Працівники СБУ оглядали сейф, шухляди у столі. Після огляду кабінету вони заїжджали у приміщення СБУ. Світили прибором руки ОСОБА_12 . Послідовності дій він не пам`ятає. Гроші знайшли у столі, як вони лежали не пам`ятає. ОСОБА_37 сказав, що гроші його. Він підписував протокол, виготовлений вручну (протокол с/з, т.6, а.с.22).
		Його забрали з частини десь о 8 год. 30 хв. і вони поїхали на вул.Тищика, легковий автомобіль, який приїхав за ними був темного кольору. Він сидів на задньому сидінні автомобіля, біля нього посадили жінку, яка мала передати гроші, на неї почепили диктофон з мікрофоном, її співробітники підвезли до ринку, який називається «Міщанка», він залишився у автомобілі, а жінка пішла і зупинилась метрів за 150 від них. Жінці, яка сіла до них у автомобіль, кріпили спорядження при ньому. Спорядження на неї кріпилось у автомобілі, на ній був одяг темного кольору, він уже не пам`ятає, що то було  чи плащ, чи пальто, чи куртка. Не пам`ятає уже, чи автомобіль, у який мала сісти жінка, в цей час уже стояв, чи може потім під`їхав. Вона сіла у той автомобіль. Вони сиділи спочатку в автомобілі і спостерігали, як працівники СБУ проводили затримання. Через хвилин 10 вони під`їхали до автомобіля, перед цим мікроавтобус перекрив виїзд тому автомобілю, в який сіла жінка. Коли вони під`їхали до автомобіля, то його водій був пристебнутий наручниками до керма. Біля водія сидів Чмут, теж в наручниках, жінці стало погано, її працівники СБУ відвели. Працівники СБУ перерахували кошти, це були стодоларові купюри. Гроші поклали в пакет, обмотали стрічкою, заклеїли, поставили штамп і вони розписались. Біля автомобіля, який затримали, він підписав рукописний протокол. В цей день у приміщенні СБУ м. Умань він підписував документи, і друковані тексти підписував. Гроші були вилучені між передніми сидіннями, вони були в одному конверті, розмір конверта він не пам`ятає. Вони під`їхали до затриманого автомобіля, в ньому були відкриті передні двері - пасажирські і водія, задні були зачинені (протокол с/з від 15.07.2011 року, т.8, а.с.96-97).
		Свідок ОСОБА_149 , який на час допиту працював начальником сектору відділу по боротьбі з корупцією СБУ показав, що він приймав участь при затримці ОСОБА_12 , оглядав кошти, робив змиви рук. Він під`їхав відразу після затримання ОСОБА_25 разом із слідчим, проводилась відеозйомка. Кошти були без нічого, не розкидані (протокол с/з від 15.07.2011 року, т.8, а.с.99).
		Свідок  ОСОБА_195  показав, що він не пам' ятає дати, він разом з ОСОБА_196 ішли на роботу десь після 8 години. Біля приміщення почти до них підійшов чоловік, відрекомендувався працівником СБУ і запросив бути понятими. Їх завели в приміщення СБУ і пояснили, що вони будуть понятими по справі за дачу хабара працівникам міліції. В кабінеті було два працівника СБУ і їх двоє понятих. На столі лежали гроші 15000 доларів США, їх перерахували, їм дали ксерокопії купюр, він розписався. Де виготовлялися ксерокопії купюр не пам`ятає, гроші перераховували у його присутності, декілька купюр посипали порошком, потім їх просвітили, в його присутності працівники СБУ перераховували номери купюр, чи була в приміщенні жінка не пам`ятає. Він перебував там близько години. Він не пам`ятає чи працівники СБУ називали свої прізвища, права і обов"язки не роз"яснили. Гроші перераховували, кому належать гроші не говорили. Це було початок осені. Він не пам`ятає факт передачі грошей, можливо жінка і була у приміщенні він не пам`ятає. Підписи на а.с.75-76 в т.1 його (протокол с/з від 17.02.2010, т.6, а.с.26-27). При ньому гроші жінці не вручали. Його підписи стоять в акті вручення грошових коштів та на ксерокопіях грошових купюр. Він відмовляється від тих показів. Він не бачив як передруковували кожну купюру (протокол с/з від 12.10.2011 року, т.8, а.с.104).
		Свідок ОСОБА_197  показав, що він був присутній при огляді місця події в районі ринку. Він прибув туди разом з співробітниками СБУ в мікроавтобусі чи у автомобілі вже не пам`ятає. Він фіксував огляд місця події на відеокамеру. Коли він під`їхав до місця події, то були вже поняті, працівник прокуратури.    Так як зазначено у протоколі огляду місця події так і було насправді. На місці події були поняті, стояв автомобіль ВАЗ 21094, хто був у автомобілі вже точно не пам`ятає. Слідчий при огляді місця події говорив, але що саме він вже не пам`ятає. Скільки часу проводився огляд він не пам`ятає. Понятих він не пам`ятає. Більше огляду місця події по даній справі не було. На той час він займав посаду старшого оперуповноваженого СБУ. Перед затриманням він знаходився в автомобілі. Він не пам`ятає, чи був він у той день в Уманському MB УМВС. Йому не відомо чи хтось з його колег застосовував технічні засоби. На місці події були ОСОБА_198 , слідчий прокуратури Бондар, поняті - прізвищ яких він не пам`ятає, здається був ще ОСОБА_199 . Він розпочав запис по команді слідчого прокуратури. Після закінчення проведення огляду місця події він вимкнув відеокамеру, деталі він вже не пам`ятає. Надалі він передав касету з відеокамери, здається, слідчому, а також відеокамеру. Здається, він приймав участь у перегляді матеріалів, але де він вже не пам`ятає. Всіх деталей він вже не пам`ятає, вилучались речі, предмети, але що саме він вже не пам`ятає. Він і ОСОБА_198 приймали участь як спеціалісти у затриманні осіб при дачі взятки. На той час дружину заявника він не знав. Він ніяких засобів на одяг ОСОБА_16 не налаштовував. У той день він був у Уманському MB УМВС. Він прибув по вказівці керівництва. Технічні характеристики відеокамери він не може сказати. Він знімав стандартно, керувався діями слідчого. Те, що він зняв, те і є на зйомці, а чи потрапила вся машина в камеру він не пам`ятає. Під час огляду місця події слідчий роз`яснював права учасникам. Чи роз`яснювалось право відводу він не пам`ятає. За допомогою даної камери можна переглянути відеозапис. Він взагалі приймає участь у перегляді відеозапису. Якщо є протокол перегляду, то він дійсно був, і якщо написано, що це проводилось в кабінеті слідчого, то так і було, але він не пам`ятає, чи це було в кабінеті слідчого. Документу при передачі відеокамери він не складав. Перегляд здійснюють у присутності понятих і тих, хто знімав. Від кого він отримав відеокамеру він не пам`ятає, йому надали його співробітники, це була службова камера. Він касету не виймав перед тим, як передати відеокамеру. Перегляд проводиться як зазвичай з відеокамери. Як проводився перегляд не пам`ятає, чи з монітора чи з відеокамери (протокол с/з від 14.11.2011 року, т.8, а.с.104-105).
		01.10.2008 року постановою слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Черкаської області  ОСОБА_200  порушено кримінальну справу стосовно   ОСОБА_11 та   ОСОБА_12 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, за фактом одержання хараба шляхом вимагання від ОСОБА_15 та його дружини ОСОБА_16 грошових коштів в сумі 15000 доларів США, які 01.10.2008 року біля 12 годин, перебуваючи в автомобілі ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_2 в м.Умані біля будинку № 1 по вул.Железняка, отримав ОСОБА_12 від ОСОБА_16 за прийняття позитивного рішення на користь ОСОБА_15 у кримінальній справі № 170800209 (т.1, а.с.1).
		15.04.2009 року старшим слідчим СВ прокуратури Черкаської області  ОСОБА_201 
		порушено кримінальну справу за фактом одержання хабара шляхом вимагання стосовно ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, за фактом вимагання від дружини ОСОБА_15 - ОСОБА_16 , грошових коштів в сумі 5000 доларів США за обрання стосовно ОСОБА_15 запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, які 26.08.2008 року близько 15 години, перебуваючи в автомобілі на дорозі біля м.Умані в напрямку с.Родниківка отримав ОСОБА_12 від ОСОБА_16 (т.1, а.с.5). 
		Постановою слідчого від 15.04.2009 року кримінальні справи об`єднані.
		01.10.2008 ст.оперуповноважений спецпідрозділу УСБ України в Черкаській області ОСОБА_46 відібрав пояснення ОСОБА_15  про те, що наприкінці зими 2008 року був затриманий співробітниками Уманського МВ УМВС України в Черкаській області Басихіним, Мельником та ще одним співробітником, в день затримання ОСОБА_12  зателефонував до дружини, вимагав передати співробітникам, які затримували 10000 грн. і тоді його звільнять. Дружина передала 7000 грн. Басихіну і його негайно звільнили. У червні 2008 року у дружини відбулася розмова з ОСОБА_12  вимагав передати 21000 грн., з них 5000 грн. слідчому ОСОБА_11 23.08.2008 його затримали і, погрожуючи розправою над дітьми (вивезуть в ліс), змусили підписати зізнання у вчиненні злочинів, які він не скоював. Пред`явили обвинувачення за ч.1 ст.190 КК України, слідчий ОСОБА_11 завів в кабінет до першого заступника начальника Уманського МВ Башинського, де був присутній начальник слідчого відділення Розборський. Башинський сказав, що за заміну запобіжного заходу з тримання під варту на підписку про невиїзд його дружина має передати їм ( ОСОБА_12 ) 5000 доларів США, дали телефон і він повідомив дружину про це. Зі слів дружини йому відомо, що 24.08.2008 дружина зустрілася з ОСОБА_12 , який вимагав з неї 5000 доларів США та те, щоб не наймали захисника. 25.08.2008 приблизно о 21 год. ОСОБА_12 під загрозою залишення його під вартою запропонував дружині зустрітися на площі біля ж.д.вокзалу і вимагав з неї хабара 5000 доларів США для передачі слідчому ОСОБА_11 , працівникам прокуратури, судді Уманського міськрайонного суду та працівникам карного розшуку. Його випустили, зі слів дружини він дізнався, що вона 26.08.2008 близько 15 години в автомобілі передала ОСОБА_12 вказану суму в присутності знайомої ОСОБА_62 .
		30.08.2008 року ОСОБА_12 в присутності його дружини вимагав від нього 35000 доларів США, з них 20000 доларів США  потерпілим, 10000 доларів США - прокурору м.Умані, а 5000 доларів США  слідчому ОСОБА_11 , за закриття справи щодо нього за ч.1 ст.190 КК України, цю розмову він фіксував на власний цифровий диктофон. 18.09.2008 року він в службовому кабінеті передав ОСОБА_11 якоби для передачі потерпілому 3000 доларів США, попередньо з купюр зробили світлокопії, момент передачі коштів фіксував за допомогою власного цифрового диктофону. В той же день ввечорі зателефонував ОСОБА_12 , вони вдвох поїхали у міськвідділ, де ОСОБА_11 пред`явив йому начебто перероблені матеріали кримінальної справи. ОСОБА_12 та ОСОБА_11 продовжували вимагати 35000 доларів США. Станом на 30.09.2008 року «ми винайшли 15000 доларів США та разом з чоловіком» поїхали в м.Київ, де зустрілися з ОСОБА_12 , який повідомив, що 01.10.2008 року приїде в м.Умань, щоб отримати гроші. В тексті пояснення є запис про те, що до пояснення додано «світлокопію постанови від 22.07.2008 року про притягнення ОСОБА_15 як обвинуваченого, диски з копіями записів розмов з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 » (т.1, а.с.9-12).
		Пояснення ОСОБА_16  від 01.10.2008 року (т.1, а.с.13-16), які відібрав ст.оперуповноважений спецпідрозділу УСБ України в Черкаській області ОСОБА_46 , та пояснення ОСОБА_15 від 01.10.2008 року (т.1, а.с.9-12), напечатані на принтері, однакові, з одними і тими ж опечатками. До пояснення ОСОБА_16 додані «світлокопії 5000 доларів США, переданих ОСОБА_12 , світлокопії 3000 доларів США, переданих ОСОБА_202 , диски в кількості 3 шт. з копіями записів розмов з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ». 
		Відповідно до даних акту огляду грошових коштів від 01.10.2008 року старшим оперуповноваженим спецпідрозділу УСБУ в Черкаській області капітаном ОСОБА_51 в присутності понятих проведено огляд грошових коштів в сумі 15000 доларів США купюрами номінальною вартістю 100 доларів США кожна в кількості 150 штук, яку мають наступні номери та серії: № АА51695971А АВ57914307Н АВ60626992Х АВ76056233J CB45072704C CB21910656A CE38421737A CL92552821A DC27198371A DF58776479B DF58776480B HB16503019A HB42792732A HB70527039A HC03840111A HC15617355A HD21539621A HD21539622A HE11746296B HF81365907A HF81365909A HH01197397A HH19290326A HI03700082A HJ01931971A FB19757050D FB34705179C FB59571638B FB97523512C FC18982631A FC20778194A FF28750084A FF59694332B FF81626645B FF87679253B FF91566809A FG05590496B FG67389473A FG70288177A FG93305989A FG93305990A FH24530638A FH61174480A FJ36108140A FI13055817A FK02903379A FL05996853A FL16372197C FL52326399C FK61857182B AB19688630L AB31078868P AB51278115G AD87571854A AE61899209B AL45693227C BB49373828A BG29862183A CB49192957F CB61992044D CK59094248A CL33057870A DA06063509A DB44603637B DE80612108A DF10115891B DL28033271A DL05393026A DL13891305A DL14923889A FB53827963B FC04230247A FE34500258A FF03234896B FF24019616B FF30482978C FF31892736C FF42470437C FF60909365A FF64191741A FF85960129A FF95428516C FG03719023B FG41016643A FG67250541A FG98314522A FG67250541A FG98314522A FG98965414A FG98965415A FH20623543A FH20623547A FH26181316A FH26181317A FI13717169A FJ26719046A FL26168333C FL45993066C FL49390869C FL75632828C FL76716290A FL95831471A FL85629132B HB12745026B HB14811187B HB19774577B HB20812802C HB22215356A HB23900125E HB23900126E HB23900127E HB23900128E HB23900129E HB23900130E HB35649367B HB35649368B HB55179701B HB75226221B HB89424445A HE50099364A HE71463577A HE71463578A HF05326588B HF13263995A HF13263996A HF13263997A HF13263998A HF13263999A HF13264000A HF13406054A HF30824644A РА30824645A HF37283793A HF58323079A HF5832091A HG02717340A HG11812221A HG11812222A HG11812223A HG11812224A HG22968932A HG49563124A HG49563126A HG50800936A HG55795016A HG55795019A HG55795021A HG55795032A HH21370312A HH21370313A HH21370314A HH26957951A, з кожної купюри зроблено світлокопію (т.1, а.с. 77-106). Купюри з номерами та серіями НВ89424445А, FI13717169A, FF59694332B, FF87679253B оброблені спеціальною хімічною речовиною, яка випромінює в ультрафіолетовому світлі світло-зеленим кольором. Спеціальна хімічна речовина, якою були оброблені купюри, нанесена на аркуш паперу, який поміщено в паперовий конверт з пояснювальним написом «Зразок СХР» та скріплений підписами понятих та оперуповноваженого. В подальшому гроші були вручені ОСОБА_16 для використання під час документування факту вимагання у неї хабара з боку співробітників органів внутрішніх справ ОСОБА_12 та ОСОБА_11 (т.1, а.с.73-74). 
