Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/772/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; виконавчої служби та виконавчого провадження.
Надіслано для оприлюднення: 03.04.2017. Зареєстровано: 05.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		03.04.2017 
		            
		Справа № 638/772/17 
		Провадження № 2-а/638/239/17
		 
		          П О С Т А Н О В А
		          І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		                
		    29 березня 2017 року               Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді                Семіряд І.В.
		при секретарі                Вороніні Д.Г.
		за участю : 
		позивачів                                              ОСОБА_1, ОСОБА_2 
		представників позивачів                    ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6   
		представників відповідача             Гайдаренко Л.О., Жилка С.Е., Пилявської К.М.,                                     Прокопєва К.Є. 
		третьої особи                                      ОСОБА_11         
		представників третьої особи      Скубак Н.В., Машталір В.М. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним  позовом ОСОБА_1, громадської організації « Міські реформи », громадської організації « Харківський антикорупційний центр », ОСОБА_2, громадської організації « Критичне мислення » до виконавчого комітету Харківської міської ради « Про скасування рішення виконавчого комітету ХМР від 02.11.2016 № 768 », треті особи : ОСОБА_11, Харківська обласна державна адміністрація, -
		В С Т А Н О В И В:
		    20.01.2017 позивачі ОСОБА_1, громадська організація «Міські реформи», громадська організація «Харківський антикорупційний центр» звернулись до Дзержинського райсуду м. Харкова з адміністративним позовом до виконавчого комітету Харківської міської ради « Про скасування рішення виконавчого комітету ХМР від 02.11.2016 № 768 ». ( т. 1 а.с.а.с. 10-19 ). 
		    13.02.2017 позивачі ОСОБА_2, громадська організація « Критичне мислення » звернулись до Дзержинського райсуду м. Харкова з адміністративним позовом до виконавчого комітету Харківської міської ради « Про скасування рішення виконавчого комітету ХМР від 02.11.2016 № 768 », який ухвалою суду від 20.02.2017 був об'єднаний в одне провадження в первісним позовом. ( т. 3 а.с.а.с. 29, 46-54, 74-86 ).  
		    В обґрунтування своїх доповнених позовних вимог позивачі посилаються на те, що 02.11.2016 виконавчим комітетом Харківської міської ради прийнято рішення за №768 «Про проведення відкритого архітектурного бліц-конкурсу на ескіз-ідею пам'ятного знака на майдані Свободи у м. Харкові» (далі за текстом - Рішення).
		    Позивачі вважають зазначене Рішення неправомірним та таким що порушує їх права та суперечить вимогам ЦК України, Закону України «Про архітектурну діяльність», Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів, затвердженому постановою КМУ від 25.11.1999 №2137 (далі за текстом - Порядок), постанові КМУ від 08.09.2004 №1181 «Про деякі питання спорудження (створення) пам'ятників і монументів», Порядку спорудження (створення) пам'ятників і монументів, затвердженого спільним наказом Держбуду України та Мінкультури України від 30.11.2004 №231/806 з наступних підстав.
		    Оскаржуване Рішення виконкому ХМР підписано секретарем ХМР Новаком О.М., що суперечить положенням ст. 42, 50, 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», так як законодавством передбачена можливість виконання секретарем сільської, селищної міської ради повноважень голови відповідної ради лише у випадку, якщо ця посада є вакантною. При цьому, чинним законодавством не врегульовано підстави, обсяг повноважень та строки здійснення повноважень голови відповідної ради секретарем цієї ради у випадку неможливості здійснення таких повноважень сільським, селищним, міським головою з підстав, не пов'язаних з достроковим припиненням повноважень або смерті. 
		    Архітектурний конкурс не може проводитись на благодійних засадах без встановлення нагород переможцям, як то передбачено п. 1 оскаржуваного Рішення, так як зазначене суперечить приписам ч. 5 ст. 1151 ЦК України. Конкурс не може бути одночасно і відкритим, і бліц - конкурсом (тому що бліц-конкурс тільки закритий або замовлений), що також суперечить вимогам п. 11 Порядку.
		    Пункт другий оскаржуваного Рішення щодо затвердження програми та умов конкурсу згідно з додатком, суперечить вимогам п.п. 10, 17, 24, 26, 28, 29 Порядку, п. 1 постанови КМУ від 08.09.2004 №1181 «Про деякі питання спорудження (створення) пам'ятників і монументів», Порядку спорудження (створення) пам'ятників і монументів, затвердженого спільним наказом Держбуду України та Мінкультури України від 30.11.2004 №231/806, якими встановлюються єдині та обов'язкові для всіх вимоги до організації і проведення архітектурних конкурсів для виявлення кращих проектних пропозицій щодо об'єктів архітектури. 
		    Замовник конкурсу не визначив, який саме пам'ятний знак планується встановити на майдані Свободи у м. Харкові, яку подію, або якого діяча, або що інше цей пам'ятник має увінчати, та допустив невизначеність, неоднозначність тлумачення конкурсної документації. Внаслідок того, що замовник конкурсу не визначив, який саме пам'ятний знак планується встановити на майдані, яку подію, або якого діяча, неможливо встановити, чи буде даний знак мати державне або місцеве значення та чи є виконавчий комітет ХМР, належним органом, який має право приймати рішення про проведення даного конкурсу. 
