Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 302/1124/16-ц : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України; Заяви про перегляд заочного рішення.
Надіслано для оприлюднення: 04.04.2017. Зареєстровано: 05.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2017.
Дата набрання законної сили: 31.03.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 302/1124/16-ц 
		2-п/302/1/17 
		 
		У Х В А Л А
		(в повному обсязі) 
		31.03.2017 р.смт.Міжгір'я
		 
		 
		Міжгірський районний суд Закарпатської області
		в особі суддя Кривка В.П.,
		секретар Гажук Н.В.,
		з участю: позивача - прокурор Гримут Д.Ю.,
		третіх осіб:
		- з ОСОБА_1 сілької ради - ОСОБА_2,
		- з Міжгірського відділення Хустської ОДПІ - ОСОБА_3,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в райсуді в смт.Міжгір'ї справу за заявою ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21.02.2017 р. в справі за позовом Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області до ОСОБА_4 про стягнення в користь ОСОБА_1 сільської ради в сумі 169062 грн.94 коп. заборгованості за оренду земельної ділянки,- 
		В С Т А Н О В И В:
		Заочним рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21.02.2017 р. задоволено позов Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області і вирішено: стягнути з  з ОСОБА_4 заборгованість за оренду земельної ділянки площею 0,38 га кадастровий номер 2122487200:01:002:0006, ур."Красний", розташовану в с.Син.Поляна Міжгірський район Закарпатська область нараховану згідно договору оренди від 19.11.2013 р. станом на 01.11.2016 р. в сумі 169062 грн. 94 коп. в користь ОСОБА_1 сільської ради Міжгірського району Закарпатської області та судові витрати у виді судового збору в сумі 2533,94 грн..
		Повний зміст рішення виготовлено 24.02.2017 р.. Копію цього рішення надіслано відповідачу 27.02.2017 р. рекомендованим поштовим повідомленням. 04.03.2017 р. відповідачу вручено копію рішення поштовим повідомленням 14.03.2017 р.. Відповідач через установу пошти надіслав заяву про перегляд заочного рішення.
		Ця заява обгрунтована таким.
		Відповідач не одержав судової повістки про судове засідання на 21.02.2017 р. за місцем свого постійного проживання і тому не прибув в судове засідання та не повідомив суду поважність причин неявки і не надав докази про заперечення позову. Відповідач вважає, що:
		- прокурор порушив правила підсудності і повинен був пред'явити позов за місцем проживання відповідача, тобто в Рівненський районний суд з огляду на те, що відповідач має зареєстроване місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому справа непідсудна Міжгірському районному суду. Порушення правил підсудності відповідач вважає недотриманням вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. щодо розгляду справи судом, установленим законом;
		- прокурор не обгрунтував представництво інтересів держави з огляду на те, що договірні правовідносини оренди вважає відносинами приватного, а не публічного права;
		- прокурор звернувся до суду з порушенням строків загальної давності, перебіг якого має відраховуватися з моменту прийняття відповідного рішення або укладення відповідного договору. На думку позивача заборгованість за орендну плату за 2013-2016 р.р. перевищує цей строк позовної давності;
		- позивач не підтвердив доказами заборгованість по орендній платі та розрахунки.
		Відповідач у судове засідання не зявився, будучи належно повідомленим про час і місце розгляду справи, зокрема поштою і через СМС повідомлення за відомим у справі номером засобу звязку. Згідно з ст. 231 ч.1 ЦПК України, неявка відповідача , належним чином повідомленого про час і місце судового засідання, не є перешкодою для розгляду його заяви .
		Прокурор просить заяву відповідача залишити без задоволення і цю позицію обгрунтовано так:
		- підсудність справи визначено за місцем знаходження нерухомого майна  орендованої земельної ділянки і місцем виконання договору, що відповідає вимогам ЦПК України;
		- ОСОБА_1 сільська рада згідно з вимогами закону реалізує функції держави і в позовній заяві прокурор навів обгрунтування представництва держави;
		- заборгованість за орендну плату нарахована з грудня 2013 р. по грудень 2016 р., тобто за три роки. Натомість прокурор звернувся в суд у грудні 2016 р., тобто в межах загального строку позовної давності;
		- розрахунок боргу по орендній платі здійснено бухгалтерією ОСОБА_1 сільської ради, який письмово доданий до позову.