		Відповідно до акту вручення грошових коштів від 01.10.2008 року старшим оперуповноваженим спецпідрозділу УСБУ в Черкаській області ОСОБА_51 в приміщенні Уманського МВ УСБУ в Черкаській області грошові кошти в сумі 15000 доларів США купюрами номінальною вартістю 100 доларів США в кількості 150 штук (вказані номери купюр, які є в акті огляду грошовий коштів) були вручені ОСОБА_16 для використання під час документування факту вимагання у неї хабара з боку співробітників органів внутрішніх справ ОСОБА_12 та ОСОБА_11 (т.1, а.с.75-76).
		За даними протоколу огляду місця події із застосуванням відеозапису від 01.10.2008 року, який проводився в м.Умані в період часу з 12 год. 26 хв. до 13 год.18 хв., який складений слідчим в ОВС СВ обласної прокуратури Черкаської області ОСОБА_203 (поняті ОСОБА_204 , ОСОБА_205 ), місцем події є ділянка дороги в м.Умань на перехресті вулиці Тищенка та провулку Железняка, на якій знаходиться автомобіль вишневого кольору ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_2 , який стоїть біля будинку № 1 по пров. Железняка. В автомобілі на передньому правому пасажирському сидінні сидить ОСОБА_12 . На передньому лівому сидінні - ОСОБА_206 . На запитання слідчого, ОСОБА_12 відповів, що зустрічався щойно з ОСОБА_34 , вона його знайома, будь-яких коштів від неї не отримував. За допомогою лампи ультрафіолетового світла оглянуто поверхні долонь ОСОБА_12 , на його долонях будь-якого світіння не виявлено. За допомогою ватного тампона, який попередньо був оглянутий в ультрафіолетовому освітленні та світіння не випромінював, з поверхні лівої долоні ОСОБА_12 зроблено змиви. Тампон зі змивом з лівої долоні ОСОБА_12 поміщений в паперовий конверт білого кольору з роз`яснювальним написом, який попередньо був оглянутий в ультрафіолетовому освітленні та світіння не випромінював, заклеєний, скріплений підписами понятих, слідчого та печаткою „Для пакетів № 3 Управління СНБ України в Черкаській області. В автомобілі між передніми сидіннями знаходяться дві упаковки грошових купюр номінальною вартістю 100 доларів США, які перетягнуті резинками.
		ОСОБА_207 заявив, що до огляду місця події в автомобіль до них сідала жінка на прізвище ОСОБА_208 , яка давала йому в борг гроші і підкинула в автомобіль гроші. 
		Гроші з однієї упаковки розкладені на білих аркушах паперу, які попередньо оглянуті за допомогою лампи ультрафіолетового світла і світіння не випромінював. Потім оглянуто гроші за допомогою лампи ультрафіолетового світла. Світіння світло-зеленого кольору виявлено на двох купюрах номінальною вартістю 100 доларів США, які міють номери та серії FF59694332B, FF87679253B. Інші купюри з даної упаковки ніякого світіння не випромінюють. В даній упаковці загалом знаходяться купюри номіналом 100 доларів США в кількості 50 штук, які мають наступні номера та серії: FF59694332B, HB42792732A, HE11746296В, АВ76056233J, HC03840111A, FJ93305989A, CL92552821A, HD21539622A, FG93305990A, FK61857182B, FF28750084A, HB70527039A, FC20778194A, CE38421737A, HC15617355A, FF81626645B, FB97523512C, HD21539621A, HI03700082A, CB45072704C, FB34705179C, HH01197397A, АА51695971А, HH19290326A,FG67389473A, FJ36108140A, FH24530638A, FB19757050D, DC27198371A, FC18982631A, FG05590496B, HB16503019A, FF91566809A, АВ60626992Х, FL05996853A, АВ57914307Н, FL16372197C, FH61174480A, FB59571638B, FL52326399C, DF58776479B, HF81365907A, HF81365909A, HJ01931971A, FI13055817A, CB21910656A, FK02903379A, DF58776480B, FG70288177A, FF87679253B. Вказані гроші поміщені в паперовий конверт білого кольору з роз`яснювальним написом, який попередньо був оглянутий в ультрафіолетовому освітленні та світіння не випромінював, закрелеєний, скріплений підписами понятих, слідчого та печаткою «Для пакетів № 3 управління СНБ України в Черкаській області». 
		Гроші з другої упаковки розкладені на білих аркушах паперу, які попередньо оглянуто за допомогою лампи ультрафіолетового світла і світіння не випромінюють. Потім оглянуто гроші за допомогою лампи ультрафіолетового світла. Світіння світло-зеленого кольору є на двох купюрах номінальною вартістю 100 доларів США, які мають наступні номерата серії: НВ89424445А, FІ13717169A. Інші купюри з даної упаковки ніякого світіння не випромінюють. В даній упаковці загалом знаходяться купюри номіналом 100 доларів США в кількості 100 штук, які мають наступні номера та серії: HB89424445A, DF10115891B, DB44603637B, HG11812224A, CB49192957F, AB19688630L, FG41016643A, HG11812221A, HG11812223A, HG11812222A, FH20623543A, FG67250541A, FL49390869C, DA06063509A, DL05393026A, HB35649367B, HB35649368B, HB22215356A, FB53827963B, DJ28033271A, FH20623547A, FH26181316A, HF30824645A, FL45993066C, FH26181317A, HB23900128E, HB23900127E, HF30824644A, FF85960129A, HB23900125E, HB23900126E, HB23900129E, HB23900130E, HB55179701B, HF37283793A, FF30482978C, AL45693227C, DL14923889A, FF31892736C, FL85629132B, HG49563124A, HG49563126A, HB14811187B, FL95831471A, BB49373828A, FG03719023B, FL75632828C, BG29862183A, DE80612108A, HF13263995A, HF13263996A, HF13263997A, HF13263998A, HF13263999A, HF13264000A, HH21370312A, AB51278115G, AD87571854A, CL33057870A, HF13406054A, FF42470437C, HB19774577B, CK59094268A, FF60909365A, FF24019616B, HH21370313A, HH21370314A, FC04230247A, FF64191741A, HF05326588B, FF95428516C, FF03234896B, HF5832091A, HH26957951A, HG50800936A, HG02717340A, AB31078868P, HB20812802C, HF58323079A, HG55795021A, HG55795019A, HG55795032A, HG55795016A, FG98965415A, DL13891305A, FG98314522A, HE71463577A, FG98965414A, HE71463578A, FE34500258A, FJ26719046A, CB61992044D, HG22968932A, HB12745026B, AE61899209B, FL76716290A, HB75226221B, FL26168333C, HE50099364A, FI13717169A. Вказані гроші поміщені в паперовий конверт білого кольору, який попередньо був оглянутий в ультрафіолетовому освітленні та світіння не випромінював, з роз`яснювальним написом «закрелеєний, скріплений підписами понятих, слідчого».
		За допомогою лампи ультрафіолетового світла оглянуто поверхні долонь ОСОБА_209 , при цьому на його долонях будь-якого світіння не виявлено. 
		ОСОБА_12 не може пояснити, що за гроші, які були виявлені в автомобілі біля його сидіння.
		ОСОБА_207 заявив, що в автомобілі знаходиться розписка про те, що він брав гроші в борг у вказаної вище жінки.
		На автомобільному килимку переднього правого пасажирського сидіння виявлено аркуш паперу з текстом, який починається словом „Розписка та закінчується словами « ОСОБА_207 », який поміщений в паперовий конверт білого кольору з пояснювальним написом, який був заклеєний, скріплений підписами понятих, слідчого та печаткою „Для пакетів №3 Управління СНБ України в Черкаській області.
		ОСОБА_207 пояснив, що він переплутав прізвище людини, у якої позичив 15000 доларів США, в зв`язку з шоком. Він писав розписку в присутності цієї жінка, а розписка упала додолу, розписка знаходиться у нього, оскільки він не встиг розписатися, навіть гроші не перерахував. ОСОБА_207 надав стержень пасти, якою він писав розписку та зошит, з якого було вирвано аркуш паперу, на якому він писав вказану вище розписку. Вказані речі поміщені в паперовий конверт білого кольору з роз`яснювальним написом, який був заклеєний, скріплений підписами понятих, слідчого та печаткою „Для пакетів №3 Управління СНБ України в Черкаській області (т.1, а.с.107-111).
		За даними протоколу перегляду відеозапису від 01.10.2008 року в присутності ОСОБА_12 та ОСОБА_209 (поняті ОСОБА_204 , ОСОБА_205 ) в кабінеті слідчого відділу в м.Черкаси, в період з 20 год. 50 хв. по 21 год. 45 хв. переглянуто відеозапис, який був 01.10.2008 року зроблений при огляді місця події в м.Умані в період часу з 12 год.26 хв. по 13 год.18 хв. (т.1, а.с.112).
		За даними протоколу огляду місця події, який проводився 01.10.2008 року в м. Умані в період часу з 14 год. 30 хв. по 15 год. 45 хв., в присутності понятих ОСОБА_210 , ОСОБА_205  та ОСОБА_211 , який проведений в м.Умань, об`єктом огляду є робочий кабінет № 19 за адресою: м.Умань, вул.Жовтнева, 35. ОСОБА_11 надав із сейфу кримінальну справу № 170800209 про обвинувачення ОСОБА_15 за ч.2 ст.190 КК України. В папці жовтого кольору вилучено пояснення ОСОБА_129 від 02.02.2008 року на 2 аркушах та від 08.06.2008 року на 2 аркушах, рапорт ОСОБА_212 від 08.06.2008 року на 1 аркуші. У правому верхньому «столику» робочого стола ОСОБА_11 знаходиться коробка синього кольору, в якій є грошові кошти - долари США, номіналом по 100 доларів США  FK60775930A, AB73679950R, HF22115264B, HH00768570A; купюри номіналом по 50 доларів США  IL37737197A, IL35158754A, EK29081657A, IB31880271A, IB24469093A, IB86502751A, EF25481454A, EF39991265A , всього 800 доларів США, які зі слів ОСОБА_211 є його власними коштами. 
		В робочому сейфі ОСОБА_211 виявлено файл, в якому знаходяться наступні документи:
		-копія паспорта ОСОБА_15 на 1 арк.;
		-копія свідоцтва про народження ОСОБА_213 на 1 арк.;
		-постанова про виключення предмету з числа речових доказів на 1 арк.;
		-опис матеріалів, які знаходяться в кримінальній справі № 1700800209 на 2 арк., без підпису ОСОБА_211 ;
		-постанова про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про її закриття в зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілими з підписом ОСОБА_11 , ОСОБА_15 від 17.09.2008 року на 2 арк.;
		-заява ОСОБА_214 від 15.09.2008 року з проханням закрити кримінальну справу відносно ОСОБА_15 ;
		-заява ОСОБА_215 від 17.09.2008 року про закриття кримінальної справи за примиренням з потерпілим на 1 арк.;
		-подання в порядку ст.23-1 КПК на 1 арк.;
		-протокол оголошення потерпілому про закінчення розслідування за підписом Овчарук, без дати на 1 арк.;
		-протокол оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства за підписом ОСОБА_17 , без дати, на 1 арк.;
		-постанова про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про її закриття у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим з підписом ОСОБА_15 на 2 арк.;
		-аркуші допиту ОСОБА_17 на 2 аркушах без першого листа з даними ОСОБА_17 за підписом ОСОБА_17 та ОСОБА_36 ;
		-постанова про порушення кримінальної справи від 12.05.2008 року (потерпілий ОСОБА_216 ) за ч.1 ст. 190  дві постанови, 2 арк;
		-постанова про відновлення досудового слідства від 16.06 за підписом слідчого ОСОБА_11 на 1 арк.
		Всього в файлі знаходилися 19 аркушів з вищеперерахованими документами, які вилучені з огляду місця події, опечатані в пакет з підписами понятих.
		Крім того, під час огляду місця події вилучені: ноутбук марки HP з блоком живлення та комп`ютерною мишкою, які опечатані в пакет з підписами понятих та печаткою «Для пакетів № 3» Управління УСНБ; 800 доларів США, які опечатані в пакет, скріплені печатками та підписами понятих; кримінальна справа № 1700800209 на 247 аркушах; два пояснення Овчарук на 4 аркушах; рапорт  1 аркуш, які опечатані в пакет з підписами понятих, скріплені печатками № 3 для пакетів Управління СНБ (т.1, а.с.113-115). 
		За даними висновку експерта № 2/1403 від 20.10.2008 року (т.1, а.с.121а) в результаті проведених досліджень встановлено, що на ста п`ятдесяти купюрах номіналом 100 доларів США кожна (вказані номери купюр, які є в акті огляду грошовий коштів (т.1, а.с.73-74), в протоколі огляду місця події, який проводився 01.10.2008 року (т.1, а.с.113-115), які надані на дослідження, виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має люмінесценцію жовтого кольору у вигляді неправильних плям.
		На тампонах, якими проводили змиви з рук ОСОБА_12 та ОСОБА_207 , нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має люмінесценцію жовтого кольору  не виявлено.