		    Оскаржуваним Рішенням та Програмою та умовами конкурсу не встановлюється якого виду цей конкурс (міжнародний, всеукраїнський, регіональний або місцевий). Не визначено коло осіб, які можуть брати участь у конкурсі, вимоги до професійного рівня учасників та не зазначено чи можуть подавати проекти учасники з інших міст України або з інших країн.
		      Затверджені оскаржуваним рішенням Програми та умови зазначеного архітектурного відкритого бліц-конкурсу не містить обов'язкових вимог щодо : найменування теми конкурсу;
		суті проблеми, винесеної на розгляд; соціальні та економічні вимоги до конкурсних рішень; основні критерії оцінки проектів; проведення громадського обговорення конкурсних проектів;
		кількість, розмір і порядок вручення премій; публікації конкурсних проектів.
		    Пункт 1.5 Програми та умов конкурсу виписані незрозуміло та неоднозначно, так як не містять чіткого розмежування між основними та обов'язковими умовами та умовами, які допускають свободу творчості. Відсутні соціальні та економічні вихідні дані.
		    Програмою та умовами конкурсу передбачено, що розробка конкурсних матеріалів триває від дати оголошення конкурсу (оголошення відбулось на сайті ХМР 02.11.2016), а журі підводить підсумки та визначає переможця конкурсу 23.01.2016 (п. 2.10,2.12 Програми і умов), тобто загальна тривалість конкурсу - 2 місяці та 3 тижні, що на п'ять тижнів менше терміну, встановленого п. 24 Порядку (тривалість відкритого конкурсу з одного туру повинна бути не менше чотирьох місяців).
		    До Харківської обласної державної адміністрації з виконкому ХМР не надходили для розгляду і погодження матеріали щодо умов, програми та проведення зазначеного архітектурного відкритого бліц-конкурсу, що є порушенням вимог п. 8 Порядку, яким передбачено обов'язкове погодження програм та умов архітектурного конкурсу замовником з місцевою державною адміністрацією, виконавчим органом місцевої ради та місцевою організацією Національної спілки архітекторів.
		    Відповідач не склав та не затвердив своїм Рішенням кошторис, що є порушенням вимог п.п. 41, 42 Порядку.
		     Будь-яке рішення органу місцевого самоврядування приймається виключно від імені територіальної громади та її членів, а отже стосується прав та обов'язків членів територіальної громади, що передбачено приписами закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		    Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є членами територіальної громади міста Харкова, постійно проживають у межах м. Харкова, тому як члени територіальної громади мають право на користування громадським простором площі Свободи у місті Харків та його зміну виключно у відповідності до вимог чинного законодавства. 
		    Крім того, позивачі зазначають, що позивач ОСОБА_1 є депутатом Харківської обласної ради і відповідно до приписів Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» є представником інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу.
		    Позивач ОСОБА_2 є потенційним учасником правовідносин, які випливають із оскаржуваного рішення, адже є дипломованим архітектором та мав і має намір прийняти участь у зазначеному конкурсі.
		    Громадські організації «Критичне мислення», «Міські реформи», «Харківський антикорупційний центр» є потенційними учасниками правовідносин, які випливають із оскаржуваного рішення, тому можуть брати участь в оголошеному конкурсі. Співзасновниками та членами ГО «Критичне мислення» та ГО «Міські реформи» є професійні архітектори та члени територіальної громади м. Харкова. Метою діяльності є об'єднання людей, яким небайдуже місто, у якому вони живуть та які цікавляться і розуміються на архітектурі, для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, а також розвиток архітектури та міста.
		    Низкою рішень ЄСПЛ встановлено, що асоціації, громадські об'єднання мають право на звернення із позовом в інтересах своїх членів, які одночасно є членами відповідної територіальної громади. Отже громадські організації, яким стало відомі порушення діючого законодавства у галузі, що відноситься до їх статутної діяльності, мають усі підстави для представництва в суді суспільних інтересів з цих питань.
		    При таких обставинах, співпозивачі просять суд визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 02.11.2016 № 768 « Про проведення відкритого архітектурного бліц - конкурсу на ескіз - ідею пам'ятного знака на майдані Свободи у місті Харкові » та стягнути з відповідача на їх користь понесені судові витрати.
		     У судовому засіданні співпозивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, представники співпозивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 свої позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, на які вони посилаються в своїх адміністративних позовах та додаткових письмових поясненнях. Наголошуючи на тому, що зазначене Рішення виконкому ХМР є протиправним та підлягає безумовному скасуванню у зв'язку з невідповідністю приписам чинного законодавства. ( т. 1 а.с.а.с. 10-19; т. 3 а.с.а.с. 46-54; т. 3 а.с.а.с. 74-86; т. 5 а.с.а.с. 3, 4-8, 61-64 ).  
		Представники відповідача - виконавчого комітету ХМР Гайдаренко Л.О., Жилка С.Е., Пилявська К.М., Прокопєв К.Є. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просив відмовити в його задоволенні з підстав, на які вони посилаються в своїх письмових запереченнях, так як відсутні обґрунтовані підстави для задоволенню вимог позивачів. Наголошуючи на тому, що оскаржуване Рішення виконкому ХМР було прийнято у відповідності до чинного законодавства, в межах повноважень органу місцевого самоврядування, правомочним складом виконкому та підписане уповноваженою на те особою, як на той час здійснювала повноваження міського голови. ( т. 4 а.с.а.с. 1-18; т. 5 а.с.а.с. 67-69, 101-104 ).