		Представники третіх осіб з ДПІ і ОСОБА_1 сільської ради підтримали позицію позивача. Вважають заяву відповідача надуманою і спрямовану на затягування розгляду справи і ухилення від сплати боргу.
		Оцінивши зміст заяви, думки позивача і третіх осіб щодо вимог про перегляд заочного рішення, суд дійшов такого висновку.
		Згідно з ст. 231 ч.3 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 
		1) залишити заяву без задоволення;
		2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
		Ст.232 ч.1 ЦПК України, передбачено що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
		Матеріалами справи підтверджено таке.
		До винесення заочного рішення судом проведено три засідання 04.01.2017 р. (а.с.16); 24.01.2017 р. (а.с.85); 21.02.2017 р. (а.с.94). Це підтверджено журналами судових засідань. У матеріалах справи є підтвердження, що про судові засідання 24.01.2017 р. і 21.02.2017 р. відповідач повідомлявся своєчасно і належно. Зокрема , це підтверджено врученням судових повісток через установу пошти рекомендованим повідомленням і підтвердженням вручення особисто відповідачу під розписку 11.01.2017 р. ( а.с.79); 04.02.2017 р. (а.с.90). Окрім цього, додатково про ці судові засідання відповідач повідомлявся через СМС  повідомлення на відомий номер телефону відповідача в справі, зазначений в позовній заяві ( а.с. 78,89). Із змісту заяви відповідача про перегляд заочного рішення видно, що він одержав позовну заяву та додані до неї документи, бо покликається на це в заяві.
		Отже, покликання відповідача, що він не отримував судових повісток про судові засідання спростовані.
		Відповідач не повідомляв про поважність причин неявки і не вказав їх у заяві.
		Суд також констатує, що відповідач не подав до заяви ствердження доводів, що могли б мати істотне значення  для правильного вирішення справи. Хоча не був позбавлений такої можливості як при подання заяви так і всудовому засіданні про перегляд заочного рішення.
		Доводи відповідача, зазначені в заяві суд відхиляє з таких обгрунтувань і підстав.
		Правила підсудності не порушені, бо земельна ділянка, що визначена за договором оренди, знаходиться в Міжгірському районі. Достовірними умовами передбачено сплату орендних платежів на рахунок ОСОБА_1 сільської ради. Отже, згідно з вимогами ст.ст. 110 ч.8, ч.14 і 124 ч.1 ЗК України справа підсудна Міжгірському районному суду Закарпатської області і підстав для застосування ст.ст. 115-116 ЦПК України не має.
		У позовній заяві прокурор як позивач зіслався на ст.131 Конституції України, ст.23 ч.2 закону «Про прокуратуру», ст.45 ч.2 ЦПК України і провів обгрунтування представництва інтересів держави, а саме те, що ОСОБА_1 сільська рада і ДПІ в Міжгірському районі не вживають необхідних заходів для забезпечення стягнення заборгованості за орендну плату і наведено докази цього.
		Заява відповідача про застосування ст.257 ЦК України (позовна давність) відхиляється, бо відповідач не зазначив дати, з якої розпочинається перебіг трьох річного строку позовної давності. Натомість за обставинами справи (змістом договору оренди) договірні зобовязання відповідача виникли з огляду на такі дати: 19.11.2013 р.  укладено договір оренди, перший орендний платіж слід було внести як щомісячний не пізніше 29.12.2013 р. Натомість прокурор звернувся до суду 12.12.2016 р., тобто в межах трьох річного строку позовної давності і вимагав стягнути орендну плату з дати укладення договору по жовтень 2016 р..
		Відомості про заборгованість по орендній платі підтверджені довідками з Син.-ОСОБА_1 сільської ради в прокуратуру, в Міжгірське відділення Хустської ОДПІ, письмовими розрахунками, листами на адресу відповідача.
		Таким чином, суд не установив підстав для задоволення заяви відповідача і скасування заочного рішення.  
		Керуючись ст.ст. 209, 210, 293, 231 ч.3 п.1 ЦПК України, суд,-
		 
		 
		 
		У Х В А Л И В :
		  Заяву відповідача ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення від 21.02.2017 р. залишити без задоволення.
		Копію ухвали надіслати відповідачу.
		Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
		Роз'яснити ОСОБА_4, що заочне рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Закарпатської області через райсуд протягом 10 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		Ухвала набирає законної сили згідно з ст. 223 ЦПК України.  
		 
		 
		Суддя:ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...