		Спеціальна хімічна речовина, яка має люмінесценцію жовтого кольору, виявлена на ста п`ятдесяти купюрах номіналом 100 доларів США кожна за номерами, які перераховані вище, однорідна за хімічним складом та фізико-хімічними властивостями зі спеціальною хімічною речовиною, яка надана на експертизу в якості зразка на аркуші паперу (об`єкт № 1 дослідження), тобто має спільну групову належність (т.1, а.с.121-128). 
		Відповідно до висновку експерта № 1/626 від 20.10.2008 року надані на експертизу сто п`ятдесят купюр номіналом 100 доларів кожна (вказаніномери купюр, які є в акті огляду грошовий коштів (т.1, а.с.73-74), в протоколі огляду місця події, який проводився 01.10.2008 року (т.1, а.с.113-115), чотири купюри номіналом 100 доларів кожна: AB73679950R; FK60775930A; HF22115264B; HH00768570A, та вісім купюр номіналом 50 доларів кожна: EF25481454A; EK29081657A; EF39991265A; IB24469093A; IB31880271A; IB86502751A; IL35158754A; IL37737197A, виготовлені підприємством, яке здійснює випуск таких купюр для Федерального Резервного Банку США (т.1, а.с.137-142).
		За даними висновку експерта № 84/3 від 20.03.2009 у розпорядження експертів разом з постановою про призначення експертизи надані диктофон «SAMSUNG YV-150» РX/NWN серійний номер №1 UNQ 600163R 512 MB 2008/06, оптичний носій інформації № 12/93-107 «PHILIPS CD-R» серійний номер 3109LI61 LH00552A5, аудіокасети із зразками мовлення ОСОБА_11 , аудіокасета із зразками мовлення ОСОБА_12 , аудіокасета із зразками мовлення ОСОБА_11  та ОСОБА_12 , отичний носій інформації «АСМЕ CD-R» 1-52 х 700 МВ/80» з додатковими зразками мовлення ОСОБА_11 , отичний носій інформації «АСМЕ CD-R» 1-52 х 700 МВ/80» з додатковими зразками мовлення ОСОБА_12 , за результатами експертизи встановлено: 
		1. У записах розмов, що зафіксовані у файлах VOICE_0005.мр3, VOICE_0014.мр3, VOICE_0017.мр3, VOICE_0020.мр3, VOICE_0023.мр3, VOICE_0024.мр3, VOICE_0025.мр3, VOICE_0026.мр3, VOICE_0029.мр3, які розташовані на диктофоні «SAMSUNG YV-150» РX/NWN серійний номер №1 UNQ 600163R 512 MB 2008/06, ознаки монтажу відсутні. 
		2. Встановити, чи присутні ознаки монтажу у файлах 13_09_2008_16_39_18_7072350_(СБД)_00, 22_09_2008_15_48_01_7072350_(СБД)_00, 22_09_2008_15_59_35_7072350_(СБД)_00, 23_09_2008_08_45_26_7072350_(СБД)_00, 24_09_2008_19_48_42_7072350_(СБД)_00, 25_09_2008_17_47_18_7072350_(СБД)_00, 26_09_2008_10_31_28_7072350_(СБД)_00, 28_09_2008_14_14_47_7072350_(СБД)_00, 30_09_2008_20_10_26_7072350_(СБД)_00, 30_09_2008_21_42_08_7072350_(СБД)_00, 01_10_2008_09_40_17_7072350_(СБД)_00, 18_09_2008_11_18_46_7600780_(СБД)_00, які маються на опричному носії інформації № 12/93-107 «PHILIPS CD-R» серійний номер 3109LI61 LH00552A5, неможливо. 
		3. У файлах VOICE_0005.мр3, VOICE_0014.мр3, VOICE_0017.мр3, VOICE_0020.мр3, VOICE_0025.мр3, VOICE_0026.мр3, VOICE_0029.мр3, які містяться на диктофоні «SAMSUNG YV-150» РX/NWN серійний номер №1 UNQ 600163R 512 MB 2008/06, присутнє усне мовлення ОСОБА_12 . Слова та фрази, які йому належать, позначені в Додатку № 2 індексом Д2.
		У файлі VOICE_0023.мр3, який містяться на диктофоні «SAMSUNG YV-150» РX/NWN серійний номер №1 UNQ 600163R 512 MB 2008/06, усне мовлення ОСОБА_12 не виявлене.
		Встановити, чи присутнє усне мовлення ОСОБА_12 у файлі VOICE_0024.мр3, який містяться на диктофоні «SAMSUNG YV-150» РX/NWN серійний номер №1 UNQ 600163R 512 MB 2008/06, неможливо.
		4. У файлах VOICE_0020.МР3, VOICE_0026.МР3, які містяться на диктофоні «SAMSUNG YV-150» РX/NWN серійний номер 1UNQ600163R 512 MB 2008/06, присутнє усне мовлення ОСОБА_11 . Слова та фрази, які йому належать, позначені в Додатку №1 індексом Д1.
		У файлах VOICE_0005.МР3, VOICE_0014.МР3, VOICE_0017.МР3, VOICE_0024.МР3, VOICE_0025.МР3, VOICE_0029.МР3, які містяться на диктофоні «SAMSUNG YV-150 РX/NWN » серійний номер №1 UNQ 600163R 512 MB 2008/06, усне мовлення ОСОБА_11 не виявлене.
		Встановити чи присутнє усне мовлення ОСОБА_11  VOICE_0023.МР3, неможливо.
		5. У файлах 01_10_2008_09_40_17_7072350_(СБД)_00, 13_09_2008_16_39_18_7072350_(СБД)_00, 22_09_2008_15_59_35_7072350_(СБД)_00, 23_09_2008_08_45_26_7072350_(СБД)_00, 24_09_2008_19_48_42_7072350_(СБД)_00, 25_09_2008_17_47_18_7072350_(СБД)_00, 28_09_2008_14_14_47_7072350_(СБД)_00, 30_09_2008_20_10_26_7072350_(СБД)_00, 30_09_2008_21_42_08_7072350_(СБД)_00, які містяться на опричному носії інформації № 12/93-107 «PHILIPS CD-R» серійний номер 3109LI61 LH00552A5, присутнє усне мовлення ОСОБА_12 . Слова та фрази, які йому належать, позначені в Додатку № 2 індексом Д2.
		Встановити, чи присутнє усне мовлення ОСОБА_12 у файлах 22_09_2008_15_48_01_7072350_(СБД)_00, 26_09_2008_10_31_28_7072350_(СБД)_00, 18_09_2008_11_18_46_7600780_(СБД)_00, які маються на опричному носії інформації № 12/93-107 «PHILIPS CD-R» серійний номер 3109LI61 LH00552A5, неможливо. 
		6. У файлах 13_09_2008_16_39_18_7072350_(СБД)_00, 22_09_2008_15_59_35_7072350_(СБД)_00, 24_09_2008_19_48_42_7072350_(СБД)_00, 25_09_2008_17_47_18_7072350_(СБД)_00, 28_09_2008_14_14_47_7072350_(СБД)_00, 30_09_2008_20_10_26_7072350_(СБД)_00, 30_09_2008_21_42_08_7072350_(СБД)_00, які маються на опричному носії інформації № 12/93-107 «PHILIPS CD-R» серійний номер 3109LI61 LH00552A5, присутнє усне мовлення ОСОБА_11 . Слова та фрази, які йому належать, позначені в Додатку №1 індексом Д1.
		Встановити, чи присутнє усне мовлення ОСОБА_11 у файлах
		01_10_2008_09_40_17_7072350_(СБД)_00, 22_09_2008_15_59_35_7072350_(СБД)_00, 23_09_2008_08_45_26_7072350_(СБД)_00, 26_09_2008_10_31_28_7072350_(СБД)_00, 18_09_2008_11_18_46_7600780_(СБД)_00, які містяться на опричному носії інформації № 12/93-107 «PHILIPS CD-R» серійний номер 3109LI61 LH00552A5, неможливо. У додатку № 2 до висновку експерта № 84/3 від 20.03.2009 року викладений дослівний зміст розмов, які містяться на опричному носії інформації № 12/93-107 «PHILIPS CD-R» серійний номер 3109LI61 LH00552A5, згідно яких між ОСОБА_12 та ОСОБА_16 відбувалася розмова про санкцію, яка має обиратися щодо ОСОБА_15 , під час якої йде мова про те, що необхідно «відстігнути кожному по чуть-чуть» без уточнення деталей; відбувалися розмови про гроші, суми 1000 та 5000 доларів назвала ОСОБА_16 , із змісту розмови не вбачається для яких цілей призначаються ці гроші. 
		Відповідно до постанови від 16.10.2008 року про визнання предметів (документів) речовими доказами у справі (т.2, а.с.1), протоколу огляду предметів (документів) від 16.10.2008 року (т.2, а.с.2-8), протоколу огляду предметів (документів) від 26.11.2008 року (т.2, а.с.254-261), постанови про визнання предметів (документів) речовими доказами по справі від 26.11.2008 року (т.2, а.с.262-263), кримінальну справу № 1700800209 (про обвинувачення ОСОБА_15 за ч.1, 2 ст.190 КК України) та документи, які є в ній, визнано речовими доказами у даній кримінальній справі.
		При дослідженні судом копії матеріалів кримінальної справи № 1700800209 (т.2, а.с.9-282), які були вилучені при огляді місця події 01.10.2008 року з кабінету ОСОБА_11 і є речовими доказами у даній кримінальній справі, встановлено, що:
		-за фактом шахрайських дій невстановленої особи слідчим СВ Уманського МВ УМВС України ОСОБА_217 порушено кримінальну справу № 1700800209 за ч.1, 2 ст.190 КК України - постанови від 12.05.2008 року (т.2, а.с.10, 210, 266, 267);
		-усні заяви про шахрайські дії невстановленої особи надійшли від ОСОБА_134 - заподіяні збитки на суму 15500 грн; ОСОБА_218  збитки 11250 грн.; ОСОБА_219  збитки 22000 грн.; ОСОБА_220 - збитки 3500 грн.; ОСОБА_221 - 11000 грн; ОСОБА_222  збитки 11500 грн. (2300 доларів США); ОСОБА_223 - збитки 13380 грн.; ОСОБА_129  збитки 15000 грн.,  ОСОБА_214  збитки 3000 доларів США. Дані особи визнані потерпілими та цивільними позивачами у кримінальній справі № 1700800209;
		-    згідно даних протоколів від 24.08.2008 року очної ставки між потерпілими та обвинуваченим ОСОБА_15 , потерпілі вказали, що ОСОБА_15 є тією особою, яку вони знають як ОСОБА_224 і який обіцяв їм оформити поїздку за кордон з працевлаштуванням і отримав від них за це грошові кошти (т.2, а.с.117, 158, 160, 177, 200);
		-    за даними протоколів пред`явлення фотознімків для впізнання потерпілі ОСОБА_129 та ОСОБА_216 впізнали ОСОБА_15 як особу, яку вони знають як ОСОБА_224 і яка обіцяла їм оформити поїздку за кордон з працевлаштуванням і отримала від них за це кошти ( т.2, а.с.126, 132);
		-    постановою від 22.07.2008 року ОСОБА_15 по епізоду заволодіння грошовими коштами ОСОБА_214 шляхом обману в сумі 3000 доларів США притягнутий як обвинувачений за ч.І ст.190 КК України (т.2, а.с.142, 215);
		-    постановою від 22.07.2008 року оголошений розшук обвинуваченого ОСОБА_15 (т.2, а.с.143, 214);
		-    за даними протоколу від 23.08.2008 року ОСОБА_15 затриманий за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 КК України; йому вручено копію постанови про притягнення його в якості обвинуваченого від 22.07.2008 року (т.2, а.с.146,152);
		- згідно подання від 26.08.2008 року про обрання обвинуваченому міри запобіжного заходу тримання під вартою слідчий ОСОБА_11 виготовив дане подання щодо обвинуваченого ОСОБА_15 , підписав його, проте на цьому поданні відсутнє погодження прокурора м.Умані ОСОБА_225 (т.2, а.с.162);
		-    проект постанови від 26.08.2008 року про звільнення затриманого ОСОБА_15 з ІТТ Уманського МВ УМВС від імені прокурора м.Умані ОСОБА_225 від 26.08.2008 року без підпису останнього (т.2, а.с.163);
		-    підписка про невиїзд ОСОБА_15 від 26.08.2008 року, яка відібрана слідчим ОСОБА_11 (т.2, а.с.164);
		-    згідно розписки ОСОБА_15 від 28.08.2008 року йому повернутий мобільний телефонон, який вилучений в нього під час обшуку (т.2, а.с.166);
		-    заява ОСОБА_214 від 10.09.2008 року на ім`я слідчого ОСОБА_11 , виконана рукописним текстом кульковою ручкою, яка має наступний текст: «В зв`язку з поверненням мені коштів в сумі 3000 доларів США, я до ОСОБА_15 будь яких матеріальних та моральних претензій не маю. Від заявленого мною цивільного позову від 17.07.2008 року відмовляюсь. підпис (Овчарук)» (т.2, а.с.167);
		-    постановою від 25.08.2008 року порушена та прийнята до провадження кримінальна справа № 1700800369 відносно ОСОБА_15 за фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_220 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_220 визнана потерпілою (т.2, а.с.170, 174);
		-    постановою від 25.08.2008 року кримінальні справи № 1700800209 (потерпілий ОСОБА_216 ) та № 1700800369 (потерпіла ОСОБА_220 ) об`єднані в одне провадження № 1700800209 (т.2, а.с.169);
		-    постановою від 25.08.2008 року ОСОБА_15  притягнутий як обвинувачений за ч.2 ст.190 КК України за епізодами шахрайства стосовно ОСОБА_216 та ОСОБА_220 , йому вручено копію даної постанови (т.2, а.с.179, 182);
		-    постановою від 29.08.2008 року порушена та прийнята до провадження кримінальна справа № 1700800381 відносно ОСОБА_15 за фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_134 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_134 визнана потерпілою (т.2, а.с.187, 191);
		-    постановою від 29.08.2008 року кримінальна справа № 1700800381 (потерпіла ОСОБА_134 ) об`єднана з кримінальною справою № 170080029 в одне провадження (т.2, а.с.186) ;
		-    постановою від 28.08.2008 року порушена та прийнята до провадження кримінальна справа № 1700800377 відносно ОСОБА_15 за фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_219 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_219  визнана потерпілою (т.2, а.с.195, 199);
		-    постановою від 29.08.2008 року кримінальна справа № 1700800377 (потерпіла ОСОБА_219 ) об`єднана з кримінальною справою № 170080029 в одне провадження (т.2, а.с.194);
		-    постановою від 29.08.2008 року порушена та прийнята до провадження кримінальна справа № 1700800382 відносно ОСОБА_15 за фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_223 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_226  визнаний потерпілим (т.2, а.с.204);
		-    постановою від 29.08.2008 року кримінальна справа № 1700800382 (потерпілий ОСОБА_226 ) об`єднана з кримінальною справою № 170080029 в одне провадження (т.2, а.с.203);
		-    постанова Уманського міськрайсуду від 30 липня 2008 року про проведення обшуку в будинку та надвірних спорудах по АДРЕСА_5 , що є власністю ОСОБА_15 (т.2, а.с.208);
		-    постанова від 26.08.2008 року прокурора м.Умані ОСОБА_225  про звільнення затриманого ОСОБА_15 з ITT Уманського MB УМВС (т.2, а.с.209);