		    Третя особа ОСОБА_11 у судовому засіданні також підтримав зазначені позовні вимоги співпозивачів, просив їх задовольнити з підстав, на які позивачі посилаються в своїх адміністративних позовах, дав в судовому засіданні пояснення, аналогічні поясненням останніх. Наголошуючи на тому, що зазначене Рішення виконкому ХМР є протиправним та підлягає безумовному скасуванню у зв'язку з невідповідністю приписам чинного законодавства, що привело до порушення прав та законних інтересів територіальної громади м. Харкова. 
		    Представник третьої особи - Харківської обласної державної адміністрації Скубак Н.В., Машталір В.М. у судовому засіданні, з приводу зазначених позовних вимог, надали пояснення, аналогічні поясненням викладених ними в письмових поясненнях. При цьому наголошували на тому, що згідно з пунктом 8 Порядку Програма та умови архітектурного або містобудівного конкурсу погоджуються замовником конкурсу з місцевою державною адміністрацією, виконавчим органом місцевої ради та місцевою організацією Національної спілки архітекторів. Пунктом 1.1. Додатку до рішення виконкому ХМР від 02.11.2016 № 768 ( Програма та умови архітектурного відкритого бліц-конкурсу на ескіз-ідею пам'ятного знака на майдані Свободи у м. Харкові ) визначено замовника конкурсу - виконавчий комітет Харківської міської ради. Пунктом 1.3. Додатку до Рішення визначено вид конкурсу - архітектурний відкритий бліц конкурс. Враховуючи положення статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» Харківська обласна державна адміністрація входить до системи органів виконавчої влади та здійснює виконавчу владу у Харківській області. Матеріали щодо програми та умов проведення архітектурного відкритого бліц-конкурсу на ескіз-ідею пам'ятного знака на майдані Свободи у м. Харкові для розгляду і погодження до Харківської обласної державної адміністрації не надходили. Враховуючи викладене, третя особа просить суд урахувати зазначені обставини та прийняти законне та обґрунтоване рішення. ( т. 3 а.с.а.с. 140-142 ).
		    Суд, вислухавши пояснення учасників судового засідання та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, громадської організації « Міські реформи », громадської організації « Харківський антикорупційний центр », ОСОБА_2, громадської організації « Критичне мислення » є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
		     Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
		     З вищезазначеної норми Конституції України слідує, що кожен орган державної влади зобов'язаний діяти виключно в межах передбачених чинним законодавством. Відповідно, суд при вирішенні питання щодо правомірності дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень може вирішувати питання щодо відповідності таких дій нормам чинного законодавства, однак не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені по компетенції цього органу державної влади.
		     Крім того, як вбачається зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		    Частиною 1 статті 2 КАСУ визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		    У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАСУ перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		    Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
		    Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		    У судовому засіданні, з пояснень сторін, третіх осіб та досліджених наданих сторонами доказів встановлено, що 02.11.2016 виконавчим комітетом Харківської міської ради прийнято рішення за №768 «Про проведення відкритого архітектурного бліц-конкурсу на ескіз-ідею пам'ятного знака на майдані Свободи у м. Харкові» (далі за текстом - Рішення), яке було підписане секретарем Харківської міської ради Новак О.М., який на той час здійснював повноваження міського голови, у зв'язку з перебуванням міського голови в період з 31.10.2016 по 19.11.2016 у щорічній основній відпустці ( розпорядження Харківського міського голови № 505/3-к від 27.10.2016 ), в період якої мала місце тимчасова непрацездатність міського голови з 30.10.2016 по 18.11.2016 та перенесення частини щорічної основної відпустки ( 19 календарних днів ) на інший період ( розпорядження Харківського міського голови № 545/3-к від 21.11.2016). ( т. 2 а.с.а.с. 93-94, 95; т. 4 а.с. 19 ).
		      В даному Рішенні зазначено про проведення на благодійних засадах відкритого архітектурного бліц-конкурсу на ескіз-ідею пам'ятного знака на майдані Свободи у м. Харкові (п.1), затвердження програми та умов конкурсу згідно із додатком (п.2). Координація роботи щодо виконання рішення та організаційно - технічне забезпечення проведення конкурсу покладено на Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради (п.4), контроль за виконанням Рішення покладено на директора Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Садовського О.М.