		-    незакінчена довідка у кримінальній справі №1700800209, без дати та підпису (т.2, а.с.212);
		-    подання слідчого ОСОБА_11 від 30.07.2008 року до Уманського міськрайсуду про проведення обшуку в будинку та надвірних спорудах по АДРЕСА_5 , що є приватною власністю ОСОБА_15 , в якому можливо знаходиться розшукуваний та речі, що мають значення для встановлення істини у даній кримінальній справі (т.2, а.с.216);
		-    протокол обшуку від 21.08.2008 року в буд. АДРЕСА_5 , від 21.08.2008 pоку, згідно якого нічого не виявлено і не вилучено (т.2, а.с.218);
		-    постановами від 08.09.2008 року та від 12.09.2008 pоку слідчим ОСОБА_11 застосований привід до обвинуваченого ОСОБА_15 (т.2, а.с.234, 236); 
		-    постановою від 16.09.2008 року ОСОБА_15 притягнутий як обвинувачений за ч.2 ст.190 КК України за епізодами шахрайства відносно ОСОБА_216 , ОСОБА_219 , ОСОБА_134 , ОСОБА_226 , ОСОБА_220 , підпис ОСОБА_15 про ознайомлення з постановою відсутній (т.2, а.с.238-239);
		-    постановою від 16.09.2008 року оголошений розшук обвинуваченого  ОСОБА_15 (т.2, а.с.240);
		-    26.09.2008 року слідчий ОСОБА_11 звернувся до Уманського міськрайонного суду з поданням, погодженим з прокурором про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_15 та доставку його в суд під вартою для вирішення питання щодо обрання відносно нього міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т.2, а.с.241-244);
		-    постановою від 27.09.2008 року порушена та прийнята до провадження кримінальна справа № 1700800423 відносно ОСОБА_15 за фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_221 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_221  визнана потерпілою (т.2, а.с.246);
		-    постановою від 27.09.2008 року кримінальна справа № 1700800423 (потерпіла ОСОБА_221 ) об`єднана з кримінальною справою № 170080029 в одне провадження (т.2, а.с.245);
		-    постановою від 27.09.2008 року порушена та прийнята до провадження кримінальна справа № 1700800424 відносно ОСОБА_15 за фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_218 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_227  визнаний потерпілим (т.2, а.с.251);
		-    постановою від 27.09.2008 року кримінальна справа № 1700800424 (потерпілий ОСОБА_227 ) об`єднана з кримінальною справою № 170080029 в одне провадження (т.2, а.с.250);
		-    постановою від 28.09.2008 року порушена та прийнята до провадження кримінальна справа № 1700800425 відносно ОСОБА_15 за фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_228 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_229  визнаний потерпілим (т.2, а.с.255);
		-    постановою від 28.09.2008 року кримінальна справа № 1700800425 (потерпілий ОСОБА_229 ) об`єднана з кримінальною справою № 170080029 в одне провадження (т.2, а.с.254);
		-    заява ОСОБА_15 від 17.09.2008 року на ім`я слідчого ОСОБА_11 , в якій він просить кримінальну справу про його обвинувачення за ч.1 ст.190 КК України закрити у зв`язку з примиренням його з потерпілим, з приводу закриття кримінальної справи не заперечує та на цьому наполягає (т.2, а.с.269);
		-    заява потерпілого ОСОБА_214 від 15.09.2008 року на ім`я слідчого ОСОБА_11 , в якій він просить кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_15 у вчиненні ним шахрайських дій відносно нього закрити в зв`язку з примиренням, будь-яких матеріальних та моральних претензій не має (т.2, а.с.270);
		-     постанова старшого слідчого ОСОБА_11 від 17.09.2008 року про направлення кримінальної справи № 1700800209 до суду для вирішення питання про її закриття в зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим по епізоду з потерпілим ОСОБА_230 , в якій в графах "затверджую, прокурор м.Умань Черкаської області радник юстиції ОСОБА_231 " та з постановою ознайомився  потерпілий ОСОБА_216 відсутні підписи, є підписи слідчого ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_15 від 17.09.2008 року (т.2, а.с.273);
		-    протоколи без дати про оголошення обвинуваченому та потерпілому ОСОБА_232 про закінчення досудового слідства і пред`явлення їм матеріалів справи (т.2, а.с.277-278);
		-    проект постанови від 24.08.2008 року про виключення предмету  мобільного телефону «Нокіа 6300» та стартового пакету МТС з числа речових доказів та передачу їх ОСОБА_15 (т.2, а.с.280).
		Згідно даних протоколу огляду предметів (документів) від 12.12.2008 року та постанови про визнання предметів (документів) речовими доказами у справі оглянута розписка від 01.10.2008 року, яка написана на аркуші білого паперу в клітинку розмірами 170х202 мм, з нерівними краями з пологої сторони про те, що ОСОБА_125 отримав в борг гроші в сумі 15000 доларів США у гр. ОСОБА_15 та його дружини ОСОБА_16 та зобов`язується повернути до 1.02.09 року, 01.10.2008 року, підпис, ОСОБА_207 , розписка визнана речовим доказом (т.2, а.с.283-285).
		За даними протоколу огляду предметів (документів) від 24.12.2008 року (т.3, а.с.1-2), постанови про визнання предметів речовими доказами по справі від 24.12.2008 року (т.3, а.с.3-4), та постанови про передачу грошей на зберігання від 29.01.2009 року (т.3, а.с.5-6) старший слідчий ОСОБА_233 в присутності понятий провів огляд 15800 доларів США, вилучених під час огляду місця події 01.10.2008 року в автомобілі ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_2 та в службовому кабінеті № 19 Уманського МВ УМВС України в Черкаській області, з них 154 купюри номіналом 100 доларів США кожна та 8 купюр номіналом 50 доларів кожна, при цьому вказані номера купюр, які є в протоколах огляду місця події від 01.10.2008 року, та визнав їх речовими доказами у даній кримінальній справі і передав на зберігання в режимно-секретну частину прокуратури Черкаської області (т.3, а.с.1-6).
		Згідно з протоколом огляду предметів (документів) від 16.12.2008 року та постанови про визнання предметів (документів) речовими доказами по справі від 16.12.2008 року, було оглянуто: мобільний телефон «NOKIA» модель 1101, ІМЕІ НОМЕР_5 . В мобільному телефоні є телефонна картка мобільного оператора Life № НОМЕР_6 , телефонний номер картки « НОМЕР_7 ». Телефон «NOKIA» модель 0631150, в мобільному телефоні є телефонна картка мобільного оператора «Киівстар» № НОМЕР_8 , телефонний номер картки № НОМЕР_9 , які вилучені у ОСОБА_12 під час особистого обшуку, ці телефони визнані речовими доказами по кримінальній справі і передані на зберігання до камери схову речових доказів СВ прокуратури Черкаської області (т.3, а.с.7, 8).
		Згідно з протоколом огляду предметів (документів) та постанови про визнання предметів (документів) речовими доказами від 24.02.2009 року оглянуто ноутбук марки НР Compag nx7400, в якому є папка «Мої документи», в якій є папка «1700800209», в якій є файл «постанова про закриття к.с.» - «Постанова про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про її закриття в зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим від 17.09.2008 року» на 2 аркушах, ноутбук визнаний речовим доказом у даній кримінальній справі і передано на зберігання його власнику ОСОБА_234 (т.3, а.с.9-10).
		Згідно постанови про проведення виїмки предметів (документів) від 01.10.2008 та протоколу виїмки від 01.10.2008, протоколу огляду предметів (документів) від 14.10.2008 року, постанови про визнання предметів (документів) речовими доказами по справі від 14.10.2008 проведено виїмку у ОСОБА_15  цифрового диктофону «SAMSUNG YV-150» PX/NWN серійний номер 1UNQ600163R 512MB 2008/06, на якому є файли VOICE_0005.mp3, VOICE_0009.mp3, VOICE_0014.mp3, VOICE_0044.mp3, VOICE_0056.mp3, VOICE_0062.mp3. При відтворенні файла VOICE_0062.mp3 чути наступну розмову: ОСОБА_12 : Все є? ОСОБА_16 : Да. ОСОБА_12 : Ну, давай від`їдемо (особи вказані слідчим). Даний диктофон визнаний речовим доказом у справі (т.3, а.с.13-17).
		Відповідно до листа № 14/4181 від 11.11.2008 року спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Черкаській області начальнику слідчого відділу прокуратури Черкаської області з метою приєднання до кримінальної справи № 2510800103 передані легалізовані матеріали оперативно-технічних заходів, що здійснювалися відносно ОСОБА_12 згідно постанови першого заступника голови Апеляційного суду Черкаської області ОСОБА_235 № 562/цт від 08.09.2008 року  магнітний носій інформації CD-R № 12|93-107 (т.3, а.с.18).
		Згідно протоколу огляду предметів (документів) від 12.11.2008 року, постанови про визнання предметів (документів) речовими доказами по справі від 12.11.2008 року встановлено, що на магнітному носії інформації CD-R № 12/93-107 є дві папки «KS» та «Laife», магнітний носій визнано речовим доказом по даній кримінальній справі і передано на зберігання до камери схову речових доказів СВ прокуратури Черкаської області (т.3, а.с.19-21). 
		Згідно протоколу огляду предметів (документів) від 14.10.2008 року, постанови про визнання предметів (документів) речовими доказами по справі від 14.10.2008 року проведений огляд дисків СD- R, які надані ОСОБА_15 та  ОСОБА_16 в СБУ у Черкаській області. На диску CD-R № 1 є файл VOICE_0005.mp3. На диску CD-R №2 є файли VOICE_0014.mp3, VOICE_0016.mp3, VOICE_0017.mp3. На диску CD-R №3 є файли VOICE_0020.mp3, VOICE_0021.mp3, VOICE_0022.mp3, диски визнані речовими доказами і передані до камери схову речових доказів СВ прокуратури Черкаської області (т.3, а.с.22, 23).
		Згідно повідомлення управління Національного банку України у Черкаській області від 12.12.2008 року офіційний курс гривні до долара США становив: за станом на 01.10.2008  486,13 гривень за 100 доларів США (т.3, а.с.25).
		За даними протоколів допиту ОСОБА_11 як підозрюваного від 02.10.2008, як обвинуваченого від 10.10.2008, додаткового допиту обвинуваченого від 16.04.2009 року, протоколу с/з від 12.02.2014 ОСОБА_11 показав, що в червні місяці 2008 року він вийшов з відпустки і за вказівкою начальника слідчого відділу чи його заступника, точно не пам`ятає, йому було передано в провадження кримінальну справу № 17008000209, за фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_19 , за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 190 КК України. Злочин на той час не був розкритий також в справі знаходилися заяви інших громадян за такими ж фактами шахрайського заволодіння їх коштами. В липні 2008 року було встановлено, що до вчинення даних злочинів причетний ОСОБА_15 , однак місце знаходження його не було відомо. В серпні 2008 року за постановою суду за місцем проживання ОСОБА_15 проводився обшук, в ході якого ОСОБА_15 втік з дому. Через тиждень, в кінці серпня ОСОБА_15 був затриманий в м.Умані працівниками карного розшуку Уманського міськвідділу. Відносно ОСОБА_15 ним був складений протокол про його затримання в порядку ст.115 КПК України і ОСОБА_15 поміщений в ІТТ Уманського МВ УМВС, у зв`язку з тим, що переховувався від слідства. В день затримання він пред`явив ОСОБА_15 обвинувачення за ч.1 ст. 190 КК України по епізоду з ОСОБА_19 , через день чи два виніс постанову про порушення кримінальної справи за іншим епізодом, за яким вже не пам`ятає, які об`єднав в одне провадження та пред`явив ОСОБА_15 обвинувачення за ч.2 ст.190 КК України. Також ним було підготовлено подання до суду про обрання відносно ОСОБА_15 запобіжного заходу  тримання під вартою. Прокурор м.Умані не погодив його подання і звільнив ОСОБА_15 з-під варти, в кінці серпня 2008 року відносно ОСОБА_15 було обрано запобіжний захід  підписка про невиїзд.
		Він не вимагав та не отримував від ОСОБА_15 та його дружини ОСОБА_16 грошові кошти за звільнення ОСОБА_15 з-під варти.
		В подальшому на початку вересня 2008 року і в його кінці відносно ОСОБА_15 порушувалися інші епізоди злочинів за заявами потерпілих, які знаходилися в матеріалах справи. Великий інтервал між надходженням заяв та порушенням кримінальних справ пов`язаний з тим, що проводилися перевірки оперативними працівниками, також необхідністю допитів за цими фактами саме ОСОБА_15 , встановленню його умислу, велика завантаженість. Чи вручалися постанови про порушення ОСОБА_15 він точно не пам`ятає, думає що по тих епізодах, які порушувалися на початку вересня, він йому вручав постанови, однак із серпня-вересня 2008 року ОСОБА_15 знову почав переховуватися від слідства, він телефонував йому, телефон його був відключений, зателефонували його дружині, яка заявляла що вона не знає де її чоловік. 26.09.2008 року він виніс подання, погоджене прокурором, про затримання ОСОБА_15 та доставку його в суд під вартою.