		    Програма та умови зазначеного відкритого архітектурного бліц-конкурсу на ескіз-ідею пам'ятного знака на майдані Свободи у м. Харкові ( далі Конкурс ) зокрема пункт 1 програми передбачав наступні положення : замовник Конкурсу - виконавчий комітет Харківської міської ради ( далі Замовник ) (п.п.1.1), з залученням Замовником Конкурсу до його організації Харківської обласної організації Національної спілки архітекторів України, Харківської обласної організації Національної спілки художників України, Харківської організації Спілки дизайнерів України (п.п.1.2), вид Конкурсу - архітектурний відкритий бліц-конкурс, що проводиться в один тур (п.п.1.3), завдання Конкурсу - визначення кращого об'ємно - просторового та ідейно - художнього рішення пам'ятного знака на майдані Свободи у м. Харкові (п.п.1.4). Умови зазначеного Конкурсу ( пункт 2 ) зокрема передбачали, що архітектурний відкритий бліц - конкурс проводиться на благодійних засадах (п.п.2.1), офіційне оголошення про проведення Конкурсу, його програма та умови оприлюднюються до 05.11.2016 у засобах масової інформації, на офіційному веб-сайті Замовника, а також розповсюджуються через Харківську обласну організацію Національної спілки архітекторів України, Харківську обласну організацію Національної спілки художників України, Харківську організацію Спілки дизайнерів України (п.п.2.3), участь у Конкурсі беруть кваліфіковані архітектори, скульптори, художники, авторські колективи, юридичні особи, що мають відповідний професійний рівень, студенти профільних вищих учбових закладів (п.п.2.7), розробка конкурсних матеріалів триває віддати оголошення Конкурсу до 16.01.2017 (п.п.2.10), конкурсні матеріали подаються на Конкурс у термін з 16.01.2017 до 20.01.2017 (п.п.2.11), журі підводить підсумки Конкурсу та визначає переможця Конкурсу з 21.01.2017, які протягом місяця з моменту прийняття рішення журі оголошуються у засобах масової інформації, на офіційному веб-сайті Замовника, а також розповсюджуються через Харківську обласну організацію Національної спілки архітекторів України, Харківську обласну організацію Національної спілки художників України, Харківську організацію Спілки дизайнерів України (п.п.2.12), преміювання конкурсних робіт не передбачається, переможець Конкурсу отримує право брати участь у подальшій розробці проектно - кошторисної документації на правах автора (п.п.2.14), проект, який за результатами конкурсу став переможцем, має пріоритетне право в подальшій реалізації (п.п.2.15). 
		    Згідно до Положення про порядок встановлення в місті Харкові пам'ятних знаків, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 24.06.2015 № 1936/15, на підставі ст.ст. 25, 59 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні », за дорученням міського голови клопотання про встановлення в місті Харкові пам'ятних знаків, попередньо розглядається Департаментом культури Харківської міської ради, який готує попередній висновок щодо наявності підстав для прийняття рішення про встановлення пам'ятного знаку, відповідності поданих документів Положенню та, у разі необхідності, достовірності зазначених у наданих документах відомостей (п.3 п.п.3.4), у разі прийняття Комісією рішення про підтримку клопотання Департаменту культури Харківської міської ради готується проект рішення виконавчого комітету про встановлення пам'ятного знаку (п.3 п.п.3.7), рішення виконавчого комітету Харківської міської ради про встановлення пам'ятного знаку повинно містити такі приписи : щодо узгодження тексту напису на пам'ятному знаку, ескізу ( проекту ) пам'ятного знаку, визначення та узгодження безпосереднього місця встановлення пам'ятного знаку (п.3 п.п.3.8, 3.8.1, 3.8.2, 3.8.3).         Пунктом 5.6 зазначеного Положення передбачено, що пам'ятні знаки потенційно є складовою частиною об'єкту культурної спадщини ( пам'ятки історії ), в разі якщо вони мають високу художню цінність, вони можуть бути визначені окремо пам'ятками монументального мистецтва в порядку, визначеному чинним законодавством. Пам'ятні знаки потенційно є об'єктами культурної спадщини ( пам'ятками історії, монументального мистецтва тощо ).  ( т. 4 а.с.а.с. 118, 119-123 ).      
		    Відповідно до протоколу засідання наради проведення архітектурного відкритого бліц-конкурсу на ескіз-ідею пам'ятного знака на майдані Свободи у м. Харкові при Департаменті містобудування, архітектури та генерального плану від 24.10.2016 було прийнято рішення про підтримку проекту зазначеного Рішення та винесення його на розгляд виконавчого комітету ХМР та погодження проекту програми та умов зазначеного архітектурного відкритого бліц-конкурсу. ( т. 2 а.с.а.с. 96-98 ).
		    Офіційне оголошення про проведення Конкурсу, його програма та умови відповідачем були оприлюднені 05.11.2016 у засобах масової інформації, а саме в газеті Харківської міської ради - « Газета « Харьковские Известия ». ( т. 2 а.с. 108 ).
		    Згідно до протоколу засідання журі відкритого архітектурного бліц-конкурсу на ескіз-ідею пам'ятного знака на майдані Свободи у м. Харкові від 03.02.2017 та відповідного рішення журі шляхом таємного голосування визначило переможця зазначеного бліц - конкурсу. ( т. 2 а.с.а.с. 99-102, 103 ).     
		    Офіційне оголошення про підсумки Конкурсу та визначення переможця Конкурсу відповідачем були оприлюднені 09.02.2017 у засобах масової інформації, а саме в газеті Харківської міської ради - « Газета «Харьковские Известия ». ( т. 2 а.с. 132 ).
		    Згідно до листа директора Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану ХМР від 19.01.2017 № 66/0/22-17 відповідно до оскаржуваного Рішення проведення Конкурсу відбувається на благодійних засадах, реєстраційного внеску для учасників Конкурсу не передбачено, тож кошторис Конкурсу не розроблявся. ( т. 5 а.с.а.с. 97-98 ). 