		На запитання про те як він може пояснити, що в сейфі у нього було вилучено файл з документами про закінчення досудового слідства відносно ОСОБА_15 , з направленням справи до суду за примиренням його з ОСОБА_19 із його заявами про погодження з даним рішенням, виконанням вимог ст. 218 КПК України з відповідними заявами та протоколами слідчих дій з ОСОБА_19 та його розпискою про отримання коштів в сумі 3 тисячі доларів США. Відповів, що то була тактична комбінація розроблена ним особисто, про яку він ставив до відома начальника слідчого відділу ОСОБА_236 , з метою заставити ОСОБА_15 розраховуватися з потерпілими, це було разово. Згідно цієї комбінації, були оформлені всі необхідні документи про закінчення слідства по епізоду ОСОБА_19 , він також виніс постанову про направлення справи до суду для звільнення ОСОБА_15 від кримінальної відповідальності, підписані були протоколи про закінчення досудового слідства та ознайомлення з матеріалами справи. ОСОБА_15 приніс 3 тис. доларів США, однак не захотів віддавати ці кошти безпосередньо ОСОБА_19 , залишив йому на столі, сказав, що через півгодини принесе кошти для інших потерпілих, однак більше не прийшов. Прийшов ОСОБА_19 і він віддав йому три тисячі доларів США. Овчарук залишив йому в якості подяки 500 доларів США, які він не хотів брати, однак ОСОБА_19 поклав на стіл і вийшов з кабінету. Грошові кошти залишилися в нього в кабінеті. Після розрахунку ОСОБА_15 з іншими потерпілими, справа була б направлена до суду по всіх епізодах.
		ОСОБА_15 заволодів коштами потерпілих на загальну суму 20150 доларів США, тому він говорив ОСОБА_15 , щоб виплатив потерпілим 20 тисяч доларів.
		Він від ОСОБА_17  нічого не вимагав, однак ОСОБА_16 в другій половині вересня, телефонувала до нього, говорила, що у неї є гроші для розрахунку з потерпілими. Він призначив їй зустріч на наступний день на ранок в своєму службовому кабінеті, викликав потерпілих, але - вона прийшла на декілька хвилин раніше і повідомила, що гроші везе її мама, він їй запропонував залишитися і повідомити потерпілим, вона сказала, що буде чекати внизу, коли прийшли потерпілі, чоловік 5-6, ОСОБА_16 вже не було. Він їй телефонував, включив динамік на телефоні, щоб чули потерпілі, вона обіцяла прийти в годин 17, однак так і не прийшла. Між 20 та 26 вересня 2008 року ОСОБА_16 сама йому телефонувала і повідомила, що прийде до нього. Вона прийшла і пропонувала розрахуватися особисто з ним 15 тисячами доларів США. Він сказав, щоб вона розрахувалася з потерпілими, ОСОБА_16 сказала, що у неї недостатньо суми для розрахунку з потерпілими, запропонувала йому цими коштами розрахуватися з потерпілими, однак він відмовився, вона відмовилася говорити з потерпілими. Він пішов до начальника карного розшуку, сказав йому, щоб прослідкували за жінкою ОСОБА_17 , так як вона йде назустріч з ним. Потім доповів про це начальнику слідства.
		ОСОБА_12  його бувший колега, знає його з 2004 року, разом працювали в міськвідділі, потім він перейшов у слідче управління. Стосунки між ними нормальні. Зустрічалися і телефонували один одному тільки при необхідності. Останнім часом бачилися з ним на кожні вихідні, коли він приїжджав в м. Умань. Останній раз з ним зустрічався за неділю, а можливо і більше до вказаних подій. По телефону спілкувався з ним раз в неділю з різних питань, ОСОБА_12 знайомий з ОСОБА_17 , просив, щоб відносно нього все робилося по закону, виступав гарантом того, що ОСОБА_17 розрахується з потерпілими. Питання вчинення дій на користь ОСОБА_15 за винагороду він з ОСОБА_12 не вів, і йому винагороди за вчинення будь-яких дій на користь ОСОБА_237 ніхто не обіцяв. Кримінальна справа № 1700800209 порушувалась по факту шахрайських дій невстановленої особи за ч.1 ст.190 КК України іншим слідчим. За фактом виявлення у нього в кабінеті під час огляду місця події 400 доларів США, які згідно показів ОСОБА_16 вона передала ОСОБА_12 26.08.2008 року за обрання щодо її чоловіка запобіжного заходу  підписки про невиїзд, показав, що 600 доларів США позичив у ОСОБА_28 приблизно в середині вересня 2008 року і вони зберігалися у нього в робочому кабінет (т.3, а.с.95-97, 187-189, 192-193; т.10, а.с.18).
		Згідно протоколу обшуку особи від 02.10.2008 року у ОСОБА_12 було вилучено два мобільних телефони «Нокія» (т.3, а.с.99).
		Згідно даних протоколів допиту ОСОБА_12 як підозрюваного від 02.10.2008 року, як обвинуваченого від 10.10.2008 року, протоколу с/з від 12.02.2014 ОСОБА_12 показав, що в органах внутрішніх справ він працює з 1992 року. Останні 9 років працював на слідчій роботі, працював слідчим в Уманському міськвідділі з 1999 року по 2006 рік. На даний час працює слідчим слідчого відділу СУ з розслідування ДТП УМВС України в Черкаській області. Сім`ю ОСОБА_17 знає з 2000 року, спочатку познайомився з ОСОБА_238 , а потім з його дружиною ОСОБА_239 . Стосунки між ними були нормальні, близьких стосунків не було, неприязних також не було. ОСОБА_240 говорив, що він працював у міліції. Йому стало відомо, що відносно ОСОБА_15 . Уманським міськвідділом порушена кримінальна справа за фактом шахрайських дій. Про це йому повідомив чи сам ОСОБА_15 , чи його дружина. З приятельських міркувань він вияснив у них, що справа знаходиться у провадженні слідчого Уманського міськвідділу ОСОБА_11 . Слідчого ОСОБА_11 він знає з часу роботи слідчим у міськвідділі, стосунки між ними були нормальні, чисто робочі. Поцікавився у ОСОБА_11 справою ОСОБА_15 , ОСОБА_11 повідомив, що дійсно така справа є у нього в провадженні. Про затримання ОСОБА_15 по телефону йому повідомила дружина ОСОБА_15 . Ще перед затриманням вона йому телефонувала і говорила, що працівники міліції шукають її чоловіка. Він рекомендував їй сказати чоловіку, що краще йому самому з`явитися, щоб його не шукали, пояснював, що коли знайдуть ОСОБА_15 працівники міліції, то його затримають. Після затримання він повідомив ОСОБА_16 , що він їй нічого не може допомогти, він такі питання не вирішує. Більше у нього розмов з приводу звільнення ОСОБА_15 з під варти не було. Він не пропонував ОСОБА_16 допомогти звільнити її чоловіка за матеріальну винагороду. Гриценки неодноразово звертались до нього, щоб вирішити дану проблему. ОСОБА_15 розказував, що по справі проходять більше заявників, чоловік 8 чи 9, що його притягують в якості обвинуваченого за ч.1 ст.190 КК України, питав його, що це таке. Він пояснив, що стаття не тяжка, що можливе закриття справи за примиренням сторін, що йому необхідно розрахуватися з потерпілими, це буде пом`якшуюча обставина.
		ОСОБА_16 неодноразово до нього зверталася із проханням допомогти, він сказав, що не може вирішити її питання. 28.09.2008 року у нього з нею була зустріч за її ініціативою, він запропонував її під`їхати на АДРЕСА_5 , завів її в офіс до адвоката ОСОБА_21 , який в його присутності та в присутності незнайомого йому чоловіка, запропонував їй укласти угоду з адвокатом для захисту інтересів чоловіка та розрахуватися з потерпілими. Вона сказала, що подумає, порадиться з чоловіком, потім прийме рішення. 30.09.2008 у них була зустріч в Києві біля метро „Арсенальна за її ініціативою. ОСОБА_16 сказала, що з ним хоче переговорити ОСОБА_15 . Через пять - десять хвилин вона з ним прийшла. ОСОБА_15 почав також просити вирішити цю проблему, так як працівники міліції розшукують його. Він йому також порадив розрахуватися з потерпілими і самому з`явися до слідчого. ОСОБА_15 почав говорити що у нього є тільки 15 тисяч доларів США. Він знову порадив провести розрахунок з потерпілими, зі слів ОСОБА_15 він вже з одним потерпілим розрахувався. ОСОБА_15 попросив особисто приїхати, проконтролювати розрахунок з потерпілими. Він не погоджувався. ОСОБА_15 обіцяв його віддячити, яким чином він не говорив. Після цього він і погодився і сказав, що завтра приїде в м. Умань. ОСОБА_16 сказала, що вона знає особисто потерпілих і знає де їх можна найти. Він мав бути присутнім як гарант, що на потерпілих не буде чинитися тиск зі сторони обвинувачених, допомогти їм скласти відповідні розписки, заяви. 01.10.2008 року він зателефонував ОСОБА_16 вранці, вона підтвердила необхідність його приїзду. Близько 12 години на автовокзалі в м. Умані його зустрів ОСОБА_207 на своєму автомобілі ВАЗ 21099. Він попросив ОСОБА_209 написати розписку про те, що він позичив у Гриценків 15 тисяч доларів США. Він сказав на питання ОСОБА_209 , нехай буде, в деталі його не посвячував. Він так зробив, бо думав, що зі сторони ОСОБА_17 може бути відносно нього провокація, підкинуть йому гроші. Також ОСОБА_15 раніше йому говорив, що він має змогу задіяти представників спецслужб, що контролюють діяльність органів ВС, щоб „розібратися з працівниками розшуку, щоб вони його залишили в спокої, і він розцінив це як погрозу провокації. По цій причині появилася розписка. Під`їхавши на вулицю Тищика, побачив ОСОБА_16 , вона сіла в автомобіль на заднє сидіння між сидіннями водія та пасажира. Вони розвернулися і мали їхати, куди покаже ОСОБА_16 . Коли вони від`їжджли від ринку, назустріч їм різко виїхав мікроавтобус «Форд» світлого кольору і вони були затримані. ОСОБА_16 вийшла з автомобіля після того, як їх затримали і наклали наручники. Яким чином в автомобілі залишилися 15 тис. доларів США він не знає, допускає, що їх могла залишити ОСОБА_16 . Він не вимагав у неї 15 тисяч доларів. З ОСОБА_11 зустрічався, а також спілкувався по телефону, раз в неділю, можливо більше, розмови були дружні, він також просив ОСОБА_11 діяти в правовому полі відносно ОСОБА_15 . Спільних планів, розмов щодо вимагання коштів від ОСОБА_17 між ними не було. Розмови були щодо відшкодування коштів потерпілим (т.3, а.с.110-112, 168-170; т.10, а.с.19а).
		За даними наказу № 5о/с від 16.01.2006 року начальника управління МВС України в Черкаській області та послужного списку, ст.лейтенант міліції ОСОБА_11 звільнений з посади слідчого СВ Уманського МВ УМВС і призначений з 13.01.2006 року старшим слідчим цього ж СВ, згідно наказу УМВС № 157о/с від 26.06.2008 року йому присвоєне спеціальне звання капітан міліції, за час роботи має 8 подяк, п`ять раз заохочувався грошовими преміями та має одну Почесну грамоту МВС України, позитивно характеризується за період роботи в органах внутрішніх справ з 1999 року (т.3, а.с.209-216).
		За даними наказу № 149о/с від 10.06.2008 року начальника управління МВС України в Черкаській області, послужного списку, підполковник міліції ОСОБА_12  звільнений з посади старшого слідчого в ОВС відділу розслідування ДТП СУ УМВС і призначений слідчим відділу розслідування ДТП СУ УМВС з 01.06.2008 року, згідно наказу МВС № 1558о/с від 01.12.2007 року йому присвоєне спеціальне звання підполковник міліції, за час роботи має 2 подяки, п`ять раз заохочувався грошовими преміями, мав три стягнення, які зняті та відмінені, одне з них за отримання кримінальної справи на додаткове розслідування, позитивно характеризується за період роботи в органах внутрішніх справ з 1992 року (т.3, а.с.209-225).
		Постановами про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.04.2009 року відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_15 та ОСОБА_16  за фактом давання хабара за ст.369 КК України у зв`язку з відсутністю в їх діях складу злочину (т.3, а.с.252-253). 
		Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно окремих осіб від 14.04.2009 відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно старшого слідчого слідчого відділу Уманського МВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_11 за ст.368 КК України по факту одержання від ОСОБА_214 грошових коштів в сумі 500 доларів США, у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину (т.3, а.с.254, 255).
		Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно окремих осіб від 24.04.2009 відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_241 , ОСОБА_242 , ОСОБА_12 по факту одержання хабара в сумі 7000 гривень взимку 2008 року, у зв`язку з відсутністю події злочину; стосовно ОСОБА_243 , ОСОБА_236 та ОСОБА_225 по факту одержання хабара в сумі 5000 доларів США за обрання стосовно ОСОБА_15 запобіжного заходу - підписки про невиїзд; та 15000 доларів США за закриття кримінальної справи № 1700800209 згідно ст.46 КК України  у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, у зв`язку з відсутністю події злочину (т.3, а.с.256, 257).
		Згідно вироку Уманського міськрайсуду Черкаської області від 16.04.2009 року ОСОБА_15 визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених за ч.2 ст.190 та ч.3 ст.357 КК України, йому призначене остаточне покарання 3 роки позбавлення волі, звільнений від відвування покарання відповідно до ЗУ «Про амністію» від 12.12.2008 року (т.4, а.с.136-137).
		Згідно постанови від 26.09.2008 року Уманського міськрайсуду Черкаської області за результатами розгляду подання старшого слідчого ОСОБА_11 , яке погоджене з прокурором м.Умань, суд надав дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_15 і доставку його в суд під вартою для вирішення питання щодо обрання відносно нього міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т.4, а.с.120).
		Згідно листа Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини № 1475/09 від 10.11.2009  ОСОБА_72  перебувала у щорічній відпустці терміном 56 календарних днів з 01.07.2008 по 26.08.2008 року та приступила до роботи 27.08.2008 року відповідно до наказу № 26-к/п від 13.06.2008 року (т.4, а.с.183).
		Відповідно до листа № 2286 від 22.12.2009 року ТВО командира військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_6 ) ОСОБА_192 в період вересня по 07.10.2008 року та ОСОБА_189 в період з вересня по листопад 2008 року проходили строкову військову службу у військовій частині НОМЕР_4 . 01.10.2008 року ОСОБА_205 та ОСОБА_244 знаходилися у відрядженні у відділі військової контррозвідки в АДРЕСА_5 , 01.10.2008 року о 19.30 були присутні на вечері та о 21.40 на вечірній перевірці (т.4, а.с.225). 
		Згідно розписки від 02.08.2008 ОСОБА_16 позичила у ОСОБА_84 2000 доларів США 02.08.2008 (т.4, а.с. 184).
		Згідно розписки від 20.08.2008 ОСОБА_16 позичила 20.08.2008 у ОСОБА_84 5000 доларів США (т.4, а.с. 185).
		Відповідно до листа Апеляційного суду Черкаської області від 17.12.2009 року № 0-551 відносно ОСОБА_12 дійсно постановою суду від 08.09.2008 року за №562 цт надавався дозвіл на проведення оперативно-розшукових заходів із застосуванням оперативно-технічних засобів, які тимчасово обмежують права людини, на період з 08.09.2008 по 01.12.2008 (т.4, а.с.132-133). 
		Суд, при розгляді даної кримінальної справи керується законодавством, яке було чинним на час вчинення злочину, зокрема КПК України 1960 року, ст. 368 КК України, в редакції, чинній в період серпень-жовтень 2008 року та станом на 26.08.2008 та на 01.10.2008. 
		Відповідно до ст.16-1 КПК України розгляд справи у судах відбувається на засадах змагальності. Прокурор, підсудний, його захисник чи законний представник, потерпілий, цільний позивач, цівільний відповідач та їх представники беруть участь у судовому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. 
		Згідно до ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов`язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність. Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, не вправі перекладати обов`язок доказування на обвинуваченого.
		Відповідно до ч. 3ст. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
		Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Відповідно до ст.64 КПК України у кримінальній справі підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом`якшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди, завданої злочином.
		Відповідно до ст. 65 КПК Українидоказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		Відповідно до ст.67 КПК України суд, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази для суду, прокурора слідчого і особи, яка проводить дізнання, не мають наперед встановленої сили. 
		Згідност. 113 КПК Українидосудове слідство провадиться лише після порушення кримінальної справи. Тому докази, отримані без порушення кримінальної справи, або порушеної всупереч вимогам закону неналежною особою, слід визнавати недопустимими.
		Відповідно до ст. 261 КПК України сторона обвинувачення та сторона захисту користуються рівними правами на заявлення відводів і клопотань, подання доказів, участь в їх дослідженні та доведенні їх переконливості.
		Суд на виконання вимогст. 22 КПК України, п.12Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 27 грудня 1985 року Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справщодо всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи, перевірив обставини та докази, що зазначені в обвинувальному висновку, які викривають, так і ті, що виправдовують підсудних.
		При дослідженні письмових доказів, які є у справі судом встановлено, що в т.1 на а.с.8 є письмова заява, яка написана ОСОБА_15 власноручно і яку він 01.10.2008 року подав начальнику УСБ України, про те, що співробітники Уманського МВ УМВС України в Черкаській області, зокрема ОСОБА_12 , вимагають з нього 35000 доларів США за закриття кримінальної справи про обвинувачення його за ч.1 ст.190 КК України, яка порушена Уманським МВ УМВС України в Черкаській області, і попередньо вимагали та 26.08.2008 року отримали від його дружини 5000 доларів США за заміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд. В т.1 на а.с.8 протоколу усної заяви, на яку посилається досудове слідство в обвинувальному висновку як на доказ, немає, немає його в матеріалах справи взагалі.
		З постанови про порушення кримінальної справи від 01.10.2008 року, яка винесена слідчим в ОВС слідчого відділу прокуратури Черкаської області  ОСОБА_200  в м.Черкаси, в описовій частині якої є запис про те, що кримінальну справу порушено за фактом одержання хараба шляхом вимагання від ОСОБА_15 та його дружини ОСОБА_16 грошових коштів в сумі 15000 доларів США, які 01.10.2008 року біля 12 годин, перебуваючи в автомобілі ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_2 в м.Умані біля будинку № 1 по вул.Железняка, отримав ОСОБА_12  від ОСОБА_16  за прийняття позитивного рішення на користь ОСОБА_15 ; з актів огляду грошових коштів від 01.10.2008 року (т.1, а.с.73-74) і вручення грошових коштів від 01.10.2008 року (т.1, а.с.75-76), які складені оперуповноваженим спецпідрозділу УСБУ в Черкаській області ОСОБА_51 , вбачається, що огляд грошових коштів та вручення грошових коштів ОСОБА_16 відбулися до порушення кримінальної справи за цим фактом, проте суду не надані докази наявності процесуальних підстав для проведення такого огляду грошових коштів та їх вручення, відповідно ці докази є недопустимими. 
		В тексті пояснення  ОСОБА_15 від 01.10.2008 є запис про додаток до пояснення «світлокопії постанови від 22.07.2008 року про притягнення ОСОБА_15 як обвинуваченого, дисків з копіями записів розмов з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 » , проте, кількість та ідентифікаційні ознаки дисків не вказані, вказані додатки біля пояснення відсутні (т.1, а.с.9-12), відсутні і процесуальні рішення щодо них. 
		Пояснення ОСОБА_16  від 01.10.2008 року (т.1, а.с.13-16) та ОСОБА_15 від 01.10.2008 року (т.1, а.с.9-12), які відібрав ст.оперуповноважений спецпідрозділу УСБ України в Черкаській області ОСОБА_46 , напечатані на принтері, однакові, з одними і тими ж опечатками. В обох поясненнях  і в поясненні ОСОБА_15 , і в поясненні ОСОБА_16 вказано: «ми винайшли 15000 доларів США та разом з чоловіком» поїхали в м.Київ». До пояснення ОСОБА_16 додані «світлокопії 5000 доларів США, переданих ОСОБА_12 , світлокопії 3000 доларів США, переданих ОСОБА_11 , диски в кількості 3 шт. з копіями записів розмов з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 » 
		Вказані в поясненні додатки біля пояснення відсутні, в тексті пояснення ідентифікаційні ознаки трьох дисків не вказані. 
		В тексті пояснення  ОСОБА_16  немає ідентифікаційних ознак купюр - переліку номінальної вартості купюр та їх індивідуальних номерів. Копії частини купюр з правого боку аркушів, на який вони розміщені, мають білу полосу (т.1, а.с.17, 18, 19, 23, 24, 26, 27, 28, 29, 30, 39), частина має білу полосу по середній частині купюр (т.1, а.с.20, 25, 34), на частині купюр біла полоса відсутня (т.1, а.с.21, 22, 31, 32, 33, 37, 38), частина має білу полосу по середній та правій частині купюр (т.1, а.с.35, 36), тобто, на різних аркушах копії купюр різної якості копіювання.
		В т.1 на аркушах 17, 18 та 19 серед копій купюр з 5000 доларів США, які надані ОСОБА_16 до її пояснення, є ксерокопії 8 купюр номінальною вартістю по 50 доларів США кожна; на аркуші 40 серед копій купюр з 3000 доларів США, які надані ОСОБА_16 до її пояснення, є ксерокопії 3 купюр номінальною вартістю по 100 доларів США кожна з ідентифікаційними номерами, які вилучені при огляді місця події (протокол від 01.10.2008, т.1, а.с.113-115).
		З врахуванням показань свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_76 та ОСОБА_159 , про те, що вони зробили ксерокопії купюр на суму 5000 доларів США на ксероксі в Уманському педінституті на кефедрі за місцем роботи свідка ОСОБА_159 , виготовляючи їх безперервно, викликає сумнів в тому, що дані копії виготовлені на одному копіювальному апараті, в один проміжок часу та дійсно виготовлені і надані органу досудового слідства ОСОБА_16 . 
		Суду не надано доказів коли, ким і з яких процесуальних підстав виготовлені та приєднані до матеріалів справи «роздруківки з цифрового диктофону Samsung запису розмови між ОСОБА_16 та співробітником МВС України ОСОБА_12  від 25.08.2008, між ОСОБА_16 та ОСОБА_12 від 25.08.2008, між ОСОБА_15 та ОСОБА_12 від 25.08.2008 року, між ОСОБА_15 та ОСОБА_12 від 30.08.2008, між ОСОБА_15 та   ОСОБА_245 від 13.09.2008, між ОСОБА_15 та   ОСОБА_246 ». (т.1, а.с. 49-71), а також коли, ким і згідно якої процесуальної підстави були виконані ці роздруківки. 
		Оскільки суду не надано доказів правомірності отримання доказів: дисків в кількості 3 шт. з копіями записів розмов з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , світлокопії 5000 доларів США, переданих ОСОБА_12 , світлокопії 3000 доларів США, переданих ОСОБА_11 , диски в кількості 3 шт. з копіями записів розмов з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , цифровий диктофон «SAMSUNG YV-150» PX/NWТ серійний номер № 1UNQ600163R 512MB 2008/06з інформацією на ньому, які надані ОСОБА_15 та ОСОБА_16 працівникам СБУ; роздруківки з цифрового диктофону Samsung (т.1, а.с. 49-71), суд визнає їх не допустимими доказами.
		Не можуть бути розглянуті судом як належні дані (докази) в розумінні положеньст. 95 КПК Українипротоколи виїмки у ОСОБА_15 цифрового диктофона «SAMSUNG YV-150» PX/NWN серійний номер № НОМЕР_10  і сам цифровий диктофон із записами на ньому. 
		Із цього процесуального документа не вбачається кому належить даний диктофон, ким, на яких підставах зроблені записи, часу створення файлів на ньому.
		ОСОБА_16 та ОСОБА_15 з власної ініціативи робили фіксацію своїх розмов із підсудними на цифровий диктофон, робили записи на диски, які надали працівникам СБУ, ОСОБА_16 робила ксерокопії грошовий купюр. Оскільки вони не були уповноваженими на вчинення таких дій, тобто не були суб`єктом отримання таких доказів, зібрані ними дані не є доказами. Доказів протилежного суду не надано.
		В протоколі огляду предметів (документів) від 14.10.2008 (т.3, а.с.22-23) вказано, що оглянуто 3 диски, надані ОСОБА_15 і ОСОБА_16 , з матеріалів справи не вбачається скільки дисків надано Гриценками, крім того свідок ОСОБА_16 показала, що вона передала працівникам СБУ диктофон, з диктофона інформацію на диски не записувала, дисків не передавала. Під час повторного допиту в судовому засіданні (протокол с/з від 23.12.2009; т.6, а.с.24-26) свідок ОСОБА_16 повідомила, що вона дійсно видавала диски працівникам СБУ, проте не змогла пояснити, як, коли і на яких технічних засобах вона копіювала інформацію на них із диктофону і за яких обставин, не вказала і не змогла суду пояснити всіх дій для запису інформації, так як не володіє даними знаннями, що свідчить про неправдивість її повторних показань.
		Не з`ясованими залишаються питання яка кількість дисків була передана ОСОБА_17 та чи зібрані вони в межах правового поля. Встановити дані обставини під час судового розгляду не було можливим. 
		Свідок ОСОБА_16 показала, що передачу грошей - 15000 доларів ОСОБА_12 , фіксували на приховану камеру. Камера була прихована на ґудзику пальто, в яке вона була одягнена. Кошти вона поклала між передніми сидіннями автомобіля ОСОБА_12 за один раз. Що відбувалося далі з грошима, вона не бачила, бо втратила свідомість. Вона почула гуркіт автомобілів, пам`ятає, що відкрилися задні бокові двері з правої сторони. Коли вона прийшла в себе, біля неї стояли люди, вона сиділа на проході в ринок, до неї підійшли працівники СБУ і зняли приховану камеру, яку забрав ОСОБА_46 , проте дані, які записані на камеру, органом досудового слідства як доказ не використані. Наявність камери підтверджує неправомірне спілкування ОСОБА_16 із працівниками СБУ та коригування її дій ними до вручення коштів.
		В протоколах допиту від 01.10.2008 року показання свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_15 (т.3, а.с.26-36) однакові, з тими ж опечатками як і їхні показання в т.1 на а.с.9-12, 13-16, на що свідок ОСОБА_46 показав, що «мабуть вони однаково показували». 
		Свідок ОСОБА_47 показав, що коли вони відкрили дверку автомобіля перед початком огляду місця події 01.10.2008 року, ОСОБА_16 знепритомніла, цей факт в своїх показаннях підтвердила і сама ОСОБА_16  (її стало зле), що ставить під сумнів її показання про те, що вона поклала між передніми сидіннями дві пачки грошей. Крім того, свідок ОСОБА_247 показав, що при огляді купюр в сумі 15000 доларів США і при тому, коли купюри обробляли чи була жінка він не пам`ятає, кошти в його присутності жінці не вручалися (протокол с/з від 17.02.2010, т.6, а.с.26-27; протокол с/з від 12.10.2011 року, т.8, а.с.104). Перевірити правдивість показань ОСОБА_16 в даний час неможливо, оскільки під час огляду з її рук не були взяті змиви. Сумнів в правдивості таких показань свідка ОСОБА_16 посилюється також наступним.
		Свідок ОСОБА_126 показав, що «коли вони почали розвертатися автомобілем, їм напереріз дороги виїхав білий мікроавтобус, з нього вискочили люди, одягнені у цивільне і приставили до скронь ОСОБА_248 і ОСОБА_249 пістолети, у цей час з машини вискочила жінка і швидко побігла в сторону світлофора. На ОСОБА_209 і ОСОБА_12 надягли наручники, до автомобіля підійшов чоловік з мікроавтобуса і почав відкривати задню пасажирську дверку. Спочатку відчинити не зміг, просунув руку через відкрите скло і відчининив, став колінами на сидіння і щось декілька хвилин робив в машині. Потім вийшов з машини і закрив дверки. До автомобіля під`їхала ще одна машина, з неї вийшли люди, поставили на капот якогось чемодана і почали усе знімати на камеру». Анатолічні показання дав свідок ОСОБА_250 . 
		Органом досудового слідства даний факт не перевірявся, не встановлена особа, яка вийшла з мікроавтобуса і сіла в автомобіль після затримання підсудних, не встановлено з якою метою дана особа сідала в автомобіль і чим ця особа займалася в автомобілі. Суду не надано доказів, які б спростували показання свідків ОСОБА_251 та ОСОБА_209 про даний факт. Перспективи з`ясувати ці обставини через 9 років з дня події під час додатового розслідування суд не вбачає.