		    Також, відповідно до листа заступника голови Харківської обласної державної адміністрації від 13.02.2017 № 01/73/1167 матеріали щодо умов, програми та проведення архітектурного відкритого бліц-конкурсу на ескіз-ідею пам'ятного знака на майдані Свободи у м. Харкові для розгляду і погодження до обласної державної адміністрації не надходили. ( т. 3 а.с. 104 ).  
		    Як вбачається з наявних у справі матеріалів оскаржуване Рішення підписане секретарем Харківської міської ради Новак О.М., який на той час здійснював повноваження міського голови, у зв'язку з перебуванням останнього в зазначений період у щорічній основній відпустці, а також у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, що підтверджується вищезазначеними дослідженими у судовому засіданні доказами.
		    Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 42 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні » підписання рішень ради та її виконавчого комітету належить до повноважень відповідного сільського, селищного, міського голови.
		    Згідно з ч.2 ст. 42 зазначеного Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні » в разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради, крім випадків дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови відповідно до Закону України « Про військово-цивільні адміністрації ». Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах.
		    Системне тлумачення приписів зазначеного Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні » свідчить про те, що відпустка та тимчасова непрацездатність є обставинами, які роблять неможливим здійснення міським головою своїх повноважень, а тому у зазначений період, відповідно до ч. 2 ст. 42 зазначеного Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні », їх здійснює секретар відповідної ради.
		    Частиною 1 пунктом 1 ст. 63 Регламенту Харківської міської ради 7 скликання визначені також повноваження секретаря міської ради, в тому числі те, що секретар міської ради здійснює повноваження міського голови у разі дострокового припинення повноважень міського голови чи неможливості виконання ним своїх повноважень міського голови (п.1). ( т. 4 а.с.а.с. 21, 22, 23-109, 124-137 ).  
		    При таких обставинах, суд вважає, що оскаржуване Рішення прийнято правомочним складом виконкому ХМР та підписано уповноваженою на те особою, відповідно до зазначених приписів чинного законодавства, тому суд не приймає до уваги доводи співпозивачів в цій частині, щодо невідповідності дій секретаря міської ради вимогам Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні ». 
		    Між тим, суд вважає, що оскаржуване Рішення є протиправним та підлягає скасуванню, так як не відповідає приписам Закону України «Про архітектурну діяльність», Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів, затвердженому постановою КМУ від 25.11.1999 №2137 (далі за текстом - Порядок), постанові КМУ від 08.09.2004 №1181 «Про деякі питання спорудження (створення) пам'ятників і монументів», Порядку спорудження (створення) пам'ятників і монументів, затвердженого спільним наказом Держбуду України та Мінкультури України від 30.11.2004 №231/806 з наступних підстав.
		    Статтею 24 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні » передбачено, що правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону. Правовий статус місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, а також в Автономній Республіці Крим визначається Конституцією України та цим Законом з особливостями, передбаченими законами про міста Київ і Севастополь. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
		    Статтею 6 Закону України «Про архітектурну діяльність», передбачено, що архітектурні та містобудівні конкурси (місцеві, регіональні, всеукраїнські, міжнародні) проводяться для виявлення кращих архітектурно-планувальних, інженерно-технічних та економічних проектних пропозицій щодо об'єктів містобудування та архітектури і визначення виконавців проектної документації. Архітектурні та містобудівні конкурси можуть організовуватися також для виявлення кращої проектної пропозиції щодо забудови конкретних земельних ділянок. Виключно на конкурсній основі здійснюється розроблення проектів об'єктів архітектури, реалізація яких має суттєвий вплив на розвиток і формування забудови населених пунктів, а також об'єктів, які розміщуються в зоні охорони пам'яток історії та культури або можуть негативно впливати на території і об'єкти природно-заповідного фонду. Необхідність проведення таких конкурсів визначається згідно з вимогами містобудівного законодавства, місцевих правил забудови населених пунктів та за рішеннями центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, місцевих органів містобудування та архітектури, а також за ініціативою замовників (забудовників) та об'єднань професійних архітекторів. Переможці архітектурних та містобудівних конкурсів визначаються журі, до складу якого повинно входити не менш як дві третини висококваліфікованих фахівців у сфері містобудування та архітектури. Автор проекту, який переміг у конкурсі, має переважне право на подальше розроблення проектної документації, якщо інше не передбачено умовами конкурсу. Особа, конкурсний проект якої визнано кращим, користується переважним правом його реалізації. Положення про порядок проведення архітектурних та містобудівних конкурсів затверджується Кабінетом Міністрів України. Програми і умови архітектурних та містобудівних конкурсів складаються за участю Національної спілки архітекторів України або її місцевих організацій. Конкурси проводяться за кошти замовника конкурсу. Інформація про оголошення і результати конкурсу повинна бути оприлюднена у відповідних друкованих засобах масової інформації.
		    Пунктами 1, 2, 6 Порядку встановлюються єдині вимоги до організації і проведення архітектурних та містобудівних конкурсів для виявлення кращих архітектурно-планувальних, інженерно-технічних та економічних проектних пропозицій, ідей, концепцій (далі - проектні пропозиції) щодо об'єктів архітектури  та містобудування і визначення виконавців проектно-кошторисної та містобудівної документації. Замовник конкурсу - центральний, місцевий орган виконавчої влади, виконавчий орган місцевої ради, уповноважений орган містобудування та архітектури, юридична особа, громадянин який організовує і проводить конкурс та здійснює його фінансування. Рішення  про  проведення  конкурсу приймається його замовником. 