		Свідок ОСОБА_203 показав, що постанову про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 01.10.2008 року виніс в м.Черкаси, коли повернувся з м.Умані, тобто не раніше 20 год. 50 хв. 01.10.2008 року, коли почав проводити перегляд відеозапису в приміщенні слідчого відділу прокуратури (т.1, а.с.112). Отже, процесуальні дії - допит свідків: ОСОБА_16 (т.3, а.с.26-29), ОСОБА_15 (т.3, а.с.33-36), ОСОБА_214 (т.3, а.с.40-42); виїмка диктофону у ОСОБА_15 (т.1, а.с.13-15), які відбувалися в період з 16 год.15 хв. по 18 год. 45 хв. 01.10.2008 року в м.Умань, слідчий проводив до порушення кримінальної справи, що є істотним порушення вимог КПК України, ці докази суд визнає недопустимими.
		Із додатку № 2 до висновку експерта № 84/3 від 20.03.2009 року вбачається, що між ОСОБА_16 та ОСОБА_12 була розмова про гроші, проте зі змісту розмов не вбачається, чи це мова йде про гроші як хабар чи про гроші для відшкодування збитків, однозначно визначити не можливо. 
		Згідно п. 17постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 рокуз наступними змінами «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» при постановленні вироку суддя повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.
		Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами. 
		Згідно п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 7 "Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина"роз`яснено, що судам при розгляді кожної справи необхідно перевіряти, чи були докази, якими органи досудового слідства обґрунтовують висновки про винність особи у вчиненні злочину, одержані відповідно до норм КПК. Якщо суд встановить, що ті чи інші докази були одержані незаконним шляхом, то суди повинні визнавати їх недопустимими і не враховувати при обґрунтуванні обвинувального вироку.
		Докази визнаються такими, що одержані незаконним шляхом, тоді, коли їх збирання і закріплення здійснено з порушенням гарантованихКонституцією Україниправ і свобод людини і громадянина; встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку; не уповноваженою на це особою; за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами. 
		20.10.2011 Конституційний суд України своїм рішенням № 12-рп/2011 надав тлумачення частини третьоїстатті 62 Конституції України, в якій встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.
		Конституційний Суд України вирішив, що «…положення першого речення ч.3 ст.62 Конституції України, відповідно до якого обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, слід розуміти так, що обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності».
		В мотивувальній частині рішення зазначено, що «визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки такі фактичні дані, які одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства». На цьому неодноразово наголошував і Європейський суд з прав людини, вказуючи, що функція держави з підтримання правопорядку не може відсувати на другий план основоположні права особи: на особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, на таємницю кореспонденції, на недоторканність житла тощо.
		Під час збирання доказів протиправної поведінки неодмінно відбувається втручання в ці права чи їх обмеження. Інформацію, яка згодом буде покладена в основу обвинувального висновку, одержують, зокрема, під час проведення оперативно-розшукових заходів. Однак здійснювати їх згідно іззаконом «Про оперативно-розшукову діяльність» повинні представники відповідних державних органів, що мають на це повноваження.
		Закон прямо забороняє всім іншим особам уживати з власної ініціативи будь-які цілеспрямовані дії із застосуванням оперативно-розшукових заходів. Зібрані в такий спосіб докази не вважаються законними з погляду кримінально-процесуальних норм, а отже, не можуть слугувати підгрунтям для висунення обвинувачення.
		Відповідно до наведених положень похідні від недопустимих доказів також не можуть бути допустимими доказами.
		У суду відсутні правові підстави обґрунтовувати вину підсудних ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого йому злочину на основі суперечливих та непослідовних показань свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , наданих ними під час досудового слідства та під час неодноразового розгляду справи в суді Звенигородського району Черкаської області, за відсутності інших об`єктивних даних, які підтверджують їхню причетність до злочину.
		Показання свідка ОСОБА_76 на досудовому слідстві і в суді є суперечливими. В суді вона відмовилася від показань, які давала під час досудового слідства, і показала, що під час досудового слідства показання слідчому давала в присутності свідка ОСОБА_16 і під її тиском, прізвище ОСОБА_25 в протоколі її допиту записане за вказівкою ОСОБА_16 , на момент допиту таке прізвище її було невідоме, показала, що в залі суду немає тієї особи, якій ОСОБА_16 передавала кошти в її автомобілі на дорозі в с.Родниківка. 
		Факт присутності ОСОБА_16 при допиті ОСОБА_76 підтвердили свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_46 , який проводив допит ОСОБА_80 . Крім того, ОСОБА_16 показала, що вона не пам`ятає чи ОСОБА_77 та ОСОБА_56 під час допиту називали прізвище ОСОБА_25 . Враховуючи наведене, суд не може вважати показання свідка ОСОБА_76 від 08.10.2008 (т.3, а.с.47) беззаперечним та допустимим доказом.
		Суд не може прийняти як доказ дані протоколу перегляду відеозапису від 01.10.2008 року, який проводився з участю понятих ОСОБА_210 та ОСОБА_252  в кабінеті слідчого відділу в м.Черкаси, в період з 20 год. 50 хв. по 21 год. 45 хв. (т.1, а.с.112), оскільки, згідно листа № 2286 від 22.12.2009 ТВО командира військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_5 ), військовослужбовці строкової військової служби ОСОБА_192 та ОСОБА_189  01.10.2008 року о 19.30 були присутні на вечері та о 21.40 на вечірній перевірці (т.4, а.с.225), що спростовує їхню участь в перегляді відеозапису від 01.10.2008 року в м.Черкаси. Крім того, свідки ОСОБА_205 та ОСОБА_204 показали, що в м. Черкаси 01.10.2008 року не їздили, приймали участь в процесуальних діях як поняті лише в м.Умань.
		Серед матеріалів кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_15 за ч.2 ст.190 КК України, яка вилучена під час огляду місця події 01.10.2008 року і є речовим доказом у даній справі (т.2, а.с. 9-282), є проект постанови від 26.08.2008 року про звільнення затриманого ОСОБА_15 з ІТТ Уманського МВ УМВС від імені прокурора м.Умані ОСОБА_253 від 26.08.2008 року без підпису останнього (т.2, а.с.163); та постанова старшого слідчого ОСОБА_11 від 17.09.2008 року про направлення кримінальної справи № 1700800209 до суду для вирішення питання про її закриття в зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим по епізоду з потерпілим ОСОБА_230 , в якій в графах "затверджую, прокурор м.Умань Черкаської області радник юстиції ОСОБА_231 " та з постановою ознайомився  потерпілий ОСОБА_216 відсутні підписи, є лише підписи слідчого ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_15 від 17.09.2008 року (т.2, а.с.273).
		За умови об`єднання кримінальних справ, порушених відносно ОСОБА_15 , за 9 епізодами, в тому числі і за епізодом з потерпілим ОСОБА_230 , постанова старшого слідчого ОСОБА_11 від 17.09.2008 року про направлення кримінальної справи № 1700800209 до суду для вирішення питання про її закриття в зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим по епізоду з потерпілим ОСОБА_230 , яка в графі "затверджую, прокурор м.Умань Черкаської області радник юстиції ОСОБА_231 " та з постановою ознайомився  потерпілий ОСОБА_216 відсутні підписи, є підписи слідчого ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_15 від 17.09.2008 року (т.2, а.с.273-274); не виключає того, що підсудний ОСОБА_11 «імітував» перед ОСОБА_15 можливість закриття справи за умови виконанним ОСОБА_15 певних умов.
		Проте, дана постанова від 17.09.2008 року стосується епізоду з потерпілим ОСОБА_230 щодо збитків, заподіяних йому на суму 3000 доларів США. 
		Судом із показань свідка ОСОБА_214 про те, що слідчий ОСОБА_11 передав йому 3000 доларів США у відшкодування заподіяних збитків (т.3, а.с.40-42), заяв потерпілого ОСОБА_214 від 10.09.2008 року про повернення йому 3000 доларів США та відсутність матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_15 , відмову від цивільного позову (т.2, а.с.167, 270), встановлено, що 3000 доларів США, які ОСОБА_15 передав ОСОБА_11 в його кабінеті, ОСОБА_11 передав потерпілому ОСОБА_232 у відшкодування збитків.
		ОСОБА_15 звільнений з ITT Уманського MB УМВС на підставі постанови прокурора м.Умані ОСОБА_225 від 26.08.2008 року, доказів домовленості підсудних чи їхнього впливу на прийняття такого рішення прокурором суду не надано (т.2, а.с.209).
		Наявність проекту постанови від 26.08.2008 року про звільнення затриманого ОСОБА_15 з ІТТ Уманського МВ УМВС від імені прокурора м.Умані ОСОБА_253 від 26.08.2008 року без підпису останнього не може слугувати доказом домовленості чи впливу на прокурора в прийнятті ним рішення (т.2, а.с.163).
		Вважати дані процесуальні документи та проекти процесуальних документів доказом отримання хабара в розмірі 5000 чи 15000 доларів США, суд підстав не вбачає, оскільки вони стосуюся епізоду вчинення шахрайський дій обвинуваченим ОСОБА_15 щодо потерпілого ОСОБА_214 і не стосуються інших епізодів у справі про обвинувачення ОСОБА_15 за ч.2 ст.190 КК України.
		Наявність розписки ОСОБА_209  (т.1, а.с.107-111; т.2, а.с. 285) про те, що він отримав в борг гроші в сумі 15000 доларів США у гр. ОСОБА_15 та його дружини ОСОБА_16 та зобов`язується повернути до 01.02.09 року, в автомобілі, в якому перебували ОСОБА_207 за кермом та ОСОБА_12 на пасажирському сидінні під час огляду місця події 01.10.2008 року за умови, що дану розписку ОСОБА_207 написав на прохання ОСОБА_12 , вказує на те, що ОСОБА_12 , ідучи на зустріч з ОСОБА_16 знав, що у ОСОБА_16 має бути сума 15000 доларів США і про всяк випадок підстрахував себе даною розпискою. 
		За відсутності інших доказів дана розписка не може бути підставою для визнання підсудних винними за ч.2 ст.368 КК України.
		Родинний зв`язок між Чмутом та Паршуткіним підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_254 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно якого її батько - ОСОБА_125 , мати  ОСОБА_255 (т.4, а.с.219).
		Посилання та доводи сторони захисту у справі  підсудними, їхніми захисниками, на порушення, допущені органом досудового розслідування: на порушення вимог ст.197 КПК України та права підсудних на захист при призначенні судово-криміналістичної експертизи (постанова від 07.10.2008, т.1, а.с.118), судово-хімічної експертизи (постанова від 07.10.2008 року, т.1, а.с.133, 129, 130), фоноскопічної експертизи (постанови від 12.11.2008, т.1, а.с. 175-176, 173, 172, 180-181), при ознайомленні підсудних з висновками експертів, при складанні протоколів затримання підсудних відповідно до ст.115 КПК України, згідно яких вказаний час затримання 01.10.2008 року - ОСОБА_11 о 23 год. в м.Черкасах, ОСОБА_12 в 00 год.10 хв., хоча фактично ОСОБА_11 був затриманий о 15 год.45 хв. 01.10.2008 року після закінчення огляду місця події  його кабінету, а ОСОБА_12 фактично був затриманий перед початком огляду місця події, який розпочався о 12 год. 26 хв. 01.10.2008; неприйняття рішення про приєднання до матеріалів справи речових доказів, є не безпідставними.
		Проте, невідповідність однієї букви на диктофоні, який був виданий ОСОБА_15 згідно протоколу виїмки з буквою N (т.3, а.с.14-15) і був предметом дослідження під час фоноскопічної експертизи та тим, який є в матеріалах справи, з буквою ОСОБА_256 ; спростовується показаннями експерта ОСОБА_257 про те, що це є технічною помилкою при написанні серійного номера диктофона; записом на аркуші 5 висновку експерта № 84/3 від 20.03.2009 року в розділі «Дослідження.1.Завнішній огляд матеріалів, що надійшли на дослідження», згідно якого на експертизу з листом № 06/357нт-08 від 03.12.08 надійшов цифровий диктофон "SAMSUNG YV-150" PX/NWТ серійний номер № 1UNQ600163R 512МВ 2008/06.
		Суду не надані докази, що ОСОБА_16 та ОСОБА_15 діяли в межах правового поля, коли проводили фіксування розмов з підсудними до 01.10.2008, виготовляли копії з купюр, спілкувалися з працівниками СБУ до 01.10.2008, про яке вони повідомили в своїх показаннях та підтвердив свідок ОСОБА_258 (т.6, а.с.215), показавши, що 30.09.2008 в м.Києві Гриценки зустрічалися з чоловіком на ім`я ОСОБА_187 , який, зі слів ОСОБА_17 , був працівником СБУ.
		Свідок ОСОБА_16 під час досудового та судового слідства змінювала свої показання, які є суперечливими, її показання щодо фіксування розмов з підсудними на два диктофони, один з яких вона купила сама, але не змогла пояснили обставин, за яких вона якого купила, другий - її дали співробітники СБУ, поставлені під сумнів показаннями свідків ОСОБА_47 та ОСОБА_259 , які заперечили співпрацю з ОСОБА_17 до 01.10.2008.
		Свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_15 змінювали свої показання, їх показання є суперечливими, мають в собі протиріччя, які свідки не змогли логічно пояснити чи спростувати. Їх показання не є беззаперечними, не підтверджені іншими доказами, тому не можуть бути покладеними в основу обвинувального вироку.
		З пояснень ОСОБА_17 вбачається, що вони до 01.10.2008 року зверталися із заявами в СБУ про вимагання і отримання від них хабара, співпрацювали з працівниками СБУ. В матералах справи немає їхніх заяв, поданих в СБУ до 01.10.2008, відсутні докази вчинення правомірних процесуальних дії на їх підставі. 
		Докази, результати яких зафіксовані актом огляду грошових коштів від 01.10.2008 року (т.1, а.с.73), актом вручення грошових коштів від 01.10.2008 року (т.1, а.с.75-76) є наслідком негласної слідчої дії, суду не надано доказів про прийняття рішення про проведення таких дій у процесуальному порядку, що тягне за собою визнання актів огляду та вручення грошових коштів від 01.10.2008 та речового доказу - 15000 доларів США, недопустимими доказами. 
		Мають визнаватися недопустимими докази, якщо вони отримані на підставі інших доказів, здобутих з порушенням закону.