		     Відповідно ч.ч. 3, 5 ст. 1151 ЦК України, за результатами конкурсу видається нагорода ( премія), предмет конкурсу, нагорода (премія), яка має бути виплачена переможцеві, є істотними умовами оголошення конкурсу.
		    Пунктом 11 Порядку передбачено, що конкурс може бути відкритим, закритим або замовленим. Відкритий конкурс проводиться без обмеження кількості учасників, професійний   рівень яких відповідає вимогам, встановленим умовами конкурсу. Закритий конкурс проводиться шляхом запрошення конкретних учасників або їх відбору на умовах, що встановлюються замовником конкурсу. Замовлений конкурс проводиться у формі закритого конкурсу із замовленням проектів на договірних засадах. Одночасне проведення на одну тему закритого (замовленого) та відкритого конкурсу не допускається. Конкурси всіх видів передбачають встановлення премій їх переможцям. 
		    Таким чином, архітектурний конкурс не може проводитись на благодійних засадах без встановлення нагород переможцям ні в якому випадку.
		    При цьому, згідно п.13 Порядку, організація бліц-конкурсу допускається виключно для оперативного пошуку концептуальної ідеї розв'язання складної архітектурної, містобудівної або інженерної-технічної проблеми. Бліц-конкурс, проводиться як закритий або замовлений конкурс.
		    Відповідно до преамбули Рішення метою Конкурсу є - визначення кращого об'ємно-просторового та ідейно-художнього рішення пам'ятного знака на майдані Свободи у м. Харкові. В підпункті 1.4. пункту 1 Програми та Умов архітектурного відкритого бліц-конкурсу на ескіз-ідею пам'ятного знака на майдані Свободи у м. Харкові зазначено, що завданням Конкурсу є - визначення кращого об'ємно-просторового та ідейно-художнього рішення пам'ятного знака на майдані Свободи у м. Харкові.
		    Відповідно до підпункту 1.3. Програми та Умов архітектурного відкритого бліц-конкурсу на ескіз-ідею пам'ятного знака на майдані Свободи у м. Харкові вид конкурсу визначено як архітектурний відкритий бліц-конкурс, що проводиться в один тур.
		    Таким чином, конкурс не може бути одночасно і відкритим і бліц - конкурсом, тому що бліц-конкурс може бути лише тільки закритий або замовлений. Тому проведення зазначеного відкритого бліц-конкурсу суперечить чинному законодавству.
		    Пунктами 26, 29 Порядку передбачено, що програма конкурсу повинна містити відомості про замовника конкурсу, вид, найменування теми і завдання конкурсу, суть проблеми, винесеної на розгляд, архітектурно-планувальні, містобудівні, соціальні, економічні та інженерно-технічні вимоги до конкурсних рішень, необхідну деталізацію розробки, склад, масштаб і формат, розміри креслень та інші вимоги до оформлення матеріалів, які подаються на конкурс (пояснювальна записка, креслення, макети, моделі), основні критерії оцінки проектів. Конкурсна документація має містити вичерпну інформацію, яка не допускає можливості її неоднакового тлумачення, і бути ідентичною для всіх учасників конкурсу.
		    В порушення зазначених положень Порядку замовник конкурсу не визначив, який саме пам'ятний знак планується встановити на майдані Свободи, яку подію, або якого діяча, або що інше цей пам'ятник має увінчати, та допустив невизначеність, неоднозначність тлумачення конкурсної документації.
		    В пункті 1 постанови КМУ від 08.09.2004 №1181 « Про деякі питання спорудження (створення) пам'ятників і монументів », зазначено, що пам'ятники і монументи, присвячені увічненню знаменних подій в історії України та світу, що мали національне і світове значення, а також пам'яті видатних державних, громадських та історичних діячів, діячів національної науки, культури, мистецтва і праці, мають державне, інші - місцеве значення. Рішення про спорудження (створення) пам'ятників і монументів державного значення приймаються Кабінетом Міністрів України, а місцевого - місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
		    Крім зазначеної постанови КМУ, Порядком спорудження (створення) пам'ятників і монументів, затвердженого спільним наказом Держбуду України та Мінкультури України від 30.11.2004 №231/806 встановлюється розмежування між пам'ятниками, які мають державне або місцеве значення, та відповідно різні процедури прийняття та погодження рішення, проведення архітектурного конкурсу та спорудження таких пам'ятників.
		    Внаслідок того, що замовник конкурсу не визначив, який саме пам'ятний знак планується встановити на площі, яку подію, або якого діяча, неможливо встановити, чи буде даний знак мати державне або місцеве значення та визначити належний орган, який має право приймати рішення про проведення даного конкурсу.
		    Пунктом 10 Порядку передбачено, що в України проводяться міжнародні, всеукраїнські, регіональні і місцеві архітектурні конкурси. 
		    Однак в порушення зазначених вимог Порядку в Рішенні та Програмі та умовах конкурсу не визначено вид зазначеного конкурсу. 
		    Відповідно до п.17 Порядку, участь у відкритих конкурсах беруть окремі фахівці або авторські колективи, професійний рівень яких відповідає встановленим замовником конкурсу вимогам.
		    Однак всупереч п.п. 17, 29 Порядку, відповідач не встановив вимоги до професійного рівня учасників, так як в п. 2.7 Програми та умов конкурсу не визначено вимог щодо кваліфікації учасників конкурсу та критеріїв відповідного їх професійного рівня.
		    Таким чином, зазначене формулювання унеможливлює чітко визначити потенційний склад учасників Конкурсу.
		    В пункті 28 Порядку передбачено, що умови конкурсу повинні містити адреси і телефони для контактів з замовником, склад журі конкурсу; порядок і терміни ознайомлення учасників конкурсу з додатковими проектними матеріалами на місці, а також надання відповідей на їх запитання, приймання конкурсних проектів, роботи експертів, проведення виставок та громадського обговорення конкурсних проектів, роботи журі та підбиття підсумків конкурсу; кількість, розмір і порядок вручення премій; умови використання премійованих та порядок повернення і знищення непремійованих і невитребуваних конкурсних проектів, повернення реєстраційних внесків (якщо це передбачено умовами конкурсу), публікації конкурсних проектів.
		    В порушення вказаних вимог Порядку, зазначена Програми та умови архітектурного відкритого бліц-конкурсу не містить обов'язкових вимог щодо найменування теми конкурсу;
		суті проблеми, винесеної на розгляд; соціальних та економічних вимог до конкурсних рішень;
		основних критеріїв оцінки проектів; проведення громадського обговорення конкурсних проектів; кількості, розміру і порядку вручення премій; публікації конкурсних проектів.
		    Відповідно п. 24 Порядку, тривалість відкритого конкурсу з одного туру повинна бути не менше чотирьох місяців. Програмою та умовами конкурсу передбачено ( п.п. 2.10, 2.12 ), що розробка конкурсних матеріалів триває від дати оголошення конкурсу (оголошення відбулось на сайті Харківської міської ради 02.11.2016), а журі підводить підсумки та визначає переможця конкурсу з 23.01.2017 ( фактично підсумки були підведені 03.02.2017 ), тобто загальна тривалість конкурсу становить менше терміну, встановленого законодавством.
		    Згідно до п. 8 Порядку програма та умови архітектурного конкурсу обов'язково погоджуються замовником з місцевою державною адміністрацією, виконавчим органом місцевої ради та місцевою організацією Національної спілки архітекторів. 
		    Щодо необхідності обов'язкового погодження програми та умов архітектурного конкурсу, у судовому засіданні зазначалось представниками третьої особи - Харківської обласної державної адміністрації.
		    Однак, з вищезазначеної інформації наданої Харківською ОДА для розгляду і погодження матеріали щодо умов, програми та проведення архітектурного відкритого бліц-конкурсу на ескіз-ідею пам'ятного знаку на майдані Свободи у м. Харкові не надходили, що також не заперечувалось в судовому засіданні представниками відповідача. 
		     Відповідно п.п. 41, 42 Порядку при проведенні архітектурних конкурсів є обов'язковим складання кошторису, в якому повинні передбачатись «витрати на оприлюднення в засобах масової інформації оголошення про конкурс, підсумків конкурсу, конкурсних проектів; поштові і транспортні послуги; влаштування виставки конкурсних проектів; фотографування та виготовлення каталога і фотоальбомів премійованих проектів; відрядження осіб, які займаються питаннями проведення конкурсу; оренду, прибирання та охорону приміщень, необхідних для проведення конкурсу; а також оплата: розроблення конкурсної документації, включаючи її тиражування; премій та інших видів заохочення учасників; роботи відповідального секретаря конкурсу, членів журі та експертів; послуг організацій Національної спілки архітекторів; інші витрати на проведення конкурсу.
		    У судовому засіданні встановлено, що відповідач в порушення вказаних положень Порядку, своїм рішенням не склав та не затвердив відповідний кошторис.
		    Суд не приймає до уваги ствердження представників відповідача, в частині того, що оскаржуване Рішення відповідає приписам чинного законодавства, так як аналіз досліджених у судовому засіданні вищезазначених доказів, свідчить про те, що зазначене Рішення було прийнято з грубим порушення чинного законодавства, тому є неправомірним та таким, що підлягає безумовному скасуванню.
		    Суд також не приймає до уваги ствердження представників відповідача в частині того, що співпозивачі не мають права на оскарження зазначення Рішення, тому що нормативно - правовий акт підлягає оскарженню лише особами, щодо яких його застосовано, чи вони є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт, та вважає їх хибними з наступних підстав.     
		    Відповідно до ч. 1 п. 2, ч. 2 ст. 171 КАСУ правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно - правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень. Право оскаржити нормативно - правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
		    Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.
		    Як встановлено у судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є членами територіальної громади міста Харкова, мають зареєстроване місце проживання за відповідними адресами та постійно проживають у межах м. Харкова, тому як члени територіальної громади мають право на користування громадським простором площі Свободи у місті Харків та його зміну виключно у відповідності до вимог чинного законодавства. ( т. 1 а.с. 131-132, т. 3 а.с. 65 ). 
		    Крім того, позивач ОСОБА_1 є депутатом Харківської обласної ради і відповідно до приписів Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» є представником інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу. ( т. 1 а.с. 133 ).