		Внаслідок зазначеного, судом визнаються такими, що не мають доказового значення для обґрунтування винуватості ОСОБА_11 та ОСОБА_12 похідні від недопустимих доказів, а саме: дані про факти і обставини, які зафіксовані у протоколі огляду місця події від 01.10.2008 року (т.1, а.с.107-111), висновок експерта № 2/1403 від 20.10.2008 року (т.1, а.с.121-128), висновок експерта № 1/626 від 20.10.2008 року; висновок експерта № 84/3 від 20.03.2009 року в частині результатів дослідження записів на цифровому диктофоні «SAMSUNG YV-150» PX/NWN серійний номер 1UNQ600163R 512MB 2008/06 (т.1, а.с.183-253); дані протоколу проведення виїмки цифрового диктофону у ОСОБА_15 від 01.10.2008 (т.3, а.с.14-15), дані протоколу огляду предметів (документів) від 14.10.2008 року (т.3, а.с.16), дані постанови про визнання предметів (документів) доказами у справі (т.1, а.с.17).
		Свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , ОСОБА_203 та ОСОБА_46 показали, що цифровий диктофон видала ОСОБА_16 . Згідно даних протоколу проведення виїмки цифрового диктофону у ОСОБА_15 від 01.10.2008, виїмку цифрового диктофону проведено у ОСОБА_15 (т.3, а.с.14-15), протиріччя не спростовані. 
		За даними протоколу за результатами здійснення оперативно-розшукового заходу, який тимчасово обмежує права людини за справою № 14/788 від 03.10.2008 року, проведено зняття інформації з каналів зв`язку та контроль за телефонними розмовами, що проводився у період з 11.09.2008 року по 03.10.2008 року згідно постанови першого заступника голови Апеляційного суду Черкаської області від 08.09.2008 № 562ЦТ, інформація знаходиться на матеріальних носіях інформації (диск СD-R № 12/93-107цт), проте приватний діалог між ОСОБА_16 та ОСОБА_12 не містить конкретних фактів щодо пропозиції одержати хабар, за виконання або невиконання яких дій і які наслідки можуть настати у разі відмови давання хабара.
		Судом встановлено, що слідчий, всупереч вимогам ст.98-2 КПК України, підсудним ОСОБА_12 та ОСОБА_11 не вручив копії постанов про порушення кримінальної справи від 15.04.2009 року щодо кожного з них за фактом вимагання та отримання хабара від ОСОБА_16 в сумі 5000 доларів США за обрання стосовно ОСОБА_15 запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі (т.1, а.с.5), чим порушив право осіб, відносно яких порушена справа, на оскарження цієї постанови та право на захист. 
		Проте, посилання підсудних та їх захисників на те, що підсудним не була вручена постанова про порушення кримінальної справи від 01.10.2008 року за фактом вимагання та отримання хабара в ОСОБА_16 в сумі 15000 доларів США за прийняття позитивного рішення на користь ОСОБА_15 (т.1, а.с.1) спростовується протоколами вручення копії постанови про порушення кримінальної справи від 01.10.2008 року (т.1, а.с.3,4), на яких є записи про вручення копії постанов, під ними дата та розшифровані підписи підсудних ОСОБА_12 та ОСОБА_11  
		Допустимих доказів того, що підсудні отримали від ОСОБА_16 хабар в розмірі 5000 та 15000 доларів США суду не надано.
		З показань свідків ОСОБА_252 , ОСОБА_210 , ОСОБА_260 встановлено, що слідчий ОСОБА_203 під час огляду місця події 01.10.2008 року виготовляв протокол огляду місця події від руки, без застосування технічних засобів, вони його підписували, проте цього протоколу в матеріалах справи немає.
		Свідок ОСОБА_203 показав, що друкований протокол огляду місця події від 01.10.2008 року «ним складався в кабінеті відділу Уманського СБУ на комп`ютері, він переглядав відеокасету і склав протокол, перегляд робив за допомогою телевізора і відеомагнітофона» (протокол с/з, т.6, а.с.18). Такі дії слідчого знаходяться за межами правового поля КПК України.
		Без дотримання вимог ст.190 КПК України 01.10.2008 був проведений огляд автомобіля ОСОБА_261 .
		Органом досудового слідства не надано суду доказів змови між підсудними на отримання хабара, жоден із досліджених допустимих доказів не вказує на наявність такої змови. 
		Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов протиУкраїни», п.86).
		Згідно ч.1 ст.257 КПК України суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи.
		Відповідно до ст.275 КПК України розгляд справи проводиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред`явленого їм обвинувачення.
		Відповідно до ст.327 КПК України вирок повинен бути судом мотивований. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена. Виправдовувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.
		Відповідно до ст. 62, 129 Конституції України основними засадами судочинства у кримінальних справах, зокрема, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін, свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведенності вини особи тлумачаться на її користь.
		У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року із змінами Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок. 
		Суд вважає, що поведінка ОСОБА_16 , як особи, яка діяла з відому правоохоронних органів та за їхніми вказівками, в даному випадку є спрямованою на дачу хабара та здійсненнявпливу на підсудних з метою схилити їх довчинення злочину.
		З показань свідка ОСОБА_260 вбачається, що «гроші для дачі хабара були державні», свідок ОСОБА_16 показала, що гроші в сумі 15000 доларів США ОСОБА_15 позичив у своїх батьків. 
		В актах огляду та вручення грошових коштів від 01.10.2008 року не вказано походження грошей та процесуальні підстави їх вручення, що не виключає провокацію хабара. 
		Згідно рішення Європейського судуз прав людини від 05.02.2008 року у справіРаманаускас проти Литви за фактом одержання заявником хабара суд визнав, що судовий розгляд справи щодо заявника не мав ознак справедливості,оскільки мало місце підбурюваннящодо заявника до вчинення злочину, за якиййого було засуджено. Мотивуючи своє рішенняЄвропейський судз прав людинивказав,що підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівникиправоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб"єкта, схиляючийого до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.
		Однією з кваліфікуючих ознак ч. 2ст. 368 КК Україниє поєднаним з його вимаганням. Виходячи зі змістуобвинувачення досудове слідствопосилається на вимагання хабара, однак за відсутністю належних доказів обвинувачення підсудним було змінене і дана кваліфікуюча ознака не вказуна в постанові про пред`явлення обвинувачення та в обвинувальному висновку.
		Конвенцією про захист прав і основних свобод людини не заборонено використання у стадії досудового розслідування оперативних джерел для розкриття злочину, якщо це виправдано характером злочину. Однак, визнання таких джерел інформації для обґрунтування судом обвинувального вироку буде правомірним тільки в тому разі, коли є належні й достатні гарантії недопущення зловживань, зокрема, коли встановлена чітка та прозора процедура надання дозволу на застосування таких оперативно-розшукових заходів, її здійснення та контролю за цими діями. Крім того, якщо діяльність негласних агентів усе ж можлива за наявності чітких обмежень та гарантій від зловживань, використання доказів, отриманих унаслідок підбурювання не можна виправдати суспільним інтересом, оскільки в такому випадку обвинувачений із самого початку може бути позбавлений права на справедливий судовий розгляд справи (рішення Європейського суду з прав людинивід 05.02.2008 року).
		Дані, які зберігаються на диктофоні, який вилучений у ОСОБА_15 , судом не досліджувалися, оскільки органом досудового слідства до диктофону не доданий з`єднувальний шнур, стороною обвинувачення з`єднувальний шнур до диктофону також не наданий, що унеможливило відтворення та дослідження безпосередньо судом записів на ньому. 
		Дана кримінальна справа неодноразово розглядалася судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
		Судом вичерпані всі можливості по зясуванню обставин та перевірці доказів вчинення злочину підсудними. 
		Постанови Монастирищенського районного суду від 11.02.2015 року, 23.02.2015 року, 10.03.2015 року, 20.03.2015 року, 02.04.2015 року, 09.04.2015 року (т.10, а.с.184, 206, 223; т.11, а.с.7,23) про привід свідків ОСОБА_83 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 не виконані.
		В судовому засіданні не знайшли підтвердження факти, які покладені в основу обвинувачення.
		Суд вважає, що показання підсудних в суді про їх невинність іншими доказами, на які посилається орган досудового слідства, не усуваються.
		Дослідивши докази у справі і оцінюючи їх в сукупності в результаті повного, всестороннього та об`єктивного дослідження їх в судовому засіданні, виходячи з вимогст.327 КПК України, згідно яких обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена, суд вважає що пред`явлене обвинувачення ОСОБА_12 та ОСОБА_11  у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, не знайшло свого об`єктивного підтвердження під час судового слідства. Докази, на підставі яких стороною обвинувачення доводилась вина підсудних в отримання хабара, не є допустимими, беззаперечними та переконливими і не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, тому суд вважає, що відсутні законні підстави дляухвалення обвинувального вироку у даній справі. 
		Оскільки всебічно, повно і об`єктивно розглянуті всі обставини справи у їх сукупності, суд не вбачає підстав для скерування справи на додаткове розслідування.
		Суд вважає, що зясувати обставини вчинення злочину, які не були встановлені досудим слідством, через дев`ять років з дня, коли воно було скоєне, є неможливим через втрату доказів.
		Згідно постанови  Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 5 Про судову практику у справах про хабарництво відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
		Відповідно до ст.327 КПК України 1960 року обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена, виправдовувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.
		Дослідивши матеріали кримінальної справи, показання свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_252 , ОСОБА_210 , ОСОБА_260 , ОСОБА_262 , ОСОБА_159 , ОСОБА_102 , ОСОБА_263 , ОСОБА_264 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_265 , ОСОБА_266 , ОСОБА_209 , ОСОБА_251 , ОСОБА_267 , ОСОБА_214 , ОСОБА_268 , ОСОБА_222 , ОСОБА_269 , ОСОБА_270 , ОСОБА_219 , ОСОБА_271 , ОСОБА_134 , ОСОБА_220 , ОСОБА_242 , ОСОБА_234 , ОСОБА_21 , ОСОБА_83 , ОСОБА_47 , ОСОБА_236 , ОСОБА_272 , ОСОБА_273 , ОСОБА_274 , ОСОБА_275 , ОСОБА_276 , ОСОБА_90 , ОСОБА_277 , експертів ОСОБА_257 та ОСОБА_278 , оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності в результаті повного, всестороннього та об`єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає, що пред`явлене обвинувачення ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, не знайшло свого підтвердження під час судового слідства, побудоване на доказах, які не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, їхня вина не доведена, тому суд вважає, що підсудних необхідно по суду виправдати через недоведеність їхньої участі у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України. 
		Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.78-81, 330 КПК України 1960 року. 
		Цифровий диктофон «SAMSUNG YV-150» PX/NWТ серійний № 1UNQ600163R 512MB 2008/06 необхідно залишити в матеріалах кримінальної справи, оскільки суду не надані докази, які вказують на власника диктофону, заяв від заінтересованих осіб про передачу їм диктофона в суд не надійшло. 
		Гроші в сумі 15400 доларів США, в тому числі і 400 доларів США, які вилучені в кабінеті підсудного ОСОБА_11 , в порядку виконання вироку Звенигородського районного суду Черкаської області від 04.03.2014 року, передані ОСОБА_16 (розписка від 22.04.2014, т.10, а.с.60).
		Гроші в сумі 15000 доларів США, які передані ОСОБА_16 , необхідно залишити ОСОБА_16 , оскільки суду не надані докази належності цих грошей іншій особі.
		Гроші в сумі 800 доларів США, які 01.10.2008 вилучені при огляді місця події із кабінету підсудного ОСОБА_11 , з них: 400 доларів США, які передані ОСОБА_11 , необхідно залишити у його власності, 400 доларів США, які передані ОСОБА_16 , необхідно повернути ОСОБА_11 .
		Судові витрати необхідно віднести за рахунок держави. 
		Керуючись ст. 59, 62, 63, 129 Конституції України; рішенням Європейського суду з прав людини від 05.02.2008 року по справі Раманаускас проти Литви; рішеннями Конституційного Суду України від 20.10.2011 № 12-рп/2011, № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійснені правосуддя»; Постановами Пленуму Верховного Суду України: № 5 від 29.06.1990 року із змінами Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку, від 30.05.1997 року № 7 "Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина", від 26.04.2002 року № 5 Про судову практику у справах про хабарництво; ст. 78-81, 323, 324, 327, 330, 344, 349, 401 КПК України 1960, суд 
		 з а с у д и в : 
		Підсудного  ОСОБА_11  у предявленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, визнати не винним і по суду виправданим через недоведеність його участі у вчиненні даного злочину.
		Підсудного  ОСОБА_12  у предявленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, визнати не винним і по суду виправданим через недоведеність його участі у вчиненні даного злочину.
		Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд, яка обрана ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , скасувати.
		Арешт, який накладений постановою старшого слідчого відділу прокуратури Черкаської області від 24.02.2009 року на транспортний засіб Деу Сенс, 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_11 , який зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_12 , скасувати. 
		Арешт, який накладений постановою старшого слідчого відділу прокуратури Черкаської області від 24.02.2009 року на транспортний засіб ВАЗ 210994-20, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_12 , який зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_11 , скасувати. 
		Речові докази: 
		- гроші в сумі 15000 доларів США, які передані ОСОБА_16 , залишити ОСОБА_16 ;
		- гроші в сумі 800 доларів США, які 01.10.2008 вилучені при огляді місця події із кабінету підсудного ОСОБА_11 , з них: 400 доларів США, які передані ОСОБА_11 , залишити у його власності, 400 доларів США, які передані ОСОБА_16 , повернути ОСОБА_11 ;
		- два мобільних телефони "NOKIA", які передані ОСОБА_12 , залишити ОСОБА_12 , розписку про зберігання скасувати; 
		- цифровий диктофон "SAMSUNG YV-150" PX/NWN серійний номер № 1UNQ600163R 512МВ 2008/06; відеокасету JVC MINI DV 60 із записом огляду місця події від 01.10.2008 року по к/с № 2510800103; три диски CD-R, що були надані ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , диск CD-R №12/93-107, документи, перелічені в постанові старшого слідчого ОСОБА_264 від 26.11.2008 року (т.2, а.с.262); залишити в матеріалах кримінальної справи № 694/2216/14-к;
		- розписку ОСОБА_209 ( т.2, а.с.285), залишити в матеріалах кримінальної справи № 694/2216/14-к;
		-копію кримінальної справи № 1700800209 на 247 аркушах (т.2), залишити в матеріалах справи № 694/2216/14-к;
		- ноутбук марки НР Compag nx7400 та блок живлення та ком`ютерну техніку, які передані на зберігання ОСОБА_234 , залишити ОСОБА_279 , розписку про зберігання (т.3, а.с.70) скасувати;
		Судові витрати віднести за рахунок держави.
		Апеляція на вирок може бути подана протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Монастирищенський районний суд. 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...