		    Згідно приписів ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
		    Відповідно до ст. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради - представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу. Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.
		    Також, позивач ОСОБА_2 є потенційним учасником правовідносин, які випливають із оскаржуваного рішення, адже є дипломованим архітектором з відповідною вищою освітою у зазначеної архітектурної галузі, тому має право прийняти участь у зазначеному конкурсі. ( т. 3 а.с. 64 ).
		    Громадські організації «Критичне мислення», «Міські реформи», «Харківський антикорупційний центр» є потенційними учасниками правовідносин, які випливають із оскаржуваного рішення, тому можуть брати участь в оголошеному конкурсі. Співзасновниками та членами ГО «Критичне мислення» та ГО «Міські реформи» є професійні архітектори та члени територіальної громади м. Харкова. Метою діяльності є об'єднання людей, яким небайдуже місто, у якому вони живуть та які цікавляться і розуміються на архітектурі, для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, а також розвиток архітектури та міста, що зазначено у відповідних статутах вказаних громадських організацій. ( т. 1 а.с.а.с. 88-110, 111-125, т. 3 а.с.а.с. 57-63 ).
		    Статтею 1 Закону України «Про громадські об'єднання» від 22.03.2012 №4572-VІ передбачено, що громадською організацією, як добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
		    Таким чином, діяльність громадських організацій спрямована не лише на задоволення інтересів їх членів, а й покликана захищати суспільні інтереси, тобто суспільства в цілому. При цьому, держава як форма організації суспільства повинна діяти в його інтересах, у іншому випадку, суспільство в особі громадян та створюваних ними організацій має право реагувати на будь-які порушення, у тому числі через механізми судового захисту.
		    Приймаючи до уваги наведене, суд вважає, що позивачі, як громадські об'єднання, мають право діяти в інтересах членів організації, для захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
		    Низкою рішень ЄСПЛ, зокрема справи «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, «ЛЭраблиер А.С.Б.Л. проти Бельгії » від 24.02.2009, «Горраиз Лизаррага та інші проти Іспанії» від 27.05.2004, «Національна група інформації та протидії заводу «Мелокс» - Група «Ні заводу «Мелокс» та змішаному оксидному паливу» проти Франції» від 28.03.2006, між іншим зазначено, що асоціації, громадські об'єднання мають право на звернення із позовом в інтересах своїх членів, які одночасно є членами відповідної територіальної громади. Отже громадські організації, яким стало відомі порушення діючого законодавства у галузі, що відноситься до їх статутної діяльності, мають усі підстави для представництва в суді суспільних інтересів з цих питань. ( т. 5 а.с.а.с. 22-24, 25-28, 29-32, 33-36, 37-40 ).
		    Приймаючи до уваги наведене, суд вважає, що захист громадською організацією інтересів своїх членів, який здійснюється в обмежених часових та просторових рамках, повністю відповідає приписам ЕСПЛ, викладеним у вищезазначених рішеннях та підлягає захисту. Тому громадські організації, яким стало відомі порушення діючого законодавства у галузі, що відноситься до їх статутної діяльності, мають усі підстави для представництва в суді суспільних інтересів з цих питань.
		Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступив стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Приймаючи до уваги наведене, за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради, підлягають стягненню судові витрати :
		- на користь ОСОБА_1 в сумі 1120 гривень;
		- на користь громадської організації « Міські реформи » в сумі 2079 гривень 60 копійок;
		- на користь громадської організації « Харківський антикорупційний центр » в сумі 2560 гривень;
		- на користь ОСОБА_2 в сумі 640 гривень;
		- на користь громадської організації « Критичне мислення » в сумі 1600 гривень.
		     На підставі викладеного, ст.ст. 19, 55 Конституції України, ст.ст. 2, 24, 42, 50, 79 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні », Закону України «Про архітектурну діяльність», Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.1999 №2137, постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 №1181 «Про деякі питання спорудження (створення) пам'ятників і монументів», Порядку спорудження (створення) пам'ятників і монументів, затвердженого спільним наказом Держбуду України та Мінкультури України від 30.11.2004 №231/806, ст. 1151 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 71, 72, 86, 94, 122, 159-163, 171 КАС України, суд, -
		                                                       П О С Т А Н О В И В:
		Адміністративний позов ОСОБА_1, громадської організації «Міські реформи», громадської організації «Харківський антикорупційний центр», ОСОБА_2, громадської організації « Критичне мислення » до виконавчого комітету Харківської міської ради « Про скасування рішення виконавчого комітету ХМР від 02.11.2016 № 768 », треті особи : ОСОБА_11, Харківська обласна державна адміністрація, - задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 02.11.2016 № 768 « Про проведення відкритого архітектурного бліц - конкурсу на ескіз - ідею пам'ятного знака на майдані Свободи у місті Харкові ».
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради, судові витрати:
		- на користь ОСОБА_1 в сумі 1120 гривень;
		- на користь громадської організації « Міські реформи » в сумі 2079 гривень 60 копійок;
		- на користь громадської організації « Харківський антикорупційний центр » в сумі 2560 гривень;
		- на користь ОСОБА_2 в сумі 640 гривень;
		- на користь громадської організації « Критичне мислення » в сумі 1600 гривень.
		Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова.
		Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 
		Суддя                                       І.В.Семіряд

